Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Vitellaria paradoxa тропічне дерево родини Сапотові єдиний вид роду Vitellaria Походить з Африки Також відоме під назвам

Каріте

Каріте

Vitellaria paradoxa — тропічне дерево родини Сапотові, єдиний вид роду Vitellaria. Походить з Африки. Також відоме під назвами дерево ши (англ. shea) або карите́ (фр. karité). Плоди дерева використовуються в їжу, а також для виробництва олії.

Vitellaria
image
Дерево ши
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Сапотові (Sapotaceae)
Підродина:
Рід: Vitellaria
C.F.Gaertn.
Вид:
V. paradoxa
Біноміальна назва
Vitellaria paradoxa
C.F.Gaertn.
image
Мапа ареалу виду
Синоніми

див. [[#Синоніми[синоніми]]

Розповсюдження

Vitellaria paradoxa росте у дикій природі у сухій африканській савані від Сенегалу на заході до Судану на сході та на підніжжі Ефіопського нагір'я. Цей вид зустрічається у 19 країнах африканського континенту: Беніні, Буркіна-Фасо, Камеруні, ЦАР, Чаді, Ефіопії, Гані, Гвінеї-Бісау, Кот-д'Івуарі, Малі, Нігері, Нігерії, Сенегалі, Сьєрра-Леоне, Південному Судані, Судані, Того, Уганді, ДР Конго і Гвінеї. Vitellaria paradoxa — один з ключових видів для традиційних агролісоводських систем регіону Сахель, оскільки контролює ерозію.

Опис

Vitellaria paradoxa — дерево з товстою глибоко-тріщинистою грубою корою. Росте повільно. Висота до 20 м, стовбур може досягати метру в діаметрі. Деревина тверда, важка, темно-червоного кольору.

Крона густа, розгалужена. Дерево листопадне, але нове листя з'являється одразу після опадання старого. Листки жорсткі, шкірясті, еліптичні з суцільним краєм, ростуть пучками на кінцях гілок.

Квітне ароматними коричневими або кремовими квітами, які зібрані у суцвіття зонтиками. Запилюється комахами.

Визрівання плодів триває 4-6 місяців. Недозрілі плоди зеленого кольору, визріваючи, стають коричневими. Хоча традиційно плоди цього дерева називають горіхами, насправді це кістянки. Плоди округлої або подовженої форми, діаметром близько 3-6 см, на ніжках довжиною 1-3 см, на вигляд схожі на сливи. Складаються з тонкої їстівної м'якоті, яка оточує порівняно велику, багату на олію яйцеподібну насінину з тонкою шкаралупою. Вага насінини приблизно 3 грами.

Зазвичай дерево починає давати перші плоди у віці 10-15 років, найбільші врожаї — з віку 20-30 років. Може плодоносити до 200 років. У середньому збирають 15-20 кг свіжих плодів з дерева, з яких можна отримати 6-8 кг насіння. З 5 кг сухого насіння виходить 1 кг олії ши.

  • image
    Листя
  • image
    Недозрілі плоди
  • image
    Плоди

Використання

image
Олія ши
image
Світове виробництво ши

Плоди дерева ши — традиційна африканська їжа. Вони містять багато поживних речовин, завдяки чому допомагають багатьом племенам переживати періоди, коли іншої їжі бракує.

Деревина використовується африканцями для будівництва, оскільки вона не ушкоджується термітами, та для виробництва деревного вугілля.

Але основним застосуванням дерева ши є виробництво олії. Археологічні знахідки свідчать, що олія ши з плодів дерева виготовляли вже в 14 ст.. В Африці олію ши вживають у їжу, використовують для укладання зачісок, виробництва свічок та для лікування ран, розтягу зв'язок, артриту, набряків, на Заході вона широко використовується у косметиці як Емолієнт.

Олія ши складається з 5 основних жирних кислот: олеїнової, стеаринової, лінолевої, пальмітинової, арахінової. Від співвідношення в олії стеаринової та олеїнової кислот залежить, чи буде вона твердою чи рідкою при кімнатній температурі. Співвідношення цих кислот в олії сильно варіюється в залежності від місцевості, де росло дерево. Олія ши також багата на феноли, в першу чергу катехіни, які відомі своїми антиоксидантними властивостями. Вміст фенолів в олії залежить від способу екстрагування та умов, в яких вирощувалося дерево.

Етимологія назви

Назва дерева ши походить з західноафриканської мови бамбара, в якій воно називається шиїрі або шицу. Також дерево широко відоме під назвою карите, яка походить від слова гаріті мови волоф.

За біологічною класифікацією Vitellaria paradoxa раніше відносили до роду Butyrospermum, що в перекладі означає «олійне насіння». Колишня назва виду parkii була дана на честь шотландського дослідника Мунго Парка, який описав рослину під час своєї подорожі до Сенегалу.

В різних африканських мовах Vitellaria paradoxa має багато різних назв.

Мова Назва Значення
[en] Ta'ama горіхи ши
[en] kakulugu дерево ши
Хауса Kadanya дерево ши
[en] tááŋ̀à дерево ши
Чві ŋ̀kú олія ши
Ігбо òkwùma олія ши
Йоруба ori олія ши
Нупе èkó олійний горіх ши
Обіро òkʷô дерево ши
[en] kɔ̃̀ɲɔ̃̀ дерево ши
[en] kìkyɔ̃̀ дерево ши
Тарок ìkíní дерево ши
[en] kólá дерево ши
Бамбара ʃi ши
[en] Chuuma горіхи ши
[en] Ta-an дерево ши
Фон Limou
Ані bushi burforno олія ши
[en] Wur huma дерево ши
[en] Wangal ши
Акан nkuto олія ши

Синоніми

  • Bassia parkii G.Don
  • Butyrospermum mangifolium ([en] ex A.Chev.) A.Chev.
  • Butyrospermum paradoxum (C.F.Gaertn.) Hepper
  • Butyrospermum paradoxum subsp. parkii (G.Don) Hepper
  • Butyrospermum parkii (G.Don) Kotschy
  • Butyrospermum parkii var. mangifolium Pierre ex A.Chev.
  • Butyrospermum parkii var. poissonii A.Chev.
  • Butyrospermum poissonii (A.Chev.)
  • Lucuma paradoxa (C.F.Gaertn.)
  • Mimusops capitata Baker
  • Mimusops pachyclada Baker

Примітки

  1. Courteau, Jacqueline. (англійською) . Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017.
  2. E.T. Masters; J.A. Yidana; P.N. Lovett. (англійською) . FAO.org. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 4 березня 2017.
  3. *Neumann, K., et al. 1998. Remains of woody plants from Saouga, a medieval west African village. Vegetation History and Archaeobotany, 7:57-77.
  4. Maranz, Steven; Wiesman, Zeev; Bisgaard, Johan; Bianchi, Giorgio (2004). . Agroforestry Systems (in cooperation with ICRAF). Kluwer Academic Publishers. 60 (1): 71—76. doi:10.1023/B:AGFO.0000009406.19593.90. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vitellaria paradoxa tropichne derevo rodini Sapotovi yedinij vid rodu Vitellaria Pohodit z Afriki Takozh vidome pid nazvami derevo shi angl shea abo karite fr karite Plodi dereva vikoristovuyutsya v yizhu a takozh dlya virobnictva oliyi Vitellaria Derevo shi Ohoronnij status Urazlivij MSOP 2 3 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Veresocviti Ericales Rodina Sapotovi Sapotaceae Pidrodina Rid Vitellaria C F Gaertn Vid V paradoxa Binomialna nazva Vitellaria paradoxa C F Gaertn Mapa arealu vidu Sinonimi div Sinonimi sinonimi RozpovsyudzhennyaVitellaria paradoxa roste u dikij prirodi u suhij afrikanskij savani vid Senegalu na zahodi do Sudanu na shodi ta na pidnizhzhi Efiopskogo nagir ya Cej vid zustrichayetsya u 19 krayinah afrikanskogo kontinentu Benini Burkina Faso Kameruni CAR Chadi Efiopiyi Gani Gvineyi Bisau Kot d Ivuari Mali Nigeri Nigeriyi Senegali Syerra Leone Pivdennomu Sudani Sudani Togo Ugandi DR Kongo i Gvineyi Vitellaria paradoxa odin z klyuchovih vidiv dlya tradicijnih agrolisovodskih sistem regionu Sahel oskilki kontrolyuye eroziyu OpisVitellaria paradoxa derevo z tovstoyu gliboko trishinistoyu gruboyu koroyu Roste povilno Visota do 20 m stovbur mozhe dosyagati metru v diametri Derevina tverda vazhka temno chervonogo koloru Krona gusta rozgaluzhena Derevo listopadne ale nove listya z yavlyayetsya odrazu pislya opadannya starogo Listki zhorstki shkiryasti eliptichni z sucilnim krayem rostut puchkami na kincyah gilok Kvitne aromatnimi korichnevimi abo kremovimi kvitami yaki zibrani u sucvittya zontikami Zapilyuyetsya komahami Vizrivannya plodiv trivaye 4 6 misyaciv Nedozrili plodi zelenogo koloru vizrivayuchi stayut korichnevimi Hocha tradicijno plodi cogo dereva nazivayut gorihami naspravdi ce kistyanki Plodi okrugloyi abo podovzhenoyi formi diametrom blizko 3 6 sm na nizhkah dovzhinoyu 1 3 sm na viglyad shozhi na slivi Skladayutsya z tonkoyi yistivnoyi m yakoti yaka otochuye porivnyano veliku bagatu na oliyu yajcepodibnu nasininu z tonkoyu shkaralupoyu Vaga nasinini priblizno 3 grami Zazvichaj derevo pochinaye davati pershi plodi u vici 10 15 rokiv najbilshi vrozhayi z viku 20 30 rokiv Mozhe plodonositi do 200 rokiv U serednomu zbirayut 15 20 kg svizhih plodiv z dereva z yakih mozhna otrimati 6 8 kg nasinnya Z 5 kg suhogo nasinnya vihodit 1 kg oliyi shi Listya Nedozrili plodi PlodiVikoristannyaOliya shi Svitove virobnictvo shi Plodi dereva shi tradicijna afrikanska yizha Voni mistyat bagato pozhivnih rechovin zavdyaki chomu dopomagayut bagatom plemenam perezhivati periodi koli inshoyi yizhi brakuye Derevina vikoristovuyetsya afrikancyami dlya budivnictva oskilki vona ne ushkodzhuyetsya termitami ta dlya virobnictva derevnogo vugillya Ale osnovnim zastosuvannyam dereva shi ye virobnictvo oliyi Arheologichni znahidki svidchat sho oliya shi z plodiv dereva vigotovlyali vzhe v 14 st V Africi oliyu shi vzhivayut u yizhu vikoristovuyut dlya ukladannya zachisok virobnictva svichok ta dlya likuvannya ran roztyagu zv yazok artritu nabryakiv na Zahodi vona shiroko vikoristovuyetsya u kosmetici yak Emoliyent Oliya shi skladayetsya z 5 osnovnih zhirnih kislot oleyinovoyi stearinovoyi linolevoyi palmitinovoyi arahinovoyi Vid spivvidnoshennya v oliyi stearinovoyi ta oleyinovoyi kislot zalezhit chi bude vona tverdoyu chi ridkoyu pri kimnatnij temperaturi Spivvidnoshennya cih kislot v oliyi silno variyuyetsya v zalezhnosti vid miscevosti de roslo derevo Oliya shi takozh bagata na fenoli v pershu chergu katehini yaki vidomi svoyimi antioksidantnimi vlastivostyami Vmist fenoliv v oliyi zalezhit vid sposobu ekstraguvannya ta umov v yakih viroshuvalosya derevo Etimologiya nazviNazva dereva shi pohodit z zahidnoafrikanskoyi movi bambara v yakij vono nazivayetsya shiyiri abo shicu Takozh derevo shiroko vidome pid nazvoyu karite yaka pohodit vid slova gariti movi volof Za biologichnoyu klasifikaciyeyu Vitellaria paradoxa ranishe vidnosili do rodu Butyrospermum sho v perekladi oznachaye olijne nasinnya Kolishnya nazva vidu parkii bula dana na chest shotlandskogo doslidnika Mungo Parka yakij opisav roslinu pid chas svoyeyi podorozhi do Senegalu V riznih afrikanskih movah Vitellaria paradoxa maye bagato riznih nazv Mova Nazva Znachennya en Ta ama gorihi shi en kakulugu derevo shi Hausa Kadanya derevo shi en taaŋ a derevo shi Chvi ŋ ku oliya shi Igbo okwuma oliya shi Joruba ori oliya shi Nupe eko olijnij gorih shi Obiro okʷo derevo shi en kɔ ɲɔ derevo shi en kikyɔ derevo shi Tarok ikini derevo shi en kola derevo shi Bambara ʃi shi en Chuuma gorihi shi en Ta an derevo shi Fon Limou Ani bushi burforno oliya shi en Wur huma derevo shi en Wangal shi Akan nkuto oliya shiSinonimiBassia parkii G Don Butyrospermum mangifolium en ex A Chev A Chev Butyrospermum paradoxum C F Gaertn Hepper Butyrospermum paradoxum subsp parkii G Don Hepper Butyrospermum parkii G Don Kotschy Butyrospermum parkii var mangifolium Pierre ex A Chev Butyrospermum parkii var poissonii A Chev Butyrospermum poissonii A Chev Lucuma paradoxa C F Gaertn Mimusops capitata Baker Mimusops pachyclada BakerPrimitkiCourteau Jacqueline anglijskoyu Arhiv originalu za 5 bereznya 2017 Procitovano 4 bereznya 2017 E T Masters J A Yidana P N Lovett anglijskoyu FAO org Arhiv originalu za 16 lyutogo 2019 Procitovano 4 bereznya 2017 Neumann K et al 1998 Remains of woody plants from Saouga a medieval west African village Vegetation History and Archaeobotany 7 57 77 Maranz Steven Wiesman Zeev Bisgaard Johan Bianchi Giorgio 2004 Agroforestry Systems in cooperation with ICRAF Kluwer Academic Publishers 60 1 71 76 doi 10 1023 B AGFO 0000009406 19593 90 Arhiv originalu za 5 bereznya 2017 Procitovano 4 bereznya 2017

Дата публікації:
Топ