Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Товариство пересувних художніх виставок (рос. Товарищество передвижных художественных выставок), скорочено передвижники — творче ідеологічне об'єднання художників Російської імперії, в тому числі й українських, що було створено й активно діяло в останній третині XIX століття.
| Товариство пересувних художніх виставок | |
| Дата створення / заснування | 1863 |
|---|---|
 | |
| Жанр | пейзаж |
| Країна походження |  Росія |
| Час/дата припинення існування | 1923 |
 Товариство пересувних художніх виставок у Вікісховищі | |
В естетичному плані члени Товариства цілеспрямовано протиставляли себе і свої творчі пошуки, а також спосіб популяризації творчості представникам офіційного академізму. Певний вплив на передвижницький рух мали подібні художні течії у Західній Європі, романтизм та ідеї народництва. Свою діяльність передвижники будували на засадах кооперації.
Передвижництво несло велику просвітницьку роль, мало велику кількість послідовників і в цілому здійснило значний вплив на розвиток мистецтва Росії та України.
Із історії передвижницького руху
1863 року 14 юнаків, найкращих випускників Імператорської академії мистецтв Петербурга, на чолі з Іваном Крамським демонстративно покинули навчальний заклад після того, як їм відмовили у праві самостійно вибрати теми дипломних робіт. «Бунт чотирнадцятьох» виявився першим випадом проти академічної традиції, що відірвалася від реальності. Об'єднання майстрів реалізму в одну когорту — Петербурзьку артіль художників — стало переворотом в академічному російському мистецтві. Ідея про нове призначення живопису — відображувати блиск і вбогість суспільства повною мірою — стала єдиною для учасників культурного заколоту.
У 1869 московські живописці Григорій Мясоєдов, Василь Перов, Костянтин Маковський, Іларіон Прянишников і Олексій Саврасов запропонували активістам Артілі об'єднатися і створити художнє товариство нового типу, яке, виконуючи просвітницьку місію, організовувало б безкоштовні пересувні виставки (звідси й назва — передвижники, див. також ходіння в народ, народництво, хлопоманство) у різних куточках Російської імперії. Через рік новостворене Товариство пересувних виставок офіційно зареєстровано. У різний час до його складу входили понад сто художників, серед яких Василь Перов, Іван Крамськой, Володимир Маковський, Микола Ґе, Олексій Саврасов, Іван Шишкін, Архип Куїнджі, Віктор Васнецов, Ілля Рєпін, Ісаак Левітан. За 53 роки свого існування (до розпаду в 1923 році) передвижники провели 48 виставок у Петербурзі, Києві, Москві, Харкові, Одесі, Казані, Ризі й інших містах.
Два десятиліття успішної діяльності Товариства змусили забути про його «хуліганське» коріння: петербурзький конфлікт академістів і заколотників став частиною історії мистецтва. Реалізм і народність, які пронизують передвижницькі картини, були визнані новим, прогресивним витком розвитку живопису. , віце-президент Академії мистецтв у Петербурзі, який одним із перших усвідомив послаблення позицій традицій сучасного йому живопису, запропонував колишнім «ізгоям» викладацькі посади. Таким чином, 1894 року вчителями академії стали Рєпін, Маковський, Шишкін і Куїнджі. Будучи вже прославленими майстрами пейзажу, вони навчали нове покоління живописців цього мистецтва, що зміцнило свої позиції як самостійний жанр.
Примітно, що ще за життя більшість учасників Товариства мали визнання і в народі, і в середовищі панівного класу й були досить заможними. Особливу, якщо не найбільш значущу, роль відіграв у цьому знаменитий купець, меценат і шанувальник живопису Павло Третьяков. З 1856 року він почав збирати колекцію картин у нині прославленій галереї в Лаврушинському провулку Москви. До кінця XIX століття бути виставленим у Третьяковці нарівні з Василем Верещагіним, Василем Полєновим і Володимиром Боровиковським вважалося особливим шиком.
Третьяков приятелював із багатьма живописцями, вкладаючи значну частину своїх статків у їхні твори. В одного тільки Маковського Павло Іванович особисто придбав понад 30 робіт. Його галерея, що стрімко розросталася, лише за три десятиліття стала культовим музеєм Російської імперії і щонайменше ще на сотню років закріпила за іменами представлених у ній живописців статус народних улюбленців і геніїв.
Історія виникнення
Товариство утворилося в 1870 році в Петербурзі за ініціативою І. Н. Крамського, Р. Р. Мясоєдова, М. М. Ге і В. Г. Перова в процесі боротьби передових художніх сил країни за демократичні ідеали і на противагу офіційному центру мистецтва — Петербурзькій академії мистецтв (див. Академії художні). Товариство розвивало найкращі традиції Артілі художників, керівник якої І. Н. Крамськой став ідейним вождем нового об'єднання. Передвижники знаходилися під впливом суспільних і естетичних поглядів В. Г. Белінського і Н. Р. Чернишевського. Звільнившись від регламентації і опіки Академії мистецтв у створенні, демонстрації та реалізації своїх творів, вони організували внутрішнє життя Товариства на кооперативних засадах, розгорнули освітню діяльність.
З 1871 Товариство влаштувало 48 пересувних виставок у Петербурзі та Москві, після чого вони демонструвалися у Києві, Харкові, Казані, Орлові, Ризі, Одесі та ін. містах. Рішуче порвавши з канонами та ідеалістичною естетикою академізму, мистецтво передвижників мало своєю основою творчий метод критичного реалізму. Передвижники звернулися до правдивого з демократичних позицій зображення життя та історії народу, рідної країни, її природи. Прагнучи служити своєю творчістю інтересам трудового народу, вони прославляли його велич, силу, мудрість і красу, а часто піднімалися до нещадного викриття тих, що його пригноблюють і ворогів, нестерпно важких умов його життя. У гуманістичному мистецтві передвижників знайшли рішуче засудження російських самодержавних порядків, з гарячим співчуттям було показано визвольний рух російського народу. Характерні для передвижників картини відрізнялися великою силою психологізму і соціального узагальнення, високою майстерністю типізації, умінням через окремі образи та сюжети представляти цілі класи і стани. Провідними жанрами в мистецтві передвижників були побутовий жанр і портрет, що дозволяли якнайповніше показувати життя народу, створювати образи передових людей прямо затверджувати демократичні ідеали. Значний розвиток отримали також історичний жанр та пейзаж; у картинах на євангельські сюжети втілювалися актуальні етично-філософські проблеми.
Період 1870–1890-х
В період свого розквіту в 1870–1890-х творчість передвижників розвивалася убік усе ширшого охоплення життя, все більшої природності та свободи зображення. На зміну дещо скутій та сухуватій манері письма темними фарбами приходять вільна широка манера, передача навколишнього середовища за допомогою світлої палітри, рефлексів, кольорових тіней; різноманітнішою та вільнішою стає композиція картини, що відображала прагнення художників до якнайбільшої природності зображення, до відтворення живого зв'язку людини з довкіллям, природою. У творчості передвижників критичний реалізм досяг у російському образотворчому мистецтві своєї кульмінації. Новаторське, істино народне мистецтво передвижників служило дієвим засобом демократичного, суспільного, етичного та естетичного виховання багатьох поколінь і, врешті решт, стало важливим чинником розвитку російського визвольного руху, допомагало зростанню революційної свідомості суспільства.
| Ця стаття містить фрагменти іноземною мовою. |
| Ім'я художника | Відомі твори, вперше показані на пересувних виставках |
|---|---|
| І. Ю. Репін | |
| В. І. Суриков | |
| Г. Г. Мясоєдов | |
| М. Н. Дубовской | |
| В. Є. Маковський | |
| І. М. Прянишников | |
| О. К. Саврасов | |
| І. І. Шишкін | |
| В. М. Максимов | |
| К. А. Савицький | |
| A. M. Васнецов | |
| В. М. Васнецов | |
| А. І. Куїнджи | |
| В. Д. Полєнов | |
| М. О. Ярошенко | |
| І. І. Левитан | |
| В. А. Сєров | |
| А. Ю. Архипов | |
| В. А. Суренянц | |
| І. М. Крамськой |
|
| Н. П. Богданов-Бельский | |
| В. Г. Перов | |
Головні представники
Товариство об'єднувало майже всі найталановитіші художні сили країни. У його склад в різні часи входили (окрім ініціаторів) І. Ю. Рєпін, В. І. Суріков, В. Є. Маковський, І. М. Прянішников, О. К. Саврасов, І. І. Шишкин, Ст М. Максимов, К. А. Савіцкий, А. М. і В. М. Васнецови, А. І. Куїнджі, В. Д. Поленов, Н. А. Ярошенко, І. І. Левітан, Сєров Валентин і ін. Учасниками виставок Товариства були М. М. Антокольський, В. В. Верещагин, А. П. Рябушкин і ін. Велику роль в розвитку мистецтва передвижників грав критик-демократ В. В. Стасов; Третьяков Павло, комплектуючи свою галерею творами передвижників, надавав їм важливу матеріальну й моральну підтримку. Авторитет і суспільний вплив Товариства неухильно зростали. Самодержавство вимушене було відмовитися від первинної тактики утисків і цькування передвижників. Воно робило спроби підпорядкувати собі їхню діяльність, щоб підняти значення Академія мистецтв, яка переживала глибоку кризу.
Передвижники і Академія мистецтв у 1890-х
У 1890-х до складу Академія мистецтв увійшли видні члени Товариства (Рєпін, Маковський, Шишкін та ін.). До передвижників належали художники з України, Латвії, Вірменії і ін. країн, що зробили великий внесок на розвиток своїх національних художніх шкіл по шляху реалізму, народності і демократичних ідеалів. Величезне значення для розвитку російського. реалістичного мистецтва мала педагогічна діяльність передвижників (В. Р. Перов, І. Е. Рєпін, В. Е. Маковський, І. Н. Крамськой, А. Д. Саврасов, А. І. Куїнджі, Д. А. Савіцький, В. Д. Поленов, М. К. Грандковський і ін.). На рубежі ХІХ–ХХ столітть мистецтво ряду Передвижників стало втрачати глибину віддзеркалення життя, викривальний пафос. Товариство втрачав минулий суспільний вплив, але основне ядро передвижників до кінця зберегло вірність реалізму і демократичним ідеалам. У 1890–1900-х рр. в творчості передової групи передвижників з'являлися соціалістичні ідеї, що відображали розвиток робочого руху, народжувалися елементи соціалістичного мистецтва (М. О. Касаткин, Л. Ст Попов, С. В. Іванов й ін.). Багато передвижників увійшли до радянської художньої культури, з'явилися носіями великих реалістичних традицій ХХ століття і допомогли формуванню мистецтва соціалістичного реалізму. Товариство передвижників розпалося в 1923 році. Його члени влилися переважно в АМРР, продовжуючи в нових історичних умовах служити своїм мистецтвом народові.
Примітки
- На пересувних виставках показувались лише ті твори, які до цього ніде не виставлялись.
Література
- Н. П. Собко. Иллюстрированный каталог XIX й передвижной выставки. 1891.Электронная библиотека Одесского художественного музея.(рос.)
Джерела і посилання
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Передвижники // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1323. — 1000 екз.
- Володимир Стасов. Пересувна виставка 1871 року(укр.)
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tovaristvo peresuvnih hudozhnih vistavok ros Tovarishestvo peredvizhnyh hudozhestvennyh vystavok skorocheno peredvizhniki tvorche ideologichne ob yednannya hudozhnikiv Rosijskoyi imperiyi v tomu chisli j ukrayinskih sho bulo stvoreno j aktivno diyalo v ostannij tretini XIX stolittya Tovaristvo peresuvnih hudozhnih vistavok Data stvorennya zasnuvannya1863 Zhanrpejzazh Krayina pohodzhennya Rosiya Chas data pripinennya isnuvannya1923 Tovaristvo peresuvnih hudozhnih vistavok u Vikishovishi V estetichnomu plani chleni Tovaristva cilespryamovano protistavlyali sebe i svoyi tvorchi poshuki a takozh sposib populyarizaciyi tvorchosti predstavnikam oficijnogo akademizmu Pevnij vpliv na peredvizhnickij ruh mali podibni hudozhni techiyi u Zahidnij Yevropi romantizm ta ideyi narodnictva Svoyu diyalnist peredvizhniki buduvali na zasadah kooperaciyi Peredvizhnictvo neslo veliku prosvitnicku rol malo veliku kilkist poslidovnikiv i v cilomu zdijsnilo znachnij vpliv na rozvitok mistectva Rosiyi ta Ukrayini Iz istoriyi peredvizhnickogo ruhu1863 roku 14 yunakiv najkrashih vipusknikiv Imperatorskoyi akademiyi mistectv Peterburga na choli z Ivanom Kramskim demonstrativno pokinuli navchalnij zaklad pislya togo yak yim vidmovili u pravi samostijno vibrati temi diplomnih robit Bunt chotirnadcyatoh viyavivsya pershim vipadom proti akademichnoyi tradiciyi sho vidirvalasya vid realnosti Ob yednannya majstriv realizmu v odnu kogortu Peterburzku artil hudozhnikiv stalo perevorotom v akademichnomu rosijskomu mistectvi Ideya pro nove priznachennya zhivopisu vidobrazhuvati blisk i vbogist suspilstva povnoyu miroyu stala yedinoyu dlya uchasnikiv kulturnogo zakolotu U 1869 moskovski zhivopisci Grigorij Myasoyedov Vasil Perov Kostyantin Makovskij Ilarion Pryanishnikov i Oleksij Savrasov zaproponuvali aktivistam Artili ob yednatisya i stvoriti hudozhnye tovaristvo novogo tipu yake vikonuyuchi prosvitnicku misiyu organizovuvalo b bezkoshtovni peresuvni vistavki zvidsi j nazva peredvizhniki div takozh hodinnya v narod narodnictvo hlopomanstvo u riznih kutochkah Rosijskoyi imperiyi Cherez rik novostvorene Tovaristvo peresuvnih vistavok oficijno zareyestrovano U riznij chas do jogo skladu vhodili ponad sto hudozhnikiv sered yakih Vasil Perov Ivan Kramskoj Volodimir Makovskij Mikola Ge Oleksij Savrasov Ivan Shishkin Arhip Kuyindzhi Viktor Vasnecov Illya Ryepin Isaak Levitan Za 53 roki svogo isnuvannya do rozpadu v 1923 roci peredvizhniki proveli 48 vistavok u Peterburzi Kiyevi Moskvi Harkovi Odesi Kazani Rizi j inshih mistah Dva desyatilittya uspishnoyi diyalnosti Tovaristva zmusili zabuti pro jogo huliganske korinnya peterburzkij konflikt akademistiv i zakolotnikiv stav chastinoyu istoriyi mistectva Realizm i narodnist yaki pronizuyut peredvizhnicki kartini buli viznani novim progresivnim vitkom rozvitku zhivopisu vice prezident Akademiyi mistectv u Peterburzi yakij odnim iz pershih usvidomiv poslablennya pozicij tradicij suchasnogo jomu zhivopisu zaproponuvav kolishnim izgoyam vikladacki posadi Takim chinom 1894 roku vchitelyami akademiyi stali Ryepin Makovskij Shishkin i Kuyindzhi Buduchi vzhe proslavlenimi majstrami pejzazhu voni navchali nove pokolinnya zhivopisciv cogo mistectva sho zmicnilo svoyi poziciyi yak samostijnij zhanr Primitno sho she za zhittya bilshist uchasnikiv Tovaristva mali viznannya i v narodi i v seredovishi panivnogo klasu j buli dosit zamozhnimi Osoblivu yaksho ne najbilsh znachushu rol vidigrav u comu znamenitij kupec mecenat i shanuvalnik zhivopisu Pavlo Tretyakov Z 1856 roku vin pochav zbirati kolekciyu kartin u nini proslavlenij galereyi v Lavrushinskomu provulku Moskvi Do kincya XIX stolittya buti vistavlenim u Tretyakovci narivni z Vasilem Vereshaginim Vasilem Polyenovim i Volodimirom Borovikovskim vvazhalosya osoblivim shikom Tretyakov priyatelyuvav iz bagatma zhivopiscyami vkladayuchi znachnu chastinu svoyih statkiv u yihni tvori V odnogo tilki Makovskogo Pavlo Ivanovich osobisto pridbav ponad 30 robit Jogo galereya sho strimko rozrostalasya lishe za tri desyatilittya stala kultovim muzeyem Rosijskoyi imperiyi i shonajmenshe she na sotnyu rokiv zakripila za imenami predstavlenih u nij zhivopisciv status narodnih ulyublenciv i geniyiv Istoriya viniknennyaTovaristvo utvorilosya v 1870 roci v Peterburzi za iniciativoyu I N Kramskogo R R Myasoyedova M M Ge i V G Perova v procesi borotbi peredovih hudozhnih sil krayini za demokratichni ideali i na protivagu oficijnomu centru mistectva Peterburzkij akademiyi mistectv div Akademiyi hudozhni Tovaristvo rozvivalo najkrashi tradiciyi Artili hudozhnikiv kerivnik yakoyi I N Kramskoj stav idejnim vozhdem novogo ob yednannya Peredvizhniki znahodilisya pid vplivom suspilnih i estetichnih poglyadiv V G Belinskogo i N R Chernishevskogo Zvilnivshis vid reglamentaciyi i opiki Akademiyi mistectv u stvorenni demonstraciyi ta realizaciyi svoyih tvoriv voni organizuvali vnutrishnye zhittya Tovaristva na kooperativnih zasadah rozgornuli osvitnyu diyalnist Z 1871 Tovaristvo vlashtuvalo 48 peresuvnih vistavok u Peterburzi ta Moskvi pislya chogo voni demonstruvalisya u Kiyevi Harkovi Kazani Orlovi Rizi Odesi ta in mistah Rishuche porvavshi z kanonami ta idealistichnoyu estetikoyu akademizmu mistectvo peredvizhnikiv malo svoyeyu osnovoyu tvorchij metod kritichnogo realizmu Peredvizhniki zvernulisya do pravdivogo z demokratichnih pozicij zobrazhennya zhittya ta istoriyi narodu ridnoyi krayini yiyi prirodi Pragnuchi sluzhiti svoyeyu tvorchistyu interesam trudovogo narodu voni proslavlyali jogo velich silu mudrist i krasu a chasto pidnimalisya do neshadnogo vikrittya tih sho jogo prignoblyuyut i vorogiv nesterpno vazhkih umov jogo zhittya U gumanistichnomu mistectvi peredvizhnikiv znajshli rishuche zasudzhennya rosijskih samoderzhavnih poryadkiv z garyachim spivchuttyam bulo pokazano vizvolnij ruh rosijskogo narodu Harakterni dlya peredvizhnikiv kartini vidriznyalisya velikoyu siloyu psihologizmu i socialnogo uzagalnennya visokoyu majsternistyu tipizaciyi uminnyam cherez okremi obrazi ta syuzheti predstavlyati cili klasi i stani Providnimi zhanrami v mistectvi peredvizhnikiv buli pobutovij zhanr i portret sho dozvolyali yaknajpovnishe pokazuvati zhittya narodu stvoryuvati obrazi peredovih lyudej pryamo zatverdzhuvati demokratichni ideali Znachnij rozvitok otrimali takozh istorichnij zhanr ta pejzazh u kartinah na yevangelski syuzheti vtilyuvalisya aktualni etichno filosofski problemi Period 1870 1890 hV period svogo rozkvitu v 1870 1890 h tvorchist peredvizhnikiv rozvivalasya ubik use shirshogo ohoplennya zhittya vse bilshoyi prirodnosti ta svobodi zobrazhennya Na zminu desho skutij ta suhuvatij maneri pisma temnimi farbami prihodyat vilna shiroka manera peredacha navkolishnogo seredovisha za dopomogoyu svitloyi palitri refleksiv kolorovih tinej riznomanitnishoyu ta vilnishoyu staye kompoziciya kartini sho vidobrazhala pragnennya hudozhnikiv do yaknajbilshoyi prirodnosti zobrazhennya do vidtvorennya zhivogo zv yazku lyudini z dovkillyam prirodoyu U tvorchosti peredvizhnikiv kritichnij realizm dosyag u rosijskomu obrazotvorchomu mistectvi svoyeyi kulminaciyi Novatorske istino narodne mistectvo peredvizhnikiv sluzhilo diyevim zasobom demokratichnogo suspilnogo etichnogo ta estetichnogo vihovannya bagatoh pokolin i vreshti resht stalo vazhlivim chinnikom rozvitku rosijskogo vizvolnogo ruhu dopomagalo zrostannyu revolyucijnoyi svidomosti suspilstva Cya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu Im ya hudozhnika Vidomi tvori vpershe pokazani na peresuvnih vistavkah I Yu Repin V I Surikov G G Myasoyedov M N Dubovskoj V Ye Makovskij I M Pryanishnikov O K Savrasov I I Shishkin V M Maksimov K A Savickij A M Vasnecov V M Vasnecov A I Kuyindzhi V D Polyenov M O Yaroshenko I I Levitan V A Syerov A Yu Arhipov V A Surenyanc I M Kramskoj 1872 N P Bogdanov Belskij V G PerovGolovni predstavnikiTovaristvo ob yednuvalo majzhe vsi najtalanovitishi hudozhni sili krayini U jogo sklad v rizni chasi vhodili okrim iniciatoriv I Yu Ryepin V I Surikov V Ye Makovskij I M Pryanishnikov O K Savrasov I I Shishkin St M Maksimov K A Savickij A M i V M Vasnecovi A I Kuyindzhi V D Polenov N A Yaroshenko I I Levitan Syerov Valentin i in Uchasnikami vistavok Tovaristva buli M M Antokolskij V V Vereshagin A P Ryabushkin i in Veliku rol v rozvitku mistectva peredvizhnikiv grav kritik demokrat V V Stasov Tretyakov Pavlo komplektuyuchi svoyu galereyu tvorami peredvizhnikiv nadavav yim vazhlivu materialnu j moralnu pidtrimku Avtoritet i suspilnij vpliv Tovaristva neuhilno zrostali Samoderzhavstvo vimushene bulo vidmovitisya vid pervinnoyi taktiki utiskiv i ckuvannya peredvizhnikiv Vono robilo sprobi pidporyadkuvati sobi yihnyu diyalnist shob pidnyati znachennya Akademiya mistectv yaka perezhivala gliboku krizu Peredvizhniki i Akademiya mistectv u 1890 hU 1890 h do skladu Akademiya mistectv uvijshli vidni chleni Tovaristva Ryepin Makovskij Shishkin ta in Do peredvizhnikiv nalezhali hudozhniki z Ukrayini Latviyi Virmeniyi i in krayin sho zrobili velikij vnesok na rozvitok svoyih nacionalnih hudozhnih shkil po shlyahu realizmu narodnosti i demokratichnih idealiv Velichezne znachennya dlya rozvitku rosijskogo realistichnogo mistectva mala pedagogichna diyalnist peredvizhnikiv V R Perov I E Ryepin V E Makovskij I N Kramskoj A D Savrasov A I Kuyindzhi D A Savickij V D Polenov M K Grandkovskij i in Na rubezhi HIH HH stolitt mistectvo ryadu Peredvizhnikiv stalo vtrachati glibinu viddzerkalennya zhittya vikrivalnij pafos Tovaristvo vtrachav minulij suspilnij vpliv ale osnovne yadro peredvizhnikiv do kincya zbereglo virnist realizmu i demokratichnim idealam U 1890 1900 h rr v tvorchosti peredovoyi grupi peredvizhnikiv z yavlyalisya socialistichni ideyi sho vidobrazhali rozvitok robochogo ruhu narodzhuvalisya elementi socialistichnogo mistectva M O Kasatkin L St Popov S V Ivanov j in Bagato peredvizhnikiv uvijshli do radyanskoyi hudozhnoyi kulturi z yavilisya nosiyami velikih realistichnih tradicij HH stolittya i dopomogli formuvannyu mistectva socialistichnogo realizmu Tovaristvo peredvizhnikiv rozpalosya v 1923 roci Jogo chleni vlilisya perevazhno v AMRR prodovzhuyuchi v novih istorichnih umovah sluzhiti svoyim mistectvom narodovi PrimitkiNa peresuvnih vistavkah pokazuvalis lishe ti tvori yaki do cogo nide ne vistavlyalis LiteraturaN P Sobko Illyustrirovannyj katalog XIX j peredvizhnoj vystavki 1891 Elektronnaya biblioteka Odesskogo hudozhestvennogo muzeya ros Dzherela i posilannyaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Peredvizhniki Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1323 1000 ekz Volodimir Stasov Peresuvna vistavka 1871 roku ukr Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya vzhivaye skorochennya yaki mozhut buti neodnoznachnimi ta zbivati z panteliku Bud laska za mozhlivosti vdoskonalte cyu stattyu veresen 2019 Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti veresen 2019 Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2019