Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національний технічний університет «Дніпро́вська політе́хніка» (раніше Націона́льний гірни́чий університе́т або НГУ, англ. — Dnipro University of Technology) — державний заклад вищої освіти, багатогалузевий технічний університет, найстаріший заклад вищої освіти в м. Дніпро, перший заклад вищої гірничої освіти України. Має статус національного. 20 грудня 2017 року наказом Міністерства освіти і науки України НГУ перейменовано в Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».
| НТУ «Дніпровська політехніка» | |
|---|---|
| НТУ ДП | |
 | |
 | |
| 48°27′20″ пн. ш. 35°03′44″ сх. д. / 48.45555555558377847° пн. ш. 35.06222222224977259° сх. д.Координати: 48°27′20″ пн. ш. 35°03′44″ сх. д. / 48.45555555558377847° пн. ш. 35.06222222224977259° сх. д. | |
| Тип | технічний університет |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Дніпро |
| Гасло | Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність часу |
| Засновано | 1899 |
| Ректор | О. О. Азюковський |
| Студентів | 8260[1] |
| Кольори | Синій, білий |
| Факультети | 11 |
| Випускники | |
| Адреса | Проспект Дмитра Яворницького |
| Сайт | nmu.org.ua/ua/ |
| Нагороди |  |
 Dnipro Polytechnic у Вікісховищі | |
Про університет
Заснований у 1899 як Катеринославське вище гірниче училище. Від 1912 — Катеринославський гірничий інститут імператора Петра I.
У 1993 здобув статус державного ЗВО IV рівня та назву «Державна гірнича академія України». 11.06.1997 академія здобула статус національної. 28.02.2002 НГАУ реорганізована в Національний гірничий університет. У вересні 2017 рішенням Вченої ради розпочато процедуру ребрендингу та визначена нова назва закладу вищої освіти: Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (Dnipro University of Technology, DniproTech).
Університет має повний цикл гірничо-геологічних, ІТ, економічних та гуманітарних спеціальностей. Працюють майже 600 викладачів (серед яких понад 100 докторів наук та професорів, понад 300 кандидатів наук, доцентів, членів НАН України та галузевих академій). За понад 120 років існування підготовлено більш як 90 тис. фахівців. В університеті навчається близько 8 тис. студентів.
Інститути та факультети
Крім того, в складі університету: 108 навчальних лабораторій, 52 кафедри, Українсько-американський ліцей, Українсько-американський лінгвістичний центр, Українсько-німецький культурний центр, Українсько-Японський центр, Центр українсько-польської співпраці, Українсько-Іспано-Латиноамериканський центр, Центр розвитку підприємництва «Бізнес-інкубатор НГУ», Гемологічний центр, технікум (м. Павлоград), коледж (м. Марганець), науково-дослідна частина, відділ міжнародних наукових проєктів, регіональний центр міжнародного співробітництва. Інноваційна інфраструктура: науково-освітній центр (НОЦ) як грант фонду CRDF (США), науково-навчальний центр (ННЦ) як грант МОН, кафедри і лабораторії, інститути і центри (спільно з НАН і НАПН України), центр інноваційного розвитку, навчально-науково-виробничі (інноваційні) комплекси, міжнародні науково-інноваційні центри, лабораторії унікального наукового обладнання, центр трансферу технологій. На базі НГУ діють Дніпровський центр Корпорації «Науковий парк „Київська політехніка“», (IUR), (формат IGIP). Автотранспортний технікум.
Спеціальності підготовки
Підготовка фахівців відбувається за освітнім ступенем: бакалавр , магістр, доктор філософії. Діє аспірантура та докторантура, функціонують постійні та разові спеціалізовані вчені ради.
Наукові видання
- Науковий вісник НГУ
- Економічний вісник НГУ
- Mining of Mineral Deposits
- Науково-технічний збірник «Збагачення корисних копалин»
- Науково-технічний збірник «Гірнича електромеханіка та автоматика»
- Збірник наукових праць НГУ
- Науковий щорічник «Історія і культура Придніпров'я»
- Гуманітарний журнал НГУ
- Січеславський альманах
Дослідницька платформа
Дніпровська політехніка, враховуючи світовий досвід і удосконалюючи процес передачі технологій, започаткував нову ініціативу — наукову діяльність через відкриті платформи, об'єднуючи зусилля з дослідними установами та представниками бізнес-структур. З'єднання фінансових можливостей підприємств та наукових ідей через відкритість інформаційного простору дає найбільший ефект для розвитку не тільки енергетичного комплексу, а економіки в цілому, так як ґрунтується не просто на зацікавленості один-в-одному, а на синергії можливостей різних структур для створення високотехнологічної продукції та трансферу технологій.
З історії вишу
16 червня 1899 року був заснований перший заклад вищої гірничої освіти нашої держави та міста Дніпра (тодішнього Катеринослава), який тепер відомий як Дніпровська політехніка. Більш ніж столітня історія університету яскраво відображає не лише економічний розвиток великого південного регіону держави і науково-технічний прогрес, але і його суспільно-політичне та культурне життя. Можна знайти подібний заклад вищої освіти за багатопрофільністю та висококласністю підготовки спеціалістів для національної економіки, за науковим потенціалом професорсько-викладацького складу і навіть за багатством традицій суспільно-політичного і культурного життя. Та небагато в межах держави закладів вищої освіти, які б своїм науковим і кадровим потенціалом (створення нових інститутів, надання кадрів) поклали початок більш ніж двом десяткам закладів освіти та науково-дослідних інститутів, серед яких Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут (1930), Дніпропетровський металургійний інститут (1930), Північно-Кавказький гірничо-металургійний інститут (1931), Науково-дослідний хімічний інститут ім. П. Г. Мелікішвілі в Тбілісі (1929), Московський зварювальний інститут (1925), Всесоюзний науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості (1929), Інститут фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського в Києві (1927) та ін. Крім того, цьому вишу судилося стати першим у всій величезній Катеринославській губернії.
16 червня 1899 р. Державна Рада отримала «височайше затвердження» «Положення про Катеринославське вище гірниче училище», у якому говорилося: «…2. Доручити Міністру землеробства і Державного майна відкрити означеного закладу освіти у вересні 1899 р.»
Церемонія відкриття Катеринославського вищого гірничого училища була проведена 12 жовтня 1899 р. в Потьомкінському палаці (нині — Палац студентів). У квітні наступного року почалося будівництво навчальних корпусів. Першим директором училища був гірничий інженер С. М. Сучков (1899—1908), а другим — професор геології М. Й. Лебедєв.
Вище гірниче училище спочатку мало два відділення — гірниче і заводське, але їх навчальні плани до реорганізації мало відрізнялись один від одного (лише кількістю годин з деяких дисциплін).
На самому початку діяльності в училищі також були створені бібліотека з двома відділами, мінералогічний музей, хімічна, механічна і пробірна лабораторії, кабінети з кожної дисципліни. Керівництво закладу при підтримці місцевих органів влади і громадських організацій клопотало про розширення навчальних курсів та отримання випускниками диплому не техніка, а інженера. У березні 1902 р. клопотання КВГУ було розглянуто в Гірничому вченому комітеті і далі його передали для обговорення у відповідних законодавчих інстанціях.
25 травня 1903 р. цар затвердив постанову Державної Ради про термін навчання в КВГУ — 4 роки та присвоєння випускникам звання інженера. Так що жодного випуску техніків не відбулося.
Порушили клопотання про перетворення КВГУ в гірничий інститут з повним зрівнянням його в правах з іншими вишами Катеринославські громадські організації, Товариство інженерів, які закінчили КВГУ, і саме училище. Восени 1911 р. навчальний відділ Міністерства торгівлі і промисловості розробив проєкт закону з цього питання. Альтернативний законопроєкт підготувала комісія з народної освіти Державної Думи. В доповіді комісії народної освіти від 18 лютого 1912 р. відмічалося, що вишу потрібно для 18 кафедр 18 професорських ставок і що треба збільшувати набір студентів до 700—800 чоловік. Крім того, вказувалося на необхідність виділення державних коштів для завершення будівництва головного корпусу та спорудження окремих корпусів для лабораторій і кабінетів, а також двох житлових будинків.
19 червня 1912 р. Державна Дума після тривалого обговорення законопроєкту прийняла Закон про перетворення Катеринославського вищого гірничого училища на гірничий інститут з 1 липня 1912 р. Його першим ректором став професор геології Микола Йосипович Лебедєв. Згідно з законом з 1 липня 1912 р. скасовувалося Положення про Катеринославське вище гірниче училище, встановлювався новий штат працівників і професорсько-викладацького складу та з Державного казначейства виділялися кошти в сумі 1125370 рублів на добудову та остаточне облаштування інституту. У 1912 р. кількість викладачів КГІ становила 44 чол., з них 14 професорів.
У 1918 р. Катеринославський гірничий інститут поповнився двома новими відділеннями — маркшейдерським (закритим у 1921 р.) та геологорозвідувальним і одержав право присуджувати вчений ступінь через публічний захист наукових дисертації. У 1921 р. створено механічний факультет з двома відділеннями — гірничозаводським і електромеханічним. Відкриття нових спеціальностей диктувалося розвитком промисловості. Також було відкрито робітничий (підготовчий) факультет, який очолив професор В. М. Маковський. До свого 25-річного ювілею Катеринославський гірничий інститут мав кілька власних будівель, 35 кабінетів і лабораторій, 2 бібліотеки. Працювали в інституті 69 викладачів. Інститут мав три факультети: гірничий (з гірничим і геологічним відділенням); металургійний, гірничо-механічний (з відділеннями механічним і електротехнічним). У 1926 р. на металургійному факультеті було створено хіміко-технологічне відділення для підготовки інженерів-коксохіміків.
Згідно з наказом Вищої Ради народного господарства СРСР від 17 квітня 1930 р. на базі Дніпровського гірничого інституту були відкриті 2 галузевих ВТУЗи: «На базі металургійного факультету і заводського відділення факультету гірничозаводської механіки організувати Дніпропетровський металургійний інститут… На базі хімічного факультету створити хімічний інститут зі спеціальностями: вуглехімічна і мінеральна технологія…». Крім того, факультет кольорових металів передавався під нагляд Кольорметзолота і з нього у 1931 р. було створено Інститут кольорових металів (згодом ). З 1930 р. гірничий інститут став готувати інженерні кадри тільки для вуглевидобувної промисловості та геологорозвідувальних робіт. У 1932 р. замість відділень з'явилися факультети: гірничий, електромеханічний, геолого-маркшейдерський.
У 1920-х — 1930-х роках процес формування наукових шкіл продовжувався. В цей період сформувалися школи фізика А. Е. Малиновського, електрозварювальника В. П. Нікітіна, гірничого електромеханіка Г. Є. Євреїнова, механіка (теорія пружності) О. М. Динника та інші.
Протягом 30-х років ДГІ втратив немало кадрового складу (близько 30 чоловік), але вистояв і продовжив готувати високопрофесійні кадри для промисловості та науки. Серед репресованих були і професори Г. Є. Євреїнов, І. П. Бухиник, С. С. Гембицький, А. Е. Малиновський, П. І. Герасимов, А. Є. Гут, військовий керівник ДГІ О. Д. Семенов і багато викладачів маркшейдерської та військової кафедр.
У 60-ті роки стали до ладу новозбудовані навчальні та навчально-лабораторні корпуси, три багатоповерхові гуртожитки для аспірантів і студентів, навчально-виробничі майстерні, спортивний корпус, будівлі навчально-геодезичного полігону в с. Орловщина.
У 1968 році в стінах гірничого інституту під час концерту сучасної пісні загинуло близько 20 чол. Концерт організували в «верхньому залі» корпусу № 1 (третій поверх). Але прохід обмежили і внаслідок тісняви на сходах перила не витримали і охочі пройти на концерт студенти впали з великої висоти на сходи що вели у підвальне приміщення та на підлогу 1-го поверху.
У травні 1993 р. за результатами державної акредитації ДГІ отримав статус автономного державного вишу IV рівня та назву Державна гірнича академія України. 11 червня 1997 р. Указом Президента України гірничій академії надано статус Національної. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. НГАУ реорганізована у Національний гірничий університет. Такий статус є визнанням не стільки минулих заслуг колективу вишу у підготовці спеціалістів для народного господарства та значних наукових досягнень, скільки провідної ролі вишу в підготовці висококваліфікованих фахівців і науковців з усіх сучасних спеціальностей геологорозвідувальної та гірничодобувної галузей промисловості, паливно-енергетичного та мінерально-сировинного комплексів, машинобудування, систем автоматизації та інформації виробництва.
З 2009 до 2014 року мав статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу України.
У вересні 2017 року конференція трудового колективу та Вчена рада Національного гірничого університету ухвалили рішення про початок процедури ребрендінґу та зміну назви на Технічний університет «Дніпровська політехніка».
20 грудня того ж року наказом Міністерства освіти і науки України НГУ перейменовано в Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».
Політика
Ректором університету у 1982—2021 був Геннадій Григорович Півняк, який очолював заклад понад 38 років, активно розвиваючи контакти з політичною та економічною елітою країни, а також розвиваючи міжнародні контакти. Заклад традиційно мав сильні зв'язки з власниками та керівниками гірничо-видобувних підприємств України, зокрема вуглевидобувних шахт Донбасу. Другий президент України Леонід Кучма, президент НАН Борис Патон, перший прем'єр-міністр України Вітольд Фокін та багато інших відомих людей України мали стосунок до розвитку закладу. Незважаючи на традиційні контакти з донецькими політичними елітами у 1990—2000 рр., після окупації Криму та початку збройної агресії Росії на території окремих районів Донецької та Луганської областей адміністрація, співробітники та студенти Дніпровської політехніки зайняли патріотичну позицію, активно підтримуючи українську армію та волонтерський рух.
Відомі науковці
Відомі випускники
- Білецький Володимир Стефанович
- Бондаренко Володимир Ілліч
- Бунько Віктор Олександрович
- Єфремов Ернест Іванович
- Кушнір Семен Якович
- Новик Катерина Йосипівна
- Півняк Геннадій Григорович
- Родіонов Сергій Петрович
- Іванов Анатолій Олександрович
- Команов Геннадій Геннадійович
- Тимошенко Юлія Володимирівна
- Фокін Вітольд Павлович
- Халимендик Юрій Михайлович
- Чекмарьов Олександр Петрович та інші.
Див. також
Примітки
- https://www.nmu.org.ua/ua/content/activity/us_documents/report2020/
- http://www.nmu.org.ua/ua/content/news/?ELEMENT_ID=21540
- До звіту ректора, академіка НАН України Півняка Геннадія Григоровича «Про результати роботи за 2020 рік і завдання на наступний рік»[недоступне посилання]
- Ліцензія. НТУ "Дніпровська політехніка" (українська) .
Джерела
- Історія і сучасність Національного гірничого університету (1899—2009 рр.): монографія / За ред. проф. Г. К. Швидько. — Д.: НГУ-Ліра, 2009. — 504 с.
- Національна гірнича академія України. Професори 1899—1999 / Редкол. Г. Г. Півняк (голова), П. І. Пілов, В. Ю. Пушкін та ін. — Д.: НГА України, 1999. — 117 с.: фото.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Сайт університету
- Кафедра ПЗ комп'ютерних систем
- Кафедра електроприводу
- Кафедра систем електропостачання
- Сайт журналу Науковий вісник НГУ
- Сайт науково-дослідної частини НГУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij tehnichnij universitet Dnipro vska polite hnika ranishe Naciona lnij girni chij universite t abo NGU angl Dnipro University of Technology derzhavnij zaklad vishoyi osviti bagatogaluzevij tehnichnij universitet najstarishij zaklad vishoyi osviti v m Dnipro pershij zaklad vishoyi girnichoyi osviti Ukrayini Maye status nacionalnogo 20 grudnya 2017 roku nakazom Ministerstva osviti i nauki Ukrayini NGU perejmenovano v Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika NTU Dniprovska politehnika NTU DP akreditaciya48 27 20 pn sh 35 03 44 sh d 48 45555555558377847 pn sh 35 06222222224977259 sh d 48 45555555558377847 35 06222222224977259 Koordinati 48 27 20 pn sh 35 03 44 sh d 48 45555555558377847 pn sh 35 06222222224977259 sh d 48 45555555558377847 35 06222222224977259Tip tehnichnij universitetKrayina UkrayinaRoztashuvannya DniproGaslo Nacionalnij TU Dniprovska politehnika vidpovidnist chasuZasnovano 1899Rektor O O AzyukovskijStudentiv 8260 1 Kolori Sinij bilijFakulteti 11Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki Dniprovskoyi politehnikiAdresa Prospekt Dmitra YavornickogoSajt nmu org ua ua Nagorodi Dnipro Polytechnic u VikishovishiPro universitetZasnovanij u 1899 yak Katerinoslavske vishe girniche uchilishe Vid 1912 Katerinoslavskij girnichij institut imperatora Petra I U 1993 zdobuv status derzhavnogo ZVO IV rivnya ta nazvu Derzhavna girnicha akademiya Ukrayini 11 06 1997 akademiya zdobula status nacionalnoyi 28 02 2002 NGAU reorganizovana v Nacionalnij girnichij universitet U veresni 2017 rishennyam Vchenoyi radi rozpochato proceduru rebrendingu ta viznachena nova nazva zakladu vishoyi osviti Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika Dnipro University of Technology DniproTech Universitet maye povnij cikl girnicho geologichnih IT ekonomichnih ta gumanitarnih specialnostej Pracyuyut majzhe 600 vikladachiv sered yakih ponad 100 doktoriv nauk ta profesoriv ponad 300 kandidativ nauk docentiv chleniv NAN Ukrayini ta galuzevih akademij Za ponad 120 rokiv isnuvannya pidgotovleno bilsh yak 90 tis fahivciv V universiteti navchayetsya blizko 8 tis studentiv Instituti ta fakultetiNavchalno naukovij institut elektroenergetiki Fakultet prirodnichih nauk ta tehnologij Krim togo v skladi universitetu 108 navchalnih laboratorij 52 kafedri Ukrayinsko amerikanskij licej Ukrayinsko amerikanskij lingvistichnij centr Ukrayinsko nimeckij kulturnij centr Ukrayinsko Yaponskij centr Centr ukrayinsko polskoyi spivpraci Ukrayinsko Ispano Latinoamerikanskij centr Centr rozvitku pidpriyemnictva Biznes inkubator NGU Gemologichnij centr tehnikum m Pavlograd koledzh m Marganec naukovo doslidna chastina viddil mizhnarodnih naukovih proyektiv regionalnij centr mizhnarodnogo spivrobitnictva Innovacijna infrastruktura naukovo osvitnij centr NOC yak grant fondu CRDF SShA naukovo navchalnij centr NNC yak grant MON kafedri i laboratoriyi instituti i centri spilno z NAN i NAPN Ukrayini centr innovacijnogo rozvitku navchalno naukovo virobnichi innovacijni kompleksi mizhnarodni naukovo innovacijni centri laboratoriyi unikalnogo naukovogo obladnannya centr transferu tehnologij Na bazi NGU diyut Dniprovskij centr Korporaciyi Naukovij park Kiyivska politehnika IUR format IGIP Avtotransportnij tehnikum Specialnosti pidgotovkiPidgotovka fahivciv vidbuvayetsya za osvitnim stupenem bakalavr magistr doktor filosofiyi Diye aspirantura ta doktorantura funkcionuyut postijni ta razovi specializovani vcheni radi Naukovi vidannyaNaukovij visnik NGU Ekonomichnij visnik NGU Mining of Mineral Deposits Naukovo tehnichnij zbirnik Zbagachennya korisnih kopalin Naukovo tehnichnij zbirnik Girnicha elektromehanika ta avtomatika Zbirnik naukovih prac NGU Naukovij shorichnik Istoriya i kultura Pridniprov ya Gumanitarnij zhurnal NGU Sicheslavskij almanahDoslidnicka platformaDniprovska politehnika vrahovuyuchi svitovij dosvid i udoskonalyuyuchi proces peredachi tehnologij zapochatkuvav novu iniciativu naukovu diyalnist cherez vidkriti platformi ob yednuyuchi zusillya z doslidnimi ustanovami ta predstavnikami biznes struktur Z yednannya finansovih mozhlivostej pidpriyemstv ta naukovih idej cherez vidkritist informacijnogo prostoru daye najbilshij efekt dlya rozvitku ne tilki energetichnogo kompleksu a ekonomiki v cilomu tak yak gruntuyetsya ne prosto na zacikavlenosti odin v odnomu a na sinergiyi mozhlivostej riznih struktur dlya stvorennya visokotehnologichnoyi produkciyi ta transferu tehnologij Z istoriyi vishuBudivnictvo pershogo korpusu ZVO poperedu pam yatnik Katerini II Ekspoziciya v muzeyi istoriyi universitetu 16 chervnya 1899 roku buv zasnovanij pershij zaklad vishoyi girnichoyi osviti nashoyi derzhavi ta mista Dnipra todishnogo Katerinoslava yakij teper vidomij yak Dniprovska politehnika Bilsh nizh stolitnya istoriya universitetu yaskravo vidobrazhaye ne lishe ekonomichnij rozvitok velikogo pivdennogo regionu derzhavi i naukovo tehnichnij progres ale i jogo suspilno politichne ta kulturne zhittya Mozhna znajti podibnij zaklad vishoyi osviti za bagatoprofilnistyu ta visokoklasnistyu pidgotovki specialistiv dlya nacionalnoyi ekonomiki za naukovim potencialom profesorsko vikladackogo skladu i navit za bagatstvom tradicij suspilno politichnogo i kulturnogo zhittya Ta nebagato v mezhah derzhavi zakladiv vishoyi osviti yaki b svoyim naukovim i kadrovim potencialom stvorennya novih institutiv nadannya kadriv poklali pochatok bilsh nizh dvom desyatkam zakladiv osviti ta naukovo doslidnih institutiv sered yakih Dnipropetrovskij himiko tehnologichnij institut 1930 Dnipropetrovskij metalurgijnij institut 1930 Pivnichno Kavkazkij girnicho metalurgijnij institut 1931 Naukovo doslidnij himichnij institut im P G Melikishvili v Tbilisi 1929 Moskovskij zvaryuvalnij institut 1925 Vsesoyuznij naukovo doslidnij konstruktorsko tehnologichnij institut trubnoyi promislovosti 1929 Institut fizichnoyi himiyi im L V Pisarzhevskogo v Kiyevi 1927 ta in Krim togo comu vishu sudilosya stati pershim u vsij velicheznij Katerinoslavskij guberniyi 16 chervnya 1899 r Derzhavna Rada otrimala visochajshe zatverdzhennya Polozhennya pro Katerinoslavske vishe girniche uchilishe u yakomu govorilosya 2 Doruchiti Ministru zemlerobstva i Derzhavnogo majna vidkriti oznachenogo zakladu osviti u veresni 1899 r Ceremoniya vidkrittya Katerinoslavskogo vishogo girnichogo uchilisha bula provedena 12 zhovtnya 1899 r v Potomkinskomu palaci nini Palac studentiv U kvitni nastupnogo roku pochalosya budivnictvo navchalnih korpusiv Pershim direktorom uchilisha buv girnichij inzhener S M Suchkov 1899 1908 a drugim profesor geologiyi M J Lebedyev Vishe girniche uchilishe spochatku malo dva viddilennya girniche i zavodske ale yih navchalni plani do reorganizaciyi malo vidriznyalis odin vid odnogo lishe kilkistyu godin z deyakih disciplin Na samomu pochatku diyalnosti v uchilishi takozh buli stvoreni biblioteka z dvoma viddilami mineralogichnij muzej himichna mehanichna i probirna laboratoriyi kabineti z kozhnoyi disciplini Kerivnictvo zakladu pri pidtrimci miscevih organiv vladi i gromadskih organizacij klopotalo pro rozshirennya navchalnih kursiv ta otrimannya vipusknikami diplomu ne tehnika a inzhenera U berezni 1902 r klopotannya KVGU bulo rozglyanuto v Girnichomu vchenomu komiteti i dali jogo peredali dlya obgovorennya u vidpovidnih zakonodavchih instanciyah 25 travnya 1903 r car zatverdiv postanovu Derzhavnoyi Radi pro termin navchannya v KVGU 4 roki ta prisvoyennya vipusknikam zvannya inzhenera Tak sho zhodnogo vipusku tehnikiv ne vidbulosya Porushili klopotannya pro peretvorennya KVGU v girnichij institut z povnim zrivnyannyam jogo v pravah z inshimi vishami Katerinoslavski gromadski organizaciyi Tovaristvo inzheneriv yaki zakinchili KVGU i same uchilishe Voseni 1911 r navchalnij viddil Ministerstva torgivli i promislovosti rozrobiv proyekt zakonu z cogo pitannya Alternativnij zakonoproyekt pidgotuvala komisiya z narodnoyi osviti Derzhavnoyi Dumi V dopovidi komisiyi narodnoyi osviti vid 18 lyutogo 1912 r vidmichalosya sho vishu potribno dlya 18 kafedr 18 profesorskih stavok i sho treba zbilshuvati nabir studentiv do 700 800 cholovik Krim togo vkazuvalosya na neobhidnist vidilennya derzhavnih koshtiv dlya zavershennya budivnictva golovnogo korpusu ta sporudzhennya okremih korpusiv dlya laboratorij i kabinetiv a takozh dvoh zhitlovih budinkiv 19 chervnya 1912 r Derzhavna Duma pislya trivalogo obgovorennya zakonoproyektu prijnyala Zakon pro peretvorennya Katerinoslavskogo vishogo girnichogo uchilisha na girnichij institut z 1 lipnya 1912 r Jogo pershim rektorom stav profesor geologiyi Mikola Josipovich Lebedyev Zgidno z zakonom z 1 lipnya 1912 r skasovuvalosya Polozhennya pro Katerinoslavske vishe girniche uchilishe vstanovlyuvavsya novij shtat pracivnikiv i profesorsko vikladackogo skladu ta z Derzhavnogo kaznachejstva vidilyalisya koshti v sumi 1125370 rubliv na dobudovu ta ostatochne oblashtuvannya institutu U 1912 r kilkist vikladachiv KGI stanovila 44 chol z nih 14 profesoriv U 1918 r Katerinoslavskij girnichij institut popovnivsya dvoma novimi viddilennyami markshejderskim zakritim u 1921 r ta geologorozviduvalnim i oderzhav pravo prisudzhuvati vchenij stupin cherez publichnij zahist naukovih disertaciyi U 1921 r stvoreno mehanichnij fakultet z dvoma viddilennyami girnichozavodskim i elektromehanichnim Vidkrittya novih specialnostej diktuvalosya rozvitkom promislovosti Takozh bulo vidkrito robitnichij pidgotovchij fakultet yakij ocholiv profesor V M Makovskij Do svogo 25 richnogo yuvileyu Katerinoslavskij girnichij institut mav kilka vlasnih budivel 35 kabinetiv i laboratorij 2 biblioteki Pracyuvali v instituti 69 vikladachiv Institut mav tri fakulteti girnichij z girnichim i geologichnim viddilennyam metalurgijnij girnicho mehanichnij z viddilennyami mehanichnim i elektrotehnichnim U 1926 r na metalurgijnomu fakulteti bulo stvoreno himiko tehnologichne viddilennya dlya pidgotovki inzheneriv koksohimikiv Zgidno z nakazom Vishoyi Radi narodnogo gospodarstva SRSR vid 17 kvitnya 1930 r na bazi Dniprovskogo girnichogo institutu buli vidkriti 2 galuzevih VTUZi Na bazi metalurgijnogo fakultetu i zavodskogo viddilennya fakultetu girnichozavodskoyi mehaniki organizuvati Dnipropetrovskij metalurgijnij institut Na bazi himichnogo fakultetu stvoriti himichnij institut zi specialnostyami vuglehimichna i mineralna tehnologiya Krim togo fakultet kolorovih metaliv peredavavsya pid naglyad Kolormetzolota i z nogo u 1931 r bulo stvoreno Institut kolorovih metaliv zgodom Z 1930 r girnichij institut stav gotuvati inzhenerni kadri tilki dlya vuglevidobuvnoyi promislovosti ta geologorozviduvalnih robit U 1932 r zamist viddilen z yavilisya fakulteti girnichij elektromehanichnij geologo markshejderskij Dnipropetrovskij girnichij institut 1972 r Pershij korpus U 1920 h 1930 h rokah proces formuvannya naukovih shkil prodovzhuvavsya V cej period sformuvalisya shkoli fizika A E Malinovskogo elektrozvaryuvalnika V P Nikitina girnichogo elektromehanika G Ye Yevreyinova mehanika teoriya pruzhnosti O M Dinnika ta inshi Protyagom 30 h rokiv DGI vtrativ nemalo kadrovogo skladu blizko 30 cholovik ale vistoyav i prodovzhiv gotuvati visokoprofesijni kadri dlya promislovosti ta nauki Sered represovanih buli i profesori G Ye Yevreyinov I P Buhinik S S Gembickij A E Malinovskij P I Gerasimov A Ye Gut vijskovij kerivnik DGI O D Semenov i bagato vikladachiv markshejderskoyi ta vijskovoyi kafedr U 60 ti roki stali do ladu novozbudovani navchalni ta navchalno laboratorni korpusi tri bagatopoverhovi gurtozhitki dlya aspirantiv i studentiv navchalno virobnichi majsterni sportivnij korpus budivli navchalno geodezichnogo poligonu v s Orlovshina U 1968 roci v stinah girnichogo institutu pid chas koncertu suchasnoyi pisni zaginulo blizko 20 chol Koncert organizuvali v verhnomu zali korpusu 1 tretij poverh Ale prohid obmezhili i vnaslidok tisnyavi na shodah perila ne vitrimali i ohochi projti na koncert studenti vpali z velikoyi visoti na shodi sho veli u pidvalne primishennya ta na pidlogu 1 go poverhu U travni 1993 r za rezultatami derzhavnoyi akreditaciyi DGI otrimav status avtonomnogo derzhavnogo vishu IV rivnya ta nazvu Derzhavna girnicha akademiya Ukrayini 11 chervnya 1997 r Ukazom Prezidenta Ukrayini girnichij akademiyi nadano status Nacionalnoyi Rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 28 lyutogo 2002 r NGAU reorganizovana u Nacionalnij girnichij universitet Takij status ye viznannyam ne stilki minulih zaslug kolektivu vishu u pidgotovci specialistiv dlya narodnogo gospodarstva ta znachnih naukovih dosyagnen skilki providnoyi roli vishu v pidgotovci visokokvalifikovanih fahivciv i naukovciv z usih suchasnih specialnostej geologorozviduvalnoyi ta girnichodobuvnoyi galuzej promislovosti palivno energetichnogo ta mineralno sirovinnogo kompleksiv mashinobuduvannya sistem avtomatizaciyi ta informaciyi virobnictva Yuvilejna moneta do 100 richchya Nacionalnoyi girnichoyi akademiyi Ukrayini Z 2009 do 2014 roku mav status samovryadnogo avtonomnogo doslidnickogo nacionalnogo vishogo navchalnogo zakladu Ukrayini U veresni 2017 roku konferenciya trudovogo kolektivu ta Vchena rada Nacionalnogo girnichogo universitetu uhvalili rishennya pro pochatok proceduri rebrendingu ta zminu nazvi na Tehnichnij universitet Dniprovska politehnika 20 grudnya togo zh roku nakazom Ministerstva osviti i nauki Ukrayini NGU perejmenovano v Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika PolitikaRektorom universitetu u 1982 2021 buv Gennadij Grigorovich Pivnyak yakij ocholyuvav zaklad ponad 38 rokiv aktivno rozvivayuchi kontakti z politichnoyu ta ekonomichnoyu elitoyu krayini a takozh rozvivayuchi mizhnarodni kontakti Zaklad tradicijno mav silni zv yazki z vlasnikami ta kerivnikami girnicho vidobuvnih pidpriyemstv Ukrayini zokrema vuglevidobuvnih shaht Donbasu Drugij prezident Ukrayini Leonid Kuchma prezident NAN Boris Paton pershij prem yer ministr Ukrayini Vitold Fokin ta bagato inshih vidomih lyudej Ukrayini mali stosunok do rozvitku zakladu Nezvazhayuchi na tradicijni kontakti z doneckimi politichnimi elitami u 1990 2000 rr pislya okupaciyi Krimu ta pochatku zbrojnoyi agresiyi Rosiyi na teritoriyi okremih rajoniv Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej administraciya spivrobitniki ta studenti Dniprovskoyi politehniki zajnyali patriotichnu poziciyu aktivno pidtrimuyuchi ukrayinsku armiyu ta volonterskij ruh Vidomi naukovciVinogradov Andrij Pavlovich Shvidko Ganna Kirilivna Dinnik Oleksandr Mikolajovich Tanatar Josip Isaakovich Karmazin Vitalij Ivanovich Malinovskij Andrij Eduardovich Gorobec Larisa Zhanivna Mladeckij Igor KostyantinovichVidomi vipusknikiNagrudnij znak vipusknika girnichih ta inshih inzhenerno tehnichnih tehnikumiv SRSR Nagrudnij znak Visha tehnichna osvita SRSR Bileckij Volodimir Stefanovich Bondarenko Volodimir Illich Bunko Viktor Oleksandrovich Yefremov Ernest Ivanovich Kushnir Semen Yakovich Novik Katerina Josipivna Pivnyak Gennadij Grigorovich Rodionov Sergij Petrovich Ivanov Anatolij Oleksandrovich Komanov Gennadij Gennadijovich Timoshenko Yuliya Volodimirivna Fokin Vitold Pavlovich Halimendik Yurij Mihajlovich Chekmarov Oleksandr Petrovich ta inshi Div takozhMuzej Nacionalnogo girnichogo universitetu Geologo mineralogichnij muzej Nacionalnogo girnichogo universitetuPrimitkihttps www nmu org ua ua content activity us documents report2020 http www nmu org ua ua content news ELEMENT ID 21540 Do zvitu rektora akademika NAN Ukrayini Pivnyaka Gennadiya Grigorovicha Pro rezultati roboti za 2020 rik i zavdannya na nastupnij rik nedostupne posilannya Licenziya NTU Dniprovska politehnika ukrayinska DzherelaNacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika u socialnih merezhah Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika na sajti Facebook Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika na sajti Twitter Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika na sajti VKontakti Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika na sajti YouTube Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika na sajti Quora Istoriya i suchasnist Nacionalnogo girnichogo universitetu 1899 2009 rr monografiya Za red prof G K Shvidko D NGU Lira 2009 504 s Nacionalna girnicha akademiya Ukrayini Profesori 1899 1999 Redkol G G Pivnyak golova P I Pilov V Yu Pushkin ta in D NGA Ukrayini 1999 117 s foto Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Sajt universitetu Kafedra PZ komp yuternih sistem Kafedra elektroprivodu Kafedra sistem elektropostachannya Sajt zhurnalu Naukovij visnik NGU Sajt naukovo doslidnoyi chastini NGU