Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Раптовий викид вугілля та газу (рос. внезапный выброс угля и газа, англ. sudden outburst of coal and gas, нім. Gas-Kohlen-Ausbruch m) — швидкоплинне руйнування привибійної частини вугільного пласта, що розвивається від вибою в глибину масиву і супроводжується викидом вугілля у виробку на відстань, що перевищує його розміщення під кутом природного укосу, інтенсивним газовиділенням, що перевищує різницю між природною і залишковою газоносністю викинутого вугілля.
Інші характерні ознаки: утворення порожнини; наявність тонкодисперсного вугільного пилу; пошкодження кріплення й устаткування; повітряний поштовх і звукові ефекти в масиві.
Уражаючими факторами є газ і механічне діяння зруйнованої гірничої маси.
Тривалість раптового викиду вугілля та газу — до дек. секунд.
Ознаки і загальний опис явища
Перед раптовим викидом спостерігається значне підвищення акустичної або сейсмоакустичної активності гірського масиву; затримка віджиму пласта і зближення бічних порід попереду вибою; лущення та «стріляння» порід (берґшляґ) на поверхні виробки; збільшення інтенсивності газовиділення і виходу штибу при бурінні шпурів, розділення вибурених кернів на диски опукло-увігнутої форми. Деякі статистичні дані показують зв'язок Р.в. з планетарними процесами (зокрема положенням Місяця, припливними процесами в земній корі).
Найбільша частина викинутої маси — частинки розміром від декількох мм до десятків мм; серед роздробленої маси зустрічаються окремі великі брили породи або корисної копалини. Для Р.в. у вугільних пластах характерне також утворення тонкого вугільного пилу, так званого скаженого борошна, яке покриває основну масу викинутого вугілля. Інтенсивність Р.в. оцінюється кількістю викинутої корисної копалини та породи.
Відомі раптові викиди інтенсивністю від декількох десятків кг до декількох тисяч т. Раптові викиди інтенсивністю 5–50 т складають близько 65-70 % всіх випадків. Кількість викинутого газу найчастіше складає декілька десятків м3. Найбільший з відомих у світі раптових викидів — 14 тис. т викинутої маси вугілля і близько 600 тис. м3 газу метану стався у 1968 в Україні на Донбасі (шахта ім. Ю.Гагаріна). При цьому було повністю засипано квершлаґ довжиною 650 м, а товщина шару «скаженого борошна» досягала 40 — 50 см. Великий викид вугілля (близько 2 тис.т гірничої маси) стався на ш. «Мушкетівська-Заперевальна» № 1 ВО «Пролетарськвугілля» у 70-х роках XX ст.
Раптові викиди вугілля та газу відбуваються в основному на глибині понад 250 м на пластах потужністю 0,5 — 2,5 м, найчастіше у пластах вугілля марок Ж, К, П; рідше марок А, Г. Всі вугільні пласти, на яких реєструються Р.в., мають порівняно високу газоносність (10 — 30 м3/т). На пластах зі сталим тиском газу менше 0,6 МПа (6 атм) в контрольних свердловинах раптові викиди не спостерігаються. Раптові викиди породи і газу відбуваються в основному на глибині більше 400 м (пісковиків — більше 700 м). Розроблений комплекс заходів щодо прогнозу Р.в. (див. викидонебезпека); розрізнюють види прогнозу: регіональний, локальний і поточний. Основні заходи щодо забезпечення безпечної і ефективної розробки вугільних пластів, небезпечних по Р.в.: випереджувальна відробка захисних пластів; профілактична дегазація вугільного масиву; зволоження нагнітанням води в пласт; стовпова система розробки; щитова, стругова і комбайнова вузькозахопна виїмка вугілля; комбайнове проведення підготовчих виробок; повне обвалення на пологих пластах і повне закладання на крутих; гідровіджим вугілля; гідровимивання випереджальних порожнин і щілин; буріння випереджальних свердловин; камуфлетне висадження; утворення розвантажувальних щілин; застосування випереджального кріплення.
Існує декілька уявлень про механізм Р.в. Відрізняються вони оцінкою участі в Р.в. газу, напружено-деформованого стану масиву, а також фізико-механічних і фізико-хімічних властивостей корисної копалини або породи.
Див. також
Література
- СОУ 10.1.00174088.011—2005. «Правила ведення гірничих робіт на пластах, схильних до газодинамічних явищ». — Київ: Мінвуглепром України, 2005. — 225 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Raptovij vikid vugillya ta gazu ros vnezapnyj vybros uglya i gaza angl sudden outburst of coal and gas nim Gas Kohlen Ausbruch m shvidkoplinne rujnuvannya privibijnoyi chastini vugilnogo plasta sho rozvivayetsya vid viboyu v glibinu masivu i suprovodzhuyetsya vikidom vugillya u virobku na vidstan sho perevishuye jogo rozmishennya pid kutom prirodnogo ukosu intensivnim gazovidilennyam sho perevishuye riznicyu mizh prirodnoyu i zalishkovoyu gazonosnis tyu vikinutogo vugillya Inshi harakterni oznaki utvorennya porozh nini nayavnist tonkodispersnogo vugilnogo pilu poshkodzhennya kriplennya j ustatkuvannya povitryanij poshtovh i zvukovi efekti v masivi Urazhayuchimi faktorami ye gaz i mehanichne diyannya zrujnovanoyi girnichoyi masi Trivalist raptovogo vikidu vugillya ta gazu do dek sekund Oznaki i zagalnij opis yavishaPered raptovim vikidom sposterigayetsya znachne pidvishennya akustichnoyi abo sejsmoakustichnoyi aktivnosti girskogo masivu zatrimka vidzhimu plasta i zblizhennya bichnih porid poperedu viboyu lushennya ta strilyannya porid bergshlyag na poverhni virobki zbilshennya intensivnosti gazovidilennya i vihodu shtibu pri burinni shpuriv rozdilennya viburenih kerniv na diski opuklo uvignutoyi formi Deyaki statistichni dani pokazuyut zv yazok R v z planetarnimi procesami zokrema polozhennyam Misyacya priplivnimi procesami v zemnij kori Najbilsha chastina vikinutoyi masi chastinki rozmirom vid dekilkoh mm do desyatkiv mm sered rozdroblenoyi masi zustrichayutsya okremi veliki brili porodi abo korisnoyi kopalini Dlya R v u vugilnih plastah harakterne takozh utvorennya tonkogo vugilnogo pilu tak zvanogo skazhenogo boroshna yake pokrivaye osnovnu masu vikinutogo vugillya Intensivnist R v ocinyuyetsya kilkistyu vikinutoyi korisnoyi kopalini ta porodi Vidomi raptovi vikidi intensivnistyu vid dekilkoh desyatkiv kg do dekilkoh tisyach t Raptovi vikidi intensivnistyu 5 50 t skladayut blizko 65 70 vsih vipadkiv Kilkist vikinutogo gazu najchastishe skladaye dekilka desyatkiv m3 Najbilshij z vidomih u sviti raptovih vikidiv 14 tis t vikinutoyi masi vugillya i blizko 600 tis m3 gazu metanu stavsya u 1968 v Ukrayini na Donbasi shahta im Yu Gagarina Pri comu bulo povnistyu zasipano kvershlag dovzhinoyu 650 m a tovshina sharu skazhenogo boroshna dosyagala 40 50 sm Velikij vikid vugillya blizko 2 tis t girnichoyi masi stavsya na sh Mushketivska Zaperevalna 1 VO Proletarskvugillya u 70 h rokah XX st Raptovi vikidi vugillya ta gazu vidbuvayutsya v osnovnomu na glibini ponad 250 m na plastah potuzhnistyu 0 5 2 5 m najchastishe u plastah vugillya marok Zh K P ridshe marok A G Vsi vugilni plasti na yakih reyestruyutsya R v mayut porivnyano visoku gazonosnist 10 30 m3 t Na plastah zi stalim tiskom gazu menshe 0 6 MPa 6 atm v kontrolnih sverdlovinah raptovi vikidi ne sposterigayutsya Raptovi vikidi porodi i gazu vidbuvayutsya v osnovnomu na glibini bilshe 400 m piskovikiv bilshe 700 m Rozroblenij kompleks zahodiv shodo prognozu R v div vikidonebezpeka rozriznyuyut vidi prognozu regionalnij lokalnij i potochnij Osnovni zahodi shodo zabezpechennya bezpechnoyi i efektivnoyi rozrobki vugilnih plastiv nebezpechnih po R v viperedzhuvalna vidrobka zahisnih plastiv profilaktichna degazaciya vugilnogo masivu zvolozhennya nagnitannyam vodi v plast stovpova sistema rozrobki shitova strugova i kombajnova vuzkozahopna viyimka vugillya kombajnove provedennya pidgotovchih virobok povne obvalennya na pologih plastah i povne zakladannya na krutih gidrovidzhim vugillya gidrovimivannya viperedzhalnih porozhnin i shilin burinnya viperedzhalnih sverdlovin kamufletne visadzhennya utvorennya rozvantazhuvalnih shilin zastosuvannya viperedzhalnogo kriplennya Isnuye dekilka uyavlen pro mehanizm R v Vidriznyayutsya voni ocinkoyu uchasti v R v gazu napruzheno deformovanogo stanu masivu a takozh fiziko mehanichnih i fiziko himichnih vlastivostej korisnoyi kopalini abo porodi Div takozhRaptove vidavlyuvannya vugillya Raptovij vikid porodi i gazu Raptovij proriv vod i plivunivLiteraturaSOU 10 1 00174088 011 2005 Pravila vedennya girnichih robit na plastah shilnih do gazodinamichnih yavish Kiyiv Minvugleprom Ukrayini 2005 225 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2