Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Італійська колоніальна імперія (італ. Impero Coloniale Italiano) — колоніальні володіння Італії в Африці і Середземномор'ї. На відміну від інших європейських держав, Італія ніколи не мала колоніальних володінь в Азії (за винятком концесії у китайському місті Тяньцзінь) або в Америці. Імперія мала найбільше розширення на початку 1940 р.
Створення та розвиток
Початок Італійської колоніальної імперії покладено передачею Італії порту Массауа в Еритреї у 1886 році (пізніше Італійська Еритрея).
| Історія Італії | |
|---|---|
 | |
| Стародавній світ | |
| Етруски (XII—–VI ст. до н.е.) | |
| Велика Греція (VIII—–VII ст. до н.е.) | |
| Стародавній Рим (VIII ст. до н.е. — V ст. н.е.) | |
| Остготське королівство (V—VI ст.) | |
| Середньовіччя | |
| Італія під владою Візантії (VI—VIII ст.) | |
| Лангобардське королівство (568—774) | |
| Середньовічне Італійське королівство | |
| та у південній Італії | |
| Морські республіки та | |
| Новий час | |
| Італійський ренесанс (XIV—XVI ст.) | |
| Італійські війни (1494—1559) | |
| (1559—1814) | |
| Рісорджименто (1815—1861) | |
| Нова історія | |
| Італійське королівство (1861–1945) | |
| Італія у Першій світовій війні (1914—1918) | |
| Фашизм та колоніальна імперія (1918—1945) | |
| Італія в Другій світовій війні (1940—1945) | |
| (1945—теперішній час) | |
| Свинцеві роки (1970-і—1980-і) | |
| Окремі теми | |
| Історичні держави Італії | |
| Генетична історія Італії | |
7 вересня 1901 р. Італія отримала концесію у Тяньцзіні від імперії Цін.
Згідно з підсумками Італійсько-турецької війни 1911—1912 до Італії відійшла Лівія (Італійська Лівія) і Егейські острови ().
У 1915 році Італія погодилася взяти участь у Першій світовій війні на боці Англії і Франції, після узгодження отримування Італією теренів після війни згідно з Лондонським договором 1915 року. Утім, згідно з Версальським договором Італія отримала набагато менше ніж очікувала. У квітні 1920 р. було вирішено між британськими та італійськими міністрами закордонних справ, що Джубаленд був би файною компенсацію Італії.
У 1922 році лідер італійського фашистського руху, Беніто Муссоліні, став прем'єр-міністром Італії після державного перевороту. У Східній Європі, фашистський режим мав імперські плани до Албанії, Далмації, великої частини Словенії, Хорватії, Боснії і Герцеговини, Македонії та Греції на основі прецеденту попереднього римського панування в цих регіонах. Режим також прагнув встановити патрон-клієнтські відносини з Австрією, Угорщиною, Румунією і Болгарією.
У 1923 році відбувся , під час якого італійські війська окупували острів Корфу. Тільки втручання Великої Британії і загроза збройного конфлікту змусили італійців вивести війська.
У 1924 році Джубаленд увійшов до складу Італійського Сомалі.
У жовтні 1935 року Муссоліні розпочав Другу італо-абіссинську війну й італійські війська увійшли до Ефіопії. Імператор Хайле Селассіє втік з ефіопської столиці Аддис-Абеба 2 травня 1936 р., і італійці увійшли в місто 5 травня. Італійці об'єднали Італійську Еритрею, Італійське Сомалі й захоплену Ефіопію в Італійську Східну Африку (Africa Orientale Italiana). Вторгнення було мовчазно схвалено Францією і Великою Британією, які не бажали віддалення Італії, як потенційного союзника в боротьбі проти Нацистської Німеччини. Перемога була оголошена 9 травня 1936 р. і Муссоліні оголосив про створення Італійської імперії. Італійський король Віктора Еммануїл III додав до свого титулу також імператор Ефіопії.
Під час Іспанської громадянської війни Італія відрядила війська на боці фалангістів з метою анексії Балеарських островів і Сеути і створення клієнтської держави в Іспанії.
У 1939 році Італія анексувала Албанію.
Італія вступила до Другої світової війни на боці Третього Рейху з планами збільшення терену Італії. Планувалося захоплення західної частини Югославії, півдня Франції, Корсики, Мальти, Тунісу, частини Алжиру, атлантичного узбережжя Марокко, Французького Сомалі і британських володінь у Єгипті і Судані.
10 червня 1940 Муссоліні оголосив війну Англії та Франції. Обидві країни були в стані війни з Нацистською Німеччиною з вересня 1939 року. Італійські війська увійшли в південну Францію. Але незабаром було підписано перемир'я між Францією і Німеччиною. Як результат італійські війська просунулися не далі, ніж кілька миль у глиб терену Франції, було захоплено лише місто Ментон. Два дні потому, за окремою угодою між Францією і Італією, Франція поступилася Ніццою і частиною Савої.
У жовтні 1940 року Муссоліні наказав розпочати вторгнення до Греції з терену Албанії. Але вторгнення захлинулося, й італійці незабаром були витіснені в Албанію.
У квітні 1941 року Німеччина почала вторгнення в Югославію, а потім напала на Грецію. Італія брала участь в обох військових операціях. Німецькі та італійські війська захопили Югославію приблизно за два тижні і, незважаючи на британську підтримку Греції, війська осі захопили цю країну до кінця квітня. Італійці отримали контроль над частинами Югославії і Греції.
У розпал битви за Англію італійці почали наступ у Єгипті в надії захопити Суецький канал. До 16 вересня 1940 року італійці просунулись на 100 км вглиб Єгипту. Проте, в грудні британці розпочали операцію «Компас», і до лютого 1941 року вони відрізали і захопили італійську 10-у армію та загнали рештки італійських військ вглиб терену Лівії. Німецька інтервенція запобігла падінню Лівії, об'єднаний наступ військ осі дозволив італійцям знову вдертися на терен британського Єгипту до літа 1942 року, перш ніж зупинитися у Ель-Аламейні.
Східно-Африканська Кампанія почалася з італійського вторгнення в британські володіння Кенія, Британський Сомаліленд і Судан. Але наприкінці 1941 року англійці контратакували і вдерлися глибоко в Італійську Східну Африку. 5 травня Хайле Селассіє I повернувся до Аддис-Абеби і повернув собі трон. У листопаді було припинено останній організований італійський опір з . Проте, після капітуляції Східної Африки деякі італійці продовжили партизанську війну, яка тривала ще два роки.
У листопаді 1942 р. було розширено через окупацію Корсики, після німецької окупації терену під контролем Вішістського режиму.
Скасування
З осені 1943 року Італійська імперія швидко пішла до свого скасування.
7 травня капітуляція сил Осі в Тунісі змусили короля Віктора Еммануїла III усунути Муссоліні з посади прем'єр-міністра.
25 липня після засідання Великої фашистської ради Муссоліні було повалено і заарештовано королем. Потім Муссоліні залишився в'язнем короля, але був визволений 12 вересня за наказом Гітлера німецькими парашутистами і призначений керманичем Італійської Соціальної Республіки.
Новий італійський уряд на чолі з королем і фельдмаршалом П'єтро Бадольо залишився у складі осі. Але потай він почав переговори з союзниками. Напередодні американської висадки в Салерно, який розпочав вторгнення союзних військ в Італії, новий італійський уряд таємно підписав перемир'я з союзниками 8 вересня перемир'я було віддано гласності.
В Албанії, Югославії, Егейських островах та інших територіях під владою італійців, німецькі війська успішно атакували їх колишніх італійських союзників, влада Італії була скасована.
У 1947 році Італійська Республіка офіційно втратила всі свої колоніальні володіння за кордоном в результаті .
У листопаді 1949 року Італійське Сомалі було передано ООН під контроль Італії (Підопічна територія Сомалі). Вона існувала до 1 липня 1960 року, коли Італійському Сомалі була надана незалежність, разом з Британським Сомалілендом було утворено Республіку Сомалі.
Див. також
Примітки
- Robert Bideleux, Ian Jeffries. A history of eastern Europe: crisis and change. London, England, UK; New York, New York, USA: Routledge, 1998. Pp. 467.
- Barker, p.152
- Lowe, p.289
- Calvocoressi (1999) p.166
- Calvocoressi (1999) p.142
- Dickson (2001) p.100
- Dickson (2001) p.101
- Jowett (2001) p.7
Література
- О. С. Пархомчук. Муссоліні — Грехема угода 1925 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 2 — 812 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Italijska kolonialna imperiya ital Impero Coloniale Italiano kolonialni volodinnya Italiyi v Africi i Seredzemnomor yi Na vidminu vid inshih yevropejskih derzhav Italiya nikoli ne mala kolonialnih volodin v Aziyi za vinyatkom koncesiyi u kitajskomu misti Tyanczin abo v Americi Imperiya mala najbilshe rozshirennya na pochatku 1940 r Italijska imperiya v 1940 41 italijska koncesiya Tyanczin v Kitayi ne poznachena Ambiciyi fashistskoyi Italiyi v Yevropi na 1936 zelenim poznacheno Italiyu blakitnim teren planovanih derzhav satelitiv Stvorennya ta rozvitokPochatok Italijskoyi kolonialnoyi imperiyi pokladeno peredacheyu Italiyi portu Massaua v Eritreyi u 1886 roci piznishe Italijska Eritreya Istoriya ItaliyiStarodavnij svitEtruski XII VI st do n e Velika Greciya VIII VII st do n e Starodavnij Rim VIII st do n e V st n e Ostgotske korolivstvo V VI st SerednovichchyaItaliya pid vladoyu Vizantiyi VI VIII st Langobardske korolivstvo 568 774 Serednovichne Italijske korolivstvota u pivdennij ItaliyiMorski respubliki taNovij chasItalijskij renesans XIV XVI st Italijski vijni 1494 1559 1559 1814 Risordzhimento 1815 1861 Nova istoriyaItalijske korolivstvo 1861 1945 Italiya u Pershij svitovij vijni 1914 1918 Fashizm ta kolonialna imperiya 1918 1945 Italiya v Drugij svitovij vijni 1940 1945 1945 teperishnij chas Svincevi roki 1970 i 1980 i Okremi temiIstorichni derzhavi ItaliyiGenetichna istoriya ItaliyiPortal Italiya pereglyanutiredaguvati 7 veresnya 1901 r Italiya otrimala koncesiyu u Tyanczini vid imperiyi Cin Zgidno z pidsumkami Italijsko tureckoyi vijni 1911 1912 do Italiyi vidijshla Liviya Italijska Liviya i Egejski ostrovi U 1915 roci Italiya pogodilasya vzyati uchast u Pershij svitovij vijni na boci Angliyi i Franciyi pislya uzgodzhennya otrimuvannya Italiyeyu tereniv pislya vijni zgidno z Londonskim dogovorom 1915 roku Utim zgidno z Versalskim dogovorom Italiya otrimala nabagato menshe nizh ochikuvala U kvitni 1920 r bulo virisheno mizh britanskimi ta italijskimi ministrami zakordonnih sprav sho Dzhubalend buv bi fajnoyu kompensaciyu Italiyi U 1922 roci lider italijskogo fashistskogo ruhu Benito Mussolini stav prem yer ministrom Italiyi pislya derzhavnogo perevorotu U Shidnij Yevropi fashistskij rezhim mav imperski plani do Albaniyi Dalmaciyi velikoyi chastini Sloveniyi Horvatiyi Bosniyi i Gercegovini Makedoniyi ta Greciyi na osnovi precedentu poperednogo rimskogo panuvannya v cih regionah Rezhim takozh pragnuv vstanoviti patron kliyentski vidnosini z Avstriyeyu Ugorshinoyu Rumuniyeyu i Bolgariyeyu U 1923 roci vidbuvsya pid chas yakogo italijski vijska okupuvali ostriv Korfu Tilki vtruchannya Velikoyi Britaniyi i zagroza zbrojnogo konfliktu zmusili italijciv vivesti vijska U 1924 roci Dzhubalend uvijshov do skladu Italijskogo Somali U zhovtni 1935 roku Mussolini rozpochav Drugu italo abissinsku vijnu j italijski vijska uvijshli do Efiopiyi Imperator Hajle Selassiye vtik z efiopskoyi stolici Addis Abeba 2 travnya 1936 r i italijci uvijshli v misto 5 travnya Italijci ob yednali Italijsku Eritreyu Italijske Somali j zahoplenu Efiopiyu v Italijsku Shidnu Afriku Africa Orientale Italiana Vtorgnennya bulo movchazno shvaleno Franciyeyu i Velikoyu Britaniyeyu yaki ne bazhali viddalennya Italiyi yak potencijnogo soyuznika v borotbi proti Nacistskoyi Nimechchini Peremoga bula ogoloshena 9 travnya 1936 r i Mussolini ogolosiv pro stvorennya Italijskoyi imperiyi Italijskij korol Viktora Emmanuyil III dodav do svogo titulu takozh imperator Efiopiyi Pid chas Ispanskoyi gromadyanskoyi vijni Italiya vidryadila vijska na boci falangistiv z metoyu aneksiyi Balearskih ostroviv i Seuti i stvorennya kliyentskoyi derzhavi v Ispaniyi U 1939 roci Italiya aneksuvala Albaniyu Italiya vstupila do Drugoyi svitovoyi vijni na boci Tretogo Rejhu z planami zbilshennya terenu Italiyi Planuvalosya zahoplennya zahidnoyi chastini Yugoslaviyi pivdnya Franciyi Korsiki Malti Tunisu chastini Alzhiru atlantichnogo uzberezhzhya Marokko Francuzkogo Somali i britanskih volodin u Yegipti i Sudani 10 chervnya 1940 Mussolini ogolosiv vijnu Angliyi ta Franciyi Obidvi krayini buli v stani vijni z Nacistskoyu Nimechchinoyu z veresnya 1939 roku Italijski vijska uvijshli v pivdennu Franciyu Ale nezabarom bulo pidpisano peremir ya mizh Franciyeyu i Nimechchinoyu Yak rezultat italijski vijska prosunulisya ne dali nizh kilka mil u glib terenu Franciyi bulo zahopleno lishe misto Menton Dva dni potomu za okremoyu ugodoyu mizh Franciyeyu i Italiyeyu Franciya postupilasya Niccoyu i chastinoyu Savoyi U zhovtni 1940 roku Mussolini nakazav rozpochati vtorgnennya do Greciyi z terenu Albaniyi Ale vtorgnennya zahlinulosya j italijci nezabarom buli vitisneni v Albaniyu U kvitni 1941 roku Nimechchina pochala vtorgnennya v Yugoslaviyu a potim napala na Greciyu Italiya brala uchast v oboh vijskovih operaciyah Nimecki ta italijski vijska zahopili Yugoslaviyu priblizno za dva tizhni i nezvazhayuchi na britansku pidtrimku Greciyi vijska osi zahopili cyu krayinu do kincya kvitnya Italijci otrimali kontrol nad chastinami Yugoslaviyi i Greciyi U rozpal bitvi za Angliyu italijci pochali nastup u Yegipti v nadiyi zahopiti Sueckij kanal Do 16 veresnya 1940 roku italijci prosunulis na 100 km vglib Yegiptu Prote v grudni britanci rozpochali operaciyu Kompas i do lyutogo 1941 roku voni vidrizali i zahopili italijsku 10 u armiyu ta zagnali reshtki italijskih vijsk vglib terenu Liviyi Nimecka intervenciya zapobigla padinnyu Liviyi ob yednanij nastup vijsk osi dozvoliv italijcyam znovu vdertisya na teren britanskogo Yegiptu do lita 1942 roku persh nizh zupinitisya u El Alamejni Shidno Afrikanska Kampaniya pochalasya z italijskogo vtorgnennya v britanski volodinnya Keniya Britanskij Somalilend i Sudan Ale naprikinci 1941 roku anglijci kontratakuvali i vderlisya gliboko v Italijsku Shidnu Afriku 5 travnya Hajle Selassiye I povernuvsya do Addis Abebi i povernuv sobi tron U listopadi bulo pripineno ostannij organizovanij italijskij opir z Prote pislya kapitulyaciyi Shidnoyi Afriki deyaki italijci prodovzhili partizansku vijnu yaka trivala she dva roki U listopadi 1942 r bulo rozshireno cherez okupaciyu Korsiki pislya nimeckoyi okupaciyi terenu pid kontrolem Vishistskogo rezhimu SkasuvannyaZ oseni 1943 roku Italijska imperiya shvidko pishla do svogo skasuvannya 7 travnya kapitulyaciya sil Osi v Tunisi zmusili korolya Viktora Emmanuyila III usunuti Mussolini z posadi prem yer ministra 25 lipnya pislya zasidannya Velikoyi fashistskoyi radi Mussolini bulo povaleno i zaareshtovano korolem Potim Mussolini zalishivsya v yaznem korolya ale buv vizvolenij 12 veresnya za nakazom Gitlera nimeckimi parashutistami i priznachenij kermanichem Italijskoyi Socialnoyi Respubliki Novij italijskij uryad na choli z korolem i feldmarshalom P yetro Badolo zalishivsya u skladi osi Ale potaj vin pochav peregovori z soyuznikami Naperedodni amerikanskoyi visadki v Salerno yakij rozpochav vtorgnennya soyuznih vijsk v Italiyi novij italijskij uryad tayemno pidpisav peremir ya z soyuznikami 8 veresnya peremir ya bulo viddano glasnosti V Albaniyi Yugoslaviyi Egejskih ostrovah ta inshih teritoriyah pid vladoyu italijciv nimecki vijska uspishno atakuvali yih kolishnih italijskih soyuznikiv vlada Italiyi bula skasovana U 1947 roci Italijska Respublika oficijno vtratila vsi svoyi kolonialni volodinnya za kordonom v rezultati U listopadi 1949 roku Italijske Somali bulo peredano OON pid kontrol Italiyi Pidopichna teritoriya Somali Vona isnuvala do 1 lipnya 1960 roku koli Italijskomu Somali bula nadana nezalezhnist razom z Britanskim Somalilendom bulo utvoreno Respubliku Somali Div takozhItalijska DalmaciyaPrimitkiRobert Bideleux Ian Jeffries A history of eastern Europe crisis and change London England UK New York New York USA Routledge 1998 Pp 467 Barker p 152 Lowe p 289 Calvocoressi 1999 p 166 Calvocoressi 1999 p 142 Dickson 2001 p 100 Dickson 2001 p 101 Jowett 2001 p 7LiteraturaO S Parhomchuk Mussolini Grehema ugoda 1925 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4