Клейноди Священної Римської імперії

Клейноди Священної Римської імперії (Імперські інсигнії) (нім. Reichskleinodien, Reichsinsignien, Reichsschatz) — коронаційні інсигнії королів та імператорів Священної Римської імперії. До них належать Імперська корона, Святий імператорський спис, ^[de], Імперський меч, Імперське яблоко, що зараз зберігаються у віденського Гофбургу.

Репліки клейнодів в Аахені

Перелік клейнодів

Імператорські клейноди складаються з двох основних частин. Найдавнішої Аахенської збірки (нім. Aachener Klenodien), яка зберігалась до 1794 в Аахені, де коронували німецьких королів. Більш чисельною є Нюрнберзька збірка (нім. Nürnberger Kleinodien), що частково були виготовлені та зберігалась там у 1424-1796 роках.

№	Клейноди Аахенські	Клейноди Нюрнберзькі	Можливе місце виготовлення
1	Коронаційний Євангелістарій Reichsevangeliar or Krönungsevangeliar		Аахен, кінець VIII ст.
2	Релікварій св. Стефана Stephansbursa		каролінгська, 1-ша третина ІХ ст.
3	Шабля Карла Великого Säbel Karls des Großen		східноєвропейська, 2-га пол. ІХ ст.
4		Імперська корона Reichskrone	західнонімецька, 2-га пол. Х ст.
5		^[de]	західнонімецький, 1024/1025
6		Спис Лонгіна Heilige Lanze	лангобардське, VIII/ІХ ст.
7		Частки Животворного Хреста Kreuzpartikel
8		Імперський меч Reichsschwert	Німеччина, 2-га третина ХІ ст.
9		^[de]	західнонімецьке, кінець ХІІ ст.
10		Коронаційний плащ Krönungsmantel	Палермо, 1133/1134
11		^[de] Alba	Палермо, 1181
12		^[de] Dalmatica	Палермо, 1140
13		^[de] Strümpfe	Палермо, бл. 1170
14		^[de] Schuhe	Палермо, бл. 1130 чи бл. 1220
15		^[de] Handschuhe	Палермо, 1220
16		^[de] Zeremonienschwert	Палермо, 1220
17		Стола Stola	центральноіталійське, до 1338
18		^[de] Adlerdalmatica	верхньонімецька, до 1350
19		Скіпетр Zepter	Німеччина, 1-а половина XIV ст.
20		Кропильниця Aspergill	Німеччина, 1-а половина XIV ст.
21		Релікварій з ланками кайданів Reliquiar mit den Kettengliedern	Рим чи Прага, бл. 1368
22		Релікварій з фрагментами одягу Івана Богослова Reliquiar mit einem Gewandstück des Evangelisten Johannes	Рим чи Прага, бл. 1368
23		Релікварій з фрагментами дерева з шопки Ісуса Христа Reliquiar mit einem Span der Krippe Christi	Рим чи Прага, бл. 1368
24		Релікварій з плечем Святої Анни Reliquiar mit dem Armbein der heiligen Anna	імовірно, Прага після 1350
25		Релікварій з зубом Івана Хрестителя Reliquiar mit einem Zahn Johannes des Täufers	Богемія, після 1350
26		Футляр Імперської корони Futteral der Reichskrone	Прага після 1350
27		Релікварій з часткою столу Тайної вечері ^[de]

Галерея

• 1. Коронаційний Євангелістарій
• 2. Релікварій Св. Стефана
• 4. Імперська корона
• 5. Імперський хрест
• 6. Спис Лонгіна
• 8. Імперський меч
• 9. Імперське яблуко
• 10. Коронаційний плащ
• 11. Альба
• 13, 14, 15 Коронаційні панчохи, взуття, рукавиці
• 15. Рукавиця
• 18. Орлина далматіка
• 19. Скіпетр
• Сигізмунд І у коронаційних клейнодах. Худ. А. Дюрер
• Останній імператор Франц ІІ у коронаційних клейнодах. 1874

Історія

Перевезення клейнодів до Франкфурту на Майні. 1790

Передача клейнодів. 1946

Кількість імперських регалій з часом змінювалась і зараз важко визначити яка з них була виготовлена на замовлення якого монарха. Певні монархи їх поповнювали, чи замінювали старі елементи одягу новішими. Найданішим клейнодом вважають Спис Лонгіна, який, імовірно, першим використав Генріх I Птахолов (919-936). До шести клейнодів належать до найдавнішого періоду. Оскільки не було визначено офіційної столиці імперії, то клейноди перевозились по імперських містах переважно близьких правлячій династії.

Імператор Сигізмунд I Люксембург 29 вересня 1423 визначив Нюрнберг за місце зберігання клейнодів. 22 березня 1424 їх перевезли з Вишеграду (нім. Plintenburg) до ^[de], де вони зберігались до 1796 року. Щороку на 14 день після Страсної п'ятниці їх урочистою ходою виносили для демонстрації (т.з. нім. ^[de]. Їх використовували для коронацій, що проходили у Нюрнбергу, з 1562 у Франкфурті-на-Майні. Французьке військо 1794 просунулось в напрямку Аахену, у липні 1796 перейшли Рейн, після чого 23 липня клейноди перевезли до Регенсбургу. 30 червня — 29 жовтня 1800 їх перевезли до Відня. Клейноди з Аахену перевезли до 1801.

Імператор Франц II зрікся 1806 корони Священної Римської імперії, яка була розпущена. Майже відразу магістрат Нюрнбергу почав намагатись повернути клейноди через королів Баварії. Схожим чином Аахен вимагав повернення через королів Пруссії.

За розпорядженням Гітлера клейноди перевезли 1938 до ^[de]. З початком ^[de] їх перенесли до спеціального ^[de]. Після завершення війни клейноди потрапили до рук американців, які повернули їх 1946 до Гофбургу.

Джерела

• Franz Bock: Die deutschen Reichskleinodien mit Hinzufügung der Krönungs-Insignien Böhmens, Ungarns und der Lombardei in geschichtlicher, liturgischer und archäologischer Beziehung, 1. Theil (Einfache Ausgabe). Wien 1860. (нім.)
• Julius von Schlosser: Die Schatzkammer des Allerhöchsten Kaiserhauses in Wien, dargestellt in ihren vornehmsten Denkmälern. Wien 1918 (нім.)
• Hermann Fillitz: Die Insignien und Kleinodien des Heiligen Römischen Reiches. Schroll, Wien/München 1954. (нім.)
• Fritz Ramjoué: Die Eigentumsverhältnisse an den drei Aachener Reichskleinodien. Kohlhammer, Stuttgart 1968. (нім.)
• Wilhelm Schwemmer: Die Reichskleinodien in Nürnberg 1938—1945. In: Mitteilungen des Vereins für Geschichte der Stadt Nürnberg, Bd. 65, 1978, стор. 397—413; (нім.)
• Annamaria Böckel: Heilig-Geist in Nürnberg. Spitalstiftung & Aufbewahrungsort der Reichskleinodien. Nürnberger Schriften; 4, Böckel, Nürnberg 1990, (стор. 61). (нім.)
• Ernst Kubin: Die Reichskleinodien. Ihr tausendjähriger Weg. Amalthea, Wien/München 1991, . (нім.)
• Alexander Thon: Die Reichkleinodien. Einst auf Burg Trifels: Herrschaftszeichen, Reliquien und Krönungsgewänder. 2002, , стор. 220—231. (нім.)
• Heinrich Pleticha: Des Reiches Glanz. Reichskleinodien und Kaiserkrönungen im Spiegel der deutschen Geschichte. Herder, Freiburg im Breisgau u. a. 1989, Würzburg 2003, . (нім.)
• Wilfried Seipel: Nobiles Officinae. Die königlichen Hofwerkstätten zu Palermo zur Zeit der Normannen und Staufer im 12. und 13. Jahrhundert. Milano 2004, . (нім.)
• Peter Heigl: Der Reichsschatz im Nazibunker / The Imperial Regalia in the Nazibunker. Nürnberg 2005, . (нім.)
• Alexander Thon: Vom Mittelrhein in die Pfalz. Zur Vorgeschichte des Transfers der Reichsinsignien von Burg Hammerstein nach Burg Trifels im Jahre 1125. 2006, стор. 35–74. (нім.)
• Gesellschaft für staufische Geschichte (Hrsg.): Die Reichskleinodien, Herrschaftszeichen des Heiligen Römischen Reiches. Göppingen 1997, . (нім.)
• Sabine Haag: Meisterwerke der Weltlichen Schatzkammer. Kunsthistorisches Museum, Wien, 2009, . (нім.)
• Jan Keupp, Hans Reither, Peter Pohlit, Katharina Schober, Stefan Weinfurter (Hrsg.): «… die keyserlichen zeychen …» Die Reichskleinodien — Herrschaftszeichen des Heiligen Römischen Reiches, Regensburg 2009, . (нім.)

Примітки