Фе́дір Канди́ба (Хведір; до 1629 — бл. 1700) — військовий і державний діяч Гетьманщини XVII—XVIII століть. Представник шляхетсько-козацької родини Кандиб. Корсунський полковник, представник старшини Ніжинського полку. Учасник Кримських походів 1687—1689 років.
Федір Кандиба | |||
| |||
---|---|---|---|
1669 — 1672 | |||
Попередник: | Петро Суховій | ||
Наступник: | Григорій Гуляницький | ||
1674 — 1675 | |||
Попередник: | Григорій Гуляницький | ||
Наступник: | Костянтин Мигалевський | ||
| |||
? – 1681 — ? | |||
Попередник: | Іван Ждан | ||
Наступник: | Ярема Боровка | ||
| |||
? – 1701 — ? | |||
| |||
(при полковнику Степані Забілі) | |||
Народження: | не пізніше 1629 невідомо, Річ Посполита | ||
Смерть: | не раніше 1700 невідомо | ||
Країна: | Річ Посполита → Гетьманщина | ||
Релігія: | православ'я | ||
Рід: | Кандиби | ||
Діти: | Кандиба Андрій Федорович | ||
Військова служба | |||
Приналежність: | Гетьманщина | ||
Звання: | козак; сотник; полковник; полковий обозний; наказний полковник | ||
Битви: | Список |
Вважається одним із потенційних авторів «Літопису Самовидця».
Біографія
Відомо, що батька Федора Кандиби звали Андрієм. Федір народився не пізніше 1629 року, походив зі шляхетської родини Кандиб (у деяких джерелах Федора називають «славетним паном»). Згідно Зборівського реєстру Війська Запорозького 1649 року Федір Кандиба був вперше згаданий як козак однойменного полку.
На Правобережжі
У роки громадянської війни у Гетьманщині, відомої в українській історіографії як «Руїна», був представником правобережного городового козацтва. Біографія Кандиби була тісно пов'язана з Корсунем (нині — місто Корсунь-Шевченківський в Черкаській області) у той період. Так, він отримав королівську грамоту на володіння млином неподалік від міста на річці Росі.
На полковницькому уряді наприкінці 1660-х років був Гнат Улановський. У 1671 році гетьман Петро Дорошенко розстріляв його як прихильника Михайла Ханенка. Недовгий час полкував Петро Суховій, а потім полк на три роки очолив Федір Кандиба з наказними полковниками й . У 1672 році у Корсунь повернувся Григорій Гуляницький, замінивши Кандибу. Пізніше Федір знову отримав полковничий пірнач, але ненадовго, впродовж 1674—1675 років.
У 1671 році їздив за дорученням гетьмана Петра Дорошенка до Кримського ханства по татарську допомогу.
На початку так званих «Чигиринських походів» (серії військових акцій під час московсько-османської війни з метою захопити стратегічно-важливе місто Гетьманщини, Чигирин) Федір Кандиба перебував серед правобережних військ Дорошенка. Однак, під час правобережної кампанії лівобережного гетьмана Івана Самойловича та [ru] воєводи Григорія Ромодановського він був одним з тих, хто підтримав Самойловича у, фактично, здав московсько-козацькому війську місто Канів. Подальші погроми Ладижина й Умані викликали масове переселення населення. Втікаючи правобережці відходили на лівий бік Дніпра.
На Лівобережжі
1675 року Кандиба переселився на Лівобережжя України, а саме на Ніжинщину. У 1679 році Кандиба відомий як Значний військовий товариш. Вже 1681 року відомий як конотопський сотник і відомо, що він брав участь у Кримських походах 1687—1689 років.
Після Коломацького перевороту, через який гетьмана Івана Самойловича було усунуто від влади й новим гетьманом обрано Івана Мазепу, лояльним до останнього представникам старшини було надано універсали від гетьмана та жалувані грамоти від царя. Зокрема й Кандиба отримав грамоту. За полковництва Степана Забіли у Ніжині Федір Кандиба бував наказним полковником. При Забілі, 1701 року, Кандиба вже з'являється серед посольства у Москві, як полковий обозний Ніжинського полку. На той час полковником в Ніжині був Лук'ян Жураківський.
Федір Кандиба помер близько 1700 року.
Літературозначець першої половини XX століття, Михайло Возняк вважав саме Федора Кандибу автором «Літопису Самовидця». Однак, в сучасній історіографії автором козацького літопису вважається Роман Ракушка-Романовський.
Родина та особисте життя
Відомо, що Федір Кандиба походив зі шляхти. У 1666 році Федір Кандиба за вірну службу Речі Посполитій, як правобережний козак отримав від короля Яна II Казимира грамоту на млин на річці Росі неподалік Корсуня.3 (13) жовтня 1670 року купив за 3 тисяч талерів і Івана Креховецького села Кики, Гноївку та Старосілля.
Оцінки
Перехід Федора Кандиби з Правобережжя на Лівобережжя (від Дорошенка до Самойловича) не є однозначним в оцінці його політичних поглядів. Зокрема, історик Віктор Заруба писав:
Втікав так швидко, що встиг взяти лише дітей та домочадців, погубивши королівські привілеї на шляхетство, герб і маєтки. — Віктор Заруба, доктор історичних наук, професор кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національної металургійної академії України.
На думку історика Олександра Оглоблина у створенні на Лівобережжі гетьманської держави найактивнішу участь брали визначні представники правобережної козацької старшини:
які зневірилися у політиці Дорошенка і масою посунули за Дніпро в 1670-х роках. Лизогуби, Кандиби, Гамалії, Ханенки, Кочубеї, Скоропадські, врешті, Дорошенки й багато інших правобережних фамілій поволі здобувають собі керівні місця в економічному та політичному житті Лівобережної України — Олександр Оглоблин, доктор історії, професор Гарвардського університету, очільник Української вільної академії наук.
Примітки
- УМЕ, 1959.
- Заруба, 2011, с. 200.
- Кривошея, 2011, с. 204.
- Кривошея, 2011, с. 241—242.
- Кривошея, 2011, с. 251.
- Кривошея, 2011, с. 252.
- Возняк, 2011.
Джерела
- Михайло Возняк. Хто ж був автором т. зв. Літопису Самовидця? // Студії над українськими літописами: Збірник наукових праць / Вступна стаття, упорядкування та коментарі Назара Федорака. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2011. — С. 149—236. — ISBN 978–966–613–837–1.
- Заруба В. М. Козацька старшина Гетьманської України (1648—1782): персональний склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ : ЛІРА, 2011. — 932 с. — .
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К. : ІПіЕНД імені І.Ф.Кураса НАН України, 2008. — 452 с. — ISBN 978-966-02-4850. з джерела 27 вересня 2011
- Кандиба Хведір // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 589. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fe dir Kandi ba Hvedir do 1629 1629 bl 1700 vijskovij i derzhavnij diyach Getmanshini XVII XVIII stolit Predstavnik shlyahetsko kozackoyi rodini Kandib Korsunskij polkovnik predstavnik starshini Nizhinskogo polku Uchasnik Krimskih pohodiv 1687 1689 rokiv Fedir Kandiba Prapor Korsunskij polkovnik 1669 1672 Poperednik Petro Suhovij Nastupnik Grigorij Gulyanickij 1674 1675 Poperednik Grigorij Gulyanickij Nastupnik Kostyantin Migalevskij Prapor Konotopskij sotnik 1681 Poperednik Ivan Zhdan Nastupnik Yarema Borovka Prapor Nizhinskij polkovij oboznij 1701 Prapor Nizhinskij nakaznij polkovnik pri polkovniku Stepani Zabili Narodzhennya ne piznishe 1629 nevidomo Rich PospolitaSmert ne ranishe 1700 nevidomoKrayina Rich Pospolita GetmanshinaReligiya pravoslav yaRid KandibiDiti Kandiba Andrij Fedorovich Vijskova sluzhba Prinalezhnist Getmanshina Zvannya kozak sotnik polkovnik polkovij oboznij nakaznij polkovnik Bitvi Spisok Vizvolna vijnaKrimski pohodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kandiba Vvazhayetsya odnim iz potencijnih avtoriv Litopisu Samovidcya BiografiyaVidomo sho batka Fedora Kandibi zvali Andriyem Fedir narodivsya ne piznishe 1629 roku pohodiv zi shlyahetskoyi rodini Kandib u deyakih dzherelah Fedora nazivayut slavetnim panom Zgidno Zborivskogo reyestru Vijska Zaporozkogo 1649 roku Fedir Kandiba buv vpershe zgadanij yak kozak odnojmennogo polku Na Pravoberezhzhi U roki gromadyanskoyi vijni u Getmanshini vidomoyi v ukrayinskij istoriografiyi yak Ruyina buv predstavnikom pravoberezhnogo gorodovogo kozactva Biografiya Kandibi bula tisno pov yazana z Korsunem nini misto Korsun Shevchenkivskij v Cherkaskij oblasti u toj period Tak vin otrimav korolivsku gramotu na volodinnya mlinom nepodalik vid mista na richci Rosi Na polkovnickomu uryadi naprikinci 1660 h rokiv buv Gnat Ulanovskij U 1671 roci getman Petro Doroshenko rozstrilyav jogo yak prihilnika Mihajla Hanenka Nedovgij chas polkuvav Petro Suhovij a potim polk na tri roki ocholiv Fedir Kandiba z nakaznimi polkovnikami j U 1672 roci u Korsun povernuvsya Grigorij Gulyanickij zaminivshi Kandibu Piznishe Fedir znovu otrimav polkovnichij pirnach ale nenadovgo vprodovzh 1674 1675 rokiv U 1671 roci yizdiv za doruchennyam getmana Petra Doroshenka do Krimskogo hanstva po tatarsku dopomogu Na pochatku tak zvanih Chigirinskih pohodiv seriyi vijskovih akcij pid chas moskovsko osmanskoyi vijni z metoyu zahopiti strategichno vazhlive misto Getmanshini Chigirin Fedir Kandiba perebuvav sered pravoberezhnih vijsk Doroshenka Odnak pid chas pravoberezhnoyi kampaniyi livoberezhnogo getmana Ivana Samojlovicha ta ru voyevodi Grigoriya Romodanovskogo vin buv odnim z tih hto pidtrimav Samojlovicha u faktichno zdav moskovsko kozackomu vijsku misto Kaniv Podalshi pogromi Ladizhina j Umani viklikali masove pereselennya naselennya Vtikayuchi pravoberezhci vidhodili na livij bik Dnipra Na Livoberezhzhi Konotopske ukriplennya XVII st hudozhnik V G Sherstyuk 1675 roku Kandiba pereselivsya na Livoberezhzhya Ukrayini a same na Nizhinshinu U 1679 roci Kandiba vidomij yak Znachnij vijskovij tovarish Vzhe 1681 roku vidomij yak konotopskij sotnik i vidomo sho vin brav uchast u Krimskih pohodah 1687 1689 rokiv Pislya Kolomackogo perevorotu cherez yakij getmana Ivana Samojlovicha bulo usunuto vid vladi j novim getmanom obrano Ivana Mazepu loyalnim do ostannogo predstavnikam starshini bulo nadano universali vid getmana ta zhaluvani gramoti vid carya Zokrema j Kandiba otrimav gramotu Za polkovnictva Stepana Zabili u Nizhini Fedir Kandiba buvav nakaznim polkovnikom Pri Zabili 1701 roku Kandiba vzhe z yavlyayetsya sered posolstva u Moskvi yak polkovij oboznij Nizhinskogo polku Na toj chas polkovnikom v Nizhini buv Luk yan Zhurakivskij Fedir Kandiba pomer blizko 1700 roku Literaturoznachec pershoyi polovini XX stolittya Mihajlo Voznyak vvazhav same Fedora Kandibu avtorom Litopisu Samovidcya Odnak v suchasnij istoriografiyi avtorom kozackogo litopisu vvazhayetsya Roman Rakushka Romanovskij Rodina ta osobiste zhittyaDokladnishe Kandibi link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Fedir Kandiba Vidomo sho Fedir Kandiba pohodiv zi shlyahti U 1666 roci Fedir Kandiba za virnu sluzhbu Rechi Pospolitij yak pravoberezhnij kozak otrimav vid korolya Yana II Kazimira gramotu na mlin na richci Rosi nepodalik Korsunya 3 13 zhovtnya 1670 roku kupiv za 3 tisyach taleriv i Ivana Krehoveckogo sela Kiki Gnoyivku ta Starosillya OcinkiPerehid Fedora Kandibi z Pravoberezhzhya na Livoberezhzhya vid Doroshenka do Samojlovicha ne ye odnoznachnim v ocinci jogo politichnih poglyadiv Zokrema istorik Viktor Zaruba pisav Vtikav tak shvidko sho vstig vzyati lishe ditej ta domochadciv pogubivshi korolivski privileyi na shlyahetstvo gerb i mayetki Viktor Zaruba doktor istorichnih nauk profesor kafedri dokumentoznavstva ta informacijnoyi diyalnosti Nacionalnoyi metalurgijnoyi akademiyi Ukrayini Na dumku istorika Oleksandra Ogloblina u stvorenni na Livoberezhzhi getmanskoyi derzhavi najaktivnishu uchast brali viznachni predstavniki pravoberezhnoyi kozackoyi starshini yaki znevirilisya u politici Doroshenka i masoyu posunuli za Dnipro v 1670 h rokah Lizogubi Kandibi Gamaliyi Hanenki Kochubeyi Skoropadski vreshti Doroshenki j bagato inshih pravoberezhnih familij povoli zdobuvayut sobi kerivni miscya v ekonomichnomu ta politichnomu zhitti Livoberezhnoyi Ukrayini Oleksandr Ogloblin doktor istoriyi profesor Garvardskogo universitetu ochilnik Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk PrimitkiUME 1959 Zaruba 2011 s 200 Krivosheya 2011 s 204 Krivosheya 2011 s 241 242 Krivosheya 2011 s 251 Krivosheya 2011 s 252 Voznyak 2011 DzherelaMihajlo Voznyak Hto zh buv avtorom t zv Litopisu Samovidcya Studiyi nad ukrayinskimi litopisami Zbirnik naukovih prac Vstupna stattya uporyadkuvannya ta komentari Nazara Fedoraka Lviv LNU imeni Ivana Franka 2011 S 149 236 ISBN 978 966 613 837 1 Zaruba V M Kozacka starshina Getmanskoyi Ukrayini 1648 1782 personalnij sklad ta rodinni zv yazki Dnipropetrovsk LIRA 2011 932 s ISBN 978 966 383 297 5 Krivosheya V V Kozacka elita Getmanshini K IPiEND imeni I F Kurasa NAN Ukrayini 2008 452 s ISBN 978 966 02 4850 z dzherela 27 veresnya 2011 Kandiba Hvedir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 589 1000 ekz