Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (липень 2020) |
Льві́вський фаховий ко́ледж декорати́вного і ужитко́вого мисте́цтва і́мені Іва́на Труша́ — вищий навчальний заклад України другого рівня акредитації. Готує фахівців за спеціальністю «образотворче мистецтво». Заснований у другій половині XIX століття і протягом існування неодноразово реорганізований та перейменований. У літературі, яка описує період до Другої світової війни, найчастіше фігурує як Львівська художньо-промислова школа.
Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша | ||||
| ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Тип | заклад вищої освіти | |||
Засновано | 1876 | |||
Директор | ||||
Випускники | ||||
Приналежність | Міністерство культури і туризму України | |||
Адреса | вул. Снопківська, 47, Львів, 79011, Україна | |||
Сайт | artcollege.lviv.ua | |||
Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша у Вікісховищі | ||||
Історія
Попередники
1853 року Торговельно-промислова палата заснувала недільну Торговельно-промислову школу, утримувану ремісничими цехами, підприємствами, купецькою громадою. Від 1859 року заклад також фінансувався міською радою і магістратом. Пожертви від цехів надходили нерегулярно і міська рада 1862 року розпочала підготовку до відкриття власного закладу, статут якого затверджено Намісництвом 1866 року. Обидві школи перейшли на навчання у вечірній час по буднях. Заклад міської ради мав три відділи — будівництва, механіки і хімії. У 1869-му заклади об'єднано. До фінансування долучилась гміна. На початку 1870-х років Шкільна рада планувала реформувати заклад, вважаючи його недостатньо ефективним, однак для цього потрібне було додаткове фінансування. Кошти з Міністерства освіти і віросповідання виділялись мізерні. Офіційна позиція міністерства полягала зокрема в тому, що для Галичини достатньо і однієї школи у Кракові. 1891 року заклад (на той час — Школу будівельних майстрів) було долучено до школи, створеної 1876 року Промисловим музеєм (Школа рисунку і моделювання). Колишня Школа будівельних майстрів стала основою будівельного відділу об'єднаного закладу.
1876—1892
За усталеною традицією початки нинішнього Коледжу імені Івана Труша виводять із 18 грудня 1876 року, коли за наказом Міністерства освіти і віросповідання було розпочато навчання у щойно створеній Школі рисунку і моделювання (пол. Powszechna Szkoła Przemysłowa Rysunków i Modelowania). Ініціаторами виступила Міська рада, Промисловий музей, ремісничі товариства, Крайовий виділ і професори філософського факультету Львівського університету. Завданням нового закладу була підготовка молоді до навчання у вищих мистецьких школах. Викладачем і керівником призначено живописця Вінцентія Чіршніца. Разом із ним працювали живописець С. Клапковський та скульптор Ф. Мікульський. Навчання почалось у вересні 1877 року в будинку Куркового товариства, що на теперішній вулиці Лисенка, 23а. Там же, разом зі школою знаходився створений 1874 року Міський промисловий музей. Того ж року школу разом із музеєм перенесено до міської ратуші, де вона зайняла третій поверх північного крила. 1882 року відбулось перейменування на Школу художнього промислу (пол. C. k. Szkoła dla Przemysłu Artystycznego). Одночасно відкрито відділи столярства, токарства і сницарства. Від 1885 року Міська рада виношувала плани надання закладу статусу державного. Міністерство висунуло у відповідь низку вимог, зокрема — виділення земельної ділянки, участь у спорудженні окремого будинку школи, подальше часткове утримання школи. Зі свого боку міністерство гарантувало 400 тис. злотих утримання на рік. Рада поступово виконувала вимоги. На початку березня 1890 року президент Львова Едмунд Мохнацький особисто перебував у Відні, займаючись питанням надання школі статусу державної. Результат був позитивний. 1891 року його об'єднано зі Школою будівельних майстрів і перейменовано на Державну промислову школу (пол. C. k. Państwowa Szkoła Przemysłowa). Того ж року імператор Франц Йосиф I особисто відвідав заклад.
1892—1919
1892 року школа отримала власне приміщення (тепер вулиця Театральна, 17). 20 січня 1893 директором призначено запрошеного з Німеччини архітектора Зиґмунта Ґорґолевського. У цей час школа мала два основних відділи — будівельного промислу і промислу мистецького. Щороку влаштовувались виставки-звіти. Рівень навчання неодноразово отримував схвальні відгуки у пресі. На хвилі будівельного буму випускники школи часто відмовлялись від планів продовжувати навчання і склавши відповідний екзамен у Намісництві, отримували дозвіл на проєктування та ведення робіт на рівні з архітекторами, випускниками технічних вишів. Це посилювало конкуренцію серед практикуючих архітекторів, викликало їхнє невдоволення та заклики розмежувати законодавчо компетенцію архітекторів та будівничих (випускників промислових шкіл). Така полеміка регулярно звучала у фаховій пресі, зокрема у львівському журналі Політехнічного товариства «Czasopismo Techniczne». У свою чергу Політехнічне товариство, Коло польських архітекторів повністю блокувало усі спроби вступу у їхні ряди учнів школи. Були також спроби обмежити їх доступ до роботи на державній службі, зокрема на залізниці. Подібна проблема була актуальна на теренах усієї Австро-Угорщини і свідчила про високий рівень викладання у промислових школах (подібні школи діяли у Кракові, Празі, Чернівцях). Незважаючи ні на що учні школи продовжували діяльність фактично як архітектори, ставши авторами великої кількості будинків у Львові і на провінції.
1898—1916 роки у школі викладав професор Валеріан Крицинський.
Після смерті Ґорґолевського, від 1904 року школу очолював краківський архітектор і реставратор Зигмунт Гендель. У 1910—1911 навчальному році відкрито перший суто технічний відділ, який не мав зв'язку з мистецтвом. Під час Першої світової війни будівлю зайняли військові, через це школа певний час діяла у приміщеннях Технічного інституту, що на теперішній вулиці Нижанківського, 5. Після Генделя до 1919 року директором був випускник Львівської Політехніки архітектор і скульптор Владислав Клапковський.
Міжвоєнний період
На початку 1920-х років школу очолив Валеріан Крицінський. У цей період у руслі загальної реформи фахової освіти в Галичині відбулась реорганізація школи у технічний бік. 1929 року назву змінено на Державну технічну школу імені Станіслава Щепановського.
1932 року мистецький відділ виділено в окремий заклад під назвою Львівська школа декоративних мистецтв і мистецького промислу (пол. Lwowska Szkoła Sztuk Zdobniczych oraz Przenmysłu Artystycznego). Термін навчання становив 5 років. На третьому році студенти обирали одну з трьох спеціалізацій — малярство, скульптуру або текстиль. Планувалось відкрити окремі відділи графіки, кераміки, оздоблення інтер'єрів. Керівником школи був скульптор, професор Ян Нальборчик (викладав скульптуру, анатомію на другому і четвертому курсах). Серед викладачів — Броніслав Віктор, Веслав Гжимальський (оздоблення інтер'єрів), Ян Казімеж Ольпінський (рисунок і малярство для других курсів), професор Павел Гаєвський (малярство, мозаїка на третьому курсі), Станіслав Матусяк (композиція, п'ятий курс), Людвік Тирович (графіка), Юзеф Стажинський (скульптура в камені і дереві, декоративна скульптура), Зигмунт Гарлянд (керівник відділу текстилю), Янковська (килими), Гроссова (батик), Е. Гелм-Пірго (мереживо, гаптування). 1933 року новим директором став архітектор і художник Зигмунт Гарлянд. 1938 року заклад іменовано Державним інститутом пластичних мистецтв (пол. Państwowy Instytut Sztuk plastycznych we Lwowie). До 1940 року директором закладу залишався Гарлянд.
Друга світова війна
Інститут пластичних мистецтв проіснував лише півтора року. За часів першої радянської окупації 1 січня 1940 року статус закладу знижений до училища. При цьому викладацький склад не змінився.
Під час німецької окупації на базі училища виникло два заклади. Одним була Львівська державна мистецько-промислова школа з українською мовою навчання. Директором став Михайло Осінчук, а згодом — Євген Нагірний. Одночасно створено аналогічну польську, очолювану Юзефом Стажинським. Певний час відділи різьбярства і ткацтва були спільними для обидвох шкіл. При екзаменуванні враховувались початкові навички абітурієнтів і декотрих зараховано відразу на старші курси (це переважно колишні студенти радянського періоду, або учні приватних образотворчих шкіл). На вулиці Хшановських, 9 (тепер Вербицького) влаштовано гуртожиток. Мистецтвознавець Микола Батіг пише про цілком мирне співіснування обидвох шкіл та приятельські стосунки Осінчука та Стажинського — у минулому співробітників. Відомо про участь студентів обидвох шкіл у підпільних польських та українських організаціях. 1943 року влаштовано виставку студентських робіт. Підкреслено мистецький характер української школи не задовільняв окупаційну адміністрацію і її було перепрофільовано на Технічну фахову школу будівництва, а у січні 1944 року переселено у нове приміщення на вулиці Янівській (тепер Шевченка). Щоправда, останнім курсам було дозволено завершити навчання у рамках Школи мистецького промислу. До захисту допущено 23 студентів. Про мистецьке життя часів німецької окупації майже не збереглось документів. В літературі радянського часу цей період обійдено мовчанням. Фрагментарні дані походять зі спогадів, опублікованих у пострадянський період або раніше в еміграції.
Радянський період
Від весни 1944 року школа діяла знову як Художньо-промислове училище. 1945 року директором призначено архітектора А. Куренка. 1946 року відкрито Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва, який на початках діяв повністю на матеріальній базі училища. Провідні кадри поступово перетікали в інститут, через що училищу певний час загрожувала ліквідація. Запроваджувалися уніфіковані радянські навчальні плани. 1949 заклад перейменовано на Львівське училище прикладного мистецтва. 1951 року директором призначено В. Тарасова. У цей час ситуація у закладі покращилася. Було надано гуртожиток на вулиці Шевченка, 49. 20 червня 1956 року училищу присвоєно ім'я Івана Труша. У 1950-1960-х роках піднявся рівень навчання, роботи регулярно виставлялись на всесоюзних виставках. Традиційною стала літня практика. Для першого курсу — пленер, другого — дослідження народного мистецтва у таких центрах як Коломия, Косів, Космач, 3-4 курси проходили практику на деревообробних, текстильних, керамічних та інших підприємствах відповідно до профілю. Практика п'ятих курсів відбувалась у великих музеях. Послаблення ідеологічного тиску також позитивно відбилось на якості навчання. У 1963/1964 навчальному році колектив із педагогів Степана Костирка, Юрія Лесюка, Тараса Драгана, Б. Сумішевського запровадив нову програму навчання з предмета «Основи композиції», який базувався на сучасній європейській методиці навчання у поєднанні з місцевими національними традиціями. 1975 року директором призначено Богдана Коцая.
Після 1991
Від 1993 року училище стає державним коледжем декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша I—II рівня акредитації, готує молодших спеціалістів і бакалаврів (4 або 6-річний термін навчання). 2003 року директором став Василь Откович. Від 1997 року — Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша. Станом на 2010 рік у коледжі навчались 450 студентів. Всього за період 1949—2010 заклад закінчили 3952 випускники, з них 489 — із дипломом бакалавра.
Від перших років незалежності України у закладі усталилася традиція святкування «Дня коледжу» на свято Покрови — 14 жовтня. Зазвичай це день відкритих дверей. На урочистій частині відбувається молебень до Пресвятої Богородиці, привітання від почесних гостей, концертна програма. У львівських музеях влаштовуються виставки студентських робіт.
Історія створення бакалаврату
Через розпад централізованої радянської освіти у 1991 році, у Львівському державному училищі декоративного і прикладного мистецтва імені Івана Труша жваво обговорювалося питання про створення самостійних навчальних програм та планів.
В цей час наступив момент атестації навчального закладу, було необхідно повністю забезпечити навчально-методичний процес відповідними документами.
Була створена науково-методична рада училища для розробки навчально- методичних документів, в яку входили всі голови комісій, методисти, викладачі на чолі з заступником директора з навчально-методичної роботи Стельмах Б. М.
На одному з перших засідань науково-методичної ради був проведений глибокий аналіз підготовки молодших спеціалістів. Висновки засідання були однозначними: рівень підготовки, творчий потенціал студентів і викладачів перевищує мистецькі нормативи училища.
Для того, щоб надати можливість розвитку і збільшити вимоги на державному рівні підготовки, необхідно було змінити статус навчального закладу.
Це питання було винесено на обговорення педагогічної ради, участь в якому взяв ввесь педагогічний колектив. Педагогічною радою була ухвалена пропозиція щодо переходу училища на двоступеневу освіту: підготовку молодших спеціалістів-виконавців і бакалаврів образотворчого мистецтва. Наш навчальний заклад мав набути статусу “коледжу”, де навчальний процес формувався з першого і другого рівнів. Молодший спеціаліст мав навчатися чотири роки, бакалавр — три роки: IV, V, VI курси.
Це рішення педагогічної ради було винесено на сесію обласної ради, де воно при підтримці Обласного управління культури було обговорено і одноголосно підтримано всіма депутатами обласної ради.
Всій роботі щодо створення відповідних документів і реорганізації навчального закладу передувало ознайомлення з європейськими і канадськими мистецькими коледжами. Крім того, були запозичені та введені до навчальних.
планів такі дисципліни, як культура артистизму, анатомічний рисунок, вузька спеціалізація з кожного фаху і т.д.
На запит було отримано програми мистецьких коледжів Канади, Англії та Франції. Вивчивши процес формування цих закладів було забезпечено власну концепцію навчально-методичного закладу.
Наступний період роботи базувався на створенні документації для подання до Державної атестаційної комісії.
Активну участь в розробці нормативних документів взяли: Т. Драган, Т. Левків, О. Лучинський, І. Базилевич, О. Роюк-Багринівська, В. Булик, О. Риботицька, Р. Мисько, М. Соколова, Ю. Лесюк, Б. Іванів, Ю. Зозуляк, А. Кучабська, Я. Шимін, М. Крицький, В. Трофимлюк, В. Іванишин, М. Коломийчук, Ю. Квасниця, Я. Юзьків. Координування і узагальнення всією роботою було покладено на голову науково-методичної ради Б.Стельмаха.
Всі вище описані події і документи були узгоджені з Міністерством культури, Міністерством освіти, Міністерством фінансів, Республіканським методичним кабінетом. Навчальний заклад був затверджений Міністерством культури, як базовий по розробці навчальної документації для мистецьких навчальних закладів України.
Для переходу в статус «коледжу» необхідно було організувати неперервний навчальний процес з вищим навчальним закладом III-IV рівня. Відбулося спільне засідання круглого стола в стінах училища, де були запрошені всі завідувачі кафедрами, проректори, декани на чолі з ректором Львівської академії мистецтв Емануїлом Миськом. Доповідачами з інтеграції навчальних програм від академії був проректор з наукової роботи професор Д. Кривавич, від училища — заступник директора з навчально-методичної роботи — Б. Стельмах. На спеціальному засіданні були прийняті рішення і обговорена програма діяльності щодо створення спільного навчально-мистецького комплексу. Програма III-V курсів майбутнього коледжу повністю відповідала IV-VI курсам академії. Таким чином, випускник-бакалавр після закінчення VI курсу коледжу мав можливість продовжити навчання в академії на IV курсі та завершувати освіту в магістратурі.
У 1993 році був створений науково-методичний комплекс на базі Львівської академії мистецтв, до якого входили Львівський державний коледж декоративно-ужиткового мистецтва, Косівський коледж декоративно-ужиткового мистецтва, Вижницький коледж декоративно-ужиткового мистецтва, Ужгородський коледж декоративно-ужиткового мистецтва, Мала академія мистецтв у Підбужі. Відповідно до створеного науково-мистецького комплексу до навчального процесу в коледжі був залучений професорсько-викладацький склад академії мистецтв.
Розробкою інтегрованих навчальних програм в академії займалася навчальна частина на чолі з проректором А.Бокотеєм, теперішнім ректором академії мистецтв. В навчальних мистецьких програмах були погоджені всі мистецькі дисципліни кожної спеціалізації.
Науково-методична рада працювала над створенням норм нормативних документів для усіх десятьох спеціальностей щодо методичного і наукового рівня підготовки двоступеневої освіти.
Було створено і обговорено понад 40 навчальних програм і планів, сформована сітка дисциплін за кожним рівнем для кожної спеціальності. Створена концепція розвитку підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів відповідала статусу навчального закладу. Всі мистецькі дисципліни підготовки бакалаврів були ускладнені, розширені в діапазоні навчального процесу.
Перший рівень підготовки молодших спеціалістів завершувався після четвертого курсу Державною екзаменаційною сесією, другий рівень підготовки бакалаврів — Державною екзаменаційною сесією і захистом дипломної роботи.
Бакалаврат формувався відповідно до результатів успішності зі спеціальних дисциплін (рисунок, живопис, ліплення, композиція, професійна майстерність) не нижче 7-8 балів, крім цього, необхідна була рекомендація Предметної комісії.
Після шостого курсу студент, який успішно завершив навчання, повинен представити Державній комісії наукову роботу або творчу виставку за фахом.
Вперше в Україні в навчальному закладі була впроваджена система прийому абітурієнтів на перший загальномистецький курс, де вони мали можливість протягом першого семестру навчатися і відвідувати декілька спеціальностей, після чого, згідно з їх успішністю і за рекомендацією відділу, зараховувалися на одну спеціальність.
Навчальний процес двоступеневої підготовки спеціалістів-митців набув широкого мистецького розвитку. Випускники-бакалаври мають можливість, відповідно до свого освітнього рівня, продовжувати навчання на III-IV курсах у Львівській національній академії мистецтв, Національному університеті «Львівська політехніка», Українській академії друкарства, Львівському національному лісотехнічному університеті України.
Сучасні відділи
- Промислова графіка. Завідувач відділу А. Кучабська. Попередником був відділ художнього оформлення, що існував із 1966 року. Майже тридцять років очолюваний Ю. В. Кучабським. 1996 року реорганізований і розділений на два: промислової графіки і на відділ реклами в архітектурно-просторовому середовищі.
- Реклама в архітектурно-просторовому середовищі. Завідувач відділу Юрій Зозуляк. Заснований 1966 року як відділ художнього оформлення. До цього був частиною Львівського технікуму радянської торгівлі. Початково працював на вулиці Винниченка, 4. Спеціалізація згодом зміщена у напрямку реклами в архітектурному середовищі. Студенти вивчають проблеми візуальної реклами, проєктують малі архітектурні форми, інтер'єри, експозиційні простори, благоустрій вулиць. Робота йде і з реальними об'єктами. На відділі спроєктовано зокрема каплицю у с. Лисиничі, інтер'єр та фасад фірмового магазину картонажної фабрики «Бібльос», благоустрій центральної вулиці міста Винники, проєкт музею Львівського військового училища ім. Героїв Крут, інтер'єр ресторану та бару на вулиці Староєврейській у Львові.
- Реставрація темперного і олійного живопису. Наймолодший відділ, заснований 1992 року. Завідувач Борис Іванів. За перші десять років існування виконав реставрацію понад сотні творів станкового живопису для Львівської галереї мистецтв. Налагоджено співпрацю з навчальними закладами Польщі. 1999 року проведено спільну українсько-польську практику при реставраційних роботах у колишньому домініканському костелі Жовкви (польські студенти реставрували кам'яні пам'ятки, а українські — стінопис). Вкрай складну роботу виконав 2000 року дипломник І. Почеква під керівництвом І. Бориса: розшаровано та нанесено на нову основу живопис дияконських дверей церкви с. Семенівка (1725 рік, запис — 1897).
- Скульптура. Завідувач Ярослав Юзьків. Відділ засновано 1892 року. Серед викладачів , Юліуш Белтовський. Випускниками у першій половині XX століття були З. Курчинський, Н. Герольд, Я. Гуральчик, К. Клакович, В. Конечний, Г. Кузневич, Т. Кубала, Р. Льовелл, С. Чапек, І. Плішевський.
- Художнє дерево. У тій чи іншій формі існує з 1882 року.
- Художнє ткацтво. Виділився на початку XX століття зі спорідненого відділу гаптування та мережива.
- Художній метал. Відділ засновано 1892 року. До 1940-х років перестав існувати. 1966 року відновлено. Спочатку діяв у приміщеннях на площі Ринок, 13, згодом — у головному корпусі на Снопківській. Очолює Остап Лучинський.
- Художній розпис. Бере початки із 1882 року. Завідувач Роман Зарицький. Випускники працювали при оздобленні великої кількості львівських будівель дорадянського часу. Перший післявоєнний випуск відбувся 1949 року. Із того часу відділ закінчили 338 випускників. Відділ очолювали С. Костирка, Р. Безпалків, Я. Придаток, Я. Шимін.
- Художня вишивка. З'явився 1886 року, як відділ гаптування мережива для жінок. Після Другої світової війни припинив існування. Знову створений 1976 року. Завідувач відділу Софія Янко.
- Художня кераміка. Заснований 1892 року. Первинною спеціалізацією була будівельна кераміка, кахлярство, ужиткове гончарство. Через відсутність специфічного устаткування на початках використовувались цехи, лабораторія та печі фабрики Івана Левинського. У післявоєнний час програму зорієнтовано на випуск майстрів-виконавців для керамічних виробництв. Викладацький колектив доукомплектовувався випускниками з Москви та Ленінграду. Якісно змінилось навчання із приходом на відділ Тараса Драгана. Впроваджено нові завдання з композиції, покращено вивчення гончарства, технологічних процесів. Від початку 1980-х років очолює Тарас Левків.
Музей
В одному з приміщень коледжу діє музей студентських робіт. Збережено кілька виробів із 1880-х років, від першого фахового відділу — декоративного різьблення, столярства і токарства. З найдавніших робіт збереглися дерев'яні декоративні фризи, капітель, сецесійна вставка, меблеві декоративні деталі виконані під керівництвом Юліуша Белтовського. Серед більш пізніх — декоративна ваза «700-річчя Львова» З. Берези (1956), ваза «80-річчя ЛУПМ ім. І. Труша» С. Таволжанської (1956), мала пластика «Материнство» Л. Сліни (1965), розписна шкатулка «На Івана Купала» М. Зай (1981). Велика кількість робіт зберігається у фондах. Від 1977 року ведеться книга записів відвідувачів. Музею однак бракує площ для дотримання виставкових вимог — влаштування правильного освітлення, розміщення виставкового обладнання.
Відомі випускники та працівники
- Возницький Борис (1926-2012) — мистецтвознавець, директор Львівської галереї мистецтв. Навчався на відділі художньої кераміки.
- Вакалюк Валерій Анатолійович — художник декоративно-прикладного мистецтва.
- Францішек Томаш Бєрнат — польський скульптор. Навчався у 1897—1901 роках.
- Гром Лаврентій Борисович (1914—1975) — український скульптор.
- Ґец Лев Львович (1896—1971) графік, живописець, викладач Краківської академії мистецтв. Навчався у 1910-х роках.
- Демцю Михайло Іванович (нар. 1953) — художник-постімпресіоніст. Народний художник України.
- Дзиндра Євген (1913—1983) — скульптор.
- Довбошинський Данило Данилович — Заслужений художник України.
- Драган Тарас Миколайович — художник, педагог, заслужений діяч мистецтв України. Працював викладачем в училищі (пізніше — коледжі) імені Труша у 1962—2009 роках.
- Кецало Зеновій Євстахович (нар. 1919) — український художник.
- Крвавич Дмитро Петрович — український скульптор і мистецтвознавець, народний художник УРСР (1990). Лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка.
- Кузневич Григорій Микитович 1872—1948 — скульптор. Навчався до 1896 року.
- Кульчицька Олена Львівна — український графік, живописець. Відвідувала Державну промислову школу кілька місяців у 1901—1902 роках.
- Курилас Осип Петрович — український графік, живописець. Навчався у 1886—1890 роках.
- Омелян Ліщинський — живописець, графік.
- Ліщинський Любарт Омелянович — реставратор, актор, поет, журналіст, художник, рецитатор.
- Манастирський Антін Іванович — український художник, живописець і графік.
- Манастирський Вітольд Антонович — український художник, заслужений діяч мистецтва УРСР (з 1975 року), син А. І. Манастирського.
- Марчук Іван Степанович — український живописець, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин Тернополя.
- Мисько Еммануїл Петрович — український скульптор. Понад десятиліття очолював Львівську академію мисецтв.
- Нагірний Євген Васильович (1885—1951) — архітектор. Очолював заклад у 1940-х роках.
- Володимир Одрехівський — скульптор, який працює у ділянках монументальної, декоративної і станкової скульптури, досліджує проблеми сучасного мистецтва. У творчому доробку митця — понад 200 станкових і 45 монументальних творів, які встановлені в Україні та за її межами.
- Василь Откович — директор Львівського державного коледжу декоративного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, кандидат мистецтвознавства, доцент.
- Романчук Тит Юліанович (1865—1911) — український живописець.
- Севера Іван Васильович (1891—1971) — скульптор, педагог.
- Сельський Роман (1903—1990) — живописець.
- Смольський Григорій Степанович — маляр родом з Калущини (Галичина).
- Федюк Микола Іванович — маляр-реаліст.
- Чайка Яків Ілліч (1918—1995) — кераміст, скульптор, Народний художник України. Навчався у закладі в 1935—1939 роках.
- Чубко Наталія Віталіївна (нар. 1974) — українська художниця.
- Шатківський Олекса Якович — маляр і графік.
Будинки
Протягом тривалого часу школа не мала власного приміщення і діяла в будинку Стрілецького товариства, а згодом займала частину третього поверху міської ратуші. Із 1881 року походить ескізний проєкт розміщення школи на території колишнього францисканського монастиря, а поруч — промислового музею на площі Каструм. Однак цьому завадили плани будівництва нового міського театру, який на певному етапі теж планувалось розмістити на площі Каструм. Таким чином забракло би місця на музей. До того ж для школи довелось би знести частину будівлі архіву мап. У першій половині 1880-х архітектори Людвік Вежбицький та Альфред Каменобродський спроєктували єдину будівлю для Школи і Промислового музею, які разом займали би менше місця ніж поодинці. Однак таку будівлю неможливо було би розширити у разі потреби. До проблем долучився брак коштів та непорозуміння із правом власності на землю і до реалізації проєкту справа не дійшла.
1880 року з нагоди 40-ліття правління цісаря 150 тис. злотих на будівництво Промислової школи та Промислового музею виділила Галицька ощадна каса. 1885 року міська рада надала під будівництво частину площі Каструм. Було організовано конкурс, у якому взяли участь проєкти Альфреда Каменобродського, Густава Бізанца, а також спільний Івана Долинського та Броніслава Бауера. Переміг проєкт триповерхової необарокової споруди авторства Бізанца. Після певних корекцій у червні 1890 року був затверджений. Керувати спорудженням призначено Бауера і Долинського. Зі сторони магістрату за роботами наглядав Юліуш Гохберґер і Григорій Пежанський. Скульптурну декорацію фасадів та вестибюля виконав Петро Гарасимович. Він зокрема зробив 12 теракотових погрудь діячів мистецтва (не збережені) та 13 гербів ремісничих цехів (збереглась частина). Над головним порталом від вулиці Театральної уміщено напис «C.k. Państwowa Szkoła Przemysłowa im. Cesarza Franciszka Józefa I», теракотові герби Австро-Угорщини, Львова і мураху — символ праці. Облаштовано газове освітлення, центральне опалення комбіноване з печами. На стадії завершення будівлю обстежили фахівці з Відня і дали негативну оцінку через погане освітлення приміщень, особливо сутерен. Звернули також увагу на потребу осушення. Через це роботи дещо затягнулось, було перероблено вікна цоколя. 7 жовтня 1892 року школу будівлю урочисто відкрито і освячено.
Доволі швидко стали очевидними недоліки, на яких наголошували експерти ще на стадії будівництва. Це зокрема погана інсоляція, яка до того ж погіршилась зі спорудженням 1904 року поруч Промислового музею. Погано функціонувало центральне опалення. Школа активно розвивалась і ставав відчутним брак площі. Нову споруду було спроєктовано 1905 року професором школи Владиславом Садловським. 1907 року за модифікованими планами Садловського за участі Адольфа Віктора Вайсса розпочато будівництво на теренах Снопкова, наданих міською радою. Головний корпус простягався від вулиці Снопківської, бічне крило спроєктовано під прямим кутом. У дворі споруджено окремі будівлі майстерень. Портал головного входу від вулиці Снопківської було оздоблено алегоричними скульптурами «Мистецтва» і «Промисловості» Петра Війтовича. Загалом в архітектурі будівлі відчуваються впливи віденського архітектора Отто Вагнера. 7 червня 1910 року будівлю було освячено. Під час Першої світової війни будинок був зайнятий військами, а згодом — військовим шпиталем.
Стару будівлю на вулиці Театральній у 1948—1952 роках перебудовано за проєктом Івана Персікова і Генріха Швецького-Вінецького. Тепер тут знаходиться Економічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Приміщення на Снопківській разом із коледжем тепер займають ще два заклади: Львівська національна академія мистецтв і Коледж транспортної інфраструктури. У квітні 2001 року в одній з аудиторій (тепер належить коледжу транспортної інфраструктури) під час ремонту виявлено стінний розпис на тему «Розп'яття Ісуса Христа». Розмір 194×210 см. Фахівці відділу реставрації коледжу імені Івана Труша обстежили розпис і датували 20 роками XX століття. Техніка виконання — клейова темпера із золоченням. Того ж року студентки 5 курсу Дарія Фесенко, Мар'яна Колпакова, Наталія Іванів під керівництвом Бориса Іваніва розпочали реставрацію. Того ж року ситуація повторилась під час ремонту сходової клітки. Виявлено 30 кв. м. переважно орнаментального стінного розпису зі складною символікою. Колектив закладу планує і в подальшому продовжити роботи з обстеження і розкриття стінописів.
Примітки
- Ю. О. Бірюльов. Крицинський Валеріан // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — .
- Енциклопедія Львова_т.4, 2010, с. 332.
- Jackowowa M. Lwowska Szkoła Sztuk Zdobniczych oraz Przenmysłu Artystycznego // Barwa i Rysunek (dodatek do «Gazety Malarskiej»). — 1932. — № 4. — S. 25—26. (пол.)
- Бірюльов Ю. О. Гарлянд Зиґмунт // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — С. 403. — ..
- О. К. Федорук. Львівська державна мистецько-промислова школа // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — .
- Батіг М. Наші магістралі (1941—1944) // «Карби». Додаток до журналу «Образотворче мистецтво». — 2002. — № 1. — С. 24—31; Сьомочкін І. 1939—1944 // Галицька брама. — 1996. — № 20. — С. 9.
- Ваврух М. Львівський державний… — С. 334.
- На Покрови — іменини Львівського коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. Труша. prostir.museum. 14 жовтня 2009. Процитовано 29 вересня 2024.
- Кучабська А. Відділ «Промислова графіка» // «Карби». Додаток до журналу «Образотворче мистецтво». — 2002. — № 1. — С. 99.
- Зозуляк Ю. Відділ РАПС (реклама в архітектурно-просторовому середовищі) // «Карби». Додаток до журналу «Образотворче мистецтво». — 2002. — № 1. — С. 93.
- Іванів Б. Відділ реставрації // «Карби». Додаток до журналу «Образотворче мистецтво». — 2002. — № 1. — С. 78—79.
- Зарицький Р. Відділ художнього розпису // «Карби». Додаток до журналу «Образотворче мистецтво». — 2002. — № 1. — С. 92.
- Левків Т. Відділ художньої кераміки // «Карби». Додаток до журналу «Образотворче мистецтво». — 2002. — № 1. — С. 56.
- Трофимлюк В. Музей коледжу // «Карби». Додаток до журналу «Образотворче мистецтво». — 2002. — № 1. — С. 75—76.
- Драган Тарас Миколайович // Кераміка України = Ceramics of Ukraine / редкол.: М. А. Серб (голова) та ін. — Київ : ВЦ «Логос Україна», 2009. — С. 65.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 590. — .
- Іванів Б. Про що посвідчили стіни… // «Карби». Додаток до журналу «Образотворче мистецтво». — 2002. — № 1. — 16.
Джерела
- Ваврух М. Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 4: Л-М. — С. 332. — Енциклопедія Львова_т.4 прим. — .
- Львівське училище прикладного мистецтва ім. І. Труша. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — 18 с.
- Трофимлюк В. Наші магістралі (1944—1945 рр. і по сьогодні) // «Карби». Додаток до журналу «Образотворче мистецтво». — 2002. — № 1. — С. 41—45.
- Шмагало Р. Історичний шлях Художньо-промислової школи у Львові // Бюлетень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. — 2006. — № 2 (8).
- Grankin P. Lwowska Szkoła Przemysłowa: dzieje gmachów na tle historii zakładu // Schola Architecturae. Budynki szkół architektury. — Wrocław : Wydawnictwo Politechniki Wrocławskiej, 2005. — S. 31—46. (пол.)
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa : Neriton, 2005. — S. 77—82. — . (пол.)
Посилання
- Офіційний сайт Львівського фахового коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені І. Труша. artcollege.lviv.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2024. Процитовано 29 вересня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lipen 2020 Lvi vskij fahovij ko ledzh dekorati vnogo i uzhitko vogo miste ctva i meni Iva na Trusha vishij navchalnij zaklad Ukrayini drugogo rivnya akreditaciyi Gotuye fahivciv za specialnistyu obrazotvorche mistectvo Zasnovanij u drugij polovini XIX stolittya i protyagom isnuvannya neodnorazovo reorganizovanij ta perejmenovanij U literaturi yaka opisuye period do Drugoyi svitovoyi vijni najchastishe figuruye yak Lvivska hudozhno promislova shkola Lvivskij fahovij koledzh dekorativnogo i uzhitkovogo mistectva imeni Ivana Trusha Krayina UkrayinaTip zaklad vishoyi osvitiZasnovano 1876 Direktor Kocovska Olga VolodimirivnaVipuskniki Kategoriya Vipuskniki Lvivskogo koledzhu dekorativnogo i uzhitkovogo mistectvaPrinalezhnist Ministerstvo kulturi i turizmu UkrayiniAdresa vul Snopkivska 47 Lviv 79011 UkrayinaSajt artcollege lviv ua Lvivskij fahovij koledzh dekorativnogo i uzhitkovogo mistectva imeni Ivana Trusha u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Poperedniki 1 2 1876 1892 1 3 1892 1919 1 4 Mizhvoyennij period 1 5 Druga svitova vijna 1 6 Radyanskij period 1 7 Pislya 1991 1 8 Istoriya stvorennya bakalavratu 2 Suchasni viddili 3 Muzej 4 Vidomi vipuskniki ta pracivniki 5 Budinki 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaIstoriyared Poperednikired 1853 roku Torgovelno promislova palata zasnuvala nedilnu Torgovelno promislovu shkolu utrimuvanu remisnichimi cehami pidpriyemstvami kupeckoyu gromadoyu Vid 1859 roku zaklad takozh finansuvavsya miskoyu radoyu i magistratom Pozhertvi vid cehiv nadhodili neregulyarno i miska rada 1862 roku rozpochala pidgotovku do vidkrittya vlasnogo zakladu statut yakogo zatverdzheno Namisnictvom 1866 roku Obidvi shkoli perejshli na navchannya u vechirnij chas po budnyah Zaklad miskoyi radi mav tri viddili budivnictva mehaniki i himiyi U 1869 mu zakladi ob yednano Do finansuvannya doluchilas gmina Na pochatku 1870 h rokiv Shkilna rada planuvala reformuvati zaklad vvazhayuchi jogo nedostatno efektivnim odnak dlya cogo potribne bulo dodatkove finansuvannya Koshti z Ministerstva osviti i virospovidannya vidilyalis mizerni Oficijna poziciya ministerstva polyagala zokrema v tomu sho dlya Galichini dostatno i odniyeyi shkoli u Krakovi 1891 roku zaklad na toj chas Shkolu budivelnih majstriv bulo dolucheno do shkoli stvorenoyi 1876 roku Promislovim muzeyem Shkola risunku i modelyuvannya Kolishnya Shkola budivelnih majstriv stala osnovoyu budivelnogo viddilu ob yednanogo zakladu 1876 1892red Za ustalenoyu tradiciyeyu pochatki ninishnogo Koledzhu imeni Ivana Trusha vivodyat iz 18 grudnya 1876 roku koli za nakazom Ministerstva osviti i virospovidannya bulo rozpochato navchannya u shojno stvorenij Shkoli risunku i modelyuvannya pol Powszechna Szkola Przemyslowa Rysunkow i Modelowania Iniciatorami vistupila Miska rada Promislovij muzej remisnichi tovaristva Krajovij vidil i profesori filosofskogo fakultetu Lvivskogo universitetu Zavdannyam novogo zakladu bula pidgotovka molodi do navchannya u vishih misteckih shkolah Vikladachem i kerivnikom priznacheno zhivopiscya Vincentiya Chirshnica Razom iz nim pracyuvali zhivopisec S Klapkovskij ta skulptor F Mikulskij Navchannya pochalos u veresni 1877 roku v budinku Kurkovogo tovaristva sho na teperishnij vulici Lisenka 23a Tam zhe razom zi shkoloyu znahodivsya stvorenij 1874 roku Miskij promislovij muzej Togo zh roku shkolu razom iz muzeyem pereneseno do miskoyi ratushi de vona zajnyala tretij poverh pivnichnogo krila 1882 roku vidbulos perejmenuvannya na Shkolu hudozhnogo promislu pol C k Szkola dla Przemyslu Artystycznego Odnochasno vidkrito viddili stolyarstva tokarstva i snicarstva Vid 1885 roku Miska rada vinoshuvala plani nadannya zakladu statusu derzhavnogo Ministerstvo visunulo u vidpovid nizku vimog zokrema vidilennya zemelnoyi dilyanki uchast u sporudzhenni okremogo budinku shkoli podalshe chastkove utrimannya shkoli Zi svogo boku ministerstvo garantuvalo 400 tis zlotih utrimannya na rik Rada postupovo vikonuvala vimogi Na pochatku bereznya 1890 roku prezident Lvova Edmund Mohnackij osobisto perebuvav u Vidni zajmayuchis pitannyam nadannya shkoli statusu derzhavnoyi Rezultat buv pozitivnij 1891 roku jogo ob yednano zi Shkoloyu budivelnih majstriv i perejmenovano na Derzhavnu promislovu shkolu pol C k Panstwowa Szkola Przemyslowa Togo zh roku imperator Franc Josif I osobisto vidvidav zaklad 1892 1919red 1892 roku shkola otrimala vlasne primishennya teper vulicya Teatralna 17 20 sichnya 1893 direktorom priznacheno zaproshenogo z Nimechchini arhitektora Zigmunta Gorgolevskogo U cej chas shkola mala dva osnovnih viddili budivelnogo promislu i promislu misteckogo Shoroku vlashtovuvalis vistavki zviti Riven navchannya neodnorazovo otrimuvav shvalni vidguki u presi Na hvili budivelnogo bumu vipuskniki shkoli chasto vidmovlyalis vid planiv prodovzhuvati navchannya i sklavshi vidpovidnij ekzamen u Namisnictvi otrimuvali dozvil na proyektuvannya ta vedennya robit na rivni z arhitektorami vipusknikami tehnichnih vishiv Ce posilyuvalo konkurenciyu sered praktikuyuchih arhitektoriv viklikalo yihnye nevdovolennya ta zakliki rozmezhuvati zakonodavcho kompetenciyu arhitektoriv ta budivnichih vipusknikiv promislovih shkil Taka polemika regulyarno zvuchala u fahovij presi zokrema u lvivskomu zhurnali Politehnichnogo tovaristva Czasopismo Techniczne U svoyu chergu Politehnichne tovaristvo Kolo polskih arhitektoriv povnistyu blokuvalo usi sprobi vstupu u yihni ryadi uchniv shkoli Buli takozh sprobi obmezhiti yih dostup do roboti na derzhavnij sluzhbi zokrema na zaliznici Podibna problema bula aktualna na terenah usiyeyi Avstro Ugorshini i svidchila pro visokij riven vikladannya u promislovih shkolah podibni shkoli diyali u Krakovi Prazi Chernivcyah Nezvazhayuchi ni na sho uchni shkoli prodovzhuvali diyalnist faktichno yak arhitektori stavshi avtorami velikoyi kilkosti budinkiv u Lvovi i na provinciyi 1898 1916 roki u shkoli vikladav profesor Valerian Kricinskij 1 Pislya smerti Gorgolevskogo vid 1904 roku shkolu ocholyuvav krakivskij arhitektor i restavrator Zigmunt Gendel U 1910 1911 navchalnomu roci vidkrito pershij suto tehnichnij viddil yakij ne mav zv yazku z mistectvom Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni budivlyu zajnyali vijskovi cherez ce shkola pevnij chas diyala u primishennyah Tehnichnogo institutu sho na teperishnij vulici Nizhankivskogo 5 Pislya Gendelya do 1919 roku direktorom buv vipusknik Lvivskoyi Politehniki arhitektor i skulptor Vladislav Klapkovskij Mizhvoyennij periodred Na pochatku 1920 h rokiv shkolu ocholiv Valerian Kricinskij U cej period u rusli zagalnoyi reformi fahovoyi osviti v Galichini vidbulas reorganizaciya shkoli u tehnichnij bik 1929 roku nazvu zmineno na Derzhavnu tehnichnu shkolu imeni Stanislava Shepanovskogo 2 1932 roku misteckij viddil vidileno v okremij zaklad pid nazvoyu Lvivska shkola dekorativnih mistectv i misteckogo promislu pol Lwowska Szkola Sztuk Zdobniczych oraz Przenmyslu Artystycznego Termin navchannya stanoviv 5 rokiv Na tretomu roci studenti obirali odnu z troh specializacij malyarstvo skulpturu abo tekstil Planuvalos vidkriti okremi viddili grafiki keramiki ozdoblennya inter yeriv Kerivnikom shkoli buv skulptor profesor Yan Nalborchik vikladav skulpturu anatomiyu na drugomu i chetvertomu kursah Sered vikladachiv Bronislav Viktor Veslav Gzhimalskij ozdoblennya inter yeriv Yan Kazimezh Olpinskij risunok i malyarstvo dlya drugih kursiv profesor Pavel Gayevskij malyarstvo mozayika na tretomu kursi Stanislav Matusyak kompoziciya p yatij kurs Lyudvik Tirovich grafika Yuzef Stazhinskij skulptura v kameni i derevi dekorativna skulptura Zigmunt Garlyand kerivnik viddilu tekstilyu Yankovska kilimi Grossova batik E Gelm Pirgo merezhivo gaptuvannya 3 1933 roku novim direktorom stav arhitektor i hudozhnik Zigmunt Garlyand 4 1938 roku zaklad imenovano Derzhavnim institutom plastichnih mistectv pol Panstwowy Instytut Sztuk plastycznych we Lwowie 2 Do 1940 roku direktorom zakladu zalishavsya Garlyand 4 Druga svitova vijnared Institut plastichnih mistectv proisnuvav lishe pivtora roku Za chasiv pershoyi radyanskoyi okupaciyi 1 sichnya 1940 roku status zakladu znizhenij do uchilisha Pri comu vikladackij sklad ne zminivsya Pid chas nimeckoyi okupaciyi na bazi uchilisha viniklo dva zakladi Odnim bula Lvivska derzhavna mistecko promislova shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya 5 Direktorom stav Mihajlo Osinchuk a zgodom Yevgen Nagirnij Odnochasno stvoreno analogichnu polsku ocholyuvanu Yuzefom Stazhinskim Pevnij chas viddili rizbyarstva i tkactva buli spilnimi dlya obidvoh shkil Pri ekzamenuvanni vrahovuvalis pochatkovi navichki abituriyentiv i dekotrih zarahovano vidrazu na starshi kursi ce perevazhno kolishni studenti radyanskogo periodu abo uchni privatnih obrazotvorchih shkil Na vulici Hshanovskih 9 teper Verbickogo vlashtovano gurtozhitok Mistectvoznavec Mikola Batig pishe pro cilkom mirne spivisnuvannya obidvoh shkil ta priyatelski stosunki Osinchuka ta Stazhinskogo u minulomu spivrobitnikiv Vidomo pro uchast studentiv obidvoh shkil u pidpilnih polskih ta ukrayinskih organizaciyah 1943 roku vlashtovano vistavku studentskih robit Pidkresleno misteckij harakter ukrayinskoyi shkoli ne zadovilnyav okupacijnu administraciyu i yiyi bulo pereprofilovano na Tehnichnu fahovu shkolu budivnictva a u sichni 1944 roku pereseleno u nove primishennya na vulici Yanivskij teper Shevchenka Shopravda ostannim kursam bulo dozvoleno zavershiti navchannya u ramkah Shkoli misteckogo promislu Do zahistu dopusheno 23 studentiv Pro mistecke zhittya chasiv nimeckoyi okupaciyi majzhe ne zbereglos dokumentiv V literaturi radyanskogo chasu cej period obijdeno movchannyam Fragmentarni dani pohodyat zi spogadiv opublikovanih u postradyanskij period abo ranishe v emigraciyi 6 Radyanskij periodred Vid vesni 1944 roku shkola diyala znovu yak Hudozhno promislove uchilishe 1945 roku direktorom priznacheno arhitektora A Kurenka 1946 roku vidkrito Lvivskij derzhavnij institut prikladnogo ta dekorativnogo mistectva yakij na pochatkah diyav povnistyu na materialnij bazi uchilisha Providni kadri postupovo peretikali v institut cherez sho uchilishu pevnij chas zagrozhuvala likvidaciya Zaprovadzhuvalisya unifikovani radyanski navchalni plani 1949 zaklad perejmenovano na Lvivske uchilishe prikladnogo mistectva 1951 roku direktorom priznacheno V Tarasova U cej chas situaciya u zakladi pokrashilasya Bulo nadano gurtozhitok na vulici Shevchenka 49 20 chervnya 1956 roku uchilishu prisvoyeno im ya Ivana Trusha U 1950 1960 h rokah pidnyavsya riven navchannya roboti regulyarno vistavlyalis na vsesoyuznih vistavkah Tradicijnoyu stala litnya praktika Dlya pershogo kursu plener drugogo doslidzhennya narodnogo mistectva u takih centrah yak Kolomiya Kosiv Kosmach 3 4 kursi prohodili praktiku na derevoobrobnih tekstilnih keramichnih ta inshih pidpriyemstvah vidpovidno do profilyu Praktika p yatih kursiv vidbuvalas u velikih muzeyah Poslablennya ideologichnogo tisku takozh pozitivno vidbilos na yakosti navchannya U 1963 1964 navchalnomu roci kolektiv iz pedagogiv Stepana Kostirka Yuriya Lesyuka Tarasa Dragana B Sumishevskogo zaprovadiv novu programu navchannya z predmeta Osnovi kompoziciyi yakij bazuvavsya na suchasnij yevropejskij metodici navchannya u poyednanni z miscevimi nacionalnimi tradiciyami 1975 roku direktorom priznacheno Bogdana Kocaya Pislya 1991red Vid 1993 roku uchilishe staye derzhavnim koledzhem dekorativnogo i uzhitkovogo mistectva imeni Ivana Trusha I II rivnya akreditaciyi gotuye molodshih specialistiv i bakalavriv 4 abo 6 richnij termin navchannya 2003 roku direktorom stav Vasil Otkovich Vid 1997 roku Lvivskij fahovij koledzh dekorativnogo i uzhitkovogo mistectva imeni Ivana Trusha Stanom na 2010 rik u koledzhi navchalis 450 studentiv Vsogo za period 1949 2010 zaklad zakinchili 3952 vipuskniki z nih 489 iz diplomom bakalavra 7 Vid pershih rokiv nezalezhnosti Ukrayini u zakladi ustalilasya tradiciya svyatkuvannya Dnya koledzhu na svyato Pokrovi 14 zhovtnya Zazvichaj ce den vidkritih dverej Na urochistij chastini vidbuvayetsya moleben do Presvyatoyi Bogorodici privitannya vid pochesnih gostej koncertna programa U lvivskih muzeyah vlashtovuyutsya vistavki studentskih robit 8 Istoriya stvorennya bakalavratured Cherez rozpad centralizovanoyi radyanskoyi osviti u 1991 roci u Lvivskomu derzhavnomu uchilishi dekorativnogo i prikladnogo mistectva imeni Ivana Trusha zhvavo obgovoryuvalosya pitannya pro stvorennya samostijnih navchalnih program ta planiv V cej chas nastupiv moment atestaciyi navchalnogo zakladu bulo neobhidno povnistyu zabezpechiti navchalno metodichnij proces vidpovidnimi dokumentami Bula stvorena naukovo metodichna rada uchilisha dlya rozrobki navchalno metodichnih dokumentiv v yaku vhodili vsi golovi komisij metodisti vikladachi na choli z zastupnikom direktora z navchalno metodichnoyi roboti Stelmah B M Na odnomu z pershih zasidan naukovo metodichnoyi radi buv provedenij glibokij analiz pidgotovki molodshih specialistiv Visnovki zasidannya buli odnoznachnimi riven pidgotovki tvorchij potencial studentiv i vikladachiv perevishuye mistecki normativi uchilisha Dlya togo shob nadati mozhlivist rozvitku i zbilshiti vimogi na derzhavnomu rivni pidgotovki neobhidno bulo zminiti status navchalnogo zakladu Ce pitannya bulo vineseno na obgovorennya pedagogichnoyi radi uchast v yakomu vzyav vves pedagogichnij kolektiv Pedagogichnoyu radoyu bula uhvalena propoziciya shodo perehodu uchilisha na dvostupenevu osvitu pidgotovku molodshih specialistiv vikonavciv i bakalavriv obrazotvorchogo mistectva Nash navchalnij zaklad mav nabuti statusu koledzhu de navchalnij proces formuvavsya z pershogo i drugogo rivniv Molodshij specialist mav navchatisya chotiri roki bakalavr tri roki IV V VI kursi Ce rishennya pedagogichnoyi radi bulo vineseno na sesiyu oblasnoyi radi de vono pri pidtrimci Oblasnogo upravlinnya kulturi bulo obgovoreno i odnogolosno pidtrimano vsima deputatami oblasnoyi radi Vsij roboti shodo stvorennya vidpovidnih dokumentiv i reorganizaciyi navchalnogo zakladu pereduvalo oznajomlennya z yevropejskimi i kanadskimi misteckimi koledzhami Krim togo buli zapozicheni ta vvedeni do navchalnih planiv taki disciplini yak kultura artistizmu anatomichnij risunok vuzka specializaciya z kozhnogo fahu i t d Na zapit bulo otrimano programi misteckih koledzhiv Kanadi Angliyi ta Franciyi Vivchivshi proces formuvannya cih zakladiv bulo zabezpecheno vlasnu koncepciyu navchalno metodichnogo zakladu Nastupnij period roboti bazuvavsya na stvorenni dokumentaciyi dlya podannya do Derzhavnoyi atestacijnoyi komisiyi Aktivnu uchast v rozrobci normativnih dokumentiv vzyali T Dragan T Levkiv O Luchinskij I Bazilevich O Royuk Bagrinivska V Bulik O Riboticka R Misko M Sokolova Yu Lesyuk B Ivaniv Yu Zozulyak A Kuchabska Ya Shimin M Krickij V Trofimlyuk V Ivanishin M Kolomijchuk Yu Kvasnicya Ya Yuzkiv Koordinuvannya i uzagalnennya vsiyeyu robotoyu bulo pokladeno na golovu naukovo metodichnoyi radi B Stelmaha Vsi vishe opisani podiyi i dokumenti buli uzgodzheni z Ministerstvom kulturi Ministerstvom osviti Ministerstvom finansiv Respublikanskim metodichnim kabinetom Navchalnij zaklad buv zatverdzhenij Ministerstvom kulturi yak bazovij po rozrobci navchalnoyi dokumentaciyi dlya misteckih navchalnih zakladiv Ukrayini Dlya perehodu v status koledzhu neobhidno bulo organizuvati neperervnij navchalnij proces z vishim navchalnim zakladom III IV rivnya Vidbulosya spilne zasidannya kruglogo stola v stinah uchilisha de buli zaprosheni vsi zaviduvachi kafedrami prorektori dekani na choli z rektorom Lvivskoyi akademiyi mistectv Emanuyilom Miskom Dopovidachami z integraciyi navchalnih program vid akademiyi buv prorektor z naukovoyi roboti profesor D Krivavich vid uchilisha zastupnik direktora z navchalno metodichnoyi roboti B Stelmah Na specialnomu zasidanni buli prijnyati rishennya i obgovorena programa diyalnosti shodo stvorennya spilnogo navchalno misteckogo kompleksu Programa III V kursiv majbutnogo koledzhu povnistyu vidpovidala IV VI kursam akademiyi Takim chinom vipusknik bakalavr pislya zakinchennya VI kursu koledzhu mav mozhlivist prodovzhiti navchannya v akademiyi na IV kursi ta zavershuvati osvitu v magistraturi U 1993 roci buv stvorenij naukovo metodichnij kompleks na bazi Lvivskoyi akademiyi mistectv do yakogo vhodili Lvivskij derzhavnij koledzh dekorativno uzhitkovogo mistectva Kosivskij koledzh dekorativno uzhitkovogo mistectva Vizhnickij koledzh dekorativno uzhitkovogo mistectva Uzhgorodskij koledzh dekorativno uzhitkovogo mistectva Mala akademiya mistectv u Pidbuzhi Vidpovidno do stvorenogo naukovo misteckogo kompleksu do navchalnogo procesu v koledzhi buv zaluchenij profesorsko vikladackij sklad akademiyi mistectv Rozrobkoyu integrovanih navchalnih program v akademiyi zajmalasya navchalna chastina na choli z prorektorom A Bokoteyem teperishnim rektorom akademiyi mistectv V navchalnih misteckih programah buli pogodzheni vsi mistecki disciplini kozhnoyi specializaciyi Naukovo metodichna rada pracyuvala nad stvorennyam norm normativnih dokumentiv dlya usih desyatoh specialnostej shodo metodichnogo i naukovogo rivnya pidgotovki dvostupenevoyi osviti Bulo stvoreno i obgovoreno ponad 40 navchalnih program i planiv sformovana sitka disciplin za kozhnim rivnem dlya kozhnoyi specialnosti Stvorena koncepciya rozvitku pidgotovki molodshih specialistiv i bakalavriv vidpovidala statusu navchalnogo zakladu Vsi mistecki disciplini pidgotovki bakalavriv buli uskladneni rozshireni v diapazoni navchalnogo procesu Pershij riven pidgotovki molodshih specialistiv zavershuvavsya pislya chetvertogo kursu Derzhavnoyu ekzamenacijnoyu sesiyeyu drugij riven pidgotovki bakalavriv Derzhavnoyu ekzamenacijnoyu sesiyeyu i zahistom diplomnoyi roboti Bakalavrat formuvavsya vidpovidno do rezultativ uspishnosti zi specialnih disciplin risunok zhivopis liplennya kompoziciya profesijna majsternist ne nizhche 7 8 baliv krim cogo neobhidna bula rekomendaciya Predmetnoyi komisiyi Pislya shostogo kursu student yakij uspishno zavershiv navchannya povinen predstaviti Derzhavnij komisiyi naukovu robotu abo tvorchu vistavku za fahom Vpershe v Ukrayini v navchalnomu zakladi bula vprovadzhena sistema prijomu abituriyentiv na pershij zagalnomisteckij kurs de voni mali mozhlivist protyagom pershogo semestru navchatisya i vidviduvati dekilka specialnostej pislya chogo zgidno z yih uspishnistyu i za rekomendaciyeyu viddilu zarahovuvalisya na odnu specialnist Navchalnij proces dvostupenevoyi pidgotovki specialistiv mitciv nabuv shirokogo misteckogo rozvitku Vipuskniki bakalavri mayut mozhlivist vidpovidno do svogo osvitnogo rivnya prodovzhuvati navchannya na III IV kursah u Lvivskij nacionalnij akademiyi mistectv Nacionalnomu universiteti Lvivska politehnika Ukrayinskij akademiyi drukarstva Lvivskomu nacionalnomu lisotehnichnomu universiteti Ukrayini Suchasni viddilired Promislova grafika Zaviduvach viddilu A Kuchabska Poperednikom buv viddil hudozhnogo oformlennya sho isnuvav iz 1966 roku Majzhe tridcyat rokiv ocholyuvanij Yu V Kuchabskim 1996 roku reorganizovanij i rozdilenij na dva promislovoyi grafiki i na viddil reklami v arhitekturno prostorovomu seredovishi 9 Reklama v arhitekturno prostorovomu seredovishi Zaviduvach viddilu Yurij Zozulyak Zasnovanij 1966 roku yak viddil hudozhnogo oformlennya Do cogo buv chastinoyu Lvivskogo tehnikumu radyanskoyi torgivli Pochatkovo pracyuvav na vulici Vinnichenka 4 Specializaciya zgodom zmishena u napryamku reklami v arhitekturnomu seredovishi Studenti vivchayut problemi vizualnoyi reklami proyektuyut mali arhitekturni formi inter yeri ekspozicijni prostori blagoustrij vulic Robota jde i z realnimi ob yektami Na viddili sproyektovano zokrema kaplicyu u s Lisinichi inter yer ta fasad firmovogo magazinu kartonazhnoyi fabriki Biblos blagoustrij centralnoyi vulici mista Vinniki proyekt muzeyu Lvivskogo vijskovogo uchilisha im Geroyiv Krut inter yer restoranu ta baru na vulici Staroyevrejskij u Lvovi 10 Restavraciya tempernogo i olijnogo zhivopisu Najmolodshij viddil zasnovanij 1992 roku Zaviduvach Boris Ivaniv Za pershi desyat rokiv isnuvannya vikonav restavraciyu ponad sotni tvoriv stankovogo zhivopisu dlya Lvivskoyi galereyi mistectv Nalagodzheno spivpracyu z navchalnimi zakladami Polshi 1999 roku provedeno spilnu ukrayinsko polsku praktiku pri restavracijnih robotah u kolishnomu dominikanskomu kosteli Zhovkvi polski studenti restavruvali kam yani pam yatki a ukrayinski stinopis Vkraj skladnu robotu vikonav 2000 roku diplomnik I Pochekva pid kerivnictvom I Borisa rozsharovano ta naneseno na novu osnovu zhivopis diyakonskih dverej cerkvi s Semenivka 1725 rik zapis 1897 11 Skulptura Zaviduvach Yaroslav Yuzkiv Viddil zasnovano 1892 roku Sered vikladachiv Tadeush Visnoveckij Yuliush Beltovskij Vipusknikami u pershij polovini XX stolittya buli Z Kurchinskij N Gerold Ya Guralchik K Klakovich V Konechnij G Kuznevich T Kubala R Lovell S Chapek I Plishevskij Hudozhnye derevo U tij chi inshij formi isnuye z 1882 roku Hudozhnye tkactvo Vidilivsya na pochatku XX stolittya zi sporidnenogo viddilu gaptuvannya ta merezhiva Hudozhnij metal Viddil zasnovano 1892 roku Do 1940 h rokiv perestav isnuvati 1966 roku vidnovleno Spochatku diyav u primishennyah na ploshi Rinok 13 zgodom u golovnomu korpusi na Snopkivskij Ocholyuye Ostap Luchinskij Hudozhnij rozpis Bere pochatki iz 1882 roku Zaviduvach Roman Zarickij Vipuskniki pracyuvali pri ozdoblenni velikoyi kilkosti lvivskih budivel doradyanskogo chasu Pershij pislyavoyennij vipusk vidbuvsya 1949 roku Iz togo chasu viddil zakinchili 338 vipusknikiv Viddil ocholyuvali S Kostirka R Bezpalkiv Ya Pridatok Ya Shimin 12 Hudozhnya vishivka Z yavivsya 1886 roku yak viddil gaptuvannya merezhiva dlya zhinok Pislya Drugoyi svitovoyi vijni pripiniv isnuvannya Znovu stvorenij 1976 roku Zaviduvach viddilu Sofiya Yanko Hudozhnya keramika Zasnovanij 1892 roku Pervinnoyu specializaciyeyu bula budivelna keramika kahlyarstvo uzhitkove goncharstvo Cherez vidsutnist specifichnogo ustatkuvannya na pochatkah vikoristovuvalis cehi laboratoriya ta pechi fabriki Ivana Levinskogo U pislyavoyennij chas programu zoriyentovano na vipusk majstriv vikonavciv dlya keramichnih virobnictv Vikladackij kolektiv doukomplektovuvavsya vipusknikami z Moskvi ta Leningradu Yakisno zminilos navchannya iz prihodom na viddil Tarasa Dragana Vprovadzheno novi zavdannya z kompoziciyi pokrasheno vivchennya goncharstva tehnologichnih procesiv Vid pochatku 1980 h rokiv ocholyuye Taras Levkiv 13 Muzejred V odnomu z primishen koledzhu diye muzej studentskih robit Zberezheno kilka virobiv iz 1880 h rokiv vid pershogo fahovogo viddilu dekorativnogo rizblennya stolyarstva i tokarstva Z najdavnishih robit zbereglisya derev yani dekorativni frizi kapitel secesijna vstavka meblevi dekorativni detali vikonani pid kerivnictvom Yuliusha Beltovskogo Sered bilsh piznih dekorativna vaza 700 richchya Lvova Z Berezi 1956 vaza 80 richchya LUPM im I Trusha S Tavolzhanskoyi 1956 mala plastika Materinstvo L Slini 1965 rozpisna shkatulka Na Ivana Kupala M Zaj 1981 Velika kilkist robit zberigayetsya u fondah Vid 1977 roku vedetsya kniga zapisiv vidviduvachiv Muzeyu odnak brakuye plosh dlya dotrimannya vistavkovih vimog vlashtuvannya pravilnogo osvitlennya rozmishennya vistavkovogo obladnannya 14 Vidomi vipuskniki ta pracivnikired Voznickij Boris 1926 2012 mistectvoznavec direktor Lvivskoyi galereyi mistectv Navchavsya na viddili hudozhnoyi keramiki Vakalyuk Valerij Anatolijovich hudozhnik dekorativno prikladnogo mistectva Francishek Tomash Byernat polskij skulptor Navchavsya u 1897 1901 rokah Grom Lavrentij Borisovich 1914 1975 ukrayinskij skulptor Gec Lev Lvovich 1896 1971 grafik zhivopisec vikladach Krakivskoyi akademiyi mistectv Navchavsya u 1910 h rokah Demcyu Mihajlo Ivanovich nar 1953 hudozhnik postimpresionist Narodnij hudozhnik Ukrayini Dzindra Yevgen 1913 1983 skulptor Dovboshinskij Danilo Danilovich Zasluzhenij hudozhnik Ukrayini Dragan Taras Mikolajovich hudozhnik pedagog zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Pracyuvav vikladachem v uchilishi piznishe koledzhi imeni Trusha u 1962 2009 rokah 15 Kecalo Zenovij Yevstahovich nar 1919 ukrayinskij hudozhnik Krvavich Dmitro Petrovich ukrayinskij skulptor i mistectvoznavec narodnij hudozhnik URSR 1990 Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini imeni T Shevchenka Kuznevich Grigorij Mikitovich 1872 1948 skulptor Navchavsya do 1896 roku Kulchicka Olena Lvivna ukrayinskij grafik zhivopisec Vidviduvala Derzhavnu promislovu shkolu kilka misyaciv u 1901 1902 rokah Kurilas Osip Petrovich ukrayinskij grafik zhivopisec Navchavsya u 1886 1890 rokah Omelyan Lishinskij zhivopisec grafik Lishinskij Lyubart Omelyanovich restavrator aktor poet zhurnalist hudozhnik recitator Manastirskij Antin Ivanovich ukrayinskij hudozhnik zhivopisec i grafik Manastirskij Vitold Antonovich ukrayinskij hudozhnik zasluzhenij diyach mistectva URSR z 1975 roku sin A I Manastirskogo Marchuk Ivan Stepanovich ukrayinskij zhivopisec narodnij hudozhnik Ukrayini laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini im T G Shevchenka Pochesnij gromadyanin Ternopolya Misko Emmanuyil Petrovich ukrayinskij skulptor Ponad desyatilittya ocholyuvav Lvivsku akademiyu misectv Nagirnij Yevgen Vasilovich 1885 1951 arhitektor Ocholyuvav zaklad u 1940 h rokah Volodimir Odrehivskij skulptor yakij pracyuye u dilyankah monumentalnoyi dekorativnoyi i stankovoyi skulpturi doslidzhuye problemi suchasnogo mistectva U tvorchomu dorobku mitcya ponad 200 stankovih i 45 monumentalnih tvoriv yaki vstanovleni v Ukrayini ta za yiyi mezhami Vasil Otkovich direktor Lvivskogo derzhavnogo koledzhu dekorativnogo ta uzhitkovogo mistectva imeni Ivana Trusha zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka kandidat mistectvoznavstva docent Romanchuk Tit Yulianovich 1865 1911 ukrayinskij zhivopisec Severa Ivan Vasilovich 1891 1971 skulptor pedagog Selskij Roman 1903 1990 zhivopisec Smolskij Grigorij Stepanovich malyar rodom z Kalushini Galichina Fedyuk Mikola Ivanovich malyar realist Chajka Yakiv Illich 1918 1995 keramist skulptor Narodnij hudozhnik Ukrayini Navchavsya u zakladi v 1935 1939 rokah Chubko Nataliya Vitaliyivna nar 1974 ukrayinska hudozhnicya Shatkivskij Oleksa Yakovich malyar i grafik Budinkired Protyagom trivalogo chasu shkola ne mala vlasnogo primishennya i diyala v budinku Strileckogo tovaristva a zgodom zajmala chastinu tretogo poverhu miskoyi ratushi Iz 1881 roku pohodit eskiznij proyekt rozmishennya shkoli na teritoriyi kolishnogo franciskanskogo monastirya a poruch promislovogo muzeyu na ploshi Kastrum Odnak comu zavadili plani budivnictva novogo miskogo teatru yakij na pevnomu etapi tezh planuvalos rozmistiti na ploshi Kastrum Takim chinom zabraklo bi miscya na muzej Do togo zh dlya shkoli dovelos bi znesti chastinu budivli arhivu map U pershij polovini 1880 h arhitektori Lyudvik Vezhbickij ta Alfred Kamenobrodskij sproyektuvali yedinu budivlyu dlya Shkoli i Promislovogo muzeyu yaki razom zajmali bi menshe miscya nizh poodinci Odnak taku budivlyu nemozhlivo bulo bi rozshiriti u razi potrebi Do problem doluchivsya brak koshtiv ta neporozuminnya iz pravom vlasnosti na zemlyu i do realizaciyi proyektu sprava ne dijshla nbsp Budivlya Promislovoyi shkoli 1892 rik Arhitektor Gustav Bizanc 1880 roku z nagodi 40 littya pravlinnya cisarya 150 tis zlotih na budivnictvo Promislovoyi shkoli ta Promislovogo muzeyu vidilila Galicka oshadna kasa 1885 roku miska rada nadala pid budivnictvo chastinu ploshi Kastrum Bulo organizovano konkurs u yakomu vzyali uchast proyekti Alfreda Kamenobrodskogo Gustava Bizanca a takozh spilnij Ivana Dolinskogo ta Bronislava Bauera Peremig proyekt tripoverhovoyi neobarokovoyi sporudi avtorstva Bizanca Pislya pevnih korekcij u chervni 1890 roku buv zatverdzhenij Keruvati sporudzhennyam priznacheno Bauera i Dolinskogo Zi storoni magistratu za robotami naglyadav Yuliush Gohberger i Grigorij Pezhanskij Skulpturnu dekoraciyu fasadiv ta vestibyulya vikonav Petro Garasimovich Vin zokrema zrobiv 12 terakotovih pogrud diyachiv mistectva ne zberezheni ta 13 gerbiv remisnichih cehiv zbereglas chastina Nad golovnim portalom vid vulici Teatralnoyi umisheno napis C k Panstwowa Szkola Przemyslowa im Cesarza Franciszka Jozefa I terakotovi gerbi Avstro Ugorshini Lvova i murahu simvol praci Oblashtovano gazove osvitlennya centralne opalennya kombinovane z pechami Na stadiyi zavershennya budivlyu obstezhili fahivci z Vidnya i dali negativnu ocinku cherez pogane osvitlennya primishen osoblivo suteren Zvernuli takozh uvagu na potrebu osushennya Cherez ce roboti desho zatyagnulos bulo pererobleno vikna cokolya 7 zhovtnya 1892 roku shkolu budivlyu urochisto vidkrito i osvyacheno nbsp Skulpturi Mistectvo ta Promislovist nad golovnim vhodom novoyi budivli shkoli Dovoli shvidko stali ochevidnimi nedoliki na yakih nagoloshuvali eksperti she na stadiyi budivnictva Ce zokrema pogana insolyaciya yaka do togo zh pogirshilas zi sporudzhennyam 1904 roku poruch Promislovogo muzeyu Pogano funkcionuvalo centralne opalennya Shkola aktivno rozvivalas i stavav vidchutnim brak ploshi Novu sporudu bulo sproyektovano 1905 roku profesorom shkoli Vladislavom Sadlovskim 1907 roku za modifikovanimi planami Sadlovskogo za uchasti Adolfa Viktora Vajssa rozpochato budivnictvo na terenah Snopkova nadanih miskoyu radoyu Golovnij korpus prostyagavsya vid vulici Snopkivskoyi bichne krilo sproyektovano pid pryamim kutom U dvori sporudzheno okremi budivli majsteren Portal golovnogo vhodu vid vulici Snopkivskoyi bulo ozdobleno alegorichnimi skulpturami Mistectva i Promislovosti Petra Vijtovicha Zagalom v arhitekturi budivli vidchuvayutsya vplivi videnskogo arhitektora Otto Vagnera 7 chervnya 1910 roku budivlyu bulo osvyacheno Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni budinok buv zajnyatij vijskami a zgodom vijskovim shpitalem Staru budivlyu na vulici Teatralnij u 1948 1952 rokah perebudovano za proyektom Ivana Persikova i Genriha Shveckogo Vineckogo Teper tut znahoditsya Ekonomichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Primishennya na Snopkivskij razom iz koledzhem teper zajmayut she dva zakladi Lvivska nacionalna akademiya mistectv i Koledzh transportnoyi infrastrukturi 16 U kvitni 2001 roku v odnij z auditorij teper nalezhit koledzhu transportnoyi infrastrukturi pid chas remontu viyavleno stinnij rozpis na temu Rozp yattya Isusa Hrista Rozmir 194 210 sm Fahivci viddilu restavraciyi koledzhu imeni Ivana Trusha obstezhili rozpis i datuvali 20 rokami XX stolittya Tehnika vikonannya klejova tempera iz zolochennyam Togo zh roku studentki 5 kursu Dariya Fesenko Mar yana Kolpakova Nataliya Ivaniv pid kerivnictvom Borisa Ivaniva rozpochali restavraciyu Togo zh roku situaciya povtorilas pid chas remontu shodovoyi klitki Viyavleno 30 kv m perevazhno ornamentalnogo stinnogo rozpisu zi skladnoyu simvolikoyu Kolektiv zakladu planuye i v podalshomu prodovzhiti roboti z obstezhennya i rozkrittya stinopisiv 17 Primitkired Yu O Biryulov Kricinskij Valerian Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz 711 s ISBN 978 966 02 7305 4 a b Enciklopediya Lvova t 4 2010 s 332 Jackowowa M Lwowska Szkola Sztuk Zdobniczych oraz Przenmyslu Artystycznego Barwa i Rysunek dodatek do Gazety Malarskiej 1932 4 S 25 26 pol a b Biryulov Yu O Garlyand Zigmunt Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 5 Vod Gn S 403 ISBN 966 02 3355 8 O K Fedoruk Lvivska derzhavna mistecko promislova shkola Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz 711 s ISBN 978 966 02 7305 4 Batig M Nashi magistrali 1941 1944 Karbi Dodatok do zhurnalu Obrazotvorche mistectvo 2002 1 S 24 31 Somochkin I 1939 1944 Galicka brama 1996 20 S 9 Vavruh M Lvivskij derzhavnij S 334 Na Pokrovi imenini Lvivskogo koledzhu dekorativnogo i uzhitkovogo mistectva im Trusha prostir museum 14 zhovtnya 2009 Procitovano 29 veresnya 2024 Kuchabska A Viddil Promislova grafika Karbi Dodatok do zhurnalu Obrazotvorche mistectvo 2002 1 S 99 Zozulyak Yu Viddil RAPS reklama v arhitekturno prostorovomu seredovishi Karbi Dodatok do zhurnalu Obrazotvorche mistectvo 2002 1 S 93 Ivaniv B Viddil restavraciyi Karbi Dodatok do zhurnalu Obrazotvorche mistectvo 2002 1 S 78 79 Zarickij R Viddil hudozhnogo rozpisu Karbi Dodatok do zhurnalu Obrazotvorche mistectvo 2002 1 S 92 Levkiv T Viddil hudozhnoyi keramiki Karbi Dodatok do zhurnalu Obrazotvorche mistectvo 2002 1 S 56 Trofimlyuk V Muzej koledzhu Karbi Dodatok do zhurnalu Obrazotvorche mistectvo 2002 1 S 75 76 Dragan Taras Mikolajovich Keramika Ukrayini Ceramics of Ukraine redkol M A Serb golova ta in Kiyiv VC Logos Ukrayina 2009 S 65 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 S 590 ISBN 978 966 7022 77 8 Ivaniv B Pro sho posvidchili stini Karbi Dodatok do zhurnalu Obrazotvorche mistectvo 2002 1 16 Dzherelared Vavruh M Lvivskij derzhavnij koledzh dekorativnogo i uzhitkovogo mistectva im I Trusha Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 4 L M S 332 Enciklopediya Lvova t 4 prim ISBN 978 966 7007 23 4 Lvivske uchilishe prikladnogo mistectva im I Trusha Lviv Oblpoligrafvidav 1987 18 s Trofimlyuk V Nashi magistrali 1944 1945 rr i po sogodni Karbi Dodatok do zhurnalu Obrazotvorche mistectvo 2002 1 S 41 45 Shmagalo R Istorichnij shlyah Hudozhno promislovoyi shkoli u Lvovi Byuleten Lvivskogo filialu Nacionalnogo naukovo doslidnogo restavracijnogo centru Ukrayini 2006 2 8 Grankin P Lwowska Szkola Przemyslowa dzieje gmachow na tle historii zakladu Schola Architecturae Budynki szkol architektury Wroclaw Wydawnictwo Politechniki Wroclawskiej 2005 S 31 46 pol Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 77 82 ISBN 83 88372 29 7 pol Posilannyared nbsp Portal Mistectvo Oficijnij sajt Lvivskogo fahovogo koledzhu dekorativnogo i uzhitkovogo mistectva imeni I Trusha artcollege lviv ua Arhiv originalu za 24 lyutogo 2024 Procitovano 29 veresnya 2024 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lvivskij fahovij koledzh dekorativnogo i uzhitkovogo mistectva imeni Ivana Trusha amp oldid 43816056