Карасик Яків Володимирович

Яків Володимирович Кара́сик (нар. 3 грудня 1905, Київ — пом. 11 лютого 1985, Київ) — український радянський диригент і піаніст. Заслужений артист УРСР з 1946 року.

Карасик Яків Володимирович
Основна інформація
Дата народження	20 листопада (3 грудня) 1905
Місце народження	Київ, Російська імперія
Дата смерті	11 лютого 1985(1985-02-11) (79 років)
Місце смерті	Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія і СРСР
Професії	диригент, піаніст
Освіта	Київська державна консерваторія (1926)
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Карасик.

Біографія

Народився 20 листопада [3 грудня] 1905(19051203) року у місті Києві (нині Україна). У 1926 році закінчив Київську консерваторію.

Упродовж 1926—1931 років — піаніст-концермейстер Київського театру опери та балету; у 1931—1932 роках — концертмейстер і диригент ; у 1933—1958 роках — концертмейстер і диригент Київського театру опери та балету; у 1958—1975 роках — диригент оперної студії при Київській консерваторії. Помер у Києві 11 лютого 1985 року.

Творчість

Диригував вистави:

• «Катерина» Миколи Аркаса (1-е виконання в редакції Гліба Таранова);
• «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського;
• «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка;
• Олександра Даргомижського;
• «Борис Годунов» Модеста Мусоргського;
• «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського;
• «Травіата», «Ріголетто» Джузеппе Верді;
• «Паяци» Руджеро Леонкавалло;
• «Галька» Станіслава Монюшка;
• «Продана наречена» Бедржіха Сметани;
• «Фауст» Шарля Ґуно;
• «Тоска», «Богема», «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні;
• Еудженіо Еспозіто.

Література

• Карасик Яків Володимирович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 287. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• О. М. Немкович. Карасик Яків Володимирович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — .