Миколаївський Крупицький жіночий монастир УПЦ (МП) — православний жіночий монастир у с. Вербівка Ніжинського району Чернігівської області за 10 км від Батурина.
Миколаївський Крупицький жіночий монастир УПЦ (МП) | |
---|---|
Миколаївський Крупицький жіночий монастир УПЦ (МП) | |
51°23′58″ пн. ш. 32°47′50″ сх. д. / 51.39944° пн. ш. 32.79722° сх. д.Координати: 51°23′58″ пн. ш. 32°47′50″ сх. д. / 51.39944° пн. ш. 32.79722° сх. д. | |
Тип споруди | монастир |
Розташування | Україна, с. Вербівка, Ніжинський район, Чернігівська область |
Початок будівництва | XI століття |
Зруйновано | 1922 |
Відбудовано | 1999 |
Стиль | українське бароко |
Належність | УПЦ (МП) |
Адреса | 16511, с. Вербівка, Ніжинський район, Чернігівська область |
Миколаївський Крупицький жіночий монастир (Чернігівська область) | |
Миколаївський Крупицький жіночий монастир у Вікісховищі |
Входить до Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».
Історія
За переказами, заснований в ХІ ст. на березі р. Сейм (притока Десни) як чоловічий монастир на місці явлення чудотворного образу Св. Миколая (поблизу сучасного с. Осіч Ніжинського району Чернігівської області); друга назва — Крупицький — пов'язана із набігом монголо‑татар: люди, які сховалися в монастирі, страждали від голоду й молили у Бога порятунку, у відповідь на їхні молитви з неба почали падати крупи (існує легенда, що ці крупи зберігалися до часів гетьмана І. Мазепи).
Зруйнований у середині ХІІІ ст. Відновлений на поч. XVI ст. інокинею Мокриною.
Перший відомий намісник — Іоанн (1633—50рр.). Відтоді поступово розбудовувався, зокрема за рахунок земель і сіл, закріплених за ним гетьманом Б. Хмельницьким, Ю. Хмельницьким, І. Мазепою та ін.
Після проголошення 1669 р. Батурина резиденцією лівобережних гетьманів став одним із головних центрів культурного та релігійного життя України, а також добре укріпленою фортецею, оточеною валами з дерев'яними стінами та вежами.
1680 р. на кошти генерального судді І. Домонтовича у кращих традиціях українського бароко зведено п'ятибанний храм Святого Миколи, в іконостасі якого розміщувалася головна святиня — ікона Св. Миколи Мірлікійського.
Багато відомих діячів культури періоду Гетьманщини пов'язали своє життя або діяльність з монастирем. Так, 1682—8 рр. і 1686—92 рр. його настоятелем був релігійний діяч і письменник Дмитро Туптало (канонізований 1757 як Святитель Дмитро Ростовський), який продовжував тут роботу над твором «Четьї Мінеї», що прославив його серед православного світу, а 1691 р. переніс до монастиря (за сприяння І. Мазепи) частину мощей Святої Великомучениці Варвари.
1704 р. настоятелем став архімандрит, ректор Києво‑Могилянської академії Гедеон Одорський. Під час трагічних для Батурина подій листопада 1708 р. російські війська на чолі з О. Меншиковим зруйнували й пограбували монастир, Гедеона Одорського за зв'язок із І. Мазепою було заслано у Соловецький монастир (Біле море, Росія).
У 1710—12 рр. обов'язки ігумена виконував гравер, викладач Києво‑Могилянської академії Іларіон (до постригу — Іван Мігура).
В 1775-90 рр. настоятелем монастиря був настоятель Січової церкви, останній архімандрит Запоріжжя — Володимир Сокальський.
При монастирі діяла бібліотека, одна з її найцінніших пам'яток — Острозька Біблія (1581 р.). Значну кількість польськомовних книг утрачено у ХVІІІст., частину латиномовних у ХІХ ст. передано до бібліотекики Софіївського собору в Києві. Значна частина бібліотеки та унікальний архів в якому зберігались оригінали документів — гетьманські універсали та царські грамоти на володіння маєтностями та угіддями, рукописна книга з історії монастиря та ін., були знищені в 20-х рр. ХХ ст.
На скиту монастиря (де, за переказом, відбулося явлення Чудотворного образу Св. Миколая), поховані військовий інженер і архітектор А. Зернікау, ймовірно, дружина І. Мазепи Ганна, чоловік племінниці К.Розумовського Софії Апраксіної, граф М. Апраксін та інші (загалом понад 100 осіб). В мурованому храмі Св. Миколи знайшли вічний спокій генеральний суддя І. Домонтович та останній архімандрит Запоріжської Січі В.Сокальський.
Монастир припинив свою діяльність після більшовицького перевороту 1917 р. та встановлення радянської влади в 1922 р. Його приміщення, які неодноразово перебудовувалися, зазнали значних ушкоджень під час Другої світової війни.
Донині збереглися: тепла трапезна Спасо‑Преображенська церква (1803 р.), дзвіниця (1825 р.), келії (будинок настоятеля) (1834 р.).
1996 р. їх включено до складу пам'яток .
2000 р. проведено археологічні дослідження території монастиря.
Від 1999 р. тут діє жіночий монастир УПЦ МП. Відтоді у монастирі розпочалися реставраційно-будівельні роботи.
Образ у мистецтві
Федір Дудко у своєму оповіданні «Отаман Крук» писав:
Високу вежу над брамою з дорогими дзвонами, литими наполовину з міди із сріблом, побудував великий добродій манастиря гетьман Богдан Хмельницький. […] Хмельницький опасав також навколо манастир міцними мурами з бойовими гніздами й нижами і повісив у великій манастирській церкві золоте, тонкої волоської роботи паникадило.
Гетьман Іван Самойлович подарував манастиреві старовинну бібліотеку з архівом і в пам'ять по собі поставив у нижі головної церкви кований срібний ковчег, майстерно оздоблений орнаментом, із масивними, прегарно зробленими підставками і ручками із щирого червоного золота. На золотій, тонко різбленій по цілому полю таблиці на віку ковчега зробиввін напис: «Божою милостію гетьман Іван Самойлович з усім чесним козацтвом в літо від Р. Х. 1677 на вічний дар святого Миколая Мирлікійського козацькому манаєстиреві».
Іван Мазепа перебудував головну церкву і вивів нові пишні бані над усіма вежами й церквами манастирськими. У головній церкві поставив він дорогий, із кипарису різаний іконостас з гербом своїм над царським входом.
Гетьман Іван Скоропадський дарував манастиреві кивот із срібла з великим образом патрона манастиря — архиєпископа Миколи Мирлікійського в золотих шатах. Безліч райдужних самоцвітів, кривавих рубінів, білих перел і зеленкуватих смарагдів прикрашало одіння євятого, а поздовж усього образу подвійною рямкою перемежалося велике каміння опалів, сапфірів, діямантів і фіолєтових аметистів.
Гетьман Данило Апостол дарував чаші золоті на престол, старовинну, в золотій оправі, іноками київської Печерської Лаври писану євангелію, дорогоцінні ризи з золотої і срібної парчі та шовковий антимінс із найтоншої пурпурової персіянської тканини, багато орнаментований золотим і бісеровим шиттям, із українським написом по краях.
Але найбільшою святинею і найціннішою пам'яткою всієї обителі, яку, як дорогу реліквію, беріг старий манастир, був величезний, по обидва боки просторої манастирської брами розмальований образ давнього козацького письма. Кожен, хто переступав поріг манастирський, мимоволі зупинявся і довго простоював перед цим образом, обхоплений почуттям розчулення та побожної пошани до рідної старовини.
Архітектурні пам'ятки
- Собор Св. Миколая (1680 р.): п'ятиглавий храм в стилі українського бароко, збудований на кошти генерального судді Івана Домонтовича (похований в соборі у 1683 р.). Розібраний у 30-х рр. ХХ ст.
- Мала Миколаївська церква «на скитку».
- Спасо-Преображенська церква (1803 р.).
- Дзвіниця (середина XIX ст.).
- Келії та будинок настоятеля (1834 р.)
Святині монастиря
Частина мощей Св. Варвари
У 1651 під час захоплення Києва експедицією, литовський гетьман Януш Радзівіл вивіз дві частки мощів Святої Великомучениці Варвари з Михайлівського Золотоверхого собору. Одну з цих часток він відіслав як подарунок віленському єпископу , іншу подарував своїй дружині Марії.
Після смерті Марії Радзивіл її частка дісталася київському митрополиту Йосипу Тукальському і певний час знаходилась у Каневі — його тогочасній резиденції. Після смерті митрополита святиня потрапила до Батурина, де зберігалася у гетьманській казні.
У 1683 Св. Варвара явилася уві сні Дмитрові Тупталу — на той час крупицькому ігуменові. Дізнавшись про зберігання частки мощей у Батурині, він, домігшись дозволу у гетьмана Івана Мазепи, урочисто переніс святиню до Крупицького Микільського монастиря 15 січня 1691 р. і постановив щовівторка відправляти Великомучениці молебен.
Чудотворний образ Св. Миколая «Крупицький»
Власне, чудесне явлення цієї ікони і стало причиною заснування монастиря. До 1812 р. святиня знаходилася в малій Миколаївській церкві «на скитку» — на первісному місці існування монастиря.
Ігумени та ігумені
- 1669-1677 — Ісаакій, автор рукописного збірника «Unicum».
- 1677—1682 — Феодосій Гугуревич.
- 1682 — 26 жовтня 1683 і 1686—1692 — Дмитро Туптало (Св. Димитрій Ростовський).
- 1692—1695 — Пахомій Ходорович.
- 1695—1708 — Гедеон Одорський, в 1712 р., як прихильника гетьмана І.Мазепи було заарештовано та відправлено на заслання в Соловецький монастир.
- 1710-1712 - Іларіон Мигура, визначний український гравер.
- 1740—1746 — Пахомій Вітвіцький.
- 1763—1775 — Варсонофій Пальмовський.
- 1775—1790 — Володимир Сокальський, останній архімандрит Запоріжжя.
- 1794—1798 — Павло Чедневський.
- 1798—1805 — Феодосій.
- 1806—1831 — Гервасій.
- 1853—1870 — Августин Болох.
- 1895—1905 — Віктор.
- з 1999 — Дорофея (Валентина Хохлова).
Галерея
- Келійний корпус
- Трапезна церква
- Трапезна церква
- Дзвіниця
- Табличка на брамі
Посилання
- В. В. Станіславський. БАТУРИНСЬКИЙ КРУПИЦЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР [ 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 202. — .
- Крупицький (Батуринський) Миколаївський жіночий монастир[недоступне посилання з вересня 2019]
- Кербутівський (Новомлинський) монастир
- . diasporiana.org.ua. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svyato Mikolayivskij monastir Mikolayivskij Krupickij zhinochij monastir UPC MP pravoslavnij zhinochij monastir u s Verbivka Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti za 10 km vid Baturina Mikolayivskij Krupickij zhinochij monastir UPC MP Mikolayivskij Krupickij zhinochij monastir UPC MP 51 23 58 pn sh 32 47 50 sh d 51 39944 pn sh 32 79722 sh d 51 39944 32 79722 Koordinati 51 23 58 pn sh 32 47 50 sh d 51 39944 pn sh 32 79722 sh d 51 39944 32 79722Tip sporudimonastirRoztashuvannya Ukrayina s Verbivka Nizhinskij rajon Chernigivska oblastPochatok budivnictvaXI stolittyaZrujnovano1922Vidbudovano1999Stilukrayinske barokoNalezhnistUPC MP Adresa16511 s Verbivka Nizhinskij rajon Chernigivska oblastMikolayivskij Krupickij zhinochij monastir Chernigivska oblast Mikolayivskij Krupickij zhinochij monastir u Vikishovishi Vhodit do Nacionalnogo istoriko kulturnogo zapovidnika Getmanska stolicya IstoriyaViglyad monastirya na pochatku XX st Za perekazami zasnovanij v HI st na berezi r Sejm pritoka Desni yak cholovichij monastir na misci yavlennya chudotvornogo obrazu Sv Mikolaya poblizu suchasnogo s Osich Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti druga nazva Krupickij pov yazana iz nabigom mongolo tatar lyudi yaki shovalisya v monastiri strazhdali vid golodu j molili u Boga poryatunku u vidpovid na yihni molitvi z neba pochali padati krupi isnuye legenda sho ci krupi zberigalisya do chasiv getmana I Mazepi Zrujnovanij u seredini HIII st Vidnovlenij na poch XVI st inokineyu Mokrinoyu Pershij vidomij namisnik Ioann 1633 50rr Vidtodi postupovo rozbudovuvavsya zokrema za rahunok zemel i sil zakriplenih za nim getmanom B Hmelnickim Yu Hmelnickim I Mazepoyu ta in Pislya progoloshennya 1669 r Baturina rezidenciyeyu livoberezhnih getmaniv stav odnim iz golovnih centriv kulturnogo ta religijnogo zhittya Ukrayini a takozh dobre ukriplenoyu forteceyu otochenoyu valami z derev yanimi stinami ta vezhami 1680 r na koshti generalnogo suddi I Domontovicha u krashih tradiciyah ukrayinskogo baroko zvedeno p yatibannij hram Svyatogo Mikoli v ikonostasi yakogo rozmishuvalasya golovna svyatinya ikona Sv Mikoli Mirlikijskogo Bagato vidomih diyachiv kulturi periodu Getmanshini pov yazali svoye zhittya abo diyalnist z monastirem Tak 1682 8 rr i 1686 92 rr jogo nastoyatelem buv religijnij diyach i pismennik Dmitro Tuptalo kanonizovanij 1757 yak Svyatitel Dmitro Rostovskij yakij prodovzhuvav tut robotu nad tvorom Chetyi Mineyi sho proslaviv jogo sered pravoslavnogo svitu a 1691 r perenis do monastirya za spriyannya I Mazepi chastinu moshej Svyatoyi Velikomuchenici Varvari 1704 r nastoyatelem stav arhimandrit rektor Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Gedeon Odorskij Pid chas tragichnih dlya Baturina podij listopada 1708 r rosijski vijska na choli z O Menshikovim zrujnuvali j pograbuvali monastir Gedeona Odorskogo za zv yazok iz I Mazepoyu bulo zaslano u Soloveckij monastir Bile more Rosiya U 1710 12 rr obov yazki igumena vikonuvav graver vikladach Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Ilarion do postrigu Ivan Migura V 1775 90 rr nastoyatelem monastirya buv nastoyatel Sichovoyi cerkvi ostannij arhimandrit Zaporizhzhya Volodimir Sokalskij Pri monastiri diyala biblioteka odna z yiyi najcinnishih pam yatok Ostrozka Bibliya 1581 r Znachnu kilkist polskomovnih knig utracheno u HVIIIst chastinu latinomovnih u HIH st peredano do bibliotekiki Sofiyivskogo soboru v Kiyevi Znachna chastina biblioteki ta unikalnij arhiv v yakomu zberigalis originali dokumentiv getmanski universali ta carski gramoti na volodinnya mayetnostyami ta ugiddyami rukopisna kniga z istoriyi monastirya ta in buli znisheni v 20 h rr HH st Na skitu monastirya de za perekazom vidbulosya yavlennya Chudotvornogo obrazu Sv Mikolaya pohovani vijskovij inzhener i arhitektor A Zernikau jmovirno druzhina I Mazepi Ganna cholovik pleminnici K Rozumovskogo Sofiyi Apraksinoyi graf M Apraksin ta inshi zagalom ponad 100 osib V murovanomu hrami Sv Mikoli znajshli vichnij spokij generalnij suddya I Domontovich ta ostannij arhimandrit Zaporizhskoyi Sichi V Sokalskij Monastir pripiniv svoyu diyalnist pislya bilshovickogo perevorotu 1917 r ta vstanovlennya radyanskoyi vladi v 1922 r Jogo primishennya yaki neodnorazovo perebudovuvalisya zaznali znachnih ushkodzhen pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Donini zbereglisya tepla trapezna Spaso Preobrazhenska cerkva 1803 r dzvinicya 1825 r keliyi budinok nastoyatelya 1834 r 1996 r yih vklyucheno do skladu pam yatok Nacionalnogo istoriko kulturnogo zapovidnika Getmanska stolicya 2000 r provedeno arheologichni doslidzhennya teritoriyi monastirya Vid 1999 r tut diye zhinochij monastir UPC MP Vidtodi u monastiri rozpochalisya restavracijno budivelni roboti Obraz u mistectviFedir Dudko u svoyemu opovidanni Otaman Kruk pisav Visoku vezhu nad bramoyu z dorogimi dzvonami litimi napolovinu z midi iz sriblom pobuduvav velikij dobrodij manastirya getman Bogdan Hmelnickij Hmelnickij opasav takozh navkolo manastir micnimi murami z bojovimi gnizdami j nizhami i povisiv u velikij manastirskij cerkvi zolote tonkoyi voloskoyi roboti panikadilo Getman Ivan Samojlovich podaruvav manastirevi starovinnu biblioteku z arhivom i v pam yat po sobi postaviv u nizhi golovnoyi cerkvi kovanij sribnij kovcheg majsterno ozdoblenij ornamentom iz masivnimi pregarno zroblenimi pidstavkami i ruchkami iz shirogo chervonogo zolota Na zolotij tonko rizblenij po cilomu polyu tablici na viku kovchega zrobivvin napis Bozhoyu milostiyu getman Ivan Samojlovich z usim chesnim kozactvom v lito vid R H 1677 na vichnij dar svyatogo Mikolaya Mirlikijskogo kozackomu manayestirevi Ivan Mazepa perebuduvav golovnu cerkvu i viviv novi pishni bani nad usima vezhami j cerkvami manastirskimi U golovnij cerkvi postaviv vin dorogij iz kiparisu rizanij ikonostas z gerbom svoyim nad carskim vhodom Getman Ivan Skoropadskij daruvav manastirevi kivot iz sribla z velikim obrazom patrona manastirya arhiyepiskopa Mikoli Mirlikijskogo v zolotih shatah Bezlich rajduzhnih samocvitiv krivavih rubiniv bilih perel i zelenkuvatih smaragdiv prikrashalo odinnya yevyatogo a pozdovzh usogo obrazu podvijnoyu ryamkoyu peremezhalosya velike kaminnya opaliv sapfiriv diyamantiv i fiolyetovih ametistiv Getman Danilo Apostol daruvav chashi zoloti na prestol starovinnu v zolotij opravi inokami kiyivskoyi Pecherskoyi Lavri pisanu yevangeliyu dorogocinni rizi z zolotoyi i sribnoyi parchi ta shovkovij antimins iz najtonshoyi purpurovoyi persiyanskoyi tkanini bagato ornamentovanij zolotim i biserovim shittyam iz ukrayinskim napisom po krayah Ale najbilshoyu svyatineyu i najcinnishoyu pam yatkoyu vsiyeyi obiteli yaku yak dorogu relikviyu berig starij manastir buv velicheznij po obidva boki prostoroyi manastirskoyi brami rozmalovanij obraz davnogo kozackogo pisma Kozhen hto perestupav porig manastirskij mimovoli zupinyavsya i dovgo prostoyuvav pered cim obrazom obhoplenij pochuttyam rozchulennya ta pobozhnoyi poshani do ridnoyi starovini Arhitekturni pam yatkiDzvinicya HIH st Sobor Sv Mikolaya 1680 r p yatiglavij hram v stili ukrayinskogo baroko zbudovanij na koshti generalnogo suddi Ivana Domontovicha pohovanij v sobori u 1683 r Rozibranij u 30 h rr HH st Mala Mikolayivska cerkva na skitku Spaso Preobrazhenska cerkva 1803 r Dzvinicya seredina XIX st Keliyi ta budinok nastoyatelya 1834 r Svyatini monastiryaChastina moshej Sv Varvari Chudotvornij obraz Sv Mikolaya Krupickij U 1651 pid chas zahoplennya Kiyeva ekspediciyeyu litovskij getman Yanush Radzivil viviz dvi chastki moshiv Svyatoyi Velikomuchenici Varvari z Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru Odnu z cih chastok vin vidislav yak podarunok vilenskomu yepiskopu inshu podaruvav svoyij druzhini Mariyi Pislya smerti Mariyi Radzivil yiyi chastka distalasya kiyivskomu mitropolitu Josipu Tukalskomu i pevnij chas znahodilas u Kanevi jogo togochasnij rezidenciyi Pislya smerti mitropolita svyatinya potrapila do Baturina de zberigalasya u getmanskij kazni U 1683 Sv Varvara yavilasya uvi sni Dmitrovi Tuptalu na toj chas krupickomu igumenovi Diznavshis pro zberigannya chastki moshej u Baturini vin domigshis dozvolu u getmana Ivana Mazepi urochisto perenis svyatinyu do Krupickogo Mikilskogo monastirya 15 sichnya 1691 r i postanoviv shovivtorka vidpravlyati Velikomuchenici moleben Chudotvornij obraz Sv Mikolaya Krupickij Vlasne chudesne yavlennya ciyeyi ikoni i stalo prichinoyu zasnuvannya monastirya Do 1812 r svyatinya znahodilasya v malij Mikolayivskij cerkvi na skitku na pervisnomu misci isnuvannya monastirya Igumeni ta igumeni1669 1677 Isaakij avtor rukopisnogo zbirnika Unicum 1677 1682 Feodosij Gugurevich 1682 26 zhovtnya 1683 i 1686 1692 Dmitro Tuptalo Sv Dimitrij Rostovskij 1692 1695 Pahomij Hodorovich 1695 1708 Gedeon Odorskij v 1712 r yak prihilnika getmana I Mazepi bulo zaareshtovano ta vidpravleno na zaslannya v Soloveckij monastir 1710 1712 Ilarion Migura viznachnij ukrayinskij graver 1740 1746 Pahomij Vitvickij 1763 1775 Varsonofij Palmovskij 1775 1790 Volodimir Sokalskij ostannij arhimandrit Zaporizhzhya 1794 1798 Pavlo Chednevskij 1798 1805 Feodosij 1806 1831 Gervasij 1853 1870 Avgustin Boloh 1895 1905 Viktor z 1999 Dorofeya Valentina Hohlova GalereyaKelijnij korpus Trapezna cerkva Trapezna cerkva Dzvinicya Tablichka na bramiPosilannyaV V Stanislavskij BATURINSKIJ KRUPICKIJ SVYaTO MIKOLAYiVSKIJ MONASTIR 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 202 ISBN 966 00 0734 5 Krupickij Baturinskij Mikolayivskij zhinochij monastir nedostupne posilannya z veresnya 2019 Kerbutivskij Novomlinskij monastir diasporiana org ua Arhiv originalu za 21 travnya 2021 Procitovano 21 travnya 2021