Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каньйо́н рі́чки Смо́трич — геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
 Смотрицький каньйон у Кам'янці-Подільському | |
| 48°42′24″ пн. ш. 26°33′47″ сх. д. / 48.70667000002777769° пн. ш. 26.56333000002777922° сх. д.Координати: 48°42′24″ пн. ш. 26°33′47″ сх. д. / 48.70667000002777769° пн. ш. 26.56333000002777922° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаХмельницька область, Кам'янець-Подільський район |
| Найближче місто | Кам'янець-Подільський |
| Площа | 80 га |
  Смотрицький каньйон (Хмельницька область) | |
 Смотрицький каньйон у Вікісховищі | |
Смотрицький каньйон — це глибока вузька долина річки Смотрич із стрімкими схилами, що сягають висоти 50 м, та унікальними виходами на денну поверхню силурійських вапняків. Утворений течією річки крізь товщу Товтр (залишки прадавніх коралових рифів у вигляді гостро виступаючих пагорбів). У межах каньйону є постійні та сезонні водоспади.
Через ущелину перекинуто декілька мостів, у тому числі міст Стрімка лань, який, окрім прямого застосування — з'єднання берегів для пішохідного перетину урвища, використовувався для екстремальних стрибків з моста.
Смотрицький каньйон включений до списку «Сім чудес Кам'янця-Подільського».
Природоохоронні території
Національний природний парк
Національний природний парк «Подільські Товтри», створений Указом Президента України № 474/96 від 27 червня 1996 року, включає до свого складу Смотрицький каньйон, як один із 129 об'єктів природно-заповідного фонду на теренах Хмельницької області.
Пам'ятка природи
Скельні виходи венду-силуру () — стратиграфічна, палеонтологічна, геоморфологічна пам'ятка природи. Заповідана постановою Ради Міністрів УРСР № 139 від 21 березня 1984 року. Загальна площа геологічної пам'ятки природи загальнодержавного значення «Смотрицький каньйон» становить 80,0 га. Розташована в Кам'янець-Подільському районі, бере початок біля села Голосків, проходить по території міста Кам'янець-Подільський i закінчується у селі Цибулівка. Перебуває у землекористуванні:
- село Голосків — 7 га,
- УЖКГ Кам'янець-Подільського — 49 га,
- село Колибаївка — 3,5 га,
- село Панівці — 21,5 га.
Водно-болотне угіддя
Смотрицький каньйон — водно-болотне угіддя міжнародного значення, що охороняється згідно з Рамсарською конвенцією, відповідно до Закону України від 29 жовтня 1996 року № 437/96-ВР «Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів». Загальна площа 1,480 га. Рівень води — від 121 м до 114 м над рівнем моря.
Геологія та геоморфологія
В окремих місцях від вивітрювання гірських порід утворилися останці та скельні утвори. Карстовий міст — Райська брама (біля житлового масиву Жовтневий), останці «Голова римського воїна» (біля турбази «Подолянка») та «Сова» (поблизу села Цибулівки).
Стратиграфія
Подільський розріз венду й нижнього палеозою у пригирловій ділянці каньйону має світове значення. Вендська частина, починаючи з 70-х років минулого століття, характеризувалась як найбільш представний розріз неопротерозою. Значення цього розрізу збереглось і донині, хоча статус планетарної системи набув едіакарій Австралії. Завдячуючи добрій відслоненості, повноті, простим умовам залягання, різноманіттю присутніх викопних тваринних та рослинних залишків, Подільський розріз грає роль вендської системи, не втрачаючи при цьому свого значення як інструменту міжрегіональних й глобальних стратиграфічних кореляцій.
Палеофауна
Біля міського мосту, на скелях і відслоненнях, геолог Роман Виржиківський ще 1926 року зібрав 111 видів викопної фауни (здебільшого молюсків), що були описані ним у книзі «Геологічний путівник по Західному Поділлю». Тут трапляються брахіоподи, корали, зокрема (чотирипроменеві корали), (щелепи кільчастих червів), конодонти, мохуватки, морські лілії та інші викопні тварини й рослини. Древнє тепле силурійське море, яке вкривало місцевість 440 мільйонів років тому, сприяло розвиткові розмаїтого органічного життя.
Флора
Каньйон має важливе значення у флористичному відношенні. Флора ущелини та її схилів налічує понад 350 видів рослин.
На крутосхилах збереглося чимало видів надзвичайно рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України. Найціннішою з них є третинний реліктовий ендемік шиверекія подільська, яка в Україні росте лише у десяти місцях. Трапляються тут півники угорські, сон великий, ковила волосиста (Stipa joannis). Серед інших рідкісних рослин: анемона дібровна, наперстянка великоквіткова, молочай волинський, астрагал французький, айстра степова, жовтець іллірійський, та пізня, молодило руське, , , вишня степова, юринея вапнякова, зіновать подільська, та Блоцького, сон широколистий та чорніючий, горицвіт весняний, цмин пісковий, первоцвіт весняний, горицвіт весняний, та інші.
Серед найтиповіших представників тут трапляються і молдавський, полин австрійський, цибуля подільська, гірська і жовтіюча, очиток їдкий, .
Фауна
Виявлено 22 види павуків родини . З них два види порівняно рідкісні в Україні, наприклад, .
На цьому відрізку Смотрича виявлено 17 видів риб: плітка, пічкур звичайний, верховодка звичайна, гірчак, карась сріблястий, короп, окунь річковий. Рідкісними видами іхтіофауни є лящ, марена звичайна.
Виявлено 10 видів амфібій. Два з них належать до ряду хвостатих. Причому і тритон звичайний, і тритон гребінчастий є численними в межах каньйону. Серед безхвостих: ропуха сіра, жаба ставкова, жаба трав'яна. Рідкісними є часничниця звичайна, ропуха зелена та квакша звичайна. У струмках, що впадають у Смотрич, трапляється кумка звичайна.
Плазунів усього 6 видів. Густав Бельке повідомляв про знахідку особин черепахи болотної під Кам'янцем. Сьогодні це дуже рідкісний вид. У червні 1993 року двох особин бачили в Смотрицькому каньйоні поблизу Біланівки. Звичайними видами є ящірка зелена та прудка, вуж звичайний, вуж водяний. Гадюка звичайна — дуже рідкісний вид, її знайдено в Смотрицькому каньйоні тільки біля Жовтневого мікрорайону.
Птахи
Трапляється близько 100 видів птахів, що належать до 15 рядів. Біля поселень численні сорока, зозуля (можна почути від квітня до половини червня). Найчисельнішим хижим птахом Кам'янця є боривітер звичайний. Так на скелях каньйону біля мосту «Стрімка лань» від 1991 р. до 2001 р. реєструвалося від 11 до 36 гнізд цього виду.
Ссавці
На території каньйону трапляється 25 видів ссавців, що належать до п'яти рядів (за, з уточненнями).
Надряд Комахоїдні. Серед п'яти видів комахоїдних звичайними видами є їжак білочеревий і кріт європейський. Мідицю звичайну вдалося побачити тільки раз — 2 липня 1999 року, як і рясоніжку велику, 15 травня 1994 року біля гирла струмка, що впадає в Смотрич навпроти Біланівки. Поодиноко трапляється білозубка білочерева.
Ряд Зайцеподібні. Єдиним представником зайцеподібних є заєць сірий.
Ряд Мишоподібні. Виявлено 9 видів гризунів: вивірка звичайна, ліскулька руда (тільки в дендропарку), миша хатня, мишак лісовий, миша польова, полівка європейська; пацюк сірий є звичайним видом, а пацюк чорний — рідкісний вид. Восени 1995 року в каньйоні виявлено гніздо миші маленької.
Ряд Песоподібні. Серед хижих звичайними видами фауни є куна кам'яна та ласиця. Зате тхір чорний є рідкісним видом. 1925 року Василь Храневич повідомляв про знахідки в околицях Кам'янця тхора степового, але сучасні дослідження не зафіксували цього виду на території міста чи його околиць. Така ж ситуація і з норкою європейською, яку в середині XIX століття виявив Густав Бельке в кущах навколо невеликого ставка села Довжок.
Ряд Лиликоподібні. Підковика малого (групу особин) виявили під час огляду підземної галереї — переходу від Замкового мосту до Папської (Кармалюкової) башти 7 вересня 1999 року. Перехід відкрито для огляду з боку мосту, а протилежну частину, прилеглу до башти, замуровано. 16 вересня 1999 року виявлено трьох вуханів у внутрішньому приміщенні Кушнірської башти. Нічниця звичайна та нічниця водяна виявлені у бастіонах Старого замку. Ще Густав Бельке описав знахідки вечірниці дозірної у тріщинах прибережних скель Смотрича. Звичайними мешканцями є пергач пізній, нетопир карлик. Найскладніша ситуація з лиликом двоколірним. Відомі давні його знахідки під дахами старих будівель Кам'янця, проте сучасні дослідники цей вид на території міста не зареєстрували.
Антропогенний вплив
Відрізок каньйону завдовжки 9 км і площею 80 км², який простягається від околиць житлового масиву Жовтневий на півночі до села Зубрівка на півдні, піддається щораз більшому пошкодженню, руйнуванню і навіть знищенню. В районі заводів асфальтобетонного, цегельного і стінових матеріалів на узбережжя скидаються відходи виробництва, стікають неочищені води, у кількох місцях — звалища смоли та битої цегли. В районі Польських і Руських фільварок та Старого міста зі скель висипають сміття та різний мотлох, окремі ділянки поросли бур'янами, засипані землею.
Біля села Цибулівки у 1973 році було відкрито кар'єр для добування будівельного каменю. Тут скелі правого берега річки Смотрич на півкілометровому відрізку повністю знесені. Кар'єр не рекультивовано. Знищене основне місце зростання шиверекії подільської.
Лівий берег Смотрича в районі цукрозаводу, між селами Цибулівка та Зубрівка, зайнято приватними гаражами. Крутосхили уздовж сіл Кубачівка — Цибулівка — Зубрівка засипані побутовими відходами та сміттям. У Смотрич зі скель у річку скидають води цукрового заводу, молокозаводу та м'ясокомбінату.
Нині унікальна геологічна та флористична пам'ятка природи взята під охорону держави, стала заповідним об'єктом, цінним науковим заповідником.
В липні ЗМІ повідомили про факт приховування екоінспекторами відомостей щодо незаконної вирубки понад 300 дерев, знесення самосіву та зняття важкою технікою ґрунтово-рослинного покриву на 5 га.
Галерея
-
![image]()
Краєвид з Новопланівського мосту -
![image]()
Річка Смотрич -
![image]()
Схили каньйону -
![image]()
Вигляд з Новопланівського мосту -
![image]()
Каньйон
Панорами Смотрицького каньйону
Див. також
Примітки
- Указ Президента України від 27 червня 1996 року № 474/96 «Про створення національного природного парку "Подільські Товтри"»
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2007. Процитовано 25 серпня 2009.
- Задорожний М. (1983). Смотрицький каньйон. Офіційний сайт Національного природного парку «Подільські Товтри». Архів оригіналу за 10.08.2016. Процитовано 10.08.2016.
- Біорізноманіття Кам'янця-Подільського. — Львів, 2004. — 180 с.
- Матвєєв М. Д., Тищенко В. М. Ссавці // Біорізноманіття Кам'янця-Подільського. — Львів: Ліга-Прес, 2004. — С. 171—174.
- Козак І. Дністер «худне» і «хворіє»… — С. 8.
Джерела
- Козак І. Дністер «худне» і «хворіє» // Голос України. — 2016. — № 143 (6397) (30 лип.). — С. 8. (Суспільство)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Смотрицький каньйон |
- Смотрицький каньйон підготував науковцям сюрпризи // Факти, ICTV, 27/06/2012
- https://www.npptovtry.org.ua/p018/
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kanjo n ri chki Smo trich geologichna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u mezhah Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Smotrickij kanjonSmotrickij kanjon u Kam yanci PodilskomuSmotrickij kanjon u Kam yanci Podilskomu48 42 24 pn sh 26 33 47 sh d 48 70667000002777769 pn sh 26 56333000002777922 sh d 48 70667000002777769 26 56333000002777922 Koordinati 48 42 24 pn sh 26 33 47 sh d 48 70667000002777769 pn sh 26 56333000002777922 sh d 48 70667000002777769 26 56333000002777922Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Hmelnicka oblast Kam yanec Podilskij rajonNajblizhche misto Kam yanec PodilskijPlosha 80 gaSmotrickij kanjon Hmelnicka oblast Smotrickij kanjon u Vikishovishi Smotrickij kanjon ce gliboka vuzka dolina richki Smotrich iz strimkimi shilami sho syagayut visoti 50 m ta unikalnimi vihodami na dennu poverhnyu silurijskih vapnyakiv Utvorenij techiyeyu richki kriz tovshu Tovtr zalishki pradavnih koralovih rifiv u viglyadi gostro vistupayuchih pagorbiv U mezhah kanjonu ye postijni ta sezonni vodospadi Cherez ushelinu perekinuto dekilka mostiv u tomu chisli mist Strimka lan yakij okrim pryamogo zastosuvannya z yednannya beregiv dlya pishohidnogo peretinu urvisha vikoristovuvavsya dlya ekstremalnih stribkiv z mosta Smotrickij kanjon vklyuchenij do spisku Sim chudes Kam yancya Podilskogo Prirodoohoronni teritoriyiNacionalnij prirodnij park Nacionalnij prirodnij park Podilski Tovtri stvorenij Ukazom Prezidenta Ukrayini 474 96 vid 27 chervnya 1996 roku vklyuchaye do svogo skladu Smotrickij kanjon yak odin iz 129 ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu na terenah Hmelnickoyi oblasti Pam yatka prirodi Skelni vihodi vendu siluru stratigrafichna paleontologichna geomorfologichna pam yatka prirodi Zapovidana postanovoyu Radi Ministriv URSR 139 vid 21 bereznya 1984 roku Zagalna plosha geologichnoyi pam yatki prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Smotrickij kanjon stanovit 80 0 ga Roztashovana v Kam yanec Podilskomu rajoni bere pochatok bilya sela Goloskiv prohodit po teritoriyi mista Kam yanec Podilskij i zakinchuyetsya u seli Cibulivka Perebuvaye u zemlekoristuvanni selo Goloskiv 7 ga UZhKG Kam yanec Podilskogo 49 ga selo Kolibayivka 3 5 ga selo Panivci 21 5 ga Vodno bolotne ugiddya Smotrickij kanjon vodno bolotne ugiddya mizhnarodnogo znachennya sho ohoronyayetsya zgidno z Ramsarskoyu konvenciyeyu vidpovidno do Zakonu Ukrayini vid 29 zhovtnya 1996 roku 437 96 VR Pro uchast Ukrayini v Konvenciyi pro vodno bolotni ugiddya sho mayut mizhnarodne znachennya golovnim chinom yak seredovisha isnuvannya vodoplavnih ptahiv Zagalna plosha 1 480 ga Riven vodi vid 121 m do 114 m nad rivnem morya Geologiya ta geomorfologiyaSmotrickij kanjon i mist V okremih miscyah vid vivitryuvannya girskih porid utvorilisya ostanci ta skelni utvori Karstovij mist Rajska brama bilya zhitlovogo masivu Zhovtnevij ostanci Golova rimskogo voyina bilya turbazi Podolyanka ta Sova poblizu sela Cibulivki Stratigrafiya Podilskij rozriz vendu j nizhnogo paleozoyu u prigirlovij dilyanci kanjonu maye svitove znachennya Vendska chastina pochinayuchi z 70 h rokiv minulogo stolittya harakterizuvalas yak najbilsh predstavnij rozriz neoproterozoyu Znachennya cogo rozrizu zbereglos i donini hocha status planetarnoyi sistemi nabuv ediakarij Avstraliyi Zavdyachuyuchi dobrij vidslonenosti povnoti prostim umovam zalyagannya riznomanittyu prisutnih vikopnih tvarinnih ta roslinnih zalishkiv Podilskij rozriz graye rol vendskoyi sistemi ne vtrachayuchi pri comu svogo znachennya yak instrumentu mizhregionalnih j globalnih stratigrafichnih korelyacij Paleofauna Bilya miskogo mostu na skelyah i vidslonennyah geolog Roman Virzhikivskij she 1926 roku zibrav 111 vidiv vikopnoyi fauni zdebilshogo molyuskiv sho buli opisani nim u knizi Geologichnij putivnik po Zahidnomu Podillyu Tut traplyayutsya brahiopodi korali zokrema chotiripromenevi korali shelepi kilchastih cherviv konodonti mohuvatki morski liliyi ta inshi vikopni tvarini j roslini Drevnye teple silurijske more yake vkrivalo miscevist 440 miljoniv rokiv tomu spriyalo rozvitkovi rozmayitogo organichnogo zhittya FloraKanjon maye vazhlive znachennya u floristichnomu vidnoshenni Flora ushelini ta yiyi shiliv nalichuye ponad 350 vidiv roslin Na krutoshilah zbereglosya chimalo vidiv nadzvichajno ridkisnih roslin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini Najcinnishoyu z nih ye tretinnij reliktovij endemik shiverekiya podilska yaka v Ukrayini roste lishe u desyati miscyah Traplyayutsya tut pivniki ugorski son velikij kovila volosista Stipa joannis Sered inshih ridkisnih roslin anemona dibrovna naperstyanka velikokvitkova molochaj volinskij astragal francuzkij ajstra stepova zhovtec illirijskij ta piznya molodilo ruske vishnya stepova yurineya vapnyakova zinovat podilska ta Blockogo son shirokolistij ta chorniyuchij goricvit vesnyanij cmin piskovij pervocvit vesnyanij goricvit vesnyanij ta inshi Sered najtipovishih predstavnikiv tut traplyayutsya i moldavskij polin avstrijskij cibulya podilska girska i zhovtiyucha ochitok yidkij FaunaViyavleno 22 vidi pavukiv rodini Z nih dva vidi porivnyano ridkisni v Ukrayini napriklad Na comu vidrizku Smotricha viyavleno 17 vidiv rib plitka pichkur zvichajnij verhovodka zvichajna girchak karas sriblyastij korop okun richkovij Ridkisnimi vidami ihtiofauni ye lyash marena zvichajna Viyavleno 10 vidiv amfibij Dva z nih nalezhat do ryadu hvostatih Prichomu i triton zvichajnij i triton grebinchastij ye chislennimi v mezhah kanjonu Sered bezhvostih ropuha sira zhaba stavkova zhaba trav yana Ridkisnimi ye chasnichnicya zvichajna ropuha zelena ta kvaksha zvichajna U strumkah sho vpadayut u Smotrich traplyayetsya kumka zvichajna Plazuniv usogo 6 vidiv Gustav Belke povidomlyav pro znahidku osobin cherepahi bolotnoyi pid Kam yancem Sogodni ce duzhe ridkisnij vid U chervni 1993 roku dvoh osobin bachili v Smotrickomu kanjoni poblizu Bilanivki Zvichajnimi vidami ye yashirka zelena ta prudka vuzh zvichajnij vuzh vodyanij Gadyuka zvichajna duzhe ridkisnij vid yiyi znajdeno v Smotrickomu kanjoni tilki bilya Zhovtnevogo mikrorajonu Ptahi Traplyayetsya blizko 100 vidiv ptahiv sho nalezhat do 15 ryadiv Bilya poselen chislenni soroka zozulya mozhna pochuti vid kvitnya do polovini chervnya Najchiselnishim hizhim ptahom Kam yancya ye boriviter zvichajnij Tak na skelyah kanjonu bilya mostu Strimka lan vid 1991 r do 2001 r reyestruvalosya vid 11 do 36 gnizd cogo vidu Ssavci Na teritoriyi kanjonu traplyayetsya 25 vidiv ssavciv sho nalezhat do p yati ryadiv za z utochnennyami Nadryad Komahoyidni Sered p yati vidiv komahoyidnih zvichajnimi vidami ye yizhak bilocherevij i krit yevropejskij Midicyu zvichajnu vdalosya pobachiti tilki raz 2 lipnya 1999 roku yak i ryasonizhku veliku 15 travnya 1994 roku bilya girla strumka sho vpadaye v Smotrich navproti Bilanivki Poodinoko traplyayetsya bilozubka bilochereva Ryad Zajcepodibni Yedinim predstavnikom zajcepodibnih ye zayec sirij Ryad Mishopodibni Viyavleno 9 vidiv grizuniv vivirka zvichajna liskulka ruda tilki v dendroparku misha hatnya mishak lisovij misha polova polivka yevropejska pacyuk sirij ye zvichajnim vidom a pacyuk chornij ridkisnij vid Voseni 1995 roku v kanjoni viyavleno gnizdo mishi malenkoyi Ryad Pesopodibni Sered hizhih zvichajnimi vidami fauni ye kuna kam yana ta lasicya Zate thir chornij ye ridkisnim vidom 1925 roku Vasil Hranevich povidomlyav pro znahidki v okolicyah Kam yancya thora stepovogo ale suchasni doslidzhennya ne zafiksuvali cogo vidu na teritoriyi mista chi jogo okolic Taka zh situaciya i z norkoyu yevropejskoyu yaku v seredini XIX stolittya viyaviv Gustav Belke v kushah navkolo nevelikogo stavka sela Dovzhok Ryad Lilikopodibni Pidkovika malogo grupu osobin viyavili pid chas oglyadu pidzemnoyi galereyi perehodu vid Zamkovogo mostu do Papskoyi Karmalyukovoyi bashti 7 veresnya 1999 roku Perehid vidkrito dlya oglyadu z boku mostu a protilezhnu chastinu prileglu do bashti zamurovano 16 veresnya 1999 roku viyavleno troh vuhaniv u vnutrishnomu primishenni Kushnirskoyi bashti Nichnicya zvichajna ta nichnicya vodyana viyavleni u bastionah Starogo zamku She Gustav Belke opisav znahidki vechirnici dozirnoyi u trishinah priberezhnih skel Smotricha Zvichajnimi meshkancyami ye pergach piznij netopir karlik Najskladnisha situaciya z lilikom dvokolirnim Vidomi davni jogo znahidki pid dahami starih budivel Kam yancya prote suchasni doslidniki cej vid na teritoriyi mista ne zareyestruvali Antropogennij vplivVodospad u kanjoni Vidrizok kanjonu zavdovzhki 9 km i plosheyu 80 km yakij prostyagayetsya vid okolic zhitlovogo masivu Zhovtnevij na pivnochi do sela Zubrivka na pivdni piddayetsya shoraz bilshomu poshkodzhennyu rujnuvannyu i navit znishennyu V rajoni zavodiv asfaltobetonnogo cegelnogo i stinovih materialiv na uzberezhzhya skidayutsya vidhodi virobnictva stikayut neochisheni vodi u kilkoh miscyah zvalisha smoli ta bitoyi cegli V rajoni Polskih i Ruskih filvarok ta Starogo mista zi skel visipayut smittya ta riznij motloh okremi dilyanki porosli bur yanami zasipani zemleyu Bilya sela Cibulivki u 1973 roci bulo vidkrito kar yer dlya dobuvannya budivelnogo kamenyu Tut skeli pravogo berega richki Smotrich na pivkilometrovomu vidrizku povnistyu zneseni Kar yer ne rekultivovano Znishene osnovne misce zrostannya shiverekiyi podilskoyi Livij bereg Smotricha v rajoni cukrozavodu mizh selami Cibulivka ta Zubrivka zajnyato privatnimi garazhami Krutoshili uzdovzh sil Kubachivka Cibulivka Zubrivka zasipani pobutovimi vidhodami ta smittyam U Smotrich zi skel u richku skidayut vodi cukrovogo zavodu molokozavodu ta m yasokombinatu Nini unikalna geologichna ta floristichna pam yatka prirodi vzyata pid ohoronu derzhavi stala zapovidnim ob yektom cinnim naukovim zapovidnikom V lipni ZMI povidomili pro fakt prihovuvannya ekoinspektorami vidomostej shodo nezakonnoyi virubki ponad 300 derev znesennya samosivu ta znyattya vazhkoyu tehnikoyu gruntovo roslinnogo pokrivu na 5 ga GalereyaKrayevid z Novoplanivskogo mostu Richka Smotrich Shili kanjonu Viglyad z Novoplanivskogo mostu KanjonPanorami Smotrickogo kanjonuPanorama forteci nad kanjonom richki SmotrichDiv takozhKam yanec Podilskij Kam yanec Podilska fortecya PodillyaPrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 27 chervnya 1996 roku 474 96 Pro stvorennya nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Arhiv originalu za 12 serpnya 2007 Procitovano 25 serpnya 2009 Zadorozhnij M 1983 Smotrickij kanjon Oficijnij sajt Nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Arhiv originalu za 10 08 2016 Procitovano 10 08 2016 Bioriznomanittya Kam yancya Podilskogo Lviv 2004 180 s Matvyeyev M D Tishenko V M Ssavci Bioriznomanittya Kam yancya Podilskogo Lviv Liga Pres 2004 S 171 174 Kozak I Dnister hudne i hvoriye S 8 DzherelaKozak I Dnister hudne i hvoriye Golos Ukrayini 2016 143 6397 30 lip S 8 Suspilstvo PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Smotrickij kanjon Smotrickij kanjon pidgotuvav naukovcyam syurprizi Fakti ICTV 27 06 2012 https www npptovtry org ua p018 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi