Техні́чні нау́ки — науки, що вивчають закономірності розвитку техніки і визначають способи найкращого її використання.
Технічні науки | |
Технічні науки у Вікісховищі |
Загальна характеристика
До головних технічних наук належать: металургія, гірництво, ливарна справа, машинознавство, електротехніка, теплотехніка, гідротехніка, радіотехніка, будівництво й ін. Технічні науки тісно пов'язані з точними науками (математика, кібернетика, інформатика) та природничими науками (фізика, хімія, геологія, біологія), впливають одна на одну, а при їхній співдії виникають нові галузі (наприклад, біоніка).
В Україні перші наукові дослідження з техніки почалися з кінця XVIII ст.; упродовж XIX — початку XX століть досліди зосереджувалися на вдосконаленні технології металів, машинобудування, видобутку корисних копалин тощо. До першої світової війни технічні науки розвивалися головно у високих школах: у Київському і Харківському університетах, у Харківському (до 1929 Технологічному) і Київському політехнічному інститутах, у Львівській політехніці, в Катеринославському гірничому інституті. Після воєнного занепаду й революції 1917 технічні науки почали відроджуватися й розвиватися за змінених політичних умов. За радянського часу на техніку й технічні науки звернено особливу увагу, засновано нові науково-технічні дослідні інститути та центри, а з 1935, зокрема, після Другої світової війни, відбулася виразна переорієнтація науки насамперед на технічний сектор.
Науково-дослідні установи сектора технічних наук зазнавали часто реорганізаційних та адміністративних змін, інститути то об'єднувалися, то відокремлювалися, їх передавали з мережі управління наркоматів у мережу АН УРСР і навпаки. У 1920 — 30-их роках більшість із них перебувала під керівництвом українських республіканських центрів. Українські вчені-техніки тоді досягли значних успіхів у дослідній роботі, а українська технічна наука ставала все більше відомою у світі.
Новий період розвитку технічних наук в Україні, зумовлений посиленою технізацією всіх ділянок життя у світі, починається після воєнної руїни 1941 — 44. Відбудова тривала довше ніж заплановано, частково до середини 1950-их pp. Більшість нових інститутів побудовано у 1960-их і 70-их роках. Поряд із традиційними секторами технічної науки розвинулись нові, постали численні інститути, лабораторії та експериментальні конструкторські бюро в галузі кібернетики, ядерних досліджень й енергетики (будова ракет і космічних кораблів), навігаційної, авіаційної техніки, техніки високих температур (плазми) та низьких температур (кріоґеніка, застосування надпровідності матеріалів), техніки і хімії високомолекулярних сполук та нових синтетичних матеріалів. У кінці 1973 в Україні було 348 науково-дослідних інститутів, у тому числі близько 200 відомчих інститутів промислового призначення — майже всі із сектора технічних та фізико-технічних наук; у мережі АН УРСР їх було 62. У 1977 з 178 600 наукових працівників УРСР близько 105 000 працювало в секторі технічних та природничо-технічних наук.
Металургія
Металургія (до 1960 див. ЕУ 2, стор. 1 521 — 22). У 1960-их pp. розроблено в Україні новий спосіб підвищення якості спеціальних сталей і стопів: електрошлаковий перетоп (Б. Медовар, І. Походня, , , , О. Трегубенко). З автоматизації сталеварних цехів працю ведуть Київський інститут автоматики та його філіали в Дніпропетровському та Запоріжжі. Дослідницьку роботу провадять Інститут Чорної Металургії (Дніпропетровськ) і у Харкові, а також Фізико-механічний інститут АН УРСР (Г. Карпенко). У 1970-их pp. українські вчені працювали в ділянках електронних властивостей реальних, металів і стопів (В. Немошкаленко, ); залежностей твердості металів (В. Борисенко); міцності конструктивних елементів із різнорідних матеріалів: біметалу, металопластики, металокераміки (В. Гонтаровський, І. Козлов).
Періодичні видання з металургії в Україні: «Труды Института черной металлургии АН УРСР» (1946 — 62), «Металлургическая и горно-рудная промышленность».
Порошкова металургія
Порошкова металургія й порошкова металургія спеціальних стопів. Перші досліди зробив у середині XIX ст. у Харківському університеті М. Бекетов, устійнивши принципи алюмінотермії (1865). На початку XX ст. у цій ділянці працювали В. Плотников, Д. Коновалов, Г. Петренко. Із заснуванням Інституту Хімії (1931) та Інституту Чорної Металургії АН УРСР (1939) були проведені досліди в ділянці винаходу залізного порошку та створення металокерамічних контактних стопів. Інститут Проблем Матеріалознавства АН УРСР (у Києві з 1964) є координуючою і єдиною наук. установою в СРСР у галузі П. м. У ньому створено близько 300 різних матеріалів, низку електротехнічних виробів та апаратів для досліджень процесів порошкової металургії. Проблеми порошкової металургії опрацьовують також інші Інститути АН УРСР, університети й відділи при політехнічних Інститутах. Теоретичні дослідження щодо побудови діаграм стану металевих систем провадили: В. Свєчников, Г. Курдюмов, В. Єременко, Л. Палатник, І. Францевич тощо; технологічні дослідження порошків кольорових та рідкісних металів — В. Плотников, , Ю. Делімарський, О. Кудра тощо; процеси спікання порошкових металокерамічних процесів — І. Федорченко, В. Єременко, . У 1970-их pp. проведено досліди зі стандартизації в порошковій металургії (І. Федорченко, М. Пономаренко), класифікації метод одержання порошків (І. Радомисельський, О. Євтушенко), класифікації мікропорошків, одержаних із вибухового руйнування синтетичних алмазів (В. Трефілов, , ). Органом Інституту Матеріалознавства є місячник «Порошковая металлургия», що виходить у Києві з 1961 (перевидається в Нью-Йорку англійською мовою).
Гірнича наука почалася наприкінці IX ст. з заснування Гірничотехнічної школи в Лисичанському і Горлівці та Вищої гірничої школи в Катеринославі (1899), 1912 перетвореної на Гірничий інститут, в якому працювали М. Федоров, О. Динник, О. Терпигорєв тощо.
На початку XX ст. засновано Макіївську гірничо-рятувальну станцію, яка досліджувала технологію кріплення виробок, вентиляції копалень та боротьбу з пожежами в рудниках. У 1930-х pp. створено Інститут гірничої механіки АН УРСР у Києві та гірничі факультети в деяких вузах. Теоретичні й експериментальні дослідження з гірництва ведуться в Інститутах гірничої механіки й кібернетики в Донецьку й Гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки в Харкові, у Всесоюзному вугільному НДІ в Харкові (з 1928), у Дніпропетровському і Криворізькому гірничих інститутах. Макіївський інститут досліджує питання безпеки робіт у гірничій промисловості. У цих інститутах розроблено основи розкриття, та системи експлуатації родовищ корисних копалин, а також теорію різання вугілля, динаміку врубових машин, механізацію процесів кріплення, нові види кар'єрного транспорту у копальнях.
Дослідники: М. Федоров (гірнича механіка), О. Динник (гірничий тиск, підйомні канати, теорія вентиляції), О. Щербань, В. Черняк (гірнича термодинаміка і вентиляція у глибоких шахтах), Г. Савін (динаміка підйомних канатів), В. Пак (конструкція шахтних вентиляторів), О. Терпигорєв (експлуатація вугільних родовищ і механізація гірничих робіт), К. Борисенко (компресори і пневмодвигуни для гірничих машин), М. Поляков і С. Волотковський (разрахунок стрічкових конвеєрів та підземної електровозної відкатки), П. Несторов (конструкція шахтних канатів), К. Татомир, Б. Локшин, О. Найдиш, Д. Оглоблин (схеми розкриття родовищ, закладання стовбурів з урахуванням транспортування гірської маси, вентиляції), О. Кухтенко, О. Крижанівський (автоматизація пристроїв регулювання врубових машин і стійкість систем автоматичного регулювання шахтних підйомних установок), М. Зайцев (гірський тиск і раптові викиди вугілля і газу), М. Стариков (розробка рудних родовищ на великих глибинах), М. Іванов (планування виробничих потужностей гірничорудних підприємств), Ф. Абрамов, Б. Гренцінґер (теоретичні основи аерогазодинамічних процесів провітрювання на вугільних шахтах).
Українські вчені, інженери й конструктори створили вугільні комбайни («Донбас», «Кіровець», УКР), струги (УСБ), породонавантажувальні машини (ЕПМ-1, ПЛМ-5), вугільні пилки, комплекси устаткування (ДонВУГІ, ), механогідравлічного руйнування вугілля та породи й створення потрібного устаткування ().
Галузевим журналом із гірничої справи (орган Міністерства вугільної промисловості УРСР) є місячник «Уголь Украины» (з 1957 у Києві).
Ливарна справа
Наукові дослідження з цієї ділянки почалися щойно у 1920—1930-их роках; з 1940-их роках — у лабораторії Інституту чорної металургії АН УРСР, в Укр. Н.-Д. Інституті Металів (Харків), Інституті Чорної Металургії в Дніпропетровську, Центр. Конструкторсько-технологічному бюрі в Одесі та конструкторських бюрах і лабораторіях великих машинобудів. зав. (у Новокраматорську, Харкові, Одесі). Центр. досл. установою з 1958 є Інститут Ливарного Виробництва АН УРСР (перший на такому рівні в СРСР). Укр. вчені досліджували у 1948 — 58 створення нового конструкційного матеріалу: високоміцного чавуну з кулястою формою графіту (А. Василенко, С. Григор'єв); виробництво відливків із цього матеріалу досліджували К. Ващенко, Н. Воронова. Над дослідженням поліпшення якості прокатних валків працювали В. Свєчніков, А. Кривошеєв, К. Бунін. Створено нові марки безнікелевих сталей, чим заощаджено дефіцитний нікель (М. Браун). Проведено досліди в ділянці електромагнітного транспортування й точного дозування рідкого металу (В. Поліщук), розроблено технологію витопу й лиття високолеґованих сталей (М. Доброхотов, В. Єфімов). Над механізацією й автоматизацією процесів ливарного виробництва працював О. Крижанівський. Досліджували модифікацію, демодифікацію і ремодифікацію чавунів А. Горшков, П. Лузан, технологію процесів лиття — Б. Носков, Є. Николаєнко, О. Петриченко. Теорію лиття сталей розробили А. Горшков, К. Ващенко (теоретичні й технологічні основи ливарного виробництва), А. Кривошеєв (основи виробництва литих валків), О. Крижанівський (автоматизація ливарних процесів).
Машинознавство
Машинознавство виникло в другій половині XIX ст. при університетах (Харків, Київ, Одеса), при Харківському технологічному інституті (О. Латишов, Ю. Проскура), Київському політехнічному інституті (К. Шіндлер, М. Делоне) й Катеринославській Вищій Гірничій Школі (О. Динник) та в Галичині у Львівській Політехніці. До 1917 дослідження з М. зосереджувалися над питаннями механіки (М. Делоне), опору матеріалів, теорії пружності й коливань (О. Динник, С. Тимошенко), теорії механізмів (В. Кирпичов), різання металів (К. Зворикін), міцності матеріалів (К. Симінський, А. Виноградов); створено схему першого у світі реактивного літаючого апарату (М. Кибальчич), проектовано пропелерні турбіни (Ю. Проскура). Після 1917 дослідження з М. провадив Інститут технічної механіки при УАН у Києві (директор С. Тимошенко 1919 — 20), згодом при АН УРСР створено ряд Інститутів: фізикомех. (у Львові), електрозварювання, механіки (з 1960), кібернетики, технічної теплофізики, електродинаміки, металофізики, науково-дослідні Інститути М. в Краматорську й Харкові; Український науково-дослідний інститут верстатобудівельної й інструментальної промисловості в Одесі. У 1920-их pp. проведено досліди в ділянці с.-г. М. на станціях у Грушках (Київщина), Акимінському (Мелітопільщина) та в Харківському науково-дослідному інституті машинознавства.
У ділянці М. українські вчені провадили науково-дослідні праці з теоретичного М. (Д. Ґраве); з теорії нелінійної механіки, використовуваної при розрахунку електричних машин та стійкості літаків (М. Крилов, М. Боголюбов); з теорії гідравлічних машин (Ю. Проскура); з теорії ґрунтообробних машин (А. Василенко); деталей машин (В. Добровольський, С. Серенсен); ракетної техніки (Ю. Кондратюк), літакобудування (Г. Чечет, Д. Григорович); концентрації напружень б. отворів у елементах машин (Г. Савін); міцності в машинобудуванні (Ю. Писаренко); нових метод розрахунку турбомашин і термопружності (А. Коваленко); теорії й конструкції теплових двигунів й енергетичних установок (І. Швець, Є. Дибан); міцності, тривкості та коливань механічних систем (О. Пеньков, Ю. Митропольський, В. Кононенко); фізико-хімічної механіки матеріалів (Г. Карпенко); обробки металів (К. Стародубов, В. Данилов, В. Свєчников); міцності великих енергоагрегатів (А. Філіпов, А. Підгорний); теорії автоматичного керування й регулювання механізмів (О. Кухтенко, І. Івахненко); проблеми теорії удару (Микола Кільчевський).
Українські фахівці створили досконалі кольбові й газотурбінні та реактивні двигуни (О. Івченко, А. Люлька — авіаційні двигуни), турбіни (Л. Шубенко-Шубін), транспортні й пасажирські літаки (О. Антонов — літаки Ан-10, Ан-24, ), зварювальні машини й механізми (Б. Патон), сільськогосподарські машини (К. Шіндлер, А. Василенко, О. Карпенко, Л. Крамаренко, П. Василенко, К. Симінський), теплові двигуни (І. Швець).
Видання галузі
В Україні у ХХ ст. видавали ряд збірників (здебільше квартальники) з окремих ділянок М.:
- «Двигуни внутрішнього згорання»,
- «Локомотивобудування»,
- «Гірничі, будівельні та дорожні машини»,
- «Технологія та автоматизація машинобудування»,
- «Верстати та різальний інструмент»,
- «Літакобудування та техніка повітряного флоту»,
- «Теплові напруги в елементах конструкцій»,
- «Опір матеріалів та теорія споруд»,
- «Динаміка та міцність машин» та ін.
У 1950 — 54 виходили «Наук. праці Інституту М. та с.-г. механіки АН УРСР».
Електротехніка
Перші дослідження з електротехніки в ділянці електричних машин та мереж розпочато наприкінці XIX ст. в Харківському технологічному інституті (з 1921 електротехнічний факультет під керівництвом П. Копняєва), Київському політехнічному інституті й Катеринославській вищій гірничій школі. З електрифікацією України в 1920-их pp. розвинулися й дослідження з Е. 1939 створено Інститут Енергетики АН УРСР, з якого, у 1947 виділено Інститут електротехніки (з 1964 — Інститут електродинаміки). Крім цього, досліди з електротехніки ведено в АН УРСР в Інституті Електрозварювання ім. Є. Патона, Обчислювальному центрі (з 1961 — Інститут Кібернетики АН УРСР у Києві), Інституті Машинознавства та Автоматики (з 1964 — Фізико-механічний інститут у Львові), на електротехнічних факультетах вишів у політехнічних інститутах, Київ. Інституті Автоматики, Н.-Д. Електротехн. Інституті у Харкові, Всесоюзному Н.-Д. Інституті Важкого Електромашинобудування в Харкові, Всесоюзному Інституті Трансформаторобудування в Запоріжжі. Учені України провели дослідження в галузі електричних машин та трансформаторів (П. Копняев, О. Скоморохов, І. Постников), розрахунку електричних мереж, автоматичного регулювання напруги синхронічних генераторів (В. Хрущов), теорії електротягового устаткування (О. Потебня), електрозварювання металів (Є. Патон, В. Нікітін). Важливіші роботи виконано в ділянці регуляторів збудження синхронних генераторів та синхронних двигунів (С. Лебедев), створено пристрої автоматичного регулювання напруги синхронних генераторів і компенсаторів, автоматизації гідроелектростанцій (Л. Цукерник), розроблено високочутливі пристрої для захисту потужних електричних машин та ліній електропередач від замикання на землю (І. Сирота), проведено дослідження нових систем безконтактної автоматики й телемеханіки (Й. Гребень), розроблено й освоєно нові типи електровимірювальної апаратури (А. Нестеренко), надпотужні генератори змінного струму (Л. Станіславський), електричні генератори для електроімпульсної обробки металів (І. Рогачов), впроваджено у виробництво автоматичні мости змінного струму (Ф. Гриневич, В. Карпенко, А. Новик, М. Сурду), нові типи однофазних двигунів (О. Адаменко, І. Постніков). У Київ. Інституті Електротехніки АН УРСР створено й здано в експлуатацію (1951) першу в СРСР і на європейському континенті електронну цифрову обчислювальну машину «МЕЛМ» (С. Лебедев тощо). Укр. дослідники виконали ґрунтовні роботи з електроавтоматики й регулювання асинхронних двигунів (О. Івахненко), з галузі електричних кіл, електромоделювання, електронних аналогових машин (Ю. Пухов, Ю. Величко, В. Сигорський, О. Мілях, Б. Блажкевич), з Т. високої напруги (І. Федченко), зі створення метод електрозварювання (Б. Патон, В. Лебедев, К. Хрєнов). Практичного застосування дійшла розробка й впровадження компенсаційних ртутновипрямних агрегатів (І. Чиженко, А. Немировськмй, В. Рущук, О. Дроботенко), гальмування й регулювання швидкості асинхронних двигунів (Т. Губенко), передача струму високовольтними лініями (Г. Денисенко). Досвіди електрифікації сіль. господарства провадив В. Кияниця, гірничої електротехніки — Інститут Гірничої Механіки й Техн. Кібернетики (Донецьке), залізничого транспорту — Дніпропетровський Інститут Залізничого Транспорту. Теоретичним і практичним проблемам Е. присвячені респ. зб. «Проблемы технической электродинамики» (квартальним), «Полупроводниковая техника и злектроника» і щорічник «Квантовая электроника».
Зварювальна техніка
Досліди над електричним зварюванням розпочато в кінці XIX — на початку XX ст. (М. Бенардос, Г. Слав'янов, Д. Дульчевський), вони набули наук. систематичності в кін. 1920-х pp. (В. Нікітін — Дніпропетровськ, P. Лашкевич — Харків, В. Науман — Жданов). Ґрунтовні дослідження з електрозварювання почалися 1929, коли з ініціативи Є. Патона створено у складі АН УРСР кафедру інженерних споруд, перетворену 1934 на Інститут Електрозварювання, який у 1950-х pp. став найбільшою наук. установою в ділянці електрозварювання в СРСР, важливим центром світової зварювальної науки. Під керівництвом цього Інституту працювали лабораторії на провідних зав. України; зварювальні досліди провадять також: Інститут Електродинаміки АН УРСР, Інститут Чорної Металургії, Укр. Н.-Д. Інститут Металів тощо. Укр. дослідники відкрили (1939 — 40) спосіб споруджувати суцільнозварні мости (серед ін. у 1953 найбільший тоді у світі автодорожній міст через Дніпро в Києві ім. Є. Патона).
Укр. дослідники провели роботи в галузі міцності зварних конструкцій (Є. Патон, В. Шеверницький), підводного електрозварювання й різання металів (К. Хренов, Н. Кицяк, М. Матійко), електрозварювання металу у вертикальній площині (Г. Волошкевич), електрошлакового зварювання, яке дозволяє з'єднання металу необмеженої грубини (Б. Патон, Г. Волошкевич), електрозварювання в середовищі вуглекислого газу (Д. Дудко), контактного електрозварювання безперервним обплавленням для з'єднання залізничних рейок та серійного виробництва (В. Лебедєв, С. Кучук-Яценко, І. Черненко, В. Чередничок), дослідження з питань вібраційної міцності зварних з'єднань і конструкцій (А. Асніс, В. Касаткін, М. Гапченко), електричного конденсаторного зварювання металу малої грубини (К. Хрєнов, В. Моравський, С. Свєчніков), виготовлення та монтажу нафторезервуарів із пласких металевих полотнищ, згорнених у рулони (Г. Раєвський, О. Розенберґ).
Укр. вчені вперше у світі дослідили й застосували в промисловості електрозварювання під флюсом титану і його стопів (С. Гуревич, О. Романів, В. Волков), механізоване електрозварювання під шаром флюсу алюмінію та його стопів (Д. Рабкін), механізоване електрозварювання нержавіючих і жароміцних сталей, міді та мідних стопів (Б. Медовар), механізацію зварювальних робіт під час спорудження доменних печей, прогресивну технологію монтажозварювальних робіт і комплексної механізації для зведення металоконструкції найбільшої у світі доменної печі (ч. 9) Криворізького металургійного зав. (Б. Лебедєв, В. Сосновський). У чорній і кольоровій металургії випробувано плазмово-дуговий і електронно-променевий перетопи (Б. Мовчан). З ділянки зварювальної Т. у 1932 — 39 видавався «Автогенний работник»; органом Інституту Електрозварювання АН УРСР є місячник «Автоматическая сварка» (видається в Києві з 1948), який перевидається англійською мовою в Кембріджі (Англія).
Теплоенергетика і технічна теплофізика
Перші кроки в Україні щодо термодинаміки зробив М. Шіллер, завідувач кафедри теоретичної фізики Київського університету (1876—1903). У 1920-их pp. у Харкові були створені (філіали в Києві) наук. установи Теплобюро й Енергобюро, які згодом реорганізовано на Інститут Пром. Енергетики Вищої Ради Нар. Господарства УРСР. 1939 організовано в Харкові Інститут Енергетики АН УРСР (з філіалом у Києві), який 1947 поділено на Інститут Електротехніки й Інститут Теплоенергетики (з 1964 — Інститут Техн. Теплофізики АН УРСР у Києві). Цій ділянці Т. значну увагу приділяли ще Інститут використання газу в комунальному господарстві та промисловості АН УРСР (з 1963 Інститут газу АН УРСР), з 1964 Інститут Техн. Теплофізики АН УРСР, політехн. Інститути в Києві, Харкові, Одесі, спеціальні н.-д. Інститути чи лабораторії. В Україні здійснено наукові дослідження в ділянках теорії турбомашин, теплообміну (Ю. Проскура, С. Лебедєв), конструкції топок, парових котлів, парових і газових турбін (В. Маковський, Г. Жирицький, І. Швець, В. Толубинський, Є. Дибан тощо), використання бурого й газового кам'яного вугілля, газифікації палива (І. Коробчанський, Г. Щоголєв), спалювання бурого вугілля і торфу в пром. топках (М. Кондак, Д. Рабинович), теплообміну, вентиляції в глибоких вугільних шахтах, кондиціювання повітря (О. Щербань, О. Кремньов); з галузі техн. теплофізики: у ділянках термодинамічних процесів теплосилових пристроїв (І. Швець, , Д. Гохштейн, Г. Костенко), теплообміну агрегатного стану речовин (В. Толубинський, В. Попов), конвективного обміну і тепломасообміну (І. Чорнобильський, В. Бузник), радіаційного теплообміну (М. Захариков), теплопровідності (І. Іллінський), гірничої теплофізики (О. Щербань, Я. Казавчинський, М. Павлович), згоряння палива, теплообміну в пром. печах (В. Копитов).
АН УРСР у Києві видає зб. серії: «Теплофизика и теплотехника» (2 рази на рік).
Гідротехніка (див. також Гідрологія)
У XIX ст. гідрологічні досліди проваджено на Дніпрі, Дністрі, Бузі й Дінці. Перші гідрологічні станції діяли в Києві (з 1812), Бердичеві (1814), Одесі (1821). Наук. дослідження з гідравліки (формування річищ, виправлення річок, вивчення режиму Дніпра) розпочато в кін. XIX ст. в Харківському Технологічному й Київ. Політехн. Інститутах (Ю. Проскура, М. Лелявський, В. Лохтін, М. Максимович) та Львівській Політехніці. У 1920-их pp. організовано низку н.-д. інституцій із гідрології й гідротехніки, які планово вивчали проблеми всієї території УРСР: Укр. Метеорологічна Служба (Укрмет), Київ. Інженерно-меліоративний Інститут, Н.-Д. Інститут Водного Господарства України, Харківський Гідрометеорологічний Інститут тощо. Згодом ці інституції дещо реформовано й доповнено новими: Інститут Гідрології й Гідротехніки (з 1963 — Інститут Гідромеханіки) АН УРСР, Укр. Н.-Д. Гідрометеорологічний Інститут у Києві, Укр. Н.-Д. Інститут Гідротехніки й Меліорації в Києві, Укр. Інститут Інженерів Водного Господарства в Рівному, Гідрометеорологічний Інститут в Одесі та ін. Гідрологи й гідротехніки провели досліди з ділянки режиму й використання енергії річок України, проблем Великого Дніпра (М. Максимович, Є. Опоков, Г. Швець), гідравліки відкритих русел і споруд, водозливу із широким порогом, динаміки руслових потоків (Ю. Сухомел, І. Розовський, В. Смислов), гідрологічних прогнозів і розрахунків (А. Огієвський, В. Назаров), виправлення річок (М. Терпугов), фільтрації під гідротехн. спорудами, будівництва й експлуатації каналів (Я. Ненько, М. Лаврентьєв, О. Угінчус), динаміки берегів водоймищ, проектування захисних споруд (Б. Пишкін, Б. Русакоз, В. Максимчук), забудови гребель і гідротехн. споруд (С. Соколовський, Л. Дятловицький, В. Чудновський, П. Сліпченко, М. Дідковський, М. Біляшевський), теорії корабля та автоматизації процесів керування річковими суднами (Ю. Павленко, О. Івахненко), очищення води засобом удосконалення фільтрування (Л. Кульський, В. Накорчевська), опріснення морських і солоних вод та очищення стічних вод (В. Алексеєв, Л. Смирнов, В. Коваленко), охорони водних ресурсів, водозниження і дренажу, фільтраційні дослідження та їх впровадження в практику водогосп. будівництва (І. Ляшко, О. Олійник, М. Пивовар, І. Сергієнко, Г. Мистецький, Б. Стрілець). У співпраці з виробничими організаціями Гідропроект, Укрдніпроводгосп, Дніпросільелектро дослідники виконали проекти В. Дніпра, ген. схему водопостачання Донбасу, каналу Донець — Донбас, використання Дністра тощо.
Наук. журн.: «Вісті н.-д. Інституту водного господарства України» (1927 — 35), «Вісті Інституту водного господарства» (1935 — 38), «Вісті Інституту гідрології» (1938 — 48), «Вісті Інституту гідрології та гідротехніки» (з 1948) та респ. міжвідомчий зб. «Гидромеханика».
Радіотехніка в Україні розвинулася на початку XX століття у зв'язку з дослідами М. Пильчикова в Одеському університеті та Харківському технологічному інституті (він керував і спорудженням дослідницької радіостанції на Херсонському маяку, робив досліди з радіотелекерування), М. Умов (теоретична фізика в Одеському університеті, М. Бонч-Бруєвича (створив 1906 у Києві оригінальний радіопередавач), Д. Рожанського в Харківському університеті. 1920-х років радіотехнічні досліди провадили: в Одеському політехнічному інституті М. Папалексі (про напрямленість радіотелеграфування, радіозв'язку з підводними човнами, телекерування), у Київському — В. Огієвський (створив 1924 у Києві першу в Україні радіомовну станцію), інші вчені в Харківському, згодом Львівському також в інших вищих навчальних закладах України. Наукові дослідження з аудіотехніки ведуться у Фізико-технічному інституті АН УРСР в Харкові, в Інституті радіофізики й електроніки АН УРСР (організованому 1955) у Харкові й Інституті радіотехнічних проблем у Києві. Українські вчені досліджували: генератори надвисоких частот великої потужності та теорію маґнетрона (А. Слуцкін, С. Брауде, І. Трутень, Г. Левін), безпровідну передачу енергії на далекі віддалі, нові ефективні методи модуляції, телебачення, радіолокації, електроніки надвисотних частот, фазотронний метод генерації радіохвиль (С. Тетельбаум, О. Усиков), теорію і техніку напівпровідників, дифракцію електронів, кінетику фотопровідності (В. Лашкарьов, С. Пекар), техніку слабких струмів електродинаміку, теорії довгих ліній (С. Котельніков), відбиття радіохвиль від метеорних слідів та ін. проблем радіоастрономії (С. Брауде в Харківському Інституті Радіофізики й Електроніки АН УРСР), поширення радіохвиль у тропосферних хвилеводах і створення радіо-океанографії (С. Брауде, І. Островський, І. Тургєнєв, А. Мень), дифракцію електромагнітних хвиль (В. Марченко, В. Шестопалов), електронної емісії (Н. Моргуліс). Теоретичній радіотехніці сприяли нові методи дослідження нелінійної механіки, квантової теорії поля та квантової радіотехніки (М. Боголюбов, М. Крилов, А. Чернець). Проблемам радіотехніки присвячений квартальник «Радиотехника», міжвідомчий збірник «Радиотехник». Статті з радіотехніки з'являлися в журналі «Радіо» (1930—1941).
Будівельні науки
До 1917 наук досліди провадилися з будівельної механіки (С. Тимошенко, О. Динник), К. Симінський, С. Прокоф'єв), з теорії будови мостів (Є. Патон), вивчення будівельних матеріалів (К. Дементьєв). При УАН 1919 засновано Інститут Техн. Механіки (1929 перейменований на Інститут будівельної механіки, з 1959 — ), Інститут Проблем Матеріалознавства, Інститут Електрозварювання; з 1945 створено Академію Архітектури УРСР, яку 1956 перейменовано на Академію Будівництва й Архітектури УРСР (1964 ліквідовано). В Україні існує ряд спеціалізованих н.-д. Інститутів з будівництва: Інститут Будів. Виробництва Держбуду УРСР, Київський відділ Всесоюзного Н.-Д. Інституту Нових Матеріалів, Інститут Типового та Експериментального Проектування Житлових і Гром. Споруд, Укр. Дорожно-Транспортний Інститут Міністерства автомобільного транспорту й шосейних шляхів УРСР. Наук. досліди з будівництва провадять відповідні фак. різних високих шкіл, інженерно-будівельні інститути в Києві, Харкові, Одесі; Інститути інж. зал. транспорту в Києві й Харкові та ін. Вчені України внесли цінний вклад у розвиток поодиноких галузей будівництва. На відтинку використання сировинних ресурсів України (силікатів, каолінів) для виробництва скла, цементу, кераміки, керамзиту, перліту, шлакової пемзи визначилися: Б. Лисин, П. Будников, Ю. Писаренко, Ю. Козуб, Ю. Родичов, Г. Слободяник. Досліди над залізобетоном провадили Я. Столяров, В. Ярин, , . У ділянці будівельної механіки працювали Ф. Бєлянкін, М. Афанасьєв (оболонки для пром. будівництва), С. Серенсен, М. Афанасьєв (повторно-змінні навантаження), М. Корноухов, Б. Горбунов, , , , В. Яценко (міцність і стійкість стрижневих систем і ребристих циліндричних оболонок), Б. Горбунов, Д. Вайнберґ, В. Чудновський, О. Стрельбицька (розрахунок рам). Розробку індустріалізації та потокових метод будівництва розпочали М. Будников, О. Гармаш, О. Неровецький, а механізацію будівництва гідротехнічних споруд П. Непорожній, П. Сліпченко. У санітарній техніці українські вчені досліджували: теорію аерації промислових споруд, вентиляції, повітропроводів, нові системи опалення і кондиціонування повітря (Б. Лобай); теплофікацію й газифікацію міст (), очищення води і водопостачання (Л. Кульський), гідромеханіку (М. Лаврентьєв, Г. Сухомел). У ділянці транспортного будівництва розроблено нові конструкції мостів, зал. колій, шляхових покриттів (О. Бируля, О. Фролов, М. Волков, Б. Горбунов). Про промислове житлове будівництво й урбаністику див. також Архітектура.
Видання галузі
Поодинокі ділянки будів. наук мають періодичні видання:
- ,
- «Архітектура і будівництво» (Київ 1953 — 56, у 1957 — 59 «Будівництво і Архітектура», згодом «Строительство и архитектура»),
- ,
- «Сільське будівництво»,
- ,
- (журнал-двомісячник 1955 — 65 «Прикладна Механіка»).
Література
- Нариси історії розвитку прикладних технічних наук в Україні. З досвіду Харківського політехнічного інституту: монографія / О. Є. Тверитникова, Н. І. Посвятенко, Т. В. Мельник ; за заг. ред. Е. К. Посвятенко ; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т «Харків. політехн. ін-т». — Харків: НТУ «ХПІ», 2015. — 272 с. : іл. — Бібліогр.: с. 236—251 (301 назва). —
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Універсальний словник-енциклопедія (УСЕ). — К.: Ірина, 1999.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tehni chni nau ki nauki sho vivchayut zakonomirnosti rozvitku tehniki i viznachayut sposobi najkrashogo yiyi vikoristannya Tehnichni nauki Tehnichni nauki u VikishovishiZagalna harakteristikaDo golovnih tehnichnih nauk nalezhat metalurgiya girnictvo livarna sprava mashinoznavstvo elektrotehnika teplotehnika gidrotehnika radiotehnika budivnictvo j in Tehnichni nauki tisno pov yazani z tochnimi naukami matematika kibernetika informatika ta prirodnichimi naukami fizika himiya geologiya biologiya vplivayut odna na odnu a pri yihnij spivdiyi vinikayut novi galuzi napriklad bionika V Ukrayini pershi naukovi doslidzhennya z tehniki pochalisya z kincya XVIII st uprodovzh XIX pochatku XX stolit doslidi zoseredzhuvalisya na vdoskonalenni tehnologiyi metaliv mashinobuduvannya vidobutku korisnih kopalin tosho Do pershoyi svitovoyi vijni tehnichni nauki rozvivalisya golovno u visokih shkolah u Kiyivskomu i Harkivskomu universitetah u Harkivskomu do 1929 Tehnologichnomu i Kiyivskomu politehnichnomu institutah u Lvivskij politehnici v Katerinoslavskomu girnichomu instituti Pislya voyennogo zanepadu j revolyuciyi 1917 tehnichni nauki pochali vidrodzhuvatisya j rozvivatisya za zminenih politichnih umov Za radyanskogo chasu na tehniku j tehnichni nauki zverneno osoblivu uvagu zasnovano novi naukovo tehnichni doslidni instituti ta centri a z 1935 zokrema pislya Drugoyi svitovoyi vijni vidbulasya virazna pereoriyentaciya nauki nasampered na tehnichnij sektor Naukovo doslidni ustanovi sektora tehnichnih nauk zaznavali chasto reorganizacijnih ta administrativnih zmin instituti to ob yednuvalisya to vidokremlyuvalisya yih peredavali z merezhi upravlinnya narkomativ u merezhu AN URSR i navpaki U 1920 30 ih rokah bilshist iz nih perebuvala pid kerivnictvom ukrayinskih respublikanskih centriv Ukrayinski vcheni tehniki todi dosyagli znachnih uspihiv u doslidnij roboti a ukrayinska tehnichna nauka stavala vse bilshe vidomoyu u sviti Novij period rozvitku tehnichnih nauk v Ukrayini zumovlenij posilenoyu tehnizaciyeyu vsih dilyanok zhittya u sviti pochinayetsya pislya voyennoyi ruyini 1941 44 Vidbudova trivala dovshe nizh zaplanovano chastkovo do seredini 1950 ih pp Bilshist novih institutiv pobudovano u 1960 ih i 70 ih rokah Poryad iz tradicijnimi sektorami tehnichnoyi nauki rozvinulis novi postali chislenni instituti laboratoriyi ta eksperimentalni konstruktorski byuro v galuzi kibernetiki yadernih doslidzhen j energetiki budova raket i kosmichnih korabliv navigacijnoyi aviacijnoyi tehniki tehniki visokih temperatur plazmi ta nizkih temperatur kriogenika zastosuvannya nadprovidnosti materialiv tehniki i himiyi visokomolekulyarnih spoluk ta novih sintetichnih materialiv U kinci 1973 v Ukrayini bulo 348 naukovo doslidnih institutiv u tomu chisli blizko 200 vidomchih institutiv promislovogo priznachennya majzhe vsi iz sektora tehnichnih ta fiziko tehnichnih nauk u merezhi AN URSR yih bulo 62 U 1977 z 178 600 naukovih pracivnikiv URSR blizko 105 000 pracyuvalo v sektori tehnichnih ta prirodnicho tehnichnih nauk MetalurgiyaMetalurgiya do 1960 div EU 2 stor 1 521 22 U 1960 ih pp rozrobleno v Ukrayini novij sposib pidvishennya yakosti specialnih stalej i stopiv elektroshlakovij peretop B Medovar I Pohodnya O Tregubenko Z avtomatizaciyi stalevarnih cehiv pracyu vedut Kiyivskij institut avtomatiki ta jogo filiali v Dnipropetrovskomu ta Zaporizhzhi Doslidnicku robotu provadyat Institut Chornoyi Metalurgiyi Dnipropetrovsk i u Harkovi a takozh Fiziko mehanichnij institut AN URSR G Karpenko U 1970 ih pp ukrayinski vcheni pracyuvali v dilyankah elektronnih vlastivostej realnih metaliv i stopiv V Nemoshkalenko zalezhnostej tverdosti metaliv V Borisenko micnosti konstruktivnih elementiv iz riznoridnih materialiv bimetalu metaloplastiki metalokeramiki V Gontarovskij I Kozlov Periodichni vidannya z metalurgiyi v Ukrayini Trudy Instituta chernoj metallurgii AN URSR 1946 62 Metallurgicheskaya i gorno rudnaya promyshlennost Poroshkova metalurgiya Poroshkova metalurgiya j poroshkova metalurgiya specialnih stopiv Pershi doslidi zrobiv u seredini XIX st u Harkivskomu universiteti M Beketov ustijnivshi principi alyuminotermiyi 1865 Na pochatku XX st u cij dilyanci pracyuvali V Plotnikov D Konovalov G Petrenko Iz zasnuvannyam Institutu Himiyi 1931 ta Institutu Chornoyi Metalurgiyi AN URSR 1939 buli provedeni doslidi v dilyanci vinahodu zaliznogo poroshku ta stvorennya metalokeramichnih kontaktnih stopiv Institut Problem Materialoznavstva AN URSR u Kiyevi z 1964 ye koordinuyuchoyu i yedinoyu nauk ustanovoyu v SRSR u galuzi P m U nomu stvoreno blizko 300 riznih materialiv nizku elektrotehnichnih virobiv ta aparativ dlya doslidzhen procesiv poroshkovoyi metalurgiyi Problemi poroshkovoyi metalurgiyi opracovuyut takozh inshi Instituti AN URSR universiteti j viddili pri politehnichnih Institutah Teoretichni doslidzhennya shodo pobudovi diagram stanu metalevih sistem provadili V Svyechnikov G Kurdyumov V Yeremenko L Palatnik I Francevich tosho tehnologichni doslidzhennya poroshkiv kolorovih ta ridkisnih metaliv V Plotnikov Yu Delimarskij O Kudra tosho procesi spikannya poroshkovih metalokeramichnih procesiv I Fedorchenko V Yeremenko U 1970 ih pp provedeno doslidi zi standartizaciyi v poroshkovij metalurgiyi I Fedorchenko M Ponomarenko klasifikaciyi metod oderzhannya poroshkiv I Radomiselskij O Yevtushenko klasifikaciyi mikroporoshkiv oderzhanih iz vibuhovogo rujnuvannya sintetichnih almaziv V Trefilov Organom Institutu Materialoznavstva ye misyachnik Poroshkovaya metallurgiya sho vihodit u Kiyevi z 1961 perevidayetsya v Nyu Jorku anglijskoyu movoyu Girnicha naukaDokladnishe Girnicha nauka Girnicha nauka pochalasya naprikinci IX st z zasnuvannya Girnichotehnichnoyi shkoli v Lisichanskomu i Gorlivci ta Vishoyi girnichoyi shkoli v Katerinoslavi 1899 1912 peretvorenoyi na Girnichij institut v yakomu pracyuvali M Fedorov O Dinnik O Terpigoryev tosho Na pochatku XX st zasnovano Makiyivsku girnicho ryatuvalnu stanciyu yaka doslidzhuvala tehnologiyu kriplennya virobok ventilyaciyi kopalen ta borotbu z pozhezhami v rudnikah U 1930 h pp stvoreno Institut girnichoyi mehaniki AN URSR u Kiyevi ta girnichi fakulteti v deyakih vuzah Teoretichni j eksperimentalni doslidzhennya z girnictva vedutsya v Institutah girnichoyi mehaniki j kibernetiki v Donecku j Girnichogo mashinobuduvannya avtomatiki j obchislyuvalnoyi tehniki v Harkovi u Vsesoyuznomu vugilnomu NDI v Harkovi z 1928 u Dnipropetrovskomu i Krivorizkomu girnichih institutah Makiyivskij institut doslidzhuye pitannya bezpeki robit u girnichij promislovosti U cih institutah rozrobleno osnovi rozkrittya ta sistemi ekspluataciyi rodovish korisnih kopalin a takozh teoriyu rizannya vugillya dinamiku vrubovih mashin mehanizaciyu procesiv kriplennya novi vidi kar yernogo transportu u kopalnyah Doslidniki M Fedorov girnicha mehanika O Dinnik girnichij tisk pidjomni kanati teoriya ventilyaciyi O Sherban V Chernyak girnicha termodinamika i ventilyaciya u glibokih shahtah G Savin dinamika pidjomnih kanativ V Pak konstrukciya shahtnih ventilyatoriv O Terpigoryev ekspluataciya vugilnih rodovish i mehanizaciya girnichih robit K Borisenko kompresori i pnevmodviguni dlya girnichih mashin M Polyakov i S Volotkovskij razrahunok strichkovih konveyeriv ta pidzemnoyi elektrovoznoyi vidkatki P Nestorov konstrukciya shahtnih kanativ K Tatomir B Lokshin O Najdish D Ogloblin shemi rozkrittya rodovish zakladannya stovburiv z urahuvannyam transportuvannya girskoyi masi ventilyaciyi O Kuhtenko O Krizhanivskij avtomatizaciya pristroyiv regulyuvannya vrubovih mashin i stijkist sistem avtomatichnogo regulyuvannya shahtnih pidjomnih ustanovok M Zajcev girskij tisk i raptovi vikidi vugillya i gazu M Starikov rozrobka rudnih rodovish na velikih glibinah M Ivanov planuvannya virobnichih potuzhnostej girnichorudnih pidpriyemstv F Abramov B Grencinger teoretichni osnovi aerogazodinamichnih procesiv provitryuvannya na vugilnih shahtah Ukrayinski vcheni inzheneri j konstruktori stvorili vugilni kombajni Donbas Kirovec UKR strugi USB porodonavantazhuvalni mashini EPM 1 PLM 5 vugilni pilki kompleksi ustatkuvannya DonVUGI mehanogidravlichnogo rujnuvannya vugillya ta porodi j stvorennya potribnogo ustatkuvannya Galuzevim zhurnalom iz girnichoyi spravi organ Ministerstva vugilnoyi promislovosti URSR ye misyachnik Ugol Ukrainy z 1957 u Kiyevi Livarna spravaNaukovi doslidzhennya z ciyeyi dilyanki pochalisya shojno u 1920 1930 ih rokah z 1940 ih rokah u laboratoriyi Institutu chornoyi metalurgiyi AN URSR v Ukr N D Instituti Metaliv Harkiv Instituti Chornoyi Metalurgiyi v Dnipropetrovsku Centr Konstruktorsko tehnologichnomu byuri v Odesi ta konstruktorskih byurah i laboratoriyah velikih mashinobudiv zav u Novokramatorsku Harkovi Odesi Centr dosl ustanovoyu z 1958 ye Institut Livarnogo Virobnictva AN URSR pershij na takomu rivni v SRSR Ukr vcheni doslidzhuvali u 1948 58 stvorennya novogo konstrukcijnogo materialu visokomicnogo chavunu z kulyastoyu formoyu grafitu A Vasilenko S Grigor yev virobnictvo vidlivkiv iz cogo materialu doslidzhuvali K Vashenko N Voronova Nad doslidzhennyam polipshennya yakosti prokatnih valkiv pracyuvali V Svyechnikov A Krivosheyev K Bunin Stvoreno novi marki beznikelevih stalej chim zaoshadzheno deficitnij nikel M Braun Provedeno doslidi v dilyanci elektromagnitnogo transportuvannya j tochnogo dozuvannya ridkogo metalu V Polishuk rozrobleno tehnologiyu vitopu j littya visokolegovanih stalej M Dobrohotov V Yefimov Nad mehanizaciyeyu j avtomatizaciyeyu procesiv livarnogo virobnictva pracyuvav O Krizhanivskij Doslidzhuvali modifikaciyu demodifikaciyu i remodifikaciyu chavuniv A Gorshkov P Luzan tehnologiyu procesiv littya B Noskov Ye Nikolayenko O Petrichenko Teoriyu littya stalej rozrobili A Gorshkov K Vashenko teoretichni j tehnologichni osnovi livarnogo virobnictva A Krivosheyev osnovi virobnictva litih valkiv O Krizhanivskij avtomatizaciya livarnih procesiv MashinoznavstvoDokladnishe Mashinoznavstvo Mashinoznavstvo viniklo v drugij polovini XIX st pri universitetah Harkiv Kiyiv Odesa pri Harkivskomu tehnologichnomu instituti O Latishov Yu Proskura Kiyivskomu politehnichnomu instituti K Shindler M Delone j Katerinoslavskij Vishij Girnichij Shkoli O Dinnik ta v Galichini u Lvivskij Politehnici Do 1917 doslidzhennya z M zoseredzhuvalisya nad pitannyami mehaniki M Delone oporu materialiv teoriyi pruzhnosti j kolivan O Dinnik S Timoshenko teoriyi mehanizmiv V Kirpichov rizannya metaliv K Zvorikin micnosti materialiv K Siminskij A Vinogradov stvoreno shemu pershogo u sviti reaktivnogo litayuchogo aparatu M Kibalchich proektovano propelerni turbini Yu Proskura Pislya 1917 doslidzhennya z M provadiv Institut tehnichnoyi mehaniki pri UAN u Kiyevi direktor S Timoshenko 1919 20 zgodom pri AN URSR stvoreno ryad Institutiv fizikomeh u Lvovi elektrozvaryuvannya mehaniki z 1960 kibernetiki tehnichnoyi teplofiziki elektrodinamiki metalofiziki naukovo doslidni Instituti M v Kramatorsku j Harkovi Ukrayinskij naukovo doslidnij institut verstatobudivelnoyi j instrumentalnoyi promislovosti v Odesi U 1920 ih pp provedeno doslidi v dilyanci s g M na stanciyah u Grushkah Kiyivshina Akiminskomu Melitopilshina ta v Harkivskomu naukovo doslidnomu instituti mashinoznavstva U dilyanci M ukrayinski vcheni provadili naukovo doslidni praci z teoretichnogo M D Grave z teoriyi nelinijnoyi mehaniki vikoristovuvanoyi pri rozrahunku elektrichnih mashin ta stijkosti litakiv M Krilov M Bogolyubov z teoriyi gidravlichnih mashin Yu Proskura z teoriyi gruntoobrobnih mashin A Vasilenko detalej mashin V Dobrovolskij S Serensen raketnoyi tehniki Yu Kondratyuk litakobuduvannya G Chechet D Grigorovich koncentraciyi napruzhen b otvoriv u elementah mashin G Savin micnosti v mashinobuduvanni Yu Pisarenko novih metod rozrahunku turbomashin i termopruzhnosti A Kovalenko teoriyi j konstrukciyi teplovih dviguniv j energetichnih ustanovok I Shvec Ye Diban micnosti trivkosti ta kolivan mehanichnih sistem O Penkov Yu Mitropolskij V Kononenko fiziko himichnoyi mehaniki materialiv G Karpenko obrobki metaliv K Starodubov V Danilov V Svyechnikov micnosti velikih energoagregativ A Filipov A Pidgornij teoriyi avtomatichnogo keruvannya j regulyuvannya mehanizmiv O Kuhtenko I Ivahnenko problemi teoriyi udaru Mikola Kilchevskij Ukrayinski fahivci stvorili doskonali kolbovi j gazoturbinni ta reaktivni dviguni O Ivchenko A Lyulka aviacijni dviguni turbini L Shubenko Shubin transportni j pasazhirski litaki O Antonov litaki An 10 An 24 zvaryuvalni mashini j mehanizmi B Paton silskogospodarski mashini K Shindler A Vasilenko O Karpenko L Kramarenko P Vasilenko K Siminskij teplovi dviguni I Shvec Vidannya galuzi V Ukrayini u HH st vidavali ryad zbirnikiv zdebilshe kvartalniki z okremih dilyanok M Dviguni vnutrishnogo zgorannya Lokomotivobuduvannya Girnichi budivelni ta dorozhni mashini Tehnologiya ta avtomatizaciya mashinobuduvannya Verstati ta rizalnij instrument Litakobuduvannya ta tehnika povitryanogo flotu Teplovi naprugi v elementah konstrukcij Opir materialiv ta teoriya sporud Dinamika ta micnist mashin ta in U 1950 54 vihodili Nauk praci Institutu M ta s g mehaniki AN URSR ElektrotehnikaPershi doslidzhennya z elektrotehniki v dilyanci elektrichnih mashin ta merezh rozpochato naprikinci XIX st v Harkivskomu tehnologichnomu instituti z 1921 elektrotehnichnij fakultet pid kerivnictvom P Kopnyayeva Kiyivskomu politehnichnomu instituti j Katerinoslavskij vishij girnichij shkoli Z elektrifikaciyeyu Ukrayini v 1920 ih pp rozvinulisya j doslidzhennya z E 1939 stvoreno Institut Energetiki AN URSR z yakogo u 1947 vidileno Institut elektrotehniki z 1964 Institut elektrodinamiki Krim cogo doslidi z elektrotehniki vedeno v AN URSR v Instituti Elektrozvaryuvannya im Ye Patona Obchislyuvalnomu centri z 1961 Institut Kibernetiki AN URSR u Kiyevi Instituti Mashinoznavstva ta Avtomatiki z 1964 Fiziko mehanichnij institut u Lvovi na elektrotehnichnih fakultetah vishiv u politehnichnih institutah Kiyiv Instituti Avtomatiki N D Elektrotehn Instituti u Harkovi Vsesoyuznomu N D Instituti Vazhkogo Elektromashinobuduvannya v Harkovi Vsesoyuznomu Instituti Transformatorobuduvannya v Zaporizhzhi Ucheni Ukrayini proveli doslidzhennya v galuzi elektrichnih mashin ta transformatoriv P Kopnyaev O Skomorohov I Postnikov rozrahunku elektrichnih merezh avtomatichnogo regulyuvannya naprugi sinhronichnih generatoriv V Hrushov teoriyi elektrotyagovogo ustatkuvannya O Potebnya elektrozvaryuvannya metaliv Ye Paton V Nikitin Vazhlivishi roboti vikonano v dilyanci regulyatoriv zbudzhennya sinhronnih generatoriv ta sinhronnih dviguniv S Lebedev stvoreno pristroyi avtomatichnogo regulyuvannya naprugi sinhronnih generatoriv i kompensatoriv avtomatizaciyi gidroelektrostancij L Cukernik rozrobleno visokochutlivi pristroyi dlya zahistu potuzhnih elektrichnih mashin ta linij elektroperedach vid zamikannya na zemlyu I Sirota provedeno doslidzhennya novih sistem bezkontaktnoyi avtomatiki j telemehaniki J Greben rozrobleno j osvoyeno novi tipi elektrovimiryuvalnoyi aparaturi A Nesterenko nadpotuzhni generatori zminnogo strumu L Stanislavskij elektrichni generatori dlya elektroimpulsnoyi obrobki metaliv I Rogachov vprovadzheno u virobnictvo avtomatichni mosti zminnogo strumu F Grinevich V Karpenko A Novik M Surdu novi tipi odnofaznih dviguniv O Adamenko I Postnikov U Kiyiv Instituti Elektrotehniki AN URSR stvoreno j zdano v ekspluataciyu 1951 pershu v SRSR i na yevropejskomu kontinenti elektronnu cifrovu obchislyuvalnu mashinu MELM S Lebedev tosho Ukr doslidniki vikonali gruntovni roboti z elektroavtomatiki j regulyuvannya asinhronnih dviguniv O Ivahnenko z galuzi elektrichnih kil elektromodelyuvannya elektronnih analogovih mashin Yu Puhov Yu Velichko V Sigorskij O Milyah B Blazhkevich z T visokoyi naprugi I Fedchenko zi stvorennya metod elektrozvaryuvannya B Paton V Lebedev K Hryenov Praktichnogo zastosuvannya dijshla rozrobka j vprovadzhennya kompensacijnih rtutnovipryamnih agregativ I Chizhenko A Nemirovskmj V Rushuk O Drobotenko galmuvannya j regulyuvannya shvidkosti asinhronnih dviguniv T Gubenko peredacha strumu visokovoltnimi liniyami G Denisenko Dosvidi elektrifikaciyi sil gospodarstva provadiv V Kiyanicya girnichoyi elektrotehniki Institut Girnichoyi Mehaniki j Tehn Kibernetiki Donecke zaliznichogo transportu Dnipropetrovskij Institut Zaliznichogo Transportu Teoretichnim i praktichnim problemam E prisvyacheni resp zb Problemy tehnicheskoj elektrodinamiki kvartalnim Poluprovodnikovaya tehnika i zlektronika i shorichnik Kvantovaya elektronika Zvaryuvalna tehnikaDoslidi nad elektrichnim zvaryuvannyam rozpochato v kinci XIX na pochatku XX st M Benardos G Slav yanov D Dulchevskij voni nabuli nauk sistematichnosti v kin 1920 h pp V Nikitin Dnipropetrovsk P Lashkevich Harkiv V Nauman Zhdanov Gruntovni doslidzhennya z elektrozvaryuvannya pochalisya 1929 koli z iniciativi Ye Patona stvoreno u skladi AN URSR kafedru inzhenernih sporud peretvorenu 1934 na Institut Elektrozvaryuvannya yakij u 1950 h pp stav najbilshoyu nauk ustanovoyu v dilyanci elektrozvaryuvannya v SRSR vazhlivim centrom svitovoyi zvaryuvalnoyi nauki Pid kerivnictvom cogo Institutu pracyuvali laboratoriyi na providnih zav Ukrayini zvaryuvalni doslidi provadyat takozh Institut Elektrodinamiki AN URSR Institut Chornoyi Metalurgiyi Ukr N D Institut Metaliv tosho Ukr doslidniki vidkrili 1939 40 sposib sporudzhuvati sucilnozvarni mosti sered in u 1953 najbilshij todi u sviti avtodorozhnij mist cherez Dnipro v Kiyevi im Ye Patona Ukr doslidniki proveli roboti v galuzi micnosti zvarnih konstrukcij Ye Paton V Shevernickij pidvodnogo elektrozvaryuvannya j rizannya metaliv K Hrenov N Kicyak M Matijko elektrozvaryuvannya metalu u vertikalnij ploshini G Voloshkevich elektroshlakovogo zvaryuvannya yake dozvolyaye z yednannya metalu neobmezhenoyi grubini B Paton G Voloshkevich elektrozvaryuvannya v seredovishi vuglekislogo gazu D Dudko kontaktnogo elektrozvaryuvannya bezperervnim obplavlennyam dlya z yednannya zaliznichnih rejok ta serijnogo virobnictva V Lebedyev S Kuchuk Yacenko I Chernenko V Cherednichok doslidzhennya z pitan vibracijnoyi micnosti zvarnih z yednan i konstrukcij A Asnis V Kasatkin M Gapchenko elektrichnogo kondensatornogo zvaryuvannya metalu maloyi grubini K Hryenov V Moravskij S Svyechnikov vigotovlennya ta montazhu naftorezervuariv iz plaskih metalevih polotnish zgornenih u ruloni G Rayevskij O Rozenberg Ukr vcheni vpershe u sviti doslidili j zastosuvali v promislovosti elektrozvaryuvannya pid flyusom titanu i jogo stopiv S Gurevich O Romaniv V Volkov mehanizovane elektrozvaryuvannya pid sharom flyusu alyuminiyu ta jogo stopiv D Rabkin mehanizovane elektrozvaryuvannya nerzhaviyuchih i zharomicnih stalej midi ta midnih stopiv B Medovar mehanizaciyu zvaryuvalnih robit pid chas sporudzhennya domennih pechej progresivnu tehnologiyu montazhozvaryuvalnih robit i kompleksnoyi mehanizaciyi dlya zvedennya metalokonstrukciyi najbilshoyi u sviti domennoyi pechi ch 9 Krivorizkogo metalurgijnogo zav B Lebedyev V Sosnovskij U chornij i kolorovij metalurgiyi viprobuvano plazmovo dugovij i elektronno promenevij peretopi B Movchan Z dilyanki zvaryuvalnoyi T u 1932 39 vidavavsya Avtogennij rabotnik organom Institutu Elektrozvaryuvannya AN URSR ye misyachnik Avtomaticheskaya svarka vidayetsya v Kiyevi z 1948 yakij perevidayetsya anglijskoyu movoyu v Kembridzhi Angliya Teploenergetika i tehnichna teplofizikaPershi kroki v Ukrayini shodo termodinamiki zrobiv M Shiller zaviduvach kafedri teoretichnoyi fiziki Kiyivskogo universitetu 1876 1903 U 1920 ih pp u Harkovi buli stvoreni filiali v Kiyevi nauk ustanovi Teplobyuro j Energobyuro yaki zgodom reorganizovano na Institut Prom Energetiki Vishoyi Radi Nar Gospodarstva URSR 1939 organizovano v Harkovi Institut Energetiki AN URSR z filialom u Kiyevi yakij 1947 podileno na Institut Elektrotehniki j Institut Teploenergetiki z 1964 Institut Tehn Teplofiziki AN URSR u Kiyevi Cij dilyanci T znachnu uvagu pridilyali she Institut vikoristannya gazu v komunalnomu gospodarstvi ta promislovosti AN URSR z 1963 Institut gazu AN URSR z 1964 Institut Tehn Teplofiziki AN URSR politehn Instituti v Kiyevi Harkovi Odesi specialni n d Instituti chi laboratoriyi V Ukrayini zdijsneno naukovi doslidzhennya v dilyankah teoriyi turbomashin teploobminu Yu Proskura S Lebedyev konstrukciyi topok parovih kotliv parovih i gazovih turbin V Makovskij G Zhirickij I Shvec V Tolubinskij Ye Diban tosho vikoristannya burogo j gazovogo kam yanogo vugillya gazifikaciyi paliva I Korobchanskij G Shogolyev spalyuvannya burogo vugillya i torfu v prom topkah M Kondak D Rabinovich teploobminu ventilyaciyi v glibokih vugilnih shahtah kondiciyuvannya povitrya O Sherban O Kremnov z galuzi tehn teplofiziki u dilyankah termodinamichnih procesiv teplosilovih pristroyiv I Shvec D Gohshtejn G Kostenko teploobminu agregatnogo stanu rechovin V Tolubinskij V Popov konvektivnogo obminu i teplomasoobminu I Chornobilskij V Buznik radiacijnogo teploobminu M Zaharikov teploprovidnosti I Illinskij girnichoyi teplofiziki O Sherban Ya Kazavchinskij M Pavlovich zgoryannya paliva teploobminu v prom pechah V Kopitov AN URSR u Kiyevi vidaye zb seriyi Teplofizika i teplotehnika 2 razi na rik Gidrotehnika div takozh Gidrologiya U XIX st gidrologichni doslidi provadzheno na Dnipri Dnistri Buzi j Dinci Pershi gidrologichni stanciyi diyali v Kiyevi z 1812 Berdichevi 1814 Odesi 1821 Nauk doslidzhennya z gidravliki formuvannya richish vipravlennya richok vivchennya rezhimu Dnipra rozpochato v kin XIX st v Harkivskomu Tehnologichnomu j Kiyiv Politehn Institutah Yu Proskura M Lelyavskij V Lohtin M Maksimovich ta Lvivskij Politehnici U 1920 ih pp organizovano nizku n d institucij iz gidrologiyi j gidrotehniki yaki planovo vivchali problemi vsiyeyi teritoriyi URSR Ukr Meteorologichna Sluzhba Ukrmet Kiyiv Inzhenerno meliorativnij Institut N D Institut Vodnogo Gospodarstva Ukrayini Harkivskij Gidrometeorologichnij Institut tosho Zgodom ci instituciyi desho reformovano j dopovneno novimi Institut Gidrologiyi j Gidrotehniki z 1963 Institut Gidromehaniki AN URSR Ukr N D Gidrometeorologichnij Institut u Kiyevi Ukr N D Institut Gidrotehniki j Melioraciyi v Kiyevi Ukr Institut Inzheneriv Vodnogo Gospodarstva v Rivnomu Gidrometeorologichnij Institut v Odesi ta in Gidrologi j gidrotehniki proveli doslidi z dilyanki rezhimu j vikoristannya energiyi richok Ukrayini problem Velikogo Dnipra M Maksimovich Ye Opokov G Shvec gidravliki vidkritih rusel i sporud vodozlivu iz shirokim porogom dinamiki ruslovih potokiv Yu Suhomel I Rozovskij V Smislov gidrologichnih prognoziv i rozrahunkiv A Ogiyevskij V Nazarov vipravlennya richok M Terpugov filtraciyi pid gidrotehn sporudami budivnictva j ekspluataciyi kanaliv Ya Nenko M Lavrentyev O Uginchus dinamiki beregiv vodojmish proektuvannya zahisnih sporud B Pishkin B Rusakoz V Maksimchuk zabudovi grebel i gidrotehn sporud S Sokolovskij L Dyatlovickij V Chudnovskij P Slipchenko M Didkovskij M Bilyashevskij teoriyi korablya ta avtomatizaciyi procesiv keruvannya richkovimi sudnami Yu Pavlenko O Ivahnenko ochishennya vodi zasobom udoskonalennya filtruvannya L Kulskij V Nakorchevska oprisnennya morskih i solonih vod ta ochishennya stichnih vod V Alekseyev L Smirnov V Kovalenko ohoroni vodnih resursiv vodoznizhennya i drenazhu filtracijni doslidzhennya ta yih vprovadzhennya v praktiku vodogosp budivnictva I Lyashko O Olijnik M Pivovar I Sergiyenko G Misteckij B Strilec U spivpraci z virobnichimi organizaciyami Gidroproekt Ukrdniprovodgosp Dniprosilelektro doslidniki vikonali proekti V Dnipra gen shemu vodopostachannya Donbasu kanalu Donec Donbas vikoristannya Dnistra tosho Nauk zhurn Visti n d Institutu vodnogo gospodarstva Ukrayini 1927 35 Visti Institutu vodnogo gospodarstva 1935 38 Visti Institutu gidrologiyi 1938 48 Visti Institutu gidrologiyi ta gidrotehniki z 1948 ta resp mizhvidomchij zb Gidromehanika RadiotehnikaRadiotehnika v Ukrayini rozvinulasya na pochatku XX stolittya u zv yazku z doslidami M Pilchikova v Odeskomu universiteti ta Harkivskomu tehnologichnomu instituti vin keruvav i sporudzhennyam doslidnickoyi radiostanciyi na Hersonskomu mayaku robiv doslidi z radiotelekeruvannya M Umov teoretichna fizika v Odeskomu universiteti M Bonch Bruyevicha stvoriv 1906 u Kiyevi originalnij radioperedavach D Rozhanskogo v Harkivskomu universiteti 1920 h rokiv radiotehnichni doslidi provadili v Odeskomu politehnichnomu instituti M Papaleksi pro napryamlenist radiotelegrafuvannya radiozv yazku z pidvodnimi chovnami telekeruvannya u Kiyivskomu V Ogiyevskij stvoriv 1924 u Kiyevi pershu v Ukrayini radiomovnu stanciyu inshi vcheni v Harkivskomu zgodom Lvivskomu takozh v inshih vishih navchalnih zakladah Ukrayini Naukovi doslidzhennya z audiotehniki vedutsya u Fiziko tehnichnomu instituti AN URSR v Harkovi v Instituti radiofiziki j elektroniki AN URSR organizovanomu 1955 u Harkovi j Instituti radiotehnichnih problem u Kiyevi Ukrayinski vcheni doslidzhuvali generatori nadvisokih chastot velikoyi potuzhnosti ta teoriyu magnetrona A Sluckin S Braude I Truten G Levin bezprovidnu peredachu energiyi na daleki viddali novi efektivni metodi modulyaciyi telebachennya radiolokaciyi elektroniki nadvisotnih chastot fazotronnij metod generaciyi radiohvil S Tetelbaum O Usikov teoriyu i tehniku napivprovidnikiv difrakciyu elektroniv kinetiku fotoprovidnosti V Lashkarov S Pekar tehniku slabkih strumiv elektrodinamiku teoriyi dovgih linij S Kotelnikov vidbittya radiohvil vid meteornih slidiv ta in problem radioastronomiyi S Braude v Harkivskomu Instituti Radiofiziki j Elektroniki AN URSR poshirennya radiohvil u troposfernih hvilevodah i stvorennya radio okeanografiyi S Braude I Ostrovskij I Turgyenyev A Men difrakciyu elektromagnitnih hvil V Marchenko V Shestopalov elektronnoyi emisiyi N Morgulis Teoretichnij radiotehnici spriyali novi metodi doslidzhennya nelinijnoyi mehaniki kvantovoyi teoriyi polya ta kvantovoyi radiotehniki M Bogolyubov M Krilov A Chernec Problemam radiotehniki prisvyachenij kvartalnik Radiotehnika mizhvidomchij zbirnik Radiotehnik Statti z radiotehniki z yavlyalisya v zhurnali Radio 1930 1941 Budivelni naukiDo 1917 nauk doslidi provadilisya z budivelnoyi mehaniki S Timoshenko O Dinnik K Siminskij S Prokof yev z teoriyi budovi mostiv Ye Paton vivchennya budivelnih materialiv K Dementyev Pri UAN 1919 zasnovano Institut Tehn Mehaniki 1929 perejmenovanij na Institut budivelnoyi mehaniki z 1959 Institut Problem Materialoznavstva Institut Elektrozvaryuvannya z 1945 stvoreno Akademiyu Arhitekturi URSR yaku 1956 perejmenovano na Akademiyu Budivnictva j Arhitekturi URSR 1964 likvidovano V Ukrayini isnuye ryad specializovanih n d Institutiv z budivnictva Institut Budiv Virobnictva Derzhbudu URSR Kiyivskij viddil Vsesoyuznogo N D Institutu Novih Materialiv Institut Tipovogo ta Eksperimentalnogo Proektuvannya Zhitlovih i Grom Sporud Ukr Dorozhno Transportnij Institut Ministerstva avtomobilnogo transportu j shosejnih shlyahiv URSR Nauk doslidi z budivnictva provadyat vidpovidni fak riznih visokih shkil inzhenerno budivelni instituti v Kiyevi Harkovi Odesi Instituti inzh zal transportu v Kiyevi j Harkovi ta in Vcheni Ukrayini vnesli cinnij vklad u rozvitok poodinokih galuzej budivnictva Na vidtinku vikoristannya sirovinnih resursiv Ukrayini silikativ kaoliniv dlya virobnictva skla cementu keramiki keramzitu perlitu shlakovoyi pemzi viznachilisya B Lisin P Budnikov Yu Pisarenko Yu Kozub Yu Rodichov G Slobodyanik Doslidi nad zalizobetonom provadili Ya Stolyarov V Yarin U dilyanci budivelnoyi mehaniki pracyuvali F Byelyankin M Afanasyev obolonki dlya prom budivnictva S Serensen M Afanasyev povtorno zminni navantazhennya M Kornouhov B Gorbunov V Yacenko micnist i stijkist strizhnevih sistem i rebristih cilindrichnih obolonok B Gorbunov D Vajnberg V Chudnovskij O Strelbicka rozrahunok ram Rozrobku industrializaciyi ta potokovih metod budivnictva rozpochali M Budnikov O Garmash O Neroveckij a mehanizaciyu budivnictva gidrotehnichnih sporud P Neporozhnij P Slipchenko U sanitarnij tehnici ukrayinski vcheni doslidzhuvali teoriyu aeraciyi promislovih sporud ventilyaciyi povitroprovodiv novi sistemi opalennya i kondicionuvannya povitrya B Lobaj teplofikaciyu j gazifikaciyu mist ochishennya vodi i vodopostachannya L Kulskij gidromehaniku M Lavrentyev G Suhomel U dilyanci transportnogo budivnictva rozrobleno novi konstrukciyi mostiv zal kolij shlyahovih pokrittiv O Birulya O Frolov M Volkov B Gorbunov Pro promislove zhitlove budivnictvo j urbanistiku div takozh Arhitektura Vidannya galuzi Poodinoki dilyanki budiv nauk mayut periodichni vidannya Arhitektura i budivnictvo Kiyiv 1953 56 u 1957 59 Budivnictvo i Arhitektura zgodom Stroitelstvo i arhitektura Silske budivnictvo zhurnal dvomisyachnik 1955 65 Prikladna Mehanika LiteraturaNarisi istoriyi rozvitku prikladnih tehnichnih nauk v Ukrayini Z dosvidu Harkivskogo politehnichnogo institutu monografiya O Ye Tveritnikova N I Posvyatenko T V Melnik za zag red E K Posvyatenko M vo osviti i nauki Ukrayini Nac tehn un t Harkiv politehn in t Harkiv NTU HPI 2015 272 s il Bibliogr s 236 251 301 nazva ISBN 978 617 7293 13 1 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Universalnij slovnik enciklopediya USE K Irina 1999