Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем який н

Колоші

Колоші
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (березень 2013)

Тлінкіти або тлинкіти (англ. Tlingit people; колоші, колюжі, тлінгіти) — індіанський народ, що проживає на південному сході Аляски та в прилеглих частинах Канади.

Тлінкіти
image
Вождь племені таку, Джуно, приблизно 1913 рік
Кількість15 200
Ареалimage Аляска
image Юкон
image Британська Колумбія
Моватлінгітська, англійська,
Релігіяхристиянство, анімізм
image
Область розселення тлінкітів та їх сусідів

Самоназва — тлінгіт, можливі варіанти: лінгіт, клінкіт, означає «люди хвиль». Тлінкіти відрізняли себе від сусідів: хайда, атапасків, , цімшианів, , . У старих російських джерелах вони фігурують під наступними назвами: колоші (колоши, від алутикського терміну kulut'ruaq, що позначає жінок, що мають (лабрет), зазвичай між нижньою губою та підборіддям) колюжі, калоші, калюжі, колюші. У давнішій історичній літературі, такій як карта Російської Америки Шеліхова 1796 року, може зустрічатися також німецька назва Koulischen, що походить від того ж терміну. За культурою тлінкіти належать до індіанців Північно-західного узбережжя. Їх суспільство розвивалося в помірних дощових лісах на південно-східному узбережжі Аляски та на Олександрівському архіпелазі. Внутрішня група, відома як внутрішні тлінгіти, населяє крайню північно-західну частину провінції Британська Колумбія та південь території Юкон в Канаді.

Територія

Найбільша територія, яку історично займали тлінгіти, простягалася від Портлендського каналу вздовж нинішнього кордону між Аляскою та Британською Колумбією, на північ до узбережжя на південний схід від дельти Мідної річки на Алясці. Тлінгіти займали майже весь Олександрівський архіпелаг, за винятком найпівденнішого кінця острова Принца Уельського та його околиць, де хайда кайгані оселилися безпосередньо перед першими зустрічами з європейськими дослідниками.

Прибережні племена тлінгітів контролювали одну з гірських ущелин на території Юкон; вони були розділені на три племені: тлінгіти Чілкат (Jilḵáat Ḵwáan) вздовж річки Чілкат і на півострові Чілкат, тлінгіти Чілкут (Jilḵoot Ḵwáan) і тлінгіти Таку (Tʼaaḵu Ḵwáan:) вздовж річки Таку.

У глибині території тлінгіти займали райони вздовж основних річок, які пронизують гірський хребет та гори Святого Іллі і впадають у Тихий океан, включаючи річки Алсек, Татшеншині, Чілкат, Таку та Стікіне. Регулярно подорожуючи цими річками, тлінгіти розвивали розгалужені торгові мережі з племенами атабасканців у внутрішніх районах і часто брали із ними шлюб. Завдяки цим регулярним подорожам і торгівлі кілька відносно великих груп населення тлінгітів оселилися навколо озер Атлін, Теслін і Тагіш, чиї верхів’я витікають із районів біля верхів’їв річки Таку.

Розмежування сучасної території тлінгітів ускладнюється, оскільки вони поширюються через кордон між США та Канадою, у них відсутні спеціальні застереження, інші складні юридичні та політичні аспекти роблять ситуацію заплутаною, що зумовлено також відносно високим рівнем мобільності населення. Вони також частково населяють території з різними атабасканськими народами, такими як талтани, каски та тагіші. У Канаді сучасні громади Атліна Британської Колумбії (тлінгіти річки Таку), Тесліна території Юкон (Рада тлінгітів Тесліна) та Каркроссу (перша нація Каркроссу і Тагіша) мають заповідники і є репрезентативними популяціями внутрішніх тлінгітів.

Територія, зайнята сучасними тлінгітами на Алясці, не обмежена особливими резерваціями, на відміну від більшості племен у 48 сусідніх штатах. Це результат Закону Аляски про врегулювання позовних вимог (Alaska Native Claims Settlement Act), який заснував регіональні корпорації на всій території Аляски із комплексними портфелями земельної власності, а не з обмеженими резерваціями, якими керували уряди племен. Корпорацією в регіоні тлінгітів є Sealaska, яка обслуговує тлінгітів, а також хайдів та цімшианів на Алясці.

image
Гуна (Аляска), традиційне поселення тлінгітів поблизу Льодовикової затоки (Glacier Bay), батьківщина племені Xúnaa Kháawu

Тлінгіти в цілому беруть участь у комерційній економіці Аляски. Як наслідок, вони живуть у типово американських сімейних домашніх господарствах з приватною власністю на житло та землю. Багато з них також мають земельні наділи від Sealaska або від попередніх розподілів, що передували ANCSA. Незважаючи на юридичні та політичні складності, територію, яку історично займали тлінгіти, можна обґрунтовано визначити як їх сучасну батьківщину. Сьогодні тлінгіти вважають своєю землю навколо Якутату на південь через Південно-Східну Аляску, включаючи озера в канадських внутрішніх районах, зокрема, Лінгіт Аані.

Територію тлінгітів можна умовно розділити на чотири великі секції відповідно до екологічної, мовної та культурної класифікації:

  •  Південні тлінгіти займають регіон на південь від Фредерік-Саунд і живуть в найпівнічніших районах західного червоного кедрового лісу.
  •  Північні тлінгіти живуть на північ від Фредерік-Саунд до мису Спенсер, включаючи Льодовикову затоку (Glacier Bay) та Лінн-Канал; вони займають найтепліші та найбагатші з ялинових та західних тсугових лісів.
  •  Внутрішні тлінгіти мешкають вздовж великих внутрішніх озер та дренажу річки Таку, а також на півдні Юкону, і існують так, як їхні сусіди-атабаскани у змішаній ялиновій тайзі.
  •  Тлінгіти узбережжя затоки мешкають уздовж вузької смуги узбережжя, підтримуваної крутими горами та великими льодовиками, на північ від мису Спенсер та вздовж узбережжя Аляскинської затоки до затоки Контролер та острова Каяк. Їх територія може бути побита тихоокеанськими штормами.

Торговельна та культурна взаємодія між кожною із цих груп тлінгітів та їхніми сусідами, відмінності в практиці збирання їжі та діалектичні відмінності у мові сприяють цим ідентифікаціям. Ці академічні класифікації підтверджуються подібною самоідентифікацією серед тлінгітів.

Поширення та мова

image
Сім'я тлінкітів у Даї (між 1896 та 1910).

Чисельність:

  •  за деякими оцінками чисельність аборигенів становить 10 тисяч осіб;
  •  у 1805 році тільки чоловіків було 10 тисяч;
  •  за іншими даними на початку XIX століття їх було близько 6 тисяч осіб;
  •  5800 осіб у 1835 році;
  •  близько 7 тисяч осіб в кінці XIX століття;
  •  3895 осіб на Алясці на 1 січня 1920 року;
  •  4462 осіб на Алясці на 1 жовтня 1929 року;
  •  близько 5780 осіб в 1950 році в 19 селищах на Алясці;
  •  9 тисяч осіб у 1959 році;
  •  9500 осіб у 1977 році;
  •  у 1976 році в Канаді було 534 тлінкіти;
  •  у 1980 році у Сполучених Штатах Америки перепис населення зареєстрував 9509 осіб;
  •  11 тисяч осіб у 1994 році;
  •  нині близько 19,4 тисяч осіб, в тому числі приблизно 18 450 осіб у Сполучених Штатах Америки і близько 1 тисячі осіб у Канаді.

Спочатку було 18 територіальних підрозділів (куанів), а в кінці XIX століття їх було 14 (від 1 до 8 сіл в кожному): чілкат, сітка, якутат, стікін, аук, тонгас, таку, хуна, хуцнуву, кейк, тагіш, хенья, акой і санья. Традиційні вірування — магія, тотемізм, шаманізм, анімізм, що являли собою цілісний комплекс.

Раніше основною мовою тлінкітів Південно-Східної Аляски та Західної Канади була тлінкітська (мови на-дене), проте в даний час більшість носіїв або повністю перейшли на англійську мову, або двомовні. За оцінками, у Сполучених Штатах Америки від 200 до 400 носіїв тлінгітської мови, у Канаді ― 100. Племена, установи та мовознавці витрачають значні зусилля на програми з відродження та збереження мови та культури тлінгітів у Південно-Східній Алясці. Інститут спадщини Sealaska, Інститут спадщини Голдбелта та Південно-Східний університет Аляски мають мовні програми для тлінгітів, а заняття для громади проводяться в Клуквані та Ангуні. В кінці XX століття за оцінками Майкла Краусса чисельність носіїв тлінгітської мови становила 700 осіб.

Побут

image
Томмі Джозеф, тлінгіт, різьбяр по дереву і скульптор з Ситки

Заняття: багато чоловіків-тлінгітів займаються риболовлею, головним чином на лосося та оселедець, як у річках, так і в морі, а також полюванням на морських і сухопутних тварин. Жінки працюють на консервних заводах або в місцевій кустарній промисловості.

Землеробством до приходу європейців тлінкіти не займалися. Добре володіли ремеслами, будували каное, вирізали з дерева тотемні стовпи, посуд, начиння, прості меблі, плели кошики, циновки, виготовляли тканини. Ще до приходу європейців вміли обробляти залізо. Серед знарядь праці тлінкіти використовували остроги, гарпуни, плетені пастки для риб, сачки, дерев'яні і кістяні рибальські гачки, ножі та кийки для глушіння риби й тюленів. Селища тлінкітів складалися з будинків, які будувалися звичайно вздовж берега річки чи бухти, фасадами до води. Невеликі селища мали по 4 — 5 будинків з населенням близько 100 осіб, великі — до 25 будинків з населенням близько 1000 осіб. Влітку на риболовлі та полювання вони споруджували тимчасові курені. Тлінкіти вели торгівлю, наприклад, з атапасками, предмет торгівлі — шкури, хутра, одяг.

Господарський рік поділявся на 4 сезони: зима (така), весна (такуіті), літо (кутан) та осінь (еес). Місяць — діс, дісі, тобто «місяць». Початок року припадав на липень. Наповнення оселі складали дерев'яні скрині, ящики, циновки з кедрової кори, дерев'яний посуд. Одяг ділився не тільки на чоловічий і жіночий, але й на літній та зимовий. Влітку тлінкіти носили хутряні накидки або сорочки з оленячої або тюленячої шкіри, ходили босоніж, а жінки ― тунікоподібні сорочки-сукні зі шкіри. Взимку до цього додавалися штани, які являли собою єдине ціле з мокасинами. На голові носили плетені капелюхи. Цінними хутрами вважалися шкури калана, бобра, вовка, бабака. Куницю носили тільки вожді і знатні індіанці. Одяг багатих прикрашався своєрідним орнаментом, головним мотивом якого було «око», а також морди звірів. Аналогічний орнамент наносився на інші предмети, каное. Їжа тлінкітів була різноманітна. Головним компонентом її був риб'ячий або . Основний продукт — риба, в першу чергу лосось, оселедець.

В їжу йшли також краби, молюски, водорості, м'ясо оленів, кіз, баранів, ведмедів, тюленів, дельфінів, китів. Літо ― час збору диких і домашніх ягід, наприклад, малини, шефердії канадської та порічок.

У соціальному плані плем'я ділилося на фратрії, фратрії — на роди, рід — матрілінійний. Плем'я поділялося на куани (групи). Куан становили кілька селищ, кожен куан і кожне селище мали свого вождя. Крім вождів (тойонів), до знаті належали шамани. Були й раби, зазвичай — чужоплемінники. Шлюби могли укладатися лише між представниками родів протилежних фратрій.

Шлюбний вік для юнаків — 17-18 років, для дівчат — 15-16. Сім'я була зазвичай парна, але було поширене і багатоженство (серед багатих). Нерідко тлінкіти брали участь у військових походах, вони мали і флотилії з каное. Використовувалася зброя: луки, стріли, мідні і залізні кинджали, палиці з кам'яним ударником, весла, шоломи з забралом і дерев'яні захисні панцирі.

У XVIII столітті на захід Америки проникають англійці, французи, іспанці, росіяни. Особливо складаються російсько-тлінкітські відносини, спочатку це були конфлікти, але потім відносини покращилися.

У період освоєння так званої Російської Америки росіяни значно вплинули на тлінкітів. Торгівля з європейцями вплинула на тлінкітів позитивно.

Духовна культура тлінкітів

Тлінкіти вважали землю плоскою, небо твердим, зірки — багаттями в оселях духів, вони думали, що сонце і місяць живі і розуміють мову людей. Земля, згідно з міфом, спочивала на гігантському стовпі у вигляді лапи бобра, його утримувала підземна стара жінка Агішануку (Айішанаку). Землетруси відбувалися, на їхню думку, через боротьбу Агішануку з людиною-вороном Йєлом (головний герой їхніх міфів). Тлінкіти вірили в числову магію, їх магічним числом було 4, як і у багатьох народів північної Америки. Власне, воно символізує 4 сезони, 4 сторони світу. Їх світ був населений безліччю духів і душ людей і тварин. Духи опікувалися озерами, ріками, льодовиками, горами та іншими стихіями. Наприклад, головним підводним духом був Конакадет. Багатий фольклор, епос про Ворона, міф про гігантського птаха-Грому на ім'я Хетл, поширені танці та ігри.

У прикладному мистецтві було розвинене різьблення по дереву, існували його різні стилі. Головними мотивами зображень були орли, ведмеді, бобри та інші тварини. Тлінкіти вірили в загробний світ собак. Туди могли потрапити і люди, що погано поводилися з тваринами, вбивали їх не заради прожитку, а також чаклуни і самогубці. Уявлення та вірування тлінгітів, хоча ніколи формально не кодифікувались, в історичному плані утворювали досить добре організовану філософську та релігійну систему, чиї основні аксіоми формували спосіб сприйняття і взаємодії людей з навколишнім світом. Тлінгіти традиційно були анімістами, і мисливці ритуально очищувалися перед полюванням на тварин. Шамани, переважно чоловіки, лікували хвороби, впливали на погоду, допомагали в полюванні, передбачали майбутнє та захищали людей від чаклунства. У період між 1886 і 1895 роками, внаслідок нездатності шаманів лікувати хвороби Старого Світу, включаючи віспу, багато тлінгітів прийняли православне християнство. Російські православні місіонери переклали свою літургію мовою тлінгітів. До кінця дев'ятнадцятого століття більша частина тлінгітів прийняли християнство, багато увійшли в православну церкву, засновану набагато раніше під час російської колонізації. Вибір православ'я міг розглядатися як спроба більш консервативних тлінгітів зберегти деяку культурну незалежність від наступаючої англосаксонської цивілізації США, яку пов'язували з пресвітеріанськими місіонерами. Після запровадження християнства система вірувань тлінгітів почала руйнуватися.

Сьогодні деякі молоді тлінгіти озираються на свої традиційні племінні релігії та світогляд, щоб отримати натхнення, безпеку та почуття ідентичності. Хоча багато старійшин прийняли християнство, сучасні тлінгіти «поєднують християнство і традиційну культуру».

Історія

Тлінгіти були основною індіанською воюючою стороною під час російсько-індіанської війни 1802—1805 років. В ході цієї війни їм вдалось тимчасово відбити частину своїх земель і отримати мирну угоду, яка дозволила їм залишитись на свої родових землях.

Відомі тлінкіти

Бібліографія

  • Історико-етнографічний довідник «Народи світу», М., 1988.
  • А. В. Гриньів. Індіанці тлінкіти в період Російської Америки (1741–1867). Новосибірськ «Наука» Сиб. відділення, 1991.
  • А. В. Зорін. Індіанська війна в Російській Америці (Альманах «Перші американці», історико-культурний центр «Індіанці Північної Америки», Курський державний медичний університет). Курськ, 2002.
  • Тлінкіти. каталог колекції Кунсткамери. Відп. ред. Ю. Е. Березкін. СПб., Музей антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера), 2007.

Список літератури

  • de Laguna, Fredericæ. «Tlingit». Suttles, Wayne, ed. Handbook of North American Indians, Vol. 7: Northwest Coast. Washington, D.C.: Smithsonian Institution, 1990: 203–28. .
  • Boyd, Robert Thomas. The Coming of the Spirit of Pestilence: Introduced Infectious Diseases and Population Decline among Northwest Coast Indians, 1774–1874. Seattle: University of Washington Press, 1999. .
  • Pritzker, Barry M. A Native American Encyclopedia: History, Culture, and Peoples. Oxford: Oxford University Press, 2000: 286–7. .
  • Kan, Sergei. "Shamanism and Christianity: Modern-Day Tlingit Elders Look at the Past." Klass, Morton and Maxine Wiesgrau, eds. Across the Boundaries of Belief: Contemporary Issues in the Anthropology of Religion. Boulder, CO: Westview Press, 1999. .

Примітки

  1. Баррі Пріцкер A Native American Encyclopedia: History, Culture, and Peoples. Оксфорд, Oxford University Press (2000),стр. 209
  2. Pritzker, 208
  3. Григорій Шеліхов and Richard A. Pierce. A Voyage to America 1783–1786. Kingston: Limestone Press, 1981.
  4. de Laguna, 203-28.
  5. Taku River Tlingit
  6. "Lingít Yoo X'atángi: The Tlingit Language." [ 2018-03-07 у Wayback Machine.] Sealaska Heritage Institute. (retrieved 3 December 2009)
  7. Sealaska Corporation. sealaska.com.
  8. "Tommy Joseph." Alaska Native Artists. (retrieved 27 грудня 2009
  9. Winston, Robert, ред. (2004). Human: The Definitive Visual Guide. New York: Dorling Kindersley. с. 354. ISBN .
  10. "Sealaska – Programs – Language – Culture – Curriculum – Tlingit." [ 2014-05-28 у Wayback Machine.] Sealaska Heritage Institute. (retrieved 3 грудня 2009)
  11. Петрухін, В. Я. Потойбічний світ. Міфи про загробний світ: міфи різних народів / Петрухін В. Я — М.:АСТ:Астрель, 2010.-10-11с.
  12. Boyd, 241
  13. Kan, Sergei. 1999. Memory eternal: Tlingit culture and Russian Orthodox Christianity through two centuries. P.xix-xxii
  14. Kan, Sergei (1999). Memory Eternal: Tlingit Culture and Russian Orthodox Christianity through Two Centuries. Seattle: University of Washington Press. с. 406. ISBN .
  15. Sergei, 42
  16. На Алясці знайшли старовинний індіанський форт, де відбулась потужна битва з росіянами [ 2021-01-28 у Wayback Machine.] // «ZIK», 27 січня 2021

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad berezen 2013 Tlinkiti abo tlinkiti angl Tlingit people koloshi kolyuzhi tlingiti indianskij narod sho prozhivaye na pivdennomu shodi Alyaski ta v prileglih chastinah Kanadi TlinkitiVozhd plemeni taku Dzhuno priblizno 1913 rikKilkist15 200ArealAlyaska Yukon Britanska KolumbiyaMovatlingitska anglijska Religiyahristiyanstvo animizm Oblast rozselennya tlinkitiv ta yih susidiv Samonazva tlingit mozhlivi varianti lingit klinkit oznachaye lyudi hvil Tlinkiti vidriznyali sebe vid susidiv hajda atapaskiv cimshianiv U starih rosijskih dzherelah voni figuruyut pid nastupnimi nazvami koloshi koloshi vid alutikskogo terminu kulut ruaq sho poznachaye zhinok sho mayut labret zazvichaj mizh nizhnoyu guboyu ta pidboriddyam kolyuzhi kaloshi kalyuzhi kolyushi U davnishij istorichnij literaturi takij yak karta Rosijskoyi Ameriki Shelihova 1796 roku mozhe zustrichatisya takozh nimecka nazva Koulischen sho pohodit vid togo zh terminu Za kulturoyu tlinkiti nalezhat do indianciv Pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Yih suspilstvo rozvivalosya v pomirnih doshovih lisah na pivdenno shidnomu uzberezhzhi Alyaski ta na Oleksandrivskomu arhipelazi Vnutrishnya grupa vidoma yak vnutrishni tlingiti naselyaye krajnyu pivnichno zahidnu chastinu provinciyi Britanska Kolumbiya ta pivden teritoriyi Yukon v Kanadi TeritoriyaNajbilsha teritoriya yaku istorichno zajmali tlingiti prostyagalasya vid Portlendskogo kanalu vzdovzh ninishnogo kordonu mizh Alyaskoyu ta Britanskoyu Kolumbiyeyu na pivnich do uzberezhzhya na pivdennij shid vid delti Midnoyi richki na Alyasci Tlingiti zajmali majzhe ves Oleksandrivskij arhipelag za vinyatkom najpivdennishogo kincya ostrova Princa Uelskogo ta jogo okolic de hajda kajgani oselilisya bezposeredno pered pershimi zustrichami z yevropejskimi doslidnikami Priberezhni plemena tlingitiv kontrolyuvali odnu z girskih ushelin na teritoriyi Yukon voni buli rozdileni na tri plemeni tlingiti Chilkat Jilḵaat Ḵwaan vzdovzh richki Chilkat i na pivostrovi Chilkat tlingiti Chilkut Jilḵoot Ḵwaan i tlingiti Taku Tʼaaḵu Ḵwaan vzdovzh richki Taku U glibini teritoriyi tlingiti zajmali rajoni vzdovzh osnovnih richok yaki pronizuyut girskij hrebet ta gori Svyatogo Illi i vpadayut u Tihij okean vklyuchayuchi richki Alsek Tatshenshini Chilkat Taku ta Stikine Regulyarno podorozhuyuchi cimi richkami tlingiti rozvivali rozgaluzheni torgovi merezhi z plemenami atabaskanciv u vnutrishnih rajonah i chasto brali iz nimi shlyub Zavdyaki cim regulyarnim podorozham i torgivli kilka vidnosno velikih grup naselennya tlingitiv oselilisya navkolo ozer Atlin Teslin i Tagish chiyi verhiv ya vitikayut iz rajoniv bilya verhiv yiv richki Taku Rozmezhuvannya suchasnoyi teritoriyi tlingitiv uskladnyuyetsya oskilki voni poshiryuyutsya cherez kordon mizh SShA ta Kanadoyu u nih vidsutni specialni zasterezhennya inshi skladni yuridichni ta politichni aspekti roblyat situaciyu zaplutanoyu sho zumovleno takozh vidnosno visokim rivnem mobilnosti naselennya Voni takozh chastkovo naselyayut teritoriyi z riznimi atabaskanskimi narodami takimi yak taltani kaski ta tagishi U Kanadi suchasni gromadi Atlina Britanskoyi Kolumbiyi tlingiti richki Taku Teslina teritoriyi Yukon Rada tlingitiv Teslina ta Karkrossu persha naciya Karkrossu i Tagisha mayut zapovidniki i ye reprezentativnimi populyaciyami vnutrishnih tlingitiv Teritoriya zajnyata suchasnimi tlingitami na Alyasci ne obmezhena osoblivimi rezervaciyami na vidminu vid bilshosti plemen u 48 susidnih shtatah Ce rezultat Zakonu Alyaski pro vregulyuvannya pozovnih vimog Alaska Native Claims Settlement Act yakij zasnuvav regionalni korporaciyi na vsij teritoriyi Alyaski iz kompleksnimi portfelyami zemelnoyi vlasnosti a ne z obmezhenimi rezervaciyami yakimi keruvali uryadi plemen Korporaciyeyu v regioni tlingitiv ye Sealaska yaka obslugovuye tlingitiv a takozh hajdiv ta cimshianiv na Alyasci Guna Alyaska tradicijne poselennya tlingitiv poblizu Lodovikovoyi zatoki Glacier Bay batkivshina plemeni Xunaa Khaawu Tlingiti v cilomu berut uchast u komercijnij ekonomici Alyaski Yak naslidok voni zhivut u tipovo amerikanskih simejnih domashnih gospodarstvah z privatnoyu vlasnistyu na zhitlo ta zemlyu Bagato z nih takozh mayut zemelni nadili vid Sealaska abo vid poperednih rozpodiliv sho pereduvali ANCSA Nezvazhayuchi na yuridichni ta politichni skladnosti teritoriyu yaku istorichno zajmali tlingiti mozhna obgruntovano viznachiti yak yih suchasnu batkivshinu Sogodni tlingiti vvazhayut svoyeyu zemlyu navkolo Yakutatu na pivden cherez Pivdenno Shidnu Alyasku vklyuchayuchi ozera v kanadskih vnutrishnih rajonah zokrema Lingit Aani Teritoriyu tlingitiv mozhna umovno rozdiliti na chotiri veliki sekciyi vidpovidno do ekologichnoyi movnoyi ta kulturnoyi klasifikaciyi Pivdenni tlingiti zajmayut region na pivden vid Frederik Saund i zhivut v najpivnichnishih rajonah zahidnogo chervonogo kedrovogo lisu Pivnichni tlingiti zhivut na pivnich vid Frederik Saund do misu Spenser vklyuchayuchi Lodovikovu zatoku Glacier Bay ta Linn Kanal voni zajmayut najteplishi ta najbagatshi z yalinovih ta zahidnih tsugovih lisiv Vnutrishni tlingiti meshkayut vzdovzh velikih vnutrishnih ozer ta drenazhu richki Taku a takozh na pivdni Yukonu i isnuyut tak yak yihni susidi atabaskani u zmishanij yalinovij tajzi Tlingiti uzberezhzhya zatoki meshkayut uzdovzh vuzkoyi smugi uzberezhzhya pidtrimuvanoyi krutimi gorami ta velikimi lodovikami na pivnich vid misu Spenser ta vzdovzh uzberezhzhya Alyaskinskoyi zatoki do zatoki Kontroler ta ostrova Kayak Yih teritoriya mozhe buti pobita tihookeanskimi shtormami Torgovelna ta kulturna vzayemodiya mizh kozhnoyu iz cih grup tlingitiv ta yihnimi susidami vidminnosti v praktici zbirannya yizhi ta dialektichni vidminnosti u movi spriyayut cim identifikaciyam Ci akademichni klasifikaciyi pidtverdzhuyutsya podibnoyu samoidentifikaciyeyu sered tlingitiv Poshirennya ta movaSim ya tlinkitiv u Dayi mizh 1896 ta 1910 Chiselnist za deyakimi ocinkami chiselnist aborigeniv stanovit 10 tisyach osib u 1805 roci tilki cholovikiv bulo 10 tisyach za inshimi danimi na pochatku XIX stolittya yih bulo blizko 6 tisyach osib 5800 osib u 1835 roci blizko 7 tisyach osib v kinci XIX stolittya 3895 osib na Alyasci na 1 sichnya 1920 roku 4462 osib na Alyasci na 1 zhovtnya 1929 roku blizko 5780 osib v 1950 roci v 19 selishah na Alyasci 9 tisyach osib u 1959 roci 9500 osib u 1977 roci u 1976 roci v Kanadi bulo 534 tlinkiti u 1980 roci u Spoluchenih Shtatah Ameriki perepis naselennya zareyestruvav 9509 osib 11 tisyach osib u 1994 roci nini blizko 19 4 tisyach osib v tomu chisli priblizno 18 450 osib u Spoluchenih Shtatah Ameriki i blizko 1 tisyachi osib u Kanadi Spochatku bulo 18 teritorialnih pidrozdiliv kuaniv a v kinci XIX stolittya yih bulo 14 vid 1 do 8 sil v kozhnomu chilkat sitka yakutat stikin auk tongas taku huna hucnuvu kejk tagish henya akoj i sanya Tradicijni viruvannya magiya totemizm shamanizm animizm sho yavlyali soboyu cilisnij kompleks Ranishe osnovnoyu movoyu tlinkitiv Pivdenno Shidnoyi Alyaski ta Zahidnoyi Kanadi bula tlinkitska movi na dene prote v danij chas bilshist nosiyiv abo povnistyu perejshli na anglijsku movu abo dvomovni Za ocinkami u Spoluchenih Shtatah Ameriki vid 200 do 400 nosiyiv tlingitskoyi movi u Kanadi 100 Plemena ustanovi ta movoznavci vitrachayut znachni zusillya na programi z vidrodzhennya ta zberezhennya movi ta kulturi tlingitiv u Pivdenno Shidnij Alyasci Institut spadshini Sealaska Institut spadshini Goldbelta ta Pivdenno Shidnij universitet Alyaski mayut movni programi dlya tlingitiv a zanyattya dlya gromadi provodyatsya v Klukvani ta Anguni V kinci XX stolittya za ocinkami Majkla Kraussa chiselnist nosiyiv tlingitskoyi movi stanovila 700 osib PobutTommi Dzhozef tlingit rizbyar po derevu i skulptor z Sitki Zanyattya bagato cholovikiv tlingitiv zajmayutsya ribolovleyu golovnim chinom na lososya ta oseledec yak u richkah tak i v mori a takozh polyuvannyam na morskih i suhoputnih tvarin Zhinki pracyuyut na konservnih zavodah abo v miscevij kustarnij promislovosti Zemlerobstvom do prihodu yevropejciv tlinkiti ne zajmalisya Dobre volodili remeslami buduvali kanoe virizali z dereva totemni stovpi posud nachinnya prosti mebli pleli koshiki cinovki vigotovlyali tkanini She do prihodu yevropejciv vmili obroblyati zalizo Sered znaryad praci tlinkiti vikoristovuvali ostrogi garpuni pleteni pastki dlya rib sachki derev yani i kistyani ribalski gachki nozhi ta kijki dlya glushinnya ribi j tyuleniv Selisha tlinkitiv skladalisya z budinkiv yaki buduvalisya zvichajno vzdovzh berega richki chi buhti fasadami do vodi Neveliki selisha mali po 4 5 budinkiv z naselennyam blizko 100 osib veliki do 25 budinkiv z naselennyam blizko 1000 osib Vlitku na ribolovli ta polyuvannya voni sporudzhuvali timchasovi kureni Tlinkiti veli torgivlyu napriklad z atapaskami predmet torgivli shkuri hutra odyag Gospodarskij rik podilyavsya na 4 sezoni zima taka vesna takuiti lito kutan ta osin ees Misyac dis disi tobto misyac Pochatok roku pripadav na lipen Napovnennya oseli skladali derev yani skrini yashiki cinovki z kedrovoyi kori derev yanij posud Odyag dilivsya ne tilki na cholovichij i zhinochij ale j na litnij ta zimovij Vlitku tlinkiti nosili hutryani nakidki abo sorochki z olenyachoyi abo tyulenyachoyi shkiri hodili bosonizh a zhinki tunikopodibni sorochki sukni zi shkiri Vzimku do cogo dodavalisya shtani yaki yavlyali soboyu yedine cile z mokasinami Na golovi nosili pleteni kapelyuhi Cinnimi hutrami vvazhalisya shkuri kalana bobra vovka babaka Kunicyu nosili tilki vozhdi i znatni indianci Odyag bagatih prikrashavsya svoyeridnim ornamentom golovnim motivom yakogo bulo oko a takozh mordi zviriv Analogichnij ornament nanosivsya na inshi predmeti kanoe Yizha tlinkitiv bula riznomanitna Golovnim komponentom yiyi buv rib yachij abo Osnovnij produkt riba v pershu chergu losos oseledec V yizhu jshli takozh krabi molyuski vodorosti m yaso oleniv kiz baraniv vedmediv tyuleniv delfiniv kitiv Lito chas zboru dikih i domashnih yagid napriklad malini sheferdiyi kanadskoyi ta porichok U socialnomu plani plem ya dililosya na fratriyi fratriyi na rodi rid matrilinijnij Plem ya podilyalosya na kuani grupi Kuan stanovili kilka selish kozhen kuan i kozhne selishe mali svogo vozhdya Krim vozhdiv tojoniv do znati nalezhali shamani Buli j rabi zazvichaj chuzhopleminniki Shlyubi mogli ukladatisya lishe mizh predstavnikami rodiv protilezhnih fratrij Shlyubnij vik dlya yunakiv 17 18 rokiv dlya divchat 15 16 Sim ya bula zazvichaj parna ale bulo poshirene i bagatozhenstvo sered bagatih Neridko tlinkiti brali uchast u vijskovih pohodah voni mali i flotiliyi z kanoe Vikoristovuvalasya zbroya luki strili midni i zalizni kindzhali palici z kam yanim udarnikom vesla sholomi z zabralom i derev yani zahisni panciri U XVIII stolitti na zahid Ameriki pronikayut anglijci francuzi ispanci rosiyani Osoblivo skladayutsya rosijsko tlinkitski vidnosini spochatku ce buli konflikti ale potim vidnosini pokrashilisya U period osvoyennya tak zvanoyi Rosijskoyi Ameriki rosiyani znachno vplinuli na tlinkitiv Torgivlya z yevropejcyami vplinula na tlinkitiv pozitivno Duhovna kultura tlinkitivTlinkiti vvazhali zemlyu ploskoyu nebo tverdim zirki bagattyami v oselyah duhiv voni dumali sho sonce i misyac zhivi i rozumiyut movu lyudej Zemlya zgidno z mifom spochivala na gigantskomu stovpi u viglyadi lapi bobra jogo utrimuvala pidzemna stara zhinka Agishanuku Ajishanaku Zemletrusi vidbuvalisya na yihnyu dumku cherez borotbu Agishanuku z lyudinoyu voronom Jyelom golovnij geroj yihnih mifiv Tlinkiti virili v chislovu magiyu yih magichnim chislom bulo 4 yak i u bagatoh narodiv pivnichnoyi Ameriki Vlasne vono simvolizuye 4 sezoni 4 storoni svitu Yih svit buv naselenij bezlichchyu duhiv i dush lyudej i tvarin Duhi opikuvalisya ozerami rikami lodovikami gorami ta inshimi stihiyami Napriklad golovnim pidvodnim duhom buv Konakadet Bagatij folklor epos pro Vorona mif pro gigantskogo ptaha Gromu na im ya Hetl poshireni tanci ta igri U prikladnomu mistectvi bulo rozvinene rizblennya po derevu isnuvali jogo rizni stili Golovnimi motivami zobrazhen buli orli vedmedi bobri ta inshi tvarini Tlinkiti virili v zagrobnij svit sobak Tudi mogli potrapiti i lyudi sho pogano povodilisya z tvarinami vbivali yih ne zaradi prozhitku a takozh chakluni i samogubci Uyavlennya ta viruvannya tlingitiv hocha nikoli formalno ne kodifikuvalis v istorichnomu plani utvoryuvali dosit dobre organizovanu filosofsku ta religijnu sistemu chiyi osnovni aksiomi formuvali sposib sprijnyattya i vzayemodiyi lyudej z navkolishnim svitom Tlingiti tradicijno buli animistami i mislivci ritualno ochishuvalisya pered polyuvannyam na tvarin Shamani perevazhno choloviki likuvali hvorobi vplivali na pogodu dopomagali v polyuvanni peredbachali majbutnye ta zahishali lyudej vid chaklunstva U period mizh 1886 i 1895 rokami vnaslidok nezdatnosti shamaniv likuvati hvorobi Starogo Svitu vklyuchayuchi vispu bagato tlingitiv prijnyali pravoslavne hristiyanstvo Rosijski pravoslavni misioneri pereklali svoyu liturgiyu movoyu tlingitiv Do kincya dev yatnadcyatogo stolittya bilsha chastina tlingitiv prijnyali hristiyanstvo bagato uvijshli v pravoslavnu cerkvu zasnovanu nabagato ranishe pid chas rosijskoyi kolonizaciyi Vibir pravoslav ya mig rozglyadatisya yak sproba bilsh konservativnih tlingitiv zberegti deyaku kulturnu nezalezhnist vid nastupayuchoyi anglosaksonskoyi civilizaciyi SShA yaku pov yazuvali z presviterianskimi misionerami Pislya zaprovadzhennya hristiyanstva sistema viruvan tlingitiv pochala rujnuvatisya Sogodni deyaki molodi tlingiti ozirayutsya na svoyi tradicijni pleminni religiyi ta svitoglyad shob otrimati nathnennya bezpeku ta pochuttya identichnosti Hocha bagato starijshin prijnyali hristiyanstvo suchasni tlingiti poyednuyut hristiyanstvo i tradicijnu kulturu IstoriyaTlingiti buli osnovnoyu indianskoyu voyuyuchoyu storonoyu pid chas rosijsko indianskoyi vijni 1802 1805 rokiv V hodi ciyeyi vijni yim vdalos timchasovo vidbiti chastinu svoyih zemel i otrimati mirnu ugodu yaka dozvolila yim zalishitis na svoyi rodovih zemlyah Vidomi tlinkiti Martin Sensmejer aktorBibliografiyaIstoriko etnografichnij dovidnik Narodi svitu M 1988 A V Griniv Indianci tlinkiti v period Rosijskoyi Ameriki 1741 1867 Novosibirsk Nauka Sib viddilennya 1991 A V Zorin Indianska vijna v Rosijskij Americi Almanah Pershi amerikanci istoriko kulturnij centr Indianci Pivnichnoyi Ameriki Kurskij derzhavnij medichnij universitet Kursk 2002 Tlinkiti katalog kolekciyi Kunstkameri Vidp red Yu E Berezkin SPb Muzej antropologiyi ta etnografiyi im Petra Velikogo Kunstkamera 2007 Spisok literaturide Laguna Fredericae Tlingit Suttles Wayne ed Handbook of North American Indians Vol 7 Northwest Coast Washington D C Smithsonian Institution 1990 203 28 ISBN 0 87474 187 4 Boyd Robert Thomas The Coming of the Spirit of Pestilence Introduced Infectious Diseases and Population Decline among Northwest Coast Indians 1774 1874 Seattle University of Washington Press 1999 ISBN 978 0 295 97837 6 Pritzker Barry M A Native American Encyclopedia History Culture and Peoples Oxford Oxford University Press 2000 286 7 ISBN 978 0 19 513877 1 Kan Sergei Shamanism and Christianity Modern Day Tlingit Elders Look at the Past Klass Morton and Maxine Wiesgrau eds Across the Boundaries of Belief Contemporary Issues in the Anthropology of Religion Boulder CO Westview Press 1999 ISBN 978 0 8133 2695 5 PrimitkiBarri Pricker A Native American Encyclopedia History Culture and Peoples Oksford Oxford University Press 2000 str 209 ISBN 978 0 19 513877 1 Pritzker 208 Grigorij Shelihov and Richard A Pierce A Voyage to America 1783 1786 Kingston Limestone Press 1981 de Laguna 203 28 Taku River Tlingit Lingit Yoo X atangi The Tlingit Language 2018 03 07 u Wayback Machine Sealaska Heritage Institute retrieved 3 December 2009 Sealaska Corporation sealaska com Tommy Joseph Alaska Native Artists retrieved 27 grudnya 2009 Winston Robert red 2004 Human The Definitive Visual Guide New York Dorling Kindersley s 354 ISBN 0 7566 0520 2 Sealaska Programs Language Culture Curriculum Tlingit 2014 05 28 u Wayback Machine Sealaska Heritage Institute retrieved 3 grudnya 2009 Petruhin V Ya Potojbichnij svit Mifi pro zagrobnij svit mifi riznih narodiv Petruhin V Ya M AST Astrel 2010 10 11s Boyd 241 Kan Sergei 1999 Memory eternal Tlingit culture and Russian Orthodox Christianity through two centuries P xix xxii Kan Sergei 1999 Memory Eternal Tlingit Culture and Russian Orthodox Christianity through Two Centuries Seattle University of Washington Press s 406 ISBN 9780295805344 Sergei 42 Na Alyasci znajshli starovinnij indianskij fort de vidbulas potuzhna bitva z rosiyanami 2021 01 28 u Wayback Machine ZIK 27 sichnya 2021

Дата публікації:
Топ