Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сад Ліннея (швед. ) — ботанічний сад у місті Уппсала (Швеція). Один із найстаріших ботанічних садів. В цьому саду ростуть переважно ті види рослин, які були описані самим Карлом Ліннеєм (1707–1778). Розташований біля Уппсальского університету.
 | |
| Назва на честь | Карл Лінней |
|---|---|
| 59°51′44″ пн. ш. 17°38′02″ сх. д. / 59.86222222224977685° пн. ш. 17.633888888916779081° сх. д.Координати: 59°51′44″ пн. ш. 17°38′02″ сх. д. / 59.86222222224977685° пн. ш. 17.633888888916779081° сх. д. | |
| Країна |  Швеція[1] |
| Розташування | Уппсала, Швеція |
| Засновано | 1665 рік |
| Засновник | Улоф Рудбек |
| Оператор | Уппсальський університет |
| Статус: | d[2] |
 Сад Ліннея у Вікісховищі | |
Історія
Сад був спланований і створений шведським ботаніком і професором анатомії Улофом Рудбеком-старшим у 1665 році. у кінці XVII століття тут росло приблизно 1800 різних видів рослин, однак сад був сильно пошкоджений під час пожежі міста Уппсали у 1702 році. При Улофі Рудбеке-молодшому, який прийняв управління садом після смерті батька-засновника, сад занепав; у 1739 році в ньому росло лише 300 видів рослин. Але репутація саду залишилась, тому молодий Карл Лінней, який вчився в Лундському університеті у 1727–1728 роках, вирішив змінити університет і переїхати в Уппсалу.
На початку 1729 року, коли молодий Лінней знаходився в саду, розглядаючи весняні квіти, його зустрів професор Улоф Цельсій (рідний дядько астронома Андерса Цельсія). Під час розмови з Ліннеєм Цельсій був здивований великими пізнаннями студента і взяв його під свою опіку.
Карл Лінней став відповідати за цей сад у 1741 році і перебудував його згідно своїм ідеям, що відображено в його праці Hortus Upsaliensis (1748), де перераховані види рослин (близько трьох тисяч), які росли в «його» саду. У 1745 році Лінней доручив архітектору Карлу Хорлеману нове облаштування саду згідно його новій системі класів та порядків рослин.
Пізніше, в 1787 році, сади замку Упсали були пожертвувані місцевому університету королем Густавом III для нового ботанічного саду. Ініціатором цього став Карл Петер Тунберг (прозваний за внесок у науку «батьком південноафриканської ботаніки» і «японським Ліннеєм»), який в цей час був директором саду. Він з нагоди 100-річчя Ліннея у 1807 році переніс практично всі рослини зі старого саду в новий. В результаті старий сад втратив своє значення і занепав.
У 1917 році, у рік 210-річчя Ліннея, сад був куплений Шведським Ліннєєвським Товариством, заснованим у тому ж році, і відновлений у 1918–1923 роках згідно з детальним описом в Hortus Upsaliensis. Пізніше, однак, сад був повернений університетові, в той час як Музей Ліннея у будинку, в якому жив Лінней, як і раніше управляється Товариством.
Сьогодні в саду росте близько 1300 видів рослин.
Сад Ліннея є пам'яткою архітектури із 1935 року і із 1986 року зображується на банкноті достоїнством 100 шведських крон.
Галерея
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Ставок -
![image]()
У ботанічному саду -
![image]()
Посилання
- (англ.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сад Ліннея |
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- Bebyggelseregistret
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sad Linneya shved botanichnij sad u misti Uppsala Shveciya Odin iz najstarishih botanichnih sadiv V comu sadu rostut perevazhno ti vidi roslin yaki buli opisani samim Karlom Linneyem 1707 1778 Roztashovanij bilya Uppsalskogo universitetu Sad LinneyaNazva na chestKarl Linnej59 51 44 pn sh 17 38 02 sh d 59 86222222224977685 pn sh 17 633888888916779081 sh d 59 86222222224977685 17 633888888916779081 Koordinati 59 51 44 pn sh 17 38 02 sh d 59 86222222224977685 pn sh 17 633888888916779081 sh d 59 86222222224977685 17 633888888916779081Krayina Shveciya 1 RoztashuvannyaUppsala ShveciyaZasnovano1665 rikZasnovnikUlof RudbekOperatorUppsalskij universitetStatus d 2 Sad Linneya u VikishovishiPam yatnik Karlu Linneyu u sadu LinneyaBotanichnij sad u 1770 rociIstoriyaSad buv splanovanij i stvorenij shvedskim botanikom i profesorom anatomiyi Ulofom Rudbekom starshim u 1665 roci u kinci XVII stolittya tut roslo priblizno 1800 riznih vidiv roslin odnak sad buv silno poshkodzhenij pid chas pozhezhi mista Uppsali u 1702 roci Pri Ulofi Rudbeke molodshomu yakij prijnyav upravlinnya sadom pislya smerti batka zasnovnika sad zanepav u 1739 roci v nomu roslo lishe 300 vidiv roslin Ale reputaciya sadu zalishilas tomu molodij Karl Linnej yakij vchivsya v Lundskomu universiteti u 1727 1728 rokah virishiv zminiti universitet i pereyihati v Uppsalu Na pochatku 1729 roku koli molodij Linnej znahodivsya v sadu rozglyadayuchi vesnyani kviti jogo zustriv profesor Ulof Celsij ridnij dyadko astronoma Andersa Celsiya Pid chas rozmovi z Linneyem Celsij buv zdivovanij velikimi piznannyami studenta i vzyav jogo pid svoyu opiku Karl Linnej stav vidpovidati za cej sad u 1741 roci i perebuduvav jogo zgidno svoyim ideyam sho vidobrazheno v jogo praci Hortus Upsaliensis 1748 de pererahovani vidi roslin blizko troh tisyach yaki rosli v jogo sadu U 1745 roci Linnej doruchiv arhitektoru Karlu Horlemanu nove oblashtuvannya sadu zgidno jogo novij sistemi klasiv ta poryadkiv roslin Piznishe v 1787 roci sadi zamku Upsali buli pozhertvuvani miscevomu universitetu korolem Gustavom III dlya novogo botanichnogo sadu Iniciatorom cogo stav Karl Peter Tunberg prozvanij za vnesok u nauku batkom pivdennoafrikanskoyi botaniki i yaponskim Linneyem yakij v cej chas buv direktorom sadu Vin z nagodi 100 richchya Linneya u 1807 roci perenis praktichno vsi roslini zi starogo sadu v novij V rezultati starij sad vtrativ svoye znachennya i zanepav U 1917 roci u rik 210 richchya Linneya sad buv kuplenij Shvedskim Linnyeyevskim Tovaristvom zasnovanim u tomu zh roci i vidnovlenij u 1918 1923 rokah zgidno z detalnim opisom v Hortus Upsaliensis Piznishe odnak sad buv povernenij universitetovi v toj chas yak Muzej Linneya u budinku v yakomu zhiv Linnej yak i ranishe upravlyayetsya Tovaristvom Sogodni v sadu roste blizko 1300 vidiv roslin Sad Linneya ye pam yatkoyu arhitekturi iz 1935 roku i iz 1986 roku zobrazhuyetsya na banknoti dostoyinstvom 100 shvedskih kron GalereyaStavok U botanichnomu saduPosilannya angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sad LinneyaWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Bebyggelseregistret d Track Q20244383