Смо́трич (до 1946 — Татариски) — село в Україні, в Кам'янець-Подільській міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Смотрич | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Смотрич, зупинка | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Кам'янець-Подільський район | ||||
Громада | Кам'янець-Подільська міська громада | ||||
Облікова картка | Смотрич | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1530 | ||||
Колишня назва | Татариски | ||||
Населення | 1355 (2015) | ||||
Площа | 6,199 км² | ||||
Густота населення | 202,29 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 32325 | ||||
Телефонний код | +380 3849 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°39′42″ пн. ш. 26°33′51″ сх. д. / 48.66167° пн. ш. 26.56417° сх. д.Координати: 48°39′42″ пн. ш. 26°33′51″ сх. д. / 48.66167° пн. ш. 26.56417° сх. д. | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 32370, с. Колибаївка | ||||
Карта | |||||
Смотрич | |||||
Смотрич | |||||
Мапа | |||||
Назва
Історична назва — «Татариски». Перейменовано 7 березня 1946 року Указом Президії Верховної Ради УРСР. При перейменуванні села йому надано назву річки, на березі якої воно розташувалося. Первісна назва села «Татариски» пов'язана з тим, що можливо початково поселення було заселене чи засноване татарами.
Географія
Приміське село міста Кам'янець-Подільський на його південній околиці, через міст Лань що біжить. Село розташоване біля річки Смотрич та Смотрицького каньйону. Через село проходить автошлях національного значення Н03.
Клімат
Смотрич знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія
У податкових списках 1530—1542 є село Татари. Це, найімовірніше, майбутні Татариски. Тоді там нараховувалося 0,5 лана. Згідно з люстрацією Кам'янецького староства 1565, Татариски (або Татарища) були неначе наново заселеним поселенням: з 15 людей, що там мешкали, тільки два платили чинш, а решта «висиджували свободу»: хто 2 роки, а хто — 7 і 8. З них один був отаманом. За податковими списками нараховувався тут 1 лан, доходу набігало 7 злотих. Люстрація Кам'янецького староства, проведена 1566, повідомляє про село Татарища таке: «У тому селі люди нічого не дають, вони ще мають волю, тому що заново осіли. Їх є 13. Крім них, 2 чоловіки дають по 30 грошей; усе становить 2 флорини. Усі дають подимного по 2 гроша, що становить 1 флорин. Уся сума — 3 флорини». І пізніше Татариски не піднімалися до значного поселення. Виною цьому було сусідство Кам'янця: це прикордонне місто манило до себе жадібних хижаків, які, не маючи змоги здобути місто, спустошували його околиці.
1746 Татариски мали всього 12 дворів. 1789 число дворів у Татарисках, які звали ще Вітівкою, досягло 55. 1795 Татариски отримав граф Аркадій Іванович Морков. 1820 тут нараховувалося 70 підданих, 1871 — 108 селян і 2 чиншовики. 1893 територія цього поселення розподілялася так: у Миколи Володимировича Римського-Корсакова — 1,5 десятини, у міщан Петра Йосиповича Скварського та Мартина Андрійовича Зюбрицького — 57 десятин, у товариства селян (31 хазяїн) на правах приватних власників — 90 десятин, у селянського товариства — 226 десятин. Дворів 57, жителів 315.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
1895 у Татарисках відкрито школу грамоти. Вона мала окреме приміщення.
Як повідомляє довідник Олександра Крилова «Населені місця Подільської губернії» (Кам'янець-Подільський, 1905), Татариски входили до Довжоцької волості. Тут було 72 двори, 414 мешканців. Розташовувалися Татариски в трьох верстах від Кам'янця-Подільського та в трьох верстах від Довжку. Згідно з працею «Населені місця Поділля» (Вінниця, 1925), у селі Татариски було 143 господарства, 615 мешканців, 320 десятин землі в користуванні.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
У 1946 році відповідно до радянської політики змінено на нейтральну назву «Смотрич». Комуністична влада боролась зі всім ворожим та буржуазним, у немилість потрапили назви інших народів, у різний час було вилучено практично усі назви поселень, в основах яких звучали як давні, так і новітні етноніми. Виняток було зроблено лише для етноніма «російський». Так село Татариски стало селом Смотрич.
Через ухвали Хмельницького облвиконкому від 12 січня 1967 року про об'єднання населених пунктів, які злилися, до Смотрича приєднано село Кубачівка. Перша згадка про яке є в документах 1460 року, в дозволі польського короля Казимира IV Ягеллончика збирати десятину на користь кам'янецьких біскупів. Давні варіанти назви села: Кобачівка, Кубачівці. До 11 серпня 1954 року, була центром .
З 1991 року в складі незалежної України.
17 вересня 2017 року освячений храм УГКЦ Воздвиження Чесного Хреста.
З 12 червня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи входить до складу Кам'янець-Подільської міської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
Кількість наявного населення за переписом 1989 року в селі склало 1409 осіб.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1244 осіб.
Згідно перепису 2015 року селі проживало 1355 осіб, населення села скоротилось на 3,83 % порівняно зі 1989 роком.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1231 | 98.17% |
російська | 22 | 1.75% |
болгарська | 1 | 0.08% |
Усього | 1254 | 100% |
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Світлини
Ця стаття недостатньо . |
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- ОЙКОНІМІЯ УКРАЇНИ РАДЯНСЬКОЇ ДОБИ: ЕКОЛІНГВІСТИЧНИЙ ДИСКУРС.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 24 квітня 2018.
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література
- Сіцінський Є. Історичні відомості про приходи і церкви Подільської єпархії. Кам'янецький повіт. — 1895.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Smotrich Smo trich do 1946 Tatariski selo v Ukrayini v Kam yanec Podilskij miskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Smotrich Gerb Smotricha Kam yanec Podilskij rajon Prapor Smotricha Kam yanec Podilskij rajon Smotrich zupinkaSmotrich zupinka Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Kam yanec Podilska miska gromada Oblikova kartka Smotrich Osnovni dani Zasnovane 1530 Kolishnya nazva Tatariski Naselennya 1355 2015 Plosha 6 199 km Gustota naselennya 202 29 osib km Poshtovij indeks 32325 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 39 42 pn sh 26 33 51 sh d 48 66167 pn sh 26 56417 sh d 48 66167 26 56417 Koordinati 48 39 42 pn sh 26 33 51 sh d 48 66167 pn sh 26 56417 sh d 48 66167 26 56417 Misceva vlada Adresa radi 32370 s Kolibayivka Karta Smotrich Smotrich MapaNazvaIstorichna nazva Tatariski Perejmenovano 7 bereznya 1946 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pri perejmenuvanni sela jomu nadano nazvu richki na berezi yakoyi vono roztashuvalosya Pervisna nazva sela Tatariski pov yazana z tim sho mozhlivo pochatkovo poselennya bulo zaselene chi zasnovane tatarami GeografiyaPrimiske selo mista Kam yanec Podilskij na jogo pivdennij okolici cherez mist Lan sho bizhit Selo roztashovane bilya richki Smotrich ta Smotrickogo kanjonu Cherez selo prohodit avtoshlyah nacionalnogo znachennya N03 Klimat Smotrich znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Zahidne urochishe Tatariski U podatkovih spiskah 1530 1542 ye selo Tatari Ce najimovirnishe majbutni Tatariski Todi tam narahovuvalosya 0 5 lana Zgidno z lyustraciyeyu Kam yaneckogo starostva 1565 Tatariski abo Tatarisha buli nenache nanovo zaselenim poselennyam z 15 lyudej sho tam meshkali tilki dva platili chinsh a reshta visidzhuvali svobodu hto 2 roki a hto 7 i 8 Z nih odin buv otamanom Za podatkovimi spiskami narahovuvavsya tut 1 lan dohodu nabigalo 7 zlotih Lyustraciya Kam yaneckogo starostva provedena 1566 povidomlyaye pro selo Tatarisha take U tomu seli lyudi nichogo ne dayut voni she mayut volyu tomu sho zanovo osili Yih ye 13 Krim nih 2 choloviki dayut po 30 groshej use stanovit 2 florini Usi dayut podimnogo po 2 grosha sho stanovit 1 florin Usya suma 3 florini I piznishe Tatariski ne pidnimalisya do znachnogo poselennya Vinoyu comu bulo susidstvo Kam yancya ce prikordonne misto manilo do sebe zhadibnih hizhakiv yaki ne mayuchi zmogi zdobuti misto spustoshuvali jogo okolici 1746 Tatariski mali vsogo 12 dvoriv 1789 chislo dvoriv u Tatariskah yaki zvali she Vitivkoyu dosyaglo 55 1795 Tatariski otrimav graf Arkadij Ivanovich Morkov 1820 tut narahovuvalosya 70 piddanih 1871 108 selyan i 2 chinshoviki 1893 teritoriya cogo poselennya rozpodilyalasya tak u Mikoli Volodimirovicha Rimskogo Korsakova 1 5 desyatini u mishan Petra Josipovicha Skvarskogo ta Martina Andrijovicha Zyubrickogo 57 desyatin u tovaristva selyan 31 hazyayin na pravah privatnih vlasnikiv 90 desyatin u selyanskogo tovaristva 226 desyatin Dvoriv 57 zhiteliv 315 Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom 1895 u Tatariskah vidkrito shkolu gramoti Vona mala okreme primishennya Yak povidomlyaye dovidnik Oleksandra Krilova Naseleni miscya Podilskoyi guberniyi Kam yanec Podilskij 1905 Tatariski vhodili do Dovzhockoyi volosti Tut bulo 72 dvori 414 meshkanciv Roztashovuvalisya Tatariski v troh verstah vid Kam yancya Podilskogo ta v troh verstah vid Dovzhku Zgidno z praceyu Naseleni miscya Podillya Vinnicya 1925 u seli Tatariski bulo 143 gospodarstva 615 meshkanciv 320 desyatin zemli v koristuvanni Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod U 1946 roci vidpovidno do radyanskoyi politiki zmineno na nejtralnu nazvu Smotrich Komunistichna vlada borolas zi vsim vorozhim ta burzhuaznim u nemilist potrapili nazvi inshih narodiv u riznij chas bulo vilucheno praktichno usi nazvi poselen v osnovah yakih zvuchali yak davni tak i novitni etnonimi Vinyatok bulo zrobleno lishe dlya etnonima rosijskij Tak selo Tatariski stalo selom Smotrich Cherez uhvali Hmelnickogo oblvikonkomu vid 12 sichnya 1967 roku pro ob yednannya naselenih punktiv yaki zlilisya do Smotricha priyednano selo Kubachivka Persha zgadka pro yake ye v dokumentah 1460 roku v dozvoli polskogo korolya Kazimira IV Yagellonchika zbirati desyatinu na korist kam yaneckih biskupiv Davni varianti nazvi sela Kobachivka Kubachivci Do 11 serpnya 1954 roku bula centrom Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 17 veresnya 2017 roku osvyachenij hram UGKC Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Z 12 chervnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi vhodit do skladu Kam yanec Podilskoyi miskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaKilkist nayavnogo naselennya za perepisom 1989 roku v seli sklalo 1409 osib Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1244 osib Zgidno perepisu 2015 roku seli prozhivalo 1355 osib naselennya sela skorotilos na 3 83 porivnyano zi 1989 rokom Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1231 98 17 rosijska 22 1 75 bolgarska 1 0 08 Usogo 1254 100 Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri SvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiOJKONIMIYa UKRAYiNI RADYaNSKOYi DOBI EKOLINGVISTIChNIJ DISKURS a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arhiv originalu za 24 kvitnya 2018 Procitovano 24 kvitnya 2018 Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaSicinskij Ye Istorichni vidomosti pro prihodi i cerkvi Podilskoyi yeparhiyi Kam yaneckij povit 1895 Posilannya