Климе́нт Васи́льович Кві́тка (23 січня (4 лютого) 1880, Хмелів, нині Сумської області — 19 вересня 1953, Москва) — український музикознавець-фольклорист. Чоловік Лесі Українки. В'язень концтаборів (КарЛАГ).
Квітка Климент Васильович | |
---|---|
Народився | 23 січня (4 лютого) 1880 Хмелів, Роменський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
Помер | 19 вересня 1953[1](73 роки) Москва, СРСР[1] |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Країна | УНР СРСР |
Діяльність | музикознавець, етнограф |
Галузь | народна пісня[2] |
Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
Знання мов | українська[2] |
Заклад | Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка |
У шлюбі з | Леся Українка |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 23 січня (4 лютого) 1880 року в селі Хмелів (теперішньої Сумської області) [сам К. Квітка стверджував неодноразово, що народився у м. Києві, зокрема в нижче вказаній «Автобіографії»] у родині нащадків українських козаків (у ряді публікацій написано про кровні зв'язки з родом Г. Квітки-Основ'яненка — відомого українського письменника, але це не відповідає свідченням самого Климента Квітки з «Автобіографії», яка зберігається в архіві Музею музичної культури ім. М. Глінки в Москві). Його мати була з хутора Фастівці, що за селом Хустянка Смілівської волості. Краєзнавець Феодосій Сахно у книзі «Історія Смілого» засвідчив: «1879 року Марія Михайлівна Фастівець, що мешкала в хуторі Фастівці Смілянської волості, виходила заміж за начальника Хмелівської поштової станції Василя Квітку, а наступного 1880 року народила сина Климента Васильовича, що в 1900 роках став чоловіком Лесі Українки».
Про це ж говорила досліднику творчості Квітки, професору Київського університету імені Тараса Шевченка Володимиру Іваненку племінниця Климента Васильовича Євдокія Прокопівна. Донька рідної сестри Климента Параски (у шлюбі Листопад) Дуся тривалий час жила у нього в Києві, найбільше з-поміж усіх сестер родичалася і спілкувалася з ним. Вона підтвердила те, що Квітка народився у містечку Хмелів, яке на той час було великим торговим населеним пунктом. Жителі були прихожанами двох православних церков і одної єврейської, діти різних станів навчались у земському училищі. Щонеділі влаштовувались базари, чотири рази на рік у Хмелові ярмаркували. Хмелівська волость займала досить велику територію, і родина Квіток проживала між нинішніми Хмеловом і Басівкою. Встановив це Влодимир Григорович Іваненко, знавець творчості Квітки, який у шістдесятих роках зустрічався з далеким родичем Квітки Іваном Петровичем, вивчав церковні книги та реєстр козаків Хмелівської сотні Лубенського полку.
У дев'яностих роках ще жива була Марія Миколаївна Бешкурова, 1897 року народження, названа сестра Климента, яка маленькою знала і Климента, і Лесю Українку. З Кисловодська Ставропольського краю вона надсилала листи, які підтверджували хмелівське походження Квітки. У 1902 році Климент Васильович приїздив у Хмелів з метою продажу свого земельного спадку.
Батька втратив рано (той помер від сухот), і мати (була людиною дуже набожною, і після смерті чоловіка — Василя Квітки — здійснювала паломництва до Києво-Печерської лаври) віддала п'ятирічного Климента на виховання в сім'ю київських міщан Карпових, оскільки не могла утримувати сина. Вони дали йому ґрунтовну освіту. Музики навчався з 7 років у приватних учителів, згодом — у Музичному училищі Київського відділення Російського музичного товариства в Києві по класу фортепіано у Л. Зетеля та Григорія Ходоровського. У 1897 році закінчив київську гімназію № 5 із золотою медаллю.
Освіту К. Квітка продовжував у Київському університеті Святого Володимира (нині — Національний університет ім. Т. Шевченка), який закінчив 1902 року. З юних років почав збирати народні мелодії, з 1896 року, співпрацював з журналом «Кіевская старина» і вже у 1902 р. видав перший збірник народних пісень. У студентські роки він працював деякий час концертмейстером хору Київського університету. Тоді ж з'явилися його наукові досліди («Матеріали для вивчення мелодійного складу українських пісень, розташовані за системою П. Сокальського») такої роботи немає у списку наукових праць, складеному особисто К. Квіткою.
По закінченні університету працював в окружних судах у Тифлісі (1902—1905) та Сімферополі (1905—1907). 1907 року К. Квітка одружився з Ларисою Петрівною Косач, видатною українською поетесою, знаною як Леся Українка, з якою прожив 6 років до її смерті у 1913 році. Чимало народних мелодій К. Квітка записав з її голосу.
З 3 листопада 1917 р. — товариш (заступник) генерального секретаря судових справ Української Центральної Ради. 31 березня 1918 року призначений на посаду товариша (заступника) міністера юстиції УНР. В 1918 році працює рахівником у місті Юзівці (нині місто Донецьк).
В 1920–1933 р. працював в Академії наук Української РСР, де організував Кабінет музичної етнографії (1922). Одночасно викладав у Київському вищому музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка. За 8 років опублікував близько 40 наукових статей, досліджень, докладних рецензій, два збірники народних пісень.
В 1933 р. Квітку звільнили з роботи за політичними звинуваченнями [є версія що, він з однієї роботи перейшов на іншу прямим переводом] й на півтора місяця заарештували. Залишившись без засобів існування та побоюючись нового арешту, він переїхав до Москви й розпочав роботу в Московській консерваторії, де читав курс музики народів СРСР (з 1933 р. — професор).
8 лютого 1934 року його знову заарештували в т. зв. «Справі славістів», сфабрикованій ОДПУ, й ув'язнили на 3 роки. Відбував покарання у сумнозвісному концтаборі «Карлаг» та Алма-Аті, у Казахстані.
13 квітня 1936 року він був достроково звільнений і поновлений на роботі в Московській консерваторії. До кінця життя Квітка там працював на посаді професора, завідувача Кабінету народної музики.
З 1936 р. він керівник фольклорної секції Науково-дослідного інституту при Московській консерваторії, від 1937 р. до 1945 р. і від 1949 р. до кінця життя — науковий керівник заснованого ним же Кабінету вивчення музичної творчості народів СРСР (нині — ).
За 17 років з особистою участю Квітки в консерваторії створено багатонаціональний фольклорний фонд із 6 000 записів. Під час Другої світової війни залишався в Москві, зберігаючи фонди Кабінету, а з 1942 р. — читав лекції, стаціонарно записував народних виконавців, провадив науково-дослідну роботу. Після війни підготував працю «Наспіви календарних пісень як джерело вивчення історії музичної культури східних слов'ян» (1947) [насправді, після війни К.Квітка написав чимало праць, частина з яких опублікована посмертно, але більшість залишилася в рукописах, однак серед них указаної праці немає].
Помер 19 вересня 1953 року в Москві, похований на Ваганьковському кладовищі в родинному похованні Кащеєвих.
Значення наукової діяльності
Упродовж усього життя К.Квітка зібрав понад 6 000 українських та кілька сот білоруських, румунських, молдавських, російських, грецьких пісень та інструментальної музики. Чимало записав їх з голосу Лесі Українки («Народні мелодії з голосу Лесі Українки записав та упорядив Климент Квітка» (Ч.1. К., 1917; Ч.2, 1918) та Івана Франка.
Вершиною етнографічного шляху К. Квітки є збірник «Українські народні мелодії» (К., 1922), де вміщено 743 пісенних зразки українських пісень. У 1908 році разом з Лесею Українкою та О. Сластіоном записав мелодії українських народних дум. Записи з фоноваликів транскрибував Філарет Колесса, який серед інших записів видав їх під назвою «Мелодії українських народних дум» (1910–1913 рр.).
Понад 200 мелодій із записів Квітки використали українські та російські композитори як теми для симфонічно-інструментальних творів. Найвидатніші хорові композиції Миколи Леонтовича («Піють півні», «Козака несуть», «Ой сивая зозуленька», «Ой устану я в понеділок» та ін.) створено на мелодії, які записав К. Квітка.
Ім'я К. Квітки має Науковий центр народної музики при Московській консерваторії.
Теоретичні розробки
За життя К. Квітка надрукував 40 досліджень з музичного фольклору, рецензій, збірників народної музики. Наукова ерудиція дозволяла вченому працювати в галузі порівняльного музикознавства не лише всіх слов'янських, а й тюркських та угро-фінських народів, хоча головний інтерес його досліджень зосереджувався на українській народній музиці.
Більшу частину наукової спадщини Квітки становлять новаторські теоретичні розробки з методології дослідження календарних пісень і народної інструментальної традиції. Розробив нову методику польової роботи, теоретичні основи етномузичної соціології та історико-порівняльного вивчення музики етнічно родинних народів (слов'ян, тюрків та інших).
К.Квітка у своїх працях висвітлював різні питання етномузикознавства: історію народної музики, методи збирання й дослідження фольклорного матеріалу, ритміку та мелодику народних пісень, музичний побут професіональних народних співців, народні музичні інструменти, історію музичної етнографії. Учений приділяв велику увагу проблемам і методам історико-порівняльного дослідження фольклору. Свідченням цього є його розвідка «Ритмічні паралелі в піснях слов'янських народів. Ритмічні форми АВВА в будові строфи» (1924) та стаття «Вступні уваги до музично-етнографічних студій» (1924).
У статті «Про історичне значення календарних пісень» К. Квітка обґрунтував науковий погляд на етномузикологію як історичну дисципліну і ставлення до народних мелодій як історичних документів (не меншої ваги, ніж археологічні знахідки). Польову роботу, фондування записів відносив до першочергових завдань музичної етнографії, яка є галуззю етнографії і водночас — розділом музикознавства.
У 1924 р. К. Квітка розробив програму для дослідження діяльності та побуту кобзарів та лірників у праці «Професіональні народні співці й музиканти на Україні». Метою програми було залучити широке коло ентузіастів до збирання фольклорних й етнографічних матеріалів.
Йому належить найдосконаліша у світовій етномузикології методика ритмоструктурної типології музичного фольклору. Її сенс полягає в координації музичної фольклористики та історичних дисциплін з метою дослідження проблем етногенезу (походження народів), міграцій народонаселення та асиміляції етносів.
Квітка зробив ряд дуже важливих відкриттів в області походження й поширення первісних звукорядів, хроматизмів, ритмічних архетипів. Велике значення надавав критичному аналізу джерел. Найважливіша праця Квітки — музично-етнографічний і морфологічний опис системи обрядових жанрів східних слов'ян — залишилася незавершеною.
Дослідницький хист К.Квітки з однаковою силою та новаторством проявлявся у сферах ритміки й форми, ладів народної музики, у критиці й текстології, соціології фольклору, документуванні не лише народних мелодій, а й опрацюванні описів, коментарів, характеристик співаків та інструменталістів, дослідженні народного виконавства (Квітка — основоположник наукового напрямку в етнології — етнофонії).
Критична діяльність К. Квітки складається з критики праць і критики записів народної музики (статті «Первісні тоноряди», «До питання про тюрксткий вплив», «Ангемітонічні примітиви і теорія Сокальського», «Порфирій Демуцький», «Фольклористична спадщина М. Лисенка», «Вступні зауваги до музично-етнографічних студій», «Погляд на мій фольклористичний шлях», «Про критику записів зразків народної творчості»).
Діяльність К. Квітки у 20-х — на початку 30-х pp. сприяла піднесенню всієї української фольклористики на вищий рівень, визначила нові методи дослідження.
Педагогічна діяльність
Київський період
Викладаючи в Київському вищому музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка та читаючи курс порівняльного музикознавства, К.Квітка торкався проблем античної метрики, сутності понять «музична етнографія», «порівняльне музикознавство» тощо. У цей період окреслилися його принципи прилучення студентів до історичної проблематики етномузикознавства.
К. Квітка у своїй педагогічній роботі орієнтував студентів та аспірантів на наукові, фундаментальні проблеми. У статті «Потреби в справі дослідження народної музики на Україні» (1925 р.) він викладає цілу програму наукового дослідження, популяризації фольклору та освітніх завдань.
У статті «До вивчення української народної інструментальної музики», яка була одним з тематичних розділів лекційних нарисів курсу народної музики, Квітка в категоричній формі висловлює негативне ставлення до естетичних оцінок фольклору.
Народознавство в системі освіти К.Квітка бачив передусім як справу державну і комплексну, яка охоплює усі рівні навчання. Комплексність етнографічної освіти суспільства полягала у баченні Квітки не тільки через охоплення нею навчальних закладів усіх рівнів. Сюди він включав також наукову діяльність (збирання, дослідження, фондування зразків народної музики) та популяризацію.
Московський період
Педагогічна спадщина К.Квітки московського періоду — це тексти лекцій, серед яких: «Музыкальное творчество народов СССР» (1942–1943 рр.), «Общая этнография» (5 лекцій), «Музыкальное творчество народов СССР и зарубежных стран», а також нариси про народну музику: «Епічні пісні» (про українські думи), «До вивчення української народної інструментальної музики», нариси про колядки, купальські, русальні, весільні, масляні, підблюдні, жнивні пісні, думи, балади, інструментальну музику. Основні та найбільш довершені нариси було видано посмертно В.Гошовським та А.Іваницьким.
Питання про популяризацію та потреби вивчення музичного фольклору в різних установах освіти К.Квітки висвітив у статтях «Вступні уваги до музично-етнографічних студій» (надрукована у 1925 р.) та «Про історичне значення календарних пісень» (рукопис 1939–1941 рр., надрукована у т.1 його «Избранных трудов» у 1971 р.). Ці статті є основоположними як для наукового, так і педагогічного бачення.
У методичній записці «О преподавании музыкального фольклора в консерватории» Квітка торкнувся також дуже важливої для ефективності викладання фольклору проблеми демонстрування та ілюстрування лекцій звуковими фольклорними матеріалами.
К. Квітка заклав основи сучасної музично-фольклористичної педагогіки.
Сім'я
Леся Українка
У листопаді 1898 року Леся Українка читала своє оповідання «Над морем» у літературно-артистичному гуртку Київського університету. На тих читаннях був і студент-першокурсник Климент Квітка. Він іще з 16 років захоплювався збиранням народних пісень. Леся тоді запропонувала йому записати від неї пісні, які знала. Співала до останніх днів свого життя.
У 1907 році Квітка з Лесею Українкою приїжджає в Крим — вони були хворі на туберкульоз. Саме Леся наполягла на терміновому переїзді — за 6 років до цього від туберкульозу помер її коханий Сергій Мержинський. Це фактично рятує Квітку. Климент Васильович був у дуже поганому стані. М'який клімат і активне лікування допомогло — кровохаркання припинилося.
Незабаром вони вирішили одружитися. Климент Васильович був молодший від Лесі на 9 років. Повідомлення про їхнє одруження стало великою несподіванкою для родичів. Мати Лесі була категорично проти будь-яких стосунків дочки «з якимось жебраком» , як вона презирливо називала Климента Васильовича — людину м'якого характеру, замкнуту, сором'язливу, що пережила в дитинстві глибоку особисту драму — Климент Васильович Квітка виріс у чужій сім'ї, куди постійно приходила його рідна мати з погрозами забрати дитину. Мабуть, психологічна травма дитинства все життя не давала спокою Климентові Васильовичу. Він був недовірливий, маломовний і потягнувся тільки до Лесі, хворої дівчини.
Втім, до Сергія Мержинського мати Лесі Українки ставилася не краще. Попри негативне ставлення до цього союзу, Ольга Петрівна була змушена погодитися на шлюб дочки. Вони повінчалися в київському Вознесенському храмі на Деміївці. Разом перебували в Криму, на Кавказі, в Єгипті, підтримуючи одне одного. У Тифлісі Квітка працював помічником мирового судді Телавського відділу Тифліського суду. Робота не така і важка, але і безгрошова. Шістдесят п'ять карбованців на місяць — не вельми розбагатієш. Бракувало не то, що на одяг та матері в Київ — навіть на театрі треба було економити. Все ж у театрі бували часто. Не залишав він ні музики, ні етнографії. З родиною Квіток була Теоктиста Семенівна і Маруся (Марія Бешкурова). Там купили навіть корову і коня… Листи Лариси Петрівни до чоловіка, які увійшли в зібрання творів поетеси, розповідають про останні роки Лесиного життя, свідчать про її щиру турботу про Климента. Климент Васильович був прекрасним видавцем творів своєї дружини. У 1923 році редагував четвертий том її семитомника, давав чернетки, рукописи, власником яких він був.
Подружжя жило спочатку в Ялті (1907), потім у Тифлісі (1908), Телаві (1909), Кутаїсі (1910), Хоні (1911), знов у Кутаїсі (1912–1913), що пов'язано з новими службовими призначеннями Климента Квітки.
Леся Українка померла в 1913 році. Климент Васильович пережив дружину на 40 років.
Після смерті дружини Климент Васильович продовжує музичну та етнографічну діяльність. У 1917 році він видав фотоскопічним способом двотомник «Мелодії з голосу Лесі Українки».
У 1930-ті роки перебував в неофіційних стосунках з філологом Оленою Курило, яка поїхала за ним у заслання в Казахстан.
Галина Кащеєва
У 65 років Климент Васильович одружується вдруге, з 25-річною піаністкою . Вона захистила дисертацію про українські народні думи і працювала на теоретичному відділенні Московського музичного училища імені Гнєсіних. Шлюб був скептично сприйнятий у музичному середовищі. Галина Кащеєва збиралася написати книгу про чоловіка, але померла від ангіни в 1962 році. Галина Кащеєва, як і Леся Українка, прожила 42 роки.
Вшанування пам'яті
На честь Климента Квітки названо вулиці в Києві, Сумах, Ромнах.
Праці
- Народні мелодії з голосу Лесі Українки. Ч. 1–2, 1917–1918
- Українські народні мелодії (1922)
- Ритмічні паралелі в піснях слов'янських народів (1923)
- Професіональні народні співці і музиканти на Україні (1924)
- Пісні українських зимових обрядових свят (початок 1940-х рр).
- Квитка К. В. Избранные труды. В 2 т. Т.1 / Сост. и коммент. В. Л. Гошовского. — Москва: Сов. композитор, 1971. — 384 с.
- Квитка К. В. Избранные труды. В 2 т. Т.2 / Сост. и коммент. В. Л. Гошовского. — Москва: Сов. композитор, 1973. — 424 с.
- К. В. Квітка. Вибрані статті. Ч. 1, 1985. Ч. 2, 1986.
- Квитка К. В. Музыкльный фольклор и музыкальная фольклористика на Кавказе: (Из рукописного наследия ученого) / Сост. и коммент. В. Л. Гошовского. — Ереван: Арчеш, 2001. — 92 с.
- Квітка, Климент. Народні мелодії: з голосу Лесі Українки. Ч. 1 / записав і упорядив Климент Квітка. — Київ: б. в., 1917. — 229, 2 с. [ 12 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Квітка К. Українські пісні про дітозгубницю / К. Квітка. — У Київі: З друк. Укр. АН, 1927. — 60, 8, 6 с. — (Збірник Історично-філологічного відділу № 59. Повідомлення Кабінету музичної етнографії ; № 3). [ 26 Вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Квітка К. Українські пісні про дівчину, що помандрувала з зводителем: систематизація, уваги та нові матеріали / К. Квітка. — У Київі: З друк. Укр. АН, 1926. — 39 с. : ноти. — (Повідомлення Кабінету музичної етнографії / Укр. АН). [ 8 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Квітка К. Професіональні народні співці й музиканти на Україні: прогр. для досліду їх діяльн. й побуту / Климент Квітка. — У Київі: З друк. У. А. Н., 1924. — 114, 4 с., включ. обкл. — (Збірник Історично-Філологічного Відділу. Праці Етнографічної Комісії / Укр. акад. наук ; № 13). [ 7 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- Квитка Климент Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- УІНП. 1880 - народився Климент Квітка, етнограф. УІНП (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 Листопада 2017. Процитовано 5 Листопада 2017.
- Асадчева, Тетяна (15 березня 2023). Невідомий чоловік найвідомішої жінки: у столиці з’явилася вулиця Климента Квітки. Вечірній Київ. Процитовано 22 травня 2023.
- Перелік топонімів у Сумській міській територіальній громаді, назви яких змінюються (перейменовуються). Інформаційний портал Сумської міської ради. 14 грудня 2022. Процитовано 22 травня 2023.
- м. Ромни: вулиці. imisto.net. Процитовано 22 травня 2023.
Джерела та література
- І. Б. Усенко. Квітка Климентій Васильович [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 164. — .
- Бачинский Л. К. В. Квитка // Вопросы музыкознания. Ежегодник. Вып. 2: 1953—1954. — М., 1955.
- Руднева А. В. К. В. Квитка // Выдающиеся деятели теоретико-композиторского факультета Московской консерватории. — М., 1966
- Банин А. А. К. В. Квитка — выдающийся советский фольклорист-музыковед // Памяти К. Квитки. 1880—1953 / Сб. статей. — М., 1983.
- Гошовский В. Л. К. Квитка и эпистемология народной музыки // Народній пісні я життя своє присвятив: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті видатного українського етномузиколога Володимира Гошовського / Ред.-упоряд. В. Пасічник. — Львів, 2001. — С. 17–31
- Гошовский В. Л. Квитка Климент Васильевич // Музыкальная энциклопедия. — Москва, 1974. — Т. 2. — С. 766—767.
- Гошовский В. Л. Музыка Востока в исследованиях К. В. Квитки // Музыка народов Азии и Африки. — Москва, 1973. — Вып. 2. — С. 281—300.
- Квітка К. В. Вибрані статті. Ч. 1, 2. — Київ, 1985, 1986.
- Ашнин Ф. Д., Алпатов В. М. Дело славистов. — М., 1994 (в публикации).
- Сторожук А. І. Климент Квітка. Людина — педагог — вчений. — Київ, 1998.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — .
- Квітка К. В. Українські народні мелодії. 4.1. Збірник / Упоряд. та ред. А. І. Іваницького: Наукове видання. — К., 2005. — 480 с. з нот.
- Юзефчик О. Л. Діяльність кабінету музичної етнографії ВУАН у контексті розвитку української музичної фольклористики кінця 19 — першої третини 20 ст. / О. Л. Юзефчик; НАНУ. Ін-т мистецтв., фольклор. та етнології ім. М.Рильського. — Київ, 2004. — 200 с.
Посилання
- Квітка Климент Васильович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 354-356.
- Квітка [ 23 Листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Клімент Васильович Квітка [ 26 Листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Кримські стежки Лесі Українки [ 30 Січня 2010 у Wayback Machine.]
- Журнал «Країна» № 5 за 29.01.2010 «Обидві дружини Климентія Квітки померли у 42 роки»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klime nt Vasi lovich Kvi tka 23 sichnya 4 lyutogo 1880 18800204 Hmeliv nini Sumskoyi oblasti 19 veresnya 1953 Moskva ukrayinskij muzikoznavec folklorist Cholovik Lesi Ukrayinki V yazen konctaboriv KarLAG Kvitka Kliment VasilovichNarodivsya 23 sichnya 4 lyutogo 1880 Hmeliv Romenskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 19 veresnya 1953 1953 09 19 1 73 roki Moskva SRSR 1 Pohovannya Vagankovske kladovisheKrayina UNR SRSRDiyalnist muzikoznavec etnografGaluz narodna pisnya 2 Alma mater Yuridichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaZnannya mov ukrayinska 2 Zaklad Derzhavnij muzichno dramatichnij institut imeni M V LisenkaU shlyubi z Lesya UkrayinkaNagorodiRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaKliment Kvitka stoyit zi starshoyu sestroyu ta yiyi rodinoyu kinec 1890 h Gadyach Lesya Ukrayinka ta Kliment Kvitka bilya Svyato Uspenskogo soboru Narodivsya 23 sichnya 4 lyutogo 1880 18800204 roku v seli Hmeliv teperishnoyi Sumskoyi oblasti sam K Kvitka stverdzhuvav neodnorazovo sho narodivsya u m Kiyevi zokrema v nizhche vkazanij Avtobiografiyi u rodini nashadkiv ukrayinskih kozakiv u ryadi publikacij napisano pro krovni zv yazki z rodom G Kvitki Osnov yanenka vidomogo ukrayinskogo pismennika ale ce ne vidpovidaye svidchennyam samogo Klimenta Kvitki z Avtobiografiyi yaka zberigayetsya v arhivi Muzeyu muzichnoyi kulturi im M Glinki v Moskvi Jogo mati bula z hutora Fastivci sho za selom Hustyanka Smilivskoyi volosti Krayeznavec Feodosij Sahno u knizi Istoriya Smilogo zasvidchiv 1879 roku Mariya Mihajlivna Fastivec sho meshkala v hutori Fastivci Smilyanskoyi volosti vihodila zamizh za nachalnika Hmelivskoyi poshtovoyi stanciyi Vasilya Kvitku a nastupnogo 1880 roku narodila sina Klimenta Vasilovicha sho v 1900 rokah stav cholovikom Lesi Ukrayinki Pro ce zh govorila doslidniku tvorchosti Kvitki profesoru Kiyivskogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Volodimiru Ivanenku pleminnicya Klimenta Vasilovicha Yevdokiya Prokopivna Donka ridnoyi sestri Klimenta Paraski u shlyubi Listopad Dusya trivalij chas zhila u nogo v Kiyevi najbilshe z pomizh usih sester rodichalasya i spilkuvalasya z nim Vona pidtverdila te sho Kvitka narodivsya u mistechku Hmeliv yake na toj chas bulo velikim torgovim naselenim punktom Zhiteli buli prihozhanami dvoh pravoslavnih cerkov i odnoyi yevrejskoyi diti riznih staniv navchalis u zemskomu uchilishi Shonedili vlashtovuvalis bazari chotiri razi na rik u Hmelovi yarmarkuvali Hmelivska volost zajmala dosit veliku teritoriyu i rodina Kvitok prozhivala mizh ninishnimi Hmelovom i Basivkoyu Vstanoviv ce Vlodimir Grigorovich Ivanenko znavec tvorchosti Kvitki yakij u shistdesyatih rokah zustrichavsya z dalekim rodichem Kvitki Ivanom Petrovichem vivchav cerkovni knigi ta reyestr kozakiv Hmelivskoyi sotni Lubenskogo polku U dev yanostih rokah she zhiva bula Mariya Mikolayivna Beshkurova 1897 roku narodzhennya nazvana sestra Klimenta yaka malenkoyu znala i Klimenta i Lesyu Ukrayinku Z Kislovodska Stavropolskogo krayu vona nadsilala listi yaki pidtverdzhuvali hmelivske pohodzhennya Kvitki U 1902 roci Kliment Vasilovich priyizdiv u Hmeliv z metoyu prodazhu svogo zemelnogo spadku Batka vtrativ rano toj pomer vid suhot i mati bula lyudinoyu duzhe nabozhnoyu i pislya smerti cholovika Vasilya Kvitki zdijsnyuvala palomnictva do Kiyevo Pecherskoyi lavri viddala p yatirichnogo Klimenta na vihovannya v sim yu kiyivskih mishan Karpovih oskilki ne mogla utrimuvati sina Voni dali jomu gruntovnu osvitu Muziki navchavsya z 7 rokiv u privatnih uchiteliv zgodom u Muzichnomu uchilishi Kiyivskogo viddilennya Rosijskogo muzichnogo tovaristva v Kiyevi po klasu fortepiano u L Zetelya ta Grigoriya Hodorovskogo U 1897 roci zakinchiv kiyivsku gimnaziyu 5 iz zolotoyu medallyu Osvitu K Kvitka prodovzhuvav u Kiyivskomu universiteti Svyatogo Volodimira nini Nacionalnij universitet im T Shevchenka yakij zakinchiv 1902 roku Z yunih rokiv pochav zbirati narodni melodiyi z 1896 roku spivpracyuvav z zhurnalom Kievskaya starina i vzhe u 1902 r vidav pershij zbirnik narodnih pisen U studentski roki vin pracyuvav deyakij chas koncertmejsterom horu Kiyivskogo universitetu Todi zh z yavilisya jogo naukovi doslidi Materiali dlya vivchennya melodijnogo skladu ukrayinskih pisen roztashovani za sistemoyu P Sokalskogo takoyi roboti nemaye u spisku naukovih prac skladenomu osobisto K Kvitkoyu Po zakinchenni universitetu pracyuvav v okruzhnih sudah u Tiflisi 1902 1905 ta Simferopoli 1905 1907 1907 roku K Kvitka odruzhivsya z Larisoyu Petrivnoyu Kosach vidatnoyu ukrayinskoyu poetesoyu znanoyu yak Lesya Ukrayinka z yakoyu prozhiv 6 rokiv do yiyi smerti u 1913 roci Chimalo narodnih melodij K Kvitka zapisav z yiyi golosu Z 3 listopada 1917 r tovarish zastupnik generalnogo sekretarya sudovih sprav Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi 31 bereznya 1918 roku priznachenij na posadu tovarisha zastupnika ministera yusticiyi UNR V 1918 roci pracyuye rahivnikom u misti Yuzivci nini misto Doneck V 1920 1933 r pracyuvav v Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR de organizuvav Kabinet muzichnoyi etnografiyi 1922 Odnochasno vikladav u Kiyivskomu vishomu muzichno dramatichnomu instituti im M Lisenka Za 8 rokiv opublikuvav blizko 40 naukovih statej doslidzhen dokladnih recenzij dva zbirniki narodnih pisen V 1933 r Kvitku zvilnili z roboti za politichnimi zvinuvachennyami ye versiya sho vin z odniyeyi roboti perejshov na inshu pryamim perevodom j na pivtora misyacya zaareshtuvali Zalishivshis bez zasobiv isnuvannya ta poboyuyuchis novogo areshtu vin pereyihav do Moskvi j rozpochav robotu v Moskovskij konservatoriyi de chitav kurs muziki narodiv SRSR z 1933 r profesor Kliment Kvitka v ostanni roki zhittya 8 lyutogo 1934 roku jogo znovu zaareshtuvali v t zv Spravi slavistiv sfabrikovanij ODPU j uv yaznili na 3 roki Vidbuvav pokarannya u sumnozvisnomu konctabori Karlag ta Alma Ati u Kazahstani 13 kvitnya 1936 roku vin buv dostrokovo zvilnenij i ponovlenij na roboti v Moskovskij konservatoriyi Do kincya zhittya Kvitka tam pracyuvav na posadi profesora zaviduvacha Kabinetu narodnoyi muziki Z 1936 r vin kerivnik folklornoyi sekciyi Naukovo doslidnogo institutu pri Moskovskij konservatoriyi vid 1937 r do 1945 r i vid 1949 r do kincya zhittya naukovij kerivnik zasnovanogo nim zhe Kabinetu vivchennya muzichnoyi tvorchosti narodiv SRSR nini Za 17 rokiv z osobistoyu uchastyu Kvitki v konservatoriyi stvoreno bagatonacionalnij folklornij fond iz 6 000 zapisiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zalishavsya v Moskvi zberigayuchi fondi Kabinetu a z 1942 r chitav lekciyi stacionarno zapisuvav narodnih vikonavciv provadiv naukovo doslidnu robotu Pislya vijni pidgotuvav pracyu Naspivi kalendarnih pisen yak dzherelo vivchennya istoriyi muzichnoyi kulturi shidnih slov yan 1947 naspravdi pislya vijni K Kvitka napisav chimalo prac chastina z yakih opublikovana posmertno ale bilshist zalishilasya v rukopisah odnak sered nih ukazanoyi praci nemaye Pomer 19 veresnya 1953 roku v Moskvi pohovanij na Vagankovskomu kladovishi v rodinnomu pohovanni Kasheyevih Znachennya naukovoyi diyalnostiUprodovzh usogo zhittya K Kvitka zibrav ponad 6 000 ukrayinskih ta kilka sot biloruskih rumunskih moldavskih rosijskih greckih pisen ta instrumentalnoyi muziki Chimalo zapisav yih z golosu Lesi Ukrayinki Narodni melodiyi z golosu Lesi Ukrayinki zapisav ta uporyadiv Kliment Kvitka Ch 1 K 1917 Ch 2 1918 ta Ivana Franka Vershinoyu etnografichnogo shlyahu K Kvitki ye zbirnik Ukrayinski narodni melodiyi K 1922 de vmisheno 743 pisennih zrazki ukrayinskih pisen U 1908 roci razom z Leseyu Ukrayinkoyu ta O Slastionom zapisav melodiyi ukrayinskih narodnih dum Zapisi z fonovalikiv transkribuvav Filaret Kolessa yakij sered inshih zapisiv vidav yih pid nazvoyu Melodiyi ukrayinskih narodnih dum 1910 1913 rr Ponad 200 melodij iz zapisiv Kvitki vikoristali ukrayinski ta rosijski kompozitori yak temi dlya simfonichno instrumentalnih tvoriv Najvidatnishi horovi kompoziciyi Mikoli Leontovicha Piyut pivni Kozaka nesut Oj sivaya zozulenka Oj ustanu ya v ponedilok ta in stvoreno na melodiyi yaki zapisav K Kvitka Im ya K Kvitki maye Naukovij centr narodnoyi muziki pri Moskovskij konservatoriyi Teoretichni rozrobki Za zhittya K Kvitka nadrukuvav 40 doslidzhen z muzichnogo folkloru recenzij zbirnikiv narodnoyi muziki Naukova erudiciya dozvolyala vchenomu pracyuvati v galuzi porivnyalnogo muzikoznavstva ne lishe vsih slov yanskih a j tyurkskih ta ugro finskih narodiv hocha golovnij interes jogo doslidzhen zoseredzhuvavsya na ukrayinskij narodnij muzici Bilshu chastinu naukovoyi spadshini Kvitki stanovlyat novatorski teoretichni rozrobki z metodologiyi doslidzhennya kalendarnih pisen i narodnoyi instrumentalnoyi tradiciyi Rozrobiv novu metodiku polovoyi roboti teoretichni osnovi etnomuzichnoyi sociologiyi ta istoriko porivnyalnogo vivchennya muziki etnichno rodinnih narodiv slov yan tyurkiv ta inshih K Kvitka u svoyih pracyah visvitlyuvav rizni pitannya etnomuzikoznavstva istoriyu narodnoyi muziki metodi zbirannya j doslidzhennya folklornogo materialu ritmiku ta melodiku narodnih pisen muzichnij pobut profesionalnih narodnih spivciv narodni muzichni instrumenti istoriyu muzichnoyi etnografiyi Uchenij pridilyav veliku uvagu problemam i metodam istoriko porivnyalnogo doslidzhennya folkloru Svidchennyam cogo ye jogo rozvidka Ritmichni paraleli v pisnyah slov yanskih narodiv Ritmichni formi AVVA v budovi strofi 1924 ta stattya Vstupni uvagi do muzichno etnografichnih studij 1924 U statti Pro istorichne znachennya kalendarnih pisen K Kvitka obgruntuvav naukovij poglyad na etnomuzikologiyu yak istorichnudisciplinu i stavlennya do narodnih melodij yak istorichnih dokumentiv ne menshoyi vagi nizh arheologichni znahidki Polovu robotu fonduvannya zapisiv vidnosiv do pershochergovih zavdan muzichnoyi etnografiyi yaka ye galuzzyu etnografiyi i vodnochas rozdilom muzikoznavstva U 1924 r K Kvitka rozrobiv programu dlya doslidzhennya diyalnosti ta pobutu kobzariv ta lirnikiv u praci Profesionalni narodni spivci j muzikanti na Ukrayini Metoyu programi bulo zaluchiti shiroke kolo entuziastiv do zbirannya folklornih j etnografichnih materialiv Jomu nalezhit najdoskonalisha u svitovij etnomuzikologiyi metodika ritmostrukturnoyi tipologiyi muzichnogo folkloru Yiyi sens polyagaye v koordinaciyi muzichnoyi folkloristiki ta istorichnih disciplin z metoyu doslidzhennya problem etnogenezu pohodzhennya narodiv migracij narodonaselennya ta asimilyaciyi etnosiv Kvitka zrobiv ryad duzhe vazhlivih vidkrittiv v oblasti pohodzhennya j poshirennya pervisnih zvukoryadiv hromatizmiv ritmichnih arhetipiv Velike znachennya nadavav kritichnomu analizu dzherel Najvazhlivisha pracya Kvitki muzichno etnografichnij i morfologichnij opis sistemi obryadovih zhanriv shidnih slov yan zalishilasya nezavershenoyu Doslidnickij hist K Kvitki z odnakovoyu siloyu ta novatorstvom proyavlyavsya u sferah ritmiki j formi ladiv narodnoyi muziki u kritici j tekstologiyi sociologiyi folkloru dokumentuvanni ne lishe narodnih melodij a j opracyuvanni opisiv komentariv harakteristik spivakiv ta instrumentalistiv doslidzhenni narodnogo vikonavstva Kvitka osnovopolozhnik naukovogo napryamku v etnologiyi etnofoniyi Kritichna diyalnist K Kvitki skladayetsya z kritiki prac i kritiki zapisiv narodnoyi muziki statti Pervisni tonoryadi Do pitannya pro tyurkstkij vpliv Angemitonichni primitivi i teoriya Sokalskogo Porfirij Demuckij Folkloristichna spadshina M Lisenka Vstupni zauvagi do muzichno etnografichnih studij Poglyad na mij folkloristichnij shlyah Pro kritiku zapisiv zrazkiv narodnoyi tvorchosti Diyalnist K Kvitki u 20 h na pochatku 30 h pp spriyala pidnesennyu vsiyeyi ukrayinskoyi folkloristiki na vishij riven viznachila novi metodi doslidzhennya Pedagogichna diyalnistKiyivskij period Vikladayuchi v Kiyivskomu vishomu muzichno dramatichnomu instituti im M Lisenka ta chitayuchi kurs porivnyalnogo muzikoznavstva K Kvitka torkavsya problem antichnoyi metriki sutnosti ponyat muzichna etnografiya porivnyalne muzikoznavstvo tosho U cej period okreslilisya jogo principi priluchennya studentiv do istorichnoyi problematiki etnomuzikoznavstva K Kvitka u svoyij pedagogichnij roboti oriyentuvav studentiv ta aspirantiv na naukovi fundamentalni problemi U statti Potrebi v spravi doslidzhennya narodnoyi muziki na Ukrayini 1925 r vin vikladaye cilu programu naukovogo doslidzhennya populyarizaciyi folkloru ta osvitnih zavdan U statti Do vivchennya ukrayinskoyi narodnoyi instrumentalnoyi muziki yaka bula odnim z tematichnih rozdiliv lekcijnih narisiv kursu narodnoyi muziki Kvitka v kategorichnij formi vislovlyuye negativne stavlennya do estetichnih ocinok folkloru Narodoznavstvo v sistemi osviti K Kvitka bachiv peredusim yak spravu derzhavnu i kompleksnu yaka ohoplyuye usi rivni navchannya Kompleksnist etnografichnoyi osviti suspilstva polyagala u bachenni Kvitki ne tilki cherez ohoplennya neyu navchalnih zakladiv usih rivniv Syudi vin vklyuchav takozh naukovu diyalnist zbirannya doslidzhennya fonduvannya zrazkiv narodnoyi muziki ta populyarizaciyu Moskovskij period Pedagogichna spadshina K Kvitki moskovskogo periodu ce teksti lekcij sered yakih Muzykalnoe tvorchestvo narodov SSSR 1942 1943 rr Obshaya etnografiya 5 lekcij Muzykalnoe tvorchestvo narodov SSSR i zarubezhnyh stran a takozh narisi pro narodnu muziku Epichni pisni pro ukrayinski dumi Do vivchennya ukrayinskoyi narodnoyi instrumentalnoyi muziki narisi pro kolyadki kupalski rusalni vesilni maslyani pidblyudni zhnivni pisni dumi baladi instrumentalnu muziku Osnovni ta najbilsh doversheni narisi bulo vidano posmertno V Goshovskim ta A Ivanickim Pitannya pro populyarizaciyu ta potrebi vivchennya muzichnogo folkloru v riznih ustanovah osviti K Kvitki visvitiv u stattyah Vstupni uvagi do muzichno etnografichnih studij nadrukovana u 1925 r ta Pro istorichne znachennya kalendarnih pisen rukopis 1939 1941 rr nadrukovana u t 1 jogo Izbrannyh trudov u 1971 r Ci statti ye osnovopolozhnimi yak dlya naukovogo tak i pedagogichnogo bachennya U metodichnij zapisci O prepodavanii muzykalnogo folklora v konservatorii Kvitka torknuvsya takozh duzhe vazhlivoyi dlya efektivnosti vikladannya folkloru problemi demonstruvannya ta ilyustruvannya lekcij zvukovimi folklornimi materialami K Kvitka zaklav osnovi suchasnoyi muzichno folkloristichnoyi pedagogiki Sim yaLesya Ukrayinka U listopadi 1898 roku Lesya Ukrayinka chitala svoye opovidannya Nad morem u literaturno artistichnomu gurtku Kiyivskogo universitetu Na tih chitannyah buv i student pershokursnik Kliment Kvitka Vin ishe z 16 rokiv zahoplyuvavsya zbirannyam narodnih pisen Lesya todi zaproponuvala jomu zapisati vid neyi pisni yaki znala Spivala do ostannih dniv svogo zhittya U 1907 roci Kvitka z Leseyu Ukrayinkoyu priyizhdzhaye v Krim voni buli hvori na tuberkuloz Same Lesya napolyagla na terminovomu pereyizdi za 6 rokiv do cogo vid tuberkulozu pomer yiyi kohanij Sergij Merzhinskij Ce faktichno ryatuye Kvitku Kliment Vasilovich buv u duzhe poganomu stani M yakij klimat i aktivne likuvannya dopomoglo krovoharkannya pripinilosya Nezabarom voni virishili odruzhitisya Kliment Vasilovich buv molodshij vid Lesi na 9 rokiv Povidomlennya pro yihnye odruzhennya stalo velikoyu nespodivankoyu dlya rodichiv Mati Lesi bula kategorichno proti bud yakih stosunkiv dochki z yakimos zhebrakom dzherelo ne vkazane 1877 dniv yak vona prezirlivo nazivala Klimenta Vasilovicha lyudinu m yakogo harakteru zamknutu sorom yazlivu sho perezhila v ditinstvi gliboku osobistu dramu Kliment Vasilovich Kvitka viris u chuzhij sim yi kudi postijno prihodila jogo ridna mati z pogrozami zabrati ditinu Mabut psihologichna travma ditinstva vse zhittya ne davala spokoyu Klimentovi Vasilovichu Vin buv nedovirlivij malomovnij i potyagnuvsya tilki do Lesi hvoroyi divchini Vtim do Sergiya Merzhinskogo mati Lesi Ukrayinki stavilasya ne krashe Popri negativne stavlennya do cogo soyuzu Olga Petrivna bula zmushena pogoditisya na shlyub dochki Voni povinchalisya v kiyivskomu Voznesenskomu hrami na Demiyivci Razom perebuvali v Krimu na Kavkazi v Yegipti pidtrimuyuchi odne odnogo U Tiflisi Kvitka pracyuvav pomichnikom mirovogo suddi Telavskogo viddilu Tifliskogo sudu Robota ne taka i vazhka ale i bezgroshova Shistdesyat p yat karbovanciv na misyac ne velmi rozbagatiyesh Brakuvalo ne to sho na odyag ta materi v Kiyiv navit na teatri treba bulo ekonomiti Vse zh u teatri buvali chasto Ne zalishav vin ni muziki ni etnografiyi Z rodinoyu Kvitok bula Teoktista Semenivna i Marusya Mariya Beshkurova Tam kupili navit korovu i konya Listi Larisi Petrivni do cholovika yaki uvijshli v zibrannya tvoriv poetesi rozpovidayut pro ostanni roki Lesinogo zhittya svidchat pro yiyi shiru turbotu pro Klimenta Kliment Vasilovich buv prekrasnim vidavcem tvoriv svoyeyi druzhini U 1923 roci redaguvav chetvertij tom yiyi semitomnika davav chernetki rukopisi vlasnikom yakih vin buv Podruzhzhya zhilo spochatku v Yalti 1907 potim u Tiflisi 1908 Telavi 1909 Kutayisi 1910 Honi 1911 znov u Kutayisi 1912 1913 sho pov yazano z novimi sluzhbovimi priznachennyami Klimenta Kvitki Lesya Ukrayinka pomerla v 1913 roci Kliment Vasilovich perezhiv druzhinu na 40 rokiv Pislya smerti druzhini Kliment Vasilovich prodovzhuye muzichnu ta etnografichnu diyalnist U 1917 roci vin vidav fotoskopichnim sposobom dvotomnik Melodiyi z golosu Lesi Ukrayinki U 1930 ti roki perebuvav v neoficijnih stosunkah z filologom Olenoyu Kurilo yaka poyihala za nim u zaslannya v Kazahstan Galina Kasheyeva U 65 rokiv Kliment Vasilovich odruzhuyetsya vdruge z 25 richnoyu pianistkoyu Vona zahistila disertaciyu pro ukrayinski narodni dumi i pracyuvala na teoretichnomu viddilenni Moskovskogo muzichnogo uchilisha imeni Gnyesinih Shlyub buv skeptichno sprijnyatij u muzichnomu seredovishi Galina Kasheyeva zbiralasya napisati knigu pro cholovika ale pomerla vid angini v 1962 roci Galina Kasheyeva yak i Lesya Ukrayinka prozhila 42 roki Vshanuvannya pam yatiNa chest Klimenta Kvitki nazvano vulici v Kiyevi Sumah Romnah PraciKnizhka Klimenta Vasilovicha KvitkiNarodni melodiyi z golosu Lesi Ukrayinki Ch 1 2 1917 1918 Ukrayinski narodni melodiyi 1922 Ritmichni paraleli v pisnyah slov yanskih narodiv 1923 Profesionalni narodni spivci i muzikanti na Ukrayini 1924 Pisni ukrayinskih zimovih obryadovih svyat pochatok 1940 h rr Kvitka K V Izbrannye trudy V 2 t T 1 Sost i komment V L Goshovskogo Moskva Sov kompozitor 1971 384 s Kvitka K V Izbrannye trudy V 2 t T 2 Sost i komment V L Goshovskogo Moskva Sov kompozitor 1973 424 s K V Kvitka Vibrani statti Ch 1 1985 Ch 2 1986 Kvitka K V Muzyklnyj folklor i muzykalnaya folkloristika na Kavkaze Iz rukopisnogo naslediya uchenogo Sost i komment V L Goshovskogo Erevan Archesh 2001 92 s Kvitka Kliment Narodni melodiyi z golosu Lesi Ukrayinki Ch 1 zapisav i uporyadiv Kliment Kvitka Kiyiv b v 1917 229 2 s 12 Serpnya 2020 u Wayback Machine Kvitka K Ukrayinski pisni pro ditozgubnicyu K Kvitka U Kiyivi Z druk Ukr AN 1927 60 8 6 s Zbirnik Istorichno filologichnogo viddilu 59 Povidomlennya Kabinetu muzichnoyi etnografiyi 3 26 Veresnya 2020 u Wayback Machine Kvitka K Ukrayinski pisni pro divchinu sho pomandruvala z zvoditelem sistematizaciya uvagi ta novi materiali K Kvitka U Kiyivi Z druk Ukr AN 1926 39 s noti Povidomlennya Kabinetu muzichnoyi etnografiyi Ukr AN 8 Serpnya 2020 u Wayback Machine Kvitka K Profesionalni narodni spivci j muzikanti na Ukrayini progr dlya doslidu yih diyaln j pobutu Kliment Kvitka U Kiyivi Z druk U A N 1924 114 4 s vklyuch obkl Zbirnik Istorichno Filologichnogo Viddilu Praci Etnografichnoyi Komisiyi Ukr akad nauk 13 7 Serpnya 2020 u Wayback Machine PrimitkiKvitka Kliment Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 UINP 1880 narodivsya Kliment Kvitka etnograf UINP ukr Procitovano 18 kvitnya 2024 PDF Arhiv originalu PDF za 7 Listopada 2017 Procitovano 5 Listopada 2017 Asadcheva Tetyana 15 bereznya 2023 Nevidomij cholovik najvidomishoyi zhinki u stolici z yavilasya vulicya Klimenta Kvitki Vechirnij Kiyiv Procitovano 22 travnya 2023 Perelik toponimiv u Sumskij miskij teritorialnij gromadi nazvi yakih zminyuyutsya perejmenovuyutsya Informacijnij portal Sumskoyi miskoyi radi 14 grudnya 2022 Procitovano 22 travnya 2023 m Romni vulici imisto net Procitovano 22 travnya 2023 Dzherela ta literaturaI B Usenko Kvitka Klimentij Vasilovich 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 164 ISBN 978 966 00 0692 8 Bachinskij L K V Kvitka Voprosy muzykoznaniya Ezhegodnik Vyp 2 1953 1954 M 1955 Rudneva A V K V Kvitka Vydayushiesya deyateli teoretiko kompozitorskogo fakulteta Moskovskoj konservatorii M 1966 Banin A A K V Kvitka vydayushijsya sovetskij folklorist muzykoved Pamyati K Kvitki 1880 1953 Sb statej M 1983 Goshovskij V L K Kvitka i epistemologiya narodnoj muzyki Narodnij pisni ya zhittya svoye prisvyativ Materiali mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi prisvyachenoyi pam yati vidatnogo ukrayinskogo etnomuzikologa Volodimira Goshovskogo Red uporyad V Pasichnik Lviv 2001 S 17 31 Goshovskij V L Kvitka Kliment Vasilevich Muzykalnaya enciklopediya Moskva 1974 T 2 S 766 767 Goshovskij V L Muzyka Vostoka v issledovaniyah K V Kvitki Muzyka narodov Azii i Afriki Moskva 1973 Vyp 2 S 281 300 Kvitka K V Vibrani statti Ch 1 2 Kiyiv 1985 1986 Ashnin F D Alpatov V M Delo slavistov M 1994 v publikacii Storozhuk A I Kliment Kvitka Lyudina pedagog vchenij Kiyiv 1998 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 Kvitka K V Ukrayinski narodni melodiyi 4 1 Zbirnik Uporyad ta red A I Ivanickogo Naukove vidannya K 2005 480 s z not Yuzefchik O L Diyalnist kabinetu muzichnoyi etnografiyi VUAN u konteksti rozvitku ukrayinskoyi muzichnoyi folkloristiki kincya 19 pershoyi tretini 20 st O L Yuzefchik NANU In t mistectv folklor ta etnologiyi im M Rilskogo Kiyiv 2004 200 s PosilannyaKvitka Kliment Vasilovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 354 356 Kvitka 23 Listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Kliment Vasilovich Kvitka 26 Listopada 2012 u Wayback Machine Krimski stezhki Lesi Ukrayinki 30 Sichnya 2010 u Wayback Machine Zhurnal Krayina 5 za 29 01 2010 Obidvi druzhini Klimentiya Kvitki pomerli u 42 roki