Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корнякт Костянтин Корнякт грец Κωνσταντίνος Κορνιακτός пол Konstanty K

Костянтин Корнякт

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корнякт.

Костянтин Корнякт (грец. Κωνσταντίνος Κορνιακτός, пол. Konstanty Korniakt; 1517/1520 — 1603) — грецький купець, шляхтич, громадянин Львова. Один з найбагатших міщан в історії міста, фундатор будівель, що названі його ім'ям.

Костянтин Корнякт
Κωνσταντίνος Κορνιακτός
image
ПсевдоКостянтин Корняд, Konstanty Korneadi
Народивсябл.1520
Кандія
Помер1 серпня 1603(1603-08-01)
Львів
Похованнякрипта Успенської церкви
Країнаimage Річ Посполита
Національністьгрек
Місце проживанняУкраїна
Діяльністькупець, державний діяч
Галузьторговець
ПосадаКоролівський секретар
Конфесіяправославний
РідQ63532175?
У шлюбі зАнна Дідушицька
ДітиКатерина, Анна, Костянтин, Олександр, Михайло
image
Герб

Життєпис

Походив з грецької родини, певне, не шляхтичів, міста Кандія на острові Крит. Спочатку переїхав до Константинополя, де в 1540-х роках був заможним купцем. Може, однією з його фінансових основ були суми, позичені у молдовського господаря в 1561—1563 роках Якуба «Геракліда» (Деспота; після його отруєння збагатився, привласнивши його майно). Згодом перебрався до Молдовського князівства, де став боярином, керував митницею. Мав гуртову торгівлю східними товарами, сукном, бавовною, шкірами, винами (мальвазія) з містами Речі Посполитої, Німеччини. Після переїзду до Львова не поривав стосунків з Молдовою; зокрема, у 1575 році господар Петру «Кульгавий», Сучавський владика, купці були йому винні 12000 талерів.

За надані послуги 15 березня 1566 року король Сигізмунд II Август надав йому привілей на вільну торгівлю вином у Речі Посполитій. 25 березня 1566 р. король дозволив продавати вина за власними цінами, а не встановленими руським воєводою Миколаєм Сєнявським. Торгові шляхи з Молдови вели до митниці у Снятині Руського воєводства, а купці не мали права оминути Львів. 24 березня 1569 р. король надав дозвіл на вільне перебування в Польщі. Тоді познайомився з купцями Львова, громадянство якого набув 1570 року, успадкувавши справи старшого брата Михайла, який раніше жив у місті (помер 1563 року). Як знавець відносин Речі Посполитої з Османською імперією, К. Корнякт став секретарем короля Сигізмунда II Августа. За дипломатичні послуги й завдяки багатству 12 лютого 1571 р. король надав йому шляхетство — (пол. noblitację, акти поновлювались до 1580 року), проти чого 1601 р. гостро протестували його боржники — подільський воєвода Геронім Язловецький і зиґвульський староста (Станіслав Стадницький) — «Диявол» з Ланьцута, який задля неповернення боргу помстився на родині К. Корнякта після його смерті. 17 липня 1571 р. король звільнив К. Корнякта від усіх мит, 28 липня був призначений королем митником земель руських, допущений до шляхетських свобод.

Власне Корнякти здавна займались лихварством. Говорили, що свої статки вони набули, привласнивши заставлене майно господаря Іоана II Якова Воде Деспота (К. Корнякт також був скарбником (чи найвищим скарбничним урядовцем) господаря Александре IV Лопушанина), що наприкінці XVI ст. змінювали один одного мало не щороку, і через це він змушений був покинути Молдову.

Надавав немалі позики, зокрема:

  • 1571 р. — позика у 1100 золотих магістрату Львова для викупу фільварку Гольдберг у міщанина Станіслава Шольца під заставу власне самого фільварку.
  • На час прийняття міського громадянства 1575 р. надав позику у 12000 талерів господарю Петру VI Кульгавому.
  • Давав у борг гроші королям Речі Посполитої, починаючи від Сигізмунда II Августа, вів великі фінансові операції з Мнішеками.

На 1576 р. отримав привілей короля Стефана Баторія на оренду митниць у (Руських воєводствах Малопольської провінції Речі Посполитої). Отримання шляхетства дозволило Корнякту вигідно одружитись, набувати земельні володіння, але не дозволяло особисто займатись торгівлею. Володів селами у Львіській землі, у Перемишльській землі отримав маєтності (Соснівку) біля (Ярослава), Золотовицю і (Білобоки), які набув 1583 р. за борг від старости лежайського Лукаша Опаліньського.

Намагався підтримувати добрі стосунки з єзуїтами.

На межі 16-17 століть часто перебував у Перемиській землі, господарював, провадив судові процеси з боржниками — Г. Язловецьким, С. «Д.» Стадницьким. Помер 1 серпня 1603 року, був похований у крипті Успенської церкви у Львові, куди з вулиці вів сьогодні замурований вхід.

Ставропігійське братство

Як православний, грек К. Корнякт належав до православної (здебільшого руської, себто української) громади Львова, зокрема, активно допомагав фінансами, знайомствами при королівському дворі й при Константинопольському Патріарху братству при міській Успенській церкві (потім Ставропігійному), одним з 12 засновників якого він став 1586 року. після смерті Александру Лопушняну став головним опікуном Успенської церкви. Фінансував відбудову спаленої міської церкви, судові процеси братства з магістратом, допомагав братській школі і типографії. Також підтримував православну шляхту, що виїздила на засідання Сейму.

В конфліктній ситуації між Братством та єпископом Гедеоном Балабаном стояв, радше, на стороні владики. У заповіті призначив для Успенської церкви, братства 4000 золотих, прибутки з підміського села Збоїща.

Маєтності, фундації

Понині його ім'ям названі кам'яниця на площі Ринок, 6 і вежа Успенської церкви.

Шлюб, діти

Завдяки отриманню шляхетства, біля (або в 1575 р.) одружився з Анною Дідушицькою (?—1616; для неї золотар Клеменс з Левочі виготовляв золотий ланцюжок, для чого отримав 50 (червоних злотих) бл. 1550 року.). Перед шлюбом підписав з нею угоду, за якою зобов'язувався особисто не займатись торгівлею, забезпечити її половиною свого рухомого і нерухомого майна нинішнього і майбутнього, дати їй 1000 золотих готівкою і згодитись на придане у 2000 золотих. У шлюбі народились:

Примітки

  1. Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 32.
  2. Urban W. Korniakt (Korniat, Korneadi, Korneades, Carneadi, Coretho, Carinacto) Konstanty h. Crucini (ok. 1520—1603)… — S. 82.
  3. Акта grodskie i ziemskie… — Т. 10. — S. 89.
  4. Акта grodskie i ziemskie… — Т. 10. — S. 97.
  5. Акта grodskie i ziemskie… — Т. 10. — [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] S. 110.
  6. Urban W. Korniakt (Korniat, Korneadi, Korneades, Carneadi, Coretho, Carinacto) Konstanty h. Crucini (ok. 1520—1603)… — S. 83.
  7. Dzieduszyccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  8. Łoziński W. Złotnictwo lwowskie w dawnych wiekach: 1384—1640 [ 11 серпня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1889. — S. 53. (пол.)
  9. Ossolińscy (02) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  10. Tarnowscy (02) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела та література

Посилання

Костянтин Корнякт
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Файли у Вікісховищі?

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kornyakt Kostyantin Kornyakt grec Kwnstantinos Korniaktos pol Konstanty Korniakt 1517 1520 1603 greckij kupec shlyahtich gromadyanin Lvova Odin z najbagatshih mishan v istoriyi mista fundator budivel sho nazvani jogo im yam Kostyantin KornyaktKwnstantinos KorniaktosPsevdoKostyantin Kornyad Konstanty KorneadiNarodivsyabl 1520 KandiyaPomer1 serpnya 1603 1603 08 01 LvivPohovannyakripta Uspenskoyi cerkviKrayina Rich PospolitaNacionalnistgrekMisce prozhivannyaUkrayinaDiyalnistkupec derzhavnij diyachGaluztorgovecPosadaKorolivskij sekretarKonfesiyapravoslavnijRidQ63532175 U shlyubi zAnna DidushickaDitiKaterina Anna Kostyantin Oleksandr MihajloGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z greckoyi rodini pevne ne shlyahtichiv mista Kandiya na ostrovi Krit Spochatku pereyihav do Konstantinopolya de v 1540 h rokah buv zamozhnim kupcem Mozhe odniyeyu z jogo finansovih osnov buli sumi pozicheni u moldovskogo gospodarya v 1561 1563 rokah Yakuba Geraklida Despota pislya jogo otruyennya zbagativsya privlasnivshi jogo majno Zgodom perebravsya do Moldovskogo knyazivstva de stav boyarinom keruvav mitniceyu Mav gurtovu torgivlyu shidnimi tovarami suknom bavovnoyu shkirami vinami malvaziya z mistami Rechi Pospolitoyi Nimechchini Pislya pereyizdu do Lvova ne porivav stosunkiv z Moldovoyu zokrema u 1575 roci gospodar Petru Kulgavij Suchavskij vladika kupci buli jomu vinni 12000 taleriv Za nadani poslugi 15 bereznya 1566 roku korol Sigizmund II Avgust nadav jomu privilej na vilnu torgivlyu vinom u Rechi Pospolitij 25 bereznya 1566 r korol dozvoliv prodavati vina za vlasnimi cinami a ne vstanovlenimi ruskim voyevodoyu Mikolayem Syenyavskim Torgovi shlyahi z Moldovi veli do mitnici u Snyatini Ruskogo voyevodstva a kupci ne mali prava ominuti Lviv 24 bereznya 1569 r korol nadav dozvil na vilne perebuvannya v Polshi Todi poznajomivsya z kupcyami Lvova gromadyanstvo yakogo nabuv 1570 roku uspadkuvavshi spravi starshogo brata Mihajla yakij ranishe zhiv u misti pomer 1563 roku Yak znavec vidnosin Rechi Pospolitoyi z Osmanskoyu imperiyeyu K Kornyakt stav sekretarem korolya Sigizmunda II Avgusta Za diplomatichni poslugi j zavdyaki bagatstvu 12 lyutogo 1571 r korol nadav jomu shlyahetstvo pol noblitacje akti ponovlyuvalis do 1580 roku proti chogo 1601 r gostro protestuvali jogo borzhniki podilskij voyevoda Geronim Yazloveckij i zigvulskij starosta Stanislav Stadnickij Diyavol z Lancuta yakij zadlya nepovernennya borgu pomstivsya na rodini K Kornyakta pislya jogo smerti 17 lipnya 1571 r korol zvilniv K Kornyakta vid usih mit 28 lipnya buv priznachenij korolem mitnikom zemel ruskih dopushenij do shlyahetskih svobod Vlasne Kornyakti zdavna zajmalis lihvarstvom Govorili sho svoyi statki voni nabuli privlasnivshi zastavlene majno gospodarya Ioana II Yakova Vode Despota K Kornyakt takozh buv skarbnikom chi najvishim skarbnichnim uryadovcem gospodarya Aleksandre IV Lopushanina sho naprikinci XVI st zminyuvali odin odnogo malo ne shoroku i cherez ce vin zmushenij buv pokinuti Moldovu Nadavav nemali poziki zokrema 1571 r pozika u 1100 zolotih magistratu Lvova dlya vikupu filvarku Goldberg u mishanina Stanislava Sholca pid zastavu vlasne samogo filvarku Na chas prijnyattya miskogo gromadyanstva 1575 r nadav poziku u 12000 taleriv gospodaryu Petru VI Kulgavomu Davav u borg groshi korolyam Rechi Pospolitoyi pochinayuchi vid Sigizmunda II Avgusta viv veliki finansovi operaciyi z Mnishekami Na 1576 r otrimav privilej korolya Stefana Batoriya na orendu mitnic u Ruskih voyevodstvah Malopolskoyi provinciyi Rechi Pospolitoyi Otrimannya shlyahetstva dozvolilo Kornyaktu vigidno odruzhitis nabuvati zemelni volodinnya ale ne dozvolyalo osobisto zajmatis torgivleyu Volodiv selami u Lviskij zemli u Peremishlskij zemli otrimav mayetnosti Sosnivku bilya Yaroslava Zolotovicyu i Biloboki yaki nabuv 1583 r za borg vid starosti lezhajskogo Lukasha Opalinskogo Namagavsya pidtrimuvati dobri stosunki z yezuyitami Na mezhi 16 17 stolit chasto perebuvav u Peremiskij zemli gospodaryuvav provadiv sudovi procesi z borzhnikami G Yazloveckim S D Stadnickim Pomer 1 serpnya 1603 roku buv pohovanij u kripti Uspenskoyi cerkvi u Lvovi kudi z vulici viv sogodni zamurovanij vhid Stavropigijske bratstvoYak pravoslavnij grek K Kornyakt nalezhav do pravoslavnoyi zdebilshogo ruskoyi sebto ukrayinskoyi gromadi Lvova zokrema aktivno dopomagav finansami znajomstvami pri korolivskomu dvori j pri Konstantinopolskomu Patriarhu bratstvu pri miskij Uspenskij cerkvi potim Stavropigijnomu odnim z 12 zasnovnikiv yakogo vin stav 1586 roku pislya smerti Aleksandru Lopushnyanu stav golovnim opikunom Uspenskoyi cerkvi Finansuvav vidbudovu spalenoyi miskoyi cerkvi sudovi procesi bratstva z magistratom dopomagav bratskij shkoli i tipografiyi Takozh pidtrimuvav pravoslavnu shlyahtu sho viyizdila na zasidannya Sejmu V konfliktnij situaciyi mizh Bratstvom ta yepiskopom Gedeonom Balabanom stoyav radshe na storoni vladiki U zapoviti priznachiv dlya Uspenskoyi cerkvi bratstva 4000 zolotih pributki z pidmiskogo sela Zboyisha Mayetnosti fundaciyiDidich Gusakova Sosnici Bilobokiv Zhuravici Za zaslugi pered derzhavoyu zumiv otrimati dekret korolya Stefana Batoriya 1576 z dozvolom zbuduvati yak vinyatok najvelichnishij budinok palac na ploshi Rinok na 6 vikon zhitlo mishan ne moglo mati bilshe 3 h vikon po fasadu Palac zveli 1580 r italijski arhitektori Petro z Barboni ta Pavlo Rimlyanin Na prohannya konstantinopolskogo patriarha Yeremiyi II Tranosa zgodivsya 1572 r nadati koshti dlya vidnovlennya miskoyi pravoslavnoyi cerkvi ta dzvinici znishenih pozhezheyu Z jogo fundushu za proyektom arhitektora Petra Barbona zviv tri pershi yarusi vezhi dzvinici bilya miskoyi cerkvi 1572 1578 potim Trohsvyatitelsku kaplicyu zviv arhitektor Andrij Pidlisnij 1578 1590 Finansuvav pochatkovij etap budivnictva Uspenskoyi cerkvi zavershenoyi majzhe cherez 30 rokiv pislya jogo smerti Nadavav koshti na zvedennya bastej miskih fortifikacij Ponini jogo im yam nazvani kam yanicya na ploshi Rinok 6 i vezha Uspenskoyi cerkvi Palac Kornyakta Italijskij dvorik u palaci Kornyakta Vezha Kornyakta na panorami Pasarotti Vezha Kornyakta Kaplicya troh svyatitelivShlyub ditiZavdyaki otrimannyu shlyahetstva bilya abo v 1575 r odruzhivsya z Annoyu Didushickoyu 1616 dlya neyi zolotar Klemens z Levochi vigotovlyav zolotij lancyuzhok dlya chogo otrimav 50 chervonih zlotih bl 1550 roku Pered shlyubom pidpisav z neyu ugodu za yakoyu zobov yazuvavsya osobisto ne zajmatis torgivleyu zabezpechiti yiyi polovinoyu svogo ruhomogo i neruhomogo majna ninishnogo i majbutnogo dati yij 1000 zolotih gotivkoyu i zgoditis na pridane u 2000 zolotih U shlyubi narodilis Katerina pislya 1635 druzhina z 1608 voyevodi trockogo grafa Oleksandra Hodkevicha 1626 28 vijshla za voyevodu belzkogo ruskogo knyazya Konstantina Vishneveckogo Anna pislya 1640 1648 druzhina Yana Gratusa Tarnovskogo rotmistra kashtelyana zharnovskogo sin Aleksander Gratus buv kiyivskim kashtelyanom Mikolaya Ossolinskogo 1663 skalskij starosta petrivskij sin Prokopa Kostyantin z Bilobok 1624 rotmistr cholovik Elzhbeti z Ossolinskih dochki voyevodi pidlyaskogo sandomirskogo d n 1639 Mihajlo 1575 1596 Sofiya druzhina Abragama Gerburta PrimitkiLemko I Cikavinki z istoriyi Lvova S 32 Urban W Korniakt Korniat Korneadi Korneades Carneadi Coretho Carinacto Konstanty h Crucini ok 1520 1603 S 82 Akta grodskie i ziemskie T 10 S 89 Akta grodskie i ziemskie T 10 S 97 Akta grodskie i ziemskie T 10 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine S 110 Urban W Korniakt Korniat Korneadi Korneades Carneadi Coretho Carinacto Konstanty h Crucini ok 1520 1603 S 83 Dzieduszyccy 01 21 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Lozinski W Zlotnictwo lwowskie w dawnych wiekach 1384 1640 11 serpnya 2014 u Wayback Machine Lwow Gubrynowicz i Schmidt 1889 S 53 pol Ossolinscy 02 21 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Tarnowscy 02 21 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Dzherela ta literaturaVujcik V Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi Lviv Kamenyar 1979 1991 Enciklopediya Lvova Lviv Litopis 2010 ISBN 978 966 7007 99 7 Isayevich Ya Kornyakt Kostyantin 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 166 ISBN 978 966 00 0855 4 Kachor I Kachor L Marevo davnogo Lvova Lviv Apriori 2009 Lemko I Cikavinki z istoriyi Lvova Lviv Apriori 2011 128 s il ISBN 978 617 629 024 7 Akta grodskie i ziemskie Lwow 1884 T 10 549 s lat pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 29 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1738 T 2 761 s S 614 pol Korniakt Korniat Korneadi Korneades Carneadi Coretho Carinacto Konstanty h Crucini ok 1520 1603 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1968 Tom XIV 1 zeszyt 60 S 82 83 pol PosilannyaKornyakt Konstyantin 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 722 1000 ekz Biografiya Kostyantina Kornyakta 6 lyutogo 2017 u Wayback Machine Lilo I Statti pro Lviv Greckij svit Lvova 8 bereznya 2016 u Wayback Machine MI PAM YaTAYeMO Kornyakti 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Konstanty Grek Korniakt h Krucini ID 11 238 2 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rodovod Anny Dedushickoj 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros Kostyantin Kornyakt u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Fajli u Vikishovishi
Топ