Чві тві tɕʷiː одне з нарічч мови акан іноді розглядається або як окрема мова або як два наріччя ашанті чві і аквапім чві

Чві (тві; / tɕʷiː/) — одне з нарічч мови акан, іноді розглядається або як окрема мова, або як два наріччя: ашанті-чві і аквапім-чві.

Чві
Twi
Поширена в	Гана
Носії	6,4 млн (2004)
Писемність	латиниця
Класифікація	Нігеро-конголезькі мови Акан
Офіційний статус
Офіційна	немає
Коди мови
ISO 639-1	tw
ISO 639-2	twi
ISO 639-3	twi

Поширена в Гані серед народностей аквапім (власне чві), ашанті (Асанте), , , та інших, що входять до складу власне . Число носіїв — близько 6,4 млн чол. Відноситься до сім'ї .

Фонологія

Як і всім іншим аканським мовам, мові чві властиві значна палаталізація, гармонія голосних і .

Приголосні

Перед голосними переднього ряду всі приголосні мови чві палаталізуются, а плозивні приголосні деякою мірою стають афирикатами.

губні

альвеолярні

велярні

Велярні огублені

змичні приголосні, глухі

/p/

[pʰ ]

<p>

/t/

[tʰ , t ^ç i ]

<t, ti>

/k/

[kʰ, tɕʰi~cçʰi]

<k, kyi>

/kʷ/

[kʷ, tɕʷi ]

<kw, twi>

змичні приголосні, дзвінкі

/b/

[b]

'''

/d/

[d]

<d>

/g/

[ɡ, dʒ, dʑi~ɟʝi]

< g, dw, gyi>

/ɡʷ/

[ɡʷ, dʑʷi]

<gw, dwi>

фрикативні

/f/

[f]

<f>

/s/

[s]

<s>

/h/

[h, çi]

<h, hyi>

/hʷ/

[hʷ, çʷi]

<hw, hwi>

Носові

/m/

[m]

<m>

/n/

[n, ŋ, ɲ, ɲĩ]

<n, ngi>

/nʷ/

[ŋŋʷ, ɲʷĩ]

<nw, nu>

Гемінати носові

/nn/

[ŋː, ɲːĩ]

<ng, nyi, nnyi>

/nnʷ/

[ɲɲʷĩ]

<nw>

Плавні

/r/

[ɾ, r, ɽ]

<r>

/w/

[w, ɥi]

<w, wi>

Голосні

В є 15 голосних: п'ять «напружених» (просунутий корінь язика, або + ATR = Advanced tongue root), п'ять «слабких» голосних (відсунутий корінь язика, або-ATR), які не зовсім адекватно передаються в орфографії знаками для 7 голосних, і п'ять носових голосних. Різниця між напруженою і слабкою формою a проводиться тільки в говірці ; в чві обидва звучать приблизно як [ɑ]. Пари голосних e ( /e̘/ і /i/), o ( /o̘/ і /u/) нерідко у вимові не розрізняються.

Орфографія	Просунутий корінь язика	Відсунутий корінь язика
I	/i̘/ [i]
E	/e̘/ [e]	/i/ [ɪ~e]
Ɛ		/e/ [ɛ]
A	/a̘/ [æ]	/a/ [ɑ]
Ɔ		/o/ [ɔ]
O	/o̘/ [o]	/u/ [ʊ~o]
U	/u̘/ [u]

Сингармонізм за принципом просунутості кореня язика (ATR)

У мові чві, як і в багатьох інших африканських мовах, спостерігається гармонія голосних за принципом відсунутості кореня язика.

Голосні -ATR (з відсунутим коренем язика), за якими йдуть + ATR (з просунутим коренем язика) голосні несреднего ряду /i̘ a̘ u̘/, перетворюються в + ATR. Це явище звичайно відбивається в орфографії: це означає, що орфографічні e ɛ a ɔ o стають ieaou.

Тим не менш, це правило вже не дотримується на письмі для підмета і посессивних займенників. Це правило має перевагу перед наступним.

Після невисоких голосних -ATR (з відсунутим коренем язика) /eao/, середні голосні з просунутим коренем язика (+ATR) /e̘ o̘/ перетворюються на високі голосні -ATR /iu/.

Це явище не відбивається в орфографії, оскільки обидва набори голосних на письмі відображаються як <eo> , і в багатьох діалектах це правило не використовується, різницю між двома голосними втрачено.

Тони

У мові чві склад може мати один з трьох тонів: високий (/H/),середній (/M/) і низький (/L/). Початковий склад може бути тільки високого або низького тону.

Каскад тонів

Фонетична висота трьох тонів залежить від їх оточення, при цьому, у разі передування складу певного тону тон наступного складу може знижуватися, що утворює стійкий ефект, відомий як каскад тонів. Високі /H/ тони мають ту ж висоту, що і попередній /H/ або /M/ тон у межах однієї і тієї ж тонічної фрази, тоді як середні /M/ тони знижують висоту. Це означає, що послідовності /HH/ і /MH/ мають рівний тон, тоді як послідовності /HM/ і /MM/ мають спадний тон. /H/ знижується після /L/. Низький /L/ тон є тоном за замовчуванням, який виникає у таких ситуаціях, як подвоєні префікси. Він завжди знаходиться на нижній межі голосового діапазону мовця, за винятком послідовності /HLH/ — у цьому випадку тон підвищується, але останній /H/ все ж знижується. Таким чином, /HMH/ і /HLH/ вимовляються з різними, але все ж таки дуже схожими тонами. Після першого складу фрази, котрий виділяється, зазвичай в першому високому тоні, відбувається даунстеп. Цей склад звичайно несе наголос.

Примітки

Ethnologue.org

Література

JE Redden and N. Owusu (1963, 1995). Twi Basic Course. Foreign Service Institute (Hippocrene reprint).
Obeng, Samuel Gyasi. (2001). African anthroponymy: An ethnopragmatic and norphophonological study of personal names in Akan and some African societies. LINCOM studies in anthropology 08. Muenchen: LINCOM Europa. .
FA Dolphyne (1996)A Comprehensive Course in Twi (Asante) for the Non-Twi Learner. Ghana University Press, Accra. .
William Nketia (2004)Twi für Ghana: Wort für Wort.Reise Know-How Verlag, Bielefeld. . (In German)

Посилання

USA Foreign Service Institute Twi basic course [ 5 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Twi Poem [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Watch Twi Music Videos [ 29 січня 2021 у Wayback Machine.]
OLAC resources in and about the Twi language [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія має розділ
мовою чві
Main Page

[SIL-1] Ethnologue.org