Костянти́нівка — місто в Україні, адміністративний центр Костянтинівської міської громади в Краматорському районі Донецької області.
Костянтинівка | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Донецька область | ||||||||
Район | Краматорський район | ||||||||
Громада | Костянтинівська міська громада | ||||||||
Код КАТОТТГ: | UA14120070010085843 | ||||||||
Засноване | 1870 (154 роки) | ||||||||
Статус міста | з 1932 року | ||||||||
Населення | ▼ 30 000 (24 травня 2024) | ||||||||
Площа | 66,04 км² | ||||||||
Густота населення | 1103,7 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 85100-85129 | ||||||||
Телефонний код | +380-6272 | ||||||||
Координати | 48°31′36″ пн. ш. 37°42′15″ сх. д. / 48.52667° пн. ш. 37.70417° сх. д.Координати: 48°31′36″ пн. ш. 37°42′15″ сх. д. / 48.52667° пн. ш. 37.70417° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 86 м | ||||||||
Водойма | річки Кривий Торець, Грузька | ||||||||
Назва мешканців | костянтинівча́нин, костянтинівча́нка, костянтинівча́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Костянтинівка | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 50 км | ||||||||
- залізницею | 65 км | ||||||||
- автошляхами | 55 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 563 км | ||||||||
- залізницею | 680 км | ||||||||
- автошляхами | 660 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 85114, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260 | ||||||||
Вебсторінка | Костянтинівська міська військова адміністрація | ||||||||
Міський голова | Рослов Олексій | ||||||||
Костянтинівка у Вікісховищі
|
Звільнене від терористичного підрозділу російських найманців та місцевих колаборантів 5 липня 2014 року в ході проведення АТО силами Національної гвардії України та військовими підрозділами.
17 липня 2020 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи стало частиною Краматорського району.
Загальні відомості
Відстань до Донецька — 68 км. Площа — 66,04 км². Населення — 78 тис. осіб.
Водні ресурси: річка Кривий Торець (басейн річки Сіверський Донець). Довжина — 88,36 км, площа водостоку — 1590 км² , заболоченість 0,2 %. Клебан-Бицьке водосховище площею 520 га, 9 водойм та 43 ставки. Земельний фонд Костянтинівки — 6,598 тис. га. Корисні копалини — глини та пісок.
Географія
Місто розташоване в північній частині Донецької області на річці Кривий Торець. У місті річка Грузька впадає у Кривий Торець. Місто являє собою залізничний вузол. Відстань до Донецька: по автодорогах — 55 км, залізницею — 65 км. Відстань до Києва: по автодорогах — 750 км, залізницею — 778 км. Після одного з фільмів Корнія Грицюка, залізничний рейс «Київ — Костянтинівка» став неформально називатися «Київ — Війна».
Історія
Археологічні дослідження в Костянтинівському районі показали, що заселення краю почалося в епоху раннього палеоліту, 150 000—100 000 років тому.
З часів набігу кримських татар 1769 року з'являється згадка, що на території Костянтинівського району перебувало Військо Запорозьке.
Найстаріший район міста — Новоселівка, колишнє селище, що існувало задовго до заснування Костянтинівки.
На карті Катеринославського намісництва 1792 року видання нанесена поштова станція з назвою Торецька (при річці Кривий Торець), яка була розташована в районі нинішнього південного шляхопроводу.
На території сучасної Костянтинівки в 1812 році на землі, придбаній у бахмутського купця Четверикова, поміщик Пантелеймон Номікосов заснував село Сантуринівку. Ця земля була заселена двадцятьма родинами кріпаків, купленими в Корочанському уїзді Курської губернії. У середині XIX століття на успадкованій сином поміщика землі виникло село Костянтинівка, назване по імені власника. До 1859 року в Костянтинівці проживало 29 осіб, в Сантуринівці — 280, в Новоселівці (старовинне селище, приєднане до сучасної Костянтинівки) — 456.
У 1926 році Костянтинівка набула статусу селища міського типу. З 1932 року стала містом обласного підпорядкування.
З 1931 по 2016 рік у місті працював трамвай.
З 28-29 жовтня 1941 до 6 вересня 1943 місто було під контролем Німеччини.
У 1967 році було відкрито міський краєзнавчий музей.
Російсько-українська війна
В ході подій Російсько-української війни, з 28 квітня 2014 по 5 липня 2014 року озброєний терористичний підрозділ російських найманців «Славянский батальон» захопив адміністративні будівлі міста і утримував Костянтинівку під своєю окупацією.
5 липня 2014 року в ході проведення Антитерористичної операції сили Національної гвардії України та військові підрозділи Збройних сил України звільнили місто від російських найманців та їхніх місцевих колаборантів. 21 липня 2014-го при обстрілі терористами Костянтинівки на блокпосту загинув старший лейтенант Григорій Терехов.
В середині вересня 2014 року в місті було повалено пам'ятник Леніну.
14 жовтня 2015 року на Покрову Пресвятої Богородиці в Костянтинівці у храмі УПЦ КП відбулася перша святкова літургія.
У вересні 2016 року російськомовна гімназія у Костянтинівці перейшла на українську мову навчання.
Під час повномасштабного російського вторгнення, 24 січня 2023 року російські війська обстріляли район Костянтинівки біля одного з ринків, тоді щонайменше 4 мирних мешканців поранили, з них двоє — діти.
Вранці 28 січня 2023 року російські загарбники обстріляли центр міста ракетами від С-300. Внаслідок обстрілу 3 загиблих, 14 поранених. Були пошкоджені багатоквартирні будинки, готель, гаражі, автомобілі.
Вночі 24 березня 2023 Костянтинівка потерпала від ракетного обстрілу. Одна з ракет влучила в одноповерхову будівлю, в якій функціонував Пункт незламності. Три людини загинули, дві людини отримали поранення, одну людину врятували з-під завалів.
Вранці 2 квітня 2023 російські війська вдарили по центру міста — щонайменше шестеро людей загинули, восьмеро поранені.
13 травня 2023 року російські окупанти атакували Костянтинівку з реактивної системи залпового вогню «Смерч». Внаслідок обстрілу 2 людини загинули та 11 отримали поранення.
14 червня 2023 року, о 02:45, російські окупанти обстріляли місто артилерією та ракетами, а о 05:08 вдарили ракетою "Х-22". Є загибла людина та поранений житель.
17 червня 2023 року, близько 10:20, окупанти здійснили чергову атаку. Внаслідок влучання снарядів по приватному сектору зазнала поранень 9-річна дівчинка. У неї діагностовано закриті травми грудної клітини і живота, відкритий перелом плеча, рвані рани ніг і множинні садна тіла, — йдеться у повідомленні Офісу генерального прокурора.
6 вересня 2023 року, близько 14:00, російські окупанти завдали ракетного удару по одному з ринків у центрі міста. Дотла згоріли легкові автомобілі, 8 торговельних об'єктів та пошкоджено 28 магазинів, лінії електропередач, адміністративна будівля та два п'ятиповерхових житлових будинків. Тип озброєння, з якого було завдано удару, встановлено фахівцями: з балістичного оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер». Внаслідок атаки 17 осіб загинули та 32 особи поранені. Переважна більшість загиблих були цивільними особами. Цей ракетний удар став найбільшим в історії міста за кількістю жертв. Символічно, що російські окупанти влаштували теракт у 80-ту річницю звільнення Костянтинівки від нацистських загарбників.
Вночі 25 лютого 2024 року російські війська завдали удару по залізничному вокзалу, ймовірно, з використанням КАБ-250. Від вибуху отримала поранення жінка 75 років. На момент атаки вона перебувала у власній оселі, яка опинилася в зоні ураження ворожого озброєння. Також через обстріли з РСЗВ та ракетні обстріли понівечені храм, 2 приватних і 12 багатоквартирних будинків, 21 магазин, 19 торговельних павільйонів, три заклади освіти, 2 адмінбудівлі, пошта, кіоск.
10 червня 2024 року російські війська завдали авіаудар по мікрорайону "Сонячний" у Костянтинівці. Авіабомба влучила будівлю колишньої "АТС". Шестеро мирних жителів отримали осколкові поранення: двоє чоловіків 47 й 65 років та четверо жінок 63, 82, 83, 88 років. Також було пошкоджено 16 багатоповерхових будинків, одну адміністративну будівлю та трансформатор. Донецька обласна прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Населення
За даними перепису 2001 року населення міста становило 94 886 осіб, із них 20,98 % зазначили рідною мову українську, 78,06 % — російську, 0,50 % — вірменську, 0,06 % — білоруську, 0,02 % — молдовську, 0,01 % — болгарську, а також грецьку, польську, німецьку, гагаузьку, циганську, угорську та єврейську мови.
Національний склад населення за переписом 2001 року
чисельність | частка, % | |
українці | 56 226 | 59,3 |
росіяни | 35 762 | 37,7 |
вірмени | 906 | 1,0 |
білоруси | 485 | 0,5 |
азербайджанці | 248 | 0,3 |
євреї | 186 | 0,2 |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Відсоток |
---|---|---|
Російська | 74 065 | 78,06% |
Українська | 19 908 | 20,98% |
Вірменська | 479 | 0,50% |
Білоруська | 56 | 0,06% |
Румунська | 17 | 0,02% |
Інші/Не вказали | 361 | 0,38% |
Разом | 94 886 | 100% |
Динаміка чисельності населення Костянтинівки | |
---|---|
рік | населення, тис. мешк. |
1859 | 0,029 |
1923 | 10,9 |
1926 | 25,4 |
1931 | 57,5 |
1937 | 91,4 |
1939 | 95,8 |
1956 | 90 |
1959 | 88,7 |
1961 | 93 |
1962 | 94 |
1968 | 104 |
1970 | 105,4 |
1977 | 111 |
1979 | 112 |
1981 | 114 |
1986 | 114 |
1987 | 115 |
1989 | 108 |
1994 | 105,4 |
1998 | 98,3 |
2001 | 95,1 |
2004 | 90,0 |
2005 | 88,3 |
2009 | 81,4 |
2011 | 79,1 |
2014 | 76,1 |
2021 | 78,1 |
Промисловість
Костянтинівка — центр кольорової металургії, хімічної промисловості. Найбільш відомі підприємства — склозавод і завод «Автоскло», вогнетривкий завод, завод високовольтного обладнання, кондитерська компанія «Конті» тощо.
Безпека
Важливе значення в новітній історії міста має 90-й окремий аеромобільний батальйон імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова. Батальйон що брав участь в боях за Донецький аеропорт та стояв на обороні пунктів Піски, Зайцеве, Опитне, Водяне, Славне дислокується в Костянтинівці і є головним щитом міста від нових терористичних загроз.
Засоби масової інформації
У місті видається регіональна газета «Знамя индустрии» та найперша (з 1990 р.) незалежна приватна газета в Донецькій області «Провінція».
Керівники міста
Очільники міського виконавчого комітету
- Луньов П. (1917) — очільник виконкому в Тимчасовому громадському комітеті
- Бондаренко Р. О. (1920) — перший очільник виконкому Костянтиново-Дружківського району
- Юшкин Микола Опанасович (1940—1941)
- Вокарь Федір Макарович (1941—1942)
- Медведєв Іван Данилович (1950—1963)
- Карягін Євген Іванович (1963—1966)
- Мотін Микола Антінович (1966—1981)
- Ракитін Володимир Михайлович (1981—1985)
- Папін Віталій Тимофійович (1985—1990)
- Фурсов Володимир Миколайович (1990—1994)
Міські голови
- Орчелота Володимир Іванович (1994—1998)
- Роженко Юрій Никифорович (1998—2002 та 2005—2009), з ганьбою звільнений за отримання хабаря.
- Ракитін Володимир Михайлович (2002—2004)
- Давидов Сергій Дмитрович (2010—2020)
- Азаров Олег Анатолійович (2020-2022)
- Рослов Олексій (з 2022)
Особистості
- Уродженці
- Ануров Олександр Герасимович — народний артист УРСР.
- Акулова Ольга — український соліст, автор пісень, музики та текстів, перекладів світових хітів українською мовою, музично-дегустаційного проєкту «Кава та шоколад». Власник проєкту AcoolA.
- Банністер Нонна (уроджена Лісовська, 22 вересня 1927 — 15 серпня 2004) письменник, мемуари якої «Таємні щоденники Голокосту» було видано в США та Німеччині.
- Бондаренко Анатолій Михайлович (нар. 1966) — російський співак, композитор і продюсер українського походження.
- Гайворонський (Гайдарівський) Василь Андрійович (1906—1972) — український письменник «Розстріляного відродження», був репресований, але вижив та провів останні роки у США.
- Гінзбург Віталій Аркадійович — український художник.
- Гризодуб Олександр Іванович (нар. 1948) — український хімік, фармаколог, доктор хімічних наук, професор, директор Державного підприємства МОЗ України, керівник створення Державної фармакопеї України.
- Дзюба Петро Петрович (1915-1965) радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
- Ісаєв Сергій Володимирович (1975—2016) — герой Російсько-української війни, загинув під час бойового завдання, нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
- Жужома Микола Іванович — Герой Радянського Союзу.
- Каденко Ігор Миколайович — український фізик.
- Костін Андрій Андрійович — український воїн, учасник Російсько-української війни. Загинув під час виконання бойового завдання.
- Кривобок Тетяна Юріївна (нар. 1972) — українська спортсменка-легкоатлетка, майстер спорту міжнародного класу, багаторазова чемпіонка України.
- Кривцун Ігор Віталійович — український науковець, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік Національної академії наук України.
- Кужель Олександра Володимирівна — український політик.
- Клех Владислав — художник театру і кіно.
- Кубрак Іван Іванович (1913—1991) — Герой Соціалістичної Праці
- Левченко Євген Вікторович — український футболіст.
- Матейченко Костянтин Володимирович — український політичний та військовий діяч, народний депутат України VIII скликання.
- Мордюкова Нонна Вікторівна — радянська і російська кіноактриса. Народна артистка СРСР (1974).
- Пономарьов Олександр Олександрович (1974—2016) — сержант Збройних сил України, учасник Російсько-української війни.
- Присталенко Віктор Олександрович (нар. 1935) — український живописець.
- Смоленюк Петро Степанович — український науковець.
- Суярко Василь Григорович — український науковець, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, академік Української нафтогазової академії, член Донецького відділення НТШ.
- — радянський та український геолог. Була керівнцею однією з найбільшим геологічних партій в СРСР, що вела розвідку в районі Донецького басейну. Авторка книги «Моя Україна — і біль, і надія».
- Терещенко Алла Констянтинівна — український мистецтвознавець, професор, член-кореспондент Національної академії мистецтв України.
- Мешканці
- Лапшин Володимир Германович (1954, Котельнич — 2015, Костянтинівка) — фотохудожник, член Національного союзу фотохудожників України
- Ренат Польовий (1927—2008) — український письменник і краєзнавець, інженер-винахідник, колишній політв'язень, член Української Гельсінкської спілки (1988).
- Пустова Феня Дмитрівна (1928—2010) — український літературознавець, дослідник та популяризатор творчості письменників розстріляного відродження.
- Анатолій Федь — український вчений, доктор філософських наук, професор Слов'янського державного педагогічного університету, член Наукового товариства ім. Шевченка, відмінник освіти України.
- Почесні громадяни Костянтинівки
- Безнощенко Михайло Захарович — радянський офіцер, генерал-майор, учасник бойових дій Другої світової війни, командир танкової бригади що відвойовувала Костянтинівку.
- Бєліков Сергій Трифонович — радянський діяч, старший апаратник Костянтинівського хімічного заводу.
- Маркілюк Леонід Петрович — колишній депутат Констянтинівської міської ради, Герой Соціалістичної Праці.
- Мірецька Марія Іванівна — авіаінструкторка, учасниця бойових дій Другої світової війни, секретарка міськради, директор Костянтинівського заводу скляних та майолікових виробів.
- Олекса Тихий (1927—1984) — український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи.
Загинули в боях за місто
- 20 березня 2022 року
- Вініченко Кирило Андрійович (2000—2022) — солдат Збройних Сил України, участник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Ткаченко Ростислав Русланович (2000—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, загинув в ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- 22 березня 2022 року
- Бурлаков Максим Ігорович (1997—2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, загинув в ході російського вторгнення в Україну у 2022 році.
- Дишкант Віталій Іванович (1989—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, загинув в ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Єгунов Євген Ігорович (2002—2022) — лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, загинув в ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Закупець Анатолій Сергійович (1985—2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, загинув в ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Пантус Денис Володимирович (1990—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, загинув в ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Трихно Дмитро Юрійович (1993—2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, загинув в ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Чепель Максим Юрійович (1997—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, загинув в ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Ріхтер Олена Вікторівна (1974-2022) - старший солдат Збройних Сил України, учасниця російсько-української війни, загинула в ході російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Пам'ятки
У місті Костянтинівка Донецької області на обліку перебуває 35 пам'яток історії та монументального мистецтва.
Примітки
- https://foreignukraines.com/2024/05/24/how-do-the-residents-of-kostyantynivka-the-city-closest-to-the-front-line-in-the-donetsk-region-survive-under-shelling/
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 червня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . gromada.info. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
- Поїзд «Київ - Війна». www.facebook.com (укр.). Процитовано 13 жовтня 2019.
- Константиновка: Путеводитель. Б. Н. Донцов, С. И. Колесников. Донецк — 1984.
- Журнал генерал-фельдмаршала князя А. А. Прозоровского 1769—1776 с. 349
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 24 червня 2021.
- Сборникъ статистическихъ сведений по Екатеринославской Губерніи. Том ІІ, ст. 45, 46
- . Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
- Доповідь громадської організації «Безпека та взаємодія в Україні»: Збройна агресія Російської Федерації проти України с.61
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 19 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 16 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
- Марія Гречко (24 січня 2023). «Сильна ударна хвиля була». Місцеві жителі розповіли про обстріл Костянтинівки. Суспільне. Процитовано 8 вересня 2023.
- «Наші біди їм вернуться»: як Костянтинівка пережила удар Росії по ринку. Радіо Свобода. 7 вересня 2023.
- Наслідки ракетного удару по Костянтинівці: Ворог поцілив у центр міста, де перебувало багато людей. відео+фоторепортаж. Цензор.НЕТ. 28 січня 2023.
- Росіяни обстріляли Костянтинівку: 3 загиблих, 14 поранених. Українська правда. 28 січня 2023.
- Антон Степура (24 березня 2023). Росіяни вночі завдали удару по центру для переселенців у Костянтинівці: є загиблі та поранені. Суспільне. Процитовано 9 вересня 2023.
- Рятувальники ліквідували наслідки ракетного обстрілу у Костянтинівці. Громадське радіо. 24 березня 2023. Процитовано 8 вересня 2023.
- Віталій Саєнко, Антоніна Доломанжи, Катерина Присяжнюк (2 квітня 2023). Росіяни вдарили по центру Костянтинівки: загинули 6 осіб (фото, відео). УНІАН. Процитовано 11 липня 2023.
- Ракетний удар по Костянтинівці: кількість загиблих та поранених зросла. Громадське радіо. 2 квітня 2023. Процитовано 8 вересня 2023.
- Діана Козлова (3 квітня 2023). Обстріл Костянтинівки 2 квітня: які наслідки та в якому стані поранен. Суспільне.
- Подробиці обстрілу Костянтинівки: кількість поранених зросла (фото). ТСН.ua (укр.). 13 травня 2023. Процитовано 11 липня 2023.
- Армія РФ тричі обстріляла Костянтинівку 14 червня: наслідки обстрілів.
- Окупанти обстріляли Костянтинівку, двоє поранених (фото). LB.ua. 17 червня 2023. Процитовано 11 липня 2023.
- По Костянтинівці окупанти вдарили не з артилерії, — поліція. Українські новини. 6 вересня 2023.
- Армія РФ обстріляла Костянтинівку та зруйнувала залізничний вокзал, поранена жінка. Суспільне Новини. 25 лютого 2024.
- Авіаудар по Костянтинівці 10 червня 2024 року. Вікіпедія (укр.). 21 червня 2024. Процитовано 13 липня 2024.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2007. Процитовано 27 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 3 жовтня 2014.
- Find a grave: Володимир Іванович Орчелота
- Find a grave: Юрій Никифорович Роженко
- . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 20 грудня 2017.
- Find a grave: Андрій Андрійович Костін
- . www.konstantinovka.com.ua. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- Суярко О. В. Моя Україна — і біль, і надія (спогади старої провінціалки) (2006)
- . Архів оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021.
Література
- Костянтинівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 15 серпня 2015 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Військові взяли під контроль місто Костянтинівка на Донеччині, — Тимчук [ 12 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Посилання
- Діаграма найвищих споруд Костянтинівки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyanti nivka misto v Ukrayini administrativnij centr Kostyantinivskoyi miskoyi gromadi v Kramatorskomu rajoni Doneckoyi oblasti Kostyantinivka Gerb Kostyantinivki Prapor Kostyantinivki Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Donecka oblast Rajon Kramatorskij rajon Gromada Kostyantinivska miska gromada Kod KATOTTG UA14120070010085843 Zasnovane 1870 154 roki Status mista z 1932 roku Naselennya 30 000 24 travnya 2024 Plosha 66 04 km Gustota naselennya 1103 7 osib km Poshtovi indeksi 85100 85129 Telefonnij kod 380 6272 Koordinati 48 31 36 pn sh 37 42 15 sh d 48 52667 pn sh 37 70417 sh d 48 52667 37 70417 Koordinati 48 31 36 pn sh 37 42 15 sh d 48 52667 pn sh 37 70417 sh d 48 52667 37 70417 Visota nad rivnem morya 86 m Vodojma richki Krivij Torec Gruzka Nazva meshkanciv kostyantinivcha nin kostyantinivcha nka kostyantinivcha ni Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Kostyantinivka Do obl resp centru fizichna 50 km zalizniceyu 65 km avtoshlyahami 55 km Do Kiyeva fizichna 563 km zalizniceyu 680 km avtoshlyahami 660 km Miska vlada Adresa 85114 Donecka obl Kramatorskij r n m Kostyantinivka vul Oleksi Tihogo 260 Vebstorinka Kostyantinivska miska vijskova administraciya Miskij golova Roslov Oleksij Kostyantinivka u Vikishovishi Karta Kostyantinivka Kostyantinivka U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kostyantinivka Zvilnene vid teroristichnogo pidrozdilu rosijskih najmanciv ta miscevih kolaborantiv 5 lipnya 2014 roku v hodi provedennya ATO silami Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini ta vijskovimi pidrozdilami 17 lipnya 2020 roku vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi stalo chastinoyu Kramatorskogo rajonu Zagalni vidomostiVidstan do Donecka 68 km Plosha 66 04 km Naselennya 78 tis osib Vodni resursi richka Krivij Torec basejn richki Siverskij Donec Dovzhina 88 36 km plosha vodostoku 1590 km zabolochenist 0 2 Kleban Bicke vodoshovishe plosheyu 520 ga 9 vodojm ta 43 stavki Zemelnij fond Kostyantinivki 6 598 tis ga Korisni kopalini glini ta pisok GeografiyaMisto roztashovane v pivnichnij chastini Doneckoyi oblasti na richci Krivij Torec U misti richka Gruzka vpadaye u Krivij Torec Misto yavlyaye soboyu zaliznichnij vuzol Vidstan do Donecka po avtodorogah 55 km zalizniceyu 65 km Vidstan do Kiyeva po avtodorogah 750 km zalizniceyu 778 km Pislya odnogo z filmiv Korniya Gricyuka zaliznichnij rejs Kiyiv Kostyantinivka stav neformalno nazivatisya Kiyiv Vijna IstoriyaDiv takozh Istoriya Kostyantinivki Arheologichni doslidzhennya v Kostyantinivskomu rajoni pokazali sho zaselennya krayu pochalosya v epohu rannogo paleolitu 150 000 100 000 rokiv tomu Z chasiv nabigu krimskih tatar 1769 roku z yavlyayetsya zgadka sho na teritoriyi Kostyantinivskogo rajonu perebuvalo Vijsko Zaporozke Najstarishij rajon mista Novoselivka kolishnye selishe sho isnuvalo zadovgo do zasnuvannya Kostyantinivki Na karti Katerinoslavskogo namisnictva 1792 roku vidannya nanesena poshtova stanciya z nazvoyu Torecka pri richci Krivij Torec yaka bula roztashovana v rajoni ninishnogo pivdennogo shlyahoprovodu Na teritoriyi suchasnoyi Kostyantinivki v 1812 roci na zemli pridbanij u bahmutskogo kupcya Chetverikova pomishik Pantelejmon Nomikosov zasnuvav selo Santurinivku Cya zemlya bula zaselena dvadcyatma rodinami kripakiv kuplenimi v Korochanskomu uyizdi Kurskoyi guberniyi U seredini XIX stolittya na uspadkovanij sinom pomishika zemli viniklo selo Kostyantinivka nazvane po imeni vlasnika Do 1859 roku v Kostyantinivci prozhivalo 29 osib v Santurinivci 280 v Novoselivci starovinne selishe priyednane do suchasnoyi Kostyantinivki 456 U 1926 roci Kostyantinivka nabula statusu selisha miskogo tipu Z 1932 roku stala mistom oblasnogo pidporyadkuvannya Z 1931 po 2016 rik u misti pracyuvav tramvaj Z 28 29 zhovtnya 1941 do 6 veresnya 1943 misto bulo pid kontrolem Nimechchini U 1967 roci bulo vidkrito miskij krayeznavchij muzej Rosijsko ukrayinska vijna V hodi podij Rosijsko ukrayinskoyi vijni z 28 kvitnya 2014 po 5 lipnya 2014 roku ozbroyenij teroristichnij pidrozdil rosijskih najmanciv Slavyanskij batalon zahopiv administrativni budivli mista i utrimuvav Kostyantinivku pid svoyeyu okupaciyeyu 5 lipnya 2014 roku v hodi provedennya Antiteroristichnoyi operaciyi sili Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini ta vijskovi pidrozdili Zbrojnih sil Ukrayini zvilnili misto vid rosijskih najmanciv ta yihnih miscevih kolaborantiv 21 lipnya 2014 go pri obstrili teroristami Kostyantinivki na blokpostu zaginuv starshij lejtenant Grigorij Terehov V seredini veresnya 2014 roku v misti bulo povaleno pam yatnik Leninu 14 zhovtnya 2015 roku na Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici v Kostyantinivci u hrami UPC KP vidbulasya persha svyatkova liturgiya U veresni 2016 roku rosijskomovna gimnaziya u Kostyantinivci perejshla na ukrayinsku movu navchannya Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu z 2022 Pid chas povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya 24 sichnya 2023 roku rosijski vijska obstrilyali rajon Kostyantinivki bilya odnogo z rinkiv todi shonajmenshe 4 mirnih meshkanciv poranili z nih dvoye diti Vranci 28 sichnya 2023 roku rosijski zagarbniki obstrilyali centr mista raketami vid S 300 Vnaslidok obstrilu 3 zagiblih 14 poranenih Buli poshkodzheni bagatokvartirni budinki gotel garazhi avtomobili Vnochi 24 bereznya 2023 Kostyantinivka poterpala vid raketnogo obstrilu Odna z raket vluchila v odnopoverhovu budivlyu v yakij funkcionuvav Punkt nezlamnosti Tri lyudini zaginuli dvi lyudini otrimali poranennya odnu lyudinu vryatuvali z pid zavaliv Vranci 2 kvitnya 2023 rosijski vijska vdarili po centru mista shonajmenshe shestero lyudej zaginuli vosmero poraneni 13 travnya 2023 roku rosijski okupanti atakuvali Kostyantinivku z reaktivnoyi sistemi zalpovogo vognyu Smerch Vnaslidok obstrilu 2 lyudini zaginuli ta 11 otrimali poranennya 14 chervnya 2023 roku o 02 45 rosijski okupanti obstrilyali misto artileriyeyu ta raketami a o 05 08 vdarili raketoyu H 22 Ye zagibla lyudina ta poranenij zhitel 17 chervnya 2023 roku blizko 10 20 okupanti zdijsnili chergovu ataku Vnaslidok vluchannya snaryadiv po privatnomu sektoru zaznala poranen 9 richna divchinka U neyi diagnostovano zakriti travmi grudnoyi klitini i zhivota vidkritij perelom plecha rvani rani nig i mnozhinni sadna tila jdetsya u povidomlenni Ofisu generalnogo prokurora 6 veresnya 2023 roku blizko 14 00 rosijski okupanti zavdali raketnogo udaru po odnomu z rinkiv u centri mista Dotla zgorili legkovi avtomobili 8 torgovelnih ob yektiv ta poshkodzheno 28 magaziniv liniyi elektroperedach administrativna budivlya ta dva p yatipoverhovih zhitlovih budinkiv Tip ozbroyennya z yakogo bulo zavdano udaru vstanovleno fahivcyami z balistichnogo operativno taktichnogo raketnogo kompleksu Iskander Vnaslidok ataki 17 osib zaginuli ta 32 osobi poraneni Perevazhna bilshist zagiblih buli civilnimi osobami Cej raketnij udar stav najbilshim v istoriyi mista za kilkistyu zhertv Simvolichno sho rosijski okupanti vlashtuvali terakt u 80 tu richnicyu zvilnennya Kostyantinivki vid nacistskih zagarbnikiv Vnochi 25 lyutogo 2024 roku rosijski vijska zavdali udaru po zaliznichnomu vokzalu jmovirno z vikoristannyam KAB 250 Vid vibuhu otrimala poranennya zhinka 75 rokiv Na moment ataki vona perebuvala u vlasnij oseli yaka opinilasya v zoni urazhennya vorozhogo ozbroyennya Takozh cherez obstrili z RSZV ta raketni obstrili ponivecheni hram 2 privatnih i 12 bagatokvartirnih budinkiv 21 magazin 19 torgovelnih paviljoniv tri zakladi osviti 2 adminbudivli poshta kiosk 10 chervnya 2024 roku rosijski vijska zavdali aviaudar po mikrorajonu Sonyachnij u Kostyantinivci Aviabomba vluchila budivlyu kolishnoyi ATS Shestero mirnih zhiteliv otrimali oskolkovi poranennya dvoye cholovikiv 47 j 65 rokiv ta chetvero zhinok 63 82 83 88 rokiv Takozh bulo poshkodzheno 16 bagatopoverhovih budinkiv odnu administrativnu budivlyu ta transformator Donecka oblasna prokuratura rozpochala dosudove rozsliduvannya za faktom porushennya zakoniv ta zvichayiv vijni NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya mista stanovilo 94 886 osib iz nih 20 98 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 78 06 rosijsku 0 50 virmensku 0 06 bilorusku 0 02 moldovsku 0 01 bolgarsku a takozh grecku polsku nimecku gagauzku cigansku ugorsku ta yevrejsku movi Nacionalnij sklad naselennya za perepisom 2001 roku chiselnist chastka ukrayinci 56 226 59 3 rosiyani 35 762 37 7 virmeni 906 1 0 bilorusi 485 0 5 azerbajdzhanci 248 0 3 yevreyi 186 0 2 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Vidsotok Rosijska 74 065 78 06 Ukrayinska 19 908 20 98 Virmenska 479 0 50 Biloruska 56 0 06 Rumunska 17 0 02 Inshi Ne vkazali 361 0 38 Razom 94 886 100 Dinamika chiselnosti naselennya Kostyantinivki rik naselennya tis meshk 1859 0 029 1923 10 9 1926 25 4 1931 57 5 1937 91 4 1939 95 8 1956 90 1959 88 7 1961 93 1962 94 1968 104 1970 105 4 1977 111 1979 112 1981 114 1986 114 1987 115 1989 108 1994 105 4 1998 98 3 2001 95 1 2004 90 0 2005 88 3 2009 81 4 2011 79 1 2014 76 1 2021 78 1PromislovistKostyantinivka centr kolorovoyi metalurgiyi himichnoyi promislovosti Najbilsh vidomi pidpriyemstva sklozavod i zavod Avtosklo vognetrivkij zavod zavod visokovoltnogo obladnannya konditerska kompaniya Konti tosho Kostyantinivskij metalurgijnij zavod Kostyantinivskij sklorobnij zavod Kostyantinivskij zavod visokovoltnoyi aparaturiBezpekaVazhlive znachennya v novitnij istoriyi mista maye 90 j okremij aeromobilnij bataljon imeni Geroya Ukrayini starshogo lejtenanta Ivana Zubkova Bataljon sho brav uchast v boyah za Doneckij aeroport ta stoyav na oboroni punktiv Piski Zajceve Opitne Vodyane Slavne dislokuyetsya v Kostyantinivci i ye golovnim shitom mista vid novih teroristichnih zagroz Zasobi masovoyi informaciyiU misti vidayetsya regionalna gazeta Znamya industrii ta najpersha z 1990 r nezalezhna privatna gazeta v Doneckij oblasti Provinciya Kerivniki mistaOchilniki miskogo vikonavchogo komitetu Lunov P 1917 ochilnik vikonkomu v Timchasovomu gromadskomu komiteti Bondarenko R O 1920 pershij ochilnik vikonkomu Kostyantinovo Druzhkivskogo rajonu Yushkin Mikola Opanasovich 1940 1941 Vokar Fedir Makarovich 1941 1942 Medvedyev Ivan Danilovich 1950 1963 Karyagin Yevgen Ivanovich 1963 1966 Motin Mikola Antinovich 1966 1981 Rakitin Volodimir Mihajlovich 1981 1985 Papin Vitalij Timofijovich 1985 1990 Fursov Volodimir Mikolajovich 1990 1994 Miski golovi Orchelota Volodimir Ivanovich 1994 1998 Rozhenko Yurij Nikiforovich 1998 2002 ta 2005 2009 z ganboyu zvilnenij za otrimannya habarya Rakitin Volodimir Mihajlovich 2002 2004 Davidov Sergij Dmitrovich 2010 2020 Azarov Oleg Anatolijovich 2020 2022 Roslov Oleksij z 2022 OsobistostiUrodzhenci Anurov Oleksandr Gerasimovich narodnij artist URSR Akulova Olga ukrayinskij solist avtor pisen muziki ta tekstiv perekladiv svitovih hitiv ukrayinskoyu movoyu muzichno degustacijnogo proyektu Kava ta shokolad Vlasnik proyektu AcoolA Bannister Nonna urodzhena Lisovska 22 veresnya 1927 15 serpnya 2004 pismennik memuari yakoyi Tayemni shodenniki Golokostu bulo vidano v SShA ta Nimechchini Bondarenko Anatolij Mihajlovich nar 1966 rosijskij spivak kompozitor i prodyuser ukrayinskogo pohodzhennya Gajvoronskij Gajdarivskij Vasil Andrijovich 1906 1972 ukrayinskij pismennik Rozstrilyanogo vidrodzhennya buv represovanij ale vizhiv ta proviv ostanni roki u SShA Ginzburg Vitalij Arkadijovich ukrayinskij hudozhnik Grizodub Oleksandr Ivanovich nar 1948 ukrayinskij himik farmakolog doktor himichnih nauk profesor direktor Derzhavnogo pidpriyemstva MOZ Ukrayini kerivnik stvorennya Derzhavnoyi farmakopeyi Ukrayini Dzyuba Petro Petrovich 1915 1965 radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu Isayev Sergij Volodimirovich 1975 2016 geroj Rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv pid chas bojovogo zavdannya nagorodzhenij Ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno Zhuzhoma Mikola Ivanovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Kadenko Igor Mikolajovich ukrayinskij fizik Kostin Andrij Andrijovich ukrayinskij voyin uchasnik Rosijsko ukrayinskoyi vijni Zaginuv pid chas vikonannya bojovogo zavdannya Krivobok Tetyana Yuriyivna nar 1972 ukrayinska sportsmenka legkoatletka majster sportu mizhnarodnogo klasu bagatorazova chempionka Ukrayini Krivcun Igor Vitalijovich ukrayinskij naukovec laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki akademik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Kuzhel Oleksandra Volodimirivna ukrayinskij politik Kleh Vladislav hudozhnik teatru i kino Kubrak Ivan Ivanovich 1913 1991 Geroj Socialistichnoyi Praci Levchenko Yevgen Viktorovich ukrayinskij futbolist Matejchenko Kostyantin Volodimirovich ukrayinskij politichnij ta vijskovij diyach narodnij deputat Ukrayini VIII sklikannya Mordyukova Nonna Viktorivna radyanska i rosijska kinoaktrisa Narodna artistka SRSR 1974 Ponomarov Oleksandr Oleksandrovich 1974 2016 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik Rosijsko ukrayinskoyi vijni Pristalenko Viktor Oleksandrovich nar 1935 ukrayinskij zhivopisec Smolenyuk Petro Stepanovich ukrayinskij naukovec Suyarko Vasil Grigorovich ukrayinskij naukovec doktor geologo mineralogichnih nauk profesor akademik Ukrayinskoyi naftogazovoyi akademiyi chlen Doneckogo viddilennya NTSh radyanskij ta ukrayinskij geolog Bula kerivnceyu odniyeyu z najbilshim geologichnih partij v SRSR sho vela rozvidku v rajoni Doneckogo basejnu Avtorka knigi Moya Ukrayina i bil i nadiya Tereshenko Alla Konstyantinivna ukrayinskij mistectvoznavec profesor chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini Meshkanci Lapshin Volodimir Germanovich 1954 Kotelnich 2015 Kostyantinivka fotohudozhnik chlen Nacionalnogo soyuzu fotohudozhnikiv Ukrayini Renat Polovij 1927 2008 ukrayinskij pismennik i krayeznavec inzhener vinahidnik kolishnij politv yazen chlen Ukrayinskoyi Gelsinkskoyi spilki 1988 Pustova Fenya Dmitrivna 1928 2010 ukrayinskij literaturoznavec doslidnik ta populyarizator tvorchosti pismennikiv rozstrilyanogo vidrodzhennya Anatolij Fed ukrayinskij vchenij doktor filosofskih nauk profesor Slov yanskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu chlen Naukovogo tovaristva im Shevchenka vidminnik osviti Ukrayini Pochesni gromadyani Kostyantinivki Beznoshenko Mihajlo Zaharovich radyanskij oficer general major uchasnik bojovih dij Drugoyi svitovoyi vijni komandir tankovoyi brigadi sho vidvojovuvala Kostyantinivku Byelikov Sergij Trifonovich radyanskij diyach starshij aparatnik Kostyantinivskogo himichnogo zavodu Markilyuk Leonid Petrovich kolishnij deputat Konstyantinivskoyi miskoyi radi Geroj Socialistichnoyi Praci Mirecka Mariya Ivanivna aviainstruktorka uchasnicya bojovih dij Drugoyi svitovoyi vijni sekretarka miskradi direktor Kostyantinivskogo zavodu sklyanih ta majolikovih virobiv Oleksa Tihij 1927 1984 ukrayinskij disident pravozahisnik pedagog movoznavec chlen zasnovnik Ukrayinskoyi gelsinskoyi grupi Zaginuli v boyah za misto 20 bereznya 2022 roku Vinichenko Kirilo Andrijovich 2000 2022 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchastnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Tkachenko Rostislav Ruslanovich 2000 2022 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci 22 bereznya 2022 roku Burlakov Maksim Igorovich 1997 2022 molodshij serzhant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu u 2022 roci Dishkant Vitalij Ivanovich 1989 2022 starshij soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Yegunov Yevgen Igorovich 2002 2022 lejtenant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Zakupec Anatolij Sergijovich 1985 2022 molodshij serzhant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Pantus Denis Volodimirovich 1990 2022 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Trihno Dmitro Yurijovich 1993 2022 serzhant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Chepel Maksim Yurijovich 1997 2022 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Rihter Olena Viktorivna 1974 2022 starshij soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnicya rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginula v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu u 2022 roci Pam yatkiDiv takozh Pam yatki Kostyantinivki U misti Kostyantinivka Doneckoyi oblasti na obliku perebuvaye 35 pam yatok istoriyi ta monumentalnogo mistectva Primitkihttps foreignukraines com 2024 05 24 how do the residents of kostyantynivka the city closest to the front line in the donetsk region survive under shelling Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 24 chervnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv gromada info Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2019 Procitovano 13 zhovtnya 2019 Poyizd Kiyiv Vijna www facebook com ukr Procitovano 13 zhovtnya 2019 Konstantinovka Putevoditel B N Doncov S I Kolesnikov Doneck 1984 Zhurnal general feldmarshala knyazya A A Prozorovskogo 1769 1776 s 349 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 24 chervnya 2021 Sbornik statisticheskih svedenij po Ekaterinoslavskoj Gubernii Tom II st 45 46 Arhiv originalu za 29 chervnya 2021 Procitovano 24 chervnya 2021 Dopovid gromadskoyi organizaciyi Bezpeka ta vzayemodiya v Ukrayini Zbrojna agresiya Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini s 61 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 19 veresnya 2014 Arhiv originalu za 8 lipnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 14 veresnya 2016 Procitovano 11 veresnya 2016 Mariya Grechko 24 sichnya 2023 Silna udarna hvilya bula Miscevi zhiteli rozpovili pro obstril Kostyantinivki Suspilne Procitovano 8 veresnya 2023 Nashi bidi yim vernutsya yak Kostyantinivka perezhila udar Rosiyi po rinku Radio Svoboda 7 veresnya 2023 Naslidki raketnogo udaru po Kostyantinivci Vorog pociliv u centr mista de perebuvalo bagato lyudej video fotoreportazh Cenzor NET 28 sichnya 2023 Rosiyani obstrilyali Kostyantinivku 3 zagiblih 14 poranenih Ukrayinska pravda 28 sichnya 2023 Anton Stepura 24 bereznya 2023 Rosiyani vnochi zavdali udaru po centru dlya pereselenciv u Kostyantinivci ye zagibli ta poraneni Suspilne Procitovano 9 veresnya 2023 Ryatuvalniki likviduvali naslidki raketnogo obstrilu u Kostyantinivci Gromadske radio 24 bereznya 2023 Procitovano 8 veresnya 2023 Vitalij Sayenko Antonina Dolomanzhi Katerina Prisyazhnyuk 2 kvitnya 2023 Rosiyani vdarili po centru Kostyantinivki zaginuli 6 osib foto video UNIAN Procitovano 11 lipnya 2023 Raketnij udar po Kostyantinivci kilkist zagiblih ta poranenih zrosla Gromadske radio 2 kvitnya 2023 Procitovano 8 veresnya 2023 Diana Kozlova 3 kvitnya 2023 Obstril Kostyantinivki 2 kvitnya yaki naslidki ta v yakomu stani poranen Suspilne Podrobici obstrilu Kostyantinivki kilkist poranenih zrosla foto TSN ua ukr 13 travnya 2023 Procitovano 11 lipnya 2023 Armiya RF trichi obstrilyala Kostyantinivku 14 chervnya naslidki obstriliv Okupanti obstrilyali Kostyantinivku dvoye poranenih foto LB ua 17 chervnya 2023 Procitovano 11 lipnya 2023 Po Kostyantinivci okupanti vdarili ne z artileriyi policiya Ukrayinski novini 6 veresnya 2023 Armiya RF obstrilyala Kostyantinivku ta zrujnuvala zaliznichnij vokzal poranena zhinka Suspilne Novini 25 lyutogo 2024 Aviaudar po Kostyantinivci 10 chervnya 2024 roku Vikipediya ukr 21 chervnya 2024 Procitovano 13 lipnya 2024 Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2007 Procitovano 27 listopada 2012 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 7 lyutogo 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2014 Find a grave Volodimir Ivanovich Orchelota Find a grave Yurij Nikiforovich Rozhenko Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 20 grudnya 2017 Find a grave Andrij Andrijovich Kostin www konstantinovka com ua Arhiv originalu za 25 veresnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 Arhiv originalu za 25 veresnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 Suyarko O V Moya Ukrayina i bil i nadiya spogadi staroyi provincialki 2006 Arhiv originalu za 7 veresnya 2021 Procitovano 7 veresnya 2021 LiteraturaKostyantinivka Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR 15 serpnya 2015 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Vijskovi vzyali pid kontrol misto Kostyantinivka na Donechchini Timchuk 12 lipnya 2014 u Wayback Machine Vasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII st korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c PosilannyaKostyantinivka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Donechchina Informaciya u Vikidanih Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Donechchina Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Kostyantinivka u Vikishovishi Diagrama najvishih sporud Kostyantinivki