Курдська мова (лат. Kurdî, ар. کوردی, вірм. Գուրտի, кир. Курди) — мова курдського народу, відноситься до іранської групи індоєвропейських мов. Цією мовою розмовляє переважна більшість населення Курдистану, мова є офіційною в автономній області Курдистан в Іраку, а також у Рожаві в Сирії.
Курдська мова | |
---|---|
Kurdî كوردی | |
Курдська мова, де вона є більшістю Курдська мова, де вона є меншістю | |
Поширена в | Ірак, Іран, Туреччина, Сирія, Ліван, Вірменія |
Регіон | Близький Схід |
Носії | ~ 20 мільйонів |
Місце | 33 |
Писемність | латиниця, арабиця |
Класифікація | Індоєвропейська сім'я
|
Офіційний статус | |
Офіційна | Ірак: автономна область Курдистан Сирія: Рожава |
Регулює | офіційна регуляція відсутня |
Коди мови | |
ISO 639-1 | ku |
ISO 639-2 | kur |
ISO 639-3 | kur (курдська макромова) kmr (курманджі) ckb (сорані) kmr (південнокурдська) |
Публікації курдською мовою з 1963 року заборонені на теренах Сирії, що керовані режимом Башара аль-Асада, та є об'єктом системних утисків у Туреччині. В Ірані курдську мову використовують у місцевій пресі, але викладання нею в школах заборонене.
Говори
Незважаючи на наявність власної багатої літератури, курдська мова внаслідок несприятливих історичних обставин не має єдиного літературного стандарту. Тому весь друк курдською мовою випускають на двох основних говорах — північному говорі (курманджи, kurdmancî), яким розмовляє 60 % всіх курдів, і серединному говорі (сорані, سۆرانی), яким розмовляє 30%. Решта 10% — це південні говори (ґорані, گۆرانی та келхурі, کەڵھوڕ) та західні говори (зазакі, zazaki), що часто вважаються окремими мовами та рідко застосовуються у друці.
Окрім того, в Ірані та Іраку для запису мови користуються арабицею, тоді як у Сирії та Туреччині — латиницею. Існує також , що використовується єзидами для запису своєї літератури. У Туркменістані та Азербайджані на початку XX-го століття користувалися кирилицею, а у Вірменії у минулому використовували вірменську писемність.
Писемність
Латиниця
Для запису північних говорів (курманджи та зазакі) використовується латиниця з 31 букви: 26 звичайних букв і 5 букв із додатковими позначками. Розроблена Селадетом Алі Бедірханом 1931 року та оприлюднена 1932 року в його часописі Хавар (Hawar), від якого дістала свою другу назву.
Оскільки більшість курдського населення на той час мешкала на теренах Туреччини та володіла турецькою мовою, абетка була розроблена схожою на турецьку, щоб її було легше вивчати та використовувати у щоденному житті. Однак до 2013 року абетку було неможливо використовувати у Туреччині через заборону букв Q, X та W, що є частиною утисків проти курдської спільноти Туреччиною, спричинених війною. Латиниця є найуживанішою абеткою з усіх інших видів письма, що використовуються курдською спільнотою.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
Великі букви | ||||||||||||||||||||||||||||||
A | B | C | Ç | D | E | Ê | F | G | H | I | Î | J | K | L | M | N | O | P | Q | R | S | Ş | T | U | Û | V | W | X | Y | Z |
Малі букви | ||||||||||||||||||||||||||||||
a | b | c | ç | d | e | ê | f | g | h | i | î | j | k | l | m | n | o | p | q | r | s | ş | t | u | û | v | w | x | y | z |
IPA | ||||||||||||||||||||||||||||||
[] | [b] | [d͡ʒ] | [t͡ʃ] | [d] | [ɛ] | [eː] | [f] | [ɡ] | [h][ħ] | [ɘ][ɪ] | [iː] | [ʒ] | [k][c] | [l][ɫ] | [m] | [n] | [o][oː] | [p][pʰ] | [q] | [ɾ][r] | [s] | [ʃ] | [t][tʰ] | [u] | [uː][ʉː] | [v] | [w] | [x][ɣ] | [j] | [z] |
Початково латиниця, запропонована Селадетом Алі Бедірханом, містила також додаткові букви Ḧ і Ẍ, що відповідали арабським буквам غ and ح, однак вони не увійшли до остаточного варіанту абетки та використовуються лише у науковій літературі та словниках для розрізнення запозичень з інших мов, що можуть бути сплутані у випадку вживання букви без діакритичного знаку.
Арабиця
Для запису південних говорів (сорані та ґурані) використовується арабиця (перське письмо), що складається з 34 букв. Вона була створена Саїдом Кабан Седчі. На відміну від перського письма, що є абджадом (тобто передає лише приголосні звуки), ця абетка має і голосні букви (хоч і не всі). У сучасному вигляді абетка існує з 2010 року, над нею працювала , вона є офіційним стандартом у Іраці та представлена в Unicode.
34 | 33 | 32 | 31 | 30 | 29 | 28 | 27 | 26 | 25 | 24 | 23 | 22 | 21 | 20 | 19 | 18 | 17 | 16 | 15 | 14 | 13 | 12 | 11 | 10 | 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 |
Букви | |||||||||||||||||||||||||||||||||
ێ | ی | وو | ۆ | و | ە | ھ | ن | م | ڵ | ل | گ | ک (ك) | ق | ڤ | ف | غ | ع | ش | س | ژ | ز | ڕ | ر | د | خ | ح | چ | ج | ت | پ | ب | ا | ئـ |
IPA | |||||||||||||||||||||||||||||||||
[eː] | [iː] | [uː][ʉː] | [o][oː] | [u] | [ɛ] | [h][ħ] | [n] | [m] | [ɫ] | [l] | [ɡ] | [k] | [q] | [v] | [f] | [ɣ] | [ʕ] | [ʃ] | [s] | [ʒ] | [z] | [r] | [ɾ] | [d] | [x] | [ħ] | [t͡ʃ] | [d͡ʒ] | [t] | [p][pʰ] | [b] | [] | [ɘ][ɪ] |
У дужках наведено застарілі види букви, що вже не використовуються на офіційному рівні, але все ще вживаються окремими особами та організаціями.
Вірменська писемність
З 1921 до 1929 року, для запису говору курдської мови, яким розмовляла курдська спільнота Вірменії, використовувалася видозмінена вірменська писемність (), однак пізніше почався перехід до використання латиниці, який було зупинено після згортання коренізації у 1930-их роках.
Єзидська писемність
використовується єзидами та їхнім духовенством для запису священних писань, переважно північним говором курманджи. Невідомо коли саме та за яких обставин було створено цю абетку, однак деякі дослідники вважають, що її було створено у XVII-XVIII століттях або раніше.
Найдавніші праці, написані єзидською писемністю – це «Мешефа Реш» (Meṣḥefa Reş – Чорна Книга) та «Кітеба Джильве» (Kitêba Cilwe – Книга Одкровень). Вони вперше вийшли друком 1911 року за сприяння християнського священника та арабського мовознавця (араб. الأب أنستاس الكرملي). Попри те, що оригінали цих писань втрачено, а вміст їхніх переписів зазнав значних змін і спотворень, вони є основним джерелом відомостей про писемність.
У 2013 році вирішила відродити використання єзидської писемності у літературі, літургії та геральдиці. У 2018 році було видано молитовну книгу «Дуаєд Єздиян» (Dua'yêd Êzdiyan), яка повністю написана єзидською писемністю. У Тбілісі стіни вкриті іменами єзидських святих, записаних єзидською писемністю.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 |
Букви | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
𐺀 | 𐺁 | 𐺆 | 𐺇 | 𐺈 | 𐺋 | 𐺦 | 𐺩 | 𐺙 | 𐺟 | 𐺧 | 𐺉 | 𐺨 | 𐺐 | 𐺝 | 𐺠 | 𐺰 | 𐺡 | 𐺢 | 𐺥 | 𐺂 | 𐺃 | 𐺜 | 𐺍 | 𐺎 | 𐺑 | 𐺒 | 𐺕 | 𐺣 | 𐺣𐺣 | 𐺚𐺛 | 𐺤 | 𐺊 | 𐺘 | 𐺏 | 𐺗 |
IPA | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
[] | [b] | [d͡ʒ] | [t͡ʃ] | [t͡ʃʰ] | [d] | [ɛ] | [eː] | [f] | [ɡ] | [h] | [ħ] | [iː][j] | [ʒ] | [k] | [l] | [ɫ] | [m] | [n] | [o][oː] | [p][pʰ] | [] | [q] | [ɾ] | [r] | [s] | [ʃ] | [t] | [u] | [uː][ʉː] | [v] | [w] | [x] | [ɣ] | [z] | [ʕ] |
У єзидській писемності букви пишуться справа наліво.
Примітки
- After 52-year ban, Syrian Kurds now taught Kurdish in schools. 6 November 2015. оригіналу за 10 May 2016.
- Repression of Kurds in Syria is widespread [ 15 October 2007 у Wayback Machine.], Amnesty International Report, March 2005.
- . Amnestyusa.org. Архів оригіналу за 10 May 2005. Процитовано 2 December 2011.
- . Freemuse.org. Архів оригіналу за 13 January 2012. Процитовано 2 December 2011.
- Turkey to get Kurdish television [ 13 May 2006 у Wayback Machine.]
- The Kurdish Language and Literature [ 13 October 2008 у Wayback Machine.], by Joyce Blau, professor of Kurdish language and civilization at the National Institute of Oriental Language and Civilization of the University of Paris ()
- The language policy of Iran from State policy on the Kurdish language: the politics of status planning [ 9 June 2009 у Wayback Machine.] by , University of Toronto
- Bedir-Xan, Celadet Ali (1998). Elfabêya Kurdi & bingehên gramera Kurdmancî. Beyoğlu, İstanbul: Doz Basın Yayın. ISBN .
- Gorgas, Jordi Tejel (2007). Le mouvement kurde de Turquie en exil: continuités et discontinuités du nationalisme kurde sous le mandat français en Syrie et au Liban (1925-1946) (фр.). Peter Lang. с. 303. ISBN .
- Gorgas, Jordi Tejel (2007), p.305
- Karakaş, Saniye (Березень 2004). Submission to the Sub-Commission on Promotion and Protection of Human Rights: Working Group of Minorities; Tenth Session, Agenda Item 3(a) (англ.). Комісія ООН з прав людини.
- Mark Liberman (24 жовтня 2013). Turkey legalizes the letters Q, W, and X. Yay Alphabet!. . Процитовано 25 жовтня 2013.
- . web.archive.org. 10 березня 2007. Архів оригіналу за 10 березня 2007. Процитовано 21 липня 2023.
- (курд.) گۆڤاری ئەکادیمیای کوردی، ژمارە (١٦)ی ساڵی ٢٠١٠ (The 2010 Journal of Kurdish Academy, Issue 16), 14-16
- Unicode Team of KRG-IT. Kurdish Keyboard. unicode.ekrg.org. Процитовано 1 березня 2016.
- Different Kurdish Scripts' Comparison (PDF).
- (рос.) Курдский язык (Kurdish language), Кругосвет (Krugosvet)
- Kurdish language, alphabets and pronunciation. omniglot.com. Процитовано 23 квітня 2021.
- YAZIDIS i. GENERAL (англ.).
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|encyclopedia=
() - Omarkhali, Khanna. Kitāb al-Jilwa. Encyclopedia of Islam, Third Edition. doi:10.1163/1573-3912_ei3_COM_35639.
- Rovenchak, A., Pirbari, D., & Karaca, E. (2019). L2/19-051R Proposal for encoding the Yezidi script in the SMP of the UCS.
- Rovenchak, A. (2019). Information on Yezidi UUM and hamza.
Посилання
- Сайт курдів України російською мовою [ 2 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- The Kurdish Institute of Paris — Language and Literature [ 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
- (article written by Ludwig Paul)
- (article written by Philip G. Kryeenbroek)
- of
- Курдська мова на сайті Ethnologue: Kurdish. A macrolanguage of Iraq (англ.)
- Курдська мова на сайті Glottolog 3.0: Subfamily: Kurdish [ 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurdska mova lat Kurdi ar کوردی virm Գուրտի kir Kurdi mova kurdskogo narodu vidnositsya do iranskoyi grupi indoyevropejskih mov Ciyeyu movoyu rozmovlyaye perevazhna bilshist naselennya Kurdistanu mova ye oficijnoyu v avtonomnij oblasti Kurdistan v Iraku a takozh u Rozhavi v Siriyi Kurdska movaKurdi كوردی Kurdska mova de vona ye bilshistyu Kurdska mova de vona ye menshistyuPoshirena v Irak Iran Turechchina Siriya Livan VirmeniyaRegionBlizkij ShidNosiyi 20 miljonivMisce33Pisemnistlatinicya arabicyaKlasifikaciyaIndoyevropejska sim ya Indoiranska gilkaIranska grupaKurdski dd dd Oficijnij statusOficijna Irak avtonomna oblast Kurdistan Siriya RozhavaRegulyuyeoficijna regulyaciya vidsutnyaKodi moviISO 639 1kuISO 639 2kurISO 639 3kur kurdska makromova kmr kurmandzhi ckb sorani kmr pivdennokurdska Publikaciyi kurdskoyu movoyu z 1963 roku zaboroneni na terenah Siriyi sho kerovani rezhimom Bashara al Asada ta ye ob yektom sistemnih utiskiv u Turechchini V Irani kurdsku movu vikoristovuyut u miscevij presi ale vikladannya neyu v shkolah zaboronene GovoriPoshirennya kurdskoyi movi ta yiyi govoriv Pivnichni govori kurmandzhi Seredinni govori sorani Zahidni govori zazaki Pivdenni govori gorani ta kelhuri zmishane vikoristannya Nezvazhayuchi na nayavnist vlasnoyi bagatoyi literaturi kurdska mova vnaslidok nespriyatlivih istorichnih obstavin ne maye yedinogo literaturnogo standartu Tomu ves druk kurdskoyu movoyu vipuskayut na dvoh osnovnih govorah pivnichnomu govori kurmandzhi kurdmanci yakim rozmovlyaye 60 vsih kurdiv i seredinnomu govori sorani سۆرانی yakim rozmovlyaye 30 Reshta 10 ce pivdenni govori gorani گۆرانی ta kelhuri کەڵھوڕ ta zahidni govori zazaki zazaki sho chasto vvazhayutsya okremimi movami ta ridko zastosovuyutsya u druci Okrim togo v Irani ta Iraku dlya zapisu movi koristuyutsya arabiceyu todi yak u Siriyi ta Turechchini latiniceyu Isnuye takozh sho vikoristovuyetsya yezidami dlya zapisu svoyeyi literaturi U Turkmenistani ta Azerbajdzhani na pochatku XX go stolittya koristuvalisya kiriliceyu a u Virmeniyi u minulomu vikoristovuvali virmensku pisemnist PisemnistLatinicya Dlya zapisu pivnichnih govoriv kurmandzhi ta zazaki vikoristovuyetsya latinicya z 31 bukvi 26 zvichajnih bukv i 5 bukv iz dodatkovimi poznachkami Rozroblena Seladetom Ali Bedirhanom 1931 roku ta oprilyudnena 1932 roku v jogo chasopisi Havar Hawar vid yakogo distala svoyu drugu nazvu Oskilki bilshist kurdskogo naselennya na toj chas meshkala na terenah Turechchini ta volodila tureckoyu movoyu abetka bula rozroblena shozhoyu na turecku shob yiyi bulo legshe vivchati ta vikoristovuvati u shodennomu zhitti Odnak do 2013 roku abetku bulo nemozhlivo vikoristovuvati u Turechchini cherez zaboronu bukv Q X ta W sho ye chastinoyu utiskiv proti kurdskoyi spilnoti Turechchinoyu sprichinenih vijnoyu Latinicya ye najuzhivanishoyu abetkoyu z usih inshih vidiv pisma sho vikoristovuyutsya kurdskoyu spilnotoyu Latinicya 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31Veliki bukviA B C C D E E F G H I I J K L M N O P Q R S S T U U V W X Y ZMali bukvia b c c d e e f g h i i j k l m n o p q r s s t u u v w x y zIPA b d ʒ t ʃ d ɛ eː f ɡ h ħ ɘ ɪ iː ʒ k c l ɫ m n o oː p pʰ q ɾ r s ʃ t tʰ u uː ʉː v w x ɣ j z Pochatkovo latinicya zaproponovana Seladetom Ali Bedirhanom mistila takozh dodatkovi bukvi Ḧ i Ẍ sho vidpovidali arabskim bukvam غ and ح odnak voni ne uvijshli do ostatochnogo variantu abetki ta vikoristovuyutsya lishe u naukovij literaturi ta slovnikah dlya rozriznennya zapozichen z inshih mov sho mozhut buti splutani u vipadku vzhivannya bukvi bez diakritichnogo znaku Arabicya Dlya zapisu pivdennih govoriv sorani ta gurani vikoristovuyetsya arabicya perske pismo sho skladayetsya z 34 bukv Vona bula stvorena Sayidom Kaban Sedchi Na vidminu vid perskogo pisma sho ye abdzhadom tobto peredaye lishe prigolosni zvuki cya abetka maye i golosni bukvi hoch i ne vsi U suchasnomu viglyadi abetka isnuye z 2010 roku nad neyu pracyuvala vona ye oficijnim standartom u Iraci ta predstavlena v Unicode Arabicya 34 33 32 31 30 29 28 27 26 25 24 23 22 21 20 19 18 17 16 15 14 13 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1Bukviێ ی وو ۆ و ە ھ ن م ڵ ل گ ک ك ق ڤ ف غ ع ش س ژ ز ڕ ر د خ ح چ ج ت پ ب ا ئـ IPA eː iː uː ʉː o oː u ɛ h ħ n m ɫ l ɡ k q v f ɣ ʕ ʃ s ʒ z r ɾ d x ħ t ʃ d ʒ t p pʰ b ɘ ɪ U duzhkah navedeno zastarili vidi bukvi sho vzhe ne vikoristovuyutsya na oficijnomu rivni ale vse she vzhivayutsya okremimi osobami ta organizaciyami Virmenska pisemnist Abetka na osnovi virmenskoyi pisemnosti zahidnogo zrazka Z 1921 do 1929 roku dlya zapisu govoru kurdskoyi movi yakim rozmovlyala kurdska spilnota Virmeniyi vikoristovuvalasya vidozminena virmenska pisemnist odnak piznishe pochavsya perehid do vikoristannya latinici yakij bulo zupineno pislya zgortannya korenizaciyi u 1930 ih rokah Yezidska pisemnist vikoristovuyetsya yezidami ta yihnim duhovenstvom dlya zapisu svyashennih pisan perevazhno pivnichnim govorom kurmandzhi Nevidomo koli same ta za yakih obstavin bulo stvoreno cyu abetku odnak deyaki doslidniki vvazhayut sho yiyi bulo stvoreno u XVII XVIII stolittyah abo ranishe Najdavnishi praci napisani yezidskoyu pisemnistyu ce Meshefa Resh Meṣḥefa Res Chorna Kniga ta Kiteba Dzhilve Kiteba Cilwe Kniga Odkroven Voni vpershe vijshli drukom 1911 roku za spriyannya hristiyanskogo svyashennika ta arabskogo movoznavcya arab الأب أنستاس الكرملي Popri te sho originali cih pisan vtracheno a vmist yihnih perepisiv zaznav znachnih zmin i spotvoren voni ye osnovnim dzherelom vidomostej pro pisemnist U 2013 roci virishila vidroditi vikoristannya yezidskoyi pisemnosti u literaturi liturgiyi ta geraldici U 2018 roci bulo vidano molitovnu knigu Duayed Yezdiyan Dua yed Ezdiyan yaka povnistyu napisana yezidskoyu pisemnistyu U Tbilisi stini vkriti imenami yezidskih svyatih zapisanih yezidskoyu pisemnistyu Yezidicya 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36Bukvi𐺀 𐺁 𐺆 𐺇 𐺈 𐺋 𐺦 𐺩 𐺙 𐺟 𐺧 𐺉 𐺨 𐺐 𐺝 𐺠 𐺰 𐺡 𐺢 𐺥 𐺂 𐺃 𐺜 𐺍 𐺎 𐺑 𐺒 𐺕 𐺣 𐺣𐺣 𐺚𐺛 𐺤 𐺊 𐺘 𐺏 𐺗IPA b d ʒ t ʃ t ʃʰ d ɛ eː f ɡ h ħ iː j ʒ k l ɫ m n o oː p pʰ q ɾ r s ʃ t u uː ʉː v w x ɣ z ʕ U yezidskij pisemnosti bukvi pishutsya sprava nalivo PrimitkiAfter 52 year ban Syrian Kurds now taught Kurdish in schools 6 November 2015 originalu za 10 May 2016 Repression of Kurds in Syria is widespread 15 October 2007 u Wayback Machine Amnesty International Report March 2005 Amnestyusa org Arhiv originalu za 10 May 2005 Procitovano 2 December 2011 Freemuse org Arhiv originalu za 13 January 2012 Procitovano 2 December 2011 Turkey to get Kurdish television 13 May 2006 u Wayback Machine The Kurdish Language and Literature 13 October 2008 u Wayback Machine by Joyce Blau professor of Kurdish language and civilization at the National Institute of Oriental Language and Civilization of the University of Paris The language policy of Iran from State policy on the Kurdish language the politics of status planning 9 June 2009 u Wayback Machine by University of Toronto Bedir Xan Celadet Ali 1998 Elfabeya Kurdi amp bingehen gramera Kurdmanci Beyoglu Istanbul Doz Basin Yayin ISBN 978 975 6876 08 4 Gorgas Jordi Tejel 2007 Le mouvement kurde de Turquie en exil continuites et discontinuites du nationalisme kurde sous le mandat francais en Syrie et au Liban 1925 1946 fr Peter Lang s 303 ISBN 978 3 03911 209 8 Gorgas Jordi Tejel 2007 p 305 Karakas Saniye Berezen 2004 Submission to the Sub Commission on Promotion and Protection of Human Rights Working Group of Minorities Tenth Session Agenda Item 3 a angl Komisiya OON z prav lyudini Mark Liberman 24 zhovtnya 2013 Turkey legalizes the letters Q W and X Yay Alphabet Procitovano 25 zhovtnya 2013 web archive org 10 bereznya 2007 Arhiv originalu za 10 bereznya 2007 Procitovano 21 lipnya 2023 kurd گۆڤاری ئەکادیمیای کوردی ژمارە ١٦ ی ساڵی ٢٠١٠ The 2010 Journal of Kurdish Academy Issue 16 14 16 Unicode Team of KRG IT Kurdish Keyboard unicode ekrg org Procitovano 1 bereznya 2016 Different Kurdish Scripts Comparison PDF ros Kurdskij yazyk Kurdish language Krugosvet Krugosvet Kurdish language alphabets and pronunciation omniglot com Procitovano 23 kvitnya 2021 YAZIDIS i GENERAL angl a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr encyclopedia dovidka Omarkhali Khanna Kitab al Jilwa Encyclopedia of Islam Third Edition doi 10 1163 1573 3912 ei3 COM 35639 Rovenchak A Pirbari D amp Karaca E 2019 L2 19 051R Proposal for encoding the Yezidi script in the SMP of the UCS Rovenchak A 2019 Information on Yezidi UUM and hamza PosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil kurdskoyu movoyu Destpek Sajt kurdiv Ukrayini rosijskoyu movoyu 2 serpnya 2014 u Wayback Machine The Kurdish Institute of Paris Language and Literature 21 lipnya 2015 u Wayback Machine article written by Ludwig Paul article written by Philip G Kryeenbroek of Kurdska mova na sajti Ethnologue Kurdish A macrolanguage of Iraq angl Kurdska mova na sajti Glottolog 3 0 Subfamily Kurdish 16 listopada 2018 u Wayback Machine angl