У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Чудновський Вольф Григорович Чудновський 1908 1985 фахівець у га

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Чудновський.

Вольф Григорович Чудновський (1908 — 1985) — фахівець у галузі коливань стрижневих і рамових систем, доктор технічних наук, професор.

Чудновський Вольф Григорович
Народився	1908
Помер	1985^[1]
Заклад	Інститут механіки імені С. П. Тимошенка НАН України Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Діти	Чудновський Григорій Вольфович ^d

Учений секретар (1946), старший науковий співробітник відділу міцності і динаміки деталей машин (1946—1947), завідувач механічної лабораторії (1946—1950) Інституту механіки АН УРСР.

У 1959-1976 професор, завідувач кафедри архітектурних конструкцій КДХІ, на архітектурному факультеті викладав "Опір матеріалів".

Разом із С. Серенсеном та А. Коваленком й ін. досліджував динамічну міцність деталей нових ділянок авіаційного машинобудування та турбобудування.

1935—1940 і в період лібералізації 1957—1962 друкувався українською мовою, зокрема опрацьовував .

Головна праця «Методи розрахунку коливань і стійкості стрижневих систем» (1952).

Вольф Чудновський мав двох синів, талановитих математиків, що закінчили Київський університет — (нар. 1947) та Григорія (нар. 1952). Григорій був обмежений важкою хворобою — міастенією. Для того, щоби забезпечити йому найкращий медичний догляд Чудновські подали заяву на еміграцію в 1972 році. У відповідь на це Вольф Чудновський був позбавлений роботи, родина переслідувались КДБ, навіть було побито дружину Чудновського. Їх підтримали закордонні математики, такі як , з яким Григорій Чудновський працював разом у Києві. Свою підтримку висловив також Андрій Сахаров. У 1977 році після втручання канцлера Австрії їх випустять. Чудновські змогли виїхати спочатку до Франції, а потім до Нью-Йорку. Григорій та Давид є професорами в політехнічному інституті Нью-Йоркського університету.

Примітки

https://www.newyorker.com/magazine/1992/03/02/the-mountains-of-pi
Анатолий Чечик. Лабиринт // Новая Юность, номер 1, 2009(рос.)

Посилання

[1] [ 16 лютого 2020 у Wayback Machine.] Кафедра Архітектурних Конструкцій НАОМА

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Ред. кол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко. Історія Національної академії наук України. 1941–1945 : Частина 2. Додатки. — Київ : НБУВ, 2008. — 576 с.
Чудновский В. Г. Методы расчёта колебаний и устойчивости стержневых систем. — Киев: Издательство АН УССР, 1952. — 416 с.
Чудновский В. Г. Исследование колебаний и устойчивости пластин и пластинчатых систем методом расчленения уравнений в частных производных // Расчет пространственных конструкций. — Москва: Стройиздат, 1967. — Выпуск XI. — С. 171—230.

Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[[https://www.newyorker.com/magazine/1992/03/02/the-mountains-of-pi_https://www.newyorker.com/magazine/1992/03/02/the-mountains-of-pi]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://www.newyorker.com/magazine/1992/03/02/the-mountains-of-pi

[2] Анатолий Чечик. Лабиринт // Новая Юность, номер 1, 2009(рос.)

[1]