Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Боснійське королівство (босн. і хорв. Bosansko Kraljevstvo; серб. Босанско краљевство) — історична держава, що існувала на, Балканському півострові з другої половини XIV століття і до другої половини XV століття, що охоплювало головним чином райони сьогоднішньої Боснії і Герцеговини (в деякі періоди — і частини суміжних держав). Його великий по всьому регіону соціально-економічний, політичний та культурний вплив мав велике значення у подальшому розвитку середньовічних балканських держав, і балканської історії в цілому. Під час правління Твртка I (1377—1391) боснійське королівство було найпотужнішою державою Балканського півострова. Закінчило своє існування після завоювання турками 1463 року.
Історія
До середини XIV століття Боснія досягла свого піку під правлінням Твртка I з дому Котроманичів, який був офіційно коронований 26 жовтня 1377. Таким чином, він став правителем щойно проголошеного Королівства Боснії, країни, яка була після . Протягом усього середньовіччя, Герцеговина складалася з окремих невеликих герцогств: Захумлє (Hum), навколо міста Благай і Травунія-Конавле з центром у місті Требинє. Ці краї інколи управлялися на пів незалежними князями, в основному під фактичним контролем сербських князів або в деяких випадках болгарського царя. Протягом декількох століть вони перебували під хорватськими і сербськими державами. Їхні території, включені в сучасні — Герцеговину і частини Чорногорії та південної Далмації. Назва Герцеговина була прийнята, коли Герцог (Герцег) з Герцогства Святого Сави підтвердив свою незалежність у 1435/1448 роках. Релігії корінного слов'янського населення Боснії і Герцеговини були змішані: були католицькі і православні християни, але більшість корінного населення просто називали себе «Добре боснійці», або інакше кажучи, «добрі християни», і належали до вірних боснійської церкви. Більшість знань про цю церкву приходить ззовні і його точна природа є предметом численних наукових дискусій, особливо навколо її можливого дуалістичного вчення. Ця церква була звинувачена католицькою і православною владою єретицькою і пов'язана з богомилами або (патаренами). Бани і королі Боснії були католиками під час їхнього панування, за винятком Стефана Остоя який показав деякий інтерес до Боснійської церкви в той час як він був на троні. Були, однак, кілька важливих дворян, які були християнами, такі як — , сім'я Раденович-Павлович, , , і . Було звичним для Святого Престолу просити боснійських правителів відмовитися від будь-якої підтримки Боснійської церкви або навіть виконання перетворень, в обмін на підтримку пап.
Твртко I
До середини XIV століття Боснія досягла свого піку за боснійського бана Твртка I, що прийшов до влади в 1353 році. 26 жовтня 1377 Твртко коронував себе як Стефан Твртко I.
До 1370 року Твртко I установив свою владу над усією підконтрольною бану територією Боснії. Відновивши Боснію у первісних кордонах, він здійснив кілька військових походів на Іллірійське узбережжя Адріатичного моря та до Західної Сербії.
26 жовтня 1377 року Твртко був коронований у монастирі Мілешева, узявши титул короля сербів, Боснії та узбережжя.
До 1390 року він заволодів Хорватією та островами в Адріатичному морі, що дозволило йому взяти титул короля Далмації та Хорватії. З Рагузькою республікою Твртко уклав взаємовигідний союз, надаючи військовий захист.
За часів правління Твртка I Боснія вперше та востаннє у своїй історії увійшла до складу політичних гегемонів на Балканському півострові, поступаючись за впливом тільки Угорщині та Османській імперії, яка витіснила Візантію. Перетворивши Боснію на найсильнішу південнослов'янську державу, Твртко був змушений неодноразово відбивати турецький натиск. Вдершись до Сербії, турки-османи 1388 року розграбували Герцеговину (Хум), яка перебувала під владою Боснії. До складу союзної армії балканських держав під командуванням сербського князя Лазаря, вщент розбитої 28 червня 1389 року у битві на Косовому полі військами турецького султана Мурада I, входив крупний допоміжний загін, відряджений Твртком для боротьби із завойовниками.
Смерть Твртка I стала важким ударом для Боснії. Після раптової смерті його найближчих спадкоємців (брата і вдови) сини Твртка I Стефан Остоя і Твртко II розв'язали братовбивчу війну, яка позбавила Боснію успіхів балканської політики боснійського бана, що зрештою зробило країну легкою здобиччю Османської імперії.
Див. також
Джерела
- Fine, John Van Antwerp (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Michigan: University of Michigan Press. ISBN .
- Singleton, Frederick Bernard (1985). A Short History of the Yugoslav Peoples. Cambridge University Press. ISBN .
- Velkonija, Mitja (2003). . Texas A&M University Press. ISBN . Архів оригіналу за 25 вересня 2014. Процитовано 29 грудня 2013.
 | Це незавершена стаття з історії Європи. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bosnijske korolivstvo Bosansko Kraljevstvo Bosansko kraљevstvo 1377 1463 prapor Korolivstva Bosniya gerb Kotromanichiv Ekspansiya serednovichnogo Korolivstva Bosniya Stolicya Visokij Visoko Yajce Mova i serbska bosnijska ta horvatska Religiya Pravoslav ya Bosnijska cerkva katolictvo Naselennya serbi horvati Forma pravlinnya Monarhiya Dinastiya Kotromanichi Koroli 1377 1391 Tvrtko I 1461 1463 Stefan Tomashevich Istoriya Koronaciya Tvrtka I I 26 zhovtnya 1377 Osmanske zavoyuvannya 5 chervnya 1463 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bosnijske korolivstvo Bosnijske korolivstvo bosn i horv Bosansko Kraljevstvo serb Bosansko kraљevstvo istorichna derzhava sho isnuvala na Balkanskomu pivostrovi z drugoyi polovini XIV stolittya i do drugoyi polovini XV stolittya sho ohoplyuvalo golovnim chinom rajoni sogodnishnoyi Bosniyi i Gercegovini v deyaki periodi i chastini sumizhnih derzhav Jogo velikij po vsomu regionu socialno ekonomichnij politichnij ta kulturnij vpliv mav velike znachennya u podalshomu rozvitku serednovichnih balkanskih derzhav i balkanskoyi istoriyi v cilomu Pid chas pravlinnya Tvrtka I 1377 1391 bosnijske korolivstvo bulo najpotuzhnishoyu derzhavoyu Balkanskogo pivostrova Zakinchilo svoye isnuvannya pislya zavoyuvannya turkami 1463 roku IstoriyaDiv takozh Istoriya Bosniyi i Gercegovini Do seredini XIV stolittya Bosniya dosyagla svogo piku pid pravlinnyam Tvrtka I z domu Kotromanichiv yakij buv oficijno koronovanij 26 zhovtnya 1377 Takim chinom vin stav pravitelem shojno progoloshenogo Korolivstva Bosniyi krayini yaka bula pislya Protyagom usogo serednovichchya Gercegovina skladalasya z okremih nevelikih gercogstv Zahumlye Hum navkolo mista Blagaj i Travuniya Konavle z centrom u misti Trebinye Ci krayi inkoli upravlyalisya na piv nezalezhnimi knyazyami v osnovnomu pid faktichnim kontrolem serbskih knyaziv abo v deyakih vipadkah bolgarskogo carya Protyagom dekilkoh stolit voni perebuvali pid horvatskimi i serbskimi derzhavami Yihni teritoriyi vklyucheni v suchasni Gercegovinu i chastini Chornogoriyi ta pivdennoyi Dalmaciyi Nazva Gercegovina bula prijnyata koli Gercog Gerceg z Gercogstva Svyatogo Savi pidtverdiv svoyu nezalezhnist u 1435 1448 rokah Religiyi korinnogo slov yanskogo naselennya Bosniyi i Gercegovini buli zmishani buli katolicki i pravoslavni hristiyani ale bilshist korinnogo naselennya prosto nazivali sebe Dobre bosnijci abo inakshe kazhuchi dobri hristiyani i nalezhali do virnih bosnijskoyi cerkvi Bilshist znan pro cyu cerkvu prihodit zzovni i jogo tochna priroda ye predmetom chislennih naukovih diskusij osoblivo navkolo yiyi mozhlivogo dualistichnogo vchennya Cya cerkva bula zvinuvachena katolickoyu i pravoslavnoyu vladoyu yeretickoyu i pov yazana z bogomilami abo patarenami Bani i koroli Bosniyi buli katolikami pid chas yihnogo panuvannya za vinyatkom Stefana Ostoya yakij pokazav deyakij interes do Bosnijskoyi cerkvi v toj chas yak vin buv na troni Buli odnak kilka vazhlivih dvoryan yaki buli hristiyanami taki yak sim ya Radenovich Pavlovich i Bulo zvichnim dlya Svyatogo Prestolu prositi bosnijskih praviteliv vidmovitisya vid bud yakoyi pidtrimki Bosnijskoyi cerkvi abo navit vikonannya peretvoren v obmin na pidtrimku pap Istoriya Bosniyi i GercegoviniRannya istoriyaIlliriya Illirik rimska provinciya Dalmaciya rimska provinciya Rimskij period Osmanskij periodSerednovichna BosniyaBanovina Bosanska Kotromanichi Bosnijske korolivstvoOsmanska Bosniya i GercegovinaEyalet Bosniya Bosnijskij vilayet Bosnijsko gercegovinske povstannya 1875 1877 Bosnijske povstannya 1831 GabsburgiGabsburzke pravlinnya Bosnijska krizaYugoslaviyaStvorennya Yugoslaviyi Vrbaska banovina Drinska banovina Zetska banovina Banovina Horvatiya Nezalezhna Derzhava Horvatiya Druga svitova vijna Socialistichna Respublika Bosniya i Gercegovina yak chastina SFR Yugoslaviya Rozpad YugoslaviyiSuchasna Bosniya i GercegovinaBosnijska vijna Respublika Bosniya i Gercegovina Horvatska respublika Gerceg Bosna Respublika Serbska Respublika Zahidna Bosniya Dejtonski ugodi Bosniya i GercegovinaPortal Bosniya i Gercegovina pereglyanutiredaguvatiTvrtko IZemli priyednani za chasiv pravlinnya Tvrtka I poznacheno blakitnim kolorom Do seredini XIV stolittya Bosniya dosyagla svogo piku za bosnijskogo bana Tvrtka I sho prijshov do vladi v 1353 roci 26 zhovtnya 1377 Tvrtko koronuvav sebe yak Stefan Tvrtko I Do 1370 roku Tvrtko I ustanoviv svoyu vladu nad usiyeyu pidkontrolnoyu banu teritoriyeyu Bosniyi Vidnovivshi Bosniyu u pervisnih kordonah vin zdijsniv kilka vijskovih pohodiv na Illirijske uzberezhzhya Adriatichnogo morya ta do Zahidnoyi Serbiyi 26 zhovtnya 1377 roku Tvrtko buv koronovanij u monastiri Milesheva uzyavshi titul korolya serbiv Bosniyi ta uzberezhzhya Do 1390 roku vin zavolodiv Horvatiyeyu ta ostrovami v Adriatichnomu mori sho dozvolilo jomu vzyati titul korolya Dalmaciyi ta Horvatiyi Z Raguzkoyu respublikoyu Tvrtko uklav vzayemovigidnij soyuz nadayuchi vijskovij zahist Za chasiv pravlinnya Tvrtka I Bosniya vpershe ta vostannye u svoyij istoriyi uvijshla do skladu politichnih gegemoniv na Balkanskomu pivostrovi postupayuchis za vplivom tilki Ugorshini ta Osmanskij imperiyi yaka vitisnila Vizantiyu Peretvorivshi Bosniyu na najsilnishu pivdennoslov yansku derzhavu Tvrtko buv zmushenij neodnorazovo vidbivati tureckij natisk Vdershis do Serbiyi turki osmani 1388 roku rozgrabuvali Gercegovinu Hum yaka perebuvala pid vladoyu Bosniyi Do skladu soyuznoyi armiyi balkanskih derzhav pid komanduvannyam serbskogo knyazya Lazarya vshent rozbitoyi 28 chervnya 1389 roku u bitvi na Kosovomu poli vijskami tureckogo sultana Murada I vhodiv krupnij dopomizhnij zagin vidryadzhenij Tvrtkom dlya borotbi iz zavojovnikami Korolivska tverdinya v Bosniyi Bobovac Smert Tvrtka I stala vazhkim udarom dlya Bosniyi Pislya raptovoyi smerti jogo najblizhchih spadkoyemciv brata i vdovi sini Tvrtka I Stefan Ostoya i Tvrtko II rozv yazali bratovbivchu vijnu yaka pozbavila Bosniyu uspihiv balkanskoyi politiki bosnijskogo bana sho zreshtoyu zrobilo krayinu legkoyu zdobichchyu Osmanskoyi imperiyi Div takozhSpisok koroliv BosniyiDzherelaFine John Van Antwerp 1994 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest Michigan University of Michigan Press ISBN 0 472 08260 4 Singleton Frederick Bernard 1985 A Short History of the Yugoslav Peoples Cambridge University Press ISBN 0 521 27485 0 Velkonija Mitja 2003 Texas A amp M University Press ISBN 1 58544 226 7 Arhiv originalu za 25 veresnya 2014 Procitovano 29 grudnya 2013 Ce nezavershena stattya z istoriyi Yevropi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi