Клюзивність

У мовознавстві, клюзивність — це граматичне розрізнення між інклюзивними та ексклюзивними займенниками першої особи. Також згадується, як «інклюзивне 'ми'», «ексклюзивне 'ми'». Інклюзивне 'ми' охоплює співрозмовника, а ексклюзивне 'ми', навпаки, виключає його. Тобто, обидва 'ми' буквально перекладаються як 'ми', але інклюзивне означає «Я, ти, і можливо ще хтось», а ексклюзивне — «Я та ще хтось, але не ти». В теорії, це розрізнення може існувати й в інших особах, зокрема в другій («ви» або «ви та вони»), але існування такої клюзивності сумнівне та погано документоване. Клюзивності немає в українській мові, проте вона існує в різних мовах по всьому світу.

Перший опублікований опис граматичної інклюзивності-ексклюзивності лінгвістом з Європи було зроблено у 1560 ^[en] у його описі у творі «Grammatica o arte de la lengua general de los indios de los Reynos del Perú», виданому у Вальядоліді, що в Іспанії.

Схематична парадигма

Охоплення: Інклюзивна форма (зліва) та ексклюзивна (справа)

Категорії клюзивності можна підсумувати таблицею:

		Чи охоплюється співрозмовник?
		Так	Ні
Чи охоплюється мовець?	Так	Інклюзивне 'ми' (Я, ти, ще хтось)	Екслюзивне 'ми' (Я, ще хтось, але не ти)
	Ні	Ви	Вони

Морфологія

У деяких мовах, три займенники першої особи між собою лексично не пов'язані. Наприклад, у чеченській є займенник першої особи однини 'со', ексклюзивний 'тхо', та інклюзивний 'вай'. У деяких інших мовах, усі три займенники пов'язані та складаються з простих слів: наприклад, у мові Ток-пісін, англійській креольській мові, котрою говорять у Папуа-Новій Гвінеї, є займенник однини 'mi', ексклюзивний 'mi-pela' та інклюзивний 'yu-mi' (поєднанні 'mi' (я) та 'yu' (ти)) або yu-mi-pela. Є випадки, коли лиш один із двох займенників першої особи множини пов'язаний із займенником однини. У деяких діалектах мандаринської (китайської), інклюзивний або ексклюзивний 我們／我们 wǒmen — множинна форма займенника однини 我 wǒ (я), а інклюзивний 咱們／咱们 zánmen має інший корінь.

Не виключені випадки, коли різні слова на позначення займенника першої особи однини (я) у своїх формах множини відрізняються клюзивністю. У в'єтнамській, розмовне 'я' (ta) у множині стає інклюзивним 'ми' (chúng ta), а формальне 'я' (tôi) у множині стає ексклюзивним 'ми' (chúng tôi). У самоанській, форма однини від ексклюзивного 'ми' є загальновживаним словом для 'я', а форма однини від інклюзивного 'ми' також може зустрічатися сама по собі, і тоді також означає 'я', але з відтінком звернення або прохання.

У мові кунама, якою говорять в Еритреї, клюзивне розрізнення першої особи позначається у двоїнній та множинній формі дієслів, в особових та присвійних займенниках

Розрізнення у дієсловах

У мовах, де дієслово відмінюється за особою, також можливе відмінювання з урахуванням клюзивності. У тубільних мовах Австралії та Північної Америки, клюзивне розрізнення позначається і в дієсловах. Наприклад, у мові ^[en], фраза «Я/ми маємо» перекладається так: Однина: n-tíhin (префікс першої особи n-)

Ексклюзивна множина: n-tíhin-èn (префікс першої особи n- + суфікс множини -èn)

Інклюзивна множина: k-tíhin-èn (префікс інклюзивності k- + суфікс множини -èn)

Проте, наприклад, у тамільській мові, з ексклюзивним та інклюзивним займенником, дієслово відмінюється однаково.

Клюзивність першої особи

Клюзивність першої особи поширена у дравідійських, картвельських та північнокавказьких мовах, в австралійських та австронезійських мовах, а також у мовах східної, південної, південнозахідної Азії, тубільних мовах Америки, та в деяких креольських мовах. Це розрізнення також існує в деяких африканських мовах, наприклад, у фула. У європейських мовах (крім кавказьких), такого розрізнення у граматиці немає.

Клюзивність другої особи

В теорії, клюзивність другої особи має існувати, але її існування не підтверджено. Клюзивність другої особи концептуально не є складною для розуміння, але попри це є дуже рідкісною, якщо взагалі існує, на відміну від клюзивності однини. Гіпотетична клюзивність другої особи могла б розрізняти інклюзивне 'ви' (всі ви, з ким я розмовляю) та ексклюзивне 'ви' (ти/ви, та хтось інший). У літературі зустрічаються назви «2+2» і «2+3» відповідно стосовно цих форм, де числа позначають згадувані особи.

Деякі видні лінгвісти, як-от , засвідчували, що клюзивність другої особи існує, але є майже вимерлою, а інші, як-от Джон Хендерсон, вважають, що клюзивне розрізнення у другій особі надто важке для розуміння. Більшість інших лінгвістів вважають, що вона може існувати, але її існування не доведене. Хорст Дж. Саймон провів глибокий аналіз клюзивності другої особи у своїй статті 2005 року. Він дійшов висновку, що чутки про існування такої клюзивності, або навіть якогось іншого ексклюзивного займенника крім ексклюзивного 'ми' — є безґрунтовними, та виникли через помилковий аналіз інформації.

Поширення клюзивності

Клюзивність існує майже в усіх австронезійських мовах та мовах північної Австралії, але рідко в папуаських мовах. (Англо-меланезійська креольська мова ток-пісін має клюзивне розрізнення, але деякі мовці, в залежності від походження, можуть його не використовувати). Клюзивність поширена в Індії, у дравідійських мовах та мовах мунда, а також у деяких місцевих індоєвропейських мовах: орія, маратхі, раджастхані, пенджабській, та гуджараті (які або запозичили це розрізнення з дравідійської, або зберегли його як субстрат, після того, як дравідійською було витіснено). Також клюзивність існує в мовах східного Сибіру, зокрема у тунгусо-маньчжурських, а також у північних діалектах мандаринської. У тубільних мовах Америки, клюзивність засвідчена приблизно в половині мов, без явних географічних або генеалогічних закономірностей. Також вона є у кількох кавказьких мовах та мовах субсахарської Африки (фульфульде, нама).

Звісно, майже в будь-якій формі можна семантично передати клюзивність, у багатьох мовах є фрази, що уточнюють займенник першої особи (В англійській «the rest of us», італійській — noialtri). Проте мова, яка має граматичне клюзивне розрізнення, за замовчуванням не має особового займенника множини першої особи із невизначеною клюзивністю, тобто мовці зобов'язувані уточнювати клюзивність формою займенника чи іншим відмінюванням. Втім, клюзивність все одно дуже поширена. Деякі з мов, що мають різні множини, можуть мати клюзивне розділення, наприклад, тільки у двоїні, але не в множині. У наведеній таблиці перелічено переважно стандартні форми множини.

Приклади клюзивності в різних мовах

Мова	Інклюзивна форма	Ексклюзивна форма	Споріднені з одниною	Примітки	Сім'я мов
Айнська	a-/an-	ci-	??		ізольована
Американська мова жестів (ASL)			Ексклюзивна множина		Французька мова жестів
Оджибве	giinwi	niinwi	Обидві		Алгонкінські
^[en]	kidi	gema	Жодна		Австронезійські
Аймара	jiwasa	naya	Ексклюзивна		Аймарські
Бікольська	kita	kami	Жодна		Австронезійські
Біслама	yumi	mifala	Обидві		Англійські креольські
Себуано	kita	kami	Жодна		Австронезійські
Чеченська	vai	txo	Жодна		Нахсько-дагестанські
Черокі	ᎢᏂ (ini- (двоїна)), ᎢᏗ (idi- (множина))	ᎣᏍᏗ (osdi- (двоїна)), ᎣᏥ (oji- (множина))	Жодна		Ірокезькі
	ᑭᔮᓇᐤ (kiyānaw)	ᓂᔭᓈᐣ (niyanān)	Обидві		Алгонкінські
	ᑮᓛᓈᐤ (kîlânâw)	ᓃᓛᐣ (nîlân)	Обидві		Алгонкінські
	ᑮᓈᓇᐤ (kīnānaw)	ᓃᓇᓈᐣ (nīnanān)	Обидві		Алгонкінські
	ᑮᖭᓇᐤ (kīthānaw)	ᓂᖬᓈᐣ (nīthanān)	Обидві		Алгонкінські
	apan اپن	ham ہم			Індоєвропейські
	baa	biede	??		Монгольські
Евенська	mit	bū	??		Тунгусо-маньчжурські
Фіджійська	kedatou†	keitou			Австронезійські
Фульфульде	𞤫𞤲 (en), 𞤫𞤯𞤫𞤲 (eɗen)	𞤥𞤭𞤲 (min), 𞤥𞤭𞤯𞤫𞤲 (miɗen)	Ексклюзивна (?)		Ніґеро-конґолезькі
Гуарані	ñande	ore	Жодна		(Тупі-гуарані)
Гуджараті	આપણે /aˑpəɳ(eˑ)/	અમે /əmeˑ/	Ексклюзивна		Індоєвропейські
Хадза	onebee	ôbee	Інклюзивна		ізольована
Гавайська	kāua (двоїна); kākou (множина)	māua (двоїна); mākou (множина)	Жодна		Австронезійські
Ілокано	datayó, sitayó	dakamí, sikamí	Жодна		Австронезійські
	mtsá (двоїна); m, mǃá (множина)	ètsá (двоїна); è, èǃá (множина)	Жодна
(Капампанган)	ikatamu	ikami	Жодна		Австронезійські
	yunmi	melabat	Ексклюзивна		Англійські креольські
Лакота	uŋ(k)-	uŋ(k)- … -pi	Жодна		Сіуанські
Ложбан	mi'o	mi'a/mi	Обидві		Штучна мова
(Магінданао)	sekitanu	sekami	Жодна		Австронезійські
Малагасійська	Isika	Izahay	–		Австронезійські
Маньчжурська	muse	be	Ексклюзивна		Тунгусо-маньчжурські
Малайська	kita	kami	Жодна		Австронезійські
Малаялам	നമ്മൾ (nammaḷ)	ഞങ്ങൾ (ñaṅṅaḷ)	Ексклюзивна		Дравідійські
Мандаринська	咱們 / 咱们 (zánmen)	我們 / 我们 (wǒmen)	Ексклюзивна		Сино-тибетські
Маорі	tāua (двоїна); tātou (множина)	māua (двоїна); mātou (множина)	Жодна		Австронезійські
Маратхі	आपण /aˑpəɳ/	आम्ही /aˑmʱiˑ/	Ексклюзивна		Індоєвропейські
Марварі	/aˑpãˑ/	/mɦẽˑ/	Ексклюзивна		Індоєвропейські
Південномінська	咱 (lán)	阮 (goán/gún)	Ексклюзивна		Сино-тибетські
Неварська	Jhi: sa: n (झि:सं:)	Jim sa: n (जिम् सं:)			Сино-тибетські
	kitail (множина), kita (двоїна)	kiht (саме по собі), se (як підмет)			Австронезійські
	ginan, g- -men (коротка форма), gde- -men (довга)	ninan, n- -men (коротка форма), nde- -men (довга)	??		Алгонкінські
Пенджабська	ਆਪਾਂ (apan)	ਅਸੀਂ (asin)			Індоєвропейські
Мови кечуа	ñuqanchik	ñuqayku	Обидві		Кечуа
	kiilawe	niilawe	Ексклюзивна		Алґські
Тагалог	táyo	kamí	Жодна		Австронезійські
	kitaniyu	kami	??		Австронезійські
Тамільська	நாம் (nām)	நாங்கள் (nāṅkaḷ)	Ексклюзивна		Дравідійські
Телугу	మనము (manamu)	మేము (memu)	Ексклюзивна		Дравідійські
Тетум	ita	ami	Жодна		Австронезійські
Ток-пісін	yumipela	mipela	Ексклюзивна		Англійські креольські
Тупі	îandé	oré	Інклюзивна		(Тупі-гуарані)
Тулу	nama	yenkul			Дравідійські
Удмуртська	асьмеос;ваньмы («всі ми разом»)	mi (ми)	Ексклюзивна		Пермські
В'єтнамська	chúng ta	chúng tôi	Ексклюзивна		Австроазійські

Примітки

1. Filimonova, Elena (30 November 2005). Clusivity: Typology and case studies of the inclusive-exclusive distinction. John Benjamins Publishing. ISBN  — через Google Books.
2. Simon, Horst J. (2005). Only you? Philological investigations into the alleged inclusive-exclusive distinction in the second person plural. У Filimonova, Elena (ред.). (PDF). Amsterdam/Philadelphia. Архів оригіналу (PDF) за 9 червня 2011. Процитовано 2 серпня 2010.
3. Мері Хаас. 1969. «Exclusive» and «inclusive»: A look at early usage. International Journal of American Linguistics 35:1-6. JSTOR 1263878.
4. Thompson, E. D. 1983. «Kunama: phonology and noun phrase» in (ed.): Nilo-Saharan Language Studies, pp. 280–322. East Lansing: African Studies Center, Michigan State University.
5. Awde, Nicholas; Galaev, Muhammad (22 May 2014). Chechen-English English-Chechen Dictionary and Phrasebook. Routledge. ISBN  — через Google Books.
6. Comrie, Bernard. 1980. «Review of Greenberg, Joseph H. (ed.), Universals of human language, Volume 3: Word Structure (1978)». Language 56: p837, as quoted in Simon 2005. Quote: One pair of combinations not discussed is the opposition between 2nd person non-singular inclusive (i.e. including some third person) and exclusive, which is attested in Southeast Ambrym.
7. Henderson, T.S.T. 1985. «Who are we, anyway? A study of personal pronoun systems». Linguistische Berichte 98: p308, as quoted in Simon 2005. Quote: My contention is that any language which provided more than one 2nd person plural pronoun, and required the speaker to make substantial enquiries about the whereabouts and number of those referred to in addition to the one person he was actually addressing, would be quite literally unspeakable.
8. One treated example is the Ghomala' language of Western Cameroon, which has been said to have a [1+2+3] first-person plural pronoun, but a more recent analysis by Wiesemann (2003) indicates that such pronouns may be limited to ceremonial use.
9. http://wals.info/chapter/39 (World Atlas of Language Structures) 39: Inclusive/Exclusive Distinction in Independent Pronouns
10. http://wals.info/chapter/40 (World Atlas of Language Structures) 40: Inclusive/Exclusive Distinction in Verbal Inflection
11. К проблеме категории инклюзивности местоимений в удмуртском языке
12. [1]

Література

• Jim Chen, First Person Plural (аналіз значущості інклюзивного та ексклюзивного 'ми' у конституційній інтерпретації^[])
• Payne, Thomas E. (1997), Describing morphosyntax: A guide for field linguists, Cambridge University Press, ISBN 
• Filimonova, Elena (eds). (2005). Clusivity: Typological and case studies of the inclusive-exclusive distinction. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. .
• Kibort, Anna. «Person.» Grammatical Features. 7 January 2008. [2] Retrieved on 16 March 2020.