Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хрести́ни — народний обряд, пов'язаний з християнським хрещенням, а також це комплекс обрядових дій, спрямованих на прилучення дитини до сім'ї, общини і християнського світу.
Розрізнялись декілька варіантів хрестин –переважно народні, суто релігійні та змішані. Найбільш поширений в Україні останній варіант: спочатку дитину хрестять у церкві, а потім у родині влаштовують гостину.
В Україні обряд хрещення розпадається на дві частини: частина, пов'язана безпосередньо з Хрещенням — її в Галичині і на Правобережжі називали просто Хрестом, і учта після охрещення, на вшанування породіллі та охрещеної дитини.
Хрещення
Після того, як баба сходить до священика чоловік, я то й баба-повитуха іде запрошувати «в куми». Коли куми приходять, приносять із собою хліб, а кума — крижмо. Тоді простилали кожух і клали на нього дитину. Подекуди клали на кожух ще й батьківські штани (якщо то був хлопець), або материну сорочку (якщо була дівчина). Тоді КУМИ й баба, без батька та гостей тричі підносили кожух із дитиною вгору, примовляючи: «На многі літа, на многі літа, на миті літа!» (МУЕ, НТШ. VIII, 191) Потім баба брала дитину й передавала її кумі. Кума обгортала в чисту батькову чи материну сорочку, а баба всовувала непомітно в сорочки , відрізану від кумового хліба. Другу цілушку хліба брала кума собі за пазуху, а кум отримував від баби вузлик із печиною та вугіллям. На Київщині баба, даючи той вузлик стиха примовляла: «Вугілля та печина лихим очам, сокира в спину, хто буде завидувати нашу дитину» (там же ст. 192). Як тільки кум виходив за ворота, мусив вузлик кинути собі за плечі чи назад через голову: «Щоб не наврочило нішо дитині бо воно вперше ще йде на очі людські». На Уманщині кум кидав той вузлик за плечі десь на першому перехресті (К. Ст. 1898. V. 165). На Волині та на Поділлі клали ще й на порозі хати сокиру й кілька вугликів, і куми, виходячи з хати з дитиною, мусили обов'язково наступити ногами на сокиру та на вугілля: це все служило, як охорона від нечистої сили та зурочення.
До церкви дитину несла кума. Кум купував у церкві хрестика для дитини. Священик у церкві перше простригав на голові в дитини хреста, потім давав її в руки кумові, мирував дитину, а потім зливав їй на голову воду. В православних же дитину й цілком занурювали в хрестильницю. Перше і в католиків дитину занурювали в воді, і цей звичай був у повній силі ще в XIII ст., як свідчить Фома Аквінський, що визнавав занурювання більш згідним із правдивим переданням, ніж поливання. І тому навіть ще в XV ст. зустрічаємо в іконах католицьких мистців обряд занурювання, а не поливання. З хрестом в'язалися в народі численні вірування та забобони. Насамперед уважали, щоб куми трималися пристойно й побожно (зрештою, цього вимагала й Церква), бо — «який кум, така й дитина» (МУЕ НТШ. VIII. 50). Поведінка кумів може відбитися на будучому житті хрещеника. Навіть і до священика наші люди мали такі самі застереження, як то видно з відомої приповідки: «Дурний тебе піп хрестив», тому й у тебе розуму небагато.
Звертали увагу і на те, як поводилася дитина під час хрещення: Якщо дитина вмочиться, то вважали, що й все її життя буде «запаскуджене». (К. Ст. 1893. кн. 42. ст. 78). На Поділлі навпаки вважали, що життя такої дитини буде щасливе (там саме). Якщо дитина коцюрбилася, коли її поливали водою то думали, що це віщує її скору смерть (Чуб. І. 9). На Гуцульщині ворожили дитині довгий чи короткий вік залежно від того, чи легко, чи важко гаситься при хрещенні свічка (там саме). Пчихання дитини під час Хресту віщувало їй довге життя. Плач віщував здоров'я. Натомість за недобрий знак приймали, коли дитина без плачу кривилася (там саме). 3 Хрестом в'яжеться й надання імені. Серед гуцулів, наприклад, було заведено, йдучи до церкви, стелити на поріг петик (верхній одяг), на котрий клали дитину. Після того, як мати тричі переступала через дитину, кума брала її на руки і виносила у сіни. Там баба клала під поріг ніж, а кума, переступаючи поріг, подавала ніж через вікно. Після цих магічних обрядів куми несли дитину до церкви на хрещення.
Охрещену дитину несли додому якнайшвидше і звичайно тією самою дорогою, що й до церкви. Приходячи до хати, якщо попередні діти в родині вмирали, новоохрешену дитину подавали через вікно. На Бойківщині сам господар мав прийняти її через вікно від баби і покласти її на помело, яким замітають у печі, біля порога. Тоді баба входила, брала дитину й передавала її поліжниці. (ЗНТШ. т. 114 І. 131) Куми тим часом поздоровляли з сином чи дочкою, називаючи дитину іменем, яке було дитині надано, і проголошували давню формулу: «Хай вам Бог зростить І від вас брали народжене, а вам приносимо охрещене». (Перв. Громад. 1926, І, 79).
Одночасно вживали нових методів проти зурочення. У гуцулів кума рубала волосок дитини срібним грошем, примовляючи: «Аби було таке щасливе, як щасливе срібло!» (МУЕ НТШ. VIII. 53. Шухевич «Гуцульщнна» ст. 5). На Придніпрянщині принесену дитину клали знову на кожух, а також обносили навкруги стола — «щоб приготувати їй рай» (МУЕ НТШ. VIII, 53). Також обв'язували «полоскунами», щоб, вирісши, дитина була плідна (Чуб. IV. 6).
Учта
Учту зазвичай влаштовували щойно після охрещення. Куми, віддавши дитину матері, засідали за стіл, а батько йшов до сусідів кликати на хрестини. Тим часом кум пив до поліжниці: «Кумо, дай Боже здоров'я!» — «Пийте здорові». — «Як мені легко тую порцію горілки випити, так би вам легко з пологу встати!» (ЗНТШ. т. 114, ст. 131).
Коли починали сходитися гості, вішали десь коло дитини червоного пояса, або окрайку з китайки: на випадок, коли б яка жінка прийшла з місячкою від чого у дитини могли б висипати чиряки, та і взагалі від зурочливого ока. (МУЕ НТШ. УЩ, ст. 79).
Кожний гість приносив звичайно дарунок. У гуцулів жінки приносили перемітки, полотно, хліба, кидали васильки в купіль; чоловіки давали зазвичай гроші у купіль. На Поділлі дарували переважно борошно, горох, сушню, і яйця. На Ніжинщині жінки несли гречані вареники з сиром, з капустою або з сушеними грушками і примовляли: «Як вареник повний, щоб така була породілля: що вийшло з неї, так щоб наповнилось!» Подекуди давали паляниці, примовляючи: «На тобі паляницю, та затули бочки, де були сини й дочки!» Або: «На кумо, кусочок, та закладай куточок, де був синочок!», (там же ст. 56).
Щодо страв, які готувалися на хрестини, то по всіх усюдах був на те приписаний порядок. Пекли спеціально на цей день призначені печива, паляниці тощо. У гуцулів це були спеціальні калачики, тому й ввесь цей обряд називався «похресні колачини». З інших страв мусила бути якась каша, що геть не належить до обрядових страв, У стародавнім «Цвітнику» згадується, що «баби каші варять на собраніє роженицям», і таке саме згадується в одному збірнику XV ст. (там же, ст. 57).
Коли гості вже посходилися, баба-повитуха всіх вітала: роздавала «квітки», зроблені взимку — з колосків жита чи пшениці, а влітку — із барвінку, калини та васильків, примовляючи: «Просить породілля на колач і на горілочку, а похресник на квіточку». Гості отримавши Квіточку давали по змозі бабі на горілочку, а дитині «на повивач». Ту «квітку» кожний мав нести з собою додому, інакше з ним могло б трапитися якесь нещастя, (там саме ст. 58).
З квіткою баба підносила й чарку варенухи, чи якої іншої горілки. Пили зазвичай по повній, бризкаючи лишки до стелі й цримовляючи: «Оттакий рости! Оттака будь! Оттаке щастя хай Бог дає!». Або й ширше: «Дай же Боже, щоб кума одужала тай сама годувала та доглядала, а син великий ріс та щасливий був, та щоб і женить діждала, собі поміч мала! Та щоб її, стару, доглядали діти, як і їх тепер доглядаємо!» (там же, ст. 193).
Того дня дитини не купали: «щоб не змити святої води». А купали на другий день в тих квітках, що позалишалися (що їх гостям не роздали). І пізніше ніколи не купали того дня, в який хрестини були, (там саме). Мати на другий день мала з'їсти ту цілушку хліба, що її баба усунула була в першу пелюшку, як несли «до хресту»: це — «щоб покорм був», (К. Ст. 1898. V, 266).
По закінченні учти, баба запрошувала часто гостей ще й «до чопа», себто до корчми, де всі гості ще довго гуляли.
Див. також
Привітання
- Найкращі привітання з Хрестинами [ 27 липня 2014 у Wayback Machine.]
Джерела
Посилання
- Хрестини // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Хрестини (родинний обряд). Всеукраїнська електронна енциклопедія. [ 19 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Христини // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2021-2022. — 1000 екз.
- Квітка похресна // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 621. — 1000 екз.
- Колачини // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 671-672. — 1000 екз.
- Перепивання // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1329. — 1000 екз.
- Крестины // Народные песни Галицкой и Угорской Руси: в 3 ч. — Ч. 2: Обрядные песни / собрал Я. Ф. Головацкий. — Москва: Изд. Имп. О-ва Истории и Древностей Рос. при Моск. Ун-те, 1878. — С. 133—141. (рос. дореф.)(укр.)
- Вовк Х. К. Студії з української етнографії та антропології (1995). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 8 листопада 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hresti ni narodnij obryad pov yazanij z hristiyanskim hreshennyam a takozh ce kompleks obryadovih dij spryamovanih na priluchennya ditini do sim yi obshini i hristiyanskogo svitu Hreshennya Hrestini Rozriznyalis dekilka variantiv hrestin perevazhno narodni suto religijni ta zmishani Najbilsh poshirenij v Ukrayini ostannij variant spochatku ditinu hrestyat u cerkvi a potim u rodini vlashtovuyut gostinu V Ukrayini obryad hreshennya rozpadayetsya na dvi chastini chastina pov yazana bezposeredno z Hreshennyam yiyi v Galichini i na Pravoberezhzhi nazivali prosto Hrestom i uchta pislya ohreshennya na vshanuvannya porodilli ta ohreshenoyi ditini HreshennyaPislya togo yak baba shodit do svyashenika cholovik ya to j baba povituha ide zaproshuvati v kumi Koli kumi prihodyat prinosyat iz soboyu hlib a kuma krizhmo Todi prostilali kozhuh i klali na nogo ditinu Podekudi klali na kozhuh she j batkivski shtani yaksho to buv hlopec abo materinu sorochku yaksho bula divchina Todi KUMI j baba bez batka ta gostej trichi pidnosili kozhuh iz ditinoyu vgoru primovlyayuchi Na mnogi lita na mnogi lita na miti lita MUE NTSh VIII 191 Potim baba brala ditinu j peredavala yiyi kumi Kuma obgortala v chistu batkovu chi materinu sorochku a baba vsovuvala nepomitno v sorochki vidrizanu vid kumovogo hliba Drugu cilushku hliba brala kuma sobi za pazuhu a kum otrimuvav vid babi vuzlik iz pechinoyu ta vugillyam Na Kiyivshini baba dayuchi toj vuzlik stiha primovlyala Vugillya ta pechina lihim ocham sokira v spinu hto bude zaviduvati nashu ditinu tam zhe st 192 Yak tilki kum vihodiv za vorota musiv vuzlik kinuti sobi za plechi chi nazad cherez golovu Shob ne navrochilo nisho ditini bo vono vpershe she jde na ochi lyudski Na Umanshini kum kidav toj vuzlik za plechi des na pershomu perehresti K St 1898 V 165 Na Volini ta na Podilli klali she j na porozi hati sokiru j kilka vuglikiv i kumi vihodyachi z hati z ditinoyu musili obov yazkovo nastupiti nogami na sokiru ta na vugillya ce vse sluzhilo yak ohorona vid nechistoyi sili ta zurochennya Do cerkvi ditinu nesla kuma Kum kupuvav u cerkvi hrestika dlya ditini Svyashenik u cerkvi pershe prostrigav na golovi v ditini hresta potim davav yiyi v ruki kumovi miruvav ditinu a potim zlivav yij na golovu vodu V pravoslavnih zhe ditinu j cilkom zanuryuvali v hrestilnicyu Pershe i v katolikiv ditinu zanuryuvali v vodi i cej zvichaj buv u povnij sili she v XIII st yak svidchit Foma Akvinskij sho viznavav zanuryuvannya bilsh zgidnim iz pravdivim peredannyam nizh polivannya I tomu navit she v XV st zustrichayemo v ikonah katolickih mistciv obryad zanuryuvannya a ne polivannya Z hrestom v yazalisya v narodi chislenni viruvannya ta zaboboni Nasampered uvazhali shob kumi trimalisya pristojno j pobozhno zreshtoyu cogo vimagala j Cerkva bo yakij kum taka j ditina MUE NTSh VIII 50 Povedinka kumiv mozhe vidbitisya na buduchomu zhitti hreshenika Navit i do svyashenika nashi lyudi mali taki sami zasterezhennya yak to vidno z vidomoyi pripovidki Durnij tebe pip hrestiv tomu j u tebe rozumu nebagato Zvertali uvagu i na te yak povodilasya ditina pid chas hreshennya Yaksho ditina vmochitsya to vvazhali sho j vse yiyi zhittya bude zapaskudzhene K St 1893 kn 42 st 78 Na Podilli navpaki vvazhali sho zhittya takoyi ditini bude shaslive tam same Yaksho ditina kocyurbilasya koli yiyi polivali vodoyu to dumali sho ce vishuye yiyi skoru smert Chub I 9 Na Guculshini vorozhili ditini dovgij chi korotkij vik zalezhno vid togo chi legko chi vazhko gasitsya pri hreshenni svichka tam same Pchihannya ditini pid chas Hrestu vishuvalo yij dovge zhittya Plach vishuvav zdorov ya Natomist za nedobrij znak prijmali koli ditina bez plachu krivilasya tam same 3 Hrestom v yazhetsya j nadannya imeni Sered guculiv napriklad bulo zavedeno jduchi do cerkvi steliti na porig petik verhnij odyag na kotrij klali ditinu Pislya togo yak mati trichi perestupala cherez ditinu kuma brala yiyi na ruki i vinosila u sini Tam baba klala pid porig nizh a kuma perestupayuchi porig podavala nizh cherez vikno Pislya cih magichnih obryadiv kumi nesli ditinu do cerkvi na hreshennya Ohreshenu ditinu nesli dodomu yaknajshvidshe i zvichajno tiyeyu samoyu dorogoyu sho j do cerkvi Prihodyachi do hati yaksho poperedni diti v rodini vmirali novoohreshenu ditinu podavali cherez vikno Na Bojkivshini sam gospodar mav prijnyati yiyi cherez vikno vid babi i poklasti yiyi na pomelo yakim zamitayut u pechi bilya poroga Todi baba vhodila brala ditinu j peredavala yiyi polizhnici ZNTSh t 114 I 131 Kumi tim chasom pozdorovlyali z sinom chi dochkoyu nazivayuchi ditinu imenem yake bulo ditini nadano i progoloshuvali davnyu formulu Haj vam Bog zrostit I vid vas brali narodzhene a vam prinosimo ohreshene Perv Gromad 1926 I 79 Odnochasno vzhivali novih metodiv proti zurochennya U guculiv kuma rubala volosok ditini sribnim groshem primovlyayuchi Abi bulo take shaslive yak shaslive sriblo MUE NTSh VIII 53 Shuhevich Guculshnna st 5 Na Pridnipryanshini prinesenu ditinu klali znovu na kozhuh a takozh obnosili navkrugi stola shob prigotuvati yij raj MUE NTSh VIII 53 Takozh obv yazuvali poloskunami shob virisshi ditina bula plidna Chub IV 6 UchtaUchtu zazvichaj vlashtovuvali shojno pislya ohreshennya Kumi viddavshi ditinu materi zasidali za stil a batko jshov do susidiv klikati na hrestini Tim chasom kum piv do polizhnici Kumo daj Bozhe zdorov ya Pijte zdorovi Yak meni legko tuyu porciyu gorilki vipiti tak bi vam legko z pologu vstati ZNTSh t 114 st 131 Koli pochinali shoditisya gosti vishali des kolo ditini chervonogo poyasa abo okrajku z kitajki na vipadok koli b yaka zhinka prijshla z misyachkoyu vid chogo u ditini mogli b visipati chiryaki ta i vzagali vid zurochlivogo oka MUE NTSh USh st 79 Kozhnij gist prinosiv zvichajno darunok U guculiv zhinki prinosili peremitki polotno hliba kidali vasilki v kupil choloviki davali zazvichaj groshi u kupil Na Podilli daruvali perevazhno boroshno goroh sushnyu i yajcya Na Nizhinshini zhinki nesli grechani vareniki z sirom z kapustoyu abo z sushenimi grushkami i primovlyali Yak varenik povnij shob taka bula porodillya sho vijshlo z neyi tak shob napovnilos Podekudi davali palyanici primovlyayuchi Na tobi palyanicyu ta zatuli bochki de buli sini j dochki Abo Na kumo kusochok ta zakladaj kutochok de buv sinochok tam zhe st 56 Shodo strav yaki gotuvalisya na hrestini to po vsih usyudah buv na te pripisanij poryadok Pekli specialno na cej den priznacheni pechiva palyanici tosho U guculiv ce buli specialni kalachiki tomu j vves cej obryad nazivavsya pohresni kolachini Z inshih strav musila buti yakas kasha sho get ne nalezhit do obryadovih strav U starodavnim Cvitniku zgaduyetsya sho babi kashi varyat na sobraniye rozhenicyam i take same zgaduyetsya v odnomu zbirniku XV st tam zhe st 57 Koli gosti vzhe poshodilisya baba povituha vsih vitala rozdavala kvitki zrobleni vzimku z koloskiv zhita chi pshenici a vlitku iz barvinku kalini ta vasilkiv primovlyayuchi Prosit porodillya na kolach i na gorilochku a pohresnik na kvitochku Gosti otrimavshi Kvitochku davali po zmozi babi na gorilochku a ditini na povivach Tu kvitku kozhnij mav nesti z soboyu dodomu inakshe z nim moglo b trapitisya yakes neshastya tam same st 58 Z kvitkoyu baba pidnosila j charku varenuhi chi yakoyi inshoyi gorilki Pili zazvichaj po povnij brizkayuchi lishki do steli j crimovlyayuchi Ottakij rosti Ottaka bud Ottake shastya haj Bog daye Abo j shirshe Daj zhe Bozhe shob kuma oduzhala taj sama goduvala ta doglyadala a sin velikij ris ta shaslivij buv ta shob i zhenit dizhdala sobi pomich mala Ta shob yiyi staru doglyadali diti yak i yih teper doglyadayemo tam zhe st 193 Togo dnya ditini ne kupali shob ne zmiti svyatoyi vodi A kupali na drugij den v tih kvitkah sho pozalishalisya sho yih gostyam ne rozdali I piznishe nikoli ne kupali togo dnya v yakij hrestini buli tam same Mati na drugij den mala z yisti tu cilushku hliba sho yiyi baba usunula bula v pershu pelyushku yak nesli do hrestu ce shob pokorm buv K St 1898 V 266 Po zakinchenni uchti baba zaproshuvala chasto gostej she j do chopa sebto do korchmi de vsi gosti she dovgo gulyali Div takozhHreshennya Zvizdini ImeniniPrivitannyaNajkrashi privitannya z Hrestinami 27 lipnya 2014 u Wayback Machine DzherelaYevgen Onackij Ukrayinska Mala Enciklopediya PosilannyaHrestini Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Hrestini rodinnij obryad Vseukrayinska elektronna enciklopediya 19 veresnya 2019 u Wayback Machine Hristini Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2021 2022 1000 ekz Kvitka pohresna Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 621 1000 ekz Kolachini Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 671 672 1000 ekz Perepivannya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1329 1000 ekz Krestiny Narodnye pesni Galickoj i Ugorskoj Rusi v 3 ch Ch 2 Obryadnye pesni sobral Ya F Golovackij Moskva Izd Imp O va Istorii i Drevnostej Ros pri Mosk Un te 1878 S 133 141 ros doref ukr Vovk H K Studiyi z ukrayinskoyi etnografiyi ta antropologiyi 1995 irbis nbuv gov ua Procitovano 8 listopada 2023