Частина інформації в цій статті застаріла. (липень 2019) |
Країни-члени НАТО — держави-учасниці підписання Вашингтонського договору 4 квітня 1949 року, а також ті, що надалі приєднались до НАТО згідно зі статтею 10 Північноатлантичного договору і наступними угодами.
Усього членами Північноатлантичного альянсу є 32 країни, п'ять держав беруть участь у програмах НАТО з розширення партнерства, Сербія веде перемовини щодо приєднання до програми індивідуального плану партнерства з НАТО, а Україна подала заявку на вступ в НАТО.
Держави-члени НАТО розташовані на двох материках — Євразії та Північній Америці. За час існування Альянсу з нього виходили тільки Франція та Греція, але потім повернулись.
Критерії членства
Країни-члени НАТО дійшли згоди дотримуватись принципів, встановлених Вашингтонським договором. Країни, охочі приєднатися до Альянсу мають пройти багатоступеневий процес, що включає політичний діалог і військову інтеграцію, а також відповідати певним вимогам, а саме:
- вирішувати міжнародні суперечки мирним шляхом;
- демонструвати відданість принципам верховенства права та прав людини;
- вирішувати мирним шляхом міжетнічні конфлікти й зовнішні територіальні суперечки, спірні питання внутрішньої юрисдикції, відповідно до принципів ОБСЄ та з метою прагнення до встановлення добросусідських відносин;
- встановлювати належний демократичний та громадський контроль над своїми збройними силами;
- утримуватися від загрози силою чи застосування сили будь-яким чином, що не відповідає цілям ООН;
- сприяти розвитку мирних та дружніх міжнародних відносин шляхом зміцнення своїх вільних інституцій та завдяки сприянню зміцненню стабільності й добробут;
- продовжувати надавати цілковиту підтримку та брати участь у роботі Ради євроатлантичного партнерства, в програмі «Партнерство заради миру» та розвитку співробітництва з країнами-партнерами, що не є членами НАТО;
- демонструвати відданість справі зміцнення стабільності та добробуту через дотримання принципів економічної свободи, соціальної справедливості та відповідальності за охорону довкілля;
- робити свій внесок військового характеру в колективну оборону та у виконання нових завдань, що постають перед Альянсом, а також бути готовими взяти на себе зобов'язання щодо поступового удосконалення своєї обороноздатності;
- належним чином брати участь у роботі установ НАТО;
- прагнути до здійснення стандартизації та досягнення ;
- створювати через національну програму необхідну структуру з питань планування та виконання таких воєнних бюджетів, які б відповідали визначеним пріоритетам у сфері оборони та передбачали б відповідні схеми навчання для ознайомлення персоналу з наявним в НАТО практикою та процедурами з метою підготовки до можливої в майбутньому участі в роботі структур Альянсу;
- знайомитися з належними правовими механізмами та угодами, якими керується НАТО для забезпечення співробітництва у своїй структурі та формальним юридичним процесом, що передує членству.
Держави-члени
Станом на 2024 рік.
Держава, столиця | Дата вступу | Загальна чисельність ЗС (тис. осіб) | Чисельність ЗС на 1000 населення | Витрати на ЗС у відсотках до ВВП (на основі цін 2015 року) | Витрати на ЗС (мільйонів дол. США) | Пояснення |
---|---|---|---|---|---|---|
1 квітня 2009 | Албанія приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва у 1992 році. В 1994 стала учасником програми «Партнерство заради миру». В цьому ж році в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі було відкрито військове представництво Албанії при РПАС. У 1999 році Тирана приєдналася до Плану дій щодо членства в НАТО, який був затверджений на Вашингтонському саміті НАТО. У 2003 році Албанія, Хорватія і Македонія, з метою координації спільного руху до євроатлантичних структур, створили ініціативне об'єднання під назвою «Адріатична хартія». Однак у 2008 році приєднання Македонії до НАТО було заблоковане Грецією. Принципове рішення про вступ до Альянсу двох інших країн було прийняте на Бухарестському саміті 2008 року. Одночасно з Хорватією Албанія вступила в НАТО 1 квітня 2009 року, напередодні саміту Північноатлантичного альянсу в Страсбурзі і Кельні, на якому обидві країни були присутні вже як повноправні члени. | |||||
4 квітня 1949 | Одна з країн-засновниць НАТО. Була ініціатором зустрічі у Брюсселі 4 березня 1948 року представників Бельгії, Великої Британії, Люксембургу, Нідерландів і Франції, в результаті якої 17 березня 1948 року був підписаний Брюссельський договір, що стало початком формування Північноатлантичного союзу. З 1967 року в столиці Бельгії Брюсселі розташована штаб-квартира НАТО. | |||||
29 березня 2004 | Болгарія — одна з країн-засновниць Ради північноатлантичного співробітництва. У травні 1994 року приєдналася до програми «Партнерство заради миру». Питання про членство в Північноатлантичному альянсі постало перед країною наприкінці 1996 року. Вступ до НАТО на той час підтримувало 20% населення. 17 лютого 1997 Народні збори Болгарії майже одноголосно схвалили рішення про вступ країни до Альянсу. У тому ж році, на Мадридському саміті, Болгарія отримала статус країни-кандидата на членство в НАТО. Разом з Румунією, Словенією, Словаччиною, Литвою, Латвією і Естонією офіційно запрошена до вступу в Альянс 21 лютого 2002 року у Празі. З 29 березня 2004 року Болгарія — член НАТО. Вона увійшла до складу Альянсу в рамках наймасштабнішого його розширення Північноатлантичного союзу, яке відбулося напередодні Стамбульського саміту. | |||||
4 квітня 1949 | Одна з країн-засновниць і ідейних натхненниць створення НАТО. Уряд лейбористів на чолі з Клементом Еттлі, який прийшов до влади після дострокових виборів у липні 1945 року, реалізував на практиці атлантичну політику, проголошену Черчиллем, результатом чого стало підписання Брюссельського, а згодом і Північноатлантичного договорів. Перша господарка штаб-квартири НАТО. З моменту утворення НАТО Велика Британія відіграє одну з найактивніших ролей в Північноатлантичному альянсі, є одним з найбільших фінансових вкладників в цивільний і військовий бюджет організації. | |||||
18 лютого 1952 | Є одним з найстаріших членів Північноатлантичного альянсу — разом з Туреччиною вона приєдналася до блоку 18 лютого 1952 року, через три роки після підписання Північноатлантичного договору. 14 серпня 1974 року, на фоні загострення кіпрської кризи, прем'єр-міністр Греції Константінос Караманліс заявив про вихід Греції з військової організації НАТО, мотивуючи цей крок нездатністю блоку перешкодити збройному конфлікту між Грецією і Туреччиною. Згодом антизахідні і антиамериканські настрої в країні поступово зійшли нанівець, і у 1980 році Греція повернулася до участі у військовій організації альянсу. Інший сусід Греції — Македонія зазнає труднощів з вступом до НАТО через те що Греція, побоюючись внутрішнього сепаратизму, наполягає на зміні назви цієї держави. | |||||
4 квітня 1949 | Одна з країн-засновниць НАТО. Приєднання до Альянсу відбулося за ініціативи соціал-демократів, які представляли найширші верстви данського суспільства. З моменту вступу до НАТО Данія оголосила, що не має наміру в мирний час розміщувати на своїй території військові бази і ядерну зброю. Крім того вона заявила бажання обмежити військову діяльність інших держав на острові Борнгольм (проте дані устремління не були закріплені законодавчо і не поширювалися на острів Гренландія і Фарерські острови. Протягом «холодної війни» Данія дотримувалася політики «відносного нейтралітету», однак пізніше зайняла активнішу позицію — її зовнішньополітичні зусилля зіграли принципову роль в інтеграції в НАТО Естонії, Латвії та Литви, підтримує вступ до Альянсу України і Грузії. | |||||
29 березня 2004 | Естонія — одна з країн-засновниць Ради північноатлантичного співробітництва. 3 лютого 1994 року приєдналася до програми «Партнерство заради миру». 1996 року почала переговори з НАТО про підготовку до приєднання, започаткувала програму «Інтенсивний діалог щодо членства в НАТО». На зустрічі на вищому рівні у Вашингтоні у 1999 НАТО визнала Естонію як одного з можливих кандидатів у члени Альянсу. Разом з Болгарією, Румунією, Словенією, Словаччиною, Литвою і Латвією офіційно запрошена до вступу в Альянс 21 лютого 2002 року у Празі. 26 березня 2003 року держави-члени НАТО підписали в Брюсселі протоколи до договору про приєднання Естонії, Болгарії, Литви, Латвії, Румунії, Словаччини та Словенії до Північноатлантичного договору, а 10 березня 2004 Рійгікогу ратифікував Північноатлантичний договір. 2 квітня 2004 року в Брюсселі відбулася урочиста церемонія прийняття семи нових членів в НАТО. | |||||
4 квітня 1949 | Одна з країн-засновниць НАТО і єдина держава Альянсу, яка не має власних збройних сил. В березні-квітні 1949 року в Ісландії відбулася перша в історії масова акція протесту проти присутності військ країн НАТО, яка втім не вплинула на рішення Альтингу підтвердити членство в Альянсі. Питання про вивід військ НАТО з території країни неодноразово піднімалося протягом всього періоду «холодної війни». В середині 1950-х років в Ісландії розгорнувся рух за виведення іноземних військ з території острова, що змусило уряд Ісландії пред'явити 1 червня 1956 року відповідну ноту уряду США, однак в грудні того ж року нота була відкликана. У 1985 році Альтинг одностайно проголосував оголошення Ісландії без'ядерною зоною. Ісландія представлена в усіх основних комітетах НАТО, робить внески у військовий і цивільний бюджети Альянсу, а також до Програми інвестицій щодо забезпечення безпеки. | |||||
30 травня 1982 | Пріоритетом зовнішньої політики Іспанії приєднання до НАТО стало з початку 1980-х, з приходом до влади уряду Леопольдо Кальво-Сотело. 30 травня 1982 Іспанія була прийнята в Альянс, ставши шістнадцятим членом Північноатлантичного союзу. Однак, 28 жовтня 1982 року на виборах до Генеральних кортесів перемогла Іспанська соціалістична робітнича партія і новий уряд заявив про початок «періоду осмислення і про призупинення переговорів про військову інтеграції Іспанії в НАТО». 23 жовтня 1984 року Феліпе Гонсалес оголосив про підготовку до референдуму щодо продовження участі країни в НАТО, який відбувся 12 березня 1986 року. 52,54% іспанців виступили за продовження участі країни в Альянсі, 39,83% — проти, 6,54% — утрималися, причому взяли участь у голосуванні тільки 59,71% електорату. Після референдуму Іспанія стала в повному обсязі брати участь у роботі всіх політичних інститутах НАТО. Що стосується військової структури, то ця держава була представлена як спостерігач в групі ядерного планування, спільній системі зв'язку НАТО. Іспанські війська залишалися під контролем національного командування, але були готові діяти спільно з військами інших країн НАТО. У 1996 році іспанський парламент схвалив участь країни у спільній командній структурі НАТО. | |||||
4 квітня 1949 | Одна з країн-засновниць НАТО. Приєднання до Альянсу відбулося за ініціативи християнських демократів на чолі з прем'єр-міністром Альчіде де Гаспері. Вступ Італії до НАТО активно підтримували США, проти спочатку виступала Франція, яка згодом змінила свою позицію і підтримала її включення в число кандидатів. Вступ Італії до Північноатлантичного альянсу дозволив їй обійти обмеження щодо чисельності збройних сил, накладені на неї умовами мирного договору 1947 року після Другої світової війни. Так, з 1970-х років чисельність збройних сил Італії разом в корпусом карабінерів перевищила 440 тисяч осіб. І лише після 1991 року чисельність ЗС Італії почала дещо знижуватися. В той же час з відродженням єдиної Європи, Рим, зацікавлений в посиленні свого військового та політичного впливу, став брати активнішу участь в діяльності НАТО. На сьогоднішній день Італія — один з найбільш впливових членів Північноатлантичного альянсу. | |||||
4 квітня 1949 | Одна з країн-засновниць і активний член НАТО. Ще в період створення НАТО канадські дипломати грали важливу роль в розробці Північноатлантичного договору — Оттава вважала, що НАТО міг би стати противагою США і забезпечити Канаді певну свободу дій у відносинах з ними. Завжди прагнула проводити в Альянсі самостійну політику. Так, незважаючи на блокаду Куби під час карибської кризи, Канада продовжувала підтримувати економічні та дипломатичні відносини з цією країною, а під час війни в Югославії — завзято опиралася нанесенню бомбових ударів по сербам. Проте Канада повністю підтримує всі програми НАТО спрямовані на нарощування оборонних спроможностей блоку. | |||||
29 березня 2004 | Членом Ради північноатлантичного співробітництва Латвія стала в грудні 1991 року, а у 1994 році — однією з перших приєдналася до програми «Партнерство заради миру». В «Основних напрямках зовнішньої політики Латвії до 2005 року», прийнятих Сеймом у 1995 році набуття членства в НАТО і ЄС були визначені основними напрямками зовнішньої політики. На зустрічі на вищому рівні у Вашингтоні у 1999 НАТО визнала Естонію одним із можливих кандидатів у члени Альянсу. Разом з Болгарією, Румунією, Словенією, Словаччиною, Естонією і Литвою офіційно запрошена до вступу в Альянс 21 лютого 2002 року у Празі. 26 березня 2003 року держави-члени НАТО підписали в Брюсселі протоколи до договору про приєднання Естонії, Болгарії, Литви, Латвії, Румунії, Словаччини та Словенії до Північноатлантичного договору. На момент вступу таке рішення підтримували 74,1% громадян Латвії. 2 квітня 2004 року в Брюсселі відбулася урочиста церемонія прийняття семи нових членів в НАТО. | |||||
29 березня 2004 | У грудні 1991 року Литва, разом з Латвією та Естонією, приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва, і вже в січні 1992 року було створено офіційне представництво Литви в Брюсселі у зв'язках з Європейським співтовариством та у справах НАТО. У травні 2000 року була створена створюється так звана Вільнюська група дев'яти держав, які прагнули до членства в НАТО. Діяльність цієї групи, членом якої була Литва, була націлена на практичну співпрацю, обмін інформацією та лобіювання своїх інтересів в державах Альянсу. У 2002 році, на Празькому саміті НАТО, Литва разом з іншими кандидатами була запрошена до початку переговорів про вступ до Північноатлантичного союзу. 26 березня 2003 року держави-члени НАТО підписали в Брюсселі протоколи до договору про приєднання Естонії, Болгарії, Литви, Латвії, Румунії, Словаччини та Словенії до Північноатлантичного договору. | |||||
4 квітня 1949 | Одна з країн-засновниць НАТО. 4 березня 1948 року Люксембург, разом з іншими країнами Бенілюксу, Великою Британією і Францією підписав Брюссельський договір, що стало початком формування Північноатлантичного союзу. Люксембург — єдина країна серед малих держав Західної Європи, що має хоча і маленьку, але реальну армію, яка є складовою об'єднаних збройних сил НАТО. ЗС Люксембургу не мають ні свого флоту, ні військових літаків та налічують всього 900 військовослужбовців. | |||||
4 квітня 1949 | Одна з країн-засновниць НАТО. Підписант Брюссельського (1948) і Північноатлантичного (1949) договорів. Цими кроками Голландія відмовилася від позиції нейтралітету, яка з 1839 року являла собою основу зовнішньополітичного курсу цієї держави. З 1 січня 2012 року на штаб Об'єднаного командування ОЗС НАТО в Брюнсумі в Нідерландах було покладено обов'язки з управління Силами реагування НАТО. | |||||
9 травня 1955 | У травні 1955 року Федеративна Республіка Німеччина стала членом Північноатлантичного альянсу а Німецька Демократична Республіка приєдналася до країн Варшавського договору, що стало остаточним оформленням військових блоків у Європі. Німеччина стала третьою після Греції і Туреччини яка приєдналася до НАТО: активне залучення НДР в орбіту військових інтересів СРСР непокоїло Західну Німеччину, але європейські країни, перш за все Франція, до 1954 року виступали проти відтворення сильної німецької армії. Вирішальним стало 23 жовтня 1954 року, коли ФРН та Італія приєдналися до Західноєвропейського союзу. В той же день на Паризькій конференції відбулося підписання низки угод, які відкривали ФРН шлях до НАТО. Юридичне оформлення ремілітаризації Західної Німеччини відбулося на 14-й, 15-й і 16-й сесіях ради НАТО: 17-18 грудня 1954 Паризькі угоди були схвалені, а 5 травня 1955 року — вступили в силу. 9 травня 1955 року ФРН була прийнята в Альянс. Німеччина отримала право на формування збройних сил, проте не мала права мати власну зброю масового ураження. | |||||
4 квітня 1949 | Одна з країн-засновниць НАТО. Після закінчення Другої світової війни Норвегія намагалася займати позицію нейтралітету, однак змушена була відмовитися від неї навесні 1948 року через події на міжнародній арені, а саме (комуністичний переворот у Чехословаччині), прагнення Радянського Союзу укласти договір про взаємну допомогу у військовій сфері з Фінляндією. Тим не менш, навіть ставши членом НАТО, Норвегія намагалася займати, наскільки це було можливо, незалежну позицію. У 1957 році Норвегія відмовилася мати на своїй території ядерну зброю в мирний час, а також розміщувати балістичні ракети середньої дальності. | |||||
27 березня 2020 | Довгий час вступ Республіки Македонія до НАТО блокувався Грецією. У квітні 2011 року Македонія подала позов до Міжнародного суду в Гаазі, в якому звинувачувала Грецію у створенні перешкод для її вступу до НАТО. Вже 5 грудня того ж року Міжнародний вуд ООН ухвалив рішення про те, що Греція не має права блокувати членство Македонії в НАТО, ЄС та інших міжнародних організаціях. Проте суперечка тривала щодо назви Македонії, яка на той час найменувалася Колишня Югославська Республіка Македонія. У 2018 році уряди Греції та Македонії дійшли консенсусу щодо назви, в результаті якого македонська сторона почала процедуру зміни назви на Республіку Північна Македонія. У січні наступного року парламент Македонії ухвалив зміни до конституції, згідно з якими вона змінює назву на Республіка Північна Македонія. Декілька тижнів пізніше парламент Греції ратифікував угоду про зміну назви Македонії. 12 лютого 2019 року Республіка Македонія офіційно змінила назву на Республіка Північна Македонія. 27 березня 2020 країна офіційно стала 30-м членом НАТО. | |||||
12 березня 1999 | Офіційні контакти між Польщею і Північноатлантичним альянсом були закладені міністром закордонних справ Кшиштофом Скубішевскім, який 21 березня 1990 здійснив перший офіційний візит до штаб-квартири НАТО. Літом того ж року посольство Польщі в Брюсселі встановило постійні робочі відносини з НАТО. Перші перемовини щодо вступу країни в Альянс розпочалися на початку 1997 року, а вже в липні 1997 року члени НАТО запросити Польщу, а також Чехію і Угорщину до початку переговорів про приєднання до Північноатлантичного союзу. Протоколи про вступ були підписані в грудні 1997 року. 12 березня 1999 року Польща, Чехія та Угорщина приєдналися до Північноатлантичного альянсу, в ході першої після розпаду СРСР «хвилі» його розширення. | |||||
4 квітня 1949 | Одна з країн-засновниць НАТО. Під час Другої світової війни диктаторський уряд Салазара проводив політику так званого «середнього шляху» і на відміну від Франциско Франко ніколи не ставав до угоди з нацистами. Не беручи безпосередньої участі у військових діях, Португалія змогла зберегти свою колоніальну імперію аж до 1974 року. У вересні 1948 року Лісабон приєднався до плану Маршалла, а у квітні 1949 році — до Північноатлантичного союзу. Після повалення в країні фашистського режиму в 1974 році і розпочатої демократизації в суспільстві, Португалія продовжила активне співробітництво в рамках НАТО. | |||||
29 березня 2004 | У 1991 році президент Румунії Йон Ілієску направив генеральному секретарю НАТО послання, в якому поінформував про готовність встановити тісну співпрацю з Північноатлантичним альянсом. У січні 1994 року Румунія, однією перших серед посткомуністичних країн, приєдналася до програми «Партнерство заради миру». У 1995 році — започаткувала Програму індивідуального партнерства з НАТО. У квітні 1997 року Парламент Румунії одноголосно ухвалив рішення звернутися до учасників Мадридського саміту НАТО з проханням надати підтримку в питанні вступу країни до Альянсу. У тому ж році, на Мадридському саміті, Румунія отримала статус країни-кандидата на членство в НАТО. Разом з Болгарією, Словенією, Словаччиною, Литвою, Латвією і Естонією офіційно запрошена до вступу в Альянс 21 лютого 2002 року на Празькому саміті. З 29 березня 2004 року Румунія — член НАТО. Вона увійшла до складу Альянсу в рамках наймасштабнішого його розширення Північноатлантичного союзу, яке відбулося напередодні Стамбульського саміту. | |||||
29 березня 2004 | Словаччина проголосила курс на вступ до НАТО одразу після здобуття незалежності в січні 1993 року. В числі перших в лютому 1994 року приєдналася до програми «Партнерство заради миру». В тому ж році приєдналася до Програмі планування процесів та аналізу, а у листопаді 1995 року прийняла Програму індивідуального партнерства. За ініціативи опозиції, у 1997 році у Словаччині була здійснена спроба проведення загальнонаціонального референдуму: бюлетені містили три питання: про вступ до НАТО, про розміщення ядерної зброї і розміщення іноземних військових баз. В голосуванні 23 травня взяли участь лише 9,8% громадян. З них 54% висловилися проти входження в НАТО, 89% проти розміщення ядерної зброї і 83,5% проти розміщення військових баз. Референдум був визнаний ЦВК нелегітимним через численні порушення. Після приходу до влади у 1998 році, колишня опозиція на чолі з Мікулашем Дзуріндою стала проводити узгоджений курс на інтеграцію в євроатлантичну структуру безпеки і до питання референдуму не поверталася. У червні 1999 року, відповідно до Плану дій щодо членства, прийнятим на Вашингтонському саміті, уряд Словаччини затвердив Програму з підготовки країни до вступу в Альянс. У березні 2001 року Національна Рада Словацької Республіки прийняла нову стратегію безпеки, в якій було проголошено курс на приєднанню до НАТО. Офіційно запрошена до вступу в Альянс 21 лютого 2002 року на Празькому саміті. 29 березня 2004 року Словаччина, разом з Болгарією, Румунією, Словенією, Литвою, Латвією і Естонією стала членом НАТО. | |||||
29 березня 2004 | Словенія проголосила курс на вступ до НАТО одразу після відвоювання незалежності від Югославії у 1991 році. У 1996 році Словенія приєдналася до Ради Північноатлантичного співробітництва і тому ж році, в числі перших держав-учасниць програми «Партнерство заради миру», прийняла пропозицію Альянсу про початок Індивідуального діалогу. У квітні 1997 року Державні збори Словенії прийняли декларацію про членство в НАТО, а в серпні президент республіки Мілан Кучан підписав указ про відкриття місії Словенії при НАТО. Офіційно запрошена до вступу в Альянс 21 лютого 2002 року на Празькому саміті. У березні 2003 року в Словенії був проведений консультативний референдум, явка на якому склала 60,29%. За вступ до НАТО висловилися 66,02%. 29 березня 2004 року Словенія, разом з Болгарією, Румунією, Словаччиною, Литвою, Латвією і Естонією стала членом НАТО. | |||||
4 квітня 1949 | Одна з країн-засновниць НАТО і Північноатлантичного договору. Підписання в мирний час військового союзу з європейськими державами стало безпрецедентним актом в історії Сполучених Штатів: конституція США, прийнята ще 1787 року, по суті позбавляла уряд можливості укладати військові союзи з іноземними державами. Важливим кроком на шляху виходу США з «ізоляціонізму» стало прийняття в червні 1948 року Сенатом США резолюції Вандерберга, яка дозволяла надання допомоги регіональним військовим союзам, зокрема, Брюссельському договору. 6 червня 1948 року розпочалися переговори між США і країнами Брюссельського пакту, а 4 квітня 1949 року вже був підписаний Вашингтонський договір. Збройні сили США — найсильніша армія серед країн-членів НАТО: приблизно третину всієї військової потужності Альянсу припадає на американських військових. У зв'язку з тим, що Вашингтон з моменту зародження НАТО взяв на себе основний тягар витрат, спрямованих на озброєння інших членів блоку, він забезпечив собі не тільки керівне, а й привілейоване становище в Північноатлантичному альянсі. | |||||
18 лютого 1952 | Є одним з найстаріших членів Північноатлантичного альянсу — разом з Грецією вона приєдналася до блоку 18 лютого 1952 року, через три роки після підписання Північноатлантичного договору. Підґрунтя прийняття до Альянсу «непівнічноатлантичних» членів, — Греції і Туреччини, — полягає в основі доктрини Трумена — розширення військової та економічної допомоги державам, уразливим до радянської загрози. Вступ Туреччини до Північноатлантичного альянсу з одного боку захистив Анкару від постійної загрози захоплення Чорноморських проток з боку Росії-СРСР, з іншого — дозволив НАТО посилити її «південний фланг». Відразу після розпаду Радянського Союзу Туреччина підтримала ідею розширення Альянсу в рамках політики «відкритих дверей», спрямовану на прийом в НАТО країн колишнього соціалістичного табору а також бере активну участь в механізмах партнерства з державами Чорноморського регіону і Південного Кавказу, які не є членами НАТО. | |||||
12 березня 1999 | Ще до розпаду Організації Варшавського договору про доцільність вступу Угорщини до НАТО заявляв міністр закордонних справ Угорщини Дьюла Хорн, а на початку 1990-х років уряд прем'єр-міністра Йожефа Антала визначив як головні завдання зовнішньополітичного курсу країни вступ до НАТО та ЄС. Офіційне запрошення приєднатися до НАТО Польща, Чехія і Угорщина отримали на Мадридському саміті у 1997 році. Угорський уряд відразу ж прийняв запрошення. 16 листопада 1997 року в країні було проведено всенародний референдум щодо членства в Альянсі. В ньому взяло участь 42,4% виборців, з яких 85,3% (3,3 млн осіб) висловилося за вступ до НАТО. Всі політичні партії Угорщини, як праві, так і ліві, також підтримали вступ країни до Північноатлантичного союзу. Протокол про вступ Угорщини до Альянсу був підписаний у грудні 1997 року. 12 березня 1999 року Польща, Чехія та Угорщина приєдналися до Північноатлантичного альянсу, в ході першої після розпаду СРСР «хвилі» його розширення. | |||||
4 квітня 2023 | ||||||
4 квітня 1949 | Одна з країн-засновниць НАТО, однак подальша історія взаємин Франції і Північноатлантичного союзу є винятком, оскільки більшу частину часу країна співпрацювала з Альянсом на особливих умовах, поза військовою організацією НАТО, з 1966 до 2009 року Франція була солідарна з іншими країнами-членами лише на політичному рівні: у 1958 році президент Франції Шарль де Голль запропонував заснувати тристоронній директорат НАТО у складі США, Великої Британії та Франції і попросив надати Франції допомогу в створенні ядерної зброї. Отримавши рішучу відмову французький уряд ухвалив рішення про поступовий вихід Франції з військової організації блоку, про що було остаточно оголошено на початку 1966 року. Згідно з заявою Франції всі об'єкти Альянсу, а також об'єкти ОЗС НАТО на ЦЄ ТВД повинні були залишити територію країни до квітня 1967 року. До цього моменту вона вже поповнила список світових ядерних держав. Незважаючи на вихід з військової структури, Франція тоді ж підписала з НАТО дві технічних угоди, що визначали спільні дії в разі агресії з боку СРСР. Позиція де Голля щодо НАТО виявилася занадто радикальною, і наступні французькі президенти поступово її пом'якшували. Повне повернення Франції у військову організацію НАТО відбулося у 2009 році за президента Ніколя Саркозі: у березні Національні Збори проголосували за пропозицію президента про повернення Франції до командних структур НАТО, а офіційне рішення було оголошене на саміті НАТО у Страсбурзі і Кельні. При цьому Франція не приєдналася до діяльності Групи ядерного планування НАТО. | |||||
1 квітня 2009 | Уперше делегація Хорватії відвідала з візитом штаб-квартиру НАТО і заявила про бажання Загреба брати участь в програмі програми «Партнерство заради миру» навесні 1994 року. Проте лише через шість років, у травні 2000 року, Хорватія приєдналася до ПРМ та стала членом Ради євроатлантичного партнерства. У лютому 2001 року було відкрите представництво Хорватії при НАТО, а у травні 2002 року Загреб отримав запрошення до Плану дій щодо членства в НАТО. У 2003 році Албанія, Хорватія і Македонія, з метою координації спільного руху до євроатлантичних структур, створили ініціативне об'єднання під назвою «Адріатична хартія». Однак у 2008 році приєднання Македонії до НАТО було заблоковане Грецією. Принципове рішення про вступ до Альянсу двох інших країн було прийняте на Бухарестському саміті 2008 року. Одночасно з Албанією Хорватія вступила в НАТО 1 квітня 2009 року, напередодні саміту Північноатлантичного альянсу в Страсбурзі і Кельні, на якому обидві країни були присутні вже як повноправні члени. | |||||
12 березня 1999 | Відразу після розпаду ЧССР у 1993 році Чехія, як незалежна держава, була прийнята до Ради північноатлантичного співробітництва і взяла курс на членство у Північноатлантичному альянсі. З 1994 року — учасниця програми «Партнерство заради миру». У 1996 році уряд Чехії створив робочий комітет з питань інтеграції в НАТО. В липні 1997 року на Мадридському саміті члени НАТО запросити Чехію, а також Польщу і Угорщину до початку переговорів про приєднання до Північноатлантичного союзу. У квітні 1998 року парламент Чехії проголосував за вступ країни в НАТО. Протоколи про вступ були підписані в грудні 1997 року. 12 березня 1999 року Польща, Угорщина та Чехія приєдналися до Північноатлантичного альянсу, в ході першої після розпаду СРСР «хвилі» його розширення. 12 березня 1999, після передачі відповідних документів на зберігання Вашингтону, Чехія офіційно стала членом Північноатлантичного альянсу. Слід зазначити, що на момент безпосереднього вступу в НАТО рівень підтримки цього кроку в Чехії був надзвичайно низьким (на 1997 рік — близько 37% населення), але через декілька років роки він серйозно виріс. | |||||
5 червня 2017 | 2 грудня 2015 керівники МЗС країн НАТО фактично запросили Чорногорію вступити в НАТО, ухваливши рішення запропонувати їй розпочати переговори про її вступ в Альянс. 5 червня 2017 року Чорногорія приєдналася до НАТО. | |||||
7 березня 2024 | 14 |
Історія
4 квітня 1949 року у Вашингтоні між 12-ма державами: Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки та Франція було підписано договір про створення НАТО.
- 1952 року до НАТО приєднались Туреччина і Греція.
- 1955 року до НАТО приєдналась Німеччина.
- 1982 року до НАТО приєдналась Іспанія.
- 1999 року до НАТО приєднались Чехія, Польща й Угорщина.
- 2004 року до НАТО приєднались Литва, Латвія, Естонія, Словаччина, Словенія, Румунія й Болгарія.
- 2009 року до НАТО приєднались Албанія і Хорватія.
- 2017 року до НАТО приєдналась Чорногорія.
- 2020 року до НАТО приєдналась Північна Македонія.
- 2023 року до НАТО приєдналась Фінляндія.
- 2024 року до НАТО приєдналась Швеція.
Див. також
Посилання
- Північноатлантичний договір ((укр.) та (рос.)) . 4 квітня 1949. Процитовано 4 серпня 2014.
- Навроцький, Володимир (лютий 2011). Вплив реалізації програми «Партнерство заради миру» на процес розширення НАТО. Віче. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 14 вересня 2014.
- В.Р.Сіденко, І.І.Жовква, Г.М.Немиря, Г.М.Перепелиця. І.І.Жовква (ред.). Критерії членства в СОТ, ЄС та НАТО. Інтеграційні перспективи України (pdf). Konrad-Adenauer-Stiftung. Інститут Євро-Атлантичного співробітництва. с. 71, 72. Архів (PDF) оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 4 серпня 2014.
- Albanian Armed Forces. 2006-07-25.
- Defence Expenditure of NATO Countries (2013-2020) (PDF) (англ.) . NATO Public Diplomacy Division. 21 жовтня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
- Defence expenditure of NATO Countries (2013-2020) (PDF). nato.int (англ.) . NATO Public Diplomacy Division. 21 жовтня 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
- Довідник НАТО. — 1110 Brussels, Belgium : NATO Public Diplomacy Division, 2006. — 386 с. — .
- Взаимодействие Албании и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Бельгийскую армию сократили с опережением графика — СМИ. РИА Новости. 02.01.2012.
- Взаимодействие Бельгии и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Bulgarian Armed Forces. 2006-07-25.
- Взаимодействие Болгарии и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- (PDF). 2006-09-23. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2012. Процитовано 25 вересня 2014.
- Взаимодействие Великобритании и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Greek Military. 2006-07-25.
- Взаимодействие Греции и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Danish Armed Forces. 2006-07-25.
- Взаимодействие Дании и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Estonia Armed Forces. 2006-07-25.
- Взаимодействие Эстонии и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Взаимодействие Исландии и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Spanish Military. 2006-07-25.
- (рос.) . Киевский центр политических исследований и конфликтологии. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 25 вересня 2014.
- Взаимодействие Испании и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- (PDF). 2006-09-27. Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2009. Процитовано 25 вересня 2014.
- Взаимодействие Италии и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- . 2006-09-27. Архів оригіналу за 20 грудня 2008. Процитовано 25 вересня 2014.
- Взаимодействие Канады и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Latvia Armed Forces. 2006-07-25.
- Взаимодействие Латвии и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Lithuanian Armed Forces. 2006-07-25.
- Взаимодействие Литвы и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Luxembourg Armed Forces. 2006-07-25.
- Взаимодействие Люксембурга и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- (PDF). 2006-09-27. Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2009. Процитовано 25 вересня 2014.
- Взаимодействие Нидерландов и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- (PDF). 2006-07-25. Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2009. Процитовано 25 вересня 2014.
- Взаимодействие Германии и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Norwegian Armed Forces. 2006-07-25.
- Взаимодействие Норвегии и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Polish Military. 2006-07-25.
- Взаимодействие Польши и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Portuguese Armed Forces. 2006-07-25.
- Взаимодействие Португалии и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- . 2006-07-25. Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 25 вересня 2014.
- Взаимодействие Румынии и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Slovakian Armed Forces. 2006-07-25.
- Взаимодействие Словакии и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Slovenia Armed Forces. 2006-07-25.
- Взаимодействие Словении и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- (PDF). DOD. 2006-07-25. Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2007. Процитовано 25 вересня 2014.
- Взаимодействие США и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф». Процитовано 25 вересня 2014.
{{}}
: Текст «мовою рос.» проігноровано () - (PDF). 2006-07-25. Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2009. Процитовано 25 вересня 2014.
- Взаимодействие Турции и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- (PDF). 2006-09-27. Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2009. Процитовано 25 вересня 2014.
- Взаимодействие Венгрии и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- (PDF). 2006-07-25. Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2009. Процитовано 25 вересня 2014.
- Взаимодействие Франции и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- Croatian Armed Forces. 2006-07-25.
- Взаимодействие Хорватии и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
- (PDF). 2006-09-27. Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2009. Процитовано 25 вересня 2014.
- Взаимодействие Чешской Республики и НАТО. Информационно-аналитический портал (ИАП) «НАТО.рф» (рос.) . Процитовано 25 вересня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2019 Krayini chleni NATO derzhavi uchasnici pidpisannya Vashingtonskogo dogovoru 4 kvitnya 1949 roku a takozh ti sho nadali priyednalis do NATO zgidno zi statteyu 10 Pivnichnoatlantichnogo dogovoru i nastupnimi ugodami Mapa derzhav chleniv NATO Usogo chlenami Pivnichnoatlantichnogo alyansu ye 32 krayini p yat derzhav berut uchast u programah NATO z rozshirennya partnerstva Serbiya vede peremovini shodo priyednannya do programi individualnogo planu partnerstva z NATO a Ukrayina podala zayavku na vstup v NATO Derzhavi chleni NATO roztashovani na dvoh materikah Yevraziyi ta Pivnichnij Americi Za chas isnuvannya Alyansu z nogo vihodili tilki Franciya ta Greciya ale potim povernulis Kriteriyi chlenstvaKrayini chleni NATO dijshli zgodi dotrimuvatis principiv vstanovlenih Vashingtonskim dogovorom Krayini ohochi priyednatisya do Alyansu mayut projti bagatostupenevij proces sho vklyuchaye politichnij dialog i vijskovu integraciyu a takozh vidpovidati pevnim vimogam a same virishuvati mizhnarodni superechki mirnim shlyahom demonstruvati viddanist principam verhovenstva prava ta prav lyudini virishuvati mirnim shlyahom mizhetnichni konflikti j zovnishni teritorialni superechki spirni pitannya vnutrishnoyi yurisdikciyi vidpovidno do principiv OBSYe ta z metoyu pragnennya do vstanovlennya dobrosusidskih vidnosin vstanovlyuvati nalezhnij demokratichnij ta gromadskij kontrol nad svoyimi zbrojnimi silami utrimuvatisya vid zagrozi siloyu chi zastosuvannya sili bud yakim chinom sho ne vidpovidaye cilyam OON spriyati rozvitku mirnih ta druzhnih mizhnarodnih vidnosin shlyahom zmicnennya svoyih vilnih institucij ta zavdyaki spriyannyu zmicnennyu stabilnosti j dobrobut prodovzhuvati nadavati cilkovitu pidtrimku ta brati uchast u roboti Radi yevroatlantichnogo partnerstva v programi Partnerstvo zaradi miru ta rozvitku spivrobitnictva z krayinami partnerami sho ne ye chlenami NATO demonstruvati viddanist spravi zmicnennya stabilnosti ta dobrobutu cherez dotrimannya principiv ekonomichnoyi svobodi socialnoyi spravedlivosti ta vidpovidalnosti za ohoronu dovkillya robiti svij vnesok vijskovogo harakteru v kolektivnu oboronu ta u vikonannya novih zavdan sho postayut pered Alyansom a takozh buti gotovimi vzyati na sebe zobov yazannya shodo postupovogo udoskonalennya svoyeyi oboronozdatnosti nalezhnim chinom brati uchast u roboti ustanov NATO pragnuti do zdijsnennya standartizaciyi ta dosyagnennya stvoryuvati cherez nacionalnu programu neobhidnu strukturu z pitan planuvannya ta vikonannya takih voyennih byudzhetiv yaki b vidpovidali viznachenim prioritetam u sferi oboroni ta peredbachali b vidpovidni shemi navchannya dlya oznajomlennya personalu z nayavnim v NATO praktikoyu ta procedurami z metoyu pidgotovki do mozhlivoyi v majbutnomu uchasti v roboti struktur Alyansu znajomitisya z nalezhnimi pravovimi mehanizmami ta ugodami yakimi keruyetsya NATO dlya zabezpechennya spivrobitnictva u svoyij strukturi ta formalnim yuridichnim procesom sho pereduye chlenstvu Derzhavi chleniStanom na 2024 rik Derzhava stolicya Data vstupu Zagalna chiselnist ZS tis osib Chiselnist ZS na 1000 naselennya Vitrati na ZS u vidsotkah do VVP na osnovi cin 2015 roku Vitrati na ZS miljoniv dol SShA Poyasnennya Albaniya Albaniya Tirana 02009 04 01 1 kvitnya 2009 20 6 17 1 47 210 Albaniya priyednalasya do Radi pivnichnoatlantichnogo spivrobitnictva u 1992 roci V 1994 stala uchasnikom programi Partnerstvo zaradi miru V comu zh roci v shtab kvartiri NATO v Bryusseli bulo vidkrito vijskove predstavnictvo Albaniyi pri RPAS U 1999 roci Tirana priyednalasya do Planu dij shodo chlenstva v NATO yakij buv zatverdzhenij na Vashingtonskomu samiti NATO U 2003 roci Albaniya Horvatiya i Makedoniya z metoyu koordinaciyi spilnogo ruhu do yevroatlantichnih struktur stvorili iniciativne ob yednannya pid nazvoyu Adriatichna hartiya Odnak u 2008 roci priyednannya Makedoniyi do NATO bulo zablokovane Greciyeyu Principove rishennya pro vstup do Alyansu dvoh inshih krayin bulo prijnyate na Buharestskomu samiti 2008 roku Odnochasno z Horvatiyeyu Albaniya vstupila v NATO 1 kvitnya 2009 roku naperedodni samitu Pivnichnoatlantichnogo alyansu v Strasburzi i Kelni na yakomu obidvi krayini buli prisutni vzhe yak povnopravni chleni Belgiya Belgiya Bryussel 01949 04 04 4 kvitnya 1949 34 3 94 1 10 5173 Odna z krayin zasnovnic NATO Bula iniciatorom zustrichi u Bryusseli 4 bereznya 1948 roku predstavnikiv Belgiyi Velikoyi Britaniyi Lyuksemburgu Niderlandiv i Franciyi v rezultati yakoyi 17 bereznya 1948 roku buv pidpisanij Bryusselskij dogovir sho stalo pochatkom formuvannya Pivnichnoatlantichnogo soyuzu Z 1967 roku v stolici Belgiyi Bryusseli roztashovana shtab kvartira NATO Bolgariya Bolgariya Sofiya 02004 03 29 29 bereznya 2004 68 45 7 85 1 93 1195 Bolgariya odna z krayin zasnovnic Radi pivnichnoatlantichnogo spivrobitnictva U travni 1994 roku priyednalasya do programi Partnerstvo zaradi miru Pitannya pro chlenstvo v Pivnichnoatlantichnomu alyansi postalo pered krayinoyu naprikinci 1996 roku Vstup do NATO na toj chas pidtrimuvalo 20 naselennya 17 lyutogo 1997 Narodni zbori Bolgariyi majzhe odnogolosno shvalili rishennya pro vstup krayini do Alyansu U tomu zh roci na Madridskomu samiti Bolgariya otrimala status krayini kandidata na chlenstvo v NATO Razom z Rumuniyeyu Sloveniyeyu Slovachchinoyu Litvoyu Latviyeyu i Estoniyeyu oficijno zaproshena do vstupu v Alyans 21 lyutogo 2002 roku u Prazi Z 29 bereznya 2004 roku Bolgariya chlen NATO Vona uvijshla do skladu Alyansu v ramkah najmasshtabnishogo jogo rozshirennya Pivnichnoatlantichnogo soyuzu yake vidbulosya naperedodni Stambulskogo samitu Velika Britaniya Velika Britaniya London 01949 04 04 4 kvitnya 1949 187 97 3 14 2 43 59 634 Odna z krayin zasnovnic i idejnih nathnennic stvorennya NATO Uryad lejboristiv na choli z Klementom Ettli yakij prijshov do vladi pislya dostrokovih viboriv u lipni 1945 roku realizuvav na praktici atlantichnu politiku progoloshenu Cherchillem rezultatom chogo stalo pidpisannya Bryusselskogo a zgodom i Pivnichnoatlantichnogo dogovoriv Persha gospodarka shtab kvartiri NATO Z momentu utvorennya NATO Velika Britaniya vidigraye odnu z najaktivnishih rolej v Pivnichnoatlantichnomu alyansi ye odnim z najbilshih finansovih vkladnikiv v civilnij i vijskovij byudzhet organizaciyi Greciya Greciya Afini 01952 02 18 18 lyutogo 1952 177 6 16 6 2 58 4785 Ye odnim z najstarishih chleniv Pivnichnoatlantichnogo alyansu razom z Turechchinoyu vona priyednalasya do bloku 18 lyutogo 1952 roku cherez tri roki pislya pidpisannya Pivnichnoatlantichnogo dogovoru 14 serpnya 1974 roku na foni zagostrennya kiprskoyi krizi prem yer ministr Greciyi Konstantinos Karamanlis zayaviv pro vihid Greciyi z vijskovoyi organizaciyi NATO motivuyuchi cej krok nezdatnistyu bloku pereshkoditi zbrojnomu konfliktu mizh Greciyeyu i Turechchinoyu Zgodom antizahidni i antiamerikanski nastroyi v krayini postupovo zijshli nanivec i u 1980 roci Greciya povernulasya do uchasti u vijskovij organizaciyi alyansu Inshij susid Greciyi Makedoniya zaznaye trudnoshiv z vstupom do NATO cherez te sho Greciya poboyuyuchis vnutrishnogo separatizmu napolyagaye na zmini nazvi ciyeyi derzhavi Daniya Daniya Kopengagen 01949 04 04 4 kvitnya 1949 22 88 4 24 1 47 4718 Odna z krayin zasnovnic NATO Priyednannya do Alyansu vidbulosya za iniciativi social demokrativ yaki predstavlyali najshirshi verstvi danskogo suspilstva Z momentu vstupu do NATO Daniya ogolosila sho ne maye namiru v mirnij chas rozmishuvati na svoyij teritoriyi vijskovi bazi i yadernu zbroyu Krim togo vona zayavila bazhannya obmezhiti vijskovu diyalnist inshih derzhav na ostrovi Borngolm prote dani ustremlinnya ne buli zakripleni zakonodavcho i ne poshiryuvalisya na ostriv Grenlandiya i Farerski ostrovi Protyagom holodnoyi vijni Daniya dotrimuvalasya politiki vidnosnogo nejtralitetu odnak piznishe zajnyala aktivnishu poziciyu yiyi zovnishnopolitichni zusillya zigrali principovu rol v integraciyi v NATO Estoniyi Latviyi ta Litvi pidtrimuye vstup do Alyansu Ukrayini i Gruziyi Estoniya Estoniya Tallinn 02004 03 29 29 bereznya 2004 5 51 4 13 2 38 669 Estoniya odna z krayin zasnovnic Radi pivnichnoatlantichnogo spivrobitnictva 3 lyutogo 1994 roku priyednalasya do programi Partnerstvo zaradi miru 1996 roku pochala peregovori z NATO pro pidgotovku do priyednannya zapochatkuvala programu Intensivnij dialog shodo chlenstva v NATO Na zustrichi na vishomu rivni u Vashingtoni u 1999 NATO viznala Estoniyu yak odnogo z mozhlivih kandidativ u chleni Alyansu Razom z Bolgariyeyu Rumuniyeyu Sloveniyeyu Slovachchinoyu Litvoyu i Latviyeyu oficijno zaproshena do vstupu v Alyans 21 lyutogo 2002 roku u Prazi 26 bereznya 2003 roku derzhavi chleni NATO pidpisali v Bryusseli protokoli do dogovoru pro priyednannya Estoniyi Bolgariyi Litvi Latviyi Rumuniyi Slovachchini ta Sloveniyi do Pivnichnoatlantichnogo dogovoru a 10 bereznya 2004 Rijgikogu ratifikuvav Pivnichnoatlantichnij dogovir 2 kvitnya 2004 roku v Bryusseli vidbulasya urochista ceremoniya prijnyattya semi novih chleniv v NATO Islandiya Islandiya Rejk yavik 01949 04 04 4 kvitnya 1949 0 0 0 13 37 Odna z krayin zasnovnic NATO i yedina derzhava Alyansu yaka ne maye vlasnih zbrojnih sil V berezni kvitni 1949 roku v Islandiyi vidbulasya persha v istoriyi masova akciya protestu proti prisutnosti vijsk krayin NATO yaka vtim ne vplinula na rishennya Altingu pidtverditi chlenstvo v Alyansi Pitannya pro vivid vijsk NATO z teritoriyi krayini neodnorazovo pidnimalosya protyagom vsogo periodu holodnoyi vijni V seredini 1950 h rokiv v Islandiyi rozgornuvsya ruh za vivedennya inozemnih vijsk z teritoriyi ostrova sho zmusilo uryad Islandiyi pred yaviti 1 chervnya 1956 roku vidpovidnu notu uryadu SShA odnak v grudni togo zh roku nota bula vidklikana U 1985 roci Alting odnostajno progolosuvav ogoloshennya Islandiyi bez yadernoyu zonoyu Islandiya predstavlena v usih osnovnih komitetah NATO robit vneski u vijskovij i civilnij byudzheti Alyansu a takozh do Programi investicij shodo zabezpechennya bezpeki Ispaniya Ispaniya Madrid 01982 05 30 30 travnya 1982 177 95 3 49 1 16 14 069 Prioritetom zovnishnoyi politiki Ispaniyi priyednannya do NATO stalo z pochatku 1980 h z prihodom do vladi uryadu Leopoldo Kalvo Sotelo 30 travnya 1982 Ispaniya bula prijnyata v Alyans stavshi shistnadcyatim chlenom Pivnichnoatlantichnogo soyuzu Odnak 28 zhovtnya 1982 roku na viborah do Generalnih kortesiv peremogla Ispanska socialistichna robitnicha partiya i novij uryad zayaviv pro pochatok periodu osmislennya i pro prizupinennya peregovoriv pro vijskovu integraciyi Ispaniyi v NATO 23 zhovtnya 1984 roku Felipe Gonsales ogolosiv pro pidgotovku do referendumu shodo prodovzhennya uchasti krayini v NATO yakij vidbuvsya 12 bereznya 1986 roku 52 54 ispanciv vistupili za prodovzhennya uchasti krayini v Alyansi 39 83 proti 6 54 utrimalisya prichomu vzyali uchast u golosuvanni tilki 59 71 elektoratu Pislya referendumu Ispaniya stala v povnomu obsyazi brati uchast u roboti vsih politichnih institutah NATO Sho stosuyetsya vijskovoyi strukturi to cya derzhava bula predstavlena yak sposterigach v grupi yadernogo planuvannya spilnij sistemi zv yazku NATO Ispanski vijska zalishalisya pid kontrolem nacionalnogo komanduvannya ale buli gotovi diyati spilno z vijskami inshih krayin NATO U 1996 roci ispanskij parlament shvaliv uchast krayini u spilnij komandnij strukturi NATO Italiya Italiya Rim 01949 04 04 4 kvitnya 1949 230 35 3 42 1 43 24 853 Odna z krayin zasnovnic NATO Priyednannya do Alyansu vidbulosya za iniciativi hristiyanskih demokrativ na choli z prem yer ministrom Alchide de Gasperi Vstup Italiyi do NATO aktivno pidtrimuvali SShA proti spochatku vistupala Franciya yaka zgodom zminila svoyu poziciyu i pidtrimala yiyi vklyuchennya v chislo kandidativ Vstup Italiyi do Pivnichnoatlantichnogo alyansu dozvoliv yij obijti obmezhennya shodo chiselnosti zbrojnih sil nakladeni na neyi umovami mirnogo dogovoru 1947 roku pislya Drugoyi svitovoyi vijni Tak z 1970 h rokiv chiselnist zbrojnih sil Italiyi razom v korpusom karabineriv perevishila 440 tisyach osib I lishe pislya 1991 roku chiselnist ZS Italiyi pochala desho znizhuvatisya V toj zhe chas z vidrodzhennyam yedinoyi Yevropi Rim zacikavlenij v posilenni svogo vijskovogo ta politichnogo vplivu stav brati aktivnishu uchast v diyalnosti NATO Na sogodnishnij den Italiya odin z najbilsh vplivovih chleniv Pivnichnoatlantichnogo alyansu Kanada Kanada Ottava 01949 04 04 4 kvitnya 1949 62 3 1 61 1 45 22 150 Odna z krayin zasnovnic i aktivnij chlen NATO She v period stvorennya NATO kanadski diplomati grali vazhlivu rol v rozrobci Pivnichnoatlantichnogo dogovoru Ottava vvazhala sho NATO mig bi stati protivagoyu SShA i zabezpechiti Kanadi pevnu svobodu dij u vidnosinah z nimi Zavzhdi pragnula provoditi v Alyansi samostijnu politiku Tak nezvazhayuchi na blokadu Kubi pid chas karibskoyi krizi Kanada prodovzhuvala pidtrimuvati ekonomichni ta diplomatichni vidnosini z ciyeyu krayinoyu a pid chas vijni v Yugoslaviyi zavzyato opiralasya nanesennyu bombovih udariv po serbam Prote Kanada povnistyu pidtrimuye vsi programi NATO spryamovani na naroshuvannya oboronnih spromozhnostej bloku Latviya Latviya Riga 02004 03 29 29 bereznya 2004 5 5 2 13 2 32 722 Chlenom Radi pivnichnoatlantichnogo spivrobitnictva Latviya stala v grudni 1991 roku a u 1994 roci odniyeyu z pershih priyednalasya do programi Partnerstvo zaradi miru V Osnovnih napryamkah zovnishnoyi politiki Latviyi do 2005 roku prijnyatih Sejmom u 1995 roci nabuttya chlenstva v NATO i YeS buli viznacheni osnovnimi napryamkami zovnishnoyi politiki Na zustrichi na vishomu rivni u Vashingtoni u 1999 NATO viznala Estoniyu odnim iz mozhlivih kandidativ u chleni Alyansu Razom z Bolgariyeyu Rumuniyeyu Sloveniyeyu Slovachchinoyu Estoniyeyu i Litvoyu oficijno zaproshena do vstupu v Alyans 21 lyutogo 2002 roku u Prazi 26 bereznya 2003 roku derzhavi chleni NATO pidpisali v Bryusseli protokoli do dogovoru pro priyednannya Estoniyi Bolgariyi Litvi Latviyi Rumuniyi Slovachchini ta Sloveniyi do Pivnichnoatlantichnogo dogovoru Na moment vstupu take rishennya pidtrimuvali 74 1 gromadyan Latviyi 2 kvitnya 2004 roku v Bryusseli vidbulasya urochista ceremoniya prijnyattya semi novih chleniv v NATO Litva Litva Vilnyus 02004 03 29 29 bereznya 2004 13 51 3 53 2 28 1118 U grudni 1991 roku Litva razom z Latviyeyu ta Estoniyeyu priyednalasya do Radi pivnichnoatlantichnogo spivrobitnictva i vzhe v sichni 1992 roku bulo stvoreno oficijne predstavnictvo Litvi v Bryusseli u zv yazkah z Yevropejskim spivtovaristvom ta u spravah NATO U travni 2000 roku bula stvorena stvoryuyetsya tak zvana Vilnyuska grupa dev yati derzhav yaki pragnuli do chlenstva v NATO Diyalnist ciyeyi grupi chlenom yakoyi bula Litva bula nacilena na praktichnu spivpracyu obmin informaciyeyu ta lobiyuvannya svoyih interesiv v derzhavah Alyansu U 2002 roci na Prazkomu samiti NATO Litva razom z inshimi kandidatami bula zaproshena do pochatku peregovoriv pro vstup do Pivnichnoatlantichnogo soyuzu 26 bereznya 2003 roku derzhavi chleni NATO pidpisali v Bryusseli protokoli do dogovoru pro priyednannya Estoniyi Bolgariyi Litvi Latviyi Rumuniyi Slovachchini ta Sloveniyi do Pivnichnoatlantichnogo dogovoru Lyuksemburg Lyuksemburg Lyuksemburg 01949 04 04 4 kvitnya 1949 0 9 1 92 0 64 422 Odna z krayin zasnovnic NATO 4 bereznya 1948 roku Lyuksemburg razom z inshimi krayinami Benilyuksu Velikoyu Britaniyeyu i Franciyeyu pidpisav Bryusselskij dogovir sho stalo pochatkom formuvannya Pivnichnoatlantichnogo soyuzu Lyuksemburg yedina krayina sered malih derzhav Zahidnoyi Yevropi sho maye hocha i malenku ale realnu armiyu yaka ye skladovoyu ob yednanih zbrojnih sil NATO ZS Lyuksemburgu ne mayut ni svogo flotu ni vijskovih litakiv ta nalichuyut vsogo 900 vijskovosluzhbovciv Niderlandi Niderlandi Amsterdam 01949 04 04 4 kvitnya 1949 53 13 3 24 1 48 12 067 Odna z krayin zasnovnic NATO Pidpisant Bryusselskogo 1948 i Pivnichnoatlantichnogo 1949 dogovoriv Cimi krokami Gollandiya vidmovilasya vid poziciyi nejtralitetu yaka z 1839 roku yavlyala soboyu osnovu zovnishnopolitichnogo kursu ciyeyi derzhavi Z 1 sichnya 2012 roku na shtab Ob yednanogo komanduvannya OZS NATO v Bryunsumi v Niderlandah bulo pokladeno obov yazki z upravlinnya Silami reaguvannya NATO Nimechchina Nimechchina Berlin 01955 05 09 9 travnya 1955 200 77 3 45 1 57 56 074 U travni 1955 roku Federativna Respublika Nimechchina stala chlenom Pivnichnoatlantichnogo alyansu a Nimecka Demokratichna Respublika priyednalasya do krayin Varshavskogo dogovoru sho stalo ostatochnim oformlennyam vijskovih blokiv u Yevropi Nimechchina stala tretoyu pislya Greciyi i Turechchini yaka priyednalasya do NATO aktivne zaluchennya NDR v orbitu vijskovih interesiv SRSR nepokoyilo Zahidnu Nimechchinu ale yevropejski krayini persh za vse Franciya do 1954 roku vistupali proti vidtvorennya silnoyi nimeckoyi armiyi Virishalnim stalo 23 zhovtnya 1954 roku koli FRN ta Italiya priyednalisya do Zahidnoyevropejskogo soyuzu V toj zhe den na Parizkij konferenciyi vidbulosya pidpisannya nizki ugod yaki vidkrivali FRN shlyah do NATO Yuridichne oformlennya remilitarizaciyi Zahidnoyi Nimechchini vidbulosya na 14 j 15 j i 16 j sesiyah radi NATO 17 18 grudnya 1954 Parizki ugodi buli shvaleni a 5 travnya 1955 roku vstupili v silu 9 travnya 1955 roku FRN bula prijnyata v Alyans Nimechchina otrimala pravo na formuvannya zbrojnih sil prote ne mala prava mati vlasnu zbroyu masovogo urazhennya Norvegiya Norvegiya Oslo 01949 04 04 4 kvitnya 1949 29 1 4 68 2 03 6671 Odna z krayin zasnovnic NATO Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Norvegiya namagalasya zajmati poziciyu nejtralitetu odnak zmushena bula vidmovitisya vid neyi navesni 1948 roku cherez podiyi na mizhnarodnij areni a same komunistichnij perevorot u Chehoslovachchini pragnennya Radyanskogo Soyuzu uklasti dogovir pro vzayemnu dopomogu u vijskovij sferi z Finlyandiyeyu Tim ne mensh navit stavshi chlenom NATO Norvegiya namagalasya zajmati naskilki ce bulo mozhlivo nezalezhnu poziciyu U 1957 roci Norvegiya vidmovilasya mati na svoyij teritoriyi yadernu zbroyu v mirnij chas a takozh rozmishuvati balistichni raketi serednoyi dalnosti Pivnichna Makedoniya Pivnichna Makedoniya Skop ye 02020 03 27 27 bereznya 2020 1 27 151 Dovgij chas vstup Respubliki Makedoniya do NATO blokuvavsya Greciyeyu U kvitni 2011 roku Makedoniya podala pozov do Mizhnarodnogo sudu v Gaazi v yakomu zvinuvachuvala Greciyu u stvorenni pereshkod dlya yiyi vstupu do NATO Vzhe 5 grudnya togo zh roku Mizhnarodnij vud OON uhvaliv rishennya pro te sho Greciya ne maye prava blokuvati chlenstvo Makedoniyi v NATO YeS ta inshih mizhnarodnih organizaciyah Prote superechka trivala shodo nazvi Makedoniyi yaka na toj chas najmenuvalasya Kolishnya Yugoslavska Respublika Makedoniya U 2018 roci uryadi Greciyi ta Makedoniyi dijshli konsensusu shodo nazvi v rezultati yakogo makedonska storona pochala proceduru zmini nazvi na Respubliku Pivnichna Makedoniya U sichni nastupnogo roku parlament Makedoniyi uhvaliv zmini do konstituciyi zgidno z yakimi vona zminyuye nazvu na Respublika Pivnichna Makedoniya Dekilka tizhniv piznishe parlament Greciyi ratifikuvav ugodu pro zminu nazvi Makedoniyi 12 lyutogo 2019 roku Respublika Makedoniya oficijno zminila nazvu na Respublika Pivnichna Makedoniya 27 bereznya 2020 krayina oficijno stala 30 m chlenom NATO Polsha Polsha Varshava 01999 03 12 12 bereznya 1999 105 4 22 2 30 12 043 Oficijni kontakti mizh Polsheyu i Pivnichnoatlantichnim alyansom buli zakladeni ministrom zakordonnih sprav Kshishtofom Skubishevskim yakij 21 bereznya 1990 zdijsniv pershij oficijnij vizit do shtab kvartiri NATO Litom togo zh roku posolstvo Polshi v Bryusseli vstanovilo postijni robochi vidnosini z NATO Pershi peremovini shodo vstupu krayini v Alyans rozpochalisya na pochatku 1997 roku a vzhe v lipni 1997 roku chleni NATO zaprositi Polshu a takozh Chehiyu i Ugorshinu do pochatku peregovoriv pro priyednannya do Pivnichnoatlantichnogo soyuzu Protokoli pro vstup buli pidpisani v grudni 1997 roku 12 bereznya 1999 roku Polsha Chehiya ta Ugorshina priyednalisya do Pivnichnoatlantichnogo alyansu v hodi pershoyi pislya rozpadu SRSR hvili jogo rozshirennya Portugaliya Portugaliya Lisabon 01949 04 04 4 kvitnya 1949 44 9 4 25 1 63 3472 Odna z krayin zasnovnic NATO Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni diktatorskij uryad Salazara provodiv politiku tak zvanogo serednogo shlyahu i na vidminu vid Francisko Franko nikoli ne stavav do ugodi z nacistami Ne beruchi bezposerednoyi uchasti u vijskovih diyah Portugaliya zmogla zberegti svoyu kolonialnu imperiyu azh do 1974 roku U veresni 1948 roku Lisabon priyednavsya do planu Marshalla a u kvitni 1949 roci do Pivnichnoatlantichnogo soyuzu Pislya povalennya v krayini fashistskogo rezhimu v 1974 roci i rozpochatoyi demokratizaciyi v suspilstvi Portugaliya prodovzhila aktivne spivrobitnictvo v ramkah NATO Rumuniya Rumuniya Buharest 02004 03 29 29 bereznya 2004 93 6 4 31 2 38 5498 U 1991 roci prezident Rumuniyi Jon Iliyesku napraviv generalnomu sekretaryu NATO poslannya v yakomu poinformuvav pro gotovnist vstanoviti tisnu spivpracyu z Pivnichnoatlantichnim alyansom U sichni 1994 roku Rumuniya odniyeyu pershih sered postkomunistichnih krayin priyednalasya do programi Partnerstvo zaradi miru U 1995 roci zapochatkuvala Programu individualnogo partnerstva z NATO U kvitni 1997 roku Parlament Rumuniyi odnogolosno uhvaliv rishennya zvernutisya do uchasnikiv Madridskogo samitu NATO z prohannyam nadati pidtrimku v pitanni vstupu krayini do Alyansu U tomu zh roci na Madridskomu samiti Rumuniya otrimala status krayini kandidata na chlenstvo v NATO Razom z Bolgariyeyu Sloveniyeyu Slovachchinoyu Litvoyu Latviyeyu i Estoniyeyu oficijno zaproshena do vstupu v Alyans 21 lyutogo 2002 roku na Prazkomu samiti Z 29 bereznya 2004 roku Rumuniya chlen NATO Vona uvijshla do skladu Alyansu v ramkah najmasshtabnishogo jogo rozshirennya Pivnichnoatlantichnogo soyuzu yake vidbulosya naperedodni Stambulskogo samitu Slovachchina Slovachchina Bratislava 02004 03 29 29 bereznya 2004 26 2 4 05 1 86 1753 Slovachchina progolosila kurs na vstup do NATO odrazu pislya zdobuttya nezalezhnosti v sichni 1993 roku V chisli pershih v lyutomu 1994 roku priyednalasya do programi Partnerstvo zaradi miru V tomu zh roci priyednalasya do Programi planuvannya procesiv ta analizu a u listopadi 1995 roku prijnyala Programu individualnogo partnerstva Za iniciativi opoziciyi u 1997 roci u Slovachchini bula zdijsnena sproba provedennya zagalnonacionalnogo referendumu byuleteni mistili tri pitannya pro vstup do NATO pro rozmishennya yadernoyi zbroyi i rozmishennya inozemnih vijskovih baz V golosuvanni 23 travnya vzyali uchast lishe 9 8 gromadyan Z nih 54 vislovilisya proti vhodzhennya v NATO 89 proti rozmishennya yadernoyi zbroyi i 83 5 proti rozmishennya vijskovih baz Referendum buv viznanij CVK nelegitimnim cherez chislenni porushennya Pislya prihodu do vladi u 1998 roci kolishnya opoziciya na choli z Mikulashem Dzurindoyu stala provoditi uzgodzhenij kurs na integraciyu v yevroatlantichnu strukturu bezpeki i do pitannya referendumu ne povertalasya U chervni 1999 roku vidpovidno do Planu dij shodo chlenstva prijnyatim na Vashingtonskomu samiti uryad Slovachchini zatverdiv Programu z pidgotovki krayini do vstupu v Alyans U berezni 2001 roku Nacionalna Rada Slovackoyi Respubliki prijnyala novu strategiyu bezpeki v yakij bulo progolosheno kurs na priyednannyu do NATO Oficijno zaproshena do vstupu v Alyans 21 lyutogo 2002 roku na Prazkomu samiti 29 bereznya 2004 roku Slovachchina razom z Bolgariyeyu Rumuniyeyu Sloveniyeyu Litvoyu Latviyeyu i Estoniyeyu stala chlenom NATO Sloveniya Sloveniya Lyublyana 02004 03 29 29 bereznya 2004 9 1 21 1 20 584 Sloveniya progolosila kurs na vstup do NATO odrazu pislya vidvoyuvannya nezalezhnosti vid Yugoslaviyi u 1991 roci U 1996 roci Sloveniya priyednalasya do Radi Pivnichnoatlantichnogo spivrobitnictva i tomu zh roci v chisli pershih derzhav uchasnic programi Partnerstvo zaradi miru prijnyala propoziciyu Alyansu pro pochatok Individualnogo dialogu U kvitni 1997 roku Derzhavni zbori Sloveniyi prijnyali deklaraciyu pro chlenstvo v NATO a v serpni prezident respubliki Milan Kuchan pidpisav ukaz pro vidkrittya misiyi Sloveniyi pri NATO Oficijno zaproshena do vstupu v Alyans 21 lyutogo 2002 roku na Prazkomu samiti U berezni 2003 roku v Sloveniyi buv provedenij konsultativnij referendum yavka na yakomu sklala 60 29 Za vstup do NATO vislovilisya 66 02 29 bereznya 2004 roku Sloveniya razom z Bolgariyeyu Rumuniyeyu Slovachchinoyu Litvoyu Latviyeyu i Estoniyeyu stala chlenom NATO SShA SShA Vashington 01949 04 04 4 kvitnya 1949 1477 4 76 3 87 784 952 Odna z krayin zasnovnic NATO i Pivnichnoatlantichnogo dogovoru Pidpisannya v mirnij chas vijskovogo soyuzu z yevropejskimi derzhavami stalo bezprecedentnim aktom v istoriyi Spoluchenih Shtativ konstituciya SShA prijnyata she 1787 roku po suti pozbavlyala uryad mozhlivosti ukladati vijskovi soyuzi z inozemnimi derzhavami Vazhlivim krokom na shlyahu vihodu SShA z izolyacionizmu stalo prijnyattya v chervni 1948 roku Senatom SShA rezolyuciyi Vanderberga yaka dozvolyala nadannya dopomogi regionalnim vijskovim soyuzam zokrema Bryusselskomu dogovoru 6 chervnya 1948 roku rozpochalisya peregovori mizh SShA i krayinami Bryusselskogo paktu a 4 kvitnya 1949 roku vzhe buv pidpisanij Vashingtonskij dogovir Zbrojni sili SShA najsilnisha armiya sered krayin chleniv NATO priblizno tretinu vsiyeyi vijskovoyi potuzhnosti Alyansu pripadaye na amerikanskih vijskovih U zv yazku z tim sho Vashington z momentu zarodzhennya NATO vzyav na sebe osnovnij tyagar vitrat spryamovanih na ozbroyennya inshih chleniv bloku vin zabezpechiv sobi ne tilki kerivne a j privilejovane stanovishe v Pivnichnoatlantichnomu alyansi Turechchina Turechchina Ankara 01952 02 18 18 lyutogo 1952 726 8 99 1 91 13 303 Ye odnim z najstarishih chleniv Pivnichnoatlantichnogo alyansu razom z Greciyeyu vona priyednalasya do bloku 18 lyutogo 1952 roku cherez tri roki pislya pidpisannya Pivnichnoatlantichnogo dogovoru Pidgruntya prijnyattya do Alyansu nepivnichnoatlantichnih chleniv Greciyi i Turechchini polyagaye v osnovi doktrini Trumena rozshirennya vijskovoyi ta ekonomichnoyi dopomogi derzhavam urazlivim do radyanskoyi zagrozi Vstup Turechchini do Pivnichnoatlantichnogo alyansu z odnogo boku zahistiv Ankaru vid postijnoyi zagrozi zahoplennya Chornomorskih protok z boku Rosiyi SRSR z inshogo dozvoliv NATO posiliti yiyi pivdennij flang Vidrazu pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu Turechchina pidtrimala ideyu rozshirennya Alyansu v ramkah politiki vidkritih dverej spryamovanu na prijom v NATO krayin kolishnogo socialistichnogo taboru a takozh bere aktivnu uchast v mehanizmah partnerstva z derzhavami Chornomorskogo regionu i Pivdennogo Kavkazu yaki ne ye chlenami NATO Ugorshina Ugorshina Budapesht 01999 03 12 12 bereznya 1999 33 4 3 31 1 33 1829 She do rozpadu Organizaciyi Varshavskogo dogovoru pro docilnist vstupu Ugorshini do NATO zayavlyav ministr zakordonnih sprav Ugorshini Dyula Horn a na pochatku 1990 h rokiv uryad prem yer ministra Jozhefa Antala viznachiv yak golovni zavdannya zovnishnopolitichnogo kursu krayini vstup do NATO ta YeS Oficijne zaproshennya priyednatisya do NATO Polsha Chehiya i Ugorshina otrimali na Madridskomu samiti u 1997 roci Ugorskij uryad vidrazu zh prijnyav zaproshennya 16 listopada 1997 roku v krayini bulo provedeno vsenarodnij referendum shodo chlenstva v Alyansi V nomu vzyalo uchast 42 4 viborciv z yakih 85 3 3 3 mln osib vislovilosya za vstup do NATO Vsi politichni partiyi Ugorshini yak pravi tak i livi takozh pidtrimali vstup krayini do Pivnichnoatlantichnogo soyuzu Protokol pro vstup Ugorshini do Alyansu buv pidpisanij u grudni 1997 roku 12 bereznya 1999 roku Polsha Chehiya ta Ugorshina priyednalisya do Pivnichnoatlantichnogo alyansu v hodi pershoyi pislya rozpadu SRSR hvili jogo rozshirennya Finlyandiya Finlyandiya Gelsinki 02023 04 04 4 kvitnya 2023 24 4 3 1 96 5800 Franciya Franciya Parizh 01949 04 04 4 kvitnya 1949 259 05 4 27 2 11 50 247 Odna z krayin zasnovnic NATO odnak podalsha istoriya vzayemin Franciyi i Pivnichnoatlantichnogo soyuzu ye vinyatkom oskilki bilshu chastinu chasu krayina spivpracyuvala z Alyansom na osoblivih umovah poza vijskovoyu organizaciyeyu NATO z 1966 do 2009 roku Franciya bula solidarna z inshimi krayinami chlenami lishe na politichnomu rivni u 1958 roci prezident Franciyi Sharl de Goll zaproponuvav zasnuvati tristoronnij direktorat NATO u skladi SShA Velikoyi Britaniyi ta Franciyi i poprosiv nadati Franciyi dopomogu v stvorenni yadernoyi zbroyi Otrimavshi rishuchu vidmovu francuzkij uryad uhvaliv rishennya pro postupovij vihid Franciyi z vijskovoyi organizaciyi bloku pro sho bulo ostatochno ogolosheno na pochatku 1966 roku Zgidno z zayavoyu Franciyi vsi ob yekti Alyansu a takozh ob yekti OZS NATO na CYe TVD povinni buli zalishiti teritoriyu krayini do kvitnya 1967 roku Do cogo momentu vona vzhe popovnila spisok svitovih yadernih derzhav Nezvazhayuchi na vihid z vijskovoyi strukturi Franciya todi zh pidpisala z NATO dvi tehnichnih ugodi sho viznachali spilni diyi v razi agresiyi z boku SRSR Poziciya de Gollya shodo NATO viyavilasya zanadto radikalnoyu i nastupni francuzki prezidenti postupovo yiyi pom yakshuvali Povne povernennya Franciyi u vijskovu organizaciyu NATO vidbulosya u 2009 roci za prezidenta Nikolya Sarkozi u berezni Nacionalni Zbori progolosuvali za propoziciyu prezidenta pro povernennya Franciyi do komandnih struktur NATO a oficijne rishennya bulo ogoloshene na samiti NATO u Strasburzi i Kelni Pri comu Franciya ne priyednalasya do diyalnosti Grupi yadernogo planuvannya NATO Horvatiya Horvatiya Zagreb 02009 04 01 1 kvitnya 2009 51 6 63 1 87 986 Upershe delegaciya Horvatiyi vidvidala z vizitom shtab kvartiru NATO i zayavila pro bazhannya Zagreba brati uchast v programi programi Partnerstvo zaradi miru navesni 1994 roku Prote lishe cherez shist rokiv u travni 2000 roku Horvatiya priyednalasya do PRM ta stala chlenom Radi yevroatlantichnogo partnerstva U lyutomu 2001 roku bulo vidkrite predstavnictvo Horvatiyi pri NATO a u travni 2002 roku Zagreb otrimav zaproshennya do Planu dij shodo chlenstva v NATO U 2003 roci Albaniya Horvatiya i Makedoniya z metoyu koordinaciyi spilnogo ruhu do yevroatlantichnih struktur stvorili iniciativne ob yednannya pid nazvoyu Adriatichna hartiya Odnak u 2008 roci priyednannya Makedoniyi do NATO bulo zablokovane Greciyeyu Principove rishennya pro vstup do Alyansu dvoh inshih krayin bulo prijnyate na Buharestskomu samiti 2008 roku Odnochasno z Albaniyeyu Horvatiya vstupila v NATO 1 kvitnya 2009 roku naperedodni samitu Pivnichnoatlantichnogo alyansu v Strasburzi i Kelni na yakomu obidvi krayini buli prisutni vzhe yak povnopravni chleni Chehiya Chehiya Praga 01999 03 12 12 bereznya 1999 57 05 5 57 1 43 3038 Vidrazu pislya rozpadu ChSSR u 1993 roci Chehiya yak nezalezhna derzhava bula prijnyata do Radi pivnichnoatlantichnogo spivrobitnictva i vzyala kurs na chlenstvo u Pivnichnoatlantichnomu alyansi Z 1994 roku uchasnicya programi Partnerstvo zaradi miru U 1996 roci uryad Chehiyi stvoriv robochij komitet z pitan integraciyi v NATO V lipni 1997 roku na Madridskomu samiti chleni NATO zaprositi Chehiyu a takozh Polshu i Ugorshinu do pochatku peregovoriv pro priyednannya do Pivnichnoatlantichnogo soyuzu U kvitni 1998 roku parlament Chehiyi progolosuvav za vstup krayini v NATO Protokoli pro vstup buli pidpisani v grudni 1997 roku 12 bereznya 1999 roku Polsha Ugorshina ta Chehiya priyednalisya do Pivnichnoatlantichnogo alyansu v hodi pershoyi pislya rozpadu SRSR hvili jogo rozshirennya 12 bereznya 1999 pislya peredachi vidpovidnih dokumentiv na zberigannya Vashingtonu Chehiya oficijno stala chlenom Pivnichnoatlantichnogo alyansu Slid zaznachiti sho na moment bezposerednogo vstupu v NATO riven pidtrimki cogo kroku v Chehiyi buv nadzvichajno nizkim na 1997 rik blizko 37 naselennya ale cherez dekilka rokiv roki vin serjozno viris Chornogoriya Chornogoriya Podgoricya 02017 06 05 5 chervnya 2017 1 91 97 2 grudnya 2015 kerivniki MZS krayin NATO faktichno zaprosili Chornogoriyu vstupiti v NATO uhvalivshi rishennya zaproponuvati yij rozpochati peregovori pro yiyi vstup v Alyans 5 chervnya 2017 roku Chornogoriya priyednalasya do NATO Shveciya Shveciya Stokgolm 02024 03 07 7 bereznya 2024 14Istoriya4 kvitnya 1949 roku u Vashingtoni mizh 12 ma derzhavami Belgiya Velika Britaniya Daniya Islandiya Italiya Kanada Lyuksemburg Niderlandi Norvegiya Portugaliya Spolucheni Shtati Ameriki ta Franciya bulo pidpisano dogovir pro stvorennya NATO 1952 roku do NATO priyednalis Turechchina i Greciya 1955 roku do NATO priyednalas Nimechchina 1982 roku do NATO priyednalas Ispaniya 1999 roku do NATO priyednalis Chehiya Polsha j Ugorshina 2004 roku do NATO priyednalis Litva Latviya Estoniya Slovachchina Sloveniya Rumuniya j Bolgariya 2009 roku do NATO priyednalis Albaniya i Horvatiya 2017 roku do NATO priyednalas Chornogoriya 2020 roku do NATO priyednalas Pivnichna Makedoniya 2023 roku do NATO priyednalas Finlyandiya 2024 roku do NATO priyednalas Shveciya Div takozhSpisok krayin Yevropejskogo Soyuzu Spisok krayin za chiselnistyu zbrojnih sil Spisok krayin za vijskovimi vitratamiPosilannyaPivnichnoatlantichnij dogovir ukr ta ros 4 kvitnya 1949 Procitovano 4 serpnya 2014 Navrockij Volodimir lyutij 2011 Vpliv realizaciyi programi Partnerstvo zaradi miru na proces rozshirennya NATO Viche Arhiv originalu za 14 veresnya 2014 Procitovano 14 veresnya 2014 V R Sidenko I I Zhovkva G M Nemirya G M Perepelicya I I Zhovkva red Kriteriyi chlenstva v SOT YeS ta NATO Integracijni perspektivi Ukrayini pdf Konrad Adenauer Stiftung Institut Yevro Atlantichnogo spivrobitnictva s 71 72 Arhiv PDF originalu za 27 chervnya 2014 Procitovano 4 serpnya 2014 Albanian Armed Forces 2006 07 25 Defence Expenditure of NATO Countries 2013 2020 PDF angl NATO Public Diplomacy Division 21 zhovtnya 2020 Procitovano 15 grudnya 2020 Defence expenditure of NATO Countries 2013 2020 PDF nato int angl NATO Public Diplomacy Division 21 zhovtnya 2020 Procitovano 17 grudnya 2020 Dovidnik NATO 1110 Brussels Belgium NATO Public Diplomacy Division 2006 386 s ISBN 92 845 0184 9 Vzaimodejstvie Albanii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Belgijskuyu armiyu sokratili s operezheniem grafika SMI RIA Novosti 02 01 2012 Vzaimodejstvie Belgii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Bulgarian Armed Forces 2006 07 25 Vzaimodejstvie Bolgarii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 PDF 2006 09 23 Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2012 Procitovano 25 veresnya 2014 Vzaimodejstvie Velikobritanii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Greek Military 2006 07 25 Vzaimodejstvie Grecii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Danish Armed Forces 2006 07 25 Vzaimodejstvie Danii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Estonia Armed Forces 2006 07 25 Vzaimodejstvie Estonii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Vzaimodejstvie Islandii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Spanish Military 2006 07 25 ros Kievskij centr politicheskih issledovanij i konfliktologii Arhiv originalu za 12 listopada 2014 Procitovano 25 veresnya 2014 Vzaimodejstvie Ispanii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 PDF 2006 09 27 Arhiv originalu PDF za 17 chervnya 2009 Procitovano 25 veresnya 2014 Vzaimodejstvie Italii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 2006 09 27 Arhiv originalu za 20 grudnya 2008 Procitovano 25 veresnya 2014 Vzaimodejstvie Kanady i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Latvia Armed Forces 2006 07 25 Vzaimodejstvie Latvii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Lithuanian Armed Forces 2006 07 25 Vzaimodejstvie Litvy i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Luxembourg Armed Forces 2006 07 25 Vzaimodejstvie Lyuksemburga i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 PDF 2006 09 27 Arhiv originalu PDF za 17 chervnya 2009 Procitovano 25 veresnya 2014 Vzaimodejstvie Niderlandov i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 PDF 2006 07 25 Arhiv originalu PDF za 24 chervnya 2009 Procitovano 25 veresnya 2014 Vzaimodejstvie Germanii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Norwegian Armed Forces 2006 07 25 Vzaimodejstvie Norvegii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Polish Military 2006 07 25 Vzaimodejstvie Polshi i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Portuguese Armed Forces 2006 07 25 Vzaimodejstvie Portugalii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 2006 07 25 Arhiv originalu za 11 bereznya 2007 Procitovano 25 veresnya 2014 Vzaimodejstvie Rumynii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Slovakian Armed Forces 2006 07 25 Vzaimodejstvie Slovakii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Slovenia Armed Forces 2006 07 25 Vzaimodejstvie Slovenii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 PDF DOD 2006 07 25 Arhiv originalu PDF za 29 sichnya 2007 Procitovano 25 veresnya 2014 Vzaimodejstvie SShA i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf Procitovano 25 veresnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Tekst movoyu ros proignorovano dovidka PDF 2006 07 25 Arhiv originalu PDF za 24 chervnya 2009 Procitovano 25 veresnya 2014 Vzaimodejstvie Turcii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 PDF 2006 09 27 Arhiv originalu PDF za 17 chervnya 2009 Procitovano 25 veresnya 2014 Vzaimodejstvie Vengrii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 PDF 2006 07 25 Arhiv originalu PDF za 24 chervnya 2009 Procitovano 25 veresnya 2014 Vzaimodejstvie Francii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 Croatian Armed Forces 2006 07 25 Vzaimodejstvie Horvatii i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014 PDF 2006 09 27 Arhiv originalu PDF za 17 chervnya 2009 Procitovano 25 veresnya 2014 Vzaimodejstvie Cheshskoj Respubliki i NATO Informacionno analiticheskij portal IAP NATO rf ros Procitovano 25 veresnya 2014