Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коло виру рос У о мута пейзаж російського художника Ісаака Левітана 1860 1900 закінчений 1892 року Зберігається у Держав

Коло виру

Коло виру

«Коло виру» (рос. У о́мута) — пейзаж російського художника Ісаака Левітана (1860—1900), закінчений 1892 року. Зберігається у Державній Третьяковській галереї у Москві (інв. 1484). Розмір — 150 × 209 см (за іншими даними, 151,5 × 212 см). На передньому плані полотна зображено містки, що переходять у колоди греблі, праворуч від котрої знаходиться вир. По інший бік річки тягнеться вузька стежка, яка, огинаючи прибережні кущі, веде убік темного смеркового лісу.

Коло виру
рос. У омута
image
Творець:Ісаак Левітан
Час створення:1892
Висота:150 см
Ширина:209 см
Матеріал:Полотно
Техніка:Олія
Зберігається:image Росія, Москва
Музей:Державна Третьяковська галерея
Інвентарний номер:1484
image Коло виру у Вікісховищі

Левітан почав роботу над картиною 1891 року в Тверській губернії, використовуючи за натуру краєвид біля річки на околицях села Берново. Взимку 1891/1892 року художник продовжив роботу над картиною у Москві, а в лютому 1892 року її було представлено на 20-тій виставці Товариства пересувних художніх виставок («передвижників»), відкрита у Санкт-Петербурзі. Прямо з вистави полотно було придбано у автора Павлом Третьяковим, за узгодженням з яким Левітан пізніше доопрацював зображення водної поверхні, використовуючи етюди, написані ним влітку 1892-го у Владимирській губернії.

Картина «Коло виру» один із трьох найбільших за розміром витворів митця — поруч із полотнами «Над вічним спокоєм» (1894) й «Озеро» (1899–1900). Разом із двома іншими творами першої половини 1890-их років — «Над вічним спокоєм» та «Владимиркою» (1892) — картину «Коло виру» іноді об'єднують у так звану «похмуру» чи «драматичну» трилогію Левітана.

Мистецтвознавець вважав твір «Коло виру» «першим досвідом на шляху створення національного образу у пейзажі» і називав його «одним із видатних полотен у передвижницькому пейзажному живописі», водночас зазначаючи, що ця картина «не є безперечним успіхом» Левітана. Мистецтвознавець писав, що розмір полотна та «дещо драматизована характеристика предметно-колірного середовища» свідчать про те, що однією з цілей автора було «створення епічного видовища, не позбавленого елементів казкової театралізації».

Історія

Попередні події та робота над картиною

Картину «Коло виру» було задумано і розпочато 1891 року, коли Ісаак Левітан жив у селі Затишшя Тверської губернії (нині на території Старицького району Тверської області)). Його супроводжувала художниця , а запросила їх провести літній час на Тверщині , яку Левітан добре знав як близьку подругу Марії Павлівни, сестри Антона Павловича Чехова.

image
Околиці села Берново на топографічній карті 1853 року (Курово-Покровське позначено як Покровське; із заходу на схід через Берново протікає річка , з півночі на південь через Покровське тече річка )

Левітан і Кувшиннікова прибули до тих країв у травні. У листі до Антона Чехова від 29 травня 1891 митець писав: «Пишу тобі з того чарівного куточка землі, де усе, починаючи з повітря і кінчаючи, прости господи, останньою що не є кузькою на землі, пройнято нею, нею — божественною Лікою!». У тому листі Левітан повідомляв, що оселився поблизу садиби Миколи Павловича Панафідіна (дядьки Ліки Мізінової), і писав, що вибрав місце не цілком вдало: «За першого мого приїзду сюди мені все здалося тут дуже милим, а тепер зовсім протилежне, ходжу і дивуюся, як могло мені все це сподобатися». У червні настрій у Левітана покращився, і він написав Чехову: «Зі зміною погоди стало тут цікавіше, з'явилися досить цікаві мотиви».

Неподалік від Затишшя, в селі Берново, біля річки був розташований Анни Миколаївни Вульф, яка успадкувала його від свого батька, Миколи Івановича Вульфа, що помер 1889 року. Левітану сподобався краєвид виру коло старого розваленого млина, і він почав робити олівцевий зарис. Побачивши, що він малює, господиня маєтку розповіла йому переказ, який нібито надихнув Олександра Сергійовича Пушкіна на написання драми «Русалка».

image
Левітан працював над картиною «Коло виру» на березі річки в селі Берново

Історія була пов'язана з часами, коли власником Бернова був дід Анни Миколаївни, Іван Іванович Вульф. Описи цього переказу у різних авторів дещо відрізняються один від одного. За одним джерелом, Іван Іванович, незважаючи на те, що був одружений і мав п'ятьох дітей, відбирав собі для розваг кріпосних дівчат. В одну з молодих селянок, яку перед цим нагледів пан, закохався його слуга-камердинер і побрався з нею. Коли Іван Іванович про це дізнався, він розгнівався і звелів віддати свого слугу в рекрути. Знаючи, що після цього ніщо не врятує її від панських домагань, дівчина втопилася у вирі. В іншому варіанті слуга був не камердинером, а конюхом, а дівчину звали Наталкою, і була донькою мірошника. Молоді люди покохали одне одного, і Наталка чекала на дитину. Коли поголос про це таємне кохання дійшов до пана, конюх був висічений мало не до смерті і потім відданий у солдати, а його кохана з горя втопилася.

image
. Будинок у Курово-Покровському (1891, ТОКГ)

Левітана розповідь Анни Миколаївни Вульф дуже схвилював. З почуттям тривоги він ходив попри греблі, повернувся туди й наступного дня. Поступово він прийшов до думки про те, щоб написати картину. Соф'я Кувшиннікова згадувала: «Зробивши маленький нарис, Левітан вирішив писати великий етюд з натури, і цілий тиждень вранці ми сідали в візок — Левітан на козли, я на заднє сидіння — і везли етюд, як ікону, на млин, а потім назад. Потім із моїм від'їздом до Москви Панафідіни запропонували Левітану перебратися до них, у Покровське, і тут у відведеній йому під майстерню великій залі він написав свою картину».

Справді, після того, як у серпні Кувшиннікова поїхала до Москви, Левітан перебрався в Курово-Покровське — до маєтку, власниками якого були Микола Павлович Панафідін та її дружина Серафима Олександрівна. Головний будинок маєтку зображено на етюді Соф'ї Кувшиннікової «Будинок у Курово-Покровському» (1891), що зберігається у Тверській обласній картинній галереї. Задля праці господарі надали Левітану простору їдальню з п'ятьма вікнами. Кувшиннікова так описувала перебування митця в маєтку Панафідіних: «За Левітаном доглядав і дбав увесь будинок, куди з'їжджалося понад двадцять чоловік рідні. Усі мали свій час відповідно до занять Левітана». На подяку за гостинність тієї ж осені Левітан написав портрет Миколи Панафідіна (нині в Тверській обласній картинній галереї), на котрому зобразив господаря будинку, що сидить у кріслі. Дослідники творчості Левітана вважають, що у маєтку Панафідіних митець писав один із етюдів до картини «Коло виру», а основне полотно створювалося ним взимку 1891/1892 року в Москві.

20-та пересувна вистава та подальші події

На початку 1892 року картину «Коло виру» було закінчено. Її експонували на 20-тій виставці Товариства пересувних художніх виставок («передвижників»), що відкрилася 23 лютого 1892 року у Санкт-Петербурзі, а у квітні того ж року переїхала до Москви. Петербурзька частина вистави проходила у будівлі Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук, а московська — у приміщенні Московського училища живопису, різьбярства і зодчества. На виставі було представлено й інші твори Левітана — «Жовтень» (1891, нині у Самарському обласному художньому музеї), а також «Осінь» і «Літо» (місцезнаходження невідоме). Проте «головною та найзначущою» з експонованих Левітаном на цій виставці робіт була картина «Коло виру». Полотно одразу ж привернуло до себе увагу. Митець-пейзажист у листі до живописця повідомляв, що «Левітан просто диво яким є сильний у новій картині „Вир“». З іншого боку, Ілля Рєпін писав Павлу Третьякову, що «Левітанова велика річ» йому не сподобалася — «для свого розміру зовсім не зроблена», «загальне непогано і тільки».

У московській та петербурзькій пресі з'явилася низка публікацій, де обговорювалася картина «Коло виру». Загалом відгуків було значно менше, ніж з приводу «Тихої обителі», що експонувалася роком раніше (на 19-тій пересувній виставці), і загальний тон коментарів був стриманішим, причому серед них зустрічалися й зовсім несхвальні. Безіменний автор статті «Виставка картин передвижників», опублікованій у (№ 53 від 24 лютого 1892 року), обговорюючи «дуже сильну річ» пензля Ісаака Левітана «Коло виру», писав, що полотно, що зображує взятий прямо з натури «розорений млин у лісистій місцевості», «на відомій відстані <…> позитивно захоплює глядача своєю правдивістю». У часопису (№ 105 від 17 квітня 1892 року) історик і публіцист Володимир Ґрінґмут зазначав, що в технічному відношенні картина «Коло виру» виглядає дещо кращою за інші представлені на виставці твори Левітана, оскільки «колода і вода дуже натуральні, але зелень на задньому плані не написана, а понамальована». У статті, надрукованій у часопису (№ 3187 від 8 травня 1892 року), письменник і критик Микола Александров писав, що картина «Коло виру» є «чисто професорським витвором» — на його думку, «вона широко, вільно написана; вона сповнена гармонії в тонах; але вона не чіпає глядача; вона, наче етюд, дає лише натяк на мотив, але не діє на нашу душу захоплююче чарівно, як діє сама природа і як обов'язково має діяти художня творчість».

image
В. О. Сєров. Портрет І. І. Левітана (1893, ДТГ)

Того ж 1892 року, прямо з вистави, картину придбано в автора Павлом Третьяковим за три тисячі рублів. Незабаром після цього Павло Михайлович попросив митця попрацювати над зображенням води на передньому плані — можливо, однією з причин послужив не зовсім схвальний відгук Рєпіна. У листі до Третьякова від 13 травня 1892 року Левітан повідомляв: «Не подумайте, що я забув Ваше прохання і мою власну свідомість виправити воду в моєму „Коло нурта“. Я не наважувався переписувати його доти, доки не перевірю цей мотив з натурою. Тепер напишу кілька мотивів води і наприкінці травня приїду до Москви і почну переробляти картину».

Мистецтвознавець висловлював припущення, що саме при цій переробці картини Левітан датував її 1892 роком, оскільки варіант, представлений у лютому на пересувній виставці, швидше за все, був готовий ще наприкінці 1891 року. Ба більше, наявність етюдів із зображенням води, використаних Левітаном при доопрацюванні полотна, викликало суперечки про те, де ж насправді знаходиться місце, змальоване на картині.

Письменник та мистецтвознавець , автор життєпису митця, повідомляв, що ці пізніші етюди були написані Левітаном влітку 1892 року у Владимирській губернії, коли він жив у маєтку Городок, розташованому неподалік станції . За свідченням краєзнавця Миколи Соловйова, Левітан писав ці етюди коло річки Липні (очевидно, мається на увазі ), на околицях села Аббакумово (нині в межах міста Костерьово). Ґрунтуючись на цих подробицях, Притков дійшов висновку, що, як і раннє полотно Левітана «Тиха обитель», картину «Коло виру» можна розглядати як «синтетичний пейзаж», що містить у собі поєднання вражень митця різних місць. Олексій Федоров-Давидов не погодився з цим висновком, вважаючи, що ці етюди, зроблені в іншому місці, були використані Левітаном лише для доопрацювання зображення води, що «не змінювало характер образу краєвиду, який є не що інше, як у певному розумінні тлумачена митцем, але все ж таки натура».

image
Картина «Коло виру» в Левітанівській залі ДТГ

Наприкінці серпня 1892 року 20-та пересувна виставка продовжила свою подорож іншими містами Російської імперії, яка завершилася наприкінці лютого 1893 року. За цей час вистава побувала у Харкові (у серпні — вересні), Полтаві (у жовтні), Єлисаветграді (у листопаді; сучасний Кропивницький), Одесі (у листопаді — грудні), Кишиневі (у грудні — січні) та Києві (у січні — лютому). Рецензенти ряду видань, що виходили в цих містах, розкритикували картину «Коло виру». Автор статті в одеському часописі (№ 5636 від 6 грудня 1892 року) писав: «Ріже очі трьома колодами загатки картина пана Левітана „Коло виру“; так б'ють у вічі ці колоди, що, крім них, ви вже нічого не бачите». Рецензент київської газети «Киянин» (№ 48 від 17 лютого 1893 року), котрий писав під псевдонімом «Дилетант», визнавав, що «сам вир зображений дуже правдиво», але при цьому зазначав, що «переслідування за «враженням» і тут послужило митцю погану службу, змусивши його намалювати на задньому плані неприродно похмуру і грубу хащу, а вгорі такі ж хмари для посилення того ж похмурого колориту».

Згодом картина «КОло виру» експонувалася на низці виставок, зокрема на персональних виставах Левітана, що відбулися 1938 року в Державній Третьяковській галереї і 1939 року в Державному Російському музеї в Ленінграді, а також на ювілейній, присвяченій 100-річчю від дня народження митця виставці, що проходила в 1960–1961 роках у Москві, Ленінграді та Києві (картина брала участь тільки в московській та ленінградській частинах експозиції). У 1971–1972 роках картина брала участь у приуроченій до сторіччя ТПХВ виставці «Пейзажний живопис передвижників», що проходила в Києві, Ленінграді, Мінську та Москві (експонувалася лише в Москві). Вона також входила до експонатів ювілейних виставок до 150-річчя від дня народження Левітана, що проходили в Державного Російського музею (з квітня по липень 2010 року) і в на (з жовтня 2010 року по березень 2011 року).

Під час ювілейної вистави Левітана, що проходила у 2010–2011 роках у Москві, було проведено соціологічне опитування відвідувачів експозиції. Згідно з результатами цього опитування, картина «Коло виру» опинилася на першому місці серед творів митця, що найбільше сподобалися глядачам, випередивши полотна «Над вічним спокоєм» (1894, ГТГ) і «Березень» (1895, ДТГ), що розташувалися на другому і третьому місцях відповідно.

Опис

image
Загата і місток (частина картини)

На передньому плані картини зображено містки, що переходять у колоди греблі, праворуч від якої знаходиться вир. За греблею, по інший бік річки, триває вузька стежка, яка, огинаючи прибережні кущі, веде убік темного лісу. Безперервна смуга, складена з містків, греблі і стежки, що триває за нею, є стрижнем композиції і підкреслює глибину пейзажу, як би запрошуючи погляд глядача пройти за собою і проникнути в хащі смеркового лісу. За словами літературознавця , «здається, що старі містки, слизькі, гнилі, ненадійні та небезпечні, заманюють у сиру таємничу глибину лісу».

Незважаючи на те, що річка неширока, «подолання» цього простору виявляється непростим завданням. Сутінкове освітлення і нависла над «згубним місцем» тиша викликають почуття тривоги і незатишності, відчуття «драматичної невирішеності» і навіть почуття небезпеки, що з'являється разом з бажанням кинутися в цей «простір, що загрожує загибеллю». Настрій картини «немов навіяно сільськими оповіданнями про лісунів і водяників, вир — згубне місце, якого треба остерігатися». За словами , «усе тривожно і напружено в цьому краєвиді: і темніша зелень дерев та кущів, і жовта у світлі заходу сонця вода, по-різному, але однаково драматична й у стоячому дзеркалі праворуч, й у тривожних брижах ліворуч».

Значну роль у досягненні емоційної виразності полотна відіграє його колорит. При написанні картини Левітан майстерно вирішив важке завдання «колористичного об'єднання в одне ціле глухих зелених квітів дерев, сіро-фіолетових хмар і жовтих тонів неба, відсвітку у воді, дощок і колод греблі». Митцю вдалося зв'язати колір колод на передньому плані з барвами хмар, при цьому колір дощок греблі виявився перехідним між барвою неба та його відображенням у воді.

Техніка олійного живопису, використана Левітаном при написанні картини, відрізняється великою складністю та різноманітністю. Масивні вписи неба, кущів, колод і відблисків водяної брижі знаходяться в контрасті з витонченим письмом інших ділянок полотна. Місцями просвічує структура полотна, де-не-де видно легкі прописи по його горбкам.

Ескізи та етюди

У Державній Третьяковській галереї знаходиться однойменний малюнок-ескіз картини «Коло виру» (папір або картон сірий, графітний олівець, 32 × 48 см, інв. 2651). Інший однойменний ескіз знаходиться у приватних зборах (папір, акварель, туш, сепія, 16 × 27 см).

Крім цього, у Державній Третьяковській галереї є однойменний етюд для картини «Коло виру» (картон, олія, 25,3 × 33 см, інв. Ж-1062). До 1910 року він перебував у збірці митця та колекціонера М. В. Челіщева, а потім — у московського колекціонера Г. М. Голковського, який передав його як дар Третьяковській галереї 1985 року.

Ще один однойменний етюд знаходиться у приватних збірках (полотно, олія, 59 × 90 см). Мабуть, це той самий етюд, котрий перебував у збірках Є. В. Ляпунової та експонувався на виставі 1960—1961 років, присвяченій 100-річчю митця.

image
Коло виру (ескіз, 1891, картон, карандаш, ДТГ)
image
Коло виру (ескіз, 1891, папір, акварель, туш, сепія, приватна збірка)
image
Коло виру (етюд, 1891, картон, олія, ДТГ)
image
Коло виру (етюд, 1891, полотно, олія, приватна збірка)

Відгуки та критика

Митець Михайло Нестеров у січні 1892 так описував «велику, з рамою аршина чотири» картину «Вир» (рос. Омут): «Враження величезне. Тривожне почуття охоплює цілком і тримає глядача у напруженому збудженні весь час. З часів Куїнджі у пейзажі не з'являлося нічого подібного». Згодом у своїй книзі «Давні дні» Нестеров згадував, що він любив «Вир» Левітана «як щось пережите автором і втілене в реальні форми драматичного ландшафту».

image
М. Васнєцов. Альонушка (1881, ДТГ)

Мистецтвознавець вважав полотно «Коло виру» «першим досвідом на шляху створення національного образу у пейзажі», в якому митець прагнув написати образ природи, пов'язаний з емоційним змістом народних казок та переказів, на кшталт картин Віктора Васнєцова. Далі Федоров-Давидов писав: «Картина „Коло виру“ є об'єктивно значним та змістовним твором. Це, безсумнівно, одне з визначних полотен у передвижницькому краєвидному живописі. Цікавим і значним воно є і для шукань самого Левітана». При цьому він зазначав, що ця картина «не є безперечним успіхом» і не може бути віднесена до кращих робіт Левітана, оскільки в ній «немає тієї органічності, того „єдиного дихання“, тієї безпосередньої поетичності її повного злиття з наймальовничішим тілом картини», які притаманні найкращим полотнам митця.

image
І. І. Левітан. Владимирка (1892, ДТГ)
image
І. І. Левітан. Над вічним спокоєм (1894, ДТГ)

Мистецтвознавка зазначала, що у таких левітанівських краєвидах, як «Коло виру», «Владимирка» і «Над вічним спокоєм», відбивалися «гнітучі обставини життя» і звучала «похмура повість про російську дійсність». Обговорюючи картину «Коло виру», Мальцева писала, що це пейзаж написаний Левітаном «з винятковою майстерністю узагальнення», оскільки у ньому враження, викликані мотивом природи, тісно переплітаються із враженнями життя. За словами Мальцевої, «глибина та значимість взятої митцем теми знайшли у краєвиді своє повне вираження».

У книзі «Пленер у російському живопису ХІХ століття» мистецтвознавець писала, що у композиції картини «Коло виру» дуже велику роль грають колоди греблі, спрямовані прямо на глядача і що залучають його углиб краєвиду. Визнаючи, що «картина гарна своїм похмурим настроєм», Лясковська проте відзначала, що, на її думку, полотно «Коло виру» не можна віднести до «найкращих творів художника», зокрема, через одноманітність колірної гами з переважанням золотистих відтінків.

На думку мистецтвознавця Михайла Алпатова, виняткова своєрідність картини «Коло виру» досягається за рахунок «з'єднання тужливої невизначеності краєвиду з рухом, що стрімко втягує», спрямованим уздовж колод напівзруйнованої загати. За словами Алпатова, в самій побудові цього пейзажу «є щось гнітюче, що владно кличе до виру, що підстерігає, що губить слабку людину», при цьому левітанівське полотно справляє не менш сильне враження, ніж картина Віктора Васнєцова «Альонушка» (1881, ДТГ), у котрій подібний настрій було виражено у постаті дівчини.

image
І. І. Левітан. Тиха обитель (1890, ДТГ)

За словами мистецтвознавця Володимира Петрова, картина «Коло виру» стала «першою серед масштабних робіт, у яких Левітан став як глибокий „драматург“ російського пейзажа». У цьому він погоджувався з Нестеровим у тому, що загальна тональність картини є відбитком драматизму внутрішнього життя митця. Петров писав, що у своїй композиції і «силовими лініями» картина «Коло виру» дуже близька до написаної 1890 року картині «Тиха обитель»: у обох випадках погляд глядача переходить містком через річку, за якою видно стежку, що йде в ліс. Однак при цьому безумовно різні переживання, що викликаються цими картинами, — на відміну від спокійного умиротворення «Тихої обителі», полотно «Коло виру» навіває почуття тривоги та небезпеки, тому ці дві картини можна розглядати як «своєрідну антиномічну пару».

Мистецтвознавець Григорій Стернін писав, що левітанівська картина «Коло виру» мало чим поступається його ж «Владимирці» у смисловій ємності поетичного образу, хоча при цьому не піддається так само прямолінійному ідейному тлумаченню. За словами Стерніна, головне у тому, що у полотні «Коло виру» «взятий пейзажний мотив сам по собі має підкреслену знаковість», оскільки у ньому «більше від органічного буття і, головне, від вічних таємниць самої природи». Стернін зазначав, що у картині «Коло виру» Левітан «схиляється до монументально-декламаційної інтонації», а розмір полотна та «дещо драматизована характеристика предметно-колірного середовища» свідчать про те, що однією з цілей автора було «створення епічного видовища, не позбавленого первня казкової театралізації».

Див. також

    Коментарі

    1. Для датування подій, що відбувалися в Російській імперії, використовується юліанський календар («старий стиль»).

    Примітки

    1. Каталог ГТГ, т. 4, кн. 1, 2001, с. 358.
    2. (рос.) Исаак Левитан — У омута, 1892. Моя Третьяковка — my.tretyakov.ru. оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
    3. Ф. С. Мальцева, 2002, с. 25.
    4. С. Н. Дружинин, 1987, с. 75—76.
    5. Каталог ГТГ, т. 4, кн. 1, 2001, с. 358—359.
    6. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1966, с. 152—158.
    7. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1966, с. 296.
    8. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1975, с. 575—576.
    9. В. А. Петров, 1992, с. 84.
    10. В. А. Петров, 2000, с. 33—35.
    11. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1966, с. 152.
    12. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1986, с. 189.
    13. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1966, с. 161.
    14. Г. Ю. Стернин, 2009, с. 68—70.
    15. Н. С. Шер, 1966, гл. 9.
    16. М. С. Чижмак, 2010, с. 65.
    17. (рос.) Старицкий район. Энциклопедический справочник «Тверская область», region.tverlib.ru. Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 17 травня 2016.
    18. В. К. Лобашов, 2001, с. 73—89.
    19. Т. И. Бойцова, М. М. Железнова, 1986, с. 55.
    20. И. И. Левитан, 1956, с. 35.
    21. И. И. Левитан, 1956, с. 36.
    22. И. И. Левитан, 1956, с. 37.
    23. Пушкин в воспоминаниях современников, 2005, с. 472.
    24. С. А. Пророкова, 1960, с. 124—125.
    25. И. И. Левитан, 1956, с. 171.
    26. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1966, с. 154.
    27. Д. А. Цветков, 1977, с. 143.
    28. Т. И. Бойцова, М. М. Железнова, 1986, с. 56.
    29. И. И. Левитан, 1956, с. 172.
    30. Т. И. Бойцова, М. М. Железнова, 1986, с. 56—57.
    31. С. А. Пророкова, 1960, с. 125—126.
    32. (рос.) Портрет Николая Панафидина. Левитан И. И.. Культура.РФ — ar.culture.ru. оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
    33. В. А. Прытков, 1960, с. 35.
    34. Товарищество передвижных художественных выставок, 1987, с. 413.
    35. Ф. С. Рогинская, 1989, с. 419.
    36. Ф. С. Мальцева, 2002, с. 26.
    37. И. Е. Репин, 1946, с. 157.
    38. А. М. Турков, 1974, с. 69.
    39. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1966, с. 159.
    40. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1966, с. 372—373.
    41. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1966, с. 372.
    42. В. Ф. Круглов, 2001, с. 13.
    43. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1966, с. 156.
    44. И. И. Левитан, 1956, с. 42.
    45. Каталог ГТГ, т. 4, кн. 1, 2001, с. 359.
    46. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1966, с. 156—158.
    47. В. А. Прытков, 1960, с. 35—37.
    48. В. А. Прытков, 1960, с. 37—38.
    49. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1966, с. 158.
    50. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1986, с. 193.
    51. Товарищество передвижных художественных выставок, 1987, с. 437—438.
    52. Товарищество передвижных художественных выставок, 1987, с. 629.
    53. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1966, с. 373.
    54. Каталог ГТГ, т. 4, кн. 1, 2001, с. 463.
    55. Каталог ГТГ, т. 4, кн. 1, 2001, с. 471.
    56. (рос.) В Корпусе Бенуа Михайловского дворца открылась выставка Исаака Левитана. Виртуальный Русский музей — www.virtualrm.spb.ru. оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 вересня 2021.
    57. (рос.) А. Махонин (18 жовтня 2010). В Третьяковской галерее юбилейная выставка Исаака Левитана. — www.vedomosti.ru. оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 6 серпня 2021.
    58. (рос.) Исаак Левитан. К 150-летию со дня рождения. Музеи России — www.museum.ru. оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 6 серпня 2021.
    59. Л. Я. Петрунина, 2012, с. 616.
    60. Г. А. Бялый, 1976, с. 389.
    61. В. А. Петров, 1992, с. 81.
    62. К. Г. Богемская, 1992, с. 234―239.
    63. А. А. Фёдоров-Давыдов, 1966, с. 155.
    64. А. Н. Лужецкая, 1965, с. 259.
    65. (рос.) Левитан Исаак Ильич — У омута, 1891. www.art-catalog.ru. оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 20 вересня 2021.
    66. (рос.) Левитан Исаак Ильич — У омута, 1891. www.art-catalog.ru. оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 20 вересня 2021.
    67. (рос.) Левитан Исаак Ильич — У омута, 1891. www.art-catalog.ru. оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 20 вересня 2021.
    68. (рос.) Левитан Исаак Ильич — У омута, 1891. www.art-catalog.ru. оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 20 вересня 2021.
    69. (рос.) Письма Михаила Васильевича Нестерова. Родным, Москва, 24 января 1892 г. art-nesterov.ru. оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
    70. М. В. Нестеров, 1986, с. 409.
    71. Ф. С. Мальцева, 1968, с. 122.
    72. О. А. Лясковская, 1966, с. 124.
    73. М. В. Алпатов, 1945, с. 16.

    Література

    • (рос.) Алпатов М. В. Левитан. — М. : , 1945. — 32 с. — (Массовая библиотека)
    • (рос.) Пейзаж. сторінки истории / К. Г. Богемская. — М. : Галактика, 1992. — С. 234―239. — .
    • (рос.) , Железнова М. М.. Край вдохновения. — Калинин : (Калининское отделение), 1986. — 175 с.
    • (рос.) Очерки истории русской культуры второй половины XIX века. — М. : Просвещение, 1976. — 432 с.
    • (рос.) Дружинин С. Н.. О русской и советской живописи. — Л. : , 1987. — 232 с.
    • (рос.) Круглов В. Ф.. Исаак Левитан. — М. : , 2001. — 50 с. — (Золотая галерея русской живописи) — .
    • (рос.) Левитан И. И. Письма, документы, воспоминания / . — М. : , 1956. — 335 с.
    • (рос.) Лобашов В. К.. Музы Левитана в Удомельском крае // Вышневолоцкий историко-краеведческий альманах. — Вишній Волочок, 2001. — № 5. — С. 73—89.
    • (рос.) Пленер в русской живописи XIX века. — М. : , 1966. — 192 с.
    • (рос.) Лужецкая А. Н.. Техника масляной живописи русских мастеров с XVIII по начало XX века. — М. : , 1965. — 192 с.
    • (рос.) Мальцева Ф. С..  / , В. Н. Лазарев, , О. А. Швидковский. — М. : Наука, 1968. — Т. 10, кн. 1. — С. 108—178.
    • (рос.) Мальцева Ф. С.. Мастера русского пейзажа. Вторая половина XIX века. Часть 4. — М. : , 2002. — 84 с. — .
    • (рос.) Нестеров М. В. Давние дни: воспоминания, очерки, письма. — Уфа : Башкирское книжное видавництво, 1986. — 559 с.
    • (рос.) Петров В. А.. Исаак Ильич Левитан. — СПб. : , 1992. — 200 с. — (Русские живописцы XIX века)
    • (рос.) Петров В. А.. Исаак Левитан. — М. : , 2000. — .
    • (рос.) Петрунина Л. Я.. Выставка И. И. Левитана глазами зрителей // Третьяковские чтения 2010—2011. — М. : Инико, 2012. — С. 606—618. — .
    • (рос.) Пророкова С. А.. Левитан. — М. : , 1960. — 240 с. — (Жизнь замечательных людей)
    • (рос.) Прытков В. А.. Левитан. — М. : видавництво Академии художеств СССР, 1960. — 132 с.
    • (рос.) Репин И. Е. Переписка с П. М. Третьяковым, 1873—1898 / М. Н. Григорьева. — М. : , 1946. — 255 с.
    • (рос.) Рогинская Ф. С.. Товарищество передвижных художественных выставок. — М. : , 1989. — 430 с.
    • (рос.) От Репина до Врубеля. — М. : , 2009. — 208 с. — .
    • (рос.) Турков А. М. Исаак Ильич Левитан. — М. : , 1974. — 160 с. — (Жизнь в искусстве)
    • (рос.) Исаак Ильич Левитан. Жизнь и творчество. — М. : , 1966. — 403 с.
    • (рос.) Русское и советское искусство. Статьи и очерки. — М. : , 1975. — С. 574—588.
    • (рос.) Русский пейзаж XVIII — начала XX века. — М. : , 1986. — 304 с.
    • (рос.) Цветков Д. А.. Старица и окрестности. — М. : , 1977. — 168 с.
    • (рос.) Чижмак М. С.. Хроника жизни и творчества Исаака Левитана // . — 2010. — № 3. — С. 58—71.
    • (рос.) Шер Н. С.. Рассказы о русских художниках. — М. : Детская литература, 1966. — 394 с.
    • (рос.) Государственная Третьяковская галерея — каталог собрания / , . — М. : Красная площадь, 2001. — Т. 4: Живопись второй половины XIX века, книга 1, А—М. — 528 с. — .
    • (рос.) Пушкин в воспоминаниях современников / И. В. Захаров. — М. : , 2005. — 911 с. — .
    • (рос.) Товарищество передвижных художественных выставок. Письма, документы. 1869—1899 / В. В. Андреева, М. В. Астафьева, , Н. Л. Приймак. — М. : , 1987. — 668 с.

    Посилання

    • Исаак Левитан — У омута, 1892. Моя Третьяковка — my.tretyakov.ru. оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
    • Левитан Исаак Ильич — У омута, 1892. www.art-catalog.ru. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 вересня 2021.
    • (рос.) Исаак Ильич Левитан — Лучшие картины, пейзажи — У омута, 1892. isaak-levitan.ru. Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 20 вересня 2021.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Kolo viru ros U o muta pejzazh rosijskogo hudozhnika Isaaka Levitana 1860 1900 zakinchenij 1892 roku Zberigayetsya u Derzhavnij Tretyakovskij galereyi u Moskvi inv 1484 Rozmir 150 209 sm za inshimi danimi 151 5 212 sm Na perednomu plani polotna zobrazheno mistki sho perehodyat u kolodi grebli pravoruch vid kotroyi znahoditsya vir Po inshij bik richki tyagnetsya vuzka stezhka yaka oginayuchi priberezhni kushi vede ubik temnogo smerkovogo lisu Kolo viruros U omutaTvorec Isaak LevitanChas stvorennya 1892Visota 150 smShirina 209 smMaterial PolotnoTehnika OliyaZberigayetsya Rosiya MoskvaMuzej Derzhavna Tretyakovska galereyaInventarnij nomer 1484 Kolo viru u Vikishovishi Levitan pochav robotu nad kartinoyu 1891 roku v Tverskij guberniyi vikoristovuyuchi za naturu krayevid bilya richki na okolicyah sela Bernovo Vzimku 1891 1892 roku hudozhnik prodovzhiv robotu nad kartinoyu u Moskvi a v lyutomu 1892 roku yiyi bulo predstavleno na 20 tij vistavci Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok peredvizhnikiv vidkrita u Sankt Peterburzi Pryamo z vistavi polotno bulo pridbano u avtora Pavlom Tretyakovim za uzgodzhennyam z yakim Levitan piznishe doopracyuvav zobrazhennya vodnoyi poverhni vikoristovuyuchi etyudi napisani nim vlitku 1892 go u Vladimirskij guberniyi Kartina Kolo viru odin iz troh najbilshih za rozmirom vitvoriv mitcya poruch iz polotnami Nad vichnim spokoyem 1894 j Ozero 1899 1900 Razom iz dvoma inshimi tvorami pershoyi polovini 1890 ih rokiv Nad vichnim spokoyem ta Vladimirkoyu 1892 kartinu Kolo viru inodi ob yednuyut u tak zvanu pohmuru chi dramatichnu trilogiyu Levitana Mistectvoznavec vvazhav tvir Kolo viru pershim dosvidom na shlyahu stvorennya nacionalnogo obrazu u pejzazhi i nazivav jogo odnim iz vidatnih poloten u peredvizhnickomu pejzazhnomu zhivopisi vodnochas zaznachayuchi sho cya kartina ne ye bezperechnim uspihom Levitana Mistectvoznavec pisav sho rozmir polotna ta desho dramatizovana harakteristika predmetno kolirnogo seredovisha svidchat pro te sho odniyeyu z cilej avtora bulo stvorennya epichnogo vidovisha ne pozbavlenogo elementiv kazkovoyi teatralizaciyi IstoriyaPoperedni podiyi ta robota nad kartinoyu Kartinu Kolo viru bulo zadumano i rozpochato 1891 roku koli Isaak Levitan zhiv u seli Zatishshya Tverskoyi guberniyi nini na teritoriyi Starickogo rajonu Tverskoyi oblasti Jogo suprovodzhuvala hudozhnicya a zaprosila yih provesti litnij chas na Tvershini yaku Levitan dobre znav yak blizku podrugu Mariyi Pavlivni sestri Antona Pavlovicha Chehova Okolici sela Bernovo na topografichnij karti 1853 roku Kurovo Pokrovske poznacheno yak Pokrovske iz zahodu na shid cherez Bernovo protikaye richka z pivnochi na pivden cherez Pokrovske teche richka Levitan i Kuvshinnikova pribuli do tih krayiv u travni U listi do Antona Chehova vid 29 travnya 1891 mitec pisav Pishu tobi z togo charivnogo kutochka zemli de use pochinayuchi z povitrya i kinchayuchi prosti gospodi ostannoyu sho ne ye kuzkoyu na zemli projnyato neyu neyu bozhestvennoyu Likoyu U tomu listi Levitan povidomlyav sho oselivsya poblizu sadibi Mikoli Pavlovicha Panafidina dyadki Liki Mizinovoyi i pisav sho vibrav misce ne cilkom vdalo Za pershogo mogo priyizdu syudi meni vse zdalosya tut duzhe milim a teper zovsim protilezhne hodzhu i divuyusya yak moglo meni vse ce spodobatisya U chervni nastrij u Levitana pokrashivsya i vin napisav Chehovu Zi zminoyu pogodi stalo tut cikavishe z yavilisya dosit cikavi motivi Nepodalik vid Zatishshya v seli Bernovo bilya richki buv roztashovanij Anni Mikolayivni Vulf yaka uspadkuvala jogo vid svogo batka Mikoli Ivanovicha Vulfa sho pomer 1889 roku Levitanu spodobavsya krayevid viru kolo starogo rozvalenogo mlina i vin pochav robiti olivcevij zaris Pobachivshi sho vin malyuye gospodinya mayetku rozpovila jomu perekaz yakij nibito nadihnuv Oleksandra Sergijovicha Pushkina na napisannya drami Rusalka Levitan pracyuvav nad kartinoyu Kolo viru na berezi richki v seli Bernovo Istoriya bula pov yazana z chasami koli vlasnikom Bernova buv did Anni Mikolayivni Ivan Ivanovich Vulf Opisi cogo perekazu u riznih avtoriv desho vidriznyayutsya odin vid odnogo Za odnim dzherelom Ivan Ivanovich nezvazhayuchi na te sho buv odruzhenij i mav p yatoh ditej vidbirav sobi dlya rozvag kriposnih divchat V odnu z molodih selyanok yaku pered cim naglediv pan zakohavsya jogo sluga kamerdiner i pobravsya z neyu Koli Ivan Ivanovich pro ce diznavsya vin rozgnivavsya i zveliv viddati svogo slugu v rekruti Znayuchi sho pislya cogo nisho ne vryatuye yiyi vid panskih domagan divchina vtopilasya u viri V inshomu varianti sluga buv ne kamerdinerom a konyuhom a divchinu zvali Natalkoyu i bula donkoyu miroshnika Molodi lyudi pokohali odne odnogo i Natalka chekala na ditinu Koli pogolos pro ce tayemne kohannya dijshov do pana konyuh buv visichenij malo ne do smerti i potim viddanij u soldati a jogo kohana z gorya vtopilasya Budinok u Kurovo Pokrovskomu 1891 TOKG Levitana rozpovid Anni Mikolayivni Vulf duzhe shvilyuvav Z pochuttyam trivogi vin hodiv popri grebli povernuvsya tudi j nastupnogo dnya Postupovo vin prijshov do dumki pro te shob napisati kartinu Sof ya Kuvshinnikova zgaduvala Zrobivshi malenkij naris Levitan virishiv pisati velikij etyud z naturi i cilij tizhden vranci mi sidali v vizok Levitan na kozli ya na zadnye sidinnya i vezli etyud yak ikonu na mlin a potim nazad Potim iz moyim vid yizdom do Moskvi Panafidini zaproponuvali Levitanu perebratisya do nih u Pokrovske i tut u vidvedenij jomu pid majsternyu velikij zali vin napisav svoyu kartinu Spravdi pislya togo yak u serpni Kuvshinnikova poyihala do Moskvi Levitan perebravsya v Kurovo Pokrovske do mayetku vlasnikami yakogo buli Mikola Pavlovich Panafidin ta yiyi druzhina Serafima Oleksandrivna Golovnij budinok mayetku zobrazheno na etyudi Sof yi Kuvshinnikovoyi Budinok u Kurovo Pokrovskomu 1891 sho zberigayetsya u Tverskij oblasnij kartinnij galereyi Zadlya praci gospodari nadali Levitanu prostoru yidalnyu z p yatma viknami Kuvshinnikova tak opisuvala perebuvannya mitcya v mayetku Panafidinih Za Levitanom doglyadav i dbav uves budinok kudi z yizhdzhalosya ponad dvadcyat cholovik ridni Usi mali svij chas vidpovidno do zanyat Levitana Na podyaku za gostinnist tiyeyi zh oseni Levitan napisav portret Mikoli Panafidina nini v Tverskij oblasnij kartinnij galereyi na kotromu zobraziv gospodarya budinku sho sidit u krisli Doslidniki tvorchosti Levitana vvazhayut sho u mayetku Panafidinih mitec pisav odin iz etyudiv do kartini Kolo viru a osnovne polotno stvoryuvalosya nim vzimku 1891 1892 roku v Moskvi 20 ta peresuvna vistava ta podalshi podiyi Na pochatku 1892 roku kartinu Kolo viru bulo zakincheno Yiyi eksponuvali na 20 tij vistavci Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok peredvizhnikiv sho vidkrilasya 23 lyutogo 1892 roku u Sankt Peterburzi a u kvitni togo zh roku pereyihala do Moskvi Peterburzka chastina vistavi prohodila u budivli Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk a moskovska u primishenni Moskovskogo uchilisha zhivopisu rizbyarstva i zodchestva Na vistavi bulo predstavleno j inshi tvori Levitana Zhovten 1891 nini u Samarskomu oblasnomu hudozhnomu muzeyi a takozh Osin i Lito misceznahodzhennya nevidome Prote golovnoyu ta najznachushoyu z eksponovanih Levitanom na cij vistavci robit bula kartina Kolo viru Polotno odrazu zh privernulo do sebe uvagu Mitec pejzazhist u listi do zhivopiscya povidomlyav sho Levitan prosto divo yakim ye silnij u novij kartini Vir Z inshogo boku Illya Ryepin pisav Pavlu Tretyakovu sho Levitanova velika rich jomu ne spodobalasya dlya svogo rozmiru zovsim ne zroblena zagalne nepogano i tilki U moskovskij ta peterburzkij presi z yavilasya nizka publikacij de obgovoryuvalasya kartina Kolo viru Zagalom vidgukiv bulo znachno menshe nizh z privodu Tihoyi obiteli sho eksponuvalasya rokom ranishe na 19 tij peresuvnij vistavci i zagalnij ton komentariv buv strimanishim prichomu sered nih zustrichalisya j zovsim neshvalni Bezimennij avtor statti Vistavka kartin peredvizhnikiv opublikovanij u 53 vid 24 lyutogo 1892 roku obgovoryuyuchi duzhe silnu rich penzlya Isaaka Levitana Kolo viru pisav sho polotno sho zobrazhuye vzyatij pryamo z naturi rozorenij mlin u lisistij miscevosti na vidomij vidstani lt gt pozitivno zahoplyuye glyadacha svoyeyu pravdivistyu U chasopisu 105 vid 17 kvitnya 1892 roku istorik i publicist Volodimir Gringmut zaznachav sho v tehnichnomu vidnoshenni kartina Kolo viru viglyadaye desho krashoyu za inshi predstavleni na vistavci tvori Levitana oskilki koloda i voda duzhe naturalni ale zelen na zadnomu plani ne napisana a ponamalovana U statti nadrukovanij u chasopisu 3187 vid 8 travnya 1892 roku pismennik i kritik Mikola Aleksandrov pisav sho kartina Kolo viru ye chisto profesorskim vitvorom na jogo dumku vona shiroko vilno napisana vona spovnena garmoniyi v tonah ale vona ne chipaye glyadacha vona nache etyud daye lishe natyak na motiv ale ne diye na nashu dushu zahoplyuyuche charivno yak diye sama priroda i yak obov yazkovo maye diyati hudozhnya tvorchist V O Syerov Portret I I Levitana 1893 DTG Togo zh 1892 roku pryamo z vistavi kartinu pridbano v avtora Pavlom Tretyakovim za tri tisyachi rubliv Nezabarom pislya cogo Pavlo Mihajlovich poprosiv mitcya popracyuvati nad zobrazhennyam vodi na perednomu plani mozhlivo odniyeyu z prichin posluzhiv ne zovsim shvalnij vidguk Ryepina U listi do Tretyakova vid 13 travnya 1892 roku Levitan povidomlyav Ne podumajte sho ya zabuv Vashe prohannya i moyu vlasnu svidomist vipraviti vodu v moyemu Kolo nurta Ya ne navazhuvavsya perepisuvati jogo doti doki ne pereviryu cej motiv z naturoyu Teper napishu kilka motiviv vodi i naprikinci travnya priyidu do Moskvi i pochnu pereroblyati kartinu Mistectvoznavec vislovlyuvav pripushennya sho same pri cij pererobci kartini Levitan datuvav yiyi 1892 rokom oskilki variant predstavlenij u lyutomu na peresuvnij vistavci shvidshe za vse buv gotovij she naprikinci 1891 roku Ba bilshe nayavnist etyudiv iz zobrazhennyam vodi vikoristanih Levitanom pri doopracyuvanni polotna viklikalo superechki pro te de zh naspravdi znahoditsya misce zmalovane na kartini Pismennik ta mistectvoznavec avtor zhittyepisu mitcya povidomlyav sho ci piznishi etyudi buli napisani Levitanom vlitku 1892 roku u Vladimirskij guberniyi koli vin zhiv u mayetku Gorodok roztashovanomu nepodalik stanciyi Za svidchennyam krayeznavcya Mikoli Solovjova Levitan pisav ci etyudi kolo richki Lipni ochevidno mayetsya na uvazi na okolicyah sela Abbakumovo nini v mezhah mista Kosterovo Gruntuyuchis na cih podrobicyah Pritkov dijshov visnovku sho yak i rannye polotno Levitana Tiha obitel kartinu Kolo viru mozhna rozglyadati yak sintetichnij pejzazh sho mistit u sobi poyednannya vrazhen mitcya riznih misc Oleksij Fedorov Davidov ne pogodivsya z cim visnovkom vvazhayuchi sho ci etyudi zrobleni v inshomu misci buli vikoristani Levitanom lishe dlya doopracyuvannya zobrazhennya vodi sho ne zminyuvalo harakter obrazu krayevidu yakij ye ne sho inshe yak u pevnomu rozuminni tlumachena mitcem ale vse zh taki natura Kartina Kolo viru v Levitanivskij zali DTG Naprikinci serpnya 1892 roku 20 ta peresuvna vistavka prodovzhila svoyu podorozh inshimi mistami Rosijskoyi imperiyi yaka zavershilasya naprikinci lyutogo 1893 roku Za cej chas vistava pobuvala u Harkovi u serpni veresni Poltavi u zhovtni Yelisavetgradi u listopadi suchasnij Kropivnickij Odesi u listopadi grudni Kishinevi u grudni sichni ta Kiyevi u sichni lyutomu Recenzenti ryadu vidan sho vihodili v cih mistah rozkritikuvali kartinu Kolo viru Avtor statti v odeskomu chasopisi 5636 vid 6 grudnya 1892 roku pisav Rizhe ochi troma kolodami zagatki kartina pana Levitana Kolo viru tak b yut u vichi ci kolodi sho krim nih vi vzhe nichogo ne bachite Recenzent kiyivskoyi gazeti Kiyanin 48 vid 17 lyutogo 1893 roku kotrij pisav pid psevdonimom Diletant viznavav sho sam vir zobrazhenij duzhe pravdivo ale pri comu zaznachav sho peresliduvannya za vrazhennyam i tut posluzhilo mitcyu poganu sluzhbu zmusivshi jogo namalyuvati na zadnomu plani neprirodno pohmuru i grubu hashu a vgori taki zh hmari dlya posilennya togo zh pohmurogo koloritu Zgodom kartina KOlo viru eksponuvalasya na nizci vistavok zokrema na personalnih vistavah Levitana sho vidbulisya 1938 roku v Derzhavnij Tretyakovskij galereyi i 1939 roku v Derzhavnomu Rosijskomu muzeyi v Leningradi a takozh na yuvilejnij prisvyachenij 100 richchyu vid dnya narodzhennya mitcya vistavci sho prohodila v 1960 1961 rokah u Moskvi Leningradi ta Kiyevi kartina brala uchast tilki v moskovskij ta leningradskij chastinah ekspoziciyi U 1971 1972 rokah kartina brala uchast u priurochenij do storichchya TPHV vistavci Pejzazhnij zhivopis peredvizhnikiv sho prohodila v Kiyevi Leningradi Minsku ta Moskvi eksponuvalasya lishe v Moskvi Vona takozh vhodila do eksponativ yuvilejnih vistavok do 150 richchya vid dnya narodzhennya Levitana sho prohodili v Derzhavnogo Rosijskogo muzeyu z kvitnya po lipen 2010 roku i v na z zhovtnya 2010 roku po berezen 2011 roku Pid chas yuvilejnoyi vistavi Levitana sho prohodila u 2010 2011 rokah u Moskvi bulo provedeno sociologichne opituvannya vidviduvachiv ekspoziciyi Zgidno z rezultatami cogo opituvannya kartina Kolo viru opinilasya na pershomu misci sered tvoriv mitcya sho najbilshe spodobalisya glyadacham viperedivshi polotna Nad vichnim spokoyem 1894 GTG i Berezen 1895 DTG sho roztashuvalisya na drugomu i tretomu miscyah vidpovidno OpisZagata i mistok chastina kartini Na perednomu plani kartini zobrazheno mistki sho perehodyat u kolodi grebli pravoruch vid yakoyi znahoditsya vir Za grebleyu po inshij bik richki trivaye vuzka stezhka yaka oginayuchi priberezhni kushi vede ubik temnogo lisu Bezperervna smuga skladena z mistkiv grebli i stezhki sho trivaye za neyu ye strizhnem kompoziciyi i pidkreslyuye glibinu pejzazhu yak bi zaproshuyuchi poglyad glyadacha projti za soboyu i proniknuti v hashi smerkovogo lisu Za slovami literaturoznavcya zdayetsya sho stari mistki slizki gnili nenadijni ta nebezpechni zamanyuyut u siru tayemnichu glibinu lisu Nezvazhayuchi na te sho richka neshiroka podolannya cogo prostoru viyavlyayetsya neprostim zavdannyam Sutinkove osvitlennya i navisla nad zgubnim miscem tisha viklikayut pochuttya trivogi i nezatishnosti vidchuttya dramatichnoyi nevirishenosti i navit pochuttya nebezpeki sho z yavlyayetsya razom z bazhannyam kinutisya v cej prostir sho zagrozhuye zagibellyu Nastrij kartini nemov naviyano silskimi opovidannyami pro lisuniv i vodyanikiv vir zgubne misce yakogo treba osterigatisya Za slovami use trivozhno i napruzheno v comu krayevidi i temnisha zelen derev ta kushiv i zhovta u svitli zahodu soncya voda po riznomu ale odnakovo dramatichna j u stoyachomu dzerkali pravoruch j u trivozhnih brizhah livoruch Znachnu rol u dosyagnenni emocijnoyi viraznosti polotna vidigraye jogo kolorit Pri napisanni kartini Levitan majsterno virishiv vazhke zavdannya koloristichnogo ob yednannya v odne cile gluhih zelenih kvitiv derev siro fioletovih hmar i zhovtih toniv neba vidsvitku u vodi doshok i kolod grebli Mitcyu vdalosya zv yazati kolir kolod na perednomu plani z barvami hmar pri comu kolir doshok grebli viyavivsya perehidnim mizh barvoyu neba ta jogo vidobrazhennyam u vodi Tehnika olijnogo zhivopisu vikoristana Levitanom pri napisanni kartini vidriznyayetsya velikoyu skladnistyu ta riznomanitnistyu Masivni vpisi neba kushiv kolod i vidbliskiv vodyanoyi brizhi znahodyatsya v kontrasti z vitonchenim pismom inshih dilyanok polotna Miscyami prosvichuye struktura polotna de ne de vidno legki propisi po jogo gorbkam Eskizi ta etyudiU Derzhavnij Tretyakovskij galereyi znahoditsya odnojmennij malyunok eskiz kartini Kolo viru papir abo karton sirij grafitnij olivec 32 48 sm inv 2651 Inshij odnojmennij eskiz znahoditsya u privatnih zborah papir akvarel tush sepiya 16 27 sm Krim cogo u Derzhavnij Tretyakovskij galereyi ye odnojmennij etyud dlya kartini Kolo viru karton oliya 25 3 33 sm inv Zh 1062 Do 1910 roku vin perebuvav u zbirci mitcya ta kolekcionera M V Chelisheva a potim u moskovskogo kolekcionera G M Golkovskogo yakij peredav jogo yak dar Tretyakovskij galereyi 1985 roku She odin odnojmennij etyud znahoditsya u privatnih zbirkah polotno oliya 59 90 sm Mabut ce toj samij etyud kotrij perebuvav u zbirkah Ye V Lyapunovoyi ta eksponuvavsya na vistavi 1960 1961 rokiv prisvyachenij 100 richchyu mitcya Kolo viru eskiz 1891 karton karandash DTG Kolo viru eskiz 1891 papir akvarel tush sepiya privatna zbirka Kolo viru etyud 1891 karton oliya DTG Kolo viru etyud 1891 polotno oliya privatna zbirka Vidguki ta kritikaMitec Mihajlo Nesterov u sichni 1892 tak opisuvav veliku z ramoyu arshina chotiri kartinu Vir ros Omut Vrazhennya velichezne Trivozhne pochuttya ohoplyuye cilkom i trimaye glyadacha u napruzhenomu zbudzhenni ves chas Z chasiv Kuyindzhi u pejzazhi ne z yavlyalosya nichogo podibnogo Zgodom u svoyij knizi Davni dni Nesterov zgaduvav sho vin lyubiv Vir Levitana yak shos perezhite avtorom i vtilene v realni formi dramatichnogo landshaftu M Vasnyecov Alonushka 1881 DTG Mistectvoznavec vvazhav polotno Kolo viru pershim dosvidom na shlyahu stvorennya nacionalnogo obrazu u pejzazhi v yakomu mitec pragnuv napisati obraz prirodi pov yazanij z emocijnim zmistom narodnih kazok ta perekaziv na kshtalt kartin Viktora Vasnyecova Dali Fedorov Davidov pisav Kartina Kolo viru ye ob yektivno znachnim ta zmistovnim tvorom Ce bezsumnivno odne z viznachnih poloten u peredvizhnickomu krayevidnomu zhivopisi Cikavim i znachnim vono ye i dlya shukan samogo Levitana Pri comu vin zaznachav sho cya kartina ne ye bezperechnim uspihom i ne mozhe buti vidnesena do krashih robit Levitana oskilki v nij nemaye tiyeyi organichnosti togo yedinogo dihannya tiyeyi bezposerednoyi poetichnosti yiyi povnogo zlittya z najmalovnichishim tilom kartini yaki pritamanni najkrashim polotnam mitcya I I Levitan Vladimirka 1892 DTG I I Levitan Nad vichnim spokoyem 1894 DTG Mistectvoznavka zaznachala sho u takih levitanivskih krayevidah yak Kolo viru Vladimirka i Nad vichnim spokoyem vidbivalisya gnituchi obstavini zhittya i zvuchala pohmura povist pro rosijsku dijsnist Obgovoryuyuchi kartinu Kolo viru Malceva pisala sho ce pejzazh napisanij Levitanom z vinyatkovoyu majsternistyu uzagalnennya oskilki u nomu vrazhennya viklikani motivom prirodi tisno pereplitayutsya iz vrazhennyami zhittya Za slovami Malcevoyi glibina ta znachimist vzyatoyi mitcem temi znajshli u krayevidi svoye povne virazhennya U knizi Plener u rosijskomu zhivopisu HIH stolittya mistectvoznavec pisala sho u kompoziciyi kartini Kolo viru duzhe veliku rol grayut kolodi grebli spryamovani pryamo na glyadacha i sho zaluchayut jogo uglib krayevidu Viznayuchi sho kartina garna svoyim pohmurim nastroyem Lyaskovska prote vidznachala sho na yiyi dumku polotno Kolo viru ne mozhna vidnesti do najkrashih tvoriv hudozhnika zokrema cherez odnomanitnist kolirnoyi gami z perevazhannyam zolotistih vidtinkiv Na dumku mistectvoznavcya Mihajla Alpatova vinyatkova svoyeridnist kartini Kolo viru dosyagayetsya za rahunok z yednannya tuzhlivoyi neviznachenosti krayevidu z ruhom sho strimko vtyaguye spryamovanim uzdovzh kolod napivzrujnovanoyi zagati Za slovami Alpatova v samij pobudovi cogo pejzazhu ye shos gnityuche sho vladno kliche do viru sho pidsterigaye sho gubit slabku lyudinu pri comu levitanivske polotno spravlyaye ne mensh silne vrazhennya nizh kartina Viktora Vasnyecova Alonushka 1881 DTG u kotrij podibnij nastrij bulo virazheno u postati divchini I I Levitan Tiha obitel 1890 DTG Za slovami mistectvoznavcya Volodimira Petrova kartina Kolo viru stala pershoyu sered masshtabnih robit u yakih Levitan stav yak glibokij dramaturg rosijskogo pejzazha U comu vin pogodzhuvavsya z Nesterovim u tomu sho zagalna tonalnist kartini ye vidbitkom dramatizmu vnutrishnogo zhittya mitcya Petrov pisav sho u svoyij kompoziciyi i silovimi liniyami kartina Kolo viru duzhe blizka do napisanoyi 1890 roku kartini Tiha obitel u oboh vipadkah poglyad glyadacha perehodit mistkom cherez richku za yakoyu vidno stezhku sho jde v lis Odnak pri comu bezumovno rizni perezhivannya sho viklikayutsya cimi kartinami na vidminu vid spokijnogo umirotvorennya Tihoyi obiteli polotno Kolo viru navivaye pochuttya trivogi ta nebezpeki tomu ci dvi kartini mozhna rozglyadati yak svoyeridnu antinomichnu paru Mistectvoznavec Grigorij Sternin pisav sho levitanivska kartina Kolo viru malo chim postupayetsya jogo zh Vladimirci u smislovij yemnosti poetichnogo obrazu hocha pri comu ne piddayetsya tak samo pryamolinijnomu idejnomu tlumachennyu Za slovami Sternina golovne u tomu sho u polotni Kolo viru vzyatij pejzazhnij motiv sam po sobi maye pidkreslenu znakovist oskilki u nomu bilshe vid organichnogo buttya i golovne vid vichnih tayemnic samoyi prirodi Sternin zaznachav sho u kartini Kolo viru Levitan shilyayetsya do monumentalno deklamacijnoyi intonaciyi a rozmir polotna ta desho dramatizovana harakteristika predmetno kolirnogo seredovisha svidchat pro te sho odniyeyu z cilej avtora bulo stvorennya epichnogo vidovisha ne pozbavlenogo pervnya kazkovoyi teatralizaciyi Div takozhKomentariDlya datuvannya podij sho vidbuvalisya v Rosijskij imperiyi vikoristovuyetsya yulianskij kalendar starij stil PrimitkiKatalog GTG t 4 kn 1 2001 s 358 ros Isaak Levitan U omuta 1892 Moya Tretyakovka my tretyakov ru originalu za 21 veresnya 2021 Procitovano 20 veresnya 2021 F S Malceva 2002 s 25 S N Druzhinin 1987 s 75 76 Katalog GTG t 4 kn 1 2001 s 358 359 A A Fyodorov Davydov 1966 s 152 158 A A Fyodorov Davydov 1966 s 296 A A Fyodorov Davydov 1975 s 575 576 V A Petrov 1992 s 84 V A Petrov 2000 s 33 35 A A Fyodorov Davydov 1966 s 152 A A Fyodorov Davydov 1986 s 189 A A Fyodorov Davydov 1966 s 161 G Yu Sternin 2009 s 68 70 N S Sher 1966 gl 9 M S Chizhmak 2010 s 65 ros Starickij rajon Enciklopedicheskij spravochnik Tverskaya oblast region tverlib ru Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2012 Procitovano 17 travnya 2016 V K Lobashov 2001 s 73 89 T I Bojcova M M Zheleznova 1986 s 55 I I Levitan 1956 s 35 I I Levitan 1956 s 36 I I Levitan 1956 s 37 Pushkin v vospominaniyah sovremennikov 2005 s 472 S A Prorokova 1960 s 124 125 I I Levitan 1956 s 171 A A Fyodorov Davydov 1966 s 154 D A Cvetkov 1977 s 143 T I Bojcova M M Zheleznova 1986 s 56 I I Levitan 1956 s 172 T I Bojcova M M Zheleznova 1986 s 56 57 S A Prorokova 1960 s 125 126 ros Portret Nikolaya Panafidina Levitan I I Kultura RF ar culture ru originalu za 26 veresnya 2021 Procitovano 22 veresnya 2021 V A Prytkov 1960 s 35 Tovarishestvo peredvizhnyh hudozhestvennyh vystavok 1987 s 413 F S Roginskaya 1989 s 419 F S Malceva 2002 s 26 I E Repin 1946 s 157 A M Turkov 1974 s 69 A A Fyodorov Davydov 1966 s 159 A A Fyodorov Davydov 1966 s 372 373 A A Fyodorov Davydov 1966 s 372 V F Kruglov 2001 s 13 A A Fyodorov Davydov 1966 s 156 I I Levitan 1956 s 42 Katalog GTG t 4 kn 1 2001 s 359 A A Fyodorov Davydov 1966 s 156 158 V A Prytkov 1960 s 35 37 V A Prytkov 1960 s 37 38 A A Fyodorov Davydov 1966 s 158 A A Fyodorov Davydov 1986 s 193 Tovarishestvo peredvizhnyh hudozhestvennyh vystavok 1987 s 437 438 Tovarishestvo peredvizhnyh hudozhestvennyh vystavok 1987 s 629 A A Fyodorov Davydov 1966 s 373 Katalog GTG t 4 kn 1 2001 s 463 Katalog GTG t 4 kn 1 2001 s 471 ros V Korpuse Benua Mihajlovskogo dvorca otkrylas vystavka Isaaka Levitana Virtualnyj Russkij muzej www virtualrm spb ru originalu za 25 sichnya 2020 Procitovano 25 veresnya 2021 ros A Mahonin 18 zhovtnya 2010 V Tretyakovskoj galeree yubilejnaya vystavka Isaaka Levitana www vedomosti ru originalu za 3 zhovtnya 2015 Procitovano 6 serpnya 2021 ros Isaak Levitan K 150 letiyu so dnya rozhdeniya Muzei Rossii www museum ru originalu za 4 travnya 2017 Procitovano 6 serpnya 2021 L Ya Petrunina 2012 s 616 G A Byalyj 1976 s 389 V A Petrov 1992 s 81 K G Bogemskaya 1992 s 234 239 A A Fyodorov Davydov 1966 s 155 A N Luzheckaya 1965 s 259 ros Levitan Isaak Ilich U omuta 1891 www art catalog ru originalu za 1 travnya 2016 Procitovano 20 veresnya 2021 ros Levitan Isaak Ilich U omuta 1891 www art catalog ru originalu za 1 travnya 2016 Procitovano 20 veresnya 2021 ros Levitan Isaak Ilich U omuta 1891 www art catalog ru originalu za 1 travnya 2016 Procitovano 20 veresnya 2021 ros Levitan Isaak Ilich U omuta 1891 www art catalog ru originalu za 1 travnya 2016 Procitovano 20 veresnya 2021 ros Pisma Mihaila Vasilevicha Nesterova Rodnym Moskva 24 yanvarya 1892 g art nesterov ru originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 14 travnya 2016 M V Nesterov 1986 s 409 F S Malceva 1968 s 122 O A Lyaskovskaya 1966 s 124 M V Alpatov 1945 s 16 Literatura ros Alpatov M V Levitan M 1945 32 s Massovaya biblioteka ros Pejzazh storinki istorii K G Bogemskaya M Galaktika 1992 S 234 239 ISBN 5 269 00053 9 ros Zheleznova M M Kraj vdohnoveniya Kalinin Kalininskoe otdelenie 1986 175 s ros Ocherki istorii russkoj kultury vtoroj poloviny XIX veka M Prosveshenie 1976 432 s ros Druzhinin S N O russkoj i sovetskoj zhivopisi L 1987 232 s ros Kruglov V F Isaak Levitan M 2001 50 s Zolotaya galereya russkoj zhivopisi ISBN 5 88896 051 9 ros Levitan I I Pisma dokumenty vospominaniya M 1956 335 s ros Lobashov V K Muzy Levitana v Udomelskom krae Vyshnevolockij istoriko kraevedcheskij almanah Vishnij Volochok 2001 5 S 73 89 ros Plener v russkoj zhivopisi XIX veka M 1966 192 s ros Luzheckaya A N Tehnika maslyanoj zhivopisi russkih masterov s XVIII po nachalo XX veka M 1965 192 s ros Malceva F S V N Lazarev O A Shvidkovskij M Nauka 1968 T 10 kn 1 S 108 178 ros Malceva F S Mastera russkogo pejzazha Vtoraya polovina XIX veka Chast 4 M 2002 84 s ISBN 9785210013484 ros Nesterov M V Davnie dni vospominaniya ocherki pisma Ufa Bashkirskoe knizhnoe vidavnictvo 1986 559 s ros Petrov V A Isaak Ilich Levitan SPb 1992 200 s Russkie zhivopiscy XIX veka ros Petrov V A Isaak Levitan M 2000 ISBN 5 7793 0250 2 ros Petrunina L Ya Vystavka I I Levitana glazami zritelej Tretyakovskie chteniya 2010 2011 M Iniko 2012 S 606 618 ISBN 978 5 89580 106 2 ros Prorokova S A Levitan M 1960 240 s Zhizn zamechatelnyh lyudej ros Prytkov V A Levitan M vidavnictvo Akademii hudozhestv SSSR 1960 132 s ros Repin I E Perepiska s P M Tretyakovym 1873 1898 M N Grigoreva M 1946 255 s ros Roginskaya F S Tovarishestvo peredvizhnyh hudozhestvennyh vystavok M 1989 430 s ros Ot Repina do Vrubelya M 2009 208 s ISBN 978 5 269 01086 6 ros Turkov A M Isaak Ilich Levitan M 1974 160 s Zhizn v iskusstve ros Isaak Ilich Levitan Zhizn i tvorchestvo M 1966 403 s ros Russkoe i sovetskoe iskusstvo Stati i ocherki M 1975 S 574 588 ros Russkij pejzazh XVIII nachala XX veka M 1986 304 s ros Cvetkov D A Starica i okrestnosti M 1977 168 s ros Chizhmak M S Hronika zhizni i tvorchestva Isaaka Levitana 2010 3 S 58 71 ros Sher N S Rasskazy o russkih hudozhnikah M Detskaya literatura 1966 394 s ros Gosudarstvennaya Tretyakovskaya galereya katalog sobraniya M Krasnaya ploshad 2001 T 4 Zhivopis vtoroj poloviny XIX veka kniga 1 A M 528 s ISBN 5 900743 56 X ros Pushkin v vospominaniyah sovremennikov I V Zaharov M 2005 911 s ISBN 5815905399 ros Tovarishestvo peredvizhnyh hudozhestvennyh vystavok Pisma dokumenty 1869 1899 V V Andreeva M V Astafeva N L Prijmak M 1987 668 s PosilannyaIsaak Levitan U omuta 1892 Moya Tretyakovka my tretyakov ru originalu za 21 veresnya 2021 Procitovano 20 veresnya 2021 Levitan Isaak Ilich U omuta 1892 www art catalog ru originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 veresnya 2021 ros Isaak Ilich Levitan Luchshie kartiny pejzazhi U omuta 1892 isaak levitan ru Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2012 Procitovano 20 veresnya 2021

    Дата публікації:
    Топ