Палац Крістіансборґ (дан. Christiansborg Slot; [kʁesdjænsˈbɔːɐ̯ˀ ˈslʌd]) розташований на острові Слотсгольмен у центрі Копенгагена. Це єдина у світі будівля, яка одночасно об'єднує під одним дахом вищі установи виконавчої, законодавчої та судової влади країни: окрім парламенту Данії — Фолькетингу, у палаці міститься Верховний суд (Højesteret) Данії та канцелярія прем'єр-міністра країни (Statsministeriet). Також в одному крилі палацу розміщується кілька міністерств.
Крістіансборг | |
---|---|
Крістіансборг Крістіансборг (Данія) | |
Країна | Данія |
Територіальна одиниця | Копенгаген |
Місцезнаходження | Слотсгольмен |
55°40′33″ пн. ш. 12°34′44″ сх. д. / 55.6758333333607780° пн. ш. 12.57888888891677936° сх. д.Координати: 55°40′33″ пн. ш. 12°34′44″ сх. д. / 55.6758333333607780° пн. ш. 12.57888888891677936° сх. д. | |
Стиль | бароко |
Архітектор | d |
Час заснування | 1740 |
Сайт | christiansborg.dk |
Крістіансборг у Вікісховищі |
До 1794 року Крістіансборґ був головною резиденцією данських монархів. Сьогодні королівська родина використовує лише деякі частини палацу, а саме: Державні приймальні кімнати королеви (De Kongelige Repræsentationslokaler), Королівську каплицю (Slotskirken) та Королівські стайні (De Kongelige Stalde). Королівським палацом здебільшого вважається палац Амалієнборг.
Палац був знищений пожежами й відбудований наново двічі, тому в сучасній будівлі палацу частково збереглися рештки всіх трьох попередніх. Будівлі навколо Королівського манежу — стайні, будинок школи верхової їзди та придворний театр — лишилися з часів першого Крістіансборґу, так само, як і Музей Торвальдсена, який спочатку існував як депо для карет. Королівська каплиця — єдина ціла будівля, яка лишилась після другого Крістіансборґу. Всі ці споруди — мала частина того, що було перебудовано у різні часи.
Сучасна будівля палацу, третій Крістіансборґ, — остання у черзі замків та палаців, збудованих на одному й тому ж самому місці, починаючи з 1167 року. З початку XV століття різні будівлі палацового комплексу використовувала центральна адміністрація країни; до 1794 року Крістіансборґ був головною резиденцією данських монархів, а з 1849 року у ньому почав засідати парламент Данії. У зовнішньому оформленні палацу чітко помітні три періоди данської архітектури, що було наслідком двох масштабних пожеж — 1794 та 1884 років. Головна частина сучасного палацу, завершена у 1928 році, збудована у стилі необароко. Каплиця, датована 1826 роком, збудована у неокласичному, а фасади, які збереглись ще з 1740-х років — у бароковому стилі. Сучасну будівлю палацу було зведено у період між 1906 та 1937 роками. У центрі будівлі розташована велика чотирикутна вежа, прикрашена вишуканим бароковим шпилем.
Палац Крістіансборґ у наш час належить державі. Ним опікується Національне агентство палаців та нерухомості. Деякі частини палацу відкриті для відвідувачів. У ньому постійно містяться найважливіші державні установи Данії, через що цей палац часто називають Rigsborgen (Державний палац) або просто Borgen (Палац). Зокрема, таку ж назву (Borgen) має популярний данський політичний телесеріал.
Історія
Замок Абсалона
Згідно зі свідченнями Саксона Граматика, перший замок на острові Слотсгольмен 1167 року збудував єпископ Абсалон з Роскілле, який раніше отримав від короля Вальдемара I Великого місто Гавн. Абсалона також уважають засновником Копенгагена. За 5-метровим кам'яним муром розташовувалися різні будівлі замкового комплексу, зокрема власне замок єпископа, каплиця та інші менші споруди.
1182 року Абсалон заповів замок у вічне користування Роскілльському єпископству, проте зберіг за собою право досмертного використання замку. Після смерті Абсалона 1201 року замок відійшов до єпископства, але через кілька років почалася тривала й запекла боротьба за владу між королем і церквою, під час якої володіння замком і містом відходило то до короля, то до єпископа.
Крім того, на замок часто нападали, наприклад венди, руяни і ганзейські міста, тому в 1249—1259 рр. фортеця часто була в облозі й зазнавала руйнувань. 1368 року Ганза все ж таки захопила замок, і рік потому, після поразки короля Вальдемара IV Аттердага у Другій дансько-ганзейській війні, багаторазово розширений замковий комплекс знесено. Для цього Ганза відрядила 40 каменярів, що поступово його розібрали.
Копенгагенський палац
Після зруйнування замку Абсалона Ганзою 1369 року на острові Слотсгольмен проведено земляні роботи, після яких на руїнах колишнього замку постав Копенгагенський палац. Його обнесено муром і оточено ровом; входом до нього слугувала велика вежа.
Роскілльські єпископи зберігали право на володіння ним, поки король Ерік Померанський 1417 року не захопив його і тим самим — після більш ніж двохсотлітніх суперечок — остаточно не закріпив право володіння фортецею на Слотсгольмені за королівською владою. Зокрема, королева Філіппа Англійська наказала озброїти фортецю гарматами для подальшої битви при Копенгагені (1428).
Цей палац став королівською резиденцією, коли до Копенгагена 1443 року переїхав король Хрістофер ІІІ. Від середини XV століття Копенгагенський палац слугував головною королівською резиденцією та центром правління.
Копенгагенський палац був кілька разів розширений і перебудований. У 1720-х роках король Фредерік IV цілком перебудував його, але через те, що будівля стала надто важка, фундамент почав просідати, а стіни — тріскатися. Тому наступник Фредеріка, король Кристіан VI, майже відразу після вступу на престол 1730 року доручив збудувати новий палац.
1731 року надмірно розширений і застарілий Копенгагенський палац зруйновано, щоб збудувати на його місці новий — перший Крістіансборґ.
Копенгагенський палац розташований під головним крилом сучасної будівлі палацу Крістіансборґ. Руїни обох фортець — замку Абсалона й Копенгагенського палацу — сховано під землею під час будування третього Крістіансборґа у XX столітті. Їхні залишки можна побачити й зараз у підвалах під центральним крилом палацу; вхід до них відкритий.
Перший Крістіансборґ
Коли Кристіан VI зійшов на престол 1730 року, стара королівська резиденція була запустіла й похмура. Він вирішив збудувати на ній новий палац, який і мав стати першим Крістіансборґом. Архітектором палацу став . Більшу частину інтер'єрів виконали двоє інших архітекторів: і .
Будівельні роботи почалися 1731 році, після зруйнування Копенгагенського палацу. Перше він був викуплений, згодом прибрали багато прилеглих будівель і врешті-решт забили палю, щоб продовжити будування над старим ровом. Перший камінь заклав сам король 21 квітня 1733 року.
1738 року почали будувати інші споруди палацового комплексу, серед яких були манеж для верхової їзди й каплиця.
Палац був готовий для заселення у 1740 році, а 5 жовтня стайні були готові до утримання королівських коней та карет. 26 листопада вся королівська родина переїхала з тимчасового помешкання у палаці Фредеріксберг до нового палацу — Крістіансборґа; на честь цього було влаштовано грандіозне свято та гарматний салют.
Більшу частину палацового комплексу завершено 1745 року. Тоді Крістіансборґ був найбільшим палацом Європи.
Перший Крістіансборґ був розкішною будівлею з чотирма крилами, виконаною в стилі рококо. Поруч з ним були придворний театр, королівський манеж і церква — Королівська каплиця, що розташовувалася на тому самому місці, що й зараз. Також цей палац був надзвичайно дорогий. Кошти, витрачені на його будівництво, дорівнювали майже двом третинам річного доходу королівства або вартості всіх маєтків на острові Зеландія.
1 травня 1767 р. в церкві палацу проведено урочисту церемонію помазання й сходження на трон нового короля Данії та Норвегії Кристіана VII.
Внутрішнє оформлення
Загалом палац мав шість поверхів: підвал, перший (дамський) поверх, антресоль, королівський поверх, поверх кронпринца та вищу антресоль; система поділу поверхів була перейнята з часів Копенгагенського палацу, лише їх назви було змінено. Звісно, королівська пара проживала на королівському поверсі; кімнати королеви містились у північному крилі навпроти каплиці. На решті поверху були особисті покої короля, зали для прийомів і судова зала. На першому поверсі містилися кабінети, а на верхньому жила прислуга.
Перша пожежа
Наступні 50 років у палаці велося активне придворне життя. Але 26 лютого 1794 році по обіді (за припущеннями) у димарі головного крила біля покоїв кронпринца почалася пожежа. У наступні години вогонь швидко поширився і багато людей намагалися врятувати не лише палац та коштовності, а й прилеглі будівлі, які згодом були знищені пожежею, яка тривала до ранку наступного дня. Вціліли лише манеж та стайні, з яких гасили вогонь.
Палац разом з каплицею та королівською музичною бібліотекою згорів, а багато жителів палацу зазнали величезних втрат. Велику частину королівських коштовностей та мистецьких робіт також було знищено вогнем.
Другий Крістіансборґ
Після пожежі 1794 року виникало багато пропозицій щодо побудови нового палацу, але ситуація значно погіршилася через рік після пожежі у Копенгагені. Врешті-решт у 1803 році король Кристіан VII скликав комісію, яка мала частково розпланувати та прослідкувати за побудовою нового палацу, ратуші та будівлі міського суду.
Другий Крістіансборґ було спроєктовано відомим архітектором, другом німецького архітектора Шинкеля , який представив свій проєкт палацу ще у 1800 році. Будівельні роботи тривали з 1803 до 1828 року. Велика частина фасадів та внутрішніх стін вціліли після пожежі та були вбудовані у новий фасад палацу. Суттєвою відмінністю було те, що вежа та крило біля королівського манежу були майже повністю прибрані. У попередній будівлі палацу це крило було найбільшим, але за проєктом Гансена воно стало відкритим, а два інших бокових крила було об'єднано колонадою. Палац став трохи меншим, аніж його попередник, і це також означало, що головний вхід до палацу тепер був зі сторони Палацової площі.
Цей Крістіансборґ було побудовано у стилі класицизму, який мав інші стильові особливості, аніж рококо та бароко. У моді були більші суцільні стіни і, між іншим, цього вдалося досягти через зменшення кількості вікон на фасаді зі сторони Палацової площі. Разом з іншим архітектурним вирішенням Гансен використав під час побудови згорілі стіни і водночас з цим надав палацу абсолютно іншого вигляду, аніж раніше.
Внутрішнє оформлення
Теперішній палац мав той самий поділ поверхів, що і перший Крістіансборґ.
Король знову жив на королівському поверсі, який за проєктом був розділений на особисті покої королеви (у північному крилі навпроти Королівської каплиці), особисті покої короля (навпроти Палацової площі), лицарську залу та інші зали у південному крилі навпроти будівлі Канцелярії. Поверх кронпринца спершу був пустим, оскільки у той час у країні не було принца-спадкоємця. На першому (дамському) поверсі містилася адміністрація; згодом там також розміщувався [da], тогочасний парламент, та Верховний суд. На Палацовій площі був головний вхід, з якого Сходи короля вели до особистих покоїв короля та його приймальних кімнат. У північному крилі палац також був вхід, яким починалися Сходи королеви.
Королівська каплиця також була відбудована зі старих стін, хоча за планом на її місці мала бути менша церква.
Використання будівлі
Оскільки більша частина міста згоріла майже одночасно з першим Крістіансборґом, потрібен був час, аби почати реконструкцію будівлі. Руїни палацу, прилеглі будівлі та території були використані для потреб зруйнованого міста, — наприклад, у підвалі містилися тимчасові помешкання. Від початку будівельних робіт пройшло майже 25 років і 1 листопада 1828 року палац був готовий принаймні до відкриття.
Проте монархія вже не проявляла до палацу великого інтересу. Після евакуації мешканців палацу королівська родина отримала житло у палаці Амалієнборг і дуже добре у ньому облаштувалась. Ані Фредерік VI, який формально став королем у 1808 році, ані Кристіан VIII, який виріс в Амалієнборзі, не хотіли переїжджати та постійно проживати у Крістіансборзі. Незважаючи на це, завдяки своєму інтер'єру палац вважався королівським, тому його часто використовували для зустрічей та розміщення гостей. Фредерік VII став першим монархом, який справді використовував палац після того, як став королем у 1848 році; також він зібрав у палаці придворну адміністрацію. У період 1852—1863 рр. Фредерік часто бував тут та використовував Крістіансборґ здебільшого у якості зимової резиденції.
Все це відбувалося в той час, коли країна переходила від абсолютної монархії до демократії. У березні 1848 року перед палацом зібрався народ, і в результаті цієї демонстрації Данія через рік отримала першу демократичну конституцію. Оскільки зникла одноосібна монархія, король також втратив право на повноцінне та одноосібне володіння майном та доходами держави, тому палац згідно з законом було передано до Міністерства внутрішніх справ, оскільки він більше не міг утримуватися коштом приватного бюджету короля. Ця передача потребувала багато уваги, оскільки треба було враховувати практичні та економічні умови як для короля, так і для держави. Хоча палац тепер і належав державі, король мав право використовувати його, але разом з тим сплачувати певну суму за його утримання. Це закінчилось тим, що король передав більшу частину палацу для двох палат Ріґсдагу — парламенту, який почав свою діяльність у січні 1850 року і містився у південному крилі палацу — там, де й зараз засідає Фолькетинг.
Друга пожежа
Другий Крістіансборґ згорів 3 жовтня 1884 року. Звісно, після пожежі, яка знищила перший палац, було зроблено висновки: тепер тут були пожежні мури, залізні двері, охорона та засоби пожежогасіння, але попри це будівля мала суттєвий недолік — багато пустот, через які міг легко поширитися вогонь. Цього разу пожежа почалась біля залу Ріґсдагу, а її причиною знову була піч під димарем. Вогонь швидко поширився середнім та південним крилом, і за годину замість палацу було вирішено рятувати каплицю та манежний комплекс, які вціліли після цієї пожежі. На додачу до цього вогонь просувався повільно, тому мешканцям палацу вдалося врятуватися самим і винести багато меблів, записів, книг та срібних виробів, тому втрати не були такими великими, як після першої пожежі.
Неорганізовані пожежні роботи стали для данця [en] приводом заснувати організацію [en], яка до сьогодні займається пожежогасінням у Данії та деяких інших країнах світу.
Третій Крістіансборґ
У цей час ситуація в країні відрізнялась від тієї, яка була у 1806 році — на момент побудови останнього палацу. Тепер у Данії панувала демократія, тому саме численні партії та групи зацікавлених у цьому людей вирішували, як мав виглядати новий Крістіансборґ. Політична ситуація країни, зокрема, характеризувалася протистоянням [da](Højre) та ліберальної (Forenede Venstre) партій, у кожної з яких були різні погляди щодо поєднання королівського палацу з будівлею парламенту.
Плани реконструкції
Одразу після пожежі виникла потреба у пошуку нових приміщень для установ Крістіансборґа, проте було вирішено обмежитись тимчасовими варіантами, оскільки вже було надіслано запрошення до архітектора Феофіла Гансена, уродженця Данії, з проханням спроєктувати новий палац.
Однак [da], який був однією з палат парламенту, відхилив пропозицію Гансена. Незважаючи на те, що архітектор прагнув оновити будівлю, він вийшов з гри після того, як у 1887 році було прийнято закон про відкриту конкуренцію. Гансену виявилось важко прийняти відмову, і рік за роком він пропонував свої проєкти палацу, які ставали дедалі нереальнішими.
Проте задовільних пропозицій не надходило, тому було оголошено новий конкурс з менш жорсткими вимогами. Проект та був доволі перспективним, але через різні практичні та політичні причини постанову про побудову палацу не було затверджено до 1901 року, коли у Данії відбувся перехід влади від керівництва, вибраного королем, до парламенту, який складався з більшості членів Фолькетингу; тоді ж влада перейшла до лівої партії.
Тепер питання перебудови палацу стало одним з головних, і 6 жовтня 1903 року було ухвалено закон, згідно з яким Палац Крістіансборґ має бути побудований таким чином, щоб його та прилеглі будівлі, повністю або частково, могли використовувати як король для представницьких та інших цілей, так і Ріґсдаг. Знову було скликано комісію та оголошено новий конкурс, всупереч постійним суперечкам про те, що насправді мало бути у палаці Крістіансборґ. Однією з проблем було поєднання будівлі парламенту з королівським палацом; це питання було спірним як для обох політичних таборів, оскільки ніхто не хотів бути «гостем» у королівському палаці, так для архітекторів, які стверджували, що для різних цілей слід використовувати різні будівлі з різним архітектурним оформленням. З 26 членів комісії лише п'ятеро були архітекторами: професори , , , , та Аксель Берг.
Конкурс 1904—1905 рр.
Попри критику, у 1904—1905 роках все ж таки було оголошено конкурс проєктів. За словами архітектора , який процитував — асистента Ганса Й. Гольма, Гольм під час першого розгляду надісланих проєктів сказав: «Зараз не йдеться про те, щоб знайти кращий проєкт, а щоб знайти тих, хто стоїть за кожним проєктом, аби у нас була „правильна“ людина, яка побудує палац.» Під «правильною людиною» Гольм розумів , тому цей конкурс був певною мірою початком тогочасного конфлікту між архітекторами-прихильниками історизму, до яких належав Мельдаль, та північного модерну, представником яких був Нироп. Сам же Карл Бруммер працював на Мельдаля, але не відносив себе до жодної з цих течій.
Учасники представляли свої проєкти на конкурсі анонімно. Комісія відзначила три проєкти у першій черзі та два проєкти у другій. До першої черги потрапили роботи Мартіна Ниропа, та , до другої — спільний проєкт та і спільний проєкт Карла Бруммера разом з . Як згадував Бруммер, їх з Мерк-Гансеном анонімність було грубо порушено. Спочатку комісія думала, що автором проєкту, заявленого Бруммером та Мерк-Гансеном, був , і поставила його у першу чергу; але коли стало відомо, кому він належав насправді, проєкт перенесли до другої. Бруммер розповідав, що він доручив сфотографувати свій проєкт та показав його архітекторові . На той час Борх дружив с Акселем Бергом, котрому і розкрив таємницю походження цього проєкту.
Лише трьох архітекторів, відзначених у першій черзі, було запрошено до подальшого представлення своїх проєктів. Згідно з умовами конкурсу представлені проєкти не могли бути опублікованими. Ця постанова породила масштабну критику у суспільстві, зокрема Мерк-Гансен та Бруммер 8 квітня 1905 року написали листа до газети Nationaltidende, у якому вони вимагали відкритого представлення проєктів. Це справило свій ефект, і вже наприкінці квітня відбулася відкрита виставка. Згідно з публікаціями кількох видань, найкращим було визнано проєкт Бруммера та Мерк-Гансена. у випуску Politiken від 21 квітня 1905 року дуже хвалив цей проєкт і вважав, що Бруммер та Мерк-Гансен зазнали «жахливої несправедливості». Також газета Berlingske Tidendes у своєму випуску від 9 травня 1905 року критикує несхвалення проєкту палацу від цих двох архітекторів. На додачу газета Politiken провела голосування серед читачів. Всього надійшло 1464 голоси, більшість з яких була зарахована до конкурсу. Що стосується проєктів, робота Бруммера та Мерк-Гансена перемогла з рахунком у 774 голоси. Проєкти Йорґенсена та Клемменсена набрали 366 та 78 голосів відповідно.
За проєктом Бруммера та Мерк-Гансена фасад навпроти Палацової площі мав бути зменшеною версією фасаду другого палацу (збудованого К. Ф. Гансеном), лише прикрашеною більшою кількістю скульптур, тоді як фасад навпроти манежу мав носити ярко виражені риси стилю бароко. Цей фасад також мав мати дві напівкруглі секції на кінцях бокових крил будівлі, поєднані галереєю та аттиком. Зі сторони Палацової площі дах мав бути вальмовим (чотирисхилим), а зі сторони манежу — мансардним. Цей палац, як і перший Крістіансборґ, також мав мати вежу зі шпилем як у Церкви Кристіана (Christians Kirke). Двоє архітекторів у 1903 році здійснили поїздку до Німеччини, щоб надихнутися замками, риси яких можна б було втілити у новому Крістіансборзі. У своєму огляді в газеті Berlingske Tidende від 26 квітня 1905 року мистецтвознавець Вільгельм Ваншер також захоплювався бароковими рисами у проєкті Бруммера та Мерк-Гансена. Через постійну критику результатів конкурсу Данська асоціація архітекторів (Akademisk Arkitektforening) провела нараду з цього приводу, у якій також брав участь , який дав згоду на реалізацію проєкту Бруммера-Мерк-Гансена.
У квітні 1906 року було затверджено проєкт за авторством , хоча багато хто не погоджувався з його поглядом на вигляд будівлі та її внутрішнє оформлення. Ескізи Йорґенсена мали багато відсилань до історії палацу.
Врешті-решт палац мав виконувати ті ж самі функції, що і до пожежі: у ньому мали розміщуватися , Верховний суд та частина приміщень, які б міг використовувати король. Кімнати короля спочатку були задумані для представницьких цілей, проте ці плани змінились, коли Кристіан Х після своєї коронації у 1912 році заявив, що хотів би переїхати до палацу та жити тут. У 1922 році — ймовірно, у зв'язку з [da] 1920 року — король змінив свою думку, повідомивши, що хоче залишитися у палаці Амалієнборг. Тому спорудження королівських представницьких приміщень продовжилося лише з деякими незначними змінами.
Будівництво палацу
Будівельні роботи для третього Крістіансборґа почалися восени 1906 року, майже через 20 років після пожежі. Його було відбудовано на тому самому фундаменті і майже на тих самих зовнішніх стінах від попередніх палаців; ці стіни, які лишились ще з 1736 року, дивовижні тим, що частина їх вціліла у двох великих пожежах і зараз збереглася у третьому палаці. Зокрема, фрагменти другого палацу Крістіансборґ, збудованого К. Ф. Гансеном, можна побачити у північному фасаді зі сторони Двору принца Йорґена (Prins Jørgens Gård).
Спочатку було прибрано ті частини будівлі, які не можна було використати знову, і 15 листопада 1907 року було закладено перший камінь фундаменту. Після цього почалось зведення стін, але це ще не означало остаточного втілення проєкту у життя. Проєкт зазнав деяких важливих у технічному плані змін, наприклад, закриття руїн Копенгагенського палацу, облаштування централізованого опалення та пристосування розміщення палацу до дорожнього руху. Але сам Торвальд Йорґенсен вніс найсуттєвіші зміни, три з яких позначилися на зовнішньому вигляді палацу: до будівлі було додано характерні вигнуті секції (виступи) зі сторони Палацової площі, матеріалом для облицювання фасаду став не гіпс, а граніт, і також дах замість вальмового зробили мансардним. До стилю оформлення палацу було додано більше необарокових рис, а масштаб та солідність палацу мали підкреслювати його значення як політичного центру держави. Слід зазначити, що невдалий вибір матеріалів та варіантів оформлення деякі критикують і до сьогодні.
Бурхливі дискусії серед політиків викликали питання внутрішнього оформлення палацу, а саме розділу залів та оздоблення. Свої зміни та побажання до проекту вніс і король. Страйки робітників також впливали на темп будівельних робіт, — наприклад, у жовтні 1910 року відбувся страйк будівельників. Згодом страйки також влаштовували каменярі та електрики.
Проте будівництво продовжувалося. Після того, як у 1915 році було прийнято нову зміну до конституції країни, згідно з якою збільшилась кількість членів парламенту, найголовнішим завданням стало добудувати парламентське крило палацу до наступних виборів 1918 року. Верховний суд міг зайняти відведені для нього приміщення у 1919 році. Палац було офіційно передано державі 16 грудня 1927 року, проте до цього часу його будівництво не закінчилося. Король отримав у користування свої приймальні кімнати 12 січня 1928 року. Лише після цього спорудження Крістіансборґа оголосили завершеним.
Але і після цього було внесено кілька змін: наприклад, у 1934 році до вежі додали флюгер з двома коронами. Окрім цього, у 1937—1938 роках чорну черепицю на даху замінили міддю.
Також під час будівельних робіт після знаходження залишків замку Абсалона та Копенгагенського палацу було вирішено відкрити їх для відвідувачів. Руїни під сучасною будівлею палацу та історичну експозицію було відкрито у 1924 році.
Опис будівлі
Будівля палацу має три крила і два входи: Ворота короля (Kongeporten) та Ворота королеви (Dronningeporten), які певною мірою з'єднують внутрішній двір палацу з Палацовою площею та двором принца Йорґена. Вхід короля не має такого великого значення, оскільки до жодного головного відділення палацу не можна потрапити ззовні; проте він веде до підземної експозиції зі старовинними руїнами. Вхід королеви є головним входом до приймальних кімнат у північному крилі, у якому також міститься канцелярія прем'єр-міністра та Верховний суд.
Головний вхід до Верховного суду міститься зі сторони двору принца Йорґена; цей вхід у попередньому палаці був входом короля. Під час спорудження сучасної будівлі Крістіансборґа цей вхід підняли вище, тобто до нього ведуть короткі сходи. Вхід до Фолькетингу міститься у південному крилі зі сторони внутрішнього двору парламенту.
Палац об'єднаний з прилеглими будівлями трьома прихованими проходами у будівлях: Церковним (Kirkeløngangen; зі сторони каплиці), кавалерійським (Kavalerløngangen, у внутрішньому дворі парламенту; також він називається скарбницею (Zahlkammerbygningen) або проходом з канцелярії (Kancelliløngangen), він веде до старого Державного архіву, і частково до проходу з кунсткамери (Kunstkammerløngangen)). У прохідних будівлях, розташованих у дворі парламенту, облаштовано апартаменти для голів обох палат Фолькетингу.
Вежа палацу, яка має висоту у 106 м, є найвищою у місті (лише на метр вище за вежу Копенгагенської ратуші). Спочатку вона здавалась масивною та важкою, але її вигляд трохи змінився у 1934 році, коли на її верхівці встановили флюгер з двома коронами. Каркас вежі зроблено з залізобетону, і через це вона є однією з найстаріших бетонних споруд Данії.
Матеріали та оздоблення
Фасади палацу облицьовані гранітом за виключенням нижніх поверхів зі сторони двору принца Йорґена, піщаник на яких зберігся від другого палацу. Перевага граніту полягає у тому, що він більш стійкий до різних погодних умов і майже не псується, але у той самий час він мало підходить для декоративних цілей, оскільки з граніту важко вирізати дрібні деталі. Для першого та підвального поверхів було використано каміння, зібране більш ніж від 700 різних парафій Данії. Каміння різних видів дало дивовижну гру кольорів, яка була результатом того, що їх природна поверхня була майже не обробленою; окрім цього, завдяки такому камінню будівля палацу стала схожа на старовинний замок.
Більша частина фасадових оздоблень виконана скульптором Андерсом Бундгордом. Над кожним вікном першого поверху (окрім фасаду зі сторони двору принца Йорґена) висять гранітні маски видатних історичних діячів Данії (серед яких, зокрема, єпископ Абсалон, Тихо Браге, Н. Ф. С. Ґрундтвіґ, Бліхер, Тьєтґен та Енріко Далґас). Також при вході до Фолькетингу, у дворі парламенту, розміщено маски творців конституції Данії. Повний список зображених діячів виглядає так:
Зі сторони Палацової площі:
Найближча до церкви — маска єпископа Й. П. Мунстера, далі за порядком (слід зазначити, що дві маски над входом не є портретами): Ганс Таусен, Педер Оксе, Андерс Сьоренсен Ведель, Тихо Браге, Нільс Юель, Даніель Ранцау, Адам Еленшлеґер, архітектор К. Ф. Харсдорф, генерал О. К. Бюлов, К. В. Екерсберг, Бертель Торвальдсен, Й. П. Е. Гартман, Людвіг Гольберг, Серен К'єркегор, професор Н.І, Фйорд, Педер Торденшельд, Й.Н, Мадвіг, Абсалон, К. Д. Ревентлов, Томас Кінґо.
Зі сторони двору парламенту:
Найближча до будівлі, яка об'єднує палац з міністерствами — маска Й. К. Древсена і далі за порядком: Л. Н. Вітт, К. Галь, Бальтазар Крістенсен, Орла Леманн, Й. Ф. Скоу, А. Ф. Чернінг, К. Х. Г. Андре, А. Ф. Кріґер, В. Б'єррінг, Альґрен Уссінг, К.Н, Давід, Х. Н. Клаусен, П. Д. Бруун, П. Г. Банг, Д. Г. Монрад.
Зі сторони Королівського манежу:
Найближча до двору парламенту — маска Й. Евальда, далі за порядком: С. С. Бліхер, К. Ф. Тьєтґен, Н. Ф. С. Ґрундтвіґ, Г. К. Ерстед, Нільс Фінзен, Нільс В. Ґаде, Е. Далґас, Г.К, Андерсен, Ф. Палудан-Мюллер; на масках над вікнами Верховного суду зображені наступні діячі: А. П. Бернсторф, Педер Реедтц, Й. Е. Ларсен, К. Кольбйорнсен, Кофод Анкер, Педер Ґріффенфельд, А. С. Ерстед, Й. Неллеманн, Генрік Стампе, А. В. Шеель.
Над входом до Фолькетингу можна побачити чотирьох гранітних атлантів, які тримають над ним балкон; в народі ця композиція називається «воротами болю» (Smertens Port). Скульптурна композиція, оригінальна назва якої — «Щоденна втома» («Det Daglige Slid»), мала контрастувати з масштабним гранітним палацом. Вирізані у камені, повні відчаю обличчя справляли таке гнітюче враження, що свого часу навіть проводився збір коштів, аби їх замінити. Проте вони лишились у тому вигляді, який їм надав скульптор; у народі їх прозвали «Вушний біль», «Головний біль», «Біль у животі» та «Зубний біль» (Ørepine, Hovedpine, Mavepine та Tandpine).
Внутрішнє планування
Загалом палац поділено між приміщеннями Фолькетингу та королівського дому у північному та південному крилі будівлі відповідно. Як і в попередніх палацах, сучасний Крістіансборґ має шість поверхів, які, проте, розподілені трохи по-різному: на першому поверсі міститься хол, а на другому, Bel étage, — найважливіші приміщення палацу.
У королівському (північному) крилі, окрім Державних приймальних кімнат королеви, міститься Верховний суд (на першому поверсі) та канцелярія прем'єр-міністра, розташована над приймальними кімнатами у приміщеннях, які спочатку були задумані як особисті покої короля.
Фолькетинг
У парламентському крилі є прохідна зала, яка закінчується на схід від зали Фолькетингу та на захід від колишньої зали Ландстингу. Уздовж цієї прохідної зали містяться апартаменти голови парламенту та секретаріат Фолькетингу.
Перший поверх у парламентському крилі розміщено навколо холу, по обох кінцях якого — палати колишнього Ріґсдагу, колишнього двопалатного парламенту: зала Фолькетингу міститься в кінці одного поверху, а зала колишнього Ландстингу — в іншому (вона використовувалась лише один раз з того часу, як у 1953 році Фолькетинг став єдиною палатою парламенту). Уздовж зали є багато інших приміщень, наприклад, офіс речника парламенту та адміністративні кабінети.
Зала Фолькетингу
Залу Фолькетингу було відкрито 28 травня 1918 року; тоді ж проведено перше засідання парламенту. Місця членів Фолькетингу розташовані у формі підкови, на кінцях якої — місця голови та речника парламенту а середина якої звернена до стіни навпроти Палацової площі. По боках містяться ложі висотою у кілька поверхів, призначені для преси, членів королівської родини, колишніх членів парламенту та публіки. Крісло речника стоїть на великому дубовому подіумі, який раніше був частиною млина на острові Мьон. Зала Фолькетингу, стіни якої обкладено дубовими дошками, займає три поверхи; у верхніх частинах її стін та на стелі є багато ліпнини. На стіні за кріслом речника парламенту розміщено дошки для голосування та гобелен, виконаний Берітом Йєґольтом. На протилежній стіні висять два пейзажі художника Олафа Руде.
Місця у парламенті закріплені за його членами та розділені за їх політичними переконаннями («праві» та «ліві», якщо дивитись зі сторони місця речника). Окрім цього, місця розподілено так, що доповідачі та члени парламенту з більшим досвідом сидять попереду, найближче до речника. Чим більша кількість партій, представлених у парламенті, тим складніше визначитися з місцями. Також іноді постає питання, чи варто надавати місця для міністрів, які не є членами Фолькетингу.
Державні приймальні кімнати королеви
Державні приймальні кімнати королеви містяться у королівському (північному) крилі на першому та другому поверхах. Королівська родина використовує їх для офіційних зустрічей: гала-вечерь, вечірніх зборів, святкувань Нового року, зустрічей з послами, аудієнцій та зустрічей з міською радою.
Входом до приймальних кімнат слугують Ворота королеви (Dronningeporten). Від них нагору, до королівського крила, ведуть двоє головних сходів: Сходи короля (Kongetrappen), які проходять через Залу алебардистів (Drabantsalen) і є головним входом до приймальних кімнат, та Сходи королеви (Dronningetrappen), які менші за розміром та ведуть до вищих поверхів.
На першому поверсі, на початку Сходів короля, розташована кімната для аудієнцій (Audiensgemakket) та кімната міської ради (Statsrådssalen). Королева проводить аудієнцію кожного другого понеділка та відвідує міську раду з парламентом за потреби — зазвичай щосереди. У міській раді королева підписує нові акти після того, як їх ухвалить парламент. Кімната для аудієнцій та кімната міської ради — єдині з державних приймальних кімнат, закриті для відвідувачів.
Сходи короля також ведуть до зали у вежі (Tårnsalen). У ній є багато гобеленів, створених за ескізами Йоакіма Сковґора, які зображують мотиви з данських народних пісень.
На другому поверсі також містяться Тронна, Лицарська, Картинна та Олександрівська зали. До приймальних кімнат також належать Фреденсборзька зала (Fredensborgsalen) з виконаним Лауріцем Туксеном портретом короля Кристіана ІХ та його родини у палаці Фреденсборг, та частини Королівської бібліотеки.
У державних приймальних кімнатах королеви є багато картин, гобеленів та інших витворів таких данських митців, як Ніколай Абільґор, Бертель Торвальдсен, К. В. Екерсберг, Лауріц Туксен, Йоакім Сковґор та Бйорн Нерґор. Також тут зберігається багато меблів та предметів інтер'єру, які вдалося врятувати після пожежі другого Крістіансборґа.
Тронна зала
Овальна тронна зала (Tronsalen) міститься у головному крилі зі сторони палацової площі. Два її трони, створені К. Ф. Гансеном, лишилися після другого Крістіансборґа. Ця зала використовується для святкування Нового року та зустрічей з послами інших країн. Окрім того, існує традиція, згідно з якою новий монарх виголошує промову саме з балбалконаонної зали.
Стеля зали розписана художником Крестеном Іверсеном. Вона зображує легенду про данський прапор, який спустився з неба перед битвою при Ліданісі в Естонії у 1219 році.
Лицарська зала
Лицарська зала — найбільша у Крістіансборзі: вона має 40 метрів у довжину та 10 метрів у висоту. Вона вміщує 400 гостей під час вечері й використовується для прийомів, королівських вечірніх зборів та гала-вечерь, які зазвичай пов'язані з державними візитами.
Стеля зали багато прикрашена ліпниною та картинами Крестена Іверсена; мармурову підлогу було взято з Королівської бібліотеки, яку було перебудовано у 1910 році. Після облаштування Лицарську залу було прикрашено гобеленами з лицарської зали палацу Розенборг, але у 2000 році було вивішено 17 гобеленів з зображеннями сюжетів з історії Данії, які данські промисловці подарували королеві Маргрете на честь її 50-літнього ювілею у 1990 році. Ці гобелени виткані за ескізами Бйорна Ньорґорда.
Його ескізи та картонні макети у натуральну величину згодом були передані до , де вони є частиною постійної експозиції.
Олександрівська зала
Олександрівська зала отримала свою назву завдяки мармуровому фризу «Олександр Великий в'їжджає до Вавилона», виконаному Бертелем Торвальдсеном. Він був встановлений ще за часів другого Крістіансборґа і частково вцілів після пожежі. Пізніше його відреставрували та повернули до зали.
Зараз ця зала використовується для менших зустрічей та офіційних обідів.
Руїни під палацом
Як вже зазначалося, під будівлею палацу містяться руїни замку Абсалона та Копенгагенського палацу. Під час закладення фундаменту третього (сучасного) Крістіансборґа будівельники знайшли залишки кількох будівель та частини стін.
Згодом було викликано експертів з Національного музею Данії і руїни, які були під внутрішнім двором палацу, вирішили відкрити. Інтерес публіки до залишків будівлі, датованої 1167 роком, був величезним, тому було вирішено зберегти їх для нащадків. У 1908 році було зведено бетонну конструкцію, якою накрили руїни. На той час це була найбільша споруда такого роду у Данії.
Залишки, розташовані під палацовою площею, було відкрито у 1917 році та згодом так само накрито бетонною спорудою. Вони стали доступними для відвідувачів з 1924 року. Експозицію востаннє було відреставровано у 1974—1977 роках.
Прилеглі будівлі
Будівлі, розташовані навколо палацу Крістіансборґ, виконані у різних архітектурних стилях — залежно від часу їх створення, оскільки багато з них лишилися від трьох попередніх палаців.
Королівський манежний комплекс
Королівський манеж та комплекс будівель навколо нього (Ridebaneanlægget) — єдине, що дійшло до наших днів із часів першого Крістіансборґа. Він складається з двох симетричних крил з двома будівлями стаєнь — одна з них пряма, вузька та невисока, а за нею міститься інша — висока, широка та вигнута. Одноповерхова споруда за ними замикає ці крила на кінці Фредеріксгольмського каналу.
Під час будівельних робіт у 1742 році першим закінченим крилом було північне. Побудова південного крила почалася ще у червні 1740 року, проте зупинилася восени через технічні складнощі. Будівництво відновилося лише у січні 1744 року під наглядом молодого архітектора Ніколая Ейгтведа. Завдяки його проєкту це крило вийшло красивішим за північне.
Королівські стайні
Більша частина першого поверху у манежних будівлях, включно зі спорудженнями біля Мармурового мосту, була стайнею, яка вміщувала 87 верхових та 165 їздових коней, розміщених тут у 1746 році після завершення побудови південного крила будівлі. Частина цих приміщень, прикрашених мармуровими колонами, досі лишилась без змін; другу частину зробили музеєм карет, у якому можна побачити старі кінні екіпажі.
Наразі тут утримуються 20 коней та карети, яких використовують для виїзних церемоній королівської родини Данії під час державних урочистостей та свят. У 1789 році тут утримувалося 270 коней — найбільша кількість за всю історію стаєнь.
Також певну частину приміщень відведено під офіси та гаражі для автомобілів королівської родини.Деякий час після 1988 року тут також розміщували коней кінного підрозділу поліції Копенгагена.
У період з 2007 по 2009 рік Королівські стайні було реконструйовано згідно з вимогами нового закону про поводження з тваринами.
Будинок школи верхової їзди
Ця будівля розташована у північному крилі манежного комплексу, навпроти Придворного театру. Її внутрішнє оформлення лишилось майже незмінним, хоча вона і були споруджена ще як частина першого палацу Крістіансборґ. Всередині будинку є особливе королівське місце та балкон, з якого глядачі мали можливість спостерігати за вправами та змаганнями, які тут проходили. Королівське місце також цікаве тим, що це — одне з приміщень, яке зберегло інтер'єр з часів першого Крістіансборґа.
У наш час у Будинку верхової їзди проводяться кінні шоу та тренування коней, які утримуються у Королівських стайнях. Окрім цього тут також відбуваються різноманітні культурні заходи, наприклад, театральні та оперні вистави.
Придворний театр
Ще у Копенгагенському палаці було приміщення для театру, якого, проте, не було передбачено у першому Крістіансборзі. Вистави для короля Кристіана VII спочатку відбувалися в обідній залі, і врешті-решт у 1766 році було вирішено спорудити при дворі окрему будівлю для театру. Приміщення над стайнями у південному крилі манежного комплексу, яке раніше було кімнатою для зберігання упряжей, було перероблено на театральну залу. Облаштував її французький архітектор , і у січні 1767 року залу урочисто відкрив король Кристіан VII разом з дружиною, . Детальних описів або художніх зображень внутрішного оздоблення цієї театральної зали не збереглося.
У 1842 році театр було перебудовано за проектом архітектора . В цей період Придворний театр було об'єднано з Королівським театром Данії. Він виступав у якості додаткової сцени. У 1881 році його закрили, а більшість майна розпродали. Одним з приводів закриття також була пожежа у Відні, яка знищила відомий Рінгтеатр та виявила небезпеку, до якої може призвести подальше використання старих театрів.
З 1922 року у будівлі Придворного театру міститься Театральний музей. Сама театральна зала лише іноді використовується для лекцій, телепередач або театральних постановок.
Мармуровий міст та павільйони
Згідно з проєктом першого Крістіансборґа авторства Гойссера, два крила палацу мали з'єднуватися воротами на кінці , через який мав бути перекинутий звідний міст. Комісія з питань будівництва палацу не вдовольнилася цим варіантом та попрохала двох молодих архітекторів, та , вигадати альтернативу.
Вони запропонували спорудити через канал нерухомий міст, який також мав стати головним входом до палацу, та два павільйони воріт, які б мали стояти по боках від відкритої дороги та завершувати комплекс споруд між двома крилами будівлі. І міст, і павільйони були виконані у стилі нового рококо.
Головним архітектором згодом став Ейґтвед, якому, власне, і належав проєкт.
Міст виглядав надзвичайно елегантно — зроблений з піщанику і прикрашений скульптурами, виконаними . Тротуар було викладено мармуром (звідси назва — Мармуровий міст (Marmorbro)), а дорогу — бруківкою.
Павільйони своєю величністю не поступалися мосту. Вони були вкриті саксонським піщаником, а скульптор прикрасив увігнуті дахи монограмами королівської пари та встановив на кожному даху по чотири фігури, які мали уособлювати монарші чесноти. Внутрішнє оздоблення виконав придворний каменяр . Міст та павільйони було урочисто відкрито 1744 року.
Спочатку між павільйонами було споруджено великі сітчані ворота. Проте, зроблені з заліза, з часом вони заіржавіли, тому їх прибрали у 1830-тих роках.
У 1996 році, коли Копенгаген було проголошено Культурною столицею Європи, Агентство з питань палаців та нерухомості завершило реставрацію Королівського манежу, яка тривала багато років. Реконструкцію Мармурового мосту та павільйонів проводив у 1978—1996 роках архітектор Ерік Гансен, а манежу — королівський інспектор зареєстрованих державних будівель Ґердт Борнебуш у 1985—1996 роках.
Королівська каплиця
Палацова каплиця належить до тієї частини палацу Крістіансборґ, яку використовує королівська родина. У ній проходять релігійні церемонії для членів королівської родини, здебільшого хрестини, конфірмація та жалобні церемонії (). Окрім цього, її інколи використовує парламент — тут проводиться служба на честь відкриття Фолькетингу.
Ще замок Абсалона та Копенгагенський палац мали власні церкви. Під час будівництва першого Крістіансборґа палацова церква отримала окрему будівлю, яка з'єднувалася з основною будівлею палацу завдяки проходу. Король Кристіан VI цікавився архітектурою, тому запросив молодого архітектора , аби той побудував палацову каплицю (1738—1742 рр.). Ейґтвед виконав завдання і створив будівлю, яка мала чи не найвитонченіший у Данії інтер'єр у стилі рококо. Проте вона була знищена пожежею 1794 року. Хоча було вирішено знести її залишки, цього не зробили.
Початкова будівля каплиці не відрізнялась від решти палацу, у її зовнішньому оформленні ніщо не говорило про те, що ця будівля є церквою. Архітектор К. Ф. Гансен, який відновлював палац у 1803—1828 рр., також почав будівництво палацової каплиці у 1810 році. Роботи почалися у 1813, і для спорудження церкви використовувалися вцілілі рештки попередньої будівлі. Каплиця, яка тепер мала купол, чотири суцільні стіни та чотири колони на вході, разом з основною будівлею палацу була виконана у стриманому неокласичному стилі.
Другу палацову каплицю було відкрито на День Святої Трійці, 14 травня 1826 року, щоб відзначити 1000-річчя християнізації Данії.
Друга пожежа, яка сталася у 1884 році, оминула каплицю, оскільки вогонь зупинився у будівлях, які були сполучені з палацом. Проте 7 червня 1992 року вона загорілася через сигнальну ракету, випущену під час карнавалу. Тоді вщент згоріли дах, купол та проміжний поверх церкви, значних пошкоджень також зазнали стіни та інтер'єр. Невдовзі після цього Національне агентство палаців та нерухомості Міністерства фінансів Данії почало відновлення каплиці у співпраці з художньою студією Еріка Мьоллера та Королівським інспектором зареєстрованим державних будівель Єнсом Фредслундом.
Креслення куполу та даху не збереглися, проте згодом було знайдено рештки будівлі, що дало можливість відновити їх. Під час реконструкції також широко використовувалися історично точні методи. Данські митці не могли відтворити , які мав інтер'єр каплиці. Тоді за справу взявся один з провідних німецьких експертів, Манфред Зіллер, який навчив данських колег роботі з тиньком. Її відновили у тому вигляді, який вона мала до пожежі. Це потребувало великих зусиль, які, проте, увінчалися успіхом. Відбудовану церкву було відкрито 14 січня 1997 року на честь святкування срібного ювілею королеви Марґрете ІІ. Результат реконструкції було відзначено почесною премією Europa Nostra.
Спочатку палацова каплиця належала королівському дому, у якій королівський сповідник мав проводити богослужіння та інші церковні ритуали для членів королівської родини, двору, Придворного театру та інших королівських установ. Ситуація змінилась у 1930-ті роки, коли каплиця кілька років не мала настоятеля і стала, в принципі, звичайною парафіяльною церквою. У 1964 році парафію було закрито, і з того часу каплиця використовується лише для особливих приводів.
Депо для карет
Депо для карет також було частиною першого Крістіансборґа, але у 1839 році король передав його для облаштування Музею Торвальдсена. Ці будівлі пережили пожежу 1794 року, але були у поганому стані. За планом К. Ф. Гансена депо було розділено на два паралельних крила, які закривалися двома кінцевими крилами та мали короткий проїзд. Під час облаштування музею будівлю депо було майже повністю перероблено.
Вежа палацу
У червні 2014 році для публіки було відкрито оглядовий майданчик на вежі палацу, яка все ще лишається найвищою спорудою міста. Всередині неї у колишньому складському приміщенні зробили ресторан. Вхід до вежі безкоштовний; при вході обов'язково треба проходити через пости служби безпеки через офіційний статус палацу. У вежі також є ліфт..
З оглядового майданчика на верхівці вежі можна побачити наступні пам'ятки:
- на південному сході: Бьорсен, церква Нашого Спасителя (Вор Фрельсерс), церква Кристіана, Чорний Діамант (будівля Королівської бібліотеки), готель Radisson Blu Scandinavia Hotel København, Концертна зала, готель AC Hotel Bella Sky Copenhagen;
- на південному заході: хостел Danhostel Copenhagen City, Кристал (штаб-квартира організації Nykredit), Нова гліптотека Карлсберга, , Центральний вокзал Копенгагена, офісна будівля Калсберг Говедконтор, будівля Карлсберг-силоен, готель Radisson Blu Royal Hotel, міська ратуша, готель Scandic Palace Hotel;
- на північному заході: Фредеріксберзька ратуша, церква Вор Фруен, Кругла вежа, церква Святого Духа, Миколаївський центр сучасного мистецтва, Національна лікарня (Rigshospitalet);
- на північному сході: Мармурова церква, палац Амалієнборг, торговий центр Magasin du Nord, ТЕЦ Амагеверкет, Гольменська церква, Національний банк Данії.
Скульптури
На Палацовій площі встановлено дві кінні статуї: короля Фредеріка VII, створена Х. В. Біссеном, та Кристіана ІХ.
Біля двору принца Йорґена стоять чотири бронзові скульптури: Геракл, Асклепій, Мінерва та Немезида. Вже у 1804 році їх було доручено виконати Бертелю Торвальдсену, але контракт було підписано лише 1843 року. Скульптор виконав статую Геракла і почав наступну — Асклепія, але він був застарий для роботи з такими великими розмірами, і друга скульптура обвалилася. Невдовзі по його смерті Х. В. Біссен закінчив почате Торвальдсеном, орієнтуючись на його ескізи.
Кінна статуя короля Кристіана IX
Невдовзі після смерті короля Кристіана ІХ 1906 року виник задум спорудити йому пам'ятник. Наступного року четверо митців змагалися, представляючи комісії свої проєкти. Позиція статуї не була важливою; скульптура мала встановлюватись посеред Королівського манежу, на противагу кінній статуї короля Фредеріка VII на Палацовій площі.
Скульпторка Анна Марія Карл Нільсен, дружина композитора Карла Нільсена, виграла конкурс зі своїм проєктом кінної статуї. За її задумом скульптура мала встановлюватись на високому п'єдесталі, по боках якого розміщено барельєфи із зображеннями найвидатніших чоловіків того часу, серед яких були промисловець Карл Фредерік Тьєтґен, політик Якоб Брьоннум Скавеніус Еструп, письменник Єнс Петер Якобсен та поет Хольгер Драхман. Згодом барельєфи прибрали, і архітектор Андреас Клемменсен спроєктував п'єдестал, на якому стоїть статуя сьогодні.
Скульпторка об'їздила усю країну у пошуках коня, з якого треба було ліпити скульптуру. Врешті-решт підхожий кінь знайшовся у німецькому місті Ганновер; цей вибір спричинив велике незадоволення серед данських заводчиків коней.
Спорудження монументу тривало кілька років. Через 21 рік після смерті короля, у 1927 році, пам'ятник було встановлено та відкрито на Королівському манежі.
Охорона палацу як архітектурної пам'ятки
Палац Крістіансборґ охороняється з 1918 року. Охорона розповсюджується на сім будівель палацового комплексу: власне палац, будівлі манежного комплексу, Мармуровий міст, Королівську каплицю та три прохідні будівлі разом з фасадами палацу та Верховного суду зі сторони двору принца Йорґена.
Керівники палацу
Ім'я | Період | ||
---|---|---|---|
Моріц Кристіан Фішер | - | Йоганн Гетер | |
Ісаак Гансен | - | Теодор Зельтнер | 1854 — 1904 |
Отто Ф. Зельтнер | - | K. В. де Фіне Ліхт | 1943 — 1971 |
Оле Ньоррінг | – 2003 | ||
Єнс Ґреве | 2003 — 2015 |
Галерея
Попередники палацу
- Копенгагенський палац (колишній замок Абсалона) до побудови першого Крістіансборґа, біля 1730 р.
- Перший Крістіансборґ, ескіз Й.Ф. Пентера
- Палац у 1750 році
- Пожежа 1794 року
- Пожежа 1794 року
Крістіансборґ у ХІХ столітті
- Другий Крістіансборґ, зображений Х.Г.Ф. Гольмом, 1837 рік. На передньому плані – Королівська каплиця
- Вид на палац з церкви Святого Миколая
- Східний фасад палацу Крістіансборґ у 1850 році (фасад зі сторони міста)
- Картина з зображенням церкви Голменс та будівлі біржі, на задньому плані – палац Крістіансборґ
- Пожежа 1884 року на картині Отто Бахе
- Фото пожежі 1884 року
Крістіансборґ у наш час
-
- Головний вхід до Королівських стаєнь із двома павільйонами у стилі рококо по обидва боки Мармурового моста
- Вежа палацу зі сторони Палацової площі
- Вид на палац з Круглої вежі
- Національний архів у одній з будівель палацу
- Вид на палац з церкви Вор Фрельсерс. З правого боку перед палацом – стара будівля біржі з червоно-білою вежею
- Вид на палац з Національного музею Данії
Інтер'єри палацу
- Колишній головний вхід другого Крістіансборґа, збережений у сучасному палаці
- Тронна зала
Джерела
- Both, L. (1884). Christiansborg Slot fra de ældste Tider til vore Dage. København: H. Hagerups Forlag. Процитовано 1 вересня 2009.
- Brummer, Carl, Mennesker, Huse — og Hunde, København: Gyldendal 1949.
- Elling, Christian, Christiansborg-Interiører. Studier over Residensslottets Historie i det 18. Aarhundrede, København 1944.
- Dehn-Nielsen, Henning (1999). Christian 8. Konge af Danmark, Konge af Norge. København: Sesam forlag. ISBN .
- Hvidt, Kristian; Ellehøj, Svend; Norn, Otto (1975). Christiansborg Slot. Udgivet af Folketingets Præsidium. København: Nyt Nordisk Forlag Arnold Busck. ISBN .
- Larsen, Thomas; Steensbeck, Bjarne; Ørsted, Bjarke. Borgen - Christiansborg 100 år. København: Gyldendal. ISBN .
- Lilla Uppslagsboken, Förlagshuset Norden AB, Malmö 1974, band 2, spalt 505.
- Lund, Hakon (1987). Bind 1: Slotsholmen. У Bramsen, Bo (ред.). København, før og nu - og aldrig. København: Palle Fogtdal. ISBN .
- Thorsen, Svend (1961). Danmarks Folketing - om dets hus og historie. København: J.H.Schultz Forlag.
Примітки
- . Retsinformation.dk. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 8 лютого 2013.
- Larsen et al
- Lund, p. 14
- . Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 16 березня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Gamrath, Helge: Københavns Slot. In: Hvidt et al, bd. 1, p. 50-53.
- Thorsen, p. 14
- Thorsen, ст. 15
- Hvidt et al, bind 1, p. 318
- Larsen, Jørgen. . Berlinske (Danish) . Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 14 вересня 2015.
- Lund, ст. 168
- Lund, p. 56
- Hvidt et al, bind 2, pp. 375—377. Oversigtsplaner og profilsnit
- Lund, p. 83
- Lund, p. 89
- Lund, p. 88
- Lund, p. 114
- Thorsen, p. 21
- Den kgl. civilliste 1848-1924. Statens Arkiver. Процитовано 13 січня 2009.[недоступне посилання з квітня 2019]
- 3. Oktober 1884 [ 17 серпня 2014 у Wayback Machine.] (PDF; 1,1 MB), Im , Nr. 42, 18. Oktober 1884, S. 433, abgerufen am 1. Januar 2013
- Lund, p. 138
- Lund, p. 144
- Thorsen, p. 31
- Thorsen, s. 33
- , Mennesker, Huse — og Hunde, København: Gyldendal 1949, s. 84-85.
- Carl Brummer, Mennesker, Huse — og Hunde, København: Gyldendal 1949, s. 84-93.
- Hvidt et al, p. 307—308 og 317—320
- Hvidt et al, bind 2, pp. 281—286
- Hvidt et al, bind 2, p. 293
- Hvidt et al, bind 2, p. 290
- Thorsen, p. 47
- Ankerstjerne, Anders. En anderledes arbejdsplads (pdf). Dansk Byggeri.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Thorsen, p. 46
- Friederichsen, C. (1925). Aarbog for Rigsdagssamlingen 1924—1925. København, Gyldendalske Boghandel — Nordisk Forlag.
- Thorsen, p. 52
- Lund, p. 173
- Folketingssalen. Folketingets hjemmeside. Процитовано 9 січня 2009.[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Kongehuset.dk. Архів оригіналу за 16 січня 2009. Процитовано 9 січня 2009.
- . Slots- og Ejendomsstyrelsen. Архів оригіналу за 15 лютого 2009. Процитовано 9 січня 2009.
- . Kongehuset.dk. Архів оригіналу за 18 березня 2010. Процитовано 9 січня 2009.
- . The Danish Monarchy. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 21 липня 2012.
- Hvidt et al, bind 1, p. 245
- . Teatermuseets hjemmeside. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 9 січня 2009.
- . Teatermuseet. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 21 липня 2012.
- . Nils Vest Film. Архів оригіналу за 13 листопада 2018. Процитовано 9 січня 2009.
- . Retsinformation.dk. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 6 травня 2011.
- . Kurturarvsstyrelsen. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 січня 2009.
- . Thorvaldsens Museum. Архів оригіналу за 3 лютого 2009. Процитовано 9 січня 2009.
- . Visit Copenhagen. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 26 червня 2015.
- . Tårnet. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 червня 2015.
- . Independent Travellers. independent-travellers.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
- Thorvaldsens skulpturer: Herkules
- Rytterstatuen hos Slots- og Ejendomsstyrelsen. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 25 березня 2018.
- Fredningssag / Christiansborg, Christiansborg Slot 001 [ 25 березня 2018 у Wayback Machine.] fra (besøkt 26. juni 2014)
- . Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 24 березня 2018.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Christiansborg Palace |
- Christiansborg Slot [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.](дан.)
- Folketinget [ 27 січня 2007 у Wayback Machine.](дан.)
- Statsministeriet [ 4 червня 2002 у Wayback Machine.](дан.)
- Højesteret[недоступне посилання з квітня 2019](дан.)
- Kongehuset [ 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.](дан.)
- De Kongelige Stalde[недоступне посилання з квітня 2019](дан.)
- Teatermuseet i Hofteatret [ 1 квітня 2007 у Wayback Machine.](дан.)
- Styrelsen for Slotte og Kulturejendomme (SLKE)[недоступне посилання з липня 2019](дан.)
- Visiting Copenhagen (AOK) [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.](дан.)
- Copenhagen-Portal – Christiansborg Castle – The Danish Parliament [ 21 вересня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Tårnet (The Tower) [ 27 червня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- — PDF-fil(дан.)
- Christiansborg Slot [ 3 квітня 2008 у Wayback Machine.](дан.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palac Kristiansborg dan Christiansborg Slot kʁesdjaensˈbɔːɐ ˀ ˈslʌd roztashovanij na ostrovi Slotsgolmen u centri Kopengagena Ce yedina u sviti budivlya yaka odnochasno ob yednuye pid odnim dahom vishi ustanovi vikonavchoyi zakonodavchoyi ta sudovoyi vladi krayini okrim parlamentu Daniyi Folketingu u palaci mistitsya Verhovnij sud Hojesteret Daniyi ta kancelyariya prem yer ministra krayini Statsministeriet Takozh v odnomu krili palacu rozmishuyetsya kilka ministerstv KristiansborgKristiansborgKristiansborg Daniya Krayina DaniyaTeritorialna odinicyaKopengagenMisceznahodzhennyaSlotsgolmen55 40 33 pn sh 12 34 44 sh d 55 6758333333607780 pn sh 12 57888888891677936 sh d 55 6758333333607780 12 57888888891677936 Koordinati 55 40 33 pn sh 12 34 44 sh d 55 6758333333607780 pn sh 12 57888888891677936 sh d 55 6758333333607780 12 57888888891677936StilbarokoArhitektordChas zasnuvannya1740Sajtchristiansborg dk Kristiansborg u VikishovishiPalac KristiansborgVezha palacu prikrashena derzhavnim praporom Do 1794 roku Kristiansborg buv golovnoyu rezidenciyeyu danskih monarhiv Sogodni korolivska rodina vikoristovuye lishe deyaki chastini palacu a same Derzhavni prijmalni kimnati korolevi De Kongelige Repraesentationslokaler Korolivsku kaplicyu Slotskirken ta Korolivski stajni De Kongelige Stalde Korolivskim palacom zdebilshogo vvazhayetsya palac Amaliyenborg Palac buv znishenij pozhezhami j vidbudovanij nanovo dvichi tomu v suchasnij budivli palacu chastkovo zbereglisya reshtki vsih troh poperednih Budivli navkolo Korolivskogo manezhu stajni budinok shkoli verhovoyi yizdi ta pridvornij teatr lishilisya z chasiv pershogo Kristiansborgu tak samo yak i Muzej Torvaldsena yakij spochatku isnuvav yak depo dlya karet Korolivska kaplicya yedina cila budivlya yaka lishilas pislya drugogo Kristiansborgu Vsi ci sporudi mala chastina togo sho bulo perebudovano u rizni chasi Suchasna budivlya palacu tretij Kristiansborg ostannya u cherzi zamkiv ta palaciv zbudovanih na odnomu j tomu zh samomu misci pochinayuchi z 1167 roku Z pochatku XV stolittya rizni budivli palacovogo kompleksu vikoristovuvala centralna administraciya krayini do 1794 roku Kristiansborg buv golovnoyu rezidenciyeyu danskih monarhiv a z 1849 roku u nomu pochav zasidati parlament Daniyi U zovnishnomu oformlenni palacu chitko pomitni tri periodi danskoyi arhitekturi sho bulo naslidkom dvoh masshtabnih pozhezh 1794 ta 1884 rokiv Golovna chastina suchasnogo palacu zavershena u 1928 roci zbudovana u stili neobaroko Kaplicya datovana 1826 rokom zbudovana u neoklasichnomu a fasadi yaki zbereglis she z 1740 h rokiv u barokovomu stili Suchasnu budivlyu palacu bulo zvedeno u period mizh 1906 ta 1937 rokami U centri budivli roztashovana velika chotirikutna vezha prikrashena vishukanim barokovim shpilem Palac Kristiansborg u nash chas nalezhit derzhavi Nim opikuyetsya Nacionalne agentstvo palaciv ta neruhomosti Deyaki chastini palacu vidkriti dlya vidviduvachiv U nomu postijno mistyatsya najvazhlivishi derzhavni ustanovi Daniyi cherez sho cej palac chasto nazivayut Rigsborgen Derzhavnij palac abo prosto Borgen Palac Zokrema taku zh nazvu Borgen maye populyarnij danskij politichnij teleserial IstoriyaZamok Absalona Zalishki zamku Absalona ta zovnishnih muriv zliva na foto Zgidno zi svidchennyami Saksona Gramatika pershij zamok na ostrovi Slotsgolmen 1167 roku zbuduvav yepiskop Absalon z Roskille yakij ranishe otrimav vid korolya Valdemara I Velikogo misto Gavn Absalona takozh uvazhayut zasnovnikom Kopengagena Za 5 metrovim kam yanim murom roztashovuvalisya rizni budivli zamkovogo kompleksu zokrema vlasne zamok yepiskopa kaplicya ta inshi menshi sporudi 1182 roku Absalon zapoviv zamok u vichne koristuvannya Roskillskomu yepiskopstvu prote zberig za soboyu pravo dosmertnogo vikoristannya zamku Pislya smerti Absalona 1201 roku zamok vidijshov do yepiskopstva ale cherez kilka rokiv pochalasya trivala j zapekla borotba za vladu mizh korolem i cerkvoyu pid chas yakoyi volodinnya zamkom i mistom vidhodilo to do korolya to do yepiskopa Krim togo na zamok chasto napadali napriklad vendi ruyani i ganzejski mista tomu v 1249 1259 rr fortecya chasto bula v oblozi j zaznavala rujnuvan 1368 roku Ganza vse zh taki zahopila zamok i rik potomu pislya porazki korolya Valdemara IV Atterdaga u Drugij dansko ganzejskij vijni bagatorazovo rozshirenij zamkovij kompleks zneseno Dlya cogo Ganza vidryadila 40 kamenyariv sho postupovo jogo rozibrali Kopengagenskij palac Kartina z zobrazhennyam Kopengagenskogo palacu 1698 rik Pislya zrujnuvannya zamku Absalona Ganzoyu 1369 roku na ostrovi Slotsgolmen provedeno zemlyani roboti pislya yakih na ruyinah kolishnogo zamku postav Kopengagenskij palac Jogo obneseno murom i otocheno rovom vhodom do nogo sluguvala velika vezha Roskillski yepiskopi zberigali pravo na volodinnya nim poki korol Erik Pomeranskij 1417 roku ne zahopiv jogo i tim samim pislya bilsh nizh dvohsotlitnih superechok ostatochno ne zakripiv pravo volodinnya forteceyu na Slotsgolmeni za korolivskoyu vladoyu Zokrema koroleva Filippa Anglijska nakazala ozbroyiti fortecyu garmatami dlya podalshoyi bitvi pri Kopengageni 1428 Cej palac stav korolivskoyu rezidenciyeyu koli do Kopengagena 1443 roku pereyihav korol Hristofer III Vid seredini XV stolittya Kopengagenskij palac sluguvav golovnoyu korolivskoyu rezidenciyeyu ta centrom pravlinnya Kopengagenskij palac buv kilka raziv rozshirenij i perebudovanij U 1720 h rokah korol Frederik IV cilkom perebuduvav jogo ale cherez te sho budivlya stala nadto vazhka fundament pochav prosidati a stini triskatisya Tomu nastupnik Frederika korol Kristian VI majzhe vidrazu pislya vstupu na prestol 1730 roku doruchiv zbuduvati novij palac 1731 roku nadmirno rozshirenij i zastarilij Kopengagenskij palac zrujnovano shob zbuduvati na jogo misci novij pershij Kristiansborg Kopengagenskij palac roztashovanij pid golovnim krilom suchasnoyi budivli palacu Kristiansborg Ruyini oboh fortec zamku Absalona j Kopengagenskogo palacu shovano pid zemleyu pid chas buduvannya tretogo Kristiansborga u XX stolitti Yihni zalishki mozhna pobachiti j zaraz u pidvalah pid centralnim krilom palacu vhid do nih vidkritij Pershij Kristiansborg Pershij Kristiansborg Z knigi Laurica de Tura Den Danske Vitruvius 1748 rikVid na pershij Kristiansborg z korolivskogo manezhu 1761 rik Koli Kristian VI zijshov na prestol 1730 roku stara korolivska rezidenciya bula zapustila j pohmura Vin virishiv zbuduvati na nij novij palac yakij i mav stati pershim Kristiansborgom Arhitektorom palacu stav Bilshu chastinu inter yeriv vikonali dvoye inshih arhitektoriv i Budivelni roboti pochalisya 1731 roci pislya zrujnuvannya Kopengagenskogo palacu Pershe vin buv vikuplenij zgodom pribrali bagato prileglih budivel i vreshti resht zabili palyu shob prodovzhiti buduvannya nad starim rovom Pershij kamin zaklav sam korol 21 kvitnya 1733 roku 1738 roku pochali buduvati inshi sporudi palacovogo kompleksu sered yakih buli manezh dlya verhovoyi yizdi j kaplicya Palac buv gotovij dlya zaselennya u 1740 roci a 5 zhovtnya stajni buli gotovi do utrimannya korolivskih konej ta karet 26 listopada vsya korolivska rodina pereyihala z timchasovogo pomeshkannya u palaci Frederiksberg do novogo palacu Kristiansborga na chest cogo bulo vlashtovano grandiozne svyato ta garmatnij salyut Bilshu chastinu palacovogo kompleksu zaversheno 1745 roku Todi Kristiansborg buv najbilshim palacom Yevropi Pershij Kristiansborg buv rozkishnoyu budivleyu z chotirma krilami vikonanoyu v stili rokoko Poruch z nim buli pridvornij teatr korolivskij manezh i cerkva Korolivska kaplicya sho roztashovuvalasya na tomu samomu misci sho j zaraz Takozh cej palac buv nadzvichajno dorogij Koshti vitracheni na jogo budivnictvo dorivnyuvali majzhe dvom tretinam richnogo dohodu korolivstva abo vartosti vsih mayetkiv na ostrovi Zelandiya 1 travnya 1767 r v cerkvi palacu provedeno urochistu ceremoniyu pomazannya j shodzhennya na tron novogo korolya Daniyi ta Norvegiyi Kristiana VII Vnutrishnye oformlennya Zagalom palac mav shist poverhiv pidval pershij damskij poverh antresol korolivskij poverh poverh kronprinca ta vishu antresol sistema podilu poverhiv bula perejnyata z chasiv Kopengagenskogo palacu lishe yih nazvi bulo zmineno Zvisno korolivska para prozhivala na korolivskomu poversi kimnati korolevi mistilis u pivnichnomu krili navproti kaplici Na reshti poverhu buli osobisti pokoyi korolya zali dlya prijomiv i sudova zala Na pershomu poversi mistilisya kabineti a na verhnomu zhila prisluga Persha pozhezha Nastupni 50 rokiv u palaci velosya aktivne pridvorne zhittya Ale 26 lyutogo 1794 roci po obidi za pripushennyami u dimari golovnogo krila bilya pokoyiv kronprinca pochalasya pozhezha U nastupni godini vogon shvidko poshirivsya i bagato lyudej namagalisya vryatuvati ne lishe palac ta koshtovnosti a j prilegli budivli yaki zgodom buli znisheni pozhezheyu yaka trivala do ranku nastupnogo dnya Vcilili lishe manezh ta stajni z yakih gasili vogon Palac razom z kapliceyu ta korolivskoyu muzichnoyu bibliotekoyu zgoriv a bagato zhiteliv palacu zaznali velicheznih vtrat Veliku chastinu korolivskih koshtovnostej ta misteckih robit takozh bulo znisheno vognem Drugij Kristiansborg Vid na drugij Kristiansborg z korolivskogo manezhu Pislya pozhezhi 1794 roku vinikalo bagato propozicij shodo pobudovi novogo palacu ale situaciya znachno pogirshilasya cherez rik pislya pozhezhi u Kopengageni Vreshti resht u 1803 roci korol Kristian VII sklikav komisiyu yaka mala chastkovo rozplanuvati ta proslidkuvati za pobudovoyu novogo palacu ratushi ta budivli miskogo sudu Drugij Kristiansborg bulo sproyektovano vidomim arhitektorom drugom nimeckogo arhitektora Shinkelya yakij predstaviv svij proyekt palacu she u 1800 roci Budivelni roboti trivali z 1803 do 1828 roku Velika chastina fasadiv ta vnutrishnih stin vcilili pislya pozhezhi ta buli vbudovani u novij fasad palacu Suttyevoyu vidminnistyu bulo te sho vezha ta krilo bilya korolivskogo manezhu buli majzhe povnistyu pribrani U poperednij budivli palacu ce krilo bulo najbilshim ale za proyektom Gansena vono stalo vidkritim a dva inshih bokovih krila bulo ob yednano kolonadoyu Palac stav trohi menshim anizh jogo poperednik i ce takozh oznachalo sho golovnij vhid do palacu teper buv zi storoni Palacovoyi ploshi Cej Kristiansborg bulo pobudovano u stili klasicizmu yakij mav inshi stilovi osoblivosti anizh rokoko ta baroko U modi buli bilshi sucilni stini i mizh inshim cogo vdalosya dosyagti cherez zmenshennya kilkosti vikon na fasadi zi storoni Palacovoyi ploshi Razom z inshim arhitekturnim virishennyam Gansen vikoristav pid chas pobudovi zgorili stini i vodnochas z cim nadav palacu absolyutno inshogo viglyadu anizh ranishe Vnutrishnye oformlennya Teperishnij palac mav toj samij podil poverhiv sho i pershij Kristiansborg Korol znovu zhiv na korolivskomu poversi yakij za proyektom buv rozdilenij na osobisti pokoyi korolevi u pivnichnomu krili navproti Korolivskoyi kaplici osobisti pokoyi korolya navproti Palacovoyi ploshi licarsku zalu ta inshi zali u pivdennomu krili navproti budivli Kancelyariyi Poverh kronprinca spershu buv pustim oskilki u toj chas u krayini ne bulo princa spadkoyemcya Na pershomu damskomu poversi mistilasya administraciya zgodom tam takozh rozmishuvavsya da togochasnij parlament ta Verhovnij sud Na Palacovij ploshi buv golovnij vhid z yakogo Shodi korolya veli do osobistih pokoyiv korolya ta jogo prijmalnih kimnat U pivnichnomu krili palac takozh buv vhid yakim pochinalisya Shodi korolevi Korolivska kaplicya takozh bula vidbudovana zi starih stin hocha za planom na yiyi misci mala buti mensha cerkva Vikoristannya budivli Oskilki bilsha chastina mista zgorila majzhe odnochasno z pershim Kristiansborgom potriben buv chas abi pochati rekonstrukciyu budivli Ruyini palacu prilegli budivli ta teritoriyi buli vikoristani dlya potreb zrujnovanogo mista napriklad u pidvali mistilisya timchasovi pomeshkannya Vid pochatku budivelnih robit projshlo majzhe 25 rokiv i 1 listopada 1828 roku palac buv gotovij prinajmni do vidkrittya Prote monarhiya vzhe ne proyavlyala do palacu velikogo interesu Pislya evakuaciyi meshkanciv palacu korolivska rodina otrimala zhitlo u palaci Amaliyenborg i duzhe dobre u nomu oblashtuvalas Ani Frederik VI yakij formalno stav korolem u 1808 roci ani Kristian VIII yakij viris v Amaliyenborzi ne hotili pereyizhdzhati ta postijno prozhivati u Kristiansborzi Nezvazhayuchi na ce zavdyaki svoyemu inter yeru palac vvazhavsya korolivskim tomu jogo chasto vikoristovuvali dlya zustrichej ta rozmishennya gostej Frederik VII stav pershim monarhom yakij spravdi vikoristovuvav palac pislya togo yak stav korolem u 1848 roci takozh vin zibrav u palaci pridvornu administraciyu U period 1852 1863 rr Frederik chasto buvav tut ta vikoristovuvav Kristiansborg zdebilshogo u yakosti zimovoyi rezidenciyi Vse ce vidbuvalosya v toj chas koli krayina perehodila vid absolyutnoyi monarhiyi do demokratiyi U berezni 1848 roku pered palacom zibravsya narod i v rezultati ciyeyi demonstraciyi Daniya cherez rik otrimala pershu demokratichnu konstituciyu Oskilki znikla odnoosibna monarhiya korol takozh vtrativ pravo na povnocinne ta odnoosibne volodinnya majnom ta dohodami derzhavi tomu palac zgidno z zakonom bulo peredano do Ministerstva vnutrishnih sprav oskilki vin bilshe ne mig utrimuvatisya koshtom privatnogo byudzhetu korolya Cya peredacha potrebuvala bagato uvagi oskilki treba bulo vrahovuvati praktichni ta ekonomichni umovi yak dlya korolya tak i dlya derzhavi Hocha palac teper i nalezhav derzhavi korol mav pravo vikoristovuvati jogo ale razom z tim splachuvati pevnu sumu za jogo utrimannya Ce zakinchilos tim sho korol peredav bilshu chastinu palacu dlya dvoh palat Rigsdagu parlamentu yakij pochav svoyu diyalnist u sichni 1850 roku i mistivsya u pivdennomu krili palacu tam de j zaraz zasidaye Folketing Druga pozhezha Ruyini drugogo palacu Kristiansborg pislya pozhezhi foto 1908 roku Sprava vid nogo vcilila kaplicya Drugij Kristiansborg zgoriv 3 zhovtnya 1884 roku Zvisno pislya pozhezhi yaka znishila pershij palac bulo zrobleno visnovki teper tut buli pozhezhni muri zalizni dveri ohorona ta zasobi pozhezhogasinnya ale popri ce budivlya mala suttyevij nedolik bagato pustot cherez yaki mig legko poshiritisya vogon Cogo razu pozhezha pochalas bilya zalu Rigsdagu a yiyi prichinoyu znovu bula pich pid dimarem Vogon shvidko poshirivsya serednim ta pivdennim krilom i za godinu zamist palacu bulo virisheno ryatuvati kaplicyu ta manezhnij kompleks yaki vcilili pislya ciyeyi pozhezhi Na dodachu do cogo vogon prosuvavsya povilno tomu meshkancyam palacu vdalosya vryatuvatisya samim i vinesti bagato mebliv zapisiv knig ta sribnih virobiv tomu vtrati ne buli takimi velikimi yak pislya pershoyi pozhezhi Neorganizovani pozhezhni roboti stali dlya dancya en privodom zasnuvati organizaciyu en yaka do sogodni zajmayetsya pozhezhogasinnyam u Daniyi ta deyakih inshih krayinah svitu Tretij Kristiansborg Vid na palac z Korolivskogo manezhu U cej chas situaciya v krayini vidriznyalas vid tiyeyi yaka bula u 1806 roci na moment pobudovi ostannogo palacu Teper u Daniyi panuvala demokratiya tomu same chislenni partiyi ta grupi zacikavlenih u comu lyudej virishuvali yak mav viglyadati novij Kristiansborg Politichna situaciya krayini zokrema harakterizuvalasya protistoyannyam da Hojre ta liberalnoyi Forenede Venstre partij u kozhnoyi z yakih buli rizni poglyadi shodo poyednannya korolivskogo palacu z budivleyu parlamentu Plani rekonstrukciyi Odrazu pislya pozhezhi vinikla potreba u poshuku novih primishen dlya ustanov Kristiansborga prote bulo virisheno obmezhitis timchasovimi variantami oskilki vzhe bulo nadislano zaproshennya do arhitektora Feofila Gansena urodzhencya Daniyi z prohannyam sproyektuvati novij palac Odnak da yakij buv odniyeyu z palat parlamentu vidhiliv propoziciyu Gansena Nezvazhayuchi na te sho arhitektor pragnuv onoviti budivlyu vin vijshov z gri pislya togo yak u 1887 roci bulo prijnyato zakon pro vidkritu konkurenciyu Gansenu viyavilos vazhko prijnyati vidmovu i rik za rokom vin proponuvav svoyi proyekti palacu yaki stavali dedali nerealnishimi Prote zadovilnih propozicij ne nadhodilo tomu bulo ogolosheno novij konkurs z mensh zhorstkimi vimogami Proekt ta buv dovoli perspektivnim ale cherez rizni praktichni ta politichni prichini postanovu pro pobudovu palacu ne bulo zatverdzheno do 1901 roku koli u Daniyi vidbuvsya perehid vladi vid kerivnictva vibranogo korolem do parlamentu yakij skladavsya z bilshosti chleniv Folketingu todi zh vlada perejshla do livoyi partiyi Teper pitannya perebudovi palacu stalo odnim z golovnih i 6 zhovtnya 1903 roku bulo uhvaleno zakon zgidno z yakim Palac Kristiansborg maye buti pobudovanij takim chinom shob jogo ta prilegli budivli povnistyu abo chastkovo mogli vikoristovuvati yak korol dlya predstavnickih ta inshih cilej tak i Rigsdag Znovu bulo sklikano komisiyu ta ogolosheno novij konkurs vsuperech postijnim superechkam pro te sho naspravdi malo buti u palaci Kristiansborg Odniyeyu z problem bulo poyednannya budivli parlamentu z korolivskim palacom ce pitannya bulo spirnim yak dlya oboh politichnih taboriv oskilki nihto ne hotiv buti gostem u korolivskomu palaci tak dlya arhitektoriv yaki stverdzhuvali sho dlya riznih cilej slid vikoristovuvati rizni budivli z riznim arhitekturnim oformlennyam Z 26 chleniv komisiyi lishe p yatero buli arhitektorami profesori ta Aksel Berg Konkurs 1904 1905 rr Popri kritiku u 1904 1905 rokah vse zh taki bulo ogolosheno konkurs proyektiv Za slovami arhitektora yakij procituvav asistenta Gansa J Golma Golm pid chas pershogo rozglyadu nadislanih proyektiv skazav Zaraz ne jdetsya pro te shob znajti krashij proyekt a shob znajti tih hto stoyit za kozhnim proyektom abi u nas bula pravilna lyudina yaka pobuduye palac Pid pravilnoyu lyudinoyu Golm rozumiv tomu cej konkurs buv pevnoyu miroyu pochatkom togochasnogo konfliktu mizh arhitektorami prihilnikami istorizmu do yakih nalezhav Meldal ta pivnichnogo modernu predstavnikom yakih buv Nirop Sam zhe Karl Brummer pracyuvav na Meldalya ale ne vidnosiv sebe do zhodnoyi z cih techij Uchasniki predstavlyali svoyi proyekti na konkursi anonimno Komisiya vidznachila tri proyekti u pershij cherzi ta dva proyekti u drugij Do pershoyi chergi potrapili roboti Martina Niropa ta do drugoyi spilnij proyekt ta i spilnij proyekt Karla Brummera razom z Yak zgaduvav Brummer yih z Merk Gansenom anonimnist bulo grubo porusheno Spochatku komisiya dumala sho avtorom proyektu zayavlenogo Brummerom ta Merk Gansenom buv i postavila jogo u pershu chergu ale koli stalo vidomo komu vin nalezhav naspravdi proyekt perenesli do drugoyi Brummer rozpovidav sho vin doruchiv sfotografuvati svij proyekt ta pokazav jogo arhitektorovi Na toj chas Borh druzhiv s Akselem Bergom kotromu i rozkriv tayemnicyu pohodzhennya cogo proyektu Lishe troh arhitektoriv vidznachenih u pershij cherzi bulo zaprosheno do podalshogo predstavlennya svoyih proyektiv Zgidno z umovami konkursu predstavleni proyekti ne mogli buti opublikovanimi Cya postanova porodila masshtabnu kritiku u suspilstvi zokrema Merk Gansen ta Brummer 8 kvitnya 1905 roku napisali lista do gazeti Nationaltidende u yakomu voni vimagali vidkritogo predstavlennya proyektiv Ce spravilo svij efekt i vzhe naprikinci kvitnya vidbulasya vidkrita vistavka Zgidno z publikaciyami kilkoh vidan najkrashim bulo viznano proyekt Brummera ta Merk Gansena u vipusku Politiken vid 21 kvitnya 1905 roku duzhe hvaliv cej proyekt i vvazhav sho Brummer ta Merk Gansen zaznali zhahlivoyi nespravedlivosti Takozh gazeta Berlingske Tidendes u svoyemu vipusku vid 9 travnya 1905 roku kritikuye neshvalennya proyektu palacu vid cih dvoh arhitektoriv Na dodachu gazeta Politiken provela golosuvannya sered chitachiv Vsogo nadijshlo 1464 golosi bilshist z yakih bula zarahovana do konkursu Sho stosuyetsya proyektiv robota Brummera ta Merk Gansena peremogla z rahunkom u 774 golosi Proyekti Jorgensena ta Klemmensena nabrali 366 ta 78 golosiv vidpovidno Za proyektom Brummera ta Merk Gansena fasad navproti Palacovoyi ploshi mav buti zmenshenoyu versiyeyu fasadu drugogo palacu zbudovanogo K F Gansenom lishe prikrashenoyu bilshoyu kilkistyu skulptur todi yak fasad navproti manezhu mav nositi yarko virazheni risi stilyu baroko Cej fasad takozh mav mati dvi napivkrugli sekciyi na kincyah bokovih kril budivli poyednani galereyeyu ta attikom Zi storoni Palacovoyi ploshi dah mav buti valmovim chotirishilim a zi storoni manezhu mansardnim Cej palac yak i pershij Kristiansborg takozh mav mati vezhu zi shpilem yak u Cerkvi Kristiana Christians Kirke Dvoye arhitektoriv u 1903 roci zdijsnili poyizdku do Nimechchini shob nadihnutisya zamkami risi yakih mozhna b bulo vtiliti u novomu Kristiansborzi U svoyemu oglyadi v gazeti Berlingske Tidende vid 26 kvitnya 1905 roku mistectvoznavec Vilgelm Vansher takozh zahoplyuvavsya barokovimi risami u proyekti Brummera ta Merk Gansena Cherez postijnu kritiku rezultativ konkursu Danska asociaciya arhitektoriv Akademisk Arkitektforening provela naradu z cogo privodu u yakij takozh brav uchast yakij dav zgodu na realizaciyu proyektu Brummera Merk Gansena U kvitni 1906 roku bulo zatverdzheno proyekt za avtorstvom hocha bagato hto ne pogodzhuvavsya z jogo poglyadom na viglyad budivli ta yiyi vnutrishnye oformlennya Eskizi Jorgensena mali bagato vidsilan do istoriyi palacu Vreshti resht palac mav vikonuvati ti zh sami funkciyi sho i do pozhezhi u nomu mali rozmishuvatisya Verhovnij sud ta chastina primishen yaki b mig vikoristovuvati korol Kimnati korolya spochatku buli zadumani dlya predstavnickih cilej prote ci plani zminilis koli Kristian H pislya svoyeyi koronaciyi u 1912 roci zayaviv sho hotiv bi pereyihati do palacu ta zhiti tut U 1922 roci jmovirno u zv yazku z da 1920 roku korol zminiv svoyu dumku povidomivshi sho hoche zalishitisya u palaci Amaliyenborg Tomu sporudzhennya korolivskih predstavnickih primishen prodovzhilosya lishe z deyakimi neznachnimi zminami Budivnictvo palacu Sporudzhennya tretogo Kristiansborga foto 1914 roku Budivelni roboti dlya tretogo Kristiansborga pochalisya voseni 1906 roku majzhe cherez 20 rokiv pislya pozhezhi Jogo bulo vidbudovano na tomu samomu fundamenti i majzhe na tih samih zovnishnih stinah vid poperednih palaciv ci stini yaki lishilis she z 1736 roku divovizhni tim sho chastina yih vcilila u dvoh velikih pozhezhah i zaraz zbereglasya u tretomu palaci Zokrema fragmenti drugogo palacu Kristiansborg zbudovanogo K F Gansenom mozhna pobachiti u pivnichnomu fasadi zi storoni Dvoru princa Jorgena Prins Jorgens Gard Spochatku bulo pribrano ti chastini budivli yaki ne mozhna bulo vikoristati znovu i 15 listopada 1907 roku bulo zakladeno pershij kamin fundamentu Pislya cogo pochalos zvedennya stin ale ce she ne oznachalo ostatochnogo vtilennya proyektu u zhittya Proyekt zaznav deyakih vazhlivih u tehnichnomu plani zmin napriklad zakrittya ruyin Kopengagenskogo palacu oblashtuvannya centralizovanogo opalennya ta pristosuvannya rozmishennya palacu do dorozhnogo ruhu Ale sam Torvald Jorgensen vnis najsuttyevishi zmini tri z yakih poznachilisya na zovnishnomu viglyadi palacu do budivli bulo dodano harakterni vignuti sekciyi vistupi zi storoni Palacovoyi ploshi materialom dlya oblicyuvannya fasadu stav ne gips a granit i takozh dah zamist valmovogo zrobili mansardnim Do stilyu oformlennya palacu bulo dodano bilshe neobarokovih ris a masshtab ta solidnist palacu mali pidkreslyuvati jogo znachennya yak politichnogo centru derzhavi Slid zaznachiti sho nevdalij vibir materialiv ta variantiv oformlennya deyaki kritikuyut i do sogodni Burhlivi diskusiyi sered politikiv viklikali pitannya vnutrishnogo oformlennya palacu a same rozdilu zaliv ta ozdoblennya Svoyi zmini ta pobazhannya do proektu vnis i korol Strajki robitnikiv takozh vplivali na temp budivelnih robit napriklad u zhovtni 1910 roku vidbuvsya strajk budivelnikiv Zgodom strajki takozh vlashtovuvali kamenyari ta elektriki Prote budivnictvo prodovzhuvalosya Pislya togo yak u 1915 roci bulo prijnyato novu zminu do konstituciyi krayini zgidno z yakoyu zbilshilas kilkist chleniv parlamentu najgolovnishim zavdannyam stalo dobuduvati parlamentske krilo palacu do nastupnih viboriv 1918 roku Verhovnij sud mig zajnyati vidvedeni dlya nogo primishennya u 1919 roci Palac bulo oficijno peredano derzhavi 16 grudnya 1927 roku prote do cogo chasu jogo budivnictvo ne zakinchilosya Korol otrimav u koristuvannya svoyi prijmalni kimnati 12 sichnya 1928 roku Lishe pislya cogo sporudzhennya Kristiansborga ogolosili zavershenim Ale i pislya cogo bulo vneseno kilka zmin napriklad u 1934 roci do vezhi dodali flyuger z dvoma koronami Okrim cogo u 1937 1938 rokah chornu cherepicyu na dahu zaminili middyu Takozh pid chas budivelnih robit pislya znahodzhennya zalishkiv zamku Absalona ta Kopengagenskogo palacu bulo virisheno vidkriti yih dlya vidviduvachiv Ruyini pid suchasnoyu budivleyu palacu ta istorichnu ekspoziciyu bulo vidkrito u 1924 roci Opis budivliShema palacu ta prileglih budivel 1 Palac 2 Vhid korolya 3 Palacova plosha 4 Vnutrishnij dvir kurdoner 5 Vhid do Folketingu 6 Vnutrishnij dvir parlamentu 7 Pridvornij teatr teatralnij muzej 8 Korolivski stajni ta muzej karet 9 Marmurovij mist 10 Korolivskij manezh 11 Budivlya shkoli verhovoyi yizdi 12 Muzej Torvaldsena 13 Vhid do Verhovnogo sudu 14 Vhid korolevi takozh vhid do yiyi Derzhavnih prijmalnih kimnat 15 Korolivska kaplicya 16 Dvir princa Jorgena Budivlya palacu maye tri krila i dva vhodi Vorota korolya Kongeporten ta Vorota korolevi Dronningeporten yaki pevnoyu miroyu z yednuyut vnutrishnij dvir palacu z Palacovoyu plosheyu ta dvorom princa Jorgena Vhid korolya ne maye takogo velikogo znachennya oskilki do zhodnogo golovnogo viddilennya palacu ne mozhna potrapiti zzovni prote vin vede do pidzemnoyi ekspoziciyi zi starovinnimi ruyinami Vhid korolevi ye golovnim vhodom do prijmalnih kimnat u pivnichnomu krili u yakomu takozh mistitsya kancelyariya prem yer ministra ta Verhovnij sud Golovnij vhid do Verhovnogo sudu mistitsya zi storoni dvoru princa Jorgena cej vhid u poperednomu palaci buv vhodom korolya Pid chas sporudzhennya suchasnoyi budivli Kristiansborga cej vhid pidnyali vishe tobto do nogo vedut korotki shodi Vhid do Folketingu mistitsya u pivdennomu krili zi storoni vnutrishnogo dvoru parlamentu Palac ob yednanij z prileglimi budivlyami troma prihovanimi prohodami u budivlyah Cerkovnim Kirkelongangen zi storoni kaplici kavalerijskim Kavalerlongangen u vnutrishnomu dvori parlamentu takozh vin nazivayetsya skarbniceyu Zahlkammerbygningen abo prohodom z kancelyariyi Kancellilongangen vin vede do starogo Derzhavnogo arhivu i chastkovo do prohodu z kunstkameri Kunstkammerlongangen U prohidnih budivlyah roztashovanih u dvori parlamentu oblashtovano apartamenti dlya goliv oboh palat Folketingu Vezha palacu yaka maye visotu u 106 m ye najvishoyu u misti lishe na metr vishe za vezhu Kopengagenskoyi ratushi Spochatku vona zdavalas masivnoyu ta vazhkoyu ale yiyi viglyad trohi zminivsya u 1934 roci koli na yiyi verhivci vstanovili flyuger z dvoma koronami Karkas vezhi zrobleno z zalizobetonu i cherez ce vona ye odniyeyu z najstarishih betonnih sporud Daniyi Materiali ta ozdoblennya Fasadi palacu oblicovani granitom za viklyuchennyam nizhnih poverhiv zi storoni dvoru princa Jorgena pishanik na yakih zberigsya vid drugogo palacu Perevaga granitu polyagaye u tomu sho vin bilsh stijkij do riznih pogodnih umov i majzhe ne psuyetsya ale u toj samij chas vin malo pidhodit dlya dekorativnih cilej oskilki z granitu vazhko virizati dribni detali Dlya pershogo ta pidvalnogo poverhiv bulo vikoristano kaminnya zibrane bilsh nizh vid 700 riznih parafij Daniyi Kaminnya riznih vidiv dalo divovizhnu gru koloriv yaka bula rezultatom togo sho yih prirodna poverhnya bula majzhe ne obroblenoyu okrim cogo zavdyaki takomu kaminnyu budivlya palacu stala shozha na starovinnij zamok Bilsha chastina fasadovih ozdoblen vikonana skulptorom Andersom Bundgordom Nad kozhnim viknom pershogo poverhu okrim fasadu zi storoni dvoru princa Jorgena visyat granitni maski vidatnih istorichnih diyachiv Daniyi sered yakih zokrema yepiskop Absalon Tiho Brage N F S Grundtvig Bliher Tyetgen ta Enriko Dalgas Takozh pri vhodi do Folketingu u dvori parlamentu rozmisheno maski tvorciv konstituciyi Daniyi Povnij spisok zobrazhenih diyachiv viglyadaye tak Zi storoni Palacovoyi ploshi Najblizhcha do cerkvi maska yepiskopa J P Munstera dali za poryadkom slid zaznachiti sho dvi maski nad vhodom ne ye portretami Gans Tausen Peder Okse Anders Sorensen Vedel Tiho Brage Nils Yuel Daniel Rancau Adam Elenshleger arhitektor K F Harsdorf general O K Byulov K V Ekersberg Bertel Torvaldsen J P E Gartman Lyudvig Golberg Seren K yerkegor profesor N I Fjord Peder Tordensheld J N Madvig Absalon K D Reventlov Tomas Kingo Zi storoni dvoru parlamentu Najblizhcha do budivli yaka ob yednuye palac z ministerstvami maska J K Drevsena i dali za poryadkom L N Vitt K Gal Baltazar Kristensen Orla Lemann J F Skou A F Cherning K H G Andre A F Kriger V B yerring Algren Ussing K N David H N Klausen P D Bruun P G Bang D G Monrad Zi storoni Korolivskogo manezhu Najblizhcha do dvoru parlamentu maska J Evalda dali za poryadkom S S Bliher K F Tyetgen N F S Grundtvig G K Ersted Nils Finzen Nils V Gade E Dalgas G K Andersen F Paludan Myuller na maskah nad viknami Verhovnogo sudu zobrazheni nastupni diyachi A P Bernstorf Peder Reedtc J E Larsen K Kolbjornsen Kofod Anker Peder Griffenfeld A S Ersted J Nellemann Genrik Stampe A V Sheel Nad vhodom do Folketingu mozhna pobachiti chotiroh granitnih atlantiv yaki trimayut nad nim balkon v narodi cya kompoziciya nazivayetsya vorotami bolyu Smertens Port Skulpturna kompoziciya originalna nazva yakoyi Shodenna vtoma Det Daglige Slid mala kontrastuvati z masshtabnim granitnim palacom Virizani u kameni povni vidchayu oblichchya spravlyali take gnityuche vrazhennya sho svogo chasu navit provodivsya zbir koshtiv abi yih zaminiti Prote voni lishilis u tomu viglyadi yakij yim nadav skulptor u narodi yih prozvali Vushnij bil Golovnij bil Bil u zhivoti ta Zubnij bil Orepine Hovedpine Mavepine ta Tandpine Vnutrishnye planuvannyaZagalom palac podileno mizh primishennyami Folketingu ta korolivskogo domu u pivnichnomu ta pivdennomu krili budivli vidpovidno Yak i v poperednih palacah suchasnij Kristiansborg maye shist poverhiv yaki prote rozpodileni trohi po riznomu na pershomu poversi mistitsya hol a na drugomu Bel etage najvazhlivishi primishennya palacu U korolivskomu pivnichnomu krili okrim Derzhavnih prijmalnih kimnat korolevi mistitsya Verhovnij sud na pershomu poversi ta kancelyariya prem yer ministra roztashovana nad prijmalnimi kimnatami u primishennyah yaki spochatku buli zadumani yak osobisti pokoyi korolya Folketing U parlamentskomu krili ye prohidna zala yaka zakinchuyetsya na shid vid zali Folketingu ta na zahid vid kolishnoyi zali Landstingu Uzdovzh ciyeyi prohidnoyi zali mistyatsya apartamenti golovi parlamentu ta sekretariat Folketingu Pershij poverh u parlamentskomu krili rozmisheno navkolo holu po oboh kincyah yakogo palati kolishnogo Rigsdagu kolishnogo dvopalatnogo parlamentu zala Folketingu mistitsya v kinci odnogo poverhu a zala kolishnogo Landstingu v inshomu vona vikoristovuvalas lishe odin raz z togo chasu yak u 1953 roci Folketing stav yedinoyu palatoyu parlamentu Uzdovzh zali ye bagato inshih primishen napriklad ofis rechnika parlamentu ta administrativni kabineti Zala Folketingu Zala Folketingu Zalu Folketingu bulo vidkrito 28 travnya 1918 roku todi zh provedeno pershe zasidannya parlamentu Miscya chleniv Folketingu roztashovani u formi pidkovi na kincyah yakoyi miscya golovi ta rechnika parlamentu a seredina yakoyi zvernena do stini navproti Palacovoyi ploshi Po bokah mistyatsya lozhi visotoyu u kilka poverhiv priznacheni dlya presi chleniv korolivskoyi rodini kolishnih chleniv parlamentu ta publiki Krislo rechnika stoyit na velikomu dubovomu podiumi yakij ranishe buv chastinoyu mlina na ostrovi Mon Zala Folketingu stini yakoyi obkladeno dubovimi doshkami zajmaye tri poverhi u verhnih chastinah yiyi stin ta na steli ye bagato lipnini Na stini za krislom rechnika parlamentu rozmisheno doshki dlya golosuvannya ta gobelen vikonanij Beritom Jyegoltom Na protilezhnij stini visyat dva pejzazhi hudozhnika Olafa Rude Miscya u parlamenti zakripleni za jogo chlenami ta rozdileni za yih politichnimi perekonannyami pravi ta livi yaksho divitis zi storoni miscya rechnika Okrim cogo miscya rozpodileno tak sho dopovidachi ta chleni parlamentu z bilshim dosvidom sidyat poperedu najblizhche do rechnika Chim bilsha kilkist partij predstavlenih u parlamenti tim skladnishe viznachitisya z miscyami Takozh inodi postaye pitannya chi varto nadavati miscya dlya ministriv yaki ne ye chlenami Folketingu Derzhavni prijmalni kimnati korolevi Vorota korolevi ye golovnim vhodom do yiyi Derzhavnih prijmalnih kimnat Derzhavni prijmalni kimnati korolevi mistyatsya u korolivskomu pivnichnomu krili na pershomu ta drugomu poverhah Korolivska rodina vikoristovuye yih dlya oficijnih zustrichej gala vecher vechirnih zboriv svyatkuvan Novogo roku zustrichej z poslami audiyencij ta zustrichej z miskoyu radoyu Vhodom do prijmalnih kimnat sluguyut Vorota korolevi Dronningeporten Vid nih nagoru do korolivskogo krila vedut dvoye golovnih shodiv Shodi korolya Kongetrappen yaki prohodyat cherez Zalu alebardistiv Drabantsalen i ye golovnim vhodom do prijmalnih kimnat ta Shodi korolevi Dronningetrappen yaki menshi za rozmirom ta vedut do vishih poverhiv Na pershomu poversi na pochatku Shodiv korolya roztashovana kimnata dlya audiyencij Audiensgemakket ta kimnata miskoyi radi Statsradssalen Koroleva provodit audiyenciyu kozhnogo drugogo ponedilka ta vidviduye misku radu z parlamentom za potrebi zazvichaj shoseredi U miskij radi koroleva pidpisuye novi akti pislya togo yak yih uhvalit parlament Kimnata dlya audiyencij ta kimnata miskoyi radi yedini z derzhavnih prijmalnih kimnat zakriti dlya vidviduvachiv Shodi korolya takozh vedut do zali u vezhi Tarnsalen U nij ye bagato gobeleniv stvorenih za eskizami Joakima Skovgora yaki zobrazhuyut motivi z danskih narodnih pisen Na drugomu poversi takozh mistyatsya Tronna Licarska Kartinna ta Oleksandrivska zali Do prijmalnih kimnat takozh nalezhat Fredensborzka zala Fredensborgsalen z vikonanim Lauricem Tuksenom portretom korolya Kristiana IH ta jogo rodini u palaci Fredensborg ta chastini Korolivskoyi biblioteki U derzhavnih prijmalnih kimnatah korolevi ye bagato kartin gobeleniv ta inshih vitvoriv takih danskih mitciv yak Nikolaj Abilgor Bertel Torvaldsen K V Ekersberg Lauric Tuksen Joakim Skovgor ta Bjorn Nergor Takozh tut zberigayetsya bagato mebliv ta predmetiv inter yeru yaki vdalosya vryatuvati pislya pozhezhi drugogo Kristiansborga Tronna zala Tronna zala Ovalna tronna zala Tronsalen mistitsya u golovnomu krili zi storoni palacovoyi ploshi Dva yiyi troni stvoreni K F Gansenom lishilisya pislya drugogo Kristiansborga Cya zala vikoristovuyetsya dlya svyatkuvannya Novogo roku ta zustrichej z poslami inshih krayin Okrim togo isnuye tradiciya zgidno z yakoyu novij monarh vigoloshuye promovu same z balbalkonaonnoyi zali Stelya zali rozpisana hudozhnikom Krestenom Iversenom Vona zobrazhuye legendu pro danskij prapor yakij spustivsya z neba pered bitvoyu pri Lidanisi v Estoniyi u 1219 roci Licarska zala Licarska zala najbilsha u Kristiansborzi vona maye 40 metriv u dovzhinu ta 10 metriv u visotu Vona vmishuye 400 gostej pid chas vecheri j vikoristovuyetsya dlya prijomiv korolivskih vechirnih zboriv ta gala vecher yaki zazvichaj pov yazani z derzhavnimi vizitami Stelya zali bagato prikrashena lipninoyu ta kartinami Krestena Iversena marmurovu pidlogu bulo vzyato z Korolivskoyi biblioteki yaku bulo perebudovano u 1910 roci Pislya oblashtuvannya Licarsku zalu bulo prikrasheno gobelenami z licarskoyi zali palacu Rozenborg ale u 2000 roci bulo vivisheno 17 gobeleniv z zobrazhennyami syuzhetiv z istoriyi Daniyi yaki danski promislovci podaruvali korolevi Margrete na chest yiyi 50 litnogo yuvileyu u 1990 roci Ci gobeleni vitkani za eskizami Bjorna Norgorda Jogo eskizi ta kartonni maketi u naturalnu velichinu zgodom buli peredani do de voni ye chastinoyu postijnoyi ekspoziciyi Oleksandrivska zala Oleksandrivska zala otrimala svoyu nazvu zavdyaki marmurovomu frizu Oleksandr Velikij v yizhdzhaye do Vavilona vikonanomu Bertelem Torvaldsenom Vin buv vstanovlenij she za chasiv drugogo Kristiansborga i chastkovo vciliv pislya pozhezhi Piznishe jogo vidrestavruvali ta povernuli do zali Zaraz cya zala vikoristovuyetsya dlya menshih zustrichej ta oficijnih obidiv Ruyini pid palacom Yak vzhe zaznachalosya pid budivleyu palacu mistyatsya ruyini zamku Absalona ta Kopengagenskogo palacu Pid chas zakladennya fundamentu tretogo suchasnogo Kristiansborga budivelniki znajshli zalishki kilkoh budivel ta chastini stin Zgodom bulo viklikano ekspertiv z Nacionalnogo muzeyu Daniyi i ruyini yaki buli pid vnutrishnim dvorom palacu virishili vidkriti Interes publiki do zalishkiv budivli datovanoyi 1167 rokom buv velicheznim tomu bulo virisheno zberegti yih dlya nashadkiv U 1908 roci bulo zvedeno betonnu konstrukciyu yakoyu nakrili ruyini Na toj chas ce bula najbilsha sporuda takogo rodu u Daniyi Zalishki roztashovani pid palacovoyu plosheyu bulo vidkrito u 1917 roci ta zgodom tak samo nakrito betonnoyu sporudoyu Voni stali dostupnimi dlya vidviduvachiv z 1924 roku Ekspoziciyu vostannye bulo vidrestavrovano u 1974 1977 rokah Prilegli budivliBudivli roztashovani navkolo palacu Kristiansborg vikonani u riznih arhitekturnih stilyah zalezhno vid chasu yih stvorennya oskilki bagato z nih lishilisya vid troh poperednih palaciv Korolivskij manezhnij kompleks Kinnij ekipazh na Korolivskomu manezhiManezh ta Korolivski stajni Korolivskij manezh ta kompleks budivel navkolo nogo Ridebaneanlaegget yedine sho dijshlo do nashih dniv iz chasiv pershogo Kristiansborga Vin skladayetsya z dvoh simetrichnih kril z dvoma budivlyami stayen odna z nih pryama vuzka ta nevisoka a za neyu mistitsya insha visoka shiroka ta vignuta Odnopoverhova sporuda za nimi zamikaye ci krila na kinci Frederiksgolmskogo kanalu Pid chas budivelnih robit u 1742 roci pershim zakinchenim krilom bulo pivnichne Pobudova pivdennogo krila pochalasya she u chervni 1740 roku prote zupinilasya voseni cherez tehnichni skladnoshi Budivnictvo vidnovilosya lishe u sichni 1744 roku pid naglyadom molodogo arhitektora Nikolaya Ejgtveda Zavdyaki jogo proyektu ce krilo vijshlo krasivishim za pivnichne Korolivski stajni Bilsha chastina pershogo poverhu u manezhnih budivlyah vklyuchno zi sporudzhennyami bilya Marmurovogo mostu bula stajneyu yaka vmishuvala 87 verhovih ta 165 yizdovih konej rozmishenih tut u 1746 roci pislya zavershennya pobudovi pivdennogo krila budivli Chastina cih primishen prikrashenih marmurovimi kolonami dosi lishilas bez zmin drugu chastinu zrobili muzeyem karet u yakomu mozhna pobachiti stari kinni ekipazhi Narazi tut utrimuyutsya 20 konej ta kareti yakih vikoristovuyut dlya viyiznih ceremonij korolivskoyi rodini Daniyi pid chas derzhavnih urochistostej ta svyat U 1789 roci tut utrimuvalosya 270 konej najbilsha kilkist za vsyu istoriyu stayen Takozh pevnu chastinu primishen vidvedeno pid ofisi ta garazhi dlya avtomobiliv korolivskoyi rodini Deyakij chas pislya 1988 roku tut takozh rozmishuvali konej kinnogo pidrozdilu policiyi Kopengagena U period z 2007 po 2009 rik Korolivski stajni bulo rekonstrujovano zgidno z vimogami novogo zakonu pro povodzhennya z tvarinami Budinok shkoli verhovoyi yizdi Vnutrishnye oformlennya budinku shkoli verhovoyi yizdi na balkoni na zadnomu plani mistitsya korolivske misce Cya budivlya roztashovana u pivnichnomu krili manezhnogo kompleksu navproti Pridvornogo teatru Yiyi vnutrishnye oformlennya lishilos majzhe nezminnim hocha vona i buli sporudzhena she yak chastina pershogo palacu Kristiansborg Vseredini budinku ye osoblive korolivske misce ta balkon z yakogo glyadachi mali mozhlivist sposterigati za vpravami ta zmagannyami yaki tut prohodili Korolivske misce takozh cikave tim sho ce odne z primishen yake zbereglo inter yer z chasiv pershogo Kristiansborga U nash chas u Budinku verhovoyi yizdi provodyatsya kinni shou ta trenuvannya konej yaki utrimuyutsya u Korolivskih stajnyah Okrim cogo tut takozh vidbuvayutsya riznomanitni kulturni zahodi napriklad teatralni ta operni vistavi Pridvornij teatr Zala Pridvornogo teatru 2007 rik She u Kopengagenskomu palaci bulo primishennya dlya teatru yakogo prote ne bulo peredbacheno u pershomu Kristiansborzi Vistavi dlya korolya Kristiana VII spochatku vidbuvalisya v obidnij zali i vreshti resht u 1766 roci bulo virisheno sporuditi pri dvori okremu budivlyu dlya teatru Primishennya nad stajnyami u pivdennomu krili manezhnogo kompleksu yake ranishe bulo kimnatoyu dlya zberigannya upryazhej bulo pererobleno na teatralnu zalu Oblashtuvav yiyi francuzkij arhitektor i u sichni 1767 roku zalu urochisto vidkriv korol Kristian VII razom z druzhinoyu Detalnih opisiv abo hudozhnih zobrazhen vnutrishnogo ozdoblennya ciyeyi teatralnoyi zali ne zbereglosya U 1842 roci teatr bulo perebudovano za proektom arhitektora V cej period Pridvornij teatr bulo ob yednano z Korolivskim teatrom Daniyi Vin vistupav u yakosti dodatkovoyi sceni U 1881 roci jogo zakrili a bilshist majna rozprodali Odnim z privodiv zakrittya takozh bula pozhezha u Vidni yaka znishila vidomij Ringteatr ta viyavila nebezpeku do yakoyi mozhe prizvesti podalshe vikoristannya starih teatriv Z 1922 roku u budivli Pridvornogo teatru mistitsya Teatralnij muzej Sama teatralna zala lishe inodi vikoristovuyetsya dlya lekcij teleperedach abo teatralnih postanovok Marmurovij mist ta paviljoni Marmurovij mist ta paviljoni Zgidno z proyektom pershogo Kristiansborga avtorstva Gojssera dva krila palacu mali z yednuvatisya vorotami na kinci cherez yakij mav buti perekinutij zvidnij mist Komisiya z pitan budivnictva palacu ne vdovolnilasya cim variantom ta poprohala dvoh molodih arhitektoriv ta vigadati alternativu Voni zaproponuvali sporuditi cherez kanal neruhomij mist yakij takozh mav stati golovnim vhodom do palacu ta dva paviljoni vorit yaki b mali stoyati po bokah vid vidkritoyi dorogi ta zavershuvati kompleks sporud mizh dvoma krilami budivli I mist i paviljoni buli vikonani u stili novogo rokoko Golovnim arhitektorom zgodom stav Ejgtved yakomu vlasne i nalezhav proyekt Mist viglyadav nadzvichajno elegantno zroblenij z pishaniku i prikrashenij skulpturami vikonanimi Trotuar bulo vikladeno marmurom zvidsi nazva Marmurovij mist Marmorbro a dorogu brukivkoyu Paviljoni svoyeyu velichnistyu ne postupalisya mostu Voni buli vkriti saksonskim pishanikom a skulptor prikrasiv uvignuti dahi monogramami korolivskoyi pari ta vstanoviv na kozhnomu dahu po chotiri figuri yaki mali uosoblyuvati monarshi chesnoti Vnutrishnye ozdoblennya vikonav pridvornij kamenyar Mist ta paviljoni bulo urochisto vidkrito 1744 roku Spochatku mizh paviljonami bulo sporudzheno veliki sitchani vorota Prote zrobleni z zaliza z chasom voni zairzhavili tomu yih pribrali u 1830 tih rokah U 1996 roci koli Kopengagen bulo progolosheno Kulturnoyu stoliceyu Yevropi Agentstvo z pitan palaciv ta neruhomosti zavershilo restavraciyu Korolivskogo manezhu yaka trivala bagato rokiv Rekonstrukciyu Marmurovogo mostu ta paviljoniv provodiv u 1978 1996 rokah arhitektor Erik Gansen a manezhu korolivskij inspektor zareyestrovanih derzhavnih budivel Gerdt Bornebush u 1985 1996 rokah Korolivska kaplicya Korolivska kaplicyaInter yer Korolivskoyi kaplici Palacova kaplicya nalezhit do tiyeyi chastini palacu Kristiansborg yaku vikoristovuye korolivska rodina U nij prohodyat religijni ceremoniyi dlya chleniv korolivskoyi rodini zdebilshogo hrestini konfirmaciya ta zhalobni ceremoniyi Okrim cogo yiyi inkoli vikoristovuye parlament tut provoditsya sluzhba na chest vidkrittya Folketingu She zamok Absalona ta Kopengagenskij palac mali vlasni cerkvi Pid chas budivnictva pershogo Kristiansborga palacova cerkva otrimala okremu budivlyu yaka z yednuvalasya z osnovnoyu budivleyu palacu zavdyaki prohodu Korol Kristian VI cikavivsya arhitekturoyu tomu zaprosiv molodogo arhitektora abi toj pobuduvav palacovu kaplicyu 1738 1742 rr Ejgtved vikonav zavdannya i stvoriv budivlyu yaka mala chi ne najvitonchenishij u Daniyi inter yer u stili rokoko Prote vona bula znishena pozhezheyu 1794 roku Hocha bulo virisheno znesti yiyi zalishki cogo ne zrobili Pochatkova budivlya kaplici ne vidriznyalas vid reshti palacu u yiyi zovnishnomu oformlenni nisho ne govorilo pro te sho cya budivlya ye cerkvoyu Arhitektor K F Gansen yakij vidnovlyuvav palac u 1803 1828 rr takozh pochav budivnictvo palacovoyi kaplici u 1810 roci Roboti pochalisya u 1813 i dlya sporudzhennya cerkvi vikoristovuvalisya vcilili reshtki poperednoyi budivli Kaplicya yaka teper mala kupol chotiri sucilni stini ta chotiri koloni na vhodi razom z osnovnoyu budivleyu palacu bula vikonana u strimanomu neoklasichnomu stili Drugu palacovu kaplicyu bulo vidkrito na Den Svyatoyi Trijci 14 travnya 1826 roku shob vidznachiti 1000 richchya hristiyanizaciyi Daniyi Druga pozhezha yaka stalasya u 1884 roci ominula kaplicyu oskilki vogon zupinivsya u budivlyah yaki buli spolucheni z palacom Prote 7 chervnya 1992 roku vona zagorilasya cherez signalnu raketu vipushenu pid chas karnavalu Todi vshent zgorili dah kupol ta promizhnij poverh cerkvi znachnih poshkodzhen takozh zaznali stini ta inter yer Nevdovzi pislya cogo Nacionalne agentstvo palaciv ta neruhomosti Ministerstva finansiv Daniyi pochalo vidnovlennya kaplici u spivpraci z hudozhnoyu studiyeyu Erika Mollera ta Korolivskim inspektorom zareyestrovanim derzhavnih budivel Yensom Fredslundom Kreslennya kupolu ta dahu ne zbereglisya prote zgodom bulo znajdeno reshtki budivli sho dalo mozhlivist vidnoviti yih Pid chas rekonstrukciyi takozh shiroko vikoristovuvalisya istorichno tochni metodi Danski mitci ne mogli vidtvoriti yaki mav inter yer kaplici Todi za spravu vzyavsya odin z providnih nimeckih ekspertiv Manfred Ziller yakij navchiv danskih koleg roboti z tinkom Yiyi vidnovili u tomu viglyadi yakij vona mala do pozhezhi Ce potrebuvalo velikih zusil yaki prote uvinchalisya uspihom Vidbudovanu cerkvu bulo vidkrito 14 sichnya 1997 roku na chest svyatkuvannya sribnogo yuvileyu korolevi Margrete II Rezultat rekonstrukciyi bulo vidznacheno pochesnoyu premiyeyu Europa Nostra Spochatku palacova kaplicya nalezhala korolivskomu domu u yakij korolivskij spovidnik mav provoditi bogosluzhinnya ta inshi cerkovni rituali dlya chleniv korolivskoyi rodini dvoru Pridvornogo teatru ta inshih korolivskih ustanov Situaciya zminilas u 1930 ti roki koli kaplicya kilka rokiv ne mala nastoyatelya i stala v principi zvichajnoyu parafiyalnoyu cerkvoyu U 1964 roci parafiyu bulo zakrito i z togo chasu kaplicya vikoristovuyetsya lishe dlya osoblivih privodiv Depo dlya karet Muzej Torvaldsena Depo dlya karet takozh bulo chastinoyu pershogo Kristiansborga ale u 1839 roci korol peredav jogo dlya oblashtuvannya Muzeyu Torvaldsena Ci budivli perezhili pozhezhu 1794 roku ale buli u poganomu stani Za planom K F Gansena depo bulo rozdileno na dva paralelnih krila yaki zakrivalisya dvoma kincevimi krilami ta mali korotkij proyizd Pid chas oblashtuvannya muzeyu budivlyu depo bulo majzhe povnistyu pererobleno Vezha palacu U chervni 2014 roci dlya publiki bulo vidkrito oglyadovij majdanchik na vezhi palacu yaka vse she lishayetsya najvishoyu sporudoyu mista Vseredini neyi u kolishnomu skladskomu primishenni zrobili restoran Vhid do vezhi bezkoshtovnij pri vhodi obov yazkovo treba prohoditi cherez posti sluzhbi bezpeki cherez oficijnij status palacu U vezhi takozh ye lift Z oglyadovogo majdanchika na verhivci vezhi mozhna pobachiti nastupni pam yatki na pivdennomu shodi Borsen cerkva Nashogo Spasitelya Vor Frelsers cerkva Kristiana Chornij Diamant budivlya Korolivskoyi biblioteki gotel Radisson Blu Scandinavia Hotel Kobenhavn Koncertna zala gotel AC Hotel Bella Sky Copenhagen na pivdennomu zahodi hostel Danhostel Copenhagen City Kristal shtab kvartira organizaciyi Nykredit Nova gliptoteka Karlsberga Centralnij vokzal Kopengagena ofisna budivlya Kalsberg Govedkontor budivlya Karlsberg siloen gotel Radisson Blu Royal Hotel miska ratusha gotel Scandic Palace Hotel na pivnichnomu zahodi Frederiksberzka ratusha cerkva Vor Fruen Krugla vezha cerkva Svyatogo Duha Mikolayivskij centr suchasnogo mistectva Nacionalna likarnya Rigshospitalet na pivnichnomu shodi Marmurova cerkva palac Amaliyenborg torgovij centr Magasin du Nord TEC Amageverket Golmenska cerkva Nacionalnij bank Daniyi SkulpturiNa Palacovij ploshi vstanovleno dvi kinni statuyi korolya Frederika VII stvorena H V Bissenom ta Kristiana IH Bilya dvoru princa Jorgena stoyat chotiri bronzovi skulpturi Gerakl Asklepij Minerva ta Nemezida Vzhe u 1804 roci yih bulo dorucheno vikonati Bertelyu Torvaldsenu ale kontrakt bulo pidpisano lishe 1843 roku Skulptor vikonav statuyu Gerakla i pochav nastupnu Asklepiya ale vin buv zastarij dlya roboti z takimi velikimi rozmirami i druga skulptura obvalilasya Nevdovzi po jogo smerti H V Bissen zakinchiv pochate Torvaldsenom oriyentuyuchis na jogo eskizi Kinna statuya korolya Kristiana IX Kinna statuya Kristiana IH Nevdovzi pislya smerti korolya Kristiana IH 1906 roku vinik zadum sporuditi jomu pam yatnik Nastupnogo roku chetvero mitciv zmagalisya predstavlyayuchi komisiyi svoyi proyekti Poziciya statuyi ne bula vazhlivoyu skulptura mala vstanovlyuvatis posered Korolivskogo manezhu na protivagu kinnij statuyi korolya Frederika VII na Palacovij ploshi Skulptorka Anna Mariya Karl Nilsen druzhina kompozitora Karla Nilsena vigrala konkurs zi svoyim proyektom kinnoyi statuyi Za yiyi zadumom skulptura mala vstanovlyuvatis na visokomu p yedestali po bokah yakogo rozmisheno barelyefi iz zobrazhennyami najvidatnishih cholovikiv togo chasu sered yakih buli promislovec Karl Frederik Tyetgen politik Yakob Bronnum Skavenius Estrup pismennik Yens Peter Yakobsen ta poet Holger Drahman Zgodom barelyefi pribrali i arhitektor Andreas Klemmensen sproyektuvav p yedestal na yakomu stoyit statuya sogodni Skulptorka ob yizdila usyu krayinu u poshukah konya z yakogo treba bulo lipiti skulpturu Vreshti resht pidhozhij kin znajshovsya u nimeckomu misti Gannover cej vibir sprichiniv velike nezadovolennya sered danskih zavodchikiv konej Sporudzhennya monumentu trivalo kilka rokiv Cherez 21 rik pislya smerti korolya u 1927 roci pam yatnik bulo vstanovleno ta vidkrito na Korolivskomu manezhi Ohorona palacu yak arhitekturnoyi pam yatkiPalac Kristiansborg ohoronyayetsya z 1918 roku Ohorona rozpovsyudzhuyetsya na sim budivel palacovogo kompleksu vlasne palac budivli manezhnogo kompleksu Marmurovij mist Korolivsku kaplicyu ta tri prohidni budivli razom z fasadami palacu ta Verhovnogo sudu zi storoni dvoru princa Jorgena Kerivniki palacuIm ya PeriodMoric Kristian Fisher Jogann GeterIsaak Gansen Teodor Zeltner 1854 1904Otto F Zeltner K V de Fine Liht 1943 1971Ole Norring 2003Yens Greve 2003 2015GalereyaPoperedniki palacu Kopengagenskij palac kolishnij zamok Absalona do pobudovi pershogo Kristiansborga bilya 1730 r Pershij Kristiansborg eskiz J F Pentera Palac u 1750 roci Pozhezha 1794 roku Pozhezha 1794 roku Kristiansborg u HIH stolitti Drugij Kristiansborg zobrazhenij H G F Golmom 1837 rik Na perednomu plani Korolivska kaplicya Vid na palac z cerkvi Svyatogo Mikolaya Shidnij fasad palacu Kristiansborg u 1850 roci fasad zi storoni mista Kartina z zobrazhennyam cerkvi Golmens ta budivli birzhi na zadnomu plani palac Kristiansborg Pozhezha 1884 roku na kartini Otto Bahe Foto pozhezhi 1884 roku Kristiansborg u nash chas Golovnij vhid do Korolivskih stayen iz dvoma paviljonami u stili rokoko po obidva boki Marmurovogo mosta Vezha palacu zi storoni Palacovoyi ploshi Vid na palac z Krugloyi vezhi Nacionalnij arhiv u odnij z budivel palacu Vid na palac z cerkvi Vor Frelsers Z pravogo boku pered palacom stara budivlya birzhi z chervono biloyu vezheyu Vid na palac z Nacionalnogo muzeyu Daniyi Inter yeri palacu Kolishnij golovnij vhid drugogo Kristiansborga zberezhenij u suchasnomu palaci Tronna zalaDzherelaBoth L 1884 Christiansborg Slot fra de aeldste Tider til vore Dage Kobenhavn H Hagerups Forlag Procitovano 1 veresnya 2009 Brummer Carl Mennesker Huse og Hunde Kobenhavn Gyldendal 1949 Elling Christian Christiansborg Interiorer Studier over Residensslottets Historie i det 18 Aarhundrede Kobenhavn 1944 Dehn Nielsen Henning 1999 Christian 8 Konge af Danmark Konge af Norge Kobenhavn Sesam forlag ISBN 87 11 13191 8 Hvidt Kristian Ellehoj Svend Norn Otto 1975 Christiansborg Slot Udgivet af Folketingets Praesidium Kobenhavn Nyt Nordisk Forlag Arnold Busck ISBN 87 1701955 9 Larsen Thomas Steensbeck Bjarne Orsted Bjarke Borgen Christiansborg 100 ar Kobenhavn Gyldendal ISBN 978 87 02 05968 7 Lilla Uppslagsboken Forlagshuset Norden AB Malmo 1974 band 2 spalt 505 Lund Hakon 1987 Bind 1 Slotsholmen U Bramsen Bo red Kobenhavn for og nu og aldrig Kobenhavn Palle Fogtdal ISBN 87 7807720 6 Thorsen Svend 1961 Danmarks Folketing om dets hus og historie Kobenhavn J H Schultz Forlag Primitki Retsinformation dk Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 8 lyutogo 2013 Larsen et al Lund p 14 Arhiv originalu za 23 lipnya 2017 Procitovano 16 bereznya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Gamrath Helge Kobenhavns Slot In Hvidt et al bd 1 p 50 53 Thorsen p 14 Thorsen st 15 Hvidt et al bind 1 p 318 Larsen Jorgen Berlinske Danish Arhiv originalu za 27 grudnya 2015 Procitovano 14 veresnya 2015 Lund st 168 Lund p 56 Hvidt et al bind 2 pp 375 377 Oversigtsplaner og profilsnit Lund p 83 Lund p 89 Lund p 88 Lund p 114 Thorsen p 21 Den kgl civilliste 1848 1924 Statens Arkiver Procitovano 13 sichnya 2009 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 3 Oktober 1884 17 serpnya 2014 u Wayback Machine PDF 1 1 MB Im Nr 42 18 Oktober 1884 S 433 abgerufen am 1 Januar 2013 Lund p 138 Lund p 144 Thorsen p 31 Thorsen s 33 Mennesker Huse og Hunde Kobenhavn Gyldendal 1949 s 84 85 Carl Brummer Mennesker Huse og Hunde Kobenhavn Gyldendal 1949 s 84 93 Hvidt et al p 307 308 og 317 320 Hvidt et al bind 2 pp 281 286 Hvidt et al bind 2 p 293 Hvidt et al bind 2 p 290 Thorsen p 47 Ankerstjerne Anders En anderledes arbejdsplads pdf Dansk Byggeri nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Thorsen p 46 Friederichsen C 1925 Aarbog for Rigsdagssamlingen 1924 1925 Kobenhavn Gyldendalske Boghandel Nordisk Forlag Thorsen p 52 Lund p 173 Folketingssalen Folketingets hjemmeside Procitovano 9 sichnya 2009 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Kongehuset dk Arhiv originalu za 16 sichnya 2009 Procitovano 9 sichnya 2009 Slots og Ejendomsstyrelsen Arhiv originalu za 15 lyutogo 2009 Procitovano 9 sichnya 2009 Kongehuset dk Arhiv originalu za 18 bereznya 2010 Procitovano 9 sichnya 2009 The Danish Monarchy Arhiv originalu za 29 lyutogo 2012 Procitovano 21 lipnya 2012 Hvidt et al bind 1 p 245 Teatermuseets hjemmeside Arhiv originalu za 23 veresnya 2018 Procitovano 9 sichnya 2009 Teatermuseet Arhiv originalu za 23 veresnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2012 Nils Vest Film Arhiv originalu za 13 listopada 2018 Procitovano 9 sichnya 2009 Retsinformation dk Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 6 travnya 2011 Kurturarvsstyrelsen Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 9 sichnya 2009 Thorvaldsens Museum Arhiv originalu za 3 lyutogo 2009 Procitovano 9 sichnya 2009 Visit Copenhagen Arhiv originalu za 25 grudnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2015 Tarnet Arhiv originalu za 26 bereznya 2018 Procitovano 26 chervnya 2015 Independent Travellers independent travellers com Arhiv originalu za 29 serpnya 2017 Procitovano 29 serpnya 2017 Thorvaldsens skulpturer Herkules Rytterstatuen hos Slots og Ejendomsstyrelsen Arhiv originalu za 26 travnya 2012 Procitovano 25 bereznya 2018 Fredningssag Christiansborg Christiansborg Slot 001 25 bereznya 2018 u Wayback Machine fra besokt 26 juni 2014 Arhiv originalu za 30 sichnya 2017 Procitovano 24 bereznya 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Christiansborg PalaceChristiansborg Slot 23 veresnya 2015 u Wayback Machine dan Folketinget 27 sichnya 2007 u Wayback Machine dan Statsministeriet 4 chervnya 2002 u Wayback Machine dan Hojesteret nedostupne posilannya z kvitnya 2019 dan Kongehuset 29 zhovtnya 2019 u Wayback Machine dan De Kongelige Stalde nedostupne posilannya z kvitnya 2019 dan Teatermuseet i Hofteatret 1 kvitnya 2007 u Wayback Machine dan Styrelsen for Slotte og Kulturejendomme SLKE nedostupne posilannya z lipnya 2019 dan Visiting Copenhagen AOK 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine dan Copenhagen Portal Christiansborg Castle The Danish Parliament 21 veresnya 2010 u Wayback Machine angl Tarnet The Tower 27 chervnya 2015 u Wayback Machine angl PDF fil dan Christiansborg Slot 3 kvitnya 2008 u Wayback Machine dan