Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Держава Великого Наряду або Мономахова — одна з колишніх царських регалій, що зберігається у зібранні Збройової палати Московського кремля. Це найдревніша держава, що збережена у зібранні.
Історія
До кінця XVI ст. держава — символ земної влади монарха, не була відома в Московії. Її поява серед інших владних атрибутів пов'язана в цьому випадку із західноєвропейською традицією. За царювання Бориса Годунова (1598—1605) з'явився вперше на російських теренах цей атрибут. Згідно з історичними даними, держава була вручена Бориса Годунова патріархом Йовом при вінчанні на царство 1 вересня 1598. Збережена держава належить до саме тих років, що передували Смуті. І саме вона в 1613 увійшла у коронаційне вбрання — «Великий Наряд» нового царя Михайла Федоровича. Звідти походить її назва. Разом із парним до неї скіпетром, вона входила до «Великих Нарядів» наступних царів — Олексія Михайловича та Федіра III Олексійовича.
Коли в 1682 на престолі Московії опинились одразу два царя — названі брати Іван V та Петра I Олексійовичі, то древня держава відійшла старшому — Івану V. Після його смерті вона вже ніколи не використовувалась за прямим призначенням і постійно знаходилась у зібранні Збройової палати.
Її називали у старовинних документах «царским златым державным яблоком, яблоком владомым, яблоком великодержавным».
За легендою, що виникла у першій половині XVIII ст., держава, як і скіпетр, була дарована в XI ст. Володимиру Мономаху разом із вінцем та іншими реліквіями. Звідти її поширена дореволюційна назва — «Мономахова».
Опис
Походження держави, як і парного до неї скіпетра, достеменно невідоме. Не обов'язково та держава, яка згадана в 1598 р. і є збереженою до нашого часу. Проте, згідно із ювелірною технікою та мотивами емальованих зображень, зовсім невідомих в тогочасній Московії, вони мають західноєвропейське походження. Якщо припустити однієї з гіпотез, згідно з якою ці регалії були надіслані царю Борису в 1604 р. Великим Посольством Рудольфа II, імператора Священної Римської імперії, то тоді скоріш за все їх автором є відомий на той час празький ювелір Жан Вермеєн, який створив для означеного імператора корону (корона Австрійської імперії, 1602).
Держава створена із золота. На кульці поставлений довгий — т. зв. «латинський» хрест. Частина первісних камінців та перлин втрачена, на їх місці пусті гнізда.
У 1643 державу відремонтували із додаванням камінців замість втрачених:
 | : «… отнесено в Приказ золотово дела Государева большаго наряду яблоко золотое чеканное перекрепить каменье, кои шатаютца, да переправить на яблоках крест для тово, что шатаетца. А в Приказе золотово дела в яблоке каменья, кои шатались, перекреплены, и на яблоке крест переправлен …вверху над яблоком в кресте 18 алмазов не великих, 36 яхонтов червчатых не великих, 10 яхонтов лазоревых, величиною середние, 22 изумруда середних и малых, 21 зерно гурмицкое больших и середних; на верхней половине яблока под крестом 52 яхонта червчатых не великих, 32 алмаза не великих, 15 изумрудов средних и малых, 9 яхонтов лазоревых середних; 30 жемчюжин не великих. В нижней половине яблока 8 алмазов не великих, 4 яхонта червчатых, 4 яхонта лазоревых середних, 16 изумрудов не великих…» |  |
У верхній півкулі вона має емальовані зображення західноєвропейського типу — старозаповітні сцени з життя царя Давіда: «Помазання Давіда на царство пророком Самуїлом», «Перемога Давида над Голіафом», «Повернення з перемогою», «Гоніння від царя Савла». З чотирьох боків усіх медальйонів є зображення орла, грифа, лева та єдинорога.
Емальовані медальйони рельєфні, вони прикрашені гравіюванням та дорогоцінним камням. Загалом ця держава має в своєму оздобленні 58 діамантів, 89 рубінів і турмалінів, 23 сапфіри, 51 смарагд та 37 великих перлин, окрім втрачених.
По опису 1725 р. оцінена в 1630 рублів.
Висота держави з хрестом 42,4 см.
Див. також
Література
- Древности Российского государства, изданные по высочайшему повелению государя императора Николая I: в 6 отд. и доп. к отд. III. — Репринтное издание 1849—1853 гг. — СПб.: Альфарет, 2006. — 2-е Отделение, С. 31 — 33.
- Московская оружейная палата. По высочайшему изволению второе, вновь составленное издание. Типография Бахметева. М. 1860. — С. 54 — 56.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhava Velikogo Naryadu abo Monomahova odna z kolishnih carskih regalij sho zberigayetsya u zibranni Zbrojovoyi palati Moskovskogo kremlya Ce najdrevnisha derzhava sho zberezhena u zibranni Derzhava na malyunku F G Solnceva XIX stolittyaDerzhava v skladi Velikogo Naryadu Mihajla FedorovichaIstoriyaDo kincya XVI st derzhava simvol zemnoyi vladi monarha ne bula vidoma v Moskoviyi Yiyi poyava sered inshih vladnih atributiv pov yazana v comu vipadku iz zahidnoyevropejskoyu tradiciyeyu Za caryuvannya Borisa Godunova 1598 1605 z yavivsya vpershe na rosijskih terenah cej atribut Zgidno z istorichnimi danimi derzhava bula vruchena Borisa Godunova patriarhom Jovom pri vinchanni na carstvo 1 veresnya 1598 Zberezhena derzhava nalezhit do same tih rokiv sho pereduvali Smuti I same vona v 1613 uvijshla u koronacijne vbrannya Velikij Naryad novogo carya Mihajla Fedorovicha Zvidti pohodit yiyi nazva Razom iz parnim do neyi skipetrom vona vhodila do Velikih Naryadiv nastupnih cariv Oleksiya Mihajlovicha ta Fedira III Oleksijovicha Koli v 1682 na prestoli Moskoviyi opinilis odrazu dva carya nazvani brati Ivan V ta Petra I Oleksijovichi to drevnya derzhava vidijshla starshomu Ivanu V Pislya jogo smerti vona vzhe nikoli ne vikoristovuvalas za pryamim priznachennyam i postijno znahodilas u zibranni Zbrojovoyi palati Yiyi nazivali u starovinnih dokumentah carskim zlatym derzhavnym yablokom yablokom vladomym yablokom velikoderzhavnym Za legendoyu sho vinikla u pershij polovini XVIII st derzhava yak i skipetr bula darovana v XI st Volodimiru Monomahu razom iz vincem ta inshimi relikviyami Zvidti yiyi poshirena dorevolyucijna nazva Monomahova OpisPohodzhennya derzhavi yak i parnogo do neyi skipetra dostemenno nevidome Ne obov yazkovo ta derzhava yaka zgadana v 1598 r i ye zberezhenoyu do nashogo chasu Prote zgidno iz yuvelirnoyu tehnikoyu ta motivami emalovanih zobrazhen zovsim nevidomih v togochasnij Moskoviyi voni mayut zahidnoyevropejske pohodzhennya Yaksho pripustiti odniyeyi z gipotez zgidno z yakoyu ci regaliyi buli nadislani caryu Borisu v 1604 r Velikim Posolstvom Rudolfa II imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi to todi skorish za vse yih avtorom ye vidomij na toj chas prazkij yuvelir Zhan Vermeyen yakij stvoriv dlya oznachenogo imperatora koronu korona Avstrijskoyi imperiyi 1602 Derzhava stvorena iz zolota Na kulci postavlenij dovgij t zv latinskij hrest Chastina pervisnih kaminciv ta perlin vtrachena na yih misci pusti gnizda U 1643 derzhavu vidremontuvali iz dodavannyam kaminciv zamist vtrachenih otneseno v Prikaz zolotovo dela Gosudareva bolshago naryadu yabloko zolotoe chekannoe perekrepit kamene koi shatayutca da perepravit na yablokah krest dlya tovo chto shataetca A v Prikaze zolotovo dela v yabloke kamenya koi shatalis perekrepleny i na yabloke krest perepravlen vverhu nad yablokom v kreste 18 almazov ne velikih 36 yahontov chervchatyh ne velikih 10 yahontov lazorevyh velichinoyu serednie 22 izumruda serednih i malyh 21 zerno gurmickoe bolshih i serednih na verhnej polovine yabloka pod krestom 52 yahonta chervchatyh ne velikih 32 almaza ne velikih 15 izumrudov srednih i malyh 9 yahontov lazorevyh serednih 30 zhemchyuzhin ne velikih V nizhnej polovine yabloka 8 almazov ne velikih 4 yahonta chervchatyh 4 yahonta lazorevyh serednih 16 izumrudov ne velikih U verhnij pivkuli vona maye emalovani zobrazhennya zahidnoyevropejskogo tipu starozapovitni sceni z zhittya carya Davida Pomazannya Davida na carstvo prorokom Samuyilom Peremoga Davida nad Goliafom Povernennya z peremogoyu Goninnya vid carya Savla Z chotiroh bokiv usih medaljoniv ye zobrazhennya orla grifa leva ta yedinoroga Emalovani medaljoni relyefni voni prikrasheni graviyuvannyam ta dorogocinnim kamnyam Zagalom cya derzhava maye v svoyemu ozdoblenni 58 diamantiv 89 rubiniv i turmaliniv 23 sapfiri 51 smaragd ta 37 velikih perlin okrim vtrachenih Po opisu 1725 r ocinena v 1630 rubliv Visota derzhavi z hrestom 42 4 sm Div takozhDerzhava simvol Regaliyi rosijskih monarhiv Korona Velikogo NaryaduLiteraturaDrevnosti Rossijskogo gosudarstva izdannye po vysochajshemu poveleniyu gosudarya imperatora Nikolaya I v 6 otd i dop k otd III Reprintnoe izdanie 1849 1853 gg SPb Alfaret 2006 2 e Otdelenie S 31 33 Moskovskaya oruzhejnaya palata Po vysochajshemu izvoleniyu vtoroe vnov sostavlennoe izdanie Tipografiya Bahmeteva M 1860 S 54 56