Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття про колишній Коломийський район який існував у 1940 2020 роках Про сучасний Коломийський район утворений 2020

Коломийський район (1940—2020)

Коломийський район (1940—2020)
Ця стаття про колишній Коломийський район, який існував у 1940—2020 роках. Про сучасний Коломийський район, утворений 2020 року див. Коломийський район.

Коломи́йський райо́н — колишній район України у центрі Івано-Франківської області. Районний центр: Коломия. Населення становить 100 511 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1000 км². Район утворено 17 січня 1940 року. Мав у своємо складі три селища і 80 сіл.

Коломийський район
адміністративно-територіальна одиниця
image image
Герб Прапор
image
Район на карті Івано-Франківська область
Основні дані
Країна: image Україна
Область: Івано-Франківська область
Код КОАТУУ: 2623200000
Утворений: 17 січня 1940
Населення: (2020) 96 573 ▲
Площа: 1000 км²
Густота: 100.8 осіб/км²
Тел. код: +380-3433
Поштові індекси: 78200—78294
Населені пункти та ради
Районний центр: Коломия
Селищні ради: 3
Сільські ради: 47
Смт: 3
Села: 78
Селища: 2
image
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Дячук Роман Васильович
Голова РДА: Глушков Любомир Олексійович
Вебсторінка: Коломийська РДА
Коломийська райрада
Адреса: 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Верещинського, 17
Мапа

image Коломийський район у Вікісховищі

Географія

Розташована вона на південному сході Івано-Франківської області; район займає площу понад 1026 км².

Тисменицький район Тлумацький район
Надвірнянський район
Городенківський район
Косівський район Снятинський район

Вигідне географічне розташування, зосередження у районі особливих природних ресурсів зі своєрідною флорою і фауною передгірних районів Карпат, сприятлива екологія, велика кількість пам'яток архітектури різних стилів та епох, приміська заповідна зона, збережені культурні традиції предків, відомі мистецькі осередки і мистецько-фестивальний імідж, а також історична спадщина без сумніву визначають Коломийщину як привабливий туристичний об'єкт.[]

Природно-заповідний фонд

У Коломийському районі на площі близько 70 га поблизу села Княждвір зберігся тис Ягідний — Княждвірський тисовий гай. Княждвірські ліси — привабливий куточок Карпатського передгір'я, найбільший тисовий заповідник в Україні.

  • Ботанічні заказники:

Княждвірський (загальнодержавного значення).

  • Гідрологічні заказники:

Ріка Пістинька з прибережною смугою.

  • Ботанічні пам'ятки природи:

Горіх сірий, Дуб Івана Франка, Дуб Карпінського, Магнолія.

  • Геологічні пам'ятки природи:

Ковалівське буровугільне родовище.

  • Заповідні урочища:

Кропивець, Облоги, Над станами, Під горою-1, Під горою-2, Плоски-1, Плоски-2, Стайки, Станіславівка, Толока, Чимшори, Шепарівський ліс.

  • Дендрологічні парки:

Дендропарк, Парк (Коломия).

Історія

На території Коломийського району розташовані найстародавніші поселення на Покутті: смт. Отинія (XIII ст.) — головний опорний пункт під час селянського повстання під проводом С.Височана (1648); смт. Печеніжин (XIV ст.) — місце народження О.Довбуша (1700—1745), керівника руху опришків на Покутті, с. Коршів (в письменних джерелах згадується вперше у 1434 році).

Район утворено 17 січня 1940 року.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. до Коломийського району передані сільські ради:

6 червня 1957 р. до Коломийського району приєднано частину Печеніжинського району, 11 березня 1959 р. — частину Коршівського району, 30 грудня 1962 р. — Отинянський і Заболотівський райони та частини Городенківського, Ланчинського і Яблунівського районів, натомість частина Коломийського передана до Косівського.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Виноградську сільраду Тлумацького району до складу Коломийського району.

Івано-Франківська обласна Рада рішенням від 21 лютого 1995 року передала Спаську сільраду з Косівського району до складу Коломийського району.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Коломийського району

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 селищні ради та 47 сільських рад, які об'єднують 83 населені пункти та підпорядковані Коломийській районній раді. Адміністративний центр — місто Коломия, яке є містом обласного значення та не входить до складу району.

Економіка

В економіці району провідне місце займає сільське господарство.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2020):

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 49 741 11 326 8140 15 323 9707 5096 149
Жінки 56 561 10 790 8021 14 865 11 764 10 357 764


Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 105272 99,37 %
росіяни 396 0,37 %
поляки 87 0,08 %
молдовани 40 0,04 %
білоруси 37 0,03 %
інші 108 0,10 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 105456 99,54 %
російська 380 0,36 %
молдовська 27 0,03 %
білоруська 24 0,02 %
польська 13 0,01 %
інші 40 0,04 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Коломийського району було створено 83 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 72,51 % (проголосували 58 245 із 80 323 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,81 % (37 164 виборців); Юлія Тимошенко — 17,77 % (10 352 виборців), Олег Ляшко — 9,38 % (5 465 виборців), Анатолій Гриценко — 4,03 % (2 349 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,70 %.

Пам'ятки

Див. також: Пам'ятки архітектури Коломийського району

Про багате історичне минуле Коломийщини свідчать пам'ятки архітектури, що збереглися до наших днів. У селах і селищах району є 54 споруди, які цінні своїм стилем, способом будівництва, використанням місцевих будівельних матеріалів. Найважливіші й найдавніші з них — костел бернардинів, келія монастиря і надбрамна дзвіниця у Гвіздці; церква св. Михайла у Великій Кам'янці; дзвіниця XVIII ст. і школа-дяківка в Печеніжині; церква Вознесіння Господнього у Струпкові; церква св. Юрія та дзвіниця в Баб'янці; костел — пам'ятка готичної архітектури в Отинії. А чого лише вартує перлина дерев'яної архітектури — Благовіщенська (або Спаська) церква в Коломиї, збудована в 1587 році і відома ще й своїм чудовим іконостасом і дзвіницею.

Персоналії

Коломия завжди була важливим політичним і культурним центром. З містом пов'язана діяльність Івана Франка (1856—1916), М.Павлика (1853—1915), О.Терлецького (1850—1905).

У Коломиї жили і працювали: український педагог і громадський діяч Й.Кобринський (18 8-1901) — засновник музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського, син Івана Франка — Петро Франко (1890—1941), художник Я.Пстрак, поет Ю.Шкрумеляк, письменниця Ірина Вільде. Тут народився відомий український композитор, народний артист України Анатолій Кос-Анатольський.

У Коломийській гімназії вчилися майбутні письменники, громадські діячі Василь Стефаник (1871—1936), Марко Черемшина (1874—1927), Мирослав Ірчан, Петро Козланюк.

Примітки

  1. Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 491/2019-рп «Про призначення Л. Глушкова головою Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
  2. Івано-Франківська область — Коломийський район. www.karpaty.info (укр.). Процитовано 25 лютого 2024.
  3. . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
  4. . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 29 жовтня 2019.
  5. Адміністративно-територіальний устрій Коломийського району [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  6. . Архів оригіналу за 26 липня 2021.
  7. . Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 15 лютого 2019.
  8. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2016.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коломийський район (1940—2020)
  • Коломийський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 639 с.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya pro kolishnij Kolomijskij rajon yakij isnuvav u 1940 2020 rokah Pro suchasnij Kolomijskij rajon utvorenij 2020 roku div Kolomijskij rajon Kolomi jskij rajo n kolishnij rajon Ukrayini u centri Ivano Frankivskoyi oblasti Rajonnij centr Kolomiya Naselennya stanovit 100 511 osib na 1 serpnya 2013 Plosha rajonu 1000 km Rajon utvoreno 17 sichnya 1940 roku Mav u svoyemo skladi tri selisha i 80 sil Kolomijskij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Rajon na karti Ivano Frankivska oblast Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Kod KOATUU 2623200000 Utvorenij 17 sichnya 1940 Naselennya 2020 96 573 Plosha 1000 km Gustota 100 8 osib km Tel kod 380 3433 Poshtovi indeksi 78200 78294 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Kolomiya Selishni radi 3 Silski radi 47 Smt 3 Sela 78 Selisha 2 Mapa rajonu Rajonna vlada Golova radi Dyachuk Roman Vasilovich Golova RDA Glushkov Lyubomir Oleksijovich Vebstorinka Kolomijska RDA Kolomijska rajrada Adresa 78200 Ivano Frankivska obl m Kolomiya vul Vereshinskogo 17 Mapa Kolomijskij rajon u VikishovishiGeografiyaRoztashovana vona na pivdennomu shodi Ivano Frankivskoyi oblasti rajon zajmaye ploshu ponad 1026 km Tismenickij rajon Tlumackij rajon Nadvirnyanskij rajon Kolomiya Gorodenkivskij rajon Kosivskij rajon Snyatinskij rajon Vigidne geografichne roztashuvannya zoseredzhennya u rajoni osoblivih prirodnih resursiv zi svoyeridnoyu floroyu i faunoyu peredgirnih rajoniv Karpat spriyatliva ekologiya velika kilkist pam yatok arhitekturi riznih stiliv ta epoh primiska zapovidna zona zberezheni kulturni tradiciyi predkiv vidomi mistecki oseredki i mistecko festivalnij imidzh a takozh istorichna spadshina bez sumnivu viznachayut Kolomijshinu yak privablivij turistichnij ob yekt dzherelo Prirodno zapovidnij fond U Kolomijskomu rajoni na ploshi blizko 70 ga poblizu sela Knyazhdvir zberigsya tis Yagidnij Knyazhdvirskij tisovij gaj Knyazhdvirski lisi privablivij kutochok Karpatskogo peredgir ya najbilshij tisovij zapovidnik v Ukrayini Botanichni zakazniki Knyazhdvirskij zagalnoderzhavnogo znachennya Gidrologichni zakazniki Rika Pistinka z priberezhnoyu smugoyu Botanichni pam yatki prirodi Gorih sirij Dub Ivana Franka Dub Karpinskogo Magnoliya Geologichni pam yatki prirodi Kovalivske burovugilne rodovishe Zapovidni urochisha Kropivec Oblogi Nad stanami Pid goroyu 1 Pid goroyu 2 Ploski 1 Ploski 2 Stajki Stanislavivka Toloka Chimshori Sheparivskij lis Dendrologichni parki Dendropark Park Kolomiya IstoriyaNa teritoriyi Kolomijskogo rajonu roztashovani najstarodavnishi poselennya na Pokutti smt Otiniya XIII st golovnij opornij punkt pid chas selyanskogo povstannya pid provodom S Visochana 1648 smt Pechenizhin XIV st misce narodzhennya O Dovbusha 1700 1745 kerivnika ruhu oprishkiv na Pokutti s Korshiv v pismennih dzherelah zgaduyetsya vpershe u 1434 roci Rajon utvoreno 17 sichnya 1940 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 23 zhovtnya 1940 r do Kolomijskogo rajonu peredani silski radi Nazirnyanska z Gvizdeckogo rajonu Troyicka z Zabolotivskogo rajonu Ispaska z Pechenizhinskogo rajonu 6 chervnya 1957 r do Kolomijskogo rajonu priyednano chastinu Pechenizhinskogo rajonu 11 bereznya 1959 r chastinu Korshivskogo rajonu 30 grudnya 1962 r Otinyanskij i Zabolotivskij rajoni ta chastini Gorodenkivskogo Lanchinskogo i Yablunivskogo rajoniv natomist chastina Kolomijskogo peredana do Kosivskogo 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Vinogradsku silradu Tlumackogo rajonu do skladu Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivska oblasna Rada rishennyam vid 21 lyutogo 1995 roku peredala Spasku silradu z Kosivskogo rajonu do skladu Kolomijskogo rajonu Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Kolomijskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 3 selishni radi ta 47 silskih rad yaki ob yednuyut 83 naseleni punkti ta pidporyadkovani Kolomijskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Kolomiya yake ye mistom oblasnogo znachennya ta ne vhodit do skladu rajonu EkonomikaV ekonomici rajonu providne misce zajmaye silske gospodarstvo NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2020 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 49 741 11 326 8140 15 323 9707 5096 149 Zhinki 56 561 10 790 8021 14 865 11 764 10 357 764 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 149 85 764 375 80 84 1135 867 75 79 2432 1665 70 74 3120 2189 65 69 3670 2175 60 64 3337 1700 55 59 2220 2647 50 54 2970 3185 45 49 3237 3998 40 44 4050 3822 35 39 3682 3603 30 34 3398 3900 25 29 3735 4050 20 24 3921 4090 15 20 4100 4447 10 14 4250 3779 5 9 3640 3100 0 4 2900 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok ukrayinci 105272 99 37 rosiyani 396 0 37 polyaki 87 0 08 moldovani 40 0 04 bilorusi 37 0 03 inshi 108 0 10 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 105456 99 54 rosijska 380 0 36 moldovska 27 0 03 biloruska 24 0 02 polska 13 0 01 inshi 40 0 04 Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Kolomijskogo rajonu bulo stvoreno 83 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 72 51 progolosuvali 58 245 iz 80 323 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 63 81 37 164 viborciv Yuliya Timoshenko 17 77 10 352 viborciv Oleg Lyashko 9 38 5 465 viborciv Anatolij Gricenko 4 03 2 349 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 70 Pam yatkiDiv takozh Pam yatki arhitekturi Kolomijskogo rajonu Pro bagate istorichne minule Kolomijshini svidchat pam yatki arhitekturi sho zbereglisya do nashih dniv U selah i selishah rajonu ye 54 sporudi yaki cinni svoyim stilem sposobom budivnictva vikoristannyam miscevih budivelnih materialiv Najvazhlivishi j najdavnishi z nih kostel bernardiniv keliya monastirya i nadbramna dzvinicya u Gvizdci cerkva sv Mihajla u Velikij Kam yanci dzvinicya XVIII st i shkola dyakivka v Pechenizhini cerkva Voznesinnya Gospodnogo u Strupkovi cerkva sv Yuriya ta dzvinicya v Bab yanci kostel pam yatka gotichnoyi arhitekturi v Otiniyi A chogo lishe vartuye perlina derev yanoyi arhitekturi Blagovishenska abo Spaska cerkva v Kolomiyi zbudovana v 1587 roci i vidoma she j svoyim chudovim ikonostasom i dzviniceyu PersonaliyiKolomiya zavzhdi bula vazhlivim politichnim i kulturnim centrom Z mistom pov yazana diyalnist Ivana Franka 1856 1916 M Pavlika 1853 1915 O Terleckogo 1850 1905 U Kolomiyi zhili i pracyuvali ukrayinskij pedagog i gromadskij diyach J Kobrinskij 18 8 1901 zasnovnik muzeyu narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya im Josafata Kobrinskogo sin Ivana Franka Petro Franko 1890 1941 hudozhnik Ya Pstrak poet Yu Shkrumelyak pismennicya Irina Vilde Tut narodivsya vidomij ukrayinskij kompozitor narodnij artist Ukrayini Anatolij Kos Anatolskij U Kolomijskij gimnaziyi vchilisya majbutni pismenniki gromadski diyachi Vasil Stefanik 1871 1936 Marko Cheremshina 1874 1927 Miroslav Irchan Petro Kozlanyuk Andriyashko Roman Oleksijovich zasluzhenij zhurnalist Ukrayini PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 11 grudnya 2019 roku 491 2019 rp Pro priznachennya L Glushkova golovoyu Kolomijskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Ivano Frankivskoyi oblasti Ivano Frankivska oblast Kolomijskij rajon www karpaty info ukr Procitovano 25 lyutogo 2024 Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 3 listopada 2016 Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Administrativno teritorialnij ustrij Kolomijskogo rajonu 21 serpnya 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 26 lipnya 2021 Arhiv originalu za 26 lipnya 2021 Procitovano 15 lyutogo 2019 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 13 lyutogo 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kolomijskij rajon 1940 2020 Kolomijskij rajon Informacijno piznavalnij sajt Ivano Frankivska oblast u skladi URSR 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ivano Frankivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 639 s

Дата публікації:
Топ