Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Тиха обитель» (рос. Тихая обитель) — пейзаж російського художника Ісаака Левітана (1860—1900), написаний у 1890 році. Картина є частиною зібрання Третьяковської галереї. Розмір — 87,5 × 108 см.
 | |
| Творець: | Левітан Ісаак Ілліч |
|---|---|
| Час створення: | 1890 |
| Висота: | 87,5 см |
| Ширина: | 108 см |
| Матеріал: | олійна фарба і полотно |
| Техніка: | олія |
| Жанр: | пейзаж |
| Зберігається: | Москва |
| Музей: | Третьяковська галерея |
 Тиха обитель у Вікісховищі | |
Полотно, в сюжеті якого переплелися враження художника, пов'язані з кількома монастирями, було закінчено в 1890 році, після поїздки Левітана на Волгу. В 1891 році картина експонувалася на 19-й виставці Товариства пересувних художніх виставок («передвижників»), яка проходила в Петербурзі, а потім у Москві. «Тиха обитель» мала великий успіх у відвідувачів виставки і отримала високі оцінки у художніх критиків, що остаточно підтвердило визнання Левітана одним з провідних російських пейзажистів.
У тому ж 1891 році полотно було придбано для однієї з приватних колекцій. Після революції слід картини загубився, і її місцезнаходження залишалося невідомим до 1960 року, коли вона «знайшлася» у іншому приватному зібранні. У 1970 році картина «Тиха обитель» була передана в Державну Третьяковську галерею.
Історія
У березні 1890 року Левітан вирушив у свою першу закордонну поїздку. За два місяці він побував у Німеччині, Франції та Італії. Після повернення в Росію разом з художницею Софією Кувшинниковою він поїхав на Волгу, де провів літо і осінь, відвідавши Пльос, Юр'євець і Кінешму.
, автор біографії Левітана, писала, що «Юр'євець привернув симпатії художника» і, зокрема, «його обворожив один монастир, розташований в лісі на протилежному березі біля великого Кривого озера». А його супутниця Софія Кувшинникова розповідала, порівнюючи з попередніми враженнями від виду Савино-Сторожевського монастиря під Звенигородом:
 | Левитан поехал из Плёса в Юрьевец в надежде найти там новые мотивы и, бродя по окрестностям, вдруг наткнулся на ютившийся в рощице монастырёк. Он был некрасив и даже неприятен по краскам, но был такой же вечер, как в Саввине: утлые лавы, перекинутые через речку, соединяли тихую обитель с бурным морем жизни, и в голове Левитана вдруг создалась одна из лучших его картин, в которой слились и саввинские переживания, и вновь увиденное, и сотни других воспоминаний. |  |
Картина «Тиха обитель» була закінчена невдовзі після повернення Левітана з поїздки на Волгу, і вона мала великий успіх на 19-й виставці Товариства пересувних художніх виставок («передвижників»), яка відкрилася в Санкт-Петербурзі в березні 1891 року. Антон Чехов так писав про це в листі до своєї сестри Марії від 16 березня 1891 року: «Був я на пересувній виставці. Левітан святкує іменини своєї прекрасної музи. Його картина справляє фурор. <…> У всякому разі успіх у Левітана не з звичайних.» Згодом Чехов використав образ цієї картини в своїй повісті «Три роки» (1894), героїня якої, Юлія, розмірковує, розглядаючи краєвид на виставці:
| | На переднем плане речка, через нее бревенчатый мостик, на том берегу тропинка, исчезающая в темной траве. <…> А вдали догорает вечерняя заря. <…> И почему-то вдруг ей стало казаться, что эти самые облачка,<…> и лес, и поле она видела уже давно и много раз, <…> и захотелось ей идти, идти и идти по тропинке; и там, где была вечерняя заря, покоилось отражение чего-то неземного, вечного. | |
Результатом успіху «Тихої обителі» на виставці передвижників стало остаточне визнання Левітана одним з провідних російських пейзажистів. Його картини стали охоче експонувати на виставках, і їх купували за хорошу ціну, в результаті чого помітно поліпшилося матеріальне становище художника. Бувши доти експонентом ТПХВ, з березня 1891 року він стає його повноправним членом.
У 1891 році, прямо з виставки передвижників, картина «Тиха обитель» була придбана у автора якимсь Алфьоров — в каталозі ГТГ його прізвище вказане без ініціалів. Судячи з усього, Левітан і сам не знав ім'я та по батькові покупця, оскільки в травні 1891 року в листі до художника Єгора (Георгія) Хруслова він писав: «Имя и отчество г[осподи]на Алферова для меня так же неизвестны, как и для Вас, и потому пошлите ему картину без обозначения имени. Продана картина за 600 р[ублей], о чем уже говорил Лемоху. Адрес упомянутого Алферова верен, т. е. Николаевская, д. 8, кв. 4.». Згідно з петербурзькою адресною книгою, в 1890-х роках будинок 8 по Миколаївській вулиці (нині — вулиця Марата) належав купцю 1-ї гільдії і засновнику банківської контори Федору Олександровичу Алфьорову (1839— не раніше 1917), який, мабуть, і був покупцем картини.
Згодом картина перейшла в колекцію диригента і композитора Миколи Голованова (1891—1953), який в кінці 1940-х — початку 1950-х років був головним диригентом Великого театру. Після смерті Голованова, що послідувала в 1953 році, його колекція залишалася у його сестри . Судячи з усього, мистецтвознавці не знали, в кого знаходилася картина після Алфьорова, оскільки в публікації 1956 року вказувалося, що її «місцезнаходження невідоме». Вона знову «знайшлася» при підготовці до виставки 1960 року, що проходила в Третьяковській галереї і присвяченій 100-річчю з дня народження Левітана. Сестра Голованова померла в 1969 році. Після цього був створений Музей-квартира Миколи Голованова (нині — частина ВМОМК імені М. І. Глінки), в якому залишилася частина його колекції, а деякі полотна були передані в художні музеї. Зокрема, «Тиха обитель» Левітана і М. М. Ге у 1970 році були передані в Третьяковську галерею.
Сюжет і опис
На передньому плані картини зображена річка, через яку перекинуто вутлий дерев'яний місток — «лави». На іншому березі річки місток переходить у стежку, що веде до лісу, в глибині якого знаходиться монастир. Композиція побудована так, що «лави дійсно тягнуть погляд глядача в глибину, як би запрошують його йти за ними туди, до монастиря за річкою». На небі — вечірні золотисті хмари, серед відтінків яких зустрічаються і жовтий і фіолетовий кольори. Будівлі церков та дзвіниці підносяться над деревами, та їх відображення видно на спокійній гладі річковий поверхні — «великий простір спокійної води з ледь вагається в ньому відображенням далекого берега і його споруд дозволило посилити відчуття вечірньої тиші і спокою».
У сюжеті картини переплелися враження художника, пов'язані з кількома монастирями. Початковий задум картини, мабуть, виник в 1887 році, коли Левітан спостерігав захід сонця над Савино-Сторожевским монастирем під Звенигородом. Крім цього, при написанні картини Левітан використав образ Кривоозерського монастиря поруч з Юр'євцем на Волзі, куди він їздив з Пльоса. Цей монастир, для якого також зустрічаються назви Кривоезерский і Кривозерский, після 1917 року був закритий, а в середині 1950-х років потрапив у зону затоплення Горьківського водосховища.
На картині також зображено дзвіницю шатрового типу (з конусоподібним верхом). Письменниця Софія Пророкова стверджувала, що художник знайшов прообраз цієї дзвіниці на Соборній горі у Пльосі, де розташований Успенський собор. Мистецтвознавець , коментуючи її твердження, обговорював і альтернативний варіант, вважаючи, що як її прообраз художник міг використовувати дзвіницю Воскресенської церкви в селі (розташованому на Волзі між Кінешмою і Юрьєвцем), оскільки в альбомі Левітана був малюнок із зображенням цієї церкви. Краєзнавець Леонід Смирнов, детально розбираючи доводи Федорова-Давидова, тим не менш, погоджується з Пророковою і вважає, що Левітан використав образ дзвіниці на Соборній горі в Пльосі. Одним з аргументів на користь цього є те, що сусідня з нею будівля, зображена на картині, теж має архітектуру, схожу з церквою в Пльосі.
Через два роки після написання «Тихої обителі» дуже схожий монастир був зображений Левітаном на картині «Вечірній дзвін», що також знаходиться в Державній Третьяковській галереї.
Література
- Бенуа А. Н. История русской живописи в XIX веке. — М.: Республика, 1995. — 448 с. — .
- Левитан И. И. Письма, документы, воспоминания / А. А. Фёдоров-Давыдов. — М.: Искусство, 1956. — 335 с.
- Мальцева Ф. С. Мастера русского реалистического пейзажа. — Издательство Государственной Третьяковской галереи, 1952. — Т. 2.
- Петров В. А. Исаак Ильич Левитан. — СПб.: Художник России, 1992. — 200 с. — (Русские живописцы XIX века).
- Петров В. А. Исаак Левитан. — М.: Белый город, 2000. — .
- Поспелов Г. Г. Мотив «приюта» в искусстве конца XIX — начале XX века // Русское искусство XIX века. — М.: Искусство, 1997. — С. 255—261. — .
- Пророкова С. А. Левитан. — М.: Молодая гвардия, 1960. — 240 с. — (Жизнь замечательных людей).
- Стасов В. В. Статьи и заметки, публиковавшиеся в газетах и не вошедшие в книжные издания. — Издательство Академии художеств СССР, 1954. — Т. 2.
- Турков А. М. Исаак Ильич Левитан. — М.: Искусство, 1974. — 160 с. — (Жизнь в искусстве).
- Фёдоров-Давыдов А. А. Исаак Ильич Левитан. Жизнь и творчество. — М.: Искусство, 1966. — 403 с.
- Государственная Третьяковская галерея — каталог собрания / Я. В. Брук, Л. И. Иовлева. — М.: Красная площадь, 2001. — Т. 4: Живопись второй половины XIX века, книга 1, А—М. — 528 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tiha obitel ros Tihaya obitel pejzazh rosijskogo hudozhnika Isaaka Levitana 1860 1900 napisanij u 1890 roci Kartina ye chastinoyu zibrannya Tretyakovskoyi galereyi Rozmir 87 5 108 sm Tiha obitelTvorec Levitan Isaak IllichChas stvorennya 1890Visota 87 5 smShirina 108 smMaterial olijna farba i polotnoTehnika oliyaZhanr pejzazhZberigayetsya MoskvaMuzej Tretyakovska galereya Tiha obitel u Vikishovishi Polotno v syuzheti yakogo pereplelisya vrazhennya hudozhnika pov yazani z kilkoma monastiryami bulo zakincheno v 1890 roci pislya poyizdki Levitana na Volgu V 1891 roci kartina eksponuvalasya na 19 j vistavci Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok peredvizhnikiv yaka prohodila v Peterburzi a potim u Moskvi Tiha obitel mala velikij uspih u vidviduvachiv vistavki i otrimala visoki ocinki u hudozhnih kritikiv sho ostatochno pidtverdilo viznannya Levitana odnim z providnih rosijskih pejzazhistiv U tomu zh 1891 roci polotno bulo pridbano dlya odniyeyi z privatnih kolekcij Pislya revolyuciyi slid kartini zagubivsya i yiyi misceznahodzhennya zalishalosya nevidomim do 1960 roku koli vona znajshlasya u inshomu privatnomu zibranni U 1970 roci kartina Tiha obitel bula peredana v Derzhavnu Tretyakovsku galereyu IstoriyaU berezni 1890 roku Levitan virushiv u svoyu pershu zakordonnu poyizdku Za dva misyaci vin pobuvav u Nimechchini Franciyi ta Italiyi Pislya povernennya v Rosiyu razom z hudozhniceyu Sofiyeyu Kuvshinnikovoyu vin poyihav na Volgu de proviv lito i osin vidvidavshi Plos Yur yevec i Kineshmu avtor biografiyi Levitana pisala sho Yur yevec privernuv simpatiyi hudozhnika i zokrema jogo obvorozhiv odin monastir roztashovanij v lisi na protilezhnomu berezi bilya velikogo Krivogo ozera A jogo suputnicya Sofiya Kuvshinnikova rozpovidala porivnyuyuchi z poperednimi vrazhennyami vid vidu Savino Storozhevskogo monastirya pid Zvenigorodom Levitan poehal iz Plyosa v Yurevec v nadezhde najti tam novye motivy i brodya po okrestnostyam vdrug natknulsya na yutivshijsya v roshice monastyryok On byl nekrasiv i dazhe nepriyaten po kraskam no byl takoj zhe vecher kak v Savvine utlye lavy perekinutye cherez rechku soedinyali tihuyu obitel s burnym morem zhizni i v golove Levitana vdrug sozdalas odna iz luchshih ego kartin v kotoroj slilis i savvinskie perezhivaniya i vnov uvidennoe i sotni drugih vospominanij Kartina Tiha obitel bula zakinchena nevdovzi pislya povernennya Levitana z poyizdki na Volgu i vona mala velikij uspih na 19 j vistavci Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok peredvizhnikiv yaka vidkrilasya v Sankt Peterburzi v berezni 1891 roku Anton Chehov tak pisav pro ce v listi do svoyeyi sestri Mariyi vid 16 bereznya 1891 roku Buv ya na peresuvnij vistavci Levitan svyatkuye imenini svoyeyi prekrasnoyi muzi Jogo kartina spravlyaye furor lt gt U vsyakomu razi uspih u Levitana ne z zvichajnih Zgodom Chehov vikoristav obraz ciyeyi kartini v svoyij povisti Tri roki 1894 geroyinya yakoyi Yuliya rozmirkovuye rozglyadayuchi krayevid na vistavci Na perednem plane rechka cherez nee brevenchatyj mostik na tom beregu tropinka ischezayushaya v temnoj trave lt gt A vdali dogoraet vechernyaya zarya lt gt I pochemu to vdrug ej stalo kazatsya chto eti samye oblachka lt gt i les i pole ona videla uzhe davno i mnogo raz lt gt i zahotelos ej idti idti i idti po tropinke i tam gde byla vechernyaya zarya pokoilos otrazhenie chego to nezemnogo vechnogo Tiha obitel eskiz papir grafitnij olivec 9 15 sm Rezultatom uspihu Tihoyi obiteli na vistavci peredvizhnikiv stalo ostatochne viznannya Levitana odnim z providnih rosijskih pejzazhistiv Jogo kartini stali ohoche eksponuvati na vistavkah i yih kupuvali za horoshu cinu v rezultati chogo pomitno polipshilosya materialne stanovishe hudozhnika Buvshi doti eksponentom TPHV z bereznya 1891 roku vin staye jogo povnopravnim chlenom U 1891 roci pryamo z vistavki peredvizhnikiv kartina Tiha obitel bula pridbana u avtora yakims Alforov v katalozi GTG jogo prizvishe vkazane bez inicialiv Sudyachi z usogo Levitan i sam ne znav im ya ta po batkovi pokupcya oskilki v travni 1891 roku v listi do hudozhnika Yegora Georgiya Hruslova vin pisav Imya i otchestvo g ospodi na Alferova dlya menya tak zhe neizvestny kak i dlya Vas i potomu poshlite emu kartinu bez oboznacheniya imeni Prodana kartina za 600 r ublej o chem uzhe govoril Lemohu Adres upomyanutogo Alferova veren t e Nikolaevskaya d 8 kv 4 Zgidno z peterburzkoyu adresnoyu knigoyu v 1890 h rokah budinok 8 po Mikolayivskij vulici nini vulicya Marata nalezhav kupcyu 1 yi gildiyi i zasnovniku bankivskoyi kontori Fedoru Oleksandrovichu Alforovu 1839 ne ranishe 1917 yakij mabut i buv pokupcem kartini Tiha obitel eskiz derevo oliya 9 16 sm 1890 privatne zibrannya Zgodom kartina perejshla v kolekciyu dirigenta i kompozitora Mikoli Golovanova 1891 1953 yakij v kinci 1940 h pochatku 1950 h rokiv buv golovnim dirigentom Velikogo teatru Pislya smerti Golovanova sho posliduvala v 1953 roci jogo kolekciya zalishalasya u jogo sestri Sudyachi z usogo mistectvoznavci ne znali v kogo znahodilasya kartina pislya Alforova oskilki v publikaciyi 1956 roku vkazuvalosya sho yiyi misceznahodzhennya nevidome Vona znovu znajshlasya pri pidgotovci do vistavki 1960 roku sho prohodila v Tretyakovskij galereyi i prisvyachenij 100 richchyu z dnya narodzhennya Levitana Sestra Golovanova pomerla v 1969 roci Pislya cogo buv stvorenij Muzej kvartira Mikoli Golovanova nini chastina VMOMK imeni M I Glinki v yakomu zalishilasya chastina jogo kolekciyi a deyaki polotna buli peredani v hudozhni muzeyi Zokrema Tiha obitel Levitana i M M Ge u 1970 roci buli peredani v Tretyakovsku galereyu Syuzhet i opisNa perednomu plani kartini zobrazhena richka cherez yaku perekinuto vutlij derev yanij mistok lavi Na inshomu berezi richki mistok perehodit u stezhku sho vede do lisu v glibini yakogo znahoditsya monastir Kompoziciya pobudovana tak sho lavi dijsno tyagnut poglyad glyadacha v glibinu yak bi zaproshuyut jogo jti za nimi tudi do monastirya za richkoyu Na nebi vechirni zolotisti hmari sered vidtinkiv yakih zustrichayutsya i zhovtij i fioletovij kolori Budivli cerkov ta dzvinici pidnosyatsya nad derevami ta yih vidobrazhennya vidno na spokijnij gladi richkovij poverhni velikij prostir spokijnoyi vodi z led vagayetsya v nomu vidobrazhennyam dalekogo berega i jogo sporud dozvolilo posiliti vidchuttya vechirnoyi tishi i spokoyu U syuzheti kartini pereplelisya vrazhennya hudozhnika pov yazani z kilkoma monastiryami Pochatkovij zadum kartini mabut vinik v 1887 roci koli Levitan sposterigav zahid soncya nad Savino Storozhevskim monastirem pid Zvenigorodom Krim cogo pri napisanni kartini Levitan vikoristav obraz Krivoozerskogo monastirya poruch z Yur yevcem na Volzi kudi vin yizdiv z Plosa Cej monastir dlya yakogo takozh zustrichayutsya nazvi Krivoezerskij i Krivozerskij pislya 1917 roku buv zakritij a v seredini 1950 h rokiv potrapiv u zonu zatoplennya Gorkivskogo vodoshovisha Na kartini takozh zobrazheno dzvinicyu shatrovogo tipu z konusopodibnim verhom Pismennicya Sofiya Prorokova stverdzhuvala sho hudozhnik znajshov proobraz ciyeyi dzvinici na Sobornij gori u Plosi de roztashovanij Uspenskij sobor Mistectvoznavec komentuyuchi yiyi tverdzhennya obgovoryuvav i alternativnij variant vvazhayuchi sho yak yiyi proobraz hudozhnik mig vikoristovuvati dzvinicyu Voskresenskoyi cerkvi v seli roztashovanomu na Volzi mizh Kineshmoyu i Yuryevcem oskilki v albomi Levitana buv malyunok iz zobrazhennyam ciyeyi cerkvi Krayeznavec Leonid Smirnov detalno rozbirayuchi dovodi Fedorova Davidova tim ne mensh pogodzhuyetsya z Prorokovoyu i vvazhaye sho Levitan vikoristav obraz dzvinici na Sobornij gori v Plosi Odnim z argumentiv na korist cogo ye te sho susidnya z neyu budivlya zobrazhena na kartini tezh maye arhitekturu shozhu z cerkvoyu v Plosi Cherez dva roki pislya napisannya Tihoyi obiteli duzhe shozhij monastir buv zobrazhenij Levitanom na kartini Vechirnij dzvin sho takozh znahoditsya v Derzhavnij Tretyakovskij galereyi LiteraturaBenua A N Istoriya russkoj zhivopisi v XIX veke M Respublika 1995 448 s ISBN 5 250 02524 2 Levitan I I Pisma dokumenty vospominaniya A A Fyodorov Davydov M Iskusstvo 1956 335 s Malceva F S Mastera russkogo realisticheskogo pejzazha Izdatelstvo Gosudarstvennoj Tretyakovskoj galerei 1952 T 2 Petrov V A Isaak Ilich Levitan SPb Hudozhnik Rossii 1992 200 s Russkie zhivopiscy XIX veka Petrov V A Isaak Levitan M Belyj gorod 2000 ISBN 5 7793 0250 2 Pospelov G G Motiv priyuta v iskusstve konca XIX nachale XX veka Russkoe iskusstvo XIX veka M Iskusstvo 1997 S 255 261 ISBN 5 210 00921 1 Prorokova S A Levitan M Molodaya gvardiya 1960 240 s Zhizn zamechatelnyh lyudej Stasov V V Stati i zametki publikovavshiesya v gazetah i ne voshedshie v knizhnye izdaniya Izdatelstvo Akademii hudozhestv SSSR 1954 T 2 Turkov A M Isaak Ilich Levitan M Iskusstvo 1974 160 s Zhizn v iskusstve Fyodorov Davydov A A Isaak Ilich Levitan Zhizn i tvorchestvo M Iskusstvo 1966 403 s Gosudarstvennaya Tretyakovskaya galereya katalog sobraniya Ya V Bruk L I Iovleva M Krasnaya ploshad 2001 T 4 Zhivopis vtoroj poloviny XIX veka kniga 1 A M 528 s ISBN 5 900743 56 X