«Березень» (рос. «Март») — пейзаж російського художника Ісаака Левітана. Картина експонується в Державній Третьяковській галереї (інв. 1489). Розмір — 60 × 75 см.
Березень рос. Март | |
Автор | Ісаак Левітан |
---|---|
Час створення | 1895 |
Розміри | 60×75 см |
Матеріал | полотно, олія |
Місцезнаходження | Державна Третьяковська галерея (Москва, Росія) |
Картина була написана Левітаном у березні 1895 року, коли він жив у садибі Гірка в Тверській губернії. Вона експонувалася на виставках 1896 року, і в тому ж році була куплена Павлом Третьяковим. Картина «Березень» вважається одним з найбільш відомих і яскравих зразків пейзажної спадщини Левітана. Вона також є прикладом впливу імпресіонізму на творчість художника.
Цей життєстверджуючий пейзаж, що поєднує в собі живописне зображення снігу, весняного неба й дерев, вважається «відкриттям в російському живописі». Згодом цей мотив став популярною темою у багатьох російських пейзажистів XX століття — Ігоря Грабаря, та інших.
Історія
У 1894—1895 роках Левітан прожив кілька місяців у садибі Гірка, розташованої в півтора кілометрах від села Островно в Тверській губернії. Садиба належала таємному раднику Івану Миколайовичу Турчанинову, і там часто проводила час його дружина Анна Миколаївна з дочками Варварою, Софією та Ганною. Головною будівлею садиби був двоповерховий будинок з мезоніном, пофарбований у жовтий колір. Левітан познайомився з Ганною Миколаївною Турчаниновою влітку 1894 року в Островно, де він гостював у маєтку Ушакових разом зі своєю супутницею — художницею Соф'єю Кувшинниковою. Між Левітаном і Турчаниновою зав'язався роман, який привів до сварки й розриву відносин з Кувшинниковою. Після цього Левітан переїхав в садибу Гірка й жив там у серпні і вересні 1894 року, а потім повернувся туди ранньою весною наступного року. Спеціально для нього на території маєтку був побудований двоповерховий будинок-майстерня, розташований на березі озера. Саме тоді, в березні 1895 року, й була створена картина «Березень». Вона була написана повністю з натури, без попередніх етюдів, за кілька сеансів. Свідком роботи Левітана над картиною була молодша дочка Турчанинова Аня (в родині її називали Люля), яка допомагала художнику носити ящик з фарбами, слухала його розповіді про красу природи й милувалася тим, як створювався майбутній шедевр.
У той же період Левітаном була написана ще одна картина — «Весна. Останній сніг», яка згодом знаходилася в зібранні московського мецената Володимира Шмаровіна. На цей час її місцезнаходження невідоме, але зберігся однойменний етюд (25,5 × 33,3 см; полотно, олія; Державний Російський музей, інв. Ж-4261). Картина «Березень» експонувалася на 24-й виставці Товариства пересувних художніх виставок («передвижників»), що проходила в 1896—1897 роках в Санкт-Петербурзі й Москві, а також на Всеросійській промисловій і художній виставці 1896 року в Нижньому Новгороді. У 1896 році картина була придбана в автора Павлом Третьяковим.
Садиба Гірка не пережила революційних потрясінь початку XX століття. У 1904 році згорів будинок-майстерня, в якому в середині 1890-х років працював Левітан. У 1914 році маєток Гірка було продано купцеві другої гільдії Огія Огійовичу Маркову. Через кілька років після Жовтневого перевороту, в червні 1923 року, будівля садиби була знищена пожежею (мабуть, в результаті підпалу).
Сюжет і опис
Левітан писав картину на задвірках садиби Гірка, стіну головного будинку якої можна побачити на правій частині полотна. Сонячний березневий день, сніг, який вже почав танути, дерева і путівець, що підходить до ґанку, біля якого, гріючись на сонечку, стоїть кінь. Діанка — так звали конячку з садиби Гірка — стоїть у центрі пейзажу й становить його невід'ємну частину.
Життєстверджуючий мотив картини показує боротьбу зими і наступаючої весни, сонячного світла й холодного снігу. Це підкреслюється колірним контрастом між темними соснами на задньому плані й світлими, освітленими сонячним світлом стовбурами осик перед ними, які своїми гілками нібито тягнуться до весняного сонця.
Відтінки снігу, сині тіні дерев і блакитне небо створюють дуже мальовничу картину — сюжет, який потім не раз повторювався в пейзажах інших російських художників.
Будучи близькою за сюжетом до відомій картині Олексія Саврасова «Граки прилетіли» (1871, Третьяковська галерея), «Березень» значно відрізняється від неї по живопису. Картина «Березень» є яскравим зразком так званого «левітанівского пейзажу», в якому, навіть у зображенні «радісного стану природи», художнику вдалося зберегти в картині ліричний відтінок переживання й смутку.
Вважається, що написані в 1895 році картини «Березень» та «Золота осінь» найбільш яскраво демонструють вплив імпресіонізму на творчість художника. Дійсно, в картині «Березень» є притаманна імпресіонізму «нервовість і пастозність мазка», але в той же час відсутня «імпресіоністична випадковість». Товщина шару фарби нерівномірна: для зображення снігу використовуються рельєфні мазки, небо написано більш рівномірним шаром, а в багатьох інших місцях проступає фактура полотна.
Іноді в якості передвісника картини «Березень» згадують пейзаж російського художника-імпресіоніста Костянтина Коровіна «Взимку» (1894; Третьяковська галерея), де також зображена конячка з саньми, що стоїть біля сільського будинку. Правда, на відміну від сонячно-весняного полотна Левітана, на картині Коровіна зображений похмурий зимовий день.
Відгуки
Мистецтвознавець Олексій Федоров-Давидов у своїй статті про творчість Ісаака Левітана відзначав, що художник «рідко писав зиму і взагалі сніг, частіше зображуючи його залишки в весняних пейзажах», але в 1895 році він взявся за такий сюжет. «Левітан створив пейзаж, — продовжує Федоров-Давидов, — що став відкриттям у російському пейзажному живописі. Так кольорово й живописно, з блакитними тінями, ніхто до нього не писав сніг, освітлений сонцем; ніхто так не зображував весняне небо й дерева».
Художник Борис Іогансон писав, що кожного разу, коли бачить картину «Березень», він «мов зачарований» стоїть перед цим дивом, і коли йому "випадає нагода в березні бути на природі або ж сидіти в місті на бульварі в сонячний березневий ранок, то в думках миготить жартівливий парадокс: «Як дивно природа наслідує „Березень“ Левітана».
У своїх спогадах художник Василь Бакшеєв писав, що Левітан залишився в його пам'яті «як художник, нерозривно пов'язаний з російською національною школою пейзажу». Оцінюючи картину «Березень», він писав: «Я вважаю його твір „Березень“ одним з кращих творів нашої школи. Це така ж перлина, як „Відлига“ Васильєва, як „Граки прилетіли“ Саврасова. У цьому пейзажі так багато весняного тепла, так багато світла та сонця, що зігріває. Це одна з кращих робіт Левітана».
Примітки
- Государственная Третьяковская галерея — каталог собрания / Я. В. Брук, Л. И. Иовлева. — Москва: Красная площадь, 2001. — Т. 4: Живопись второй половины XIX века, книга 1, А—М. — С. 362. — 528 с. — .
- Лидия Иовлева. О левитановском пейзаже и юбилейной левитановской выставке. Журнал «Третьяковская галерея», 2010, № 3, с. 4—13.
- Фёдоров-Давыдов А. А. Русское и советское искусство: статьи и очерки. — Москва: Искусство, 1975. — С. 536. — 739 с.
- Иогансон Б. В. Исаак Ильич Левитан / И. А. Куратова. — Москва: Искусство, 1970. — С. 5. — 60 с.
- Василий Бакшеев. . isaak-levitan.ru. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 26 січня 2019.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Березень (картина Левітана) |
- Картина на сайті Державної Третьяковської галереї [ 26 січня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berezen ros Mart pejzazh rosijskogo hudozhnika Isaaka Levitana Kartina eksponuyetsya v Derzhavnij Tretyakovskij galereyi inv 1489 Rozmir 60 75 sm Berezen ros Mart Avtor Isaak Levitan Chas stvorennya 1895 Rozmiri 60 75 sm Material polotno oliya Misceznahodzhennya Derzhavna Tretyakovska galereya Moskva Rosiya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Berezen znachennya Kartina bula napisana Levitanom u berezni 1895 roku koli vin zhiv u sadibi Girka v Tverskij guberniyi Vona eksponuvalasya na vistavkah 1896 roku i v tomu zh roci bula kuplena Pavlom Tretyakovim Kartina Berezen vvazhayetsya odnim z najbilsh vidomih i yaskravih zrazkiv pejzazhnoyi spadshini Levitana Vona takozh ye prikladom vplivu impresionizmu na tvorchist hudozhnika Cej zhittyestverdzhuyuchij pejzazh sho poyednuye v sobi zhivopisne zobrazhennya snigu vesnyanogo neba j derev vvazhayetsya vidkrittyam v rosijskomu zhivopisi Zgodom cej motiv stav populyarnoyu temoyu u bagatoh rosijskih pejzazhistiv XX stolittya Igorya Grabarya ta inshih IstoriyaU 1894 1895 rokah Levitan prozhiv kilka misyaciv u sadibi Girka roztashovanoyi v pivtora kilometrah vid sela Ostrovno v Tverskij guberniyi Sadiba nalezhala tayemnomu radniku Ivanu Mikolajovichu Turchaninovu i tam chasto provodila chas jogo druzhina Anna Mikolayivna z dochkami Varvaroyu Sofiyeyu ta Gannoyu Golovnoyu budivleyu sadibi buv dvopoverhovij budinok z mezoninom pofarbovanij u zhovtij kolir Levitan poznajomivsya z Gannoyu Mikolayivnoyu Turchaninovoyu vlitku 1894 roku v Ostrovno de vin gostyuvav u mayetku Ushakovih razom zi svoyeyu suputniceyu hudozhniceyu Sof yeyu Kuvshinnikovoyu Mizh Levitanom i Turchaninovoyu zav yazavsya roman yakij priviv do svarki j rozrivu vidnosin z Kuvshinnikovoyu Pislya cogo Levitan pereyihav v sadibu Girka j zhiv tam u serpni i veresni 1894 roku a potim povernuvsya tudi rannoyu vesnoyu nastupnogo roku Specialno dlya nogo na teritoriyi mayetku buv pobudovanij dvopoverhovij budinok majsternya roztashovanij na berezi ozera Same todi v berezni 1895 roku j bula stvorena kartina Berezen Vona bula napisana povnistyu z naturi bez poperednih etyudiv za kilka seansiv Svidkom roboti Levitana nad kartinoyu bula molodsha dochka Turchaninova Anya v rodini yiyi nazivali Lyulya yaka dopomagala hudozhniku nositi yashik z farbami sluhala jogo rozpovidi pro krasu prirodi j miluvalasya tim yak stvoryuvavsya majbutnij shedevr U toj zhe period Levitanom bula napisana she odna kartina Vesna Ostannij snig yaka zgodom znahodilasya v zibranni moskovskogo mecenata Volodimira Shmarovina Na cej chas yiyi misceznahodzhennya nevidome ale zberigsya odnojmennij etyud 25 5 33 3 sm polotno oliya Derzhavnij Rosijskij muzej inv Zh 4261 Kartina Berezen eksponuvalasya na 24 j vistavci Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok peredvizhnikiv sho prohodila v 1896 1897 rokah v Sankt Peterburzi j Moskvi a takozh na Vserosijskij promislovij i hudozhnij vistavci 1896 roku v Nizhnomu Novgorodi U 1896 roci kartina bula pridbana v avtora Pavlom Tretyakovim Sadiba Girka ne perezhila revolyucijnih potryasin pochatku XX stolittya U 1904 roci zgoriv budinok majsternya v yakomu v seredini 1890 h rokiv pracyuvav Levitan U 1914 roci mayetok Girka bulo prodano kupcevi drugoyi gildiyi Ogiya Ogijovichu Markovu Cherez kilka rokiv pislya Zhovtnevogo perevorotu v chervni 1923 roku budivlya sadibi bula znishena pozhezheyu mabut v rezultati pidpalu Syuzhet i opisLevitan pisav kartinu na zadvirkah sadibi Girka stinu golovnogo budinku yakoyi mozhna pobachiti na pravij chastini polotna Sonyachnij bereznevij den snig yakij vzhe pochav tanuti dereva i putivec sho pidhodit do ganku bilya yakogo griyuchis na sonechku stoyit kin Dianka tak zvali konyachku z sadibi Girka stoyit u centri pejzazhu j stanovit jogo nevid yemnu chastinu Zhittyestverdzhuyuchij motiv kartini pokazuye borotbu zimi i nastupayuchoyi vesni sonyachnogo svitla j holodnogo snigu Ce pidkreslyuyetsya kolirnim kontrastom mizh temnimi sosnami na zadnomu plani j svitlimi osvitlenimi sonyachnim svitlom stovburami osik pered nimi yaki svoyimi gilkami nibito tyagnutsya do vesnyanogo soncya Vidtinki snigu sini tini derev i blakitne nebo stvoryuyut duzhe malovnichu kartinu syuzhet yakij potim ne raz povtoryuvavsya v pejzazhah inshih rosijskih hudozhnikiv Buduchi blizkoyu za syuzhetom do vidomij kartini Oleksiya Savrasova Graki priletili 1871 Tretyakovska galereya Berezen znachno vidriznyayetsya vid neyi po zhivopisu Kartina Berezen ye yaskravim zrazkom tak zvanogo levitanivskogo pejzazhu v yakomu navit u zobrazhenni radisnogo stanu prirodi hudozhniku vdalosya zberegti v kartini lirichnij vidtinok perezhivannya j smutku Vvazhayetsya sho napisani v 1895 roci kartini Berezen ta Zolota osin najbilsh yaskravo demonstruyut vpliv impresionizmu na tvorchist hudozhnika Dijsno v kartini Berezen ye pritamanna impresionizmu nervovist i pastoznist mazka ale v toj zhe chas vidsutnya impresionistichna vipadkovist Tovshina sharu farbi nerivnomirna dlya zobrazhennya snigu vikoristovuyutsya relyefni mazki nebo napisano bilsh rivnomirnim sharom a v bagatoh inshih miscyah prostupaye faktura polotna Inodi v yakosti peredvisnika kartini Berezen zgaduyut pejzazh rosijskogo hudozhnika impresionista Kostyantina Korovina Vzimku 1894 Tretyakovska galereya de takozh zobrazhena konyachka z sanmi sho stoyit bilya silskogo budinku Pravda na vidminu vid sonyachno vesnyanogo polotna Levitana na kartini Korovina zobrazhenij pohmurij zimovij den VidgukiMistectvoznavec Oleksij Fedorov Davidov u svoyij statti pro tvorchist Isaaka Levitana vidznachav sho hudozhnik ridko pisav zimu i vzagali snig chastishe zobrazhuyuchi jogo zalishki v vesnyanih pejzazhah ale v 1895 roci vin vzyavsya za takij syuzhet Levitan stvoriv pejzazh prodovzhuye Fedorov Davidov sho stav vidkrittyam u rosijskomu pejzazhnomu zhivopisi Tak kolorovo j zhivopisno z blakitnimi tinyami nihto do nogo ne pisav snig osvitlenij soncem nihto tak ne zobrazhuvav vesnyane nebo j dereva Hudozhnik Boris Ioganson pisav sho kozhnogo razu koli bachit kartinu Berezen vin mov zacharovanij stoyit pered cim divom i koli jomu vipadaye nagoda v berezni buti na prirodi abo zh siditi v misti na bulvari v sonyachnij bereznevij ranok to v dumkah migotit zhartivlivij paradoks Yak divno priroda nasliduye Berezen Levitana U svoyih spogadah hudozhnik Vasil Baksheyev pisav sho Levitan zalishivsya v jogo pam yati yak hudozhnik nerozrivno pov yazanij z rosijskoyu nacionalnoyu shkoloyu pejzazhu Ocinyuyuchi kartinu Berezen vin pisav Ya vvazhayu jogo tvir Berezen odnim z krashih tvoriv nashoyi shkoli Ce taka zh perlina yak Vidliga Vasilyeva yak Graki priletili Savrasova U comu pejzazhi tak bagato vesnyanogo tepla tak bagato svitla ta soncya sho zigrivaye Ce odna z krashih robit Levitana PrimitkiGosudarstvennaya Tretyakovskaya galereya katalog sobraniya Ya V Bruk L I Iovleva Moskva Krasnaya ploshad 2001 T 4 Zhivopis vtoroj poloviny XIX veka kniga 1 A M S 362 528 s ISBN 5 900743 56 X Lidiya Iovleva O levitanovskom pejzazhe i yubilejnoj levitanovskoj vystavke Zhurnal Tretyakovskaya galereya 2010 3 s 4 13 Fyodorov Davydov A A Russkoe i sovetskoe iskusstvo stati i ocherki Moskva Iskusstvo 1975 S 536 739 s Ioganson B V Isaak Ilich Levitan I A Kuratova Moskva Iskusstvo 1970 S 5 60 s Vasilij Baksheev isaak levitan ru Arhiv originalu za 29 bereznya 2012 Procitovano 26 sichnya 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Berezen kartina Levitana Kartina na sajti Derzhavnoyi Tretyakovskoyi galereyi 26 sichnya 2019 u Wayback Machine