Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Володимир Васильович Огієвський 11 травня 1890 18900511 28 квітня за старим стилем Курська губернія 26 лютого 1979 Київ

Огієвський Володимир Васильович

Огієвський Володимир Васильович

Володимир Васильович Огієвський (11 травня 1890(18900511) (28 квітня за старим стилем), , Курська губернія — 26 лютого 1979, Київ) — радянський та український фахівець у галузі радіотехніки, професор та декан радіотехнічного факультету Київського політехнічного інституту. Заслужений працівник вищої школи УРСР (1970).

Володимир Васильович Огієвський
image
Огієвський В. В.
Огієвський В. В.
Народився11 травня 1890(1890-05-11)
, Курська губернія
Помер26 лютого 1979(1979-02-26) (88 років)
Київ, УРСР
Діяльністьнауковець
Alma materКиївський політехнічний інститут
Вчене званняпрофесор, заслужений працівник вищої школи УРСР
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Відомі учніСергій Корольов, Юрій Зіньковський
Відомий завдяки:радіотехніка, радіотехнічний факультет
БатькоОгієвський Василь Дмитрович
ДітиОгієвська Ія Володимирівна
Нагородиimageimageimage

Біографія

Народився 1890 року у м. . 1906 року за участь у революційних виступах Володимира виключено з реального училища.

1907–1914 р.р. навчався у Київському політехнічному інституті, де також брав участь у студентському русі.

У 1911–1912 р.р. відбував військову повинність у 4-й Іскровій (радіотелеграфній) роті, здав спеціальні екзамени та вийшов у запас у званні прапорщика. На початку Першої світової війни був призваний на службу у діючу армію. Був начальником Головної радіостанції Південно-Західного фронту при штабі Головнокомандувача. Після підготовки 1916 року на р. Кача у Криму став офіцером «спеціалістом з радіо та авіації» 8 армії.

грудень 1917 р. — стає делегатом полкового та дивізійного комітетів Першого Всеросійського з'їзду радіотелеграфістів. Обирається до складу виконавчого органу з'їзду — Центрального Комітету. У січні 1918 р. стає головою Ради військового радіотелеграфу РСР. Брав участь у організації радіотелеграфу Червоної Армії та засіданні Раднаркому під головуванням Леніна з передачі ряду військових радіостанцій у народну власність.

1919–1921 р.р. — бере участь у будівництві першої у РСР потужної дослідної радіостанції незатухаючих коливань.

З 1921 р. переводиться до м. Київ, де працює начальником військової радіостанції та викладає радіотехніку у військовому училищі зв'язку. Одночасно розпочинає педагогічну діяльність у Київському політехнічному інституті, де постійно працює після демобілізації у 1922 році.

1924 р. — під керівництвом В. В. Огієвського створюється перша в Україні та третя на території СРСР радіомовна станція. У наступні роки вчений бере активну участь у будівництві таких станцій у Одесі, Харкові, Дніпропетровську та Тирасполі.

1929 р. — під керівництвом В. В. Огієвського при кафедрі радіотехніки створена перша в Україні науково-дослідна радіотехнічна лабораторія та експериментально-виробничі майстерні, експлуатація яких дозволила налагодити виробництво високовольтних фільтрових конденсаторів для радіостанцій.

1930 року обраний професором, призначений завідувачем кафедри та деканом радіотехнічного факультету Київського енергетичного інституту (тимчасово виділений із складу Політехнічного інституту).

З 1941–1944 р.р. — перебуває у евакуації, працює професором Свердловського індустріального інституту та науковий співробітник декількох організацій, що розробляли оборонну тематику.

1944–1962 р.р. — декан радіотехнічного факультету Київського політехнічного інституту та завідувач кафедри теоретичних основ радіотехніки (до 1973 року).

1973–1979 р.р. — професор-консультант тієї ж кафедри.

Помер на 89-му році життя 26 лютого 1979-го року. Похований на Берковецькому кладовищі Києва.

Родина

Наукова та викладацька діяльність

В. В. Огієвський є організатором радіонапрямку у Київському політехнічному інституті, засновником радіотехнічного факультету та його деканом (понад 20 років), автором та розробником багатьох курсів та лабораторних практикумів радіотехнічної спеціалізації. Також завдяки зусиллям вченого була створена науково-технічна школа радіоелектроніки в Україні.

За ініціативи Володимира Васильовича створюється Київське товариство «Друзів радіо», яке будує у Києві радіомовну станцію потужністю 1 кВт. Окрім цього вчений бере активну участь у створенні радіомережі на всій території УРСР.

Був відповідальним редактором журналу «Известия вузов МВ и ССО СССР» з розділу «Радиоэлектроника» у 1959–1979 р.р. та почесним членом Українського правління науково-технічного товариства радіотехніки та електроніки ім. О. С. Попова.

Вчений брав активну участь у громадській діяльності інституту. Активно залучав до роботи здібну молодь та допомагав їй як у навчанні, так і матеріально. Разом із студентами закладав так званий «Парк КПІ», що існує донині перед корпусами № 1 та № 4 Національного технічного університету України у м. Київ.

У книзі Я. Голованова «Корольов. Хроніка» (1973) трапляється згадка Сергія Корольова, якому подобався практикум з радіотехніки, про В. В. Огієвського:

image "Таким повинен бути справжній інженер" image

За час викладацької діяльності В. В. Огієвський виховав 11 докторів та 33 кандидати наук, ряд лауреатів Державних премій та директорів підприємств радіотехнічної промисловості, зокрема, Сергія Корольова, Юрія Зіньковського тощо.

Примітки

  1. Первый декан радиотехнического факультета. Вісник Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут. Серія: Радіотехніка. Радіоапаратобудування. № 33. 2006. ISSN 2310-0397. Процитовано 10 травня 2020.
  2. Представники родини Огієвських і КПІ

Джерела

  • Огієвська І. В. Подорож до Кролевця // Україна. Наука і культура. — К., 2008. — Вип. 34. — С. 398—421: 19 іл.
  • Газета «За радянського інженера», № 21 (1086), 3 червня 1977 року
  • Біографія В. В. Огієвського на www.uarl.com.ua
  • Родина Огієвських та Тарас Шевченко на сайті www.krolevets.com

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Volodimir Vasilovich Ogiyevskij 11 travnya 1890 18900511 28 kvitnya za starim stilem Kurska guberniya 26 lyutogo 1979 Kiyiv radyanskij ta ukrayinskij fahivec u galuzi radiotehniki profesor ta dekan radiotehnichnogo fakultetu Kiyivskogo politehnichnogo institutu Zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli URSR 1970 Volodimir Vasilovich OgiyevskijOgiyevskij V V Ogiyevskij V V Narodivsya11 travnya 1890 1890 05 11 Kurska guberniyaPomer26 lyutogo 1979 1979 02 26 88 rokiv Kiyiv URSRDiyalnistnaukovecAlma materKiyivskij politehnichnij institutVchene zvannyaprofesor zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli URSRNaukovij stupindoktor tehnichnih naukVidomi uchniSergij Korolov Yurij ZinkovskijVidomij zavdyaki radiotehnika radiotehnichnij fakultetBatkoOgiyevskij Vasil DmitrovichDitiOgiyevska Iya VolodimirivnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 1890 roku u m 1906 roku za uchast u revolyucijnih vistupah Volodimira viklyucheno z realnogo uchilisha 1907 1914 r r navchavsya u Kiyivskomu politehnichnomu instituti de takozh brav uchast u studentskomu rusi U 1911 1912 r r vidbuvav vijskovu povinnist u 4 j Iskrovij radiotelegrafnij roti zdav specialni ekzameni ta vijshov u zapas u zvanni praporshika Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni buv prizvanij na sluzhbu u diyuchu armiyu Buv nachalnikom Golovnoyi radiostanciyi Pivdenno Zahidnogo frontu pri shtabi Golovnokomanduvacha Pislya pidgotovki 1916 roku na r Kacha u Krimu stav oficerom specialistom z radio ta aviaciyi 8 armiyi gruden 1917 r staye delegatom polkovogo ta divizijnogo komitetiv Pershogo Vserosijskogo z yizdu radiotelegrafistiv Obirayetsya do skladu vikonavchogo organu z yizdu Centralnogo Komitetu U sichni 1918 r staye golovoyu Radi vijskovogo radiotelegrafu RSR Brav uchast u organizaciyi radiotelegrafu Chervonoyi Armiyi ta zasidanni Radnarkomu pid golovuvannyam Lenina z peredachi ryadu vijskovih radiostancij u narodnu vlasnist 1919 1921 r r bere uchast u budivnictvi pershoyi u RSR potuzhnoyi doslidnoyi radiostanciyi nezatuhayuchih kolivan Z 1921 r perevoditsya do m Kiyiv de pracyuye nachalnikom vijskovoyi radiostanciyi ta vikladaye radiotehniku u vijskovomu uchilishi zv yazku Odnochasno rozpochinaye pedagogichnu diyalnist u Kiyivskomu politehnichnomu instituti de postijno pracyuye pislya demobilizaciyi u 1922 roci 1924 r pid kerivnictvom V V Ogiyevskogo stvoryuyetsya persha v Ukrayini ta tretya na teritoriyi SRSR radiomovna stanciya U nastupni roki vchenij bere aktivnu uchast u budivnictvi takih stancij u Odesi Harkovi Dnipropetrovsku ta Tiraspoli 1929 r pid kerivnictvom V V Ogiyevskogo pri kafedri radiotehniki stvorena persha v Ukrayini naukovo doslidna radiotehnichna laboratoriya ta eksperimentalno virobnichi majsterni ekspluataciya yakih dozvolila nalagoditi virobnictvo visokovoltnih filtrovih kondensatoriv dlya radiostancij 1930 roku obranij profesorom priznachenij zaviduvachem kafedri ta dekanom radiotehnichnogo fakultetu Kiyivskogo energetichnogo institutu timchasovo vidilenij iz skladu Politehnichnogo institutu Z 1941 1944 r r perebuvaye u evakuaciyi pracyuye profesorom Sverdlovskogo industrialnogo institutu ta naukovij spivrobitnik dekilkoh organizacij sho rozroblyali oboronnu tematiku 1944 1962 r r dekan radiotehnichnogo fakultetu Kiyivskogo politehnichnogo institutu ta zaviduvach kafedri teoretichnih osnov radiotehniki do 1973 roku 1973 1979 r r profesor konsultant tiyeyi zh kafedri Pomer na 89 mu roci zhittya 26 lyutogo 1979 go roku Pohovanij na Berkoveckomu kladovishi Kiyeva Rodina Batko vikladach lisovoyi shkoli potim profesor Peterburzkogo lisovogo institutu Vasil Ogiyevskij 1861 1921 Brat naukovec u galuzi agrolisomelioraciyi doktor silskogospodarskih nauk 1893 1983 Dvoyuridnij brat gidrolog doktor tehnichnih nauk Anatolij Ogiyevskij 1894 1952 Donka mistectvoznavicya kandidat mistectvoznavstva Iya Ogiyevska 1925 2017 Naukova ta vikladacka diyalnistV V Ogiyevskij ye organizatorom radionapryamku u Kiyivskomu politehnichnomu instituti zasnovnikom radiotehnichnogo fakultetu ta jogo dekanom ponad 20 rokiv avtorom ta rozrobnikom bagatoh kursiv ta laboratornih praktikumiv radiotehnichnoyi specializaciyi Takozh zavdyaki zusillyam vchenogo bula stvorena naukovo tehnichna shkola radioelektroniki v Ukrayini Za iniciativi Volodimira Vasilovicha stvoryuyetsya Kiyivske tovaristvo Druziv radio yake buduye u Kiyevi radiomovnu stanciyu potuzhnistyu 1 kVt Okrim cogo vchenij bere aktivnu uchast u stvorenni radiomerezhi na vsij teritoriyi URSR Buv vidpovidalnim redaktorom zhurnalu Izvestiya vuzov MV i SSO SSSR z rozdilu Radioelektronika u 1959 1979 r r ta pochesnim chlenom Ukrayinskogo pravlinnya naukovo tehnichnogo tovaristva radiotehniki ta elektroniki im O S Popova Vchenij brav aktivnu uchast u gromadskij diyalnosti institutu Aktivno zaluchav do roboti zdibnu molod ta dopomagav yij yak u navchanni tak i materialno Razom iz studentami zakladav tak zvanij Park KPI sho isnuye donini pered korpusami 1 ta 4 Nacionalnogo tehnichnogo universitetu Ukrayini u m Kiyiv U knizi Ya Golovanova Korolov Hronika 1973 traplyayetsya zgadka Sergiya Korolova yakomu podobavsya praktikum z radiotehniki pro V V Ogiyevskogo Takim povinen buti spravzhnij inzhener Za chas vikladackoyi diyalnosti V V Ogiyevskij vihovav 11 doktoriv ta 33 kandidati nauk ryad laureativ Derzhavnih premij ta direktoriv pidpriyemstv radiotehnichnoyi promislovosti zokrema Sergiya Korolova Yuriya Zinkovskogo tosho PrimitkiPervyj dekan radiotehnicheskogo fakulteta Visnik Nacionalnogo tehnichnogo universitetu Ukrayini Kiyivskij politehnichnij institut Seriya Radiotehnika Radioaparatobuduvannya 33 2006 ISSN 2310 0397 Procitovano 10 travnya 2020 Predstavniki rodini Ogiyevskih i KPIDzherelaOgiyevska I V Podorozh do Krolevcya Ukrayina Nauka i kultura K 2008 Vip 34 S 398 421 19 il Gazeta Za radyanskogo inzhenera 21 1086 3 chervnya 1977 roku Biografiya V V Ogiyevskogo na www uarl com ua Rodina Ogiyevskih ta Taras Shevchenko na sajti www krolevets com

Дата публікації:
Топ