Твер (рос. Тверь (); у 1931–1990 Калі́нін, рос. Калинин) — місто в Російській Федерації, центр Тверської області, порт на Волзі, біля гирла річки Тверці. Населення 408 877 тис. осіб. (2013), територія понад 147 км², включає ряд природних лісопарків: Комсомольський, Первомайський, Бобачевський, Березовий Гай і Сахаровський парк (у 1982 оголошені державними заповідниками). Місто розташоване на берегах річок Волга, Тверця, , , , за 167 км від Москви і за 485 км від Санкт-Петербургу. Велика станція на залізниці Москва — Санкт-Петербург.
місто Твер | |||||
---|---|---|---|---|---|
Тверь | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Тверська область | ||||
Код ЗКАТУ: | 28401000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 28701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1135 | ||||
Населення | ▲ 414 006 (2015) | ||||
Площа | 147 км² | ||||
Поштові індекси | 170000,170005,170026 | ||||
Телефонний код | +7 4822 | ||||
Географічні координати: | 56°51′28″ пн. ш. 35°55′18″ сх. д. / 56.85782777780577391° пн. ш. 35.92192777780577728° сх. д.Координати: 56°51′28″ пн. ш. 35°55′18″ сх. д. / 56.85782777780577391° пн. ш. 35.92192777780577728° сх. д. | ||||
День міста | перша неділя після 12-го липня | ||||
Схема міста | |||||
Влада | |||||
Адреса | 170100, г. Тверь, ул. Советская, д. 11 | ||||
Вебсторінка | www.tver.ru | ||||
Міський голова | Олексій Огоньков | ||||
Мапа | |||||
Твер Твер | |||||
| |||||
Твер у Вікісховищі |
Клімат помірно континентальний: середня температура січня −9,6 °C, липня +18,2 °C, середня річна кількість опадів — 593 мм.
Назва
Щодо походження назви міста існує кілька версій, основні з них — фіно-угорська і слов'янська. Згідно з фіно-угорською версією, назва міста пов'язана з річкою Тверцею, а гідронім Тверця, своєю чергою, є похідним від фінського слова «tiort» — «швидкий». За іншою версією, назва міста походить від слов'янського слова «твердь», що означає «фортеця, твердиня». У руських літописах назва міста записувалася як Тьхвѣрь. Наявність на території Карелії топонімів Тіхверя і (останній також є назвою озера) дає фахівцям-етимологам підставу пов'язувати слово Твер з прибалтійсько-фінським, дослав'янським топонімом Tihvera. Крім цього, назву міста Твері пов'язують з пол. twierdza (укр. тверджа) і лит. tvora («огорожа»).
У 1931—1990 роках — Калінін, на честь радянського діяча Михайла Калініна.
Географія
Твер розташована на важливій транспортній магістралі між Москвою (186 км) і Санкт-Петербургом (485 км), що є вкрай вигідно для міста в економічному плані. Твер мимоволі стала великим транспортним вузлом, перетином багатьох туристичних та гастрольних маршрутів. Сприятливе географічне положення призвело до високої концентрації в регіоні та місті підприємств з оптової торгівлі. З Москвою місто пов'язане трьома транспортними магістралями: залізничною, автомобільною та водною.
Місто займає територію понад 147 кв.км. З півдня до Твері підступає моренна . Клімат помірно-континентальний: середня температура січня −9,6 °C, липня +18,2 °C, середня річна кількість опадів — 593 мм.
Сучасна територія міста включає ряд природних лісопарків: Комсомольський, Первомайський, Бобачевський, Березовий гай і Сахаровський парк (у 1982 оголошені державними заказниками). Через місто протікають річки Волга, Тверця, , та .
Історія
Руський період
За архівними даними, поселення на мису при впаданні у Волгу існувало в IX—X століттях. На думку історика В. А. Кучкіна, фортецю у Твері спорудили в 1130-1140-х роках у ході боротьби ростовсько-суздальських князів з Новгородом. Історик XVIII століття В. М. Татищев стверджував, що Твер заснована 1181 року. У нелітописних письмових джерелах Твер уперше згадують у 1127—1135 р. і в 1160 р. У літописах Твер вперше згадана в 1208—1209. Берестяні грамоти, знайдені 26 березня 1983 р. і 23 серпня 1985 р. на території , датують кінцем XII — початком XIII століть.
Тверське князівство
Сусіднє Московське князівство, очолюване князем Іваном Калитою, нащадком хана Бату[], за його правління розпочало за допомогою монголо-татар грабувати, нищити Велике князівство Тверське. Іван Калита не особливо добирав при цьому методів. Зокрема, після його наклепу на тверського князя Олександра Михайловича його з сином Федором викликали до Орди, де за рішенням хана Узбека вбили. Після повної «перемоги» Калита наказав зняти дзвін зі Спаського собору Твері та перевезти до Москви.
Московське царство
Російська імперія
У 1775–1796 роках Твер був центром Тверського намісництва Російської імперії.
Радянський період
14 жовтня 1941 року німецькі війська захопили місто. 17 жовтня було створено Калінінський фронт. 16 грудня м. Калінін було повністю звільнене військами 31-ї та 29-ї армій.
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1685 | 4600 | — |
1787 | 15 100 | +228.3% |
1897 | 53 500 | +254.3% |
1917 | 107 600 | +101.1% |
1929 | 119 800 | +11.3% |
1939 | 216 100 | +80.4% |
1950 | 194 300 | −10.1% |
1959 | 261 000 | +34.3% |
1970 | 345 100 | +32.2% |
1979 | 411 000 | +19.1% |
1989 | 450 800 | +9.7% |
1992 | 459 000 | +1.8% |
2001 | 452 300 | −1.5% |
2005 | 406 700 | −10.1% |
2010 | 410 400 | +0.9% |
2013 | 408 900 | −0.4% |
Релігія
У Твері, як і в інших містах Центральної Росії, найбільш поширене серед віровчень православ'я. Місто є центром Тверської і Кашинскої єпархії Російської православної церкви, тут розташоване єпархіальне управління і резиденція правлячого архієрея — Тверського і Кашинського архієпископа; з 4 грудня 1988 єпархію очолює Віктор (Олійник). За даними газети «Православна Твер», в місті діють 4 собори — Троїцький собор (1564), Вознесенський собор (1750-ті), Успенський собор XVIII століття колишнього Отрочого монастиря та Воскресенський кафедральний собор (1912—1913). У Твері діють два жіночих монастиря — Жіночий монастир Різдва Христового та Свято-Катерининський жіночий монастир. Всього в місті понад 30 культових споруд Російської православної церкви — соборів, храмів, монастирів, каплиць (у тому числі — 3 будинкові церкви, 2 окремі та 5 каплиць при лікарнях.
Крім православних соборів, храмів і монастирів, в місті є три храми інших конфесій: римо-католицька Церква Преображення Господнього (1990-ті-2000-ні), соборна мечеть та синагога Шахтер Рахелі.
Окрім традиційних релігійних громад у Твері також є:
- Неопротестантські і неоп'ятидесятницькі громади
- «Церква Євангельських Християн-Баптистів». (Церква ЄХБ «Надія») (РС ЄХБ). Пастор: Волков Микола Іванович. Тверська громада — одна з найстаріших громад Російського євангельсько-баптистського братства, якій в 2009 році виповнилося 126 років.
- Церква «Спасіння» (РС ЄХБ). Пастор: Воронков Олексій Володимирович
- Об'єднання Методистських Церква (Російська Об'єднана Методистська Церква). Пастор: Антоненко Тетяна Олександрівна
- Церква адвентистів сьомого дня. Пастор: Бобрик Костянтин Григорович
- Церква адвентистів сьомого дня на вул. В.Бонч-Бруєвича.
- «Церква Христа Воскреслого» (Російський Об'єднаний Союз Християн Віри Євангельської) Пастор: Ісаков Сергій. При секті діє реабілітаційний центр для наркоманів і алкоголіків «Свобода»
- Церква «Слово віри» (ХВЄ). Пастор: Якуб Тарас Володимирович
- Церква «Ґлорія» (Церква «Слава Божа» (ХВЄ)). (АЦЕХ «Благовіст»). Пастор: Дада Олусегун Адетайо
- Церква «Слово Життя» (ХВЄ). Пастор: Морозов Олександр Валентинович
- Церква «Новий Завіт» (ХВЄ). Пастор: Борисова Галина Борисівна
- Церква «Свята Благодать» (ХВЄ). Пастор: Семенович Ігор Іванович
- Церква «Благодать і Апостольство» (ХВЄ). Пастор: Ярополова Діана Іванівна
- Чинний «Тверський біблійний центр». Керівник: Греулі Георгій Шавлович
- «Новоапостольська церква»
- Псевдохристиянські секти
- Свідки Єгови
- Секта мунітів («Церква Об'єднання»)
- «Церква Ісуса Христа святих останніх днів» — секта мормонів
- Культи східного напрямку
- Секта «Сахаджа йога»
- Секта «Сант Мат».
- У місті раніше діяла або діє донині секта «Аум Сенрікьо»
- Окультні секти і групи «Нью ейдж»
- Секта «Новий Акрополь»
- Тверська обласна громадська реріховська організація
У Твері і Тверській області знаходиться центр найбільшої сатаністської секти Росії . Всього в Твері діють три сатаністські групи.
Економіка
Твер виробляє 40 % промисловій продукції області. Основні галузі — легка, хімічна і машинобудівна промисловість. Великі підприємства: комбінати — бавовняно-паперовий, штучного волокна, камвольний, штучної шкіри; заводи — вагонобудівний (пасажирські, вантажні вагони, запчастини), екскаваторний, машинобудівний (мотовози), електроапаратурний. Працює 2 великих поліграфічних комбінати, є підприємства будматеріалів і харчової (м'ясокомбінат) промисловості.
Культура
5 вузів (зокрема 2 університети). 3 театри, 4 музеї (зокрема історико-архітектурний і літературний, тверського побуту, М. Є. Салтикова-Щедріна), цирк. Картинна галерея. Ботанічний сад.
У місті часто відбуваються українські культурні заходи, зокрема — Фестиваль української культури . У березні 2013 року фестиваль проходив вдев'яте поспіль і був присвячений 199-й річниці з дня народження Тараса Шевченка.[]
Міжміське патнерство
Міста-побратими Твері:
- , Фінляндія (з 1954 року);
- Безансон, Франція (з червня 1988 року);
- Бергамо, Італія (з 1989 року);
- Оснабрюк, Німеччина (з 1991 року);
- Інкоу, Китай (з 26 червня 1994 року);
- Капошвар, Угорщина (з 2 вересня 1995 року);
- Велико Тирново, Болгарія (з 7 липня 1997 року);
Міста, які мають дружні зв'язки з містом Твер:
- Баффало, штат Нью-Йорк, США;
- Люблін, Польща (2004 рік);
- Будьоновськ, Росія.
Відомі особи
- Брадіс Володимир Модестович — автор «Чотиризначних математичних таблиць».
- Гольбріх Соломон Михайлович — український кінооператор.
- Ромуальд Грінблат — радянський латвійський композитор. Лауреат Державної премії Латвійської РСР (1960). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1987).
- — гравер.
- Кир'янов Микола Іванович — Герой Радянського Союзу, один з широнінців.
- Корепанов Олексій Якович (1953) — український письменник-фантаст.
- Лосєв Олег Володимирович — радянський вчений в царині техніки напівпровідників.
- Псахіс Лев Борисович (1958) — російський шахіст, міжнародний гросмейстер (1982).
- Сєдих Іван Вікторович — Герой Радянського Союзу, один з широнінців.
- Хитрук Федір Савелійович (1917—2012) — російський режисер-мультиплікатор, художник і сценарист.
- Штурук Гаврило Володимирович — священик, українець за походженням. Написав історію Тверської єпархії.
- Сидельников Микола Миколайович (1930—1992) — радянський російський композитор.
- Льовкін Олексій Сергійович (1984) – Учасник ,боєць
Примітки
- Малыгин П. Д. Средневековые письменные источники о топографии Твери //Тверской кремль: Комплексное археологическое источниковедение. СПб., 2001. [ 25 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Костецька М. Колаборант Іван Калита // Історія. — Львів, 2015. — № 3 (16) (березень). — С. 20—21.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Твер |
- Офіційний сайт місцевого самоврядування міста Твер [ 20 квітня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tver ros Tver u 1931 1990 Kali nin ros Kalinin misto v Rosijskij Federaciyi centr Tverskoyi oblasti port na Volzi bilya girla richki Tverci Naselennya 408 877 tis osib 2013 teritoriya ponad 147 km vklyuchaye ryad prirodnih lisoparkiv Komsomolskij Pervomajskij Bobachevskij Berezovij Gaj i Saharovskij park u 1982 ogolosheni derzhavnimi zapovidnikami Misto roztashovane na beregah richok Volga Tvercya za 167 km vid Moskvi i za 485 km vid Sankt Peterburgu Velika stanciya na zaliznici Moskva Sankt Peterburg misto TverTverKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Tverska oblastKod ZKATU 28401000000Kod ZKTMO 28701000001Osnovni daniChas zasnuvannya 1135Naselennya 414 006 2015 Plosha 147 km Poshtovi indeksi 170000 170005 170026Telefonnij kod 7 4822Geografichni koordinati 56 51 28 pn sh 35 55 18 sh d 56 85782777780577391 pn sh 35 92192777780577728 sh d 56 85782777780577391 35 92192777780577728 Koordinati 56 51 28 pn sh 35 55 18 sh d 56 85782777780577391 pn sh 35 92192777780577728 sh d 56 85782777780577391 35 92192777780577728Den mista persha nedilya pislya 12 go lipnyaShema mistaShema mistaVladaAdresa 170100 g Tver ul Sovetskaya d 11Vebstorinka www tver ruMiskij golova Oleksij OgonkovMapaTver Tver Tver u Vikishovishi Klimat pomirno kontinentalnij serednya temperatura sichnya 9 6 C lipnya 18 2 C serednya richna kilkist opadiv 593 mm NazvaShodo pohodzhennya nazvi mista isnuye kilka versij osnovni z nih fino ugorska i slov yanska Zgidno z fino ugorskoyu versiyeyu nazva mista pov yazana z richkoyu Tverceyu a gidronim Tvercya svoyeyu chergoyu ye pohidnim vid finskogo slova tiort shvidkij Za inshoyu versiyeyu nazva mista pohodit vid slov yanskogo slova tverd sho oznachaye fortecya tverdinya U ruskih litopisah nazva mista zapisuvalasya yak Thvѣr Nayavnist na teritoriyi Kareliyi toponimiv Tihverya i ostannij takozh ye nazvoyu ozera daye fahivcyam etimologam pidstavu pov yazuvati slovo Tver z pribaltijsko finskim doslav yanskim toponimom Tihvera Krim cogo nazvu mista Tveri pov yazuyut z pol twierdza ukr tverdzha i lit tvora ogorozha U 1931 1990 rokah Kalinin na chest radyanskogo diyacha Mihajla Kalinina GeografiyaTver roztashovana na vazhlivij transportnij magistrali mizh Moskvoyu 186 km i Sankt Peterburgom 485 km sho ye vkraj vigidno dlya mista v ekonomichnomu plani Tver mimovoli stala velikim transportnim vuzlom peretinom bagatoh turistichnih ta gastrolnih marshrutiv Spriyatlive geografichne polozhennya prizvelo do visokoyi koncentraciyi v regioni ta misti pidpriyemstv z optovoyi torgivli Z Moskvoyu misto pov yazane troma transportnimi magistralyami zaliznichnoyu avtomobilnoyu ta vodnoyu Misto zajmaye teritoriyu ponad 147 kv km Z pivdnya do Tveri pidstupaye morenna Klimat pomirno kontinentalnij serednya temperatura sichnya 9 6 C lipnya 18 2 C serednya richna kilkist opadiv 593 mm Suchasna teritoriya mista vklyuchaye ryad prirodnih lisoparkiv Komsomolskij Pervomajskij Bobachevskij Berezovij gaj i Saharovskij park u 1982 ogolosheni derzhavnimi zakaznikami Cherez misto protikayut richki Volga Tvercya ta IstoriyaRuskij period Za arhivnimi danimi poselennya na misu pri vpadanni u Volgu isnuvalo v IX X stolittyah Na dumku istorika V A Kuchkina fortecyu u Tveri sporudili v 1130 1140 h rokah u hodi borotbi rostovsko suzdalskih knyaziv z Novgorodom Istorik XVIII stolittya V M Tatishev stverdzhuvav sho Tver zasnovana 1181 roku U nelitopisnih pismovih dzherelah Tver upershe zgaduyut u 1127 1135 r i v 1160 r U litopisah Tver vpershe zgadana v 1208 1209 Berestyani gramoti znajdeni 26 bereznya 1983 r i 23 serpnya 1985 r na teritoriyi datuyut kincem XII pochatkom XIII stolit Tverske knyazivstvo Susidnye Moskovske knyazivstvo ocholyuvane knyazem Ivanom Kalitoyu nashadkom hana Batu dzherelo za jogo pravlinnya rozpochalo za dopomogoyu mongolo tatar grabuvati nishiti Velike knyazivstvo Tverske Ivan Kalita ne osoblivo dobirav pri comu metodiv Zokrema pislya jogo naklepu na tverskogo knyazya Oleksandra Mihajlovicha jogo z sinom Fedorom viklikali do Ordi de za rishennyam hana Uzbeka vbili Pislya povnoyi peremogi Kalita nakazav znyati dzvin zi Spaskogo soboru Tveri ta perevezti do Moskvi Moskovske carstvo Rosijska imperiya U 1775 1796 rokah Tver buv centrom Tverskogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi Radyanskij period 14 zhovtnya 1941 roku nimecki vijska zahopili misto 17 zhovtnya bulo stvoreno Kalininskij front 16 grudnya m Kalinin bulo povnistyu zvilnene vijskami 31 yi ta 29 yi armij NaselennyaZmini naselennyaRik Naselennya Zmina1685 4600 1787 15 100 228 3 1897 53 500 254 3 1917 107 600 101 1 1929 119 800 11 3 1939 216 100 80 4 1950 194 300 10 1 1959 261 000 34 3 1970 345 100 32 2 1979 411 000 19 1 1989 450 800 9 7 1992 459 000 1 8 2001 452 300 1 5 2005 406 700 10 1 2010 410 400 0 9 2013 408 900 0 4 ReligiyaU Tveri yak i v inshih mistah Centralnoyi Rosiyi najbilsh poshirene sered virovchen pravoslav ya Misto ye centrom Tverskoyi i Kashinskoyi yeparhiyi Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi tut roztashovane yeparhialne upravlinnya i rezidenciya pravlyachogo arhiyereya Tverskogo i Kashinskogo arhiyepiskopa z 4 grudnya 1988 yeparhiyu ocholyuye Viktor Olijnik Za danimi gazeti Pravoslavna Tver v misti diyut 4 sobori Troyickij sobor 1564 Voznesenskij sobor 1750 ti Uspenskij sobor XVIII stolittya kolishnogo Otrochogo monastirya ta Voskresenskij kafedralnij sobor 1912 1913 U Tveri diyut dva zhinochih monastirya Zhinochij monastir Rizdva Hristovogo ta Svyato Katerininskij zhinochij monastir Vsogo v misti ponad 30 kultovih sporud Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi soboriv hramiv monastiriv kaplic u tomu chisli 3 budinkovi cerkvi 2 okremi ta 5 kaplic pri likarnyah Krim pravoslavnih soboriv hramiv i monastiriv v misti ye tri hrami inshih konfesij rimo katolicka Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo 1990 ti 2000 ni soborna mechet ta sinagoga Shahter Raheli Okrim tradicijnih religijnih gromad u Tveri takozh ye Neoprotestantski i neop yatidesyatnicki gromadi Cerkva Yevangelskih Hristiyan Baptistiv Cerkva YeHB Nadiya RS YeHB Pastor Volkov Mikola Ivanovich Tverska gromada odna z najstarishih gromad Rosijskogo yevangelsko baptistskogo bratstva yakij v 2009 roci vipovnilosya 126 rokiv Cerkva Spasinnya RS YeHB Pastor Voronkov Oleksij Volodimirovich Ob yednannya Metodistskih Cerkva Rosijska Ob yednana Metodistska Cerkva Pastor Antonenko Tetyana Oleksandrivna Cerkva adventistiv somogo dnya Pastor Bobrik Kostyantin Grigorovich Cerkva adventistiv somogo dnya na vul V Bonch Bruyevicha Cerkva Hrista Voskreslogo Rosijskij Ob yednanij Soyuz Hristiyan Viri Yevangelskoyi Pastor Isakov Sergij Pri sekti diye reabilitacijnij centr dlya narkomaniv i alkogolikiv Svoboda Cerkva Slovo viri HVYe Pastor Yakub Taras Volodimirovich Cerkva Gloriya Cerkva Slava Bozha HVYe ACEH Blagovist Pastor Dada Olusegun Adetajo Cerkva Slovo Zhittya HVYe Pastor Morozov Oleksandr Valentinovich Cerkva Novij Zavit HVYe Pastor Borisova Galina Borisivna Cerkva Svyata Blagodat HVYe Pastor Semenovich Igor Ivanovich Cerkva Blagodat i Apostolstvo HVYe Pastor Yaropolova Diana Ivanivna Chinnij Tverskij biblijnij centr Kerivnik Greuli Georgij Shavlovich Novoapostolska cerkva Psevdohristiyanski sekti Svidki Yegovi Sekta munitiv Cerkva Ob yednannya Cerkva Isusa Hrista svyatih ostannih dniv sekta mormoniv Kulti shidnogo napryamku Sekta Sahadzha joga Sekta Sant Mat U misti ranishe diyala abo diye donini sekta Aum Senriko Okultni sekti i grupi Nyu ejdzh Sekta Novij Akropol Tverska oblasna gromadska rerihovska organizaciya U Tveri i Tverskij oblasti znahoditsya centr najbilshoyi satanistskoyi sekti Rosiyi Vsogo v Tveri diyut tri satanistski grupi EkonomikaTver viroblyaye 40 promislovij produkciyi oblasti Osnovni galuzi legka himichna i mashinobudivna promislovist Veliki pidpriyemstva kombinati bavovnyano paperovij shtuchnogo volokna kamvolnij shtuchnoyi shkiri zavodi vagonobudivnij pasazhirski vantazhni vagoni zapchastini ekskavatornij mashinobudivnij motovozi elektroaparaturnij Pracyuye 2 velikih poligrafichnih kombinati ye pidpriyemstva budmaterialiv i harchovoyi m yasokombinat promislovosti Kultura5 vuziv zokrema 2 universiteti 3 teatri 4 muzeyi zokrema istoriko arhitekturnij i literaturnij tverskogo pobutu M Ye Saltikova Shedrina cirk Kartinna galereya Botanichnij sad U misti chasto vidbuvayutsya ukrayinski kulturni zahodi zokrema Festival ukrayinskoyi kulturi U berezni 2013 roku festival prohodiv vdev yate pospil i buv prisvyachenij 199 j richnici z dnya narodzhennya Tarasa Shevchenka dzherelo Mizhmiske patnerstvoMista pobratimi Tveri Finlyandiya z 1954 roku Bezanson Franciya z chervnya 1988 roku Bergamo Italiya z 1989 roku Osnabryuk Nimechchina z 1991 roku Inkou Kitaj z 26 chervnya 1994 roku Kaposhvar Ugorshina z 2 veresnya 1995 roku Veliko Tirnovo Bolgariya z 7 lipnya 1997 roku Mista yaki mayut druzhni zv yazki z mistom Tver Baffalo shtat Nyu Jork SShA Lyublin Polsha 2004 rik Budonovsk Rosiya Vidomi osobiBradis Volodimir Modestovich avtor Chotiriznachnih matematichnih tablic Golbrih Solomon Mihajlovich ukrayinskij kinooperator Romuald Grinblat radyanskij latvijskij kompozitor Laureat Derzhavnoyi premiyi Latvijskoyi RSR 1960 Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1987 graver Kir yanov Mikola Ivanovich Geroj Radyanskogo Soyuzu odin z shironinciv Korepanov Oleksij Yakovich 1953 ukrayinskij pismennik fantast Losyev Oleg Volodimirovich radyanskij vchenij v carini tehniki napivprovidnikiv Psahis Lev Borisovich 1958 rosijskij shahist mizhnarodnij grosmejster 1982 Syedih Ivan Viktorovich Geroj Radyanskogo Soyuzu odin z shironinciv Hitruk Fedir Savelijovich 1917 2012 rosijskij rezhiser multiplikator hudozhnik i scenarist Shturuk Gavrilo Volodimirovich svyashenik ukrayinec za pohodzhennyam Napisav istoriyu Tverskoyi yeparhiyi Sidelnikov Mikola Mikolajovich 1930 1992 radyanskij rosijskij kompozitor Lovkin Oleksij Sergijovich 1984 Uchasnik boyecPrimitkiMalygin P D Srednevekovye pismennye istochniki o topografii Tveri Tverskoj kreml Kompleksnoe arheologicheskoe istochnikovedenie SPb 2001 25 chervnya 2013 u Wayback Machine ros Kostecka M Kolaborant Ivan Kalita Istoriya Lviv 2015 3 16 berezen S 20 21 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TverOficijnij sajt miscevogo samovryaduvannya mista Tver 20 kvitnya 2007 u Wayback Machine