Держава або Яблуко (пол. Jabłko królewskie; лат. Globus cruciger; рос. держава) — один з трьох символів (поряд з короною і скіпетром) влади монарха. Християнський символ авторитету, використовуваний в середньовіччі і навіть сьогодні на монетах, іконографії та королівських регаліях. Він символізує Христа (хрест) домінуючого над світом (куля), в буквальному сенсі правитель у царстві земному (а іноді з зображенням ще й небесної істоти, такої як ангел) при підтримці монарха самим Христом.
Куля, як правило, виготовлялась з золотом. Сферична форма — ідея в цілому. Кулю тримали в лівій руці — на стороні серця. Хрест символізував, що монарх править від імені Христа.
Етимологія
Globus cruciger дослівно з латини означає «хрестоносна куля», походить від лат. globus — куля, лат. gerere — носити, з хрестом (лат. crux — хрест). В українській мові походить від форми умовного землеволодіння «держава» (від «держати владу»). У польській мові (куля зветься Jabłko królewskie — яблуко королівське) назва походить від біблійного яблука — символу плоду дерева пізнання в Біблії.
Історія
Візуальний символізм утримання світу в одній руці, або, можливо, ще більш зловісного — під однією ногою, використовувався з давнини. Громадяни Риму були знайомі з простою формою кулі, як уявлення про форму світу або всесвіту, в особі Юпітера і, таким чином, влада імператора і протекторат над кулею, символізували це. Наприклад, монета IV-го століття при царюванні імператора Костянтина I зображує утримання глобусу в руці, а монета II століття за царювання імператора Адріана показує римського бога з ногою на глобусі. Orbis terrarum («кола земель») займає центральне місце в іконографії тетрархії, яка (іконографія) представляє тетрархові «позов до відновлення безпеки римського світу». У битві біля Мільвійського моста в 318, Костянтин Великий повідомляє, що у нього було видіння хреста вище Сонця, а також слова «Сим, ти будеш перемагати». Солдати Костянтина зобразили хрест на своїх щитах, і перемігли їх ворога, Максенція. Це ознаменувало початок християнства як державної релігії Римської імперії.
З ростом християнства в 5-му столітті, куля (по-латині тоді писалась як «Orbis terrarum», «світ землі»), вона була увінчана хрестом (звідси Globus cruciger — хрещена куля), що символізує владу християнського Бога над світом. Символічно для християн, імператор тримав світ в руці, від імені Бога. Для невіруючих язичницького (в значенні «неавраамічних релігій») світу, встановлення хреста на кулі символізувало повідомлення про торжество християнства.
У середньовічній іконографії, масштаб об'єкта (кулі) та розміри, символізували (стверджували) її важливість в порівнянні з іншими, оточуючими предметами, світ бачиться малим, а небесна істота великою, щоб підкреслити важливість кожного елемента. Хоча символіка земної кулі була зображена у планетарному масштабі, її використання (у фактичних і символічних регаліях), яке було поширене серед християнських правителів, дрібніші частини землі, і навіть не всі суверени завжди були позначені.
Перше відоме використання, було, ймовірно, на початку п'ятого століття, і, можливо, вже між 395 і 408 роками на зворотному боці монети імператора Аркадія, але, безумовно, в 423 на зворотному боці монети імператора Феодосія II.
Globus cruciger вперше з'явився на монетах на початку п'ятого століття і залишався популярним протягом усього середньовіччя в монетах, іконографії і королівських регаліях; папство, проведення універсальної канонічної юрисдикції, а в середньовіччі змагалися імператори Священної Римської імперії задля вищого феодального статусу сюзерена над всіма іншими (католицькими) правителями; цей символ також підтримується на вершині папської тіари (так звана «потрійна корона», бо немає окремої папської кулі). Увінчання кулею в цілому були поширені по всій Європі, наприклад в Данії, Швеції, Бельгії, Голландії, Італії, Іспанії, Португалії, Угорщини, Румунії, Югославії і Німецької імперії, зокрема. Він все ще може проглядатися в національних європейських монархіях. Навіть в сучасну епоху в Англії, держава(куля) символізує і стейт, і Церкву Англії під захистом королівської корони.
Галерея
- Держава на римській монеті Антонініана.
- Імператор Фрідріх I Барбаросса.
- Золота булла 1356 Карл IV, імператор Священної Римської імперії.
-
-
-
- Карл I Великий, художник Альбрехт Дюрер.
-
- Фрідріх V з кулею.
- Австрійський Globus cruciger, частина
- Регалії Росії.
- Свята Корона, меч і хрещена куля Угорщини.
- Скіпетр та держава в лапах орла на гербі Росії
Див. також
Примітки
- В.Дубровський / Словник московсько-український. Видавництво: Рідна мова. Київ, 1918.
Література
- Леслі Брубейкер, [en], т. 5, с. 564,
Посилання
- Держава королівська // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Derzhava znachennya Derzhava abo Yabluko pol Jablko krolewskie lat Globus cruciger ros derzhava odin z troh simvoliv poryad z koronoyu i skipetrom vladi monarha Hristiyanskij simvol avtoritetu vikoristovuvanij v serednovichchi i navit sogodni na monetah ikonografiyi ta korolivskih regaliyah Vin simvolizuye Hrista hrest dominuyuchogo nad svitom kulya v bukvalnomu sensi pravitel u carstvi zemnomu a inodi z zobrazhennyam she j nebesnoyi istoti takoyi yak angel pri pidtrimci monarha samim Hristom Danskij Globus cruciger Chastina danskih regalij koroni Kulya yak pravilo vigotovlyalas z zolotom Sferichna forma ideya v cilomu Kulyu trimali v livij ruci na storoni sercya Hrest simvolizuvav sho monarh pravit vid imeni Hrista EtimologiyaGlobus cruciger doslivno z latini oznachaye hrestonosna kulya pohodit vid lat globus kulya lat gerere nositi z hrestom lat crux hrest V ukrayinskij movi pohodit vid formi umovnogo zemlevolodinnya derzhava vid derzhati vladu U polskij movi kulya zvetsya Jablko krolewskie yabluko korolivske nazva pohodit vid biblijnogo yabluka simvolu plodu dereva piznannya v Bibliyi IstoriyaVizualnij simvolizm utrimannya svitu v odnij ruci abo mozhlivo she bilsh zlovisnogo pid odniyeyu nogoyu vikoristovuvavsya z davnini Gromadyani Rimu buli znajomi z prostoyu formoyu kuli yak uyavlennya pro formu svitu abo vsesvitu v osobi Yupitera i takim chinom vlada imperatora i protektorat nad kuleyu simvolizuvali ce Napriklad moneta IV go stolittya pri caryuvanni imperatora Kostyantina I zobrazhuye utrimannya globusu v ruci a moneta II stolittya za caryuvannya imperatora Adriana pokazuye rimskogo boga z nogoyu na globusi Orbis terrarum kola zemel zajmaye centralne misce v ikonografiyi tetrarhiyi yaka ikonografiya predstavlyaye tetrarhovi pozov do vidnovlennya bezpeki rimskogo svitu U bitvi bilya Milvijskogo mosta v 318 Kostyantin Velikij povidomlyaye sho u nogo bulo vidinnya hresta vishe Soncya a takozh slova Sim ti budesh peremagati Soldati Kostyantina zobrazili hrest na svoyih shitah i peremigli yih voroga Maksenciya Ce oznamenuvalo pochatok hristiyanstva yak derzhavnoyi religiyi Rimskoyi imperiyi Statuya Yupitera z skipetrom i derzhavoyu Hristos z derzhavoyu v avtorstvi Z rostom hristiyanstva v 5 mu stolitti kulya po latini todi pisalas yak Orbis terrarum svit zemli vona bula uvinchana hrestom zvidsi Globus cruciger hreshena kulya sho simvolizuye vladu hristiyanskogo Boga nad svitom Simvolichno dlya hristiyan imperator trimav svit v ruci vid imeni Boga Dlya neviruyuchih yazichnickogo v znachenni neavraamichnih religij svitu vstanovlennya hresta na kuli simvolizuvalo povidomlennya pro torzhestvo hristiyanstva U serednovichnij ikonografiyi masshtab ob yekta kuli ta rozmiri simvolizuvali stverdzhuvali yiyi vazhlivist v porivnyanni z inshimi otochuyuchimi predmetami svit bachitsya malim a nebesna istota velikoyu shob pidkresliti vazhlivist kozhnogo elementa Hocha simvolika zemnoyi kuli bula zobrazhena u planetarnomu masshtabi yiyi vikoristannya u faktichnih i simvolichnih regaliyah yake bulo poshirene sered hristiyanskih praviteliv dribnishi chastini zemli i navit ne vsi suvereni zavzhdi buli poznacheni Pershe vidome vikoristannya bulo jmovirno na pochatku p yatogo stolittya i mozhlivo vzhe mizh 395 i 408 rokami na zvorotnomu boci moneti imperatora Arkadiya ale bezumovno v 423 na zvorotnomu boci moneti imperatora Feodosiya II Globus cruciger vpershe z yavivsya na monetah na pochatku p yatogo stolittya i zalishavsya populyarnim protyagom usogo serednovichchya v monetah ikonografiyi i korolivskih regaliyah papstvo provedennya universalnoyi kanonichnoyi yurisdikciyi a v serednovichchi zmagalisya imperatori Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi zadlya vishogo feodalnogo statusu syuzerena nad vsima inshimi katolickimi pravitelyami cej simvol takozh pidtrimuyetsya na vershini papskoyi tiari tak zvana potrijna korona bo nemaye okremoyi papskoyi kuli Uvinchannya kuleyu v cilomu buli poshireni po vsij Yevropi napriklad v Daniyi Shveciyi Belgiyi Gollandiyi Italiyi Ispaniyi Portugaliyi Ugorshini Rumuniyi Yugoslaviyi i Nimeckoyi imperiyi zokrema Vin vse she mozhe proglyadatisya v nacionalnih yevropejskih monarhiyah Navit v suchasnu epohu v Angliyi derzhava kulya simvolizuye i stejt i Cerkvu Angliyi pid zahistom korolivskoyi koroni GalereyaDerzhava na rimskij moneti Antoniniana Imperator Fridrih I Barbarossa Zolota bulla 1356 Karl IV imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karl II korol Ugorshini Mariya koroleva Ugorshini Vaclav III Bogemiyi Karl I Velikij hudozhnik Albreht Dyurer Sigizmund Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi imperator hudozhnik Albreht Dyurer Fridrih V z kuleyu Avstrijskij Globus cruciger chastina Regaliyi Rosiyi Svyata Korona mech i hreshena kulya Ugorshini Skipetr ta derzhava v lapah orla na gerbi RosiyiDiv takozhDerzhava forma umovnogo zemlevolodinnya Derzhava Korona Theatrum Orbis Terrarum Duhovni knyazivstva Bog korol Derzhava Velikogo Naryadu Derzhava greckoyi roboti Derzhava Petra IIPrimitkiV Dubrovskij Slovnik moskovsko ukrayinskij Vidavnictvo Ridna mova Kiyiv 1918 LiteraturaLesli Brubejker en t 5 s 564 ISBN 0684181614PosilannyaDerzhava korolivska Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006