Ця стаття не містить . (листопад 2017) |
Каролі́нги (лат. Carolingi, фр. Carolingiens) — королівська династія у державах франків.
Герб роду | |
Держава | Каролінзька імперія |
---|---|
Carolingian dynasty у Вікісховищі |
Походження
Каролінги були династією голів палаців (мажордомів), потім франкських королів. Вони успадкували владу від Меровінгів і продовжували керувати в деяких королівствах до 987 року. Ім'я Каролінгів походить від Карла Мартела (лат. Carolus Martellus), який переміг маврів в битві при Турі в 732 році. Найвидатніший член династії — Карл I Великий, (фр. Charlemagne), коронований імператором у 800 році.
Вважають, що династія заснована Арнульфом Мецьким, впливовим єпископом Меца на початку VII сторіччя. Його син Ансегісел (Ansegisel) одружився зі Святою Беггою (Saint Begga), дочкою мажордома Австразії Піпіна Ланденського (Pepin Landen). Їхнім сином був Піпін Герістальський (Pepin Heristal), також мажордом Австразії.
Від дідів Піпіна династія одержує свої раніші імена: Арнулфінги (Arnulfing) або Піпініди (Pippinid).
Представники
- Піпін Герістальський — завоював Нейстрію у битві при Тертрі 687 року й утвердив свою владу над усіма франками.
- Карл Мартел — син Піпіна Герістальського, батько Піпіна Короткого.
- Піпін ІІІ Короткий став королем 751 року за підтримки франкських дворян і римського Папи Захарія. Останнього короля династії Меровінгів, Хільдеріка III було пострижено і заслано в монастир.
- Карл Великий — син Піпіна, став королем франків 768 року й був коронованим на імператора римським Папою Левом III у 800 році.
- Людовик I Благочестивий — син Карла, був єдиним наступником, але після смерті Людовика розпочалася трирічна громадянська війна між його синами: Лотаром, Людовиком II Німецьким і Карлом II Лисим.
Поділ імперії Карла Великого
Після поділу імперії між трьома онуками Карла Великого згідно з Верденським договором 843 року, Каролінги продовжували тримати трон у всіх трьох країнах, які були створені: Західній Франкії, Середній Франкії й Східній Франкії:
- У Західній Франкії, яка стала Францією, вони далі були керівною династією, допоки Капетинги не одержали трон у 987 році.
- У Середній Франкії, (королівства Лотарингія, Прованс і Ломбардія), сім'я правила до 875 року, але подальше розділення відбувалося згідно з Мерсенським договором 870 року.
- У Східній Франкії, ядрі Священної Римської імперії, Каролінги правили до смерті Людовика IV Дитини в 911 році. Герцоги племінних герцогств визнали Саксонську династію (Оттонів (Ottonians) або Людольфінґерів (Liudolfinger), які свідомо виставляли себе наступниками Каролінгів. Зв'язок Карла з Римом був слабким.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2017 Karoli ngi lat Carolingi fr Carolingiens korolivska dinastiya u derzhavah frankiv KarolingiGerb roduDerzhavaKarolinzka imperiya Carolingian dynasty u VikishovishiIstoriya Franciyi Portal FranciyaDoistorichna Franciya Antichnist Galliya Gallska imperiya Rimska Galliya 50 do n e 486 Serednovichna Franciya Piznya Galliya 457 486 Burgundske korolivstvo Dinastiyi u skladi Frankskogo Korolivstva Merovingi 481 751 Karolingi 751 987 Zahidne Frankske korolivstvo Kapetingi 987 1328 Valua 1328 1589 Burboni 1589 1792 1814 1848 Stanova monarhiya u Franciyi 1302 1614 Dorevolyucijna Franciya Francuzkij absolyutizm 1643 1789 Suchasna Franciya Francuzka revolyuciya 1789 1799 Konstitucijna monarhiya 1791 1792 Persha respublika 1792 1804 Persha imperiya 1804 1814 Restavraciya Burboniv 1814 1830 Lipneva monarhiya 1830 1848 Druga respublika 1848 1852 Druga imperiya 1852 1870 Tretya respublika 1870 1940 Parizka komuna 1871 Rezhim Vishi 1940 1944 Timchasovij uryad 1944 1946 Chetverta respublika 1946 1958 P yata respublika z 1958 Istoriya Franciyi Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvatiPohodzhennyaKarolingi buli dinastiyeyu goliv palaciv mazhordomiv potim frankskih koroliv Voni uspadkuvali vladu vid Merovingiv i prodovzhuvali keruvati v deyakih korolivstvah do 987 roku Im ya Karolingiv pohodit vid Karla Martela lat Carolus Martellus yakij peremig mavriv v bitvi pri Turi v 732 roci Najvidatnishij chlen dinastiyi Karl I Velikij fr Charlemagne koronovanij imperatorom u 800 roci Vvazhayut sho dinastiya zasnovana Arnulfom Meckim vplivovim yepiskopom Meca na pochatku VII storichchya Jogo sin Ansegisel Ansegisel odruzhivsya zi Svyatoyu Beggoyu Saint Begga dochkoyu mazhordoma Avstraziyi Pipina Landenskogo Pepin Landen Yihnim sinom buv Pipin Geristalskij Pepin Heristal takozh mazhordom Avstraziyi Vid didiv Pipina dinastiya oderzhuye svoyi ranishi imena Arnulfingi Arnulfing abo Pipinidi Pippinid PredstavnikiPipin Geristalskij zavoyuvav Nejstriyu u bitvi pri Tertri 687 roku j utverdiv svoyu vladu nad usima frankami Karl Martel sin Pipina Geristalskogo batko Pipina Korotkogo Pipin III Korotkij stav korolem 751 roku za pidtrimki frankskih dvoryan i rimskogo Papi Zahariya Ostannogo korolya dinastiyi Merovingiv Hilderika III bulo postrizheno i zaslano v monastir Karl Velikij predstavnik dinastiyi KarolingivKarl Velikij sin Pipina stav korolem frankiv 768 roku j buv koronovanim na imperatora rimskim Papoyu Levom III u 800 roci Lyudovik I Blagochestivij sin Karla buv yedinim nastupnikom ale pislya smerti Lyudovika rozpochalasya tririchna gromadyanska vijna mizh jogo sinami Lotarom Lyudovikom II Nimeckim i Karlom II Lisim Podil imperiyi Karla VelikogoPislya podilu imperiyi mizh troma onukami Karla Velikogo zgidno z Verdenskim dogovorom 843 roku Karolingi prodovzhuvali trimati tron u vsih troh krayinah yaki buli stvoreni Zahidnij Frankiyi Serednij Frankiyi j Shidnij Frankiyi U Zahidnij Frankiyi yaka stala Franciyeyu voni dali buli kerivnoyu dinastiyeyu dopoki Kapetingi ne oderzhali tron u 987 roci U Serednij Frankiyi korolivstva Lotaringiya Provans i Lombardiya sim ya pravila do 875 roku ale podalshe rozdilennya vidbuvalosya zgidno z Mersenskim dogovorom 870 roku U Shidnij Frankiyi yadri Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karolingi pravili do smerti Lyudovika IV Ditini v 911 roci Gercogi pleminnih gercogstv viznali Saksonsku dinastiyu Ottoniv Ottonians abo Lyudolfingeriv Liudolfinger yaki svidomo vistavlyali sebe nastupnikami Karolingiv Zv yazok Karla z Rimom buv slabkim