Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Катови ці пол Katowice сіл Katowicy нім Kattowitz місто в Польщі адміністративний центр та найбільше місто Сілезького во

Катовіце

Катовіце

Катови́ці (пол. Katowice, сіл. Katowicy, нім. Kattowitz) — місто в Польщі, адміністративний центр та найбільше місто Сілезького воєводства, а також Верхньосілезької агломерації — найбільшої в Польщі.

Катовиці
Katowice
image image
imageimage
imageimage
imageimage
imageimage
Сподек, Площа Ринок, Маріацька вулиця, Міжнародний конгрес-центр, Національний симфонічний оркестр Польського радіо, Вулиця 3 травня, Сілезький музей, Залізничний вокзал
image
Основні дані
50°15′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 50.250° пн. ш. 19.000° сх. д. / 50.250; 19.000Координати: 50°15′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 50.250° пн. ш. 19.000° сх. д. / 50.250; 19.000
Країна image Польща
Регіон image Сілезьке воєводство
Столиця для Сілезьке воєводство

Межує з

— сусідні нас. пункти
Руда-Шльонська, Хожув, Семяновиці-Шльонські, Мисловиці, Лендзіни, Міколув, Тихи, Челядзь, Сосновець, Берунсько-Лендзінський повіт, Бендзинський повіт, Міколовський повіт ?
Поділ
  • 22 райони
    • Засновано XVI століття
    Перша згадка 1598
    Статус міста 1867
    Площа 164,64 км²
    Населення 286 960 (2022)
    · густота 1980 осіб/км²
    Агломерація Верхньосілезька агломерація
    2 249 568 (2019)
    Висота НРМ від 245 до 357 м
    Водойма Рава[2], Клодниця[2], Млєчна[2], d
    Назва мешканців пол. katowiczanin[3], пол. katowiczanka[4], пол. katowiczanie[5], пол. katowiczanki, нім. Kattowitzer, словац. Katovičan, нім. Kattowitzerin і словац. Katovičanka
    Міста-побратими Гронінген (6 травня 1994), Кельн (15 березня 1991), Кошиці (6 травня 2009), Львів (3 липня 2019, Мішкольц (28 серпня 2005), Мобіл (14 березня 1990), Опава, Острава (4 січня 1996), Пула (30 листопада 2012), Сент-Етьєн (9 червня 1994), Шеньян (6 червня 2007)
    День міста 11 вересня
    Телефонний код (48) 22
    Часовий пояс і
    Номери автомобілів SK
    GeoNames 3096472
    OSM r1513057  ·R
    SIMC 0937474
    Поштові індекси від 40-001 до 40-999
    Міська влада
    d Марцин Крупа
    Вебсайт katowice.eu
    Мапа
    image
    Логотип Катовиць
    image Катовиці у Вікісховищі

    Чисельність населення становить 286 960 (2022). Місто розташоване на півдні Польщі, в історичному регіоні Сілезія, на річках Клодниця та Рава. Є центром вугільної та металургійної промисловостей Польщі. У Катовицях розташовано другий за розміром аеропорт країни після Варшава-Шопен.

    Історія

    Земля навколо міста, Верхня Сілезія, була населена польськими племенами, а потім етнічно польськими сілезцями (поляками) з перших століть нашої ери. Першими її власниками була династія польських сілезьких П'ястів, до її занепаду, коли вона ввійшла до складу володінь Габсбургів. Саме місто заснували в XIX столітті, у період, коли територія була під владою Пруського королівства — у 1865 році Катовиці отримали статус міста. Населене німцями, євреями та поляками, місто стало частиною Другої Польської Республіки, слідом за Сілезькими повстаннями, що прокотилося по Сілезії у 1918—1921 роках. Територія була послідовно розділена об'єднаною комісією, що розділила Катовиці між Польщею та значною автономією. Більшість німців покинула місто, а в 1939 році, перед початком Другої світової війни, у Катовицях проживало 93 % поляків, 6 % німців та 1 % інших (переважно євреїв).

    У 2-й половині XIX століття місто почало процвітати завдяки великим мінеральним покладам (особливо солі) біля гір. Значною мірою ріст і процвітання міста були пов'язані з вуглевидобутком і сталеварінням під час промислової революції.

    Під час агресії Німеччини проти Польщі Катовиці були захоплені вермахтом, а згодом включені до складу Третього Рейху з порушеннями міжнародного права. Період німецької окупації Катовиць був пов'язаний із переслідуванням та германізацією поляків та відправленням їх у табори, а також із убивствами населення (особливо активістів польськості Верхньої Сілезії та колишніх сілезьких повстанців).

    У 1953 році нова комуністична влада перейменувала Катовиці на Сталіногруд («місто Сталіна»). Згодом, у 1956 році, місту повернули історичну назву.

    У часи Польської Народної Республіки багато поляків з інших куточків Польщі прибуло до міста в пошуках роботи, яку вони знайшли, серед іншого, на сталеварних заводах, фабриках і шахтах. Здоров'я людей і природа мало турбували владу, екології міста завдали серйозного удару. Постійне життя в Сілезії могло призвести до серйозних захворювань. Вугільний пил, дим із металургійних труб, гірничорудні роботи, що спричиняли просідання ґрунту, терикони та звалища промислових відходів ускладнювали життя не лише в Катовицях, а й у всьому регіоні.

    Після відходу від влади комуністів у 1990-х роках стало зрозуміло, що подальші роботи на вугільних шахтах неможливі. Копати далі родовища для видобутку вугілля стало економічно невигідно. Крім того, Європейський Союз визнав вугільні електростанції надзвичайно шкідливими для навколишнього середовища та ввів значні податки. Збиткові шахти почали закривати, а шахтарям почали пропонувати достроковий вихід на пенсію, субсидії та допомогу у відкритті бізнесу. Пустирі, звалища промислових відходів та терикони почали засаджувати зеленню. Понад 600 видів рослин допомогли «вилікувати» місцеву екологію, найбільш екологічно занедбаний регіон перетворився на лідера лісонасаджень у Польщі. Половина території сучасного міста покрита зеленню.

    У 1975—1998 роках Катовиці були адміністративним центром Катовицького воєводства, з 1999-го є центром Сілезького воєводства.

    Клімат

    Середньорічна температура у місті становить 7,9 °C, середня температура в липні 17,4 °C, січня −2,7 °C. Середня сума опадів на рік — 721 мм, більшість із яких у липні (110 мм). Вітри переважно слабкі, у середньому швидкістю 3,3 м/с, переважають західні (21 %) та південно-західні (20,1 %). Сніговий покрив тримається близько 60 днів на рік.

    Клімат Катовиць
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 14,6 18,8 23 28,2 32,2 34,6 35,4 37,2 34,9 26,6 22,5 18,2 37,2
    Середній максимум, °C 0,9 2,5 7,4 13,4 18,7 21,5 23,4 23,2 18,6 13,5 6,8 2,2 12,7
    Середня температура, °C −2 −1,1 2,9 8,1 13,2 16,3 17,9 17,5 13,3 8,7 3,5 −0,5 8,2
    Середній мінімум, °C −5,3 −4,7 −1,5 2,5 7,1 10,5 12,2 11,8 8,1 4,1 0,2 −3,5 3,5
    Абсолютний мінімум, °C −31 −30 −21 −8,2 −4 0 4,8 1,7 −2 −9 −16,3 −24,4 −31
    Норма опадів, мм 32.8 34.5 36.7 49.6 62.9 79.9 90.7 65.5 58.4 52.1 48.1 41.6 652.8
    Днів з опадами 11,9 11,6 11,9 11,9 11,8 13,4 12,3 10,9 11,1 11,3 13,3 13,9 145,3
    Джерело: climatebase.ru

    Адміністративний поділ

    image
    Райони Катовиць

    I. Центральний район

    • Середмістя (Śródmieście)
    • Кошутка (Koszutka)
    • Богутиці (Bogucice)
    • Осідля Падеревського — Муховець (Osiedle Paderewskiego — Muchowiec)

    II. Північний район

    • Заленже (Załęże)
    • Осідля Вітоса (Osiedle Witosa)
    • Осідля Тисячоліття (Osiedle Tysiąclecia)
    • Домб (Dąb)
    • Велновець — Юзефовець (Wełnowiec — Józefowiec)

    III. Західний район

    • Ліґота — Паневники (Ligota — Panewniki)
    • Бринів — Осідля Зґжебньока (Brynów — Osiedle Zgrzebnioka)
    • Бринів — Заленська Галда (Brynów — Załęska Hałda)

    IV. Східний район

    • Заводдя (Zawodzie)
    • Домбрувка-Мала (Dąbrówka Mała)
    • Шопениці — Буровець (Szopienice — Burowiec)
    • Янів — Нікішовець (Janów — Nikiszowiec)
    • Ґішовець (Giszowiec)

    V. Південний район

    • Мурцький (Murcki)
    • Петровиці — Охоєць (Piotrowice — Ochojec)
    • Заріччя (Zarzecze)
    • Костухна (Kostuchna)
    • Підлісся (Podlesie)

    Населення

    Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

    Загалом Допрацездатний
    вік     		Працездатний
    вік     		Постпрацездатний
    вік
    Чоловіки 147 833 23 188 104 066 20 579
    Жінки 162 931 22 298 96 667 43 966
    Разом 310 764 45 486 200 733 64 545

    Населення за роками:

    image

    Транспорт

    Аєропорти

    Докладніше: Катовиці (аеропорт)

    Катовиці мають два аєропорти:

    Залізниця

    залізничний вузол міста розташований на перехресті двох транс'європейських залізничних лініях: Е30 та Е65. Головний вокзал — Катовиці. Вокзал обслуговує внутрішні та міжнародні рейси до таких міст, як Берлін, Будапешт, Відень, Прага тощо.

    На початку 2024 року на станції зупинялися потяги PKP Intercity, Polregio та Koleje Śląskie, а також компаній RegioJet та LEO Express. У 2022 році станція Катовиці посіла 4 місце в Польщі за пасажиропотоком. На той момент річний обмін становив 16,35 млн осіб, а добовий обмін становив 44,80 тис.

    Трамвай

    Докладніше: Верхньосілезький трамвай

    Трамвайний транспорт в Катовицях відіграє важливу роль в обслуговуванні пасажиропотоку в місті. Управляється від імені ZTM компанією , що охоплює центральну частину Верхньосілезької метрополії. З Катовиць можна доїхати трамваєм до Сосновця, Битома, Мисловиць і т. д.

    Культура

    image
    Сілезький театр
    image
    Центр міста
    image
    Сподек
    image
    Торговий центр «Альтус»
    image Зовнішні відеофайли
    image 1. Катовицький хейнал. Hejnał Katowic // Канал «Jab TV» на YouTube, 8 червня 2022.

    Театри

    Музика

    У місті було започатковано такий хіп-хоповий гурт як «Kaliber 44» (1994).

    Кіно

    • IMAX
    • Кінотеатр Місто (Cinema City)
    • Центр кіно Хеліос (Centrum Filmowe Helios)
    • Кінотеатр Космос (Kino Kosmos)
    • Кінотеатр Швятовід (Kino Światowid)
    • Театр та кінотеатр Ріалто (Kinoteatr Rialto)

    Музеї

    • Сілезький музей (Muzeum Śląskie)
    • Музей історії Катовиць (Muzeum Historii Katowic)
    • Музей Архідієцезії (Muzeum Archidiecezjalne)
    • Музей оо. Францисканців (OO. Franciszkanów)
    • Біографічний музей П. Штеллера (Biograficzne P. Stellera)
    • Музей права і правників польських (Prawa i Prawników Polskich)
    • Музей мініатюрних книг Зигмунта Скочного (Najmniejszych Książek Świata Zygmunta Szkocnego)
    • Камера Сілезька (Izba Śląska)
    • Центр польської сценографії (Centrum Scenografii Polskiej)
    • Сілезький центр культурної спадщини (Śląskie Centrum Dziedzictwa Kulturowego)

    Медіа

    • TVP 3 Катовиць
    • TVN24 — відділ Катовиці
    • Радіо Катовиці
    • Радіо Flash
    • Радіо Roxy FM
    • Радіо Планета
    • Західний Щоденник (Dziennik Zachodni)
    • Газета Виборча — відділ Катовиці (Gazeta Wyborcza — department Katowice)
    • Газета Факт
    • Ехо Міста (Echo Miasta)
    • Газета Метро Катовиці
    • Новий погляд Катовицький (Nowy Przegląd Katowicki)

    Українська громада

    image
    Могила Леонтія Чабана на гарнізонному цвинтарі в Катовицях

    Перші українці могли з'явитися в Катовицях ще до відновлення незалежності Польщі (1918) для роботи на підприємствах у Верхньосілезькій агломерації. На Гарнізонному цвинтарі Катовиці-Муховець на вул. Метеорологів є поховання козаків Армії УНР:

    • Степан Гарник — солдат Армії УНР, учасник III сілезького повстання (1902—1921)
    • Карп Грицюк — солдат Армії УНР, учасника III сілезького повстання (1921) (помер 1981)
    • Андрій Кравчук — солдат Армії УНР, учасник III сілезького повстання (пом. 1981)
    • Максим Яківчук — солдат Армії УНР, учасника III сілезького повстання (1921) (пом. 1923)
    • Олекса Максим'юк — солдат Армії УНР, учасник III сілезького повстання (пом. 1933)
    • Іван Малейчук (пом. 1928) та Леонтій Чабан — солдати армії УНР (пом. 3 травня 1917 року).

    Крім того, на Гарнізонному цвинтарі в Катовицях похований капітан польського військового флоту Роберт Ошек. Він брав участь у війні з більшовиками спочатку як командир канонерки «Pancerny I», а із 17 серпня 1920 року як командир монітору «Mozyrz» Пінської військової флотилії, яка базувалася в Києві.

    На католицькому кладовищі (вул. Sienkiewicza є могила Олександра Притики (1895—1971) — сотника Армії УНР, громадського діяча в Польщі (Sektor II, kwatera 1615).

    З 1928 року науковим радником та керівником дослідної лабораторії металургійного заводу «Байльдон» (вул. Baildona 64/B у Катовицях був відомий український металург та громадський діяч Іван Фещенко-Чопівський, викрадений у 1945 році органами НКВС. У місті по вул. Kościuszki також є радянський військовий цвинтар, на якому поховано низку українців — вояків Червоної армії.

    У Сілезькому музеї в Катовицях (вул. Dobrowolskiego 1) є дві багаті колекції мистецтва. Одна колекція 1800—1945 рр., у якій наявні полотна Яна Матейка, Юзефа Хелмонського, Станіслава Виспянського, Юзефа Мегоффера, Яцека Мальчевського, Леона Вичулковського та народженого в Україні Яна Станіславського. Усі ці майстри значну увагу у своїй творчості приділяли Україні. У другій колекції сучасного мистецтва після 1945 р. можемо знайти кілька робіт польсько-українського художника, професора Краківської академії мистецтв Юрія Новосільського. Сім його робіт експонують тут у контексті краківської групи. На особливу увагу заслуговують «Пляж (великий)» (1979), два «чорні акти»: «Напівакт» (1978) і «Бульвар сонця що заходить» (1986), мертва фантазійна натура (1986), а також «Жінка в окулярах» (1972). У Катовицях відбулося три виставки робіт художника.

    З 1958 р. функціонує українська греко-католицька парафія Успіння Пресвятої Богородиці. З 1958 р. у місті функціонує українська греко-католицька парафія Успіння Богородиці. Спочатку вона діяла при костелі Матері Божої помічниці вірним на Вельновцю (al. Wojciecha Korfantego 121), каплиці сестер Найсвятішої Марії на вул. Graniczna 26, потім у маріацькому костелі (Kościół Rzymskokatolicki p.w. Niepokalanego Poczęcia NMP) на plac Szramka 1. Пізніше і до нашого часу вона діє в каплиці св. Йосипа при гарнізонному костелі (вул. Skłodowskiej-Curie 20). Парафія налічує близько 40 родин, у великі свята та по неділях тут збирається 100—500 людей.

    У місті є вулиця Тараса Шевченка.

    У 2022 році у Катовицях створено Міський пункт кризового втручання для українців (вул. Młyńska 5).

    Відомі особистості

    Міста-побратими

    Див. також

    Примітки

    1. Local Data Bank. Statistics Poland. Процитовано 18 липня 2022. Data for territorial unit 2469000.
    2. https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/;3921224.html
    3. https://sjp.pwn.pl/so/katowiczanin;4449155.html
    4. https://sjp.pwn.pl/so/katowiczanka;4449157.html
    5. http://nlp.actaforte.pl:8080/Nomina/Miejscowosci?nazwa=Katowice
    6. Голіят Р. Новий пасквіль проф. Пруса [ 4 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 160 (22 серпня). — С. 2—3.
    7. Блог Пономарева: як писати і вимовляти bitcoin [ 23 червня 2018 у Wayback Machine.].
    8. У деяких джерелах можна знайти варіант Катовіце, який не відповідає Правопису; див.: . leksika.com.ua. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2021.; . slovopedia.org.ua. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
    9. Музеї замість шахт. Як Катовіце у Польщі перетворили на зелене туристичне місто. РБК-Україна (укр.). 3 вересня 2022. Процитовано 18 вересня 2022.
    10. Maria Tkocz: Katowice jako ośrodek regionalny w latach 1865-1995. Katowice: Wydawnictwo "Śląsk", 1995, s. 12. . 
    11. . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 25 лютого 2021.
    12. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
    13. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
    14. Google Maps. Google Maps (uk-US) . Процитовано 19 червня 2023.
    15. Cmentarz wojskowy przy ul. Meteorologów w Katowicach.
    16. Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23.07.2020.
    17. 50°15'00.5"N 19°01'13.3"E · Катовіце, Польща. 50°15'00.5"N 19°01'13.3"E · Катовіце, Польща (uk-US) . Процитовано 19 червня 2023.
    18. Олександр Притика. Опис могили.
    19. Fabryka "Wiertła Baildon" S.A. · ul, Johna Baildona 64/B, 40-115, Katowice, Польща. Fabryka "Wiertła Baildon" S.A. · ul, Johna Baildona 64/B, 40-115, Katowice, Польща (uk-US) . Процитовано 19 червня 2023.
    20. Google Maps. Google Maps (uk-US) . Процитовано 19 червня 2023.
    21. Сілезький музей · Tadeusza Dobrowolskiego 1, 40-205 Katowice, Польща. Сілезький музей · Tadeusza Dobrowolskiego 1, 40-205 Katowice, Польща (uk-US) . Процитовано 19 червня 2023.
    22. Czerni Krystyna Nowosielski na Śląsku. Sztuka sakralna. — Wydawnictwo: Muzeum Miejskie w Tychach — 2022. — 268 s.
    23. Google Maps. Google Maps (uk-US) . Процитовано 19 червня 2023.
    24. Garrison Church of St. Casimir the Prince · Marii Skłodowskiej-Curie 20, 40-058 Katowice, Польща. Garrison Church of St. Casimir the Prince · Marii Skłodowskiej-Curie 20, 40-058 Katowice, Польща (uk-US) . Процитовано 19 червня 2023.
    25. Młyńska 5 · Młyńska 5, 40-098 Katowice, Польща. Młyńska 5 · Młyńska 5, 40-098 Katowice, Польща (uk-US) . Процитовано 19 червня 2023.

    Посилання

    image
    Commons
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Катовиці
    • Катовиці, комерційний портал [ 5 лютого 2021 у Wayback Machine.]
    • Катовиці, Сілезія [ 23 квітня 2020 у Wayback Machine.]
    • Трамвай у Катовицях [ 5 лютого 2021 у Wayback Machine.]

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Katovi ci pol Katowice sil Katowicy nim Kattowitz misto v Polshi administrativnij centr ta najbilshe misto Silezkogo voyevodstva a takozh Verhnosilezkoyi aglomeraciyi najbilshoyi v Polshi Katovici Katowice Spodek Plosha Rinok Mariacka vulicya Mizhnarodnij kongres centr Nacionalnij simfonichnij orkestr Polskogo radio Vulicya 3 travnya Silezkij muzej Zaliznichnij vokzalOsnovni dani50 15 pn sh 19 00 sh d 50 250 pn sh 19 000 sh d 50 250 19 000 Koordinati 50 15 pn sh 19 00 sh d 50 250 pn sh 19 000 sh d 50 250 19 000 Krayina PolshaRegion Silezke voyevodstvoStolicya dlya Silezke voyevodstvoMezhuye z susidni nas punktiRuda Shlonska Hozhuv Semyanovici Shlonski Mislovici Lendzini Mikoluv Tihi Chelyadz Sosnovec Berunsko Lendzinskij povit Bendzinskij povit Mikolovskij povit Podil 22 rajoniZasnovano XVI stolittyaPersha zgadka 1598Status mista 1867Plosha 164 64 km Naselennya 286 960 2022 gustota 1980 osib km Aglomeraciya Verhnosilezka aglomeraciya 2 249 568 2019 Visota NRM vid 245 do 357 mVodojma Rava 2 Klodnicya 2 Mlyechna 2 dNazva meshkanciv pol katowiczanin 3 pol katowiczanka 4 pol katowiczanie 5 pol katowiczanki nim Kattowitzer slovac Katovican nim Kattowitzerin i slovac KatovicankaMista pobratimi Groningen 6 travnya 1994 Keln 15 bereznya 1991 Koshici 6 travnya 2009 Lviv 3 lipnya 2019 Mishkolc 28 serpnya 2005 Mobil 14 bereznya 1990 Opava Ostrava 4 sichnya 1996 Pula 30 listopada 2012 Sent Etyen 9 chervnya 1994 Shenyan 6 chervnya 2007 Den mista 11 veresnyaTelefonnij kod 48 22Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv SKGeoNames 3096472OSM r1513057 RSIMC 0937474Poshtovi indeksi vid 40 001 do 40 999 Miska vlada d Marcin KrupaVebsajt katowice eu Mapa Logotip Katovic Katovici u Vikishovishi Chiselnist naselennya stanovit 286 960 2022 Misto roztashovane na pivdni Polshi v istorichnomu regioni Sileziya na richkah Klodnicya ta Rava Ye centrom vugilnoyi ta metalurgijnoyi promislovostej Polshi U Katovicyah roztashovano drugij za rozmirom aeroport krayini pislya Varshava Shopen IstoriyaZemlya navkolo mista Verhnya Sileziya bula naselena polskimi plemenami a potim etnichno polskimi silezcyami polyakami z pershih stolit nashoyi eri Pershimi yiyi vlasnikami bula dinastiya polskih silezkih P yastiv do yiyi zanepadu koli vona vvijshla do skladu volodin Gabsburgiv Same misto zasnuvali v XIX stolitti u period koli teritoriya bula pid vladoyu Pruskogo korolivstva u 1865 roci Katovici otrimali status mista Naselene nimcyami yevreyami ta polyakami misto stalo chastinoyu Drugoyi Polskoyi Respubliki slidom za Silezkimi povstannyami sho prokotilosya po Sileziyi u 1918 1921 rokah Teritoriya bula poslidovno rozdilena ob yednanoyu komisiyeyu sho rozdilila Katovici mizh Polsheyu ta znachnoyu avtonomiyeyu Bilshist nimciv pokinula misto a v 1939 roci pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni u Katovicyah prozhivalo 93 polyakiv 6 nimciv ta 1 inshih perevazhno yevreyiv U 2 j polovini XIX stolittya misto pochalo procvitati zavdyaki velikim mineralnim pokladam osoblivo soli bilya gir Znachnoyu miroyu rist i procvitannya mista buli pov yazani z vuglevidobutkom i stalevarinnyam pid chas promislovoyi revolyuciyi Pid chas agresiyi Nimechchini proti Polshi Katovici buli zahopleni vermahtom a zgodom vklyucheni do skladu Tretogo Rejhu z porushennyami mizhnarodnogo prava Period nimeckoyi okupaciyi Katovic buv pov yazanij iz peresliduvannyam ta germanizaciyeyu polyakiv ta vidpravlennyam yih u tabori a takozh iz ubivstvami naselennya osoblivo aktivistiv polskosti Verhnoyi Sileziyi ta kolishnih silezkih povstanciv U 1953 roci nova komunistichna vlada perejmenuvala Katovici na Stalinogrud misto Stalina Zgodom u 1956 roci mistu povernuli istorichnu nazvu U chasi Polskoyi Narodnoyi Respubliki bagato polyakiv z inshih kutochkiv Polshi pribulo do mista v poshukah roboti yaku voni znajshli sered inshogo na stalevarnih zavodah fabrikah i shahtah Zdorov ya lyudej i priroda malo turbuvali vladu ekologiyi mista zavdali serjoznogo udaru Postijne zhittya v Sileziyi moglo prizvesti do serjoznih zahvoryuvan Vugilnij pil dim iz metalurgijnih trub girnichorudni roboti sho sprichinyali prosidannya gruntu terikoni ta zvalisha promislovih vidhodiv uskladnyuvali zhittya ne lishe v Katovicyah a j u vsomu regioni Pislya vidhodu vid vladi komunistiv u 1990 h rokah stalo zrozumilo sho podalshi roboti na vugilnih shahtah nemozhlivi Kopati dali rodovisha dlya vidobutku vugillya stalo ekonomichno nevigidno Krim togo Yevropejskij Soyuz viznav vugilni elektrostanciyi nadzvichajno shkidlivimi dlya navkolishnogo seredovisha ta vviv znachni podatki Zbitkovi shahti pochali zakrivati a shahtaryam pochali proponuvati dostrokovij vihid na pensiyu subsidiyi ta dopomogu u vidkritti biznesu Pustiri zvalisha promislovih vidhodiv ta terikoni pochali zasadzhuvati zelennyu Ponad 600 vidiv roslin dopomogli vilikuvati miscevu ekologiyu najbilsh ekologichno zanedbanij region peretvorivsya na lidera lisonasadzhen u Polshi Polovina teritoriyi suchasnogo mista pokrita zelennyu U 1975 1998 rokah Katovici buli administrativnim centrom Katovickogo voyevodstva z 1999 go ye centrom Silezkogo voyevodstva KlimatSerednorichna temperatura u misti stanovit 7 9 C serednya temperatura v lipni 17 4 C sichnya 2 7 C Serednya suma opadiv na rik 721 mm bilshist iz yakih u lipni 110 mm Vitri perevazhno slabki u serednomu shvidkistyu 3 3 m s perevazhayut zahidni 21 ta pivdenno zahidni 20 1 Snigovij pokriv trimayetsya blizko 60 dniv na rik Klimat Katovic Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 14 6 18 8 23 28 2 32 2 34 6 35 4 37 2 34 9 26 6 22 5 18 2 37 2 Serednij maksimum C 0 9 2 5 7 4 13 4 18 7 21 5 23 4 23 2 18 6 13 5 6 8 2 2 12 7 Serednya temperatura C 2 1 1 2 9 8 1 13 2 16 3 17 9 17 5 13 3 8 7 3 5 0 5 8 2 Serednij minimum C 5 3 4 7 1 5 2 5 7 1 10 5 12 2 11 8 8 1 4 1 0 2 3 5 3 5 Absolyutnij minimum C 31 30 21 8 2 4 0 4 8 1 7 2 9 16 3 24 4 31 Norma opadiv mm 32 8 34 5 36 7 49 6 62 9 79 9 90 7 65 5 58 4 52 1 48 1 41 6 652 8 Dniv z opadami 11 9 11 6 11 9 11 9 11 8 13 4 12 3 10 9 11 1 11 3 13 3 13 9 145 3 Dzherelo climatebase ruAdministrativnij podilRajoni Katovic I Centralnij rajon Seredmistya Srodmiescie Koshutka Koszutka Bogutici Bogucice Osidlya Paderevskogo Muhovec Osiedle Paderewskiego Muchowiec II Pivnichnij rajon Zalenzhe Zaleze Osidlya Vitosa Osiedle Witosa Osidlya Tisyacholittya Osiedle Tysiaclecia Domb Dab Velnovec Yuzefovec Welnowiec Jozefowiec III Zahidnij rajon Ligota Panevniki Ligota Panewniki Briniv Osidlya Zgzhebnoka Brynow Osiedle Zgrzebnioka Briniv Zalenska Galda Brynow Zaleska Halda IV Shidnij rajon Zavoddya Zawodzie Dombruvka Mala Dabrowka Mala Shopenici Burovec Szopienice Burowiec Yaniv Nikishovec Janow Nikiszowiec Gishovec Giszowiec V Pivdennij rajon Murckij Murcki Petrovici Ohoyec Piotrowice Ochojec Zarichchya Zarzecze Kostuhna Kostuchna Pidlissya Podlesie NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 147 833 23 188 104 066 20 579 Zhinki 162 931 22 298 96 667 43 966 Razom 310 764 45 486 200 733 64 545 Naselennya za rokami TransportAyeroporti Dokladnishe Katovici aeroport Katovici mayut dva ayeroporti Mizhnarodnij aeroport Katovici Pizhovici roztashovannij v 35 km na pivnich vid Katovic V aeroportu ye odna ZPS ta 3 pasazhirski terminali A B ta C Civilnij sportivnij aeroport Katovici Muhovec Zaliznicya zaliznichnij vuzol mista roztashovanij na perehresti dvoh trans yevropejskih zaliznichnih liniyah E30 ta E65 Golovnij vokzal Katovici Vokzal obslugovuye vnutrishni ta mizhnarodni rejsi do takih mist yak Berlin Budapesht Viden Praga tosho Na pochatku 2024 roku na stanciyi zupinyalisya potyagi PKP Intercity Polregio ta Koleje Slaskie a takozh kompanij RegioJet ta LEO Express U 2022 roci stanciya Katovici posila 4 misce v Polshi za pasazhiropotokom Na toj moment richnij obmin stanoviv 16 35 mln osib a dobovij obmin stanoviv 44 80 tis Tramvaj Dokladnishe Verhnosilezkij tramvaj Tramvajnij transport v Katovicyah vidigraye vazhlivu rol v obslugovuvanni pasazhiropotoku v misti Upravlyayetsya vid imeni ZTM kompaniyeyu sho ohoplyuye centralnu chastinu Verhnosilezkoyi metropoliyi Z Katovic mozhna doyihati tramvayem do Sosnovcya Bitoma Mislovic i t d KulturaSilezkij teatr Centr mista Spodek Torgovij centr Altus Zovnishni videofajli 1 Katovickij hejnal Hejnal Katowic Kanal Jab TV na YouTube 8 chervnya 2022 Teatri Silezkij teatr imeni Stanislava Vispyanskogo Teatr Slaski im Stanislawa Wyspianskiego Teatr Ateneum Teatr Ateneum Teatr Korez Teatr Korez Teatr Kogitatur Teatr Cogitatur Teatr ta kinoteatr Rialto Kinoteatr Rialto Muzika Silezka filarmoniya Filharmonia Slaska Silezka estrada Estrada Slaska Scena GuGalander Scena GuGalander Nacionalnij simfonichnij orkestr Polskogo radio Narodowa Orkiestra Symfoniczna Polskiego Radia Muzichna akademiya U misti bulo zapochatkovano takij hip hopovij gurt yak Kaliber 44 1994 Kino IMAX Kinoteatr Misto Cinema City Centr kino Helios Centrum Filmowe Helios Kinoteatr Kosmos Kino Kosmos Kinoteatr Shvyatovid Kino Swiatowid Teatr ta kinoteatr Rialto Kinoteatr Rialto Muzeyi Silezkij muzej Muzeum Slaskie Muzej istoriyi Katovic Muzeum Historii Katowic Muzej Arhidiyeceziyi Muzeum Archidiecezjalne Muzej oo Franciskanciv OO Franciszkanow Biografichnij muzej P Shtellera Biograficzne P Stellera Muzej prava i pravnikiv polskih Prawa i Prawnikow Polskich Muzej miniatyurnih knig Zigmunta Skochnogo Najmniejszych Ksiazek Swiata Zygmunta Szkocnego Kamera Silezka Izba Slaska Centr polskoyi scenografiyi Centrum Scenografii Polskiej Silezkij centr kulturnoyi spadshini Slaskie Centrum Dziedzictwa Kulturowego Media TVP 3 Katovic TVN24 viddil Katovici Radio Katovici Radio Flash Radio Roxy FM Radio Planeta Zahidnij Shodennik Dziennik Zachodni Gazeta Viborcha viddil Katovici Gazeta Wyborcza department Katowice Gazeta Fakt Eho Mista Echo Miasta Gazeta Metro Katovici Novij poglyad Katovickij Nowy Przeglad Katowicki Ukrayinska gromadaMogila Leontiya Chabana na garnizonnomu cvintari v Katovicyah Pershi ukrayinci mogli z yavitisya v Katovicyah she do vidnovlennya nezalezhnosti Polshi 1918 dlya roboti na pidpriyemstvah u Verhnosilezkij aglomeraciyi Na Garnizonnomu cvintari Katovici Muhovec na vul Meteorologiv ye pohovannya kozakiv Armiyi UNR Stepan Garnik soldat Armiyi UNR uchasnik III silezkogo povstannya 1902 1921 Karp Gricyuk soldat Armiyi UNR uchasnika III silezkogo povstannya 1921 pomer 1981 Andrij Kravchuk soldat Armiyi UNR uchasnik III silezkogo povstannya pom 1981 Maksim Yakivchuk soldat Armiyi UNR uchasnika III silezkogo povstannya 1921 pom 1923 Oleksa Maksim yuk soldat Armiyi UNR uchasnik III silezkogo povstannya pom 1933 Ivan Malejchuk pom 1928 ta Leontij Chaban soldati armiyi UNR pom 3 travnya 1917 roku Krim togo na Garnizonnomu cvintari v Katovicyah pohovanij kapitan polskogo vijskovogo flotu Robert Oshek Vin brav uchast u vijni z bilshovikami spochatku yak komandir kanonerki Pancerny I a iz 17 serpnya 1920 roku yak komandir monitoru Mozyrz Pinskoyi vijskovoyi flotiliyi yaka bazuvalasya v Kiyevi Na katolickomu kladovishi vul Sienkiewicza ye mogila Oleksandra Pritiki 1895 1971 sotnika Armiyi UNR gromadskogo diyacha v Polshi Sektor II kwatera 1615 Z 1928 roku naukovim radnikom ta kerivnikom doslidnoyi laboratoriyi metalurgijnogo zavodu Bajldon vul Baildona 64 B u Katovicyah buv vidomij ukrayinskij metalurg ta gromadskij diyach Ivan Feshenko Chopivskij vikradenij u 1945 roci organami NKVS U misti po vul Kosciuszki takozh ye radyanskij vijskovij cvintar na yakomu pohovano nizku ukrayinciv voyakiv Chervonoyi armiyi U Silezkomu muzeyi v Katovicyah vul Dobrowolskiego 1 ye dvi bagati kolekciyi mistectva Odna kolekciya 1800 1945 rr u yakij nayavni polotna Yana Matejka Yuzefa Helmonskogo Stanislava Vispyanskogo Yuzefa Megoffera Yaceka Malchevskogo Leona Vichulkovskogo ta narodzhenogo v Ukrayini Yana Stanislavskogo Usi ci majstri znachnu uvagu u svoyij tvorchosti pridilyali Ukrayini U drugij kolekciyi suchasnogo mistectva pislya 1945 r mozhemo znajti kilka robit polsko ukrayinskogo hudozhnika profesora Krakivskoyi akademiyi mistectv Yuriya Novosilskogo Sim jogo robit eksponuyut tut u konteksti krakivskoyi grupi Na osoblivu uvagu zaslugovuyut Plyazh velikij 1979 dva chorni akti Napivakt 1978 i Bulvar soncya sho zahodit 1986 mertva fantazijna natura 1986 a takozh Zhinka v okulyarah 1972 U Katovicyah vidbulosya tri vistavki robit hudozhnika Z 1958 r funkcionuye ukrayinska greko katolicka parafiya Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Z 1958 r u misti funkcionuye ukrayinska greko katolicka parafiya Uspinnya Bogorodici Spochatku vona diyala pri kosteli Materi Bozhoyi pomichnici virnim na Velnovcyu al Wojciecha Korfantego 121 kaplici sester Najsvyatishoyi Mariyi na vul Graniczna 26 potim u mariackomu kosteli Kosciol Rzymskokatolicki p w Niepokalanego Poczecia NMP na plac Szramka 1 Piznishe i do nashogo chasu vona diye v kaplici sv Josipa pri garnizonnomu kosteli vul Sklodowskiej Curie 20 Parafiya nalichuye blizko 40 rodin u veliki svyata ta po nedilyah tut zbirayetsya 100 500 lyudej U misti ye vulicya Tarasa Shevchenka U 2022 roci u Katovicyah stvoreno Miskij punkt krizovogo vtruchannya dlya ukrayinciv vul Mlynska 5 Vidomi osobistostiVilli Frich 1901 1973 nimeckij aktor Mista pobratimiGroningen Keln Koshici Lviv Mishkolc Mobil Oprava Ostrava Sent Etyen ShenyanDiv takozhPersonaliyi KatoviciPrimitkiLocal Data Bank Statistics Poland Procitovano 18 lipnya 2022 Data for territorial unit 2469000 https encyklopedia pwn pl haslo 3921224 html https sjp pwn pl so katowiczanin 4449155 html https sjp pwn pl so katowiczanka 4449157 html http nlp actaforte pl 8080 Nomina Miejscowosci nazwa Katowice Goliyat R Novij paskvil prof Prusa 4 veresnya 2018 u Wayback Machine Svoboda Dzherzi Siti i Nyu Jork 1986 Ch 160 22 serpnya S 2 3 Blog Ponomareva yak pisati i vimovlyati bitcoin 23 chervnya 2018 u Wayback Machine U deyakih dzherelah mozhna znajti variant Katovice yakij ne vidpovidaye Pravopisu div leksika com ua Arhiv originalu za 19 listopada 2016 Procitovano 16 listopada 2021 slovopedia org ua Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021 Muzeyi zamist shaht Yak Katovice u Polshi peretvorili na zelene turistichne misto RBK Ukrayina ukr 3 veresnya 2022 Procitovano 18 veresnya 2022 Maria Tkocz Katowice jako osrodek regionalny w latach 1865 1995 Katowice Wydawnictwo Slask 1995 s 12 ISBN 83 85831 78 9 Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 25 lyutogo 2021 GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Google Maps Google Maps uk US Procitovano 19 chervnya 2023 Cmentarz wojskowy przy ul Meteorologow w Katowicach Parnikoza Ivan Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Arhiv originalu za 23 lipnya 2020 Procitovano 23 07 2020 50 15 00 5 N 19 01 13 3 E Katovice Polsha 50 15 00 5 N 19 01 13 3 E Katovice Polsha uk US Procitovano 19 chervnya 2023 Oleksandr Pritika Opis mogili Fabryka Wiertla Baildon S A ul Johna Baildona 64 B 40 115 Katowice Polsha Fabryka Wiertla Baildon S A ul Johna Baildona 64 B 40 115 Katowice Polsha uk US Procitovano 19 chervnya 2023 Google Maps Google Maps uk US Procitovano 19 chervnya 2023 Silezkij muzej Tadeusza Dobrowolskiego 1 40 205 Katowice Polsha Silezkij muzej Tadeusza Dobrowolskiego 1 40 205 Katowice Polsha uk US Procitovano 19 chervnya 2023 Czerni Krystyna Nowosielski na Slasku Sztuka sakralna Wydawnictwo Muzeum Miejskie w Tychach 2022 268 s Google Maps Google Maps uk US Procitovano 19 chervnya 2023 Garrison Church of St Casimir the Prince Marii Sklodowskiej Curie 20 40 058 Katowice Polsha Garrison Church of St Casimir the Prince Marii Sklodowskiej Curie 20 40 058 Katowice Polsha uk US Procitovano 19 chervnya 2023 Mlynska 5 Mlynska 5 40 098 Katowice Polsha Mlynska 5 Mlynska 5 40 098 Katowice Polsha uk US Procitovano 19 chervnya 2023 PosilannyaCommons Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Katovici Katovici komercijnij portal 5 lyutogo 2021 u Wayback Machine Katovici Sileziya 23 kvitnya 2020 u Wayback Machine Tramvaj u Katovicyah 5 lyutogo 2021 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ