Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корецептор це який зв язує сигнальну молекулу на додаток до первинного рецептора щоб полегшити розпізнавання ліганду та

Корецептор

Корецептор

Корецептор — це , який зв’язує сигнальну молекулу на додаток до первинного рецептора, щоб полегшити розпізнавання ліганду та ініціювати біологічні процеси, такі як проникнення патогена в клітину-хазяїна.

Властивості

Термін «корецептор» є відомим у літературі щодо сигнальної трансдукції, процесу, за допомогою якого зовнішні подразники регулюють внутрішнє функціонування клітини. Оптимальне функціонування клітини забепечується завдяки наявності спеціального може дієвого та ефективного механізму. Зокрема, процес, за допомогою якого міжмолекулярні реакції спрямовують і посилюють позаклітинні сигнали по всій поверхні клітини, відбуваються за двома механізмами.

По-перше, рецептори клітинної поверхні можуть безпосередньо передавати сигнали, маючи серин і треонін або просто серин в цитоплазматичному домені (ділянці білкової молекули). Рецептори також можуть передавати сигнали через молекули-адаптери свого цитоплазматичного домену, які зв’язуються з сигнальними повторювальними молекулярними послідовностями (мотивами).

По-друге, певні поверхневі рецептори без цитоплазматичного домену можуть передавати сигнали через зв’язування ліганду. При цьому утворюється комплекс з відповідним поверхневим рецептором для регулювання передачі сигналів. Ці категорії рецепторів клітинної поверхні часто називають корецепторами. Корецептори також називають допоміжними рецепторами, особливо в галузі біомедичних досліджень та імунології.

Корецептори — це білки, які мають тривимірну структуру. Великі позаклітинні домени становлять приблизно 76–100% рецептора. Мотиви, що утворюють великі позаклітинні домени, беруть участь у зв’язуванні ліганду та утворенні комплексу. Мотиви можуть включати глікозаміноглікани, повтори EGF, залишки цистеїну або домени ZP-1. Різноманітність мотивів призводить до того, що корецептори можуть взаємодіяти з двома-дев’ятьма різними лігандами, які самі також можуть взаємодіяти з низкою різних корецепторів. Більшість корецепторів не має цитоплазматичного домену і мають тенденцію бути глікозилфосфатидилінозитол (GPI)-пов'язаними, хоча було ідентифіковано кілька рецепторів, які містять короткі цитоплазматичні домени, які не мають внутрішньої кіназної активності.

Локалізація та функція

Залежно від типу ліганду, з яким зв’язується корецептор, його розташування та функція можуть змінюватися. Різні ліганди включають , , , та епідермальні фактори росту. Корецептори, особливо в ембріональній тканині, відіграють істотну роль у формуванні градієнта або диференціації тканин. Корецептори, локалізовані в ендотеліальних клітинах, функціонують для посилення проліферації та . Завдяки такій різноманітності щодо розташування корецептори можуть брати участь у багатьох різних клітинних активностях. Корецептори були ідентифіковані як учасники клітинних сигнальних каскадів, ембріонального розвитку, регуляції адгезії клітин, формування градієнта, проліферації та міграції тканин.

Деякі класичні приклади

Сімейство CD

Сімейство корецепторів CD – це добре вивчена група позаклітинних рецепторів, що знаходяться в імунологічних клітинах. Сімейство рецепторів CD зазвичай діє як корецептори, що проілюстровано класичним прикладом дії CD4 як корецептора до рецептора Т-клітин (TCR) для зв’язування головного комплексу гістосумісності класу II (MHC-II). Це зв’язування особливо добре вивчене в Т-клітинах, де воно служить для їх активації Т-клітин, які перебувають у фазі спокою (або спокою), і для того, щоб активні циклічні Т-клітини зазнали запрограмованої загибелі клітин. Boeme та ін. продемонстрували цей цікавий подвійний результат, блокуючи зв’язування CD4 з MHC-II, що запобігало апоптозу, який зазвичай виникає в активних Т-клітинах. Рецептор CD4 складається з чотирьох конкатамеризованих Ig-подібних доменів і прикріплюється до клітинної мембрани за допомогою одного . Рецептори сімейства CD, як правило, є мономерами або , хоча всі вони переважно є позаклітинними білками. Рецептор CD4, зокрема, взаємодіє з мишачим MHC-II за моделлю «куля на паличці», де кулька Phe-43 вписується в збережені гідрофобні залишки α2 і β2 доменів. Під час зв’язування з MHC-II CD4 зберігає незалежну структуру і не утворює жодних зв’язків з рецептором TCR.

Члени сімейства корецепторів CD мають широкий спектр функцій. Крім того, що рецептор CD4 бере участь у формуванні комплексу з MHC-II з TCR, щоб контролювати долю Т-клітин, рецептор CD4, як відомо, є основним рецептором, з яким зв’язується глікопротеїн оболонки ВІЛ . Для порівняння, CD28 діє як «кокорецептор» (костимуляторний рецептор) для зв’язування MHC-II з TCR і CD4. CD28 збільшує секрецію IL-2 з Т-клітин, якщо він бере участь у початковій активації; однак блокада CD28 не впливає на запрограмовану загибель клітин після того, як Т-клітина була активована.

Сімейство рецепторів CCR

Сімейство рецепторів CCR – це група рецепторів, пов’язаних з g-білком (GPCR), які зазвичай працюють як . В основному вони знаходяться на імунологічних клітинах, особливо на Т-клітинах. CCR-рецептори також експресуються на нейронних клітинах, таких як дендрити та мікроглія. Мабуть, найвідомішим і добре вивченим із сімейства CCR є CCR5 (і його майже гомолог CXCR4 ), який діє як основний корецептор для інфекції ВІЛ. Глікопротеїн оболонки ВІЛ GP120 зв’язується з CD4 як основним рецептором, CCR5 потім утворює комплекс з CD4 і ВІЛ, що дозволяє вірусу проникнути в клітину. CCR5 не є єдиним членом сімейства CCR, який допускає ВІЛ-інфекцію. Через спільність структур, що зустрічаються в сімействі, CCR2b, CCR3 і CCR8 можуть використовуватися деякими штамами ВІЛ як корецептори для полегшення інфекції. CXCR4 за структурою дуже схожий на CCR5. Хоча лише деякі штами ВІЛ можуть використовувати CCR2b, CCR3 і CCR8, всі штами ВІЛ можуть інфікувати через CCR5 і CXCR4.

Відомо, що CCR5 має спорідненість до (MIP) і, як вважають, відіграє роль у запальних імунологічних реакціях. Основна роль цього рецептора менш зрозуміла, ніж його роль у ВІЛ-інфекції, оскільки реакції на запалення залишаються погано зрозумілим аспектом імунної системи. Спорідненість CCR5 до MIP робить його дуже цікавим для практичних застосувань, таких як тканинна інженерія, де робляться спроби контролювати запальні та імунологічні реакції організму-господаря на рівні клітинної сигналізації. Спорідненість до MIP була використана in vitro для запобігання ВІЛ-інфекції через конкуренцію лігандів; однак, ці інгібітори проникнення зазнали невдачі in vivo через високо адаптивний характер ВІЛ та занепокоєння щодо токсичності.

Клінічне значення

Через їх важливість у передачі сигналів і регуляції клітинами корецептори залучені до ряду захворювань і розладів. Миші з нокаутом корецепторів часто не здатні розвиватися, і такі нокаути зазвичай призводять до ембріональної або перинатальної летальності. Зокрема, в імунології термін «корецептор» часто описує вторинний рецептор, який використовується патогеном для отримання доступу до клітини, або рецептор, який працює разом з рецепторами Т-клітин, такими як CD4, CD8 або CD28, щоб зв’язувати антигени або регулювати певним чином активність Т-клітин.

Спадкові корецепторні аутосомні захворювання

Багато розладів, пов’язаних з корецепторами, виникають через мутації в гені, що кодує рецептор. LRP5 (білок 5, пов’язаний з рецептором ліпопротеїнів низької щільності) діє як корецептор для сімейства глікопротеїнів Wnt, які регулюють кісткову масу. Порушення роботи цього корецептора призводять до зниження щільності та міцності кісток, що сприяє остеопорозу.

Втрата функціональних мутацій в LRP5 була пов’язана з синдромом остеопорозу-псевдогліоми, сімейною ексудативною вітроретинопатією, а специфічна в першій β-пропелерній ділянці LRP5 може призвести до аномально високої щільності кістки або остеопетрозу. Мутації в LRP1 також були виявлені у випадках сімейної хвороби Альцгеймера

Втрата функціональних мутацій у корецепторі Cryptic може призвести до випадкового розташування органів через дефекти розвитку у орієнтації ліво-праворуч.

Вважається, що гігантизм у деяких випадках викликаний втратою функції корецептора Glypican 3.

Рак

Молекула адгезії клітин карциноембріонального антигену-1 (Caecam1) є імуноглобуліноподібним корецептором, який сприяє адгезії клітин в епітеліальних, ендотеліальних і гемопоетичних клітинах і відіграє життєво важливу роль під час васкуляризації та ангіогенезу шляхом зв’язування (VEGliF).

Ангіогенез важливий для ембріонального розвитку, але це також фундаментальний процес росту пухлини. Видалення гена у мишей Caecam1-/- призводить до зменшення аномальної васкуляризації, що спостерігається при раку, і зниження вироблення оксиду азоту, що свідчить про терапевтичну можливість шляхом дії на цей ген. Сімейство корецепторів опосередковує зв’язування VEGF у поєднанні з сигнальними рецепторами VEGFR1/VEGFR2 та , а отже, також відіграє роль у розвитку судинної пухлини.

CD109 діє як негативний регулятор рецептора β фактора росту пухлини (TGF-β). Після зв’язування TGF-β рецептор інтерналізується шляхом ендоцитозу через дію CD109, що знижує передачу сигналу в клітину. У цьому випадку корецептор функціонує в критичному регуляторному режимі, щоб зменшити сигнали, які інструктують клітину рости та мігрувати – ознаки раку. У поєднанні, сімейство корецепторів LRP також опосередковує зв’язування TGF-β з різними мембранними рецепторами.

1, 2 і 5 залежать від корецепторів інтерлейкіну для зв’язування з первинними рецепторами інтерлейкіну.

1 і 4 були причетні до різних типів раку, включаючи рак шийки матки, молочної залози, легенів і товстої кишки, а аномальні рівні експресії були пов’язані з поганим прогнозом.

ВІЛ

Щоб інфікувати клітину, вірусу ВІЛ взаємодіє з CD4 (діючим як первинний рецептор) і корецептором: CCR5 або CXCR4 . Це зв’язування призводить до злиття мембрани та подальшої внутрішньоклітинної передачі сигналів, що сприяє інвазії вірусу. Приблизно в половині всіх випадків ВІЛ віруси, які використовують корецептор CCR5, мабуть, сприяють негайному зараженню та передачі, тоді як ті, що використовують рецептор CXCR4, з’являються лише пізніше на імуносупресивній стадії хвороби. Вірус часто переходить від використання CCR5 до CXCR4 під час перебігу інфекції, що служить індикатором прогресування захворювання. Останні дані свідчать про те, що деякі форми ВІЛ також використовують великий рецептор інтегрину a4b7 для підвищення ефективності зв’язування в тканинах слизової оболонки.

Гепатит С

Вірусу гепатиту С для зараження потрібен корецептор CD81. Дослідження показують, що білок щільного з'єднання Claudin-1 (CLDN1) також може відігравати роль у проникненні цього вірусу. Аномалії сімейства Клаудін також поширені при гепатоцелюлярній карциномі, яка може бути й результатом зараження вірусу папіломи людини.

Блокада корецепторів як лікування аутоімунітету

Існує можливість заблокувати корецептори CD4, використовуючи антитіла, щоб знизити активацію Т-клітин і протидіяти аутоімунним розладам. Ця блокада, здається, викликає «домінуючий» ефект, тобто після блокування Т-клітини не відновлюють свою здатність активуватись. Потім цей ефект поширюється на нативні Т-клітини, які потім переходять на Т-регуляторний фенотип CD4+CD25+GITR+FoxP3+.

Сучасні напрямки досліджень

Наразі двома найпомітнішими напрямками дослідження корецепторів є дослідження щодо ВІЛ та раку. Дослідження щодо ВІЛ зосереджені на адаптації штамів ВІЛ до різноманітних корецепторів-господарів. Дослідження раку в основному зосереджені на посиленні імунної відповіді на пухлинні клітини, а деякі дослідження також включають вивчення рецепторів, які експресуються самими раковими клітинами.

ВІЛ

Більшість досліджень ролі корецепторів у ВІЛ-інфекції зосереджені на корецепторі CCR5. Більшість штамів ВІЛ використовують рецептор CCR5 Штами ВІЛ-2 також можуть використовувати рецептор CXCR4 хоча рецептор CCR5 є переважною мішенню. Як CCR5, так і CXCR4 корецептори є семи трансмембранними (7TM) рецепторами, пов’язаними з білком G. Різні штами ВІЛ діють на різні корецептори, хоча вірус може переключатися на використання інших корецепторів. Наприклад, рецептори R5X4 можуть стати домінантною мішенню корецепторів ВІЛ у основних штамів. ВІЛ-1 і ВІЛ-2 можуть використовувати корецептор CCR8. Перехрещування мішеней корецепторів для різних штамів і здатність штамів переключатися зі свого домінантного корецептора може перешкоджати клінічному лікуванню ВІЛ. Таке лікування, як mAb WR321, може інгібувати деякі штами CCR5 ВІЛ-1, запобігаючи зараженню клітин. mAb викликає вивільнення b-хемокінів, що інгібують ВІЛ-1, запобігаючи інфікуванню інших клітин.

Рак

Дослідження ролі корецепторів при злоякісних пухлинах включає дослідження корецепторів, що активуються фактором росту, таких як корецептори трансформуючого фактора росту (TGF-β). Експресія корецепторного ендогліну, який експресується на поверхні пухлинних клітин, корелює з пластичністю клітини та розвитком пухлин. Іншим корецептором TGF-β є CD8. Хоча точний механізм досі невідомий, було показано, що корецептори CD8 посилюють активацію Т-клітин і опосередковану TGF-β імунну супресію. Було показано, що TGF-β впливає на пластичність клітин через і кіназу фокальної адгезії. Корецептори пухлинних клітин та їх взаємодія з Т-клітинами є важливими аспектами імунотерапії пухлин. Нещодавні дослідження корецепторів для p75, таких як корецептор сортіліну, показали, що сортилін пов’язаний з , типом фактора росту нервів. Було виявлено, що рецептор р75 і корецептори впливають на агресивність пухлин, зокрема через здатність нейротрофінів рятувати клітини від певних форм клітинної загибелі. Сортилін, корецептор р75, був знайдений у природних кілерах, але з низьким рівнем нейротрофінового рецептора. Вважається, що корецептор сортіліну працює з гомологом нейротрофіну, який також може спричинити зміну нейротрофіну імунної відповіді.

Дивись також

Примітки

  1. Gomperts, BD.; Kramer, IM. Tatham, PER. (2002). Signal transduction. Academic Press. ISBN.
  2. Kirkbridge, K.C., Ray, B.N., Blobe, G.C. (2005). "Cell-surface co-receptors: emerging roles in signaling and human disease". Trends Biochem. Sci. 30 (11): 611–21. DOI:10.1016/j.tibs.2005.09.003. PMID 16185874.
  3. Guo D, Jia Q. et al (1995). "Vascular endothelial cell growth factor promotes tyrosine phosphorylation of mediators of signal transduction that contain SH2 domains and association with endothelial cell proliferation". J Biol Chem 270 (12): 6729–6733.
  4. Bobbitt, K.R., Justement, L.B. 2000. Regulation of MHC class II signal transduction by the B cell coreceptors CD19 and CD22.
  5. Wang, J., Meihers, R., Xiong, Y., Lui, J., Sakihama, T., Zhang, R., Joachimiak, A., Reinherz, E.L. 2001. Crystal structure of the human CD4 N-terminal two-domain fragment complexed to a class II MHC molecule. Proc. Natl Acad Sci USA: Vol. 98, No. 19, pp. 10799-10804.
  6. Boehme, S.A., Zheng, L., Lenardo, M.J. 1995. Analysis of the CD4 coreceptor and activation-induced costimulatory molecules in antigen-mediated mature T lymphocyte death. The Journal of Immunology. 155:1703-1712.
  7. Berson, J.F., Doms, R.W. 1998. Structure-function studies of the HIV-1 coreceptors. Seminars in Immunology, Vol. 10 pp. 237–248.
  8. Bleul, C.C., Wu, L., Hoxie, J.A., Springer, T.A., Mackay, C.R. 1996. The HIV receptors CXCR4 and CCR5 are differentially expressed and regulated on human T-cells. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. Vol. 94, pp 1925–1930.
  9. Sawakami, K., Robling, A.G., Ai, M., Pitner, N.D., Liu, D., Warden, S.J., Li, J., Maye, P., Rowe, D.W., Duncan, R.L., Warman, M.L., Turner, C.H. (2006). "The Wnt co-receptor LRP5 is essential for skeletal mechanotransduction but not for the anabolic bone response to parathyroid hormone treatment". J. Biol. Chem. 281 (33): 23698–711. DOI:10.1074/jbc.M601000200. PMID 16790443.
  10. Nouvion, A.L., Oubaha, M., Leblanc, S., Davis, E.C., Jastrow, H., Kammerer, R., Breton, V., Turbide, C., Ergun, S., Gratton, J.P., Beauchemin, N. (2010). "CEACAM1: a key regulator of vascular permeability". J. Cell Sci. 123 (24): 4221–30. DOI:10.1242/jcs.073635. PMID 21081647.
  11. Bizet, A.A., Liu, K., Tran-Khanh, N., Saksena, A., Vorstenbosch, J., Finnson, K.W., Buschmann, M.D., Philip, A. (2011). "The TGF-β co-receptor, CD109, promotes internalization and degradation of TGF-β receptors". Biochim. Biophys. Acta. Epub ahead of print published February 2011. DOI:10.1016/j.bbamcr.2011.01.028. PMID 21295082.
  12. Mariani, S.A., Vicenzi, E., Poli, G. (2011). "Asymmetric HIV-1 co-receptor use and replication in CD4(+) T lymphocytes". J. Transl. Med. 9 (1): S8. DOI:10.1186/1479-5876-9-S1-S8. PMID 21284907.
  13. Cicala, C., Arthos, J., Fauci, A.S. (2011). "HIV-1 envelope, integrins and co-receptor use in mucosal transmission of HIV". J. Transl. Med. 9 (1): S2. DOI:10.1186/1479-5876-9-S1-S2. PMID 21284901.
  14. Evans, M.J., von Hahn, T., Tscherne, D.M., Syder, A.J., Panis, M., Wölk, B., Hatziioannou, T., McKeating, J.A., , Rice, C.M. (2007). "Claudin-1 is a hepatitis C virus co-receptor required for a late step in entry". Nature. 446 (7137): 801–5. DOI:10.1038/nature05654. PMID 17325668.
  15. Waldmann, H., Adams, E., Cobbold, S. (2008). "Reprogramming the immune system: co-receptor blockade as a paradigm for harnessing tolerance mechanisms". Immunol. Rev. 223: 361–70. DOI:10.1111/j.1600-065X.2008.00632.x. PMID 18613847.
  16. Coetzer, M., Nedellec, R., Cilliers, T., Meyers, T., Morris, L., Mosier, D. E.(2011). Extreme Genetic Divergence Is Required for Coreceptor Switching in HIV-1 Subtype C. Journal of Acquired Immune Deficiency Syndromes, 56, 9-15.
  17. Calado, M., Matoso, P., Santos-Costa, Q., Espirito-Santo, M., Machado, J., Rosado, L., Antunes, F., Mansinho, K., Lopes, M. M., Maltez, F., Santos-Ferreira, M. O., Azevedo-Pereira, J. M. (2010). Coreceptor usage by HIV-1 and HIV-2 primary isolates: The relevance of CCR8 chemokine receptor as an alternative coreceptor. Virology, 408, 174-182.
  18. Matyas, G. R., Wieczorek, L., Bansal, D., Chenine, A., Sanders-Buell, E., Tovanabutra, S., Kim, J. H., Polonis, V., Alving, C. R.(2010). Inhibition of HIV-1 infection of peripheral blood mononuclear cells by a monoclonal antibody that binds to phosphoinositides and induces secretion of beta-chemokines. Biochemical and Biophysical Research Communications, 402, 808-812.
  19. Pardali, E. van der Schaft, D. W. J., Wiercinska, E., Gorter, A., Hogendoorn, P. C. W., Griffioen, A. W., ten Dijke, P.(2011).Critical role of endoglin in tumor cell plasticity of Ewing sarcoma and melanoma. Oncogene, 30, 334-345.
  20. Zloza, A., Jagoda, M. C., Lyons, G. E., Graves, M. C., Kohlhapp, F. J., O'Sullivan, J. A., Lacek, A. T., Nishimura, M. I., Guevara-Patino, J. A. (2011). CD8 Co-receptor promotes susceptibility of CD8(+) T cells to transforming growth factor-beta (TGF-beta)-mediated suppression. Cancer Immunology Immunotherapy, 60, 291-297.
  21. Bartkowska, K., Turlejski, K., Djavadian, R. L. (2010). Neurotrophins and their receptors in early development of the mammalian nervous system. Acta Neurobiologiae Experimentalis (Warsaw), 70, 454-467.
  22. Bassili, M., Birman, E., Schor, N. F., Saragovi, H. U. (2010). Differential roles of Trk and p75 neurotrophin receptors in tumorigenesis and chemoresistance ex vivo and in vivo. Cancer Chemotherapy and Pharmacology, 65, 1047-1056.
  23. Rogers, M., Bailey, S., Matusica, D., Nicholson, I., Muyderman, H., Pagadala, P. C., Neet, K. E., Zola, H., Macardle, P., Rush, R. A. (2010). ProNGF mediates death of Natural Killer cells through activation of the p75NTR-sortilin complex. Journal of Neuroimmunology, 226, 93-103.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koreceptor ce yakij zv yazuye signalnu molekulu na dodatok do pervinnogo receptora shob polegshiti rozpiznavannya ligandu ta iniciyuvati biologichni procesi taki yak proniknennya patogena v klitinu hazyayina VlastivostiTermin koreceptor ye vidomim u literaturi shodo signalnoyi transdukciyi procesu za dopomogoyu yakogo zovnishni podrazniki regulyuyut vnutrishnye funkcionuvannya klitini Optimalne funkcionuvannya klitini zabepechuyetsya zavdyaki nayavnosti specialnogo mozhe diyevogo ta efektivnogo mehanizmu Zokrema proces za dopomogoyu yakogo mizhmolekulyarni reakciyi spryamovuyut i posilyuyut pozaklitinni signali po vsij poverhni klitini vidbuvayutsya za dvoma mehanizmami Po pershe receptori klitinnoyi poverhni mozhut bezposeredno peredavati signali mayuchi serin i treonin abo prosto serin v citoplazmatichnomu domeni dilyanci bilkovoyi molekuli Receptori takozh mozhut peredavati signali cherez molekuli adapteri svogo citoplazmatichnogo domenu yaki zv yazuyutsya z signalnimi povtoryuvalnimi molekulyarnimi poslidovnostyami motivami Po druge pevni poverhnevi receptori bez citoplazmatichnogo domenu mozhut peredavati signali cherez zv yazuvannya ligandu Pri comu utvoryuyetsya kompleks z vidpovidnim poverhnevim receptorom dlya regulyuvannya peredachi signaliv Ci kategoriyi receptoriv klitinnoyi poverhni chasto nazivayut koreceptorami Koreceptori takozh nazivayut dopomizhnimi receptorami osoblivo v galuzi biomedichnih doslidzhen ta imunologiyi Koreceptori ce bilki yaki mayut trivimirnu strukturu Veliki pozaklitinni domeni stanovlyat priblizno 76 100 receptora Motivi sho utvoryuyut veliki pozaklitinni domeni berut uchast u zv yazuvanni ligandu ta utvorenni kompleksu Motivi mozhut vklyuchati glikozaminoglikani povtori EGF zalishki cisteyinu abo domeni ZP 1 Riznomanitnist motiviv prizvodit do togo sho koreceptori mozhut vzayemodiyati z dvoma dev yatma riznimi ligandami yaki sami takozh mozhut vzayemodiyati z nizkoyu riznih koreceptoriv Bilshist koreceptoriv ne maye citoplazmatichnogo domenu i mayut tendenciyu buti glikozilfosfatidilinozitol GPI pov yazanimi hocha bulo identifikovano kilka receptoriv yaki mistyat korotki citoplazmatichni domeni yaki ne mayut vnutrishnoyi kinaznoyi aktivnosti Lokalizaciya ta funkciyaZalezhno vid tipu ligandu z yakim zv yazuyetsya koreceptor jogo roztashuvannya ta funkciya mozhut zminyuvatisya Rizni ligandi vklyuchayut ta epidermalni faktori rostu Koreceptori osoblivo v embrionalnij tkanini vidigrayut istotnu rol u formuvanni gradiyenta abo diferenciaciyi tkanin Koreceptori lokalizovani v endotelialnih klitinah funkcionuyut dlya posilennya proliferaciyi ta Zavdyaki takij riznomanitnosti shodo roztashuvannya koreceptori mozhut brati uchast u bagatoh riznih klitinnih aktivnostyah Koreceptori buli identifikovani yak uchasniki klitinnih signalnih kaskadiv embrionalnogo rozvitku regulyaciyi adgeziyi klitin formuvannya gradiyenta proliferaciyi ta migraciyi tkanin Deyaki klasichni prikladiSimejstvo CD Simejstvo koreceptoriv CD ce dobre vivchena grupa pozaklitinnih receptoriv sho znahodyatsya v imunologichnih klitinah Simejstvo receptoriv CD zazvichaj diye yak koreceptori sho proilyustrovano klasichnim prikladom diyi CD4 yak koreceptora do receptora T klitin TCR dlya zv yazuvannya golovnogo kompleksu gistosumisnosti klasu II MHC II Ce zv yazuvannya osoblivo dobre vivchene v T klitinah de vono sluzhit dlya yih aktivaciyi T klitin yaki perebuvayut u fazi spokoyu abo spokoyu i dlya togo shob aktivni ciklichni T klitini zaznali zaprogramovanoyi zagibeli klitin Boeme ta in prodemonstruvali cej cikavij podvijnij rezultat blokuyuchi zv yazuvannya CD4 z MHC II sho zapobigalo apoptozu yakij zazvichaj vinikaye v aktivnih T klitinah Receptor CD4 skladayetsya z chotiroh konkatamerizovanih Ig podibnih domeniv i prikriplyuyetsya do klitinnoyi membrani za dopomogoyu odnogo Receptori simejstva CD yak pravilo ye monomerami abo hocha vsi voni perevazhno ye pozaklitinnimi bilkami Receptor CD4 zokrema vzayemodiye z mishachim MHC II za modellyu kulya na palichci de kulka Phe 43 vpisuyetsya v zberezheni gidrofobni zalishki a2 i b2 domeniv Pid chas zv yazuvannya z MHC II CD4 zberigaye nezalezhnu strukturu i ne utvoryuye zhodnih zv yazkiv z receptorom TCR Chleni simejstva koreceptoriv CD mayut shirokij spektr funkcij Krim togo sho receptor CD4 bere uchast u formuvanni kompleksu z MHC II z TCR shob kontrolyuvati dolyu T klitin receptor CD4 yak vidomo ye osnovnim receptorom z yakim zv yazuyetsya glikoproteyin obolonki VIL Dlya porivnyannya CD28 diye yak kokoreceptor kostimulyatornij receptor dlya zv yazuvannya MHC II z TCR i CD4 CD28 zbilshuye sekreciyu IL 2 z T klitin yaksho vin bere uchast u pochatkovij aktivaciyi odnak blokada CD28 ne vplivaye na zaprogramovanu zagibel klitin pislya togo yak T klitina bula aktivovana Simejstvo receptoriv CCR Simejstvo receptoriv CCR ce grupa receptoriv pov yazanih z g bilkom GPCR yaki zazvichaj pracyuyut yak V osnovnomu voni znahodyatsya na imunologichnih klitinah osoblivo na T klitinah CCR receptori takozh ekspresuyutsya na nejronnih klitinah takih yak dendriti ta mikrogliya Mabut najvidomishim i dobre vivchenim iz simejstva CCR ye CCR5 i jogo majzhe gomolog CXCR4 yakij diye yak osnovnij koreceptor dlya infekciyi VIL Glikoproteyin obolonki VIL GP120 zv yazuyetsya z CD4 yak osnovnim receptorom CCR5 potim utvoryuye kompleks z CD4 i VIL sho dozvolyaye virusu proniknuti v klitinu CCR5 ne ye yedinim chlenom simejstva CCR yakij dopuskaye VIL infekciyu Cherez spilnist struktur sho zustrichayutsya v simejstvi CCR2b CCR3 i CCR8 mozhut vikoristovuvatisya deyakimi shtamami VIL yak koreceptori dlya polegshennya infekciyi CXCR4 za strukturoyu duzhe shozhij na CCR5 Hocha lishe deyaki shtami VIL mozhut vikoristovuvati CCR2b CCR3 i CCR8 vsi shtami VIL mozhut infikuvati cherez CCR5 i CXCR4 Vidomo sho CCR5 maye sporidnenist do MIP i yak vvazhayut vidigraye rol u zapalnih imunologichnih reakciyah Osnovna rol cogo receptora mensh zrozumila nizh jogo rol u VIL infekciyi oskilki reakciyi na zapalennya zalishayutsya pogano zrozumilim aspektom imunnoyi sistemi Sporidnenist CCR5 do MIP robit jogo duzhe cikavim dlya praktichnih zastosuvan takih yak tkaninna inzheneriya de roblyatsya sprobi kontrolyuvati zapalni ta imunologichni reakciyi organizmu gospodarya na rivni klitinnoyi signalizaciyi Sporidnenist do MIP bula vikoristana in vitro dlya zapobigannya VIL infekciyi cherez konkurenciyu ligandiv odnak ci ingibitori proniknennya zaznali nevdachi in vivo cherez visoko adaptivnij harakter VIL ta zanepokoyennya shodo toksichnosti Klinichne znachennyaCherez yih vazhlivist u peredachi signaliv i regulyaciyi klitinami koreceptori zalucheni do ryadu zahvoryuvan i rozladiv Mishi z nokautom koreceptoriv chasto ne zdatni rozvivatisya i taki nokauti zazvichaj prizvodyat do embrionalnoyi abo perinatalnoyi letalnosti Zokrema v imunologiyi termin koreceptor chasto opisuye vtorinnij receptor yakij vikoristovuyetsya patogenom dlya otrimannya dostupu do klitini abo receptor yakij pracyuye razom z receptorami T klitin takimi yak CD4 CD8 abo CD28 shob zv yazuvati antigeni abo regulyuvati pevnim chinom aktivnist T klitin Spadkovi koreceptorni autosomni zahvoryuvannya Bagato rozladiv pov yazanih z koreceptorami vinikayut cherez mutaciyi v geni sho koduye receptor LRP5 bilok 5 pov yazanij z receptorom lipoproteyiniv nizkoyi shilnosti diye yak koreceptor dlya simejstva glikoproteyiniv Wnt yaki regulyuyut kistkovu masu Porushennya roboti cogo koreceptora prizvodyat do znizhennya shilnosti ta micnosti kistok sho spriyaye osteoporozu Vtrata funkcionalnih mutacij v LRP5 bula pov yazana z sindromom osteoporozu psevdogliomi simejnoyu eksudativnoyu vitroretinopatiyeyu a specifichna v pershij b propelernij dilyanci LRP5 mozhe prizvesti do anomalno visokoyi shilnosti kistki abo osteopetrozu Mutaciyi v LRP1 takozh buli viyavleni u vipadkah simejnoyi hvorobi Alcgejmera Vtrata funkcionalnih mutacij u koreceptori Cryptic mozhe prizvesti do vipadkovogo roztashuvannya organiv cherez defekti rozvitku u oriyentaciyi livo pravoruch Vvazhayetsya sho gigantizm u deyakih vipadkah viklikanij vtratoyu funkciyi koreceptora Glypican 3 Rak Molekula adgeziyi klitin karcinoembrionalnogo antigenu 1 Caecam1 ye imunoglobulinopodibnim koreceptorom yakij spriyaye adgeziyi klitin v epitelialnih endotelialnih i gemopoetichnih klitinah i vidigraye zhittyevo vazhlivu rol pid chas vaskulyarizaciyi ta angiogenezu shlyahom zv yazuvannya VEGliF Angiogenez vazhlivij dlya embrionalnogo rozvitku ale ce takozh fundamentalnij proces rostu puhlini Vidalennya gena u mishej Caecam1 prizvodit do zmenshennya anomalnoyi vaskulyarizaciyi sho sposterigayetsya pri raku i znizhennya viroblennya oksidu azotu sho svidchit pro terapevtichnu mozhlivist shlyahom diyi na cej gen Simejstvo koreceptoriv oposeredkovuye zv yazuvannya VEGF u poyednanni z signalnimi receptorami VEGFR1 VEGFR2 ta a otzhe takozh vidigraye rol u rozvitku sudinnoyi puhlini CD109 diye yak negativnij regulyator receptora b faktora rostu puhlini TGF b Pislya zv yazuvannya TGF b receptor internalizuyetsya shlyahom endocitozu cherez diyu CD109 sho znizhuye peredachu signalu v klitinu U comu vipadku koreceptor funkcionuye v kritichnomu regulyatornomu rezhimi shob zmenshiti signali yaki instruktuyut klitinu rosti ta migruvati oznaki raku U poyednanni simejstvo koreceptoriv LRP takozh oposeredkovuye zv yazuvannya TGF b z riznimi membrannimi receptorami 1 2 i 5 zalezhat vid koreceptoriv interlejkinu dlya zv yazuvannya z pervinnimi receptorami interlejkinu 1 i 4 buli prichetni do riznih tipiv raku vklyuchayuchi rak shijki matki molochnoyi zalozi legeniv i tovstoyi kishki a anomalni rivni ekspresiyi buli pov yazani z poganim prognozom VIL Shob infikuvati klitinu virusu VIL vzayemodiye z CD4 diyuchim yak pervinnij receptor i koreceptorom CCR5 abo CXCR4 Ce zv yazuvannya prizvodit do zlittya membrani ta podalshoyi vnutrishnoklitinnoyi peredachi signaliv sho spriyaye invaziyi virusu Priblizno v polovini vsih vipadkiv VIL virusi yaki vikoristovuyut koreceptor CCR5 mabut spriyayut negajnomu zarazhennyu ta peredachi todi yak ti sho vikoristovuyut receptor CXCR4 z yavlyayutsya lishe piznishe na imunosupresivnij stadiyi hvorobi Virus chasto perehodit vid vikoristannya CCR5 do CXCR4 pid chas perebigu infekciyi sho sluzhit indikatorom progresuvannya zahvoryuvannya Ostanni dani svidchat pro te sho deyaki formi VIL takozh vikoristovuyut velikij receptor integrinu a4b7 dlya pidvishennya efektivnosti zv yazuvannya v tkaninah slizovoyi obolonki Gepatit S Virusu gepatitu S dlya zarazhennya potriben koreceptor CD81 Doslidzhennya pokazuyut sho bilok shilnogo z yednannya Claudin 1 CLDN1 takozh mozhe vidigravati rol u proniknenni cogo virusu Anomaliyi simejstva Klaudin takozh poshireni pri gepatocelyulyarnij karcinomi yaka mozhe buti j rezultatom zarazhennya virusu papilomi lyudini Blokada koreceptoriv yak likuvannya autoimunitetu Isnuye mozhlivist zablokuvati koreceptori CD4 vikoristovuyuchi antitila shob zniziti aktivaciyu T klitin i protidiyati autoimunnim rozladam Cya blokada zdayetsya viklikaye dominuyuchij efekt tobto pislya blokuvannya T klitini ne vidnovlyuyut svoyu zdatnist aktivuvatis Potim cej efekt poshiryuyetsya na nativni T klitini yaki potim perehodyat na T regulyatornij fenotip CD4 CD25 GITR FoxP3 Suchasni napryamki doslidzhenNarazi dvoma najpomitnishimi napryamkami doslidzhennya koreceptoriv ye doslidzhennya shodo VIL ta raku Doslidzhennya shodo VIL zoseredzheni na adaptaciyi shtamiv VIL do riznomanitnih koreceptoriv gospodariv Doslidzhennya raku v osnovnomu zoseredzheni na posilenni imunnoyi vidpovidi na puhlinni klitini a deyaki doslidzhennya takozh vklyuchayut vivchennya receptoriv yaki ekspresuyutsya samimi rakovimi klitinami VIL Bilshist doslidzhen roli koreceptoriv u VIL infekciyi zoseredzheni na koreceptori CCR5 Bilshist shtamiv VIL vikoristovuyut receptor CCR5 Shtami VIL 2 takozh mozhut vikoristovuvati receptor CXCR4 hocha receptor CCR5 ye perevazhnoyu mishennyu Yak CCR5 tak i CXCR4 koreceptori ye semi transmembrannimi 7TM receptorami pov yazanimi z bilkom G Rizni shtami VIL diyut na rizni koreceptori hocha virus mozhe pereklyuchatisya na vikoristannya inshih koreceptoriv Napriklad receptori R5X4 mozhut stati dominantnoyu mishennyu koreceptoriv VIL u osnovnih shtamiv VIL 1 i VIL 2 mozhut vikoristovuvati koreceptor CCR8 Perehreshuvannya mishenej koreceptoriv dlya riznih shtamiv i zdatnist shtamiv pereklyuchatisya zi svogo dominantnogo koreceptora mozhe pereshkodzhati klinichnomu likuvannyu VIL Take likuvannya yak mAb WR321 mozhe ingibuvati deyaki shtami CCR5 VIL 1 zapobigayuchi zarazhennyu klitin mAb viklikaye vivilnennya b hemokiniv sho ingibuyut VIL 1 zapobigayuchi infikuvannyu inshih klitin Rak Doslidzhennya roli koreceptoriv pri zloyakisnih puhlinah vklyuchaye doslidzhennya koreceptoriv sho aktivuyutsya faktorom rostu takih yak koreceptori transformuyuchogo faktora rostu TGF b Ekspresiya koreceptornogo endoglinu yakij ekspresuyetsya na poverhni puhlinnih klitin korelyuye z plastichnistyu klitini ta rozvitkom puhlin Inshim koreceptorom TGF b ye CD8 Hocha tochnij mehanizm dosi nevidomij bulo pokazano sho koreceptori CD8 posilyuyut aktivaciyu T klitin i oposeredkovanu TGF b imunnu supresiyu Bulo pokazano sho TGF b vplivaye na plastichnist klitin cherez i kinazu fokalnoyi adgeziyi Koreceptori puhlinnih klitin ta yih vzayemodiya z T klitinami ye vazhlivimi aspektami imunoterapiyi puhlin Neshodavni doslidzhennya koreceptoriv dlya p75 takih yak koreceptor sortilinu pokazali sho sortilin pov yazanij z tipom faktora rostu nerviv Bulo viyavleno sho receptor r75 i koreceptori vplivayut na agresivnist puhlin zokrema cherez zdatnist nejrotrofiniv ryatuvati klitini vid pevnih form klitinnoyi zagibeli Sortilin koreceptor r75 buv znajdenij u prirodnih kilerah ale z nizkim rivnem nejrotrofinovogo receptora Vvazhayetsya sho koreceptor sortilinu pracyuye z gomologom nejrotrofinu yakij takozh mozhe sprichiniti zminu nejrotrofinu imunnoyi vidpovidi Divis takozhSignalna transdukciyaPrimitkiGomperts BD Kramer IM Tatham PER 2002 Signal transduction Academic Press ISBN 0 12 289631 9 ISBN Kirkbridge K C Ray B N Blobe G C 2005 Cell surface co receptors emerging roles in signaling and human disease Trends Biochem Sci 30 11 611 21 DOI 10 1016 j tibs 2005 09 003 PMID 16185874 Guo D Jia Q et al 1995 Vascular endothelial cell growth factor promotes tyrosine phosphorylation of mediators of signal transduction that contain SH2 domains and association with endothelial cell proliferation J Biol Chem 270 12 6729 6733 Bobbitt K R Justement L B 2000 Regulation of MHC class II signal transduction by the B cell coreceptors CD19 and CD22 Wang J Meihers R Xiong Y Lui J Sakihama T Zhang R Joachimiak A Reinherz E L 2001 Crystal structure of the human CD4 N terminal two domain fragment complexed to a class II MHC molecule Proc Natl Acad Sci USA Vol 98 No 19 pp 10799 10804 Boehme S A Zheng L Lenardo M J 1995 Analysis of the CD4 coreceptor and activation induced costimulatory molecules in antigen mediated mature T lymphocyte death The Journal of Immunology 155 1703 1712 Berson J F Doms R W 1998 Structure function studies of the HIV 1 coreceptors Seminars in Immunology Vol 10 pp 237 248 Bleul C C Wu L Hoxie J A Springer T A Mackay C R 1996 The HIV receptors CXCR4 and CCR5 are differentially expressed and regulated on human T cells Proc Natl Acad Sci USA Vol 94 pp 1925 1930 Sawakami K Robling A G Ai M Pitner N D Liu D Warden S J Li J Maye P Rowe D W Duncan R L Warman M L Turner C H 2006 The Wnt co receptor LRP5 is essential for skeletal mechanotransduction but not for the anabolic bone response to parathyroid hormone treatment J Biol Chem 281 33 23698 711 DOI 10 1074 jbc M601000200 PMID 16790443 Nouvion A L Oubaha M Leblanc S Davis E C Jastrow H Kammerer R Breton V Turbide C Ergun S Gratton J P Beauchemin N 2010 CEACAM1 a key regulator of vascular permeability J Cell Sci 123 24 4221 30 DOI 10 1242 jcs 073635 PMID 21081647 Bizet A A Liu K Tran Khanh N Saksena A Vorstenbosch J Finnson K W Buschmann M D Philip A 2011 The TGF b co receptor CD109 promotes internalization and degradation of TGF b receptors Biochim Biophys Acta Epub ahead of print published February 2011 DOI 10 1016 j bbamcr 2011 01 028 PMID 21295082 Mariani S A Vicenzi E Poli G 2011 Asymmetric HIV 1 co receptor use and replication in CD4 T lymphocytes J Transl Med 9 1 S8 DOI 10 1186 1479 5876 9 S1 S8 PMID 21284907 Cicala C Arthos J Fauci A S 2011 HIV 1 envelope integrins and co receptor use in mucosal transmission of HIV J Transl Med 9 1 S2 DOI 10 1186 1479 5876 9 S1 S2 PMID 21284901 Evans M J von Hahn T Tscherne D M Syder A J Panis M Wolk B Hatziioannou T McKeating J A Rice C M 2007 Claudin 1 is a hepatitis C virus co receptor required for a late step in entry Nature 446 7137 801 5 DOI 10 1038 nature05654 PMID 17325668 Waldmann H Adams E Cobbold S 2008 Reprogramming the immune system co receptor blockade as a paradigm for harnessing tolerance mechanisms Immunol Rev 223 361 70 DOI 10 1111 j 1600 065X 2008 00632 x PMID 18613847 Coetzer M Nedellec R Cilliers T Meyers T Morris L Mosier D E 2011 Extreme Genetic Divergence Is Required for Coreceptor Switching in HIV 1 Subtype C Journal of Acquired Immune Deficiency Syndromes 56 9 15 Calado M Matoso P Santos Costa Q Espirito Santo M Machado J Rosado L Antunes F Mansinho K Lopes M M Maltez F Santos Ferreira M O Azevedo Pereira J M 2010 Coreceptor usage by HIV 1 and HIV 2 primary isolates The relevance of CCR8 chemokine receptor as an alternative coreceptor Virology 408 174 182 Matyas G R Wieczorek L Bansal D Chenine A Sanders Buell E Tovanabutra S Kim J H Polonis V Alving C R 2010 Inhibition of HIV 1 infection of peripheral blood mononuclear cells by a monoclonal antibody that binds to phosphoinositides and induces secretion of beta chemokines Biochemical and Biophysical Research Communications 402 808 812 Pardali E van der Schaft D W J Wiercinska E Gorter A Hogendoorn P C W Griffioen A W ten Dijke P 2011 Critical role of endoglin in tumor cell plasticity of Ewing sarcoma and melanoma Oncogene 30 334 345 Zloza A Jagoda M C Lyons G E Graves M C Kohlhapp F J O Sullivan J A Lacek A T Nishimura M I Guevara Patino J A 2011 CD8 Co receptor promotes susceptibility of CD8 T cells to transforming growth factor beta TGF beta mediated suppression Cancer Immunology Immunotherapy 60 291 297 Bartkowska K Turlejski K Djavadian R L 2010 Neurotrophins and their receptors in early development of the mammalian nervous system Acta Neurobiologiae Experimentalis Warsaw 70 454 467 Bassili M Birman E Schor N F Saragovi H U 2010 Differential roles of Trk and p75 neurotrophin receptors in tumorigenesis and chemoresistance ex vivo and in vivo Cancer Chemotherapy and Pharmacology 65 1047 1056 Rogers M Bailey S Matusica D Nicholson I Muyderman H Pagadala P C Neet K E Zola H Macardle P Rush R A 2010 ProNGF mediates death of Natural Killer cells through activation of the p75NTR sortilin complex Journal of Neuroimmunology 226 93 103

Дата публікації:
Топ