Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кам яні сни роман реквієм азербайджанського письменника Акрама Айліслі присвячений осмисленню вірмено азербайджанського

Кам'яні сни

Кам'яні сни

«Кам'яні сни» — роман-реквієм азербайджанського письменника Акрама Айліслі, присвячений осмисленню вірмено-азербайджанського конфлікту в період його наростання в кінці 1980-х років. Значне місце в романі займає історія рідного села автора — у Нахічеваньській області, більшість населення якої становили вірмени, майже повністю знищені під час різанини 1919 року. Роман має посвяту — «пам'яті земляків моїх, які залишили після себе неоплаканий біль».

Кам'яні сни
азерб. Daş yuxular
рос. Каменные сны
Жанрісторична белетристика
Формароман
Темаd, d і Карабаський конфлікт
АвторАйліслі Акрам Наджаф огли
Моваазербайджанська і російська
Опубліковано2012

Роман викликав різке неприйняття в Азербайджані, де письменника звинуватили в симпатіях до вірмен і розкритикували в азербайджанських ЗМІ, (у якій Айліслі не перебував більш ніж 20 років), культурні та релігійні авторитети, президент і парламент Азербайджану. Обурення викликало і те, що в книзі автор зображує лише напади азербайджанців на вірмен, зокрема, погроми в [ru] та Сумгаїті, а описи випадків вірменської агресії проти азербайджанців, такі як Ходжалинська різанина, відсутні. На думку низки західних ЗМІ, у романі є критика Гейдара Алієва за встановлення в Азербайджані політичної тиранії.

Підтримку Айліслі висловили низка азербайджанських письменників та правозахисників, численні письменники та правозахисні організації за межами країни, які звинуватили уряд Азербайджану в організації цькування письменника.

Історія публікації

Роман написано в 2006—2007 роках, проте опубліковано лише через кілька років. Спочатку він був частиною трилогії, рукопис якої Айліслі надсилав знайомим літераторам. Рецензія [ru] на рукопис Айліслі «Грандіозна пробка. Нетрадиційний роман у трьох оповідях» (рос. Грандиозная пробка. Нетрадиционный роман в трёх повествованиях) з'явилася 2012 року в журналі «Дружба народов» (№ 2). У першій частині трилогії йшлося про колишнього ректора інституту, про якого пущено чутку, ніби він попросив політичного притулку під час поїздки до Ємену. В другій частині оповіді герой, літній бакинський інтелігент, намагався запобігти вбивству старого-вірменина на вулиці, внаслідок чого його самого жорстоко побито і він помер у лікарні. У третій частині йшлося про високопоставленого співробітника, наближеного до «Раїса» — керівника республіки.

В інтерв'ю письменник стверджував, що до публікації роману його підштовхнула екстрадиція 2012 року до Азербайджану та подальше помилування владою лейтенанта [ru], засудженого за вбивство в Угорщині офіцера вірменської армії:

image Коли я побачив шалену реакцію та штучне роздмухування ненависті між вірменами та азербайджанцями, що виходять за будь-які рамки, я вирішив опублікувати свій роман. image

Коли з'явилася можливість опублікувати роман російською, автор звернувся до перекладачів, проте переклад його не влаштував, і він почав перекладати сам. Російський переклад роману за редакцією М. Гусейн-заде опубліковано наприкінці 2012 року в журналі «Дружба народов» (№ 12). Ця публікація збіглася із 75-річним ювілеєм Айліслі. Азербайджанською мовою роману так і не надруковано, проте він доступний у вигляді мережевої публікації.

Навесні 2013 року видавництво «Норк» випустило переклад роману вірменською мовою.

Сюжет

Грудень 1989 року. Конфлікт між вірменами та азербайджанцями наростає; в Баку розлючені натовпи вбивають вірмен, що зустрічаються їм на шляху. У передостанню неділю грудня до бакинської лікарні надходить у тяжкому стані відомий театральний актор Садай Садигли. Його товариш, також актор Нуваріш Карабахли, розповідає доктору Фарзані, що Садигли намагався захистити від натовпу єразів старого-вірменина, якого ті жорстоко вбивали. Лікар проводить операцію, проте Садигли не приходить до тями. Карабахли розповідає доктору Фарзані про артиста, який завжди вирізнявся незалежністю поглядів, через що неодноразово конфліктував із представниками влади (зокрема з «Першим» — колишнім керівником республіки, ім'я якого не називається).

Основна частина роману являє собою сни і спогади Садигли, який перебуває в комі. Він подумки переміщається до рідного села Айліс (Агуліс), у якому колись жили [ru]. Садигли в дитинстві застав вижилих вірменок, уже старих, і зі вдячністю згадує їхню доброту. Одного разу, почувши молитву старої-вірменки біля Вангської церкви (однієї з дванадцяти церков, що колись існували в Айлісі) Садигли був вражений неземним сяйвом, що йшло від храму.

Цікавився історією Айліса й тесть Садигли, доктор Абасалієв, який збирав усі відомості про село і ділився своїми відкриттями із зятем. На думку Абасалієва, у хворобах та психічних відхиленнях багатьох жителів села виявилася своєрідна одержимість «джинами» — предки цих людей заселилися в будинки знищених 1919 року вірмен, а деякі з них самі брали участь у вбивствах.

Спостерігаючи за наростанням у Баку антивірменської істерії, що переростає в погроми та вбивства, Садай Садигли починає шаленіти. Жорстокість, що чиниться навколо, накладається на дитячі переживання, викликані розповідями айліських старих людей про різанину вірмен. У Садигли народжується ідея, що для спокутування провини своїх співвітчизників він має прийняти хрещення в Ечміадзіні. Не в змозі поділитися з кимось цією немислимою ідеєю, Садай щодня ходить на вокзал і проводить поїзд Баку—Єреван.

У суботу, за день до побиття, Садигли зустрічається зі своїм старим другом Джамалом, від якого дізнається, що Айліс знову охопили антивірменські настрої. А його інший односелець Бабаш, що просунувся номенклатурними сходами, днями опублікував у газеті [en] під назвою «Вірменський підлий слід». Директор театру пропонує Садигли головну роль у новій виставі, яка прославляє нового «Господаря» республіки і очорнює колишнього, перед яким усі схилялися ще недавно. Садигли йде, не в змозі змиритися з усім, що відбувається в останні місяці.

Проходить кілька днів, Садигли, як і раніше, перебуває в комі. Його відвідує тесть, доктор Абасалієв, і читає йому знайдені рукописи з історії Айліса. На початку січня приходить звістка про загибель Нуваріша Карабахли, який, за чутками, викинувся з балкона. Не виходячи з коми, Садигли помирає 12 січня — напередодні [ru] 1990 року.

Персонажі

  • Садай Садигли — відомий театральний актор, родом з Айліса.
  • Нуваріш Карабахли — комічний театральний актор, товариш Садигли.
  • Фарид Фарзані — літній хірург, завідувач відділення в лікарні.
  • Зульфі Абасалієв — літній лікар на пенсії, родом з Айліса.
  • Азада ханум — дружина Садигли, стоматологиня, дочка Абасалієва.
  • Бабаш Зіядов («Бомба Бабаш») — друг дитинства Садигли, який згодом досяг високого становища в партійній номенклатурі.
  • Джамал («Джамбул Джамал») — друг дитинства Садигли, згодом чабан.
  • Мопасан Міраламов — директор театру.

Реакція

Засудження та репресії

31 січня 2013 року кілька десятків молодих людей влаштували перед будинком письменника демонстрацію, скандували: «Акрам, забирайся з країни!», та спалили його фотографію. За даними радіо «Свобода», у мітингу брали участь активісти правлячої партії « Новий Азербайджан». 1 лютого вони ж улаштували на одній із центральних вулиць Баку символічний похорон книги Айліслі. Попри те, що в Азербайджані діє заборона на масові зібрання, поліція в обидві ці акції не втручалася.

У рідному селі письменника, Айлісі, де розгортається одна зі сюжетних ліній роману, також організовано масову маніфестацію. Присутні на центральній площі скандували гасла "Смерть Акраму Айліслі! ", "Зрадник! ", «Акрам — вірменин» і спалили всі його книги. Спалення книг письменника пройшло також у Гянджі.

image Нехай спалять усі мої книги, бо вони нікого не врятували! image

 — відповів на це письменник.

5 лютого 2013 року прийняла заяву, в якій виключила Айліслі зі своїх лав і засудила його роман.

image Зовнішні відеофайли
image image Спалення книг Айліслі в Гянджі на YouTube(азерб.)

Роман «Кам'яні сни» став предметом особливого обговорення в парламенті Азербайджану, де його одностайно засуджено. Голова Партії демократичних реформ [ru] назвав роман російським замовленням на підрив суспільної консолідації в Азербайджані. Депутати вимагали позбавити Айліслі громадянства, урядових нагород та перевірити його «генетичний код», щоб з'ясувати, чи не вірменин він. Спікер парламенту [ru] заявив, що «в походженні всіх, хто підтримує Айліслі, є щось підозріле».

image Якби я був вірменином, то про це давно б усі знали. І я нітрохи не соромився б цього. image

 — відповів Айліслі.

5 лютого сина Айліслі звільнено з роботи в митному комітеті, а дружину письменника — з дитячої бібліотеки, де вона протягом 30 років працювала директоркою. Міністерство освіти Азербайджану «на вимогу» вчителів літератури ухвалило рішення про вилучення зі шкільних підручників творів Айліслі. Вистави за п'єсами Айліслі знято зі сцен азербайджанських театрів.

7 лютого указом президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва, Акрама Айліслі позбавлено звання «» та державної пенсії. На думку Ільхама Алієва, у романі «Кам'яні сни» письменник образив співгромадян «у неналежній для азербайджанського письменника формі» та «спотворив реалії, пов'язані з історією Азербайджану», зокрема, суть вірмено-азербайджанського, нагірно-карабахського конфлікту. У зверненні президента наголошується, що про позбавлення Айліслі звання народного письменника та президентської пенсії просили на різних рівнях. Правляча партія «Новий Азербайджан» заявила, що схвалює позбавлення письменника Акрама Айліслі персональної пенсії Президента Азербайджану та почесного звання народного письменника.

Коментуючи указ про позбавлення персональної пенсії та звання народного письменника, голова Комітету з прав людини Міллі Меджлісу Рабіят Асланова заявила, що таке рішення підтримують усі: «Ми вважаємо, що так воно й має бути. Кожен повинен знати, що першим обов'язком для азербайджанця є його відданість Батьківщині та інтереси азербайджанського народу. Якщо проти цих інтересів робляться будь-які кроки, такі дії негайно повинні припинятися й каратися».

Акрама Айліслі також засудили представники азербайджанської інтелігенції. Президент академії наук [ru] висловив думку, що книга Айліслі принижує азербайджанський народ, заявивши, що вона написана односторонньо, і в ній немає балансу думок. Керівництво Спілки письменників Азербайджану заявило про виключення Айліслі зі складу спілки, хоча сам Айліслі стверджує, що ще 1991 року написав офіційну заяву про свій вихід. Голова Спілки письменників Азербайджану Анар заявив, що «Акрам знищив себе». Із гнівним засудженням роману виступили також секретар Спілки письменників, президент азербайджанського PEN-клубу Чингіз Абдуллаєв та головний редактор газети «Бакинський робітник» Рахман Гаджієв. Негативний відгук на рецензію Лева Аннінського висловив азербайджанський письменник Раміз Аббасли. Народний артист Азербайджану [ru] звинуватив Айліслі в зраді, тому що «ця людина від початку й до кінця не змогла приховати своєї любові до вірмен». Звинувачення в зраді прозвучало і від директора Азербайджанського державного академічного театру опери та балету, заслуженого діяча мистецтв Акіфа Мелікова.

Рада газіїв та Науково-релігійна рада Управління мусульман Кавказу також виступили із засудженням книги. Духовенство заявило, що вважає справедливим позбавлення А. Айліслі звання «Народний письменник» і закликає позбавити письменника орденів «Шохрат» та «Істиглал». Глава [ru] шейх-уль-іслам [ru] оголосив Айліслі ренегатом та віровідступником. За його словами, в ісламі таких людей називають «муртадами» — єретиками.

Проурядова[] партія «Сучасний Мусават» оголосила нагороду 10 тис. манатів тому, хто відріже вухо Акраму Айліслі. Лідер партії Хафіз Гаджієв цю інформацію підтвердив. Він заявив, що Айліслі у своєму романі образив азербайджанських біженців і за це має бути покараний. Під час інтерв'ю Об'єктив ТБ Гаджієв уточнив свою погрозу, заявивши, що активісти молодіжної організації його партії відріжуть праве вухо письменника, уточнивши, що Айліслі не буде боляче, бо йому зразу ж нададуть медичну допомогу: «У хлопців у кишені буде йод, вата та бинт . Відріжуть, а потім одразу ж перев'яжуть. Їй Богу, йому не буде боляче».

image Зовнішні відеофайли
image image H.HACIYEV: ƏKRƏM ƏYLİSLİNİN QULAĞINI KƏSMƏKLƏ ONU ÖLÜMDƏN QURTARACAĞIQ на YouTube(азерб.)

Депутат парламенту Азербайджану, лідер іншої проурядової[] партії «Ана Ветен», Захід Орудж заявив: «Зараз за заяву Гаджієва вхопляться всі ворожі Азербайджану сили і спробують використати її проти нас. Тому вважаю, що подібні заклики негайно повинні припинятися й каратися… Наша громадськість вже висловила свою позицію з приводу книги Айліслі, а заклики до насильства неприйнятні і не личать людині, яка вважає себе лідером політичної партії… Я вважаю, що правоохоронні органи повинні висловити свою тверду позицію з цього питання».

12 лютого 2013 року начальник прес-служби МВС Садіг Гезалов заявив, що голову партії «Сучасний Мусават» викликано до Міністерства внутрішніх справ Азербайджану, де пояснено, що його висловлювання на адресу Айліслі, в яких звучить заклик до шкоди здоров'ю письменника, неприпустимі, а сам Гаджієв може зазнати юридичної відповідальності за подібні дії. Хафіза Гаджієва офіційно попереджено. Сам Хафіз Гаджієв спростував заяву Садіга Гезалова про свій виклик до Міністерства внутрішніх справ та офіційне попередження, а також заявив, що відрізання вуха Акраму Айлісу призупинено лише тимчасово, про що він і поінформував МВС. Міністр закордонних справ Азербайджану Ельмар Мамед'яров висловив думку, що заклик Гаджієва не завдасть шкоди міжнародному іміджу Азербайджану.

Після позбавлення звань і нагород Акрам Айліслі звернувся до російської інтелігенції, заявивши, що «все це йде за найгіршим сценарієм, який міг бути лише у 1930-х роках».

Коментуючи історію з Айліслі, The Washington Post пише, що заклик проурядової партії відрізати вухо Айліслі поставив під удар зусилля Азербайджану представити себе прогресивною державою. МВС Азербайджану заявило, що такі заклики — злочин, і обіцяли провести розслідування, проте уряд, зляканий січневими протестами, намагається, як і раніше, відвернути громадську увагу, розпалюючи страх перед вірменською загрозою. «Айліслі завуальовано атакує також Алієва та його батька, Гейдара Алієва, колишнього президента, за жорстокість та корумпованість режимів. Азербайджан на багато що пішов, щоб приховати цей імідж: цьому сприяло блискуче відродження столиці Баку завдяки доходам від нафти й газу». The Independent також зазначає, що в Азербайджані розгорнуто кампанію ненависті проти Айліслі, яку проводить авторитарний уряд.

Підтримка

3 лютого в Баку, у сквері перед М. А. Сабіру, група молодих письменників провела акцію на захист Айліслі та висловила засудження масовим акціям «народного гніву». Також на захист Айліслі виступили письменник та літературознавець [ru], кіносценарист Рустам Ібрагімбеков та ще кілька незалежних азербайджанських інтелектуалів, таких як Марат Шафієв, Парвіз Джабраїл, Рахман Бадалов, Тамірлан Бадалов, Севіль Хусейнова. На підтримку Айліслі також виступила відома правозахисниця , яка розцінила кампанію проти роману як цькування неугодного письменника і заявила, що «після Раміля Сафарова саме Акрам Айлісі рятує честь і гідність нашого народу». На захист Айліслі виступив і відомий турецький правозахисник і видавець [en], якого також переслідували за опублікування книг про геноцид вірменів.

Азербайджанська опозиція засудила і роман, і кампанію проти нього.

У Росії на захист Акрама Айліслі виступили Міжнародна письменницька правозахисна організація [ru], головний редактор журналу «Дружба народів» , письменники Борис Акунін та Андрій Бітов, Сергій Каледін, та Віктор Єрофєєв. Міжнародна письменницька правозахисна організація Російський ПЕН-центр опублікувала відкритий лист президенту Азербайджану Ільхаму Алієву з проханням припинити переслідування опального письменника Акрама Айліслі. Борис Акунін закликав азербайджанців зупинитися і не перетворювати Айліслі на другого Салмана Рушді, а Азербайджан — на країну-ізгоя. У відповідь на це, головний редактор газети «» Рахман Гаджієв заявив, що на відміну від згадуваного Акуніним Салмана Рушді, Айліслі «принижує не почуття (як це здалося деяким вірянам після прочитання „Сатанінських віршів“), а честь і гідність азербайджанців, чию долю зламали вірмени».

Інститут захисту прав ЗМІ (англ. Institute for the Protection of Media Rights розповсюдив заяву, що кампанія проти Айліслі «є серйозною загрозою для художньої творчості в цій країні». 12 лютого міжнародна правозахисна організація «Human Rights Watch» поширила заяву, в якій йдеться: «В азербайджанського уряду є зобов'язання щодо захисту Акрама Айліслі. Однак натомість уряд, керуючи ініціативами загроз письменникові, поставив його віч-на-віч із неетичними кампаніями очорнення та ворожої риторики». У заяві HRW також сказано, що «уряди зарубіжних країн та міжурядові організації, членом яких є Азербайджан, повинні закликати уряд Азербайджану негайно розпочати розслідування щодо осіб, відповідальних за погрози на адресу письменника, а також забезпечити свободу слова в країні».

Виконком Російського ПЕН-центру відхилив запрошення приїхати на Міжнародний книжковий форум та літературний фестиваль 3—5 травня 2013 року в Азербайджані, пояснивши рішення протестом проти переслідування Айліслі: «Поважаючи культурні вікові традиції азербайджанського народу та підтримуючи саме їх, а не свавілля та фанатизм, ми хочемо своєю відмовою від участі у Міжнародному книжковому форумі висловити протест проти переслідування письменника».

Номінація на Нобелівську премію

У лютому 2014 року Акрама Айліслі висунуто на Нобелівську премію миру з формулюванням «за відвагу, виявлену в ім'я примирення азербайджанського та вірменського народів». Номінаторами виступила міжнародна група професорів та ректорів університетів, серед якихСергій Абашин, Крейг Келхаун, Іммануїл Валлерстайн, [ru], [ru]. У номінації зазначено, що Айліслі — перший тюркомовний автор, який присвятив свою книгу каяттю про вірменський геноцид. «Багато турецьких письменників — від Назима Хікмета до Орхана Памука говорили правду про геноцид. Але саме Айліслі першим висловив цей біль у художньому творі — дуже особистому, вистражданому та глибокому. Він один із тих рідкісних людей — як Мартін Лютер Кінг чи Андрій Сахаров, які особистим духовним подвигом можуть змінити долю нації, зламати стіну між народами. <…> Нині, коли хвороба націоналізму заразила майже всю територію колишнього СРСР, коли слово „погром“ знову стало реальністю, вчинок Айліслі важливий для всіх його колишніх співвітчизників, які розучилися жити у мирі один з одним. Його приклад важливий, незалежно від національності та політичної ситуації. Людина, готова з почуття правди сама піти проти всієї системи речей, робить сміливішим кожного з нас».

Примітки

  1. Between Paris and Fresno: Armenian studies in honor of Dickran Kouymjian. Mazda Publishers, 2008. , 9781568591681. P.283: «Following the massacre of the Armenian population of Agulis by the Turkish army in 1919…»
  2. Анна Козырева (5 лютого 2013). Приснится же такое. Азербайджанского писателя обвинили в симпатии к армянам. lenta.ru. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 6 лютого 2013.
  3. Тищенко Михаил (11 квітня 2013). «Смерть Акраму!»: В Азербайджане сожгли книги опального писателя. lenta.ru. Архів оригіналу за 2 вересня 2013.
  4. Sindelar, Daisy. In Azerbaijan, Anger At An Author, But Not Necessarily At His Argument. RFE/RL. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 8 лютого 2013.
  5. Un grand écrivain frappé de disgrâce (фр.). Courrier International. 11 лютого 2012. Архів оригіналу за 10 липня 2013.
  6. Лев Аннинский. Неоплаканная боль. оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 21 червня 2013.
  7. Азербайджан: Под гнетом литературного скандала. Архів оригіналу за 2 вересня 2013.
  8. Əkrəm Əylisli. . http://akramaylisli.info/. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 9 грудня 2014.
  9. Разозливший азербайджанцев роман перевели на армянский. Архів оригіналу за 2 вересня 2013.
  10. Єрази — єреванські ; тіт — біженці з Вірменії, змушені залишити її через наростання міжнаціонального конфлікту.
  11. Gəncədə Əkrəm Əylislinin kitabları yandırılıb. Архів оригіналу за 2 вересня 2013.
  12. Свобода, Радіо (11 лютого 2013). В Азербайджані палили книжки «зрадника нації» (ВІДЕО). Радіо Свобода (укр.). Процитовано 17 квітня 2023.
  13. Александр Эбаноидзе (8 лютого 2013). Будь стоек, Акрам!. "Дружба Народов". Архів оригіналу за 10 грудня 2014.
  14. Рустам Шахсуваров. «Каменные сны» продолжают будоражить азербайджанское общество. [ 2014-12-15 у Wayback Machine.] Кавказская политика, 09.02.2013
  15. В Азербайджане устроили травлю писателя, осудившего армянские погромы. Бакинские политики требуют проверить его «генетический код» [ 2022-03-26 у Wayback Machine.] // NewDayNews.ru 06.02.13
  16. Депутаты предложили лишить Айлисли гражданства [ 2015-09-23 у Wayback Machine.] // Contact.az, 01.02.2013
  17. Несогласных похороним. haqqin.az. 1 лютого 2013. оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 9 грудня 2014.
  18. Рустам Шахсуваров (9 лютого 2013). . "Кавказская Политика". Архів оригіналу за 11 лютого 2013.
  19. Распоряжение Президента Азербайджанской Республики о лишении Акрама Айлисли (Акрама Наджаф оглу Наибова) персональной пенсии Президента Азербайджанской Республики [ 2021-12-08 у Wayback Machine.]. Официальный сайт Президента Азербайджанской Республики
  20. Свобода, Радіо (7 лютого 2013). В Азербайджані письменника позбавили почесного звання за «неправильну» книжку. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 17 квітня 2023.
  21. Известный азербайджанский прозаик Акрам Айлисли лишён звания народного писателя и персональной пенсии президента страны. оригіналу за 28 листопада 2013. Процитовано 21 червня 2013.
  22. Распоряжение Президента Азербайджанской Республики о лишении Акрама Айлисли (Акрама Наджаф оглу Наибова) почётного звания Азербайджанской Республики «Народный писатель» [ 2020-10-30 у Wayback Machine.]. Офіційний сайт Президента Азербайджанської Республіки
  23. Мубариз Гурбанлы: «Акрам Айлисли унизил свой народ» [ 2016-12-22 у Wayback Machine.] // day.az. 07.02.2013.
  24. Чингиз Абдуллаев (11 лютого 2013). . "Зеркало". Архів оригіналу за 27 вересня 2014. Процитовано 9 грудня 2014.
  25. Рахман Гаджиев (8 лютого 2013). «Прекрасные элои» и «каннибалы-морлоки» Акрама Айлисли... http://www.1news.az/. оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 21 червня 2013.
  26. , Неоплаканная боль Аннинского. 2017
  27. В Азербайджані оголосили нагороду за відрізане вухо письменника. vidomosti-ua.com (укр.). Процитовано 17 квітня 2023.
  28. В Азербайджане объявили награду за отрезание уха писателю. Архів оригіналу за 2 вересня 2013.
  29. H. HACIYEV: ƏKRƏM ƏYLİSLİNİN QULAĞINI KƏSMƏKLƏ ONU ÖLÜMDƏN QURTARACAĞIQ. Архів оригіналу за 2 вересня 2013.
  30. Угрозы Хафиза Гаджиева в адрес Акрама Айлисли наносят вред нашей стране — Захид Орудж.[недоступне посилання з липня 2018] Topnews.az, 11.02.2013
  31. Хафиза Гаджиева предупредили в МВД о недопустимости его высказываний [ 2013-02-16 у Wayback Machine.]. Aze.az, 13.02.2013
  32. Хафиз Гаджиев не получал официального предупреждения от МВД [ 2014-12-13 у Wayback Machine.] // Зеркало. 15 Фев 2013
  33. Акрам Айлисли обратился к русской интеллигенции [ 2022-03-09 у Wayback Machine.] // ann.az. 8.02.2013
  34. Заворушеннями в , під час яких спалено гаданий бордель сина одного з міністрів
  35. Azerbaijan turns on one of its own with bounty on pro-Armenian author [ 2018-06-14 у Wayback Machine.] // Washington Post. 12.02.2013
  36. Bring me the ear of Akram Aylisli! Politician offers £8,000 for attack on writer [ 2016-03-05 у Wayback Machine.] // The Independent. 12.02.2013
  37. Писатель Чингиз Гусейнов о «литературном шедевре» Акрама Айлисли [ 2019-11-27 у Wayback Machine.]. Vestikavkaza.ru, 17.02.2013
  38. Рустам Ибрагимбеков: «Я на стороне Акрама Айлисли». Архів оригіналу за 2 вересня 2013.
  39. Лейла Юнус: «Акрам Айлисли рассказал правду» [ 2018-11-26 у Wayback Machine.] // haqqin.az. 9.2.2013
  40. Ragıp Zarakolu, Ekrem Eylisli ile dayanışma için toplantı düzenliyor [ 2014-12-13 у Wayback Machine.] // agos.com.tr 12.02.2013
  41. Русский ПЕН-центр против преследований писателя Айлисли. BBC. 12 лютого 2013. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
  42. Борис Акунин: «Продемонстрируйте, что Азербайджан — цивилизованная страна…» // ann.az. 8.02.2013
  43. Рахман Гаджиев. «Прекрасные элои» и «каннибалы-морлоки» Акрама Айлисли…. Архів оригіналу за 2 вересня 2013.
  44. Azerbaijan: Stop Harassing Writer. Human Rights Watch. 12 лютого 2013. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 13 лютого 2013.
  45. Акрама Айлисли предлагают в качестве кандидата на Нобелевскую премию мира. 1NEWS.AZ. 11 березня 2014. оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 9 грудня 2014.
  46. . http://akramaylisli.info. 1 лютого 2014. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 9 грудня 2014.
  47. Сергей Абашин объяснил причины выдвижения кандидатуры азербайджанского писателя Акрама Айлисли на Нобелевскую премию мира. Арменпресс. 13 березня 2014. оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 9 грудня 2014.

Посилання

  • (мережева публікація азербайджанською мовою)
  • Роман «Кам'яні сни» (журнальна публікація російською мовою)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kam yani sni roman rekviyem azerbajdzhanskogo pismennika Akrama Ajlisli prisvyachenij osmislennyu virmeno azerbajdzhanskogo konfliktu v period jogo narostannya v kinci 1980 h rokiv Znachne misce v romani zajmaye istoriya ridnogo sela avtora u Nahichevanskij oblasti bilshist naselennya yakoyi stanovili virmeni majzhe povnistyu znisheni pid chas rizanini 1919 roku Roman maye posvyatu pam yati zemlyakiv moyih yaki zalishili pislya sebe neoplakanij bil Kam yani sniazerb Das yuxular ros Kamennye snyZhanristorichna beletristikaFormaromanTemad d i Karabaskij konfliktAvtorAjlisli Akram Nadzhaf ogliMovaazerbajdzhanska i rosijskaOpublikovano2012 Roman viklikav rizke neprijnyattya v Azerbajdzhani de pismennika zvinuvatili v simpatiyah do virmen i rozkritikuvali v azerbajdzhanskih ZMI u yakij Ajlisli ne perebuvav bilsh nizh 20 rokiv kulturni ta religijni avtoriteti prezident i parlament Azerbajdzhanu Oburennya viklikalo i te sho v knizi avtor zobrazhuye lishe napadi azerbajdzhanciv na virmen zokrema pogromi v ru ta Sumgayiti a opisi vipadkiv virmenskoyi agresiyi proti azerbajdzhanciv taki yak Hodzhalinska rizanina vidsutni Na dumku nizki zahidnih ZMI u romani ye kritika Gejdara Aliyeva za vstanovlennya v Azerbajdzhani politichnoyi tiraniyi Pidtrimku Ajlisli vislovili nizka azerbajdzhanskih pismennikiv ta pravozahisnikiv chislenni pismenniki ta pravozahisni organizaciyi za mezhami krayini yaki zvinuvatili uryad Azerbajdzhanu v organizaciyi ckuvannya pismennika Istoriya publikaciyiRoman napisano v 2006 2007 rokah prote opublikovano lishe cherez kilka rokiv Spochatku vin buv chastinoyu trilogiyi rukopis yakoyi Ajlisli nadsilav znajomim literatoram Recenziya ru na rukopis Ajlisli Grandiozna probka Netradicijnij roman u troh opovidyah ros Grandioznaya probka Netradicionnyj roman v tryoh povestvovaniyah z yavilasya 2012 roku v zhurnali Druzhba narodov 2 U pershij chastini trilogiyi jshlosya pro kolishnogo rektora institutu pro yakogo pusheno chutku nibi vin poprosiv politichnogo pritulku pid chas poyizdki do Yemenu V drugij chastini opovidi geroj litnij bakinskij inteligent namagavsya zapobigti vbivstvu starogo virmenina na vulici vnaslidok chogo jogo samogo zhorstoko pobito i vin pomer u likarni U tretij chastini jshlosya pro visokopostavlenogo spivrobitnika nablizhenogo do Rayisa kerivnika respubliki V interv yu pismennik stverdzhuvav sho do publikaciyi romanu jogo pidshtovhnula ekstradiciya 2012 roku do Azerbajdzhanu ta podalshe pomiluvannya vladoyu lejtenanta ru zasudzhenogo za vbivstvo v Ugorshini oficera virmenskoyi armiyi Koli ya pobachiv shalenu reakciyu ta shtuchne rozdmuhuvannya nenavisti mizh virmenami ta azerbajdzhancyami sho vihodyat za bud yaki ramki ya virishiv opublikuvati svij roman Koli z yavilasya mozhlivist opublikuvati roman rosijskoyu avtor zvernuvsya do perekladachiv prote pereklad jogo ne vlashtuvav i vin pochav perekladati sam Rosijskij pereklad romanu za redakciyeyu M Gusejn zade opublikovano naprikinci 2012 roku v zhurnali Druzhba narodov 12 Cya publikaciya zbiglasya iz 75 richnim yuvileyem Ajlisli Azerbajdzhanskoyu movoyu romanu tak i ne nadrukovano prote vin dostupnij u viglyadi merezhevoyi publikaciyi Navesni 2013 roku vidavnictvo Nork vipustilo pereklad romanu virmenskoyu movoyu SyuzhetGruden 1989 roku Konflikt mizh virmenami ta azerbajdzhancyami narostaye v Baku rozlyucheni natovpi vbivayut virmen sho zustrichayutsya yim na shlyahu U peredostannyu nedilyu grudnya do bakinskoyi likarni nadhodit u tyazhkomu stani vidomij teatralnij aktor Sadaj Sadigli Jogo tovarish takozh aktor Nuvarish Karabahli rozpovidaye doktoru Farzani sho Sadigli namagavsya zahistiti vid natovpu yeraziv starogo virmenina yakogo ti zhorstoko vbivali Likar provodit operaciyu prote Sadigli ne prihodit do tyami Karabahli rozpovidaye doktoru Farzani pro artista yakij zavzhdi viriznyavsya nezalezhnistyu poglyadiv cherez sho neodnorazovo konfliktuvav iz predstavnikami vladi zokrema z Pershim kolishnim kerivnikom respubliki im ya yakogo ne nazivayetsya Osnovna chastina romanu yavlyaye soboyu sni i spogadi Sadigli yakij perebuvaye v komi Vin podumki peremishayetsya do ridnogo sela Ajlis Agulis u yakomu kolis zhili ru Sadigli v ditinstvi zastav vizhilih virmenok uzhe starih i zi vdyachnistyu zgaduye yihnyu dobrotu Odnogo razu pochuvshi molitvu staroyi virmenki bilya Vangskoyi cerkvi odniyeyi z dvanadcyati cerkov sho kolis isnuvali v Ajlisi Sadigli buv vrazhenij nezemnim syajvom sho jshlo vid hramu Cikavivsya istoriyeyu Ajlisa j test Sadigli doktor Abasaliyev yakij zbirav usi vidomosti pro selo i dilivsya svoyimi vidkrittyami iz zyatem Na dumku Abasaliyeva u hvorobah ta psihichnih vidhilennyah bagatoh zhiteliv sela viyavilasya svoyeridna oderzhimist dzhinami predki cih lyudej zaselilisya v budinki znishenih 1919 roku virmen a deyaki z nih sami brali uchast u vbivstvah Sposterigayuchi za narostannyam u Baku antivirmenskoyi isteriyi sho pererostaye v pogromi ta vbivstva Sadaj Sadigli pochinaye shaleniti Zhorstokist sho chinitsya navkolo nakladayetsya na dityachi perezhivannya viklikani rozpovidyami ajliskih starih lyudej pro rizaninu virmen U Sadigli narodzhuyetsya ideya sho dlya spokutuvannya provini svoyih spivvitchiznikiv vin maye prijnyati hreshennya v Echmiadzini Ne v zmozi podilitisya z kimos ciyeyu nemislimoyu ideyeyu Sadaj shodnya hodit na vokzal i provodit poyizd Baku Yerevan U subotu za den do pobittya Sadigli zustrichayetsya zi svoyim starim drugom Dzhamalom vid yakogo diznayetsya sho Ajlis znovu ohopili antivirmenski nastroyi A jogo inshij odnoselec Babash sho prosunuvsya nomenklaturnimi shodami dnyami opublikuvav u gazeti en pid nazvoyu Virmenskij pidlij slid Direktor teatru proponuye Sadigli golovnu rol u novij vistavi yaka proslavlyaye novogo Gospodarya respubliki i ochornyuye kolishnogo pered yakim usi shilyalisya she nedavno Sadigli jde ne v zmozi zmiritisya z usim sho vidbuvayetsya v ostanni misyaci Prohodit kilka dniv Sadigli yak i ranishe perebuvaye v komi Jogo vidviduye test doktor Abasaliyev i chitaye jomu znajdeni rukopisi z istoriyi Ajlisa Na pochatku sichnya prihodit zvistka pro zagibel Nuvarisha Karabahli yakij za chutkami vikinuvsya z balkona Ne vihodyachi z komi Sadigli pomiraye 12 sichnya naperedodni ru 1990 roku PersonazhiSadaj Sadigli vidomij teatralnij aktor rodom z Ajlisa Nuvarish Karabahli komichnij teatralnij aktor tovarish Sadigli Farid Farzani litnij hirurg zaviduvach viddilennya v likarni Zulfi Abasaliyev litnij likar na pensiyi rodom z Ajlisa Azada hanum druzhina Sadigli stomatologinya dochka Abasaliyeva Babash Ziyadov Bomba Babash drug ditinstva Sadigli yakij zgodom dosyag visokogo stanovisha v partijnij nomenklaturi Dzhamal Dzhambul Dzhamal drug ditinstva Sadigli zgodom chaban Mopasan Miralamov direktor teatru ReakciyaZasudzhennya ta represiyi 31 sichnya 2013 roku kilka desyatkiv molodih lyudej vlashtuvali pered budinkom pismennika demonstraciyu skanduvali Akram zabirajsya z krayini ta spalili jogo fotografiyu Za danimi radio Svoboda u mitingu brali uchast aktivisti pravlyachoyi partiyi Novij Azerbajdzhan 1 lyutogo voni zh ulashtuvali na odnij iz centralnih vulic Baku simvolichnij pohoron knigi Ajlisli Popri te sho v Azerbajdzhani diye zaborona na masovi zibrannya policiya v obidvi ci akciyi ne vtruchalasya U ridnomu seli pismennika Ajlisi de rozgortayetsya odna zi syuzhetnih linij romanu takozh organizovano masovu manifestaciyu Prisutni na centralnij ploshi skanduvali gasla Smert Akramu Ajlisli Zradnik Akram virmenin i spalili vsi jogo knigi Spalennya knig pismennika projshlo takozh u Gyandzhi Nehaj spalyat usi moyi knigi bo voni nikogo ne vryatuvali vidpoviv na ce pismennik 5 lyutogo 2013 roku prijnyala zayavu v yakij viklyuchila Ajlisli zi svoyih lav i zasudila jogo roman Zovnishni videofajli Spalennya knig Ajlisli v Gyandzhi na YouTube azerb Roman Kam yani sni stav predmetom osoblivogo obgovorennya v parlamenti Azerbajdzhanu de jogo odnostajno zasudzheno Golova Partiyi demokratichnih reform ru nazvav roman rosijskim zamovlennyam na pidriv suspilnoyi konsolidaciyi v Azerbajdzhani Deputati vimagali pozbaviti Ajlisli gromadyanstva uryadovih nagorod ta pereviriti jogo genetichnij kod shob z yasuvati chi ne virmenin vin Spiker parlamentu ru zayaviv sho v pohodzhenni vsih hto pidtrimuye Ajlisli ye shos pidozrile Yakbi ya buv virmeninom to pro ce davno b usi znali I ya nitrohi ne soromivsya b cogo vidpoviv Ajlisli 5 lyutogo sina Ajlisli zvilneno z roboti v mitnomu komiteti a druzhinu pismennika z dityachoyi biblioteki de vona protyagom 30 rokiv pracyuvala direktorkoyu Ministerstvo osviti Azerbajdzhanu na vimogu vchiteliv literaturi uhvalilo rishennya pro viluchennya zi shkilnih pidruchnikiv tvoriv Ajlisli Vistavi za p yesami Ajlisli znyato zi scen azerbajdzhanskih teatriv 7 lyutogo ukazom prezidenta Azerbajdzhanskoyi Respubliki Ilhama Aliyeva Akrama Ajlisli pozbavleno zvannya ta derzhavnoyi pensiyi Na dumku Ilhama Aliyeva u romani Kam yani sni pismennik obraziv spivgromadyan u nenalezhnij dlya azerbajdzhanskogo pismennika formi ta spotvoriv realiyi pov yazani z istoriyeyu Azerbajdzhanu zokrema sut virmeno azerbajdzhanskogo nagirno karabahskogo konfliktu U zvernenni prezidenta nagoloshuyetsya sho pro pozbavlennya Ajlisli zvannya narodnogo pismennika ta prezidentskoyi pensiyi prosili na riznih rivnyah Pravlyacha partiya Novij Azerbajdzhan zayavila sho shvalyuye pozbavlennya pismennika Akrama Ajlisli personalnoyi pensiyi Prezidenta Azerbajdzhanu ta pochesnogo zvannya narodnogo pismennika Komentuyuchi ukaz pro pozbavlennya personalnoyi pensiyi ta zvannya narodnogo pismennika golova Komitetu z prav lyudini Milli Medzhlisu Rabiyat Aslanova zayavila sho take rishennya pidtrimuyut usi Mi vvazhayemo sho tak vono j maye buti Kozhen povinen znati sho pershim obov yazkom dlya azerbajdzhancya ye jogo viddanist Batkivshini ta interesi azerbajdzhanskogo narodu Yaksho proti cih interesiv roblyatsya bud yaki kroki taki diyi negajno povinni pripinyatisya j karatisya Akrama Ajlisli takozh zasudili predstavniki azerbajdzhanskoyi inteligenciyi Prezident akademiyi nauk ru visloviv dumku sho kniga Ajlisli prinizhuye azerbajdzhanskij narod zayavivshi sho vona napisana odnostoronno i v nij nemaye balansu dumok Kerivnictvo Spilki pismennikiv Azerbajdzhanu zayavilo pro viklyuchennya Ajlisli zi skladu spilki hocha sam Ajlisli stverdzhuye sho she 1991 roku napisav oficijnu zayavu pro svij vihid Golova Spilki pismennikiv Azerbajdzhanu Anar zayaviv sho Akram znishiv sebe Iz gnivnim zasudzhennyam romanu vistupili takozh sekretar Spilki pismennikiv prezident azerbajdzhanskogo PEN klubu Chingiz Abdullayev ta golovnij redaktor gazeti Bakinskij robitnik Rahman Gadzhiyev Negativnij vidguk na recenziyu Leva Anninskogo visloviv azerbajdzhanskij pismennik Ramiz Abbasli Narodnij artist Azerbajdzhanu ru zvinuvativ Ajlisli v zradi tomu sho cya lyudina vid pochatku j do kincya ne zmogla prihovati svoyeyi lyubovi do virmen Zvinuvachennya v zradi prozvuchalo i vid direktora Azerbajdzhanskogo derzhavnogo akademichnogo teatru operi ta baletu zasluzhenogo diyacha mistectv Akifa Melikova Rada gaziyiv ta Naukovo religijna rada Upravlinnya musulman Kavkazu takozh vistupili iz zasudzhennyam knigi Duhovenstvo zayavilo sho vvazhaye spravedlivim pozbavlennya A Ajlisli zvannya Narodnij pismennik i zaklikaye pozbaviti pismennika ordeniv Shohrat ta Istiglal Glava ru shejh ul islam ru ogolosiv Ajlisli renegatom ta virovidstupnikom Za jogo slovami v islami takih lyudej nazivayut murtadami yeretikami Prouryadova dzherelo partiya Suchasnij Musavat ogolosila nagorodu 10 tis manativ tomu hto vidrizhe vuho Akramu Ajlisli Lider partiyi Hafiz Gadzhiyev cyu informaciyu pidtverdiv Vin zayaviv sho Ajlisli u svoyemu romani obraziv azerbajdzhanskih bizhenciv i za ce maye buti pokaranij Pid chas interv yu Ob yektiv TB Gadzhiyev utochniv svoyu pogrozu zayavivshi sho aktivisti molodizhnoyi organizaciyi jogo partiyi vidrizhut prave vuho pismennika utochnivshi sho Ajlisli ne bude bolyache bo jomu zrazu zh nadadut medichnu dopomogu U hlopciv u kisheni bude jod vata ta bint Vidrizhut a potim odrazu zh perev yazhut Yij Bogu jomu ne bude bolyache Zovnishni videofajli H HACIYEV EKREM EYLISLININ QULAGINI KESMEKLE ONU OLUMDEN QURTARACAGIQ na YouTube azerb Deputat parlamentu Azerbajdzhanu lider inshoyi prouryadovoyi dzherelo partiyi Ana Veten Zahid Orudzh zayaviv Zaraz za zayavu Gadzhiyeva vhoplyatsya vsi vorozhi Azerbajdzhanu sili i sprobuyut vikoristati yiyi proti nas Tomu vvazhayu sho podibni zakliki negajno povinni pripinyatisya j karatisya Nasha gromadskist vzhe vislovila svoyu poziciyu z privodu knigi Ajlisli a zakliki do nasilstva neprijnyatni i ne lichat lyudini yaka vvazhaye sebe liderom politichnoyi partiyi Ya vvazhayu sho pravoohoronni organi povinni visloviti svoyu tverdu poziciyu z cogo pitannya 12 lyutogo 2013 roku nachalnik pres sluzhbi MVS Sadig Gezalov zayaviv sho golovu partiyi Suchasnij Musavat viklikano do Ministerstva vnutrishnih sprav Azerbajdzhanu de poyasneno sho jogo vislovlyuvannya na adresu Ajlisli v yakih zvuchit zaklik do shkodi zdorov yu pismennika nepripustimi a sam Gadzhiyev mozhe zaznati yuridichnoyi vidpovidalnosti za podibni diyi Hafiza Gadzhiyeva oficijno poperedzheno Sam Hafiz Gadzhiyev sprostuvav zayavu Sadiga Gezalova pro svij viklik do Ministerstva vnutrishnih sprav ta oficijne poperedzhennya a takozh zayaviv sho vidrizannya vuha Akramu Ajlisu prizupineno lishe timchasovo pro sho vin i poinformuvav MVS Ministr zakordonnih sprav Azerbajdzhanu Elmar Mamed yarov visloviv dumku sho zaklik Gadzhiyeva ne zavdast shkodi mizhnarodnomu imidzhu Azerbajdzhanu Pislya pozbavlennya zvan i nagorod Akram Ajlisli zvernuvsya do rosijskoyi inteligenciyi zayavivshi sho vse ce jde za najgirshim scenariyem yakij mig buti lishe u 1930 h rokah Komentuyuchi istoriyu z Ajlisli The Washington Post pishe sho zaklik prouryadovoyi partiyi vidrizati vuho Ajlisli postaviv pid udar zusillya Azerbajdzhanu predstaviti sebe progresivnoyu derzhavoyu MVS Azerbajdzhanu zayavilo sho taki zakliki zlochin i obicyali provesti rozsliduvannya prote uryad zlyakanij sichnevimi protestami namagayetsya yak i ranishe vidvernuti gromadsku uvagu rozpalyuyuchi strah pered virmenskoyu zagrozoyu Ajlisli zavualovano atakuye takozh Aliyeva ta jogo batka Gejdara Aliyeva kolishnogo prezidenta za zhorstokist ta korumpovanist rezhimiv Azerbajdzhan na bagato sho pishov shob prihovati cej imidzh comu spriyalo bliskuche vidrodzhennya stolici Baku zavdyaki dohodam vid nafti j gazu The Independent takozh zaznachaye sho v Azerbajdzhani rozgornuto kampaniyu nenavisti proti Ajlisli yaku provodit avtoritarnij uryad Pidtrimka 3 lyutogo v Baku u skveri pered M A Sabiru grupa molodih pismennikiv provela akciyu na zahist Ajlisli ta vislovila zasudzhennya masovim akciyam narodnogo gnivu Takozh na zahist Ajlisli vistupili pismennik ta literaturoznavec ru kinoscenarist Rustam Ibragimbekov ta she kilka nezalezhnih azerbajdzhanskih intelektualiv takih yak Marat Shafiyev Parviz Dzhabrayil Rahman Badalov Tamirlan Badalov Sevil Husejnova Na pidtrimku Ajlisli takozh vistupila vidoma pravozahisnicya yaka rozcinila kampaniyu proti romanu yak ckuvannya neugodnogo pismennika i zayavila sho pislya Ramilya Safarova same Akram Ajlisi ryatuye chest i gidnist nashogo narodu Na zahist Ajlisli vistupiv i vidomij tureckij pravozahisnik i vidavec en yakogo takozh peresliduvali za opublikuvannya knig pro genocid virmeniv Azerbajdzhanska opoziciya zasudila i roman i kampaniyu proti nogo U Rosiyi na zahist Akrama Ajlisli vistupili Mizhnarodna pismennicka pravozahisna organizaciya ru golovnij redaktor zhurnalu Druzhba narodiv pismenniki Boris Akunin ta Andrij Bitov Sergij Kaledin ta Viktor Yerofyeyev Mizhnarodna pismennicka pravozahisna organizaciya Rosijskij PEN centr opublikuvala vidkritij list prezidentu Azerbajdzhanu Ilhamu Aliyevu z prohannyam pripiniti peresliduvannya opalnogo pismennika Akrama Ajlisli Boris Akunin zaklikav azerbajdzhanciv zupinitisya i ne peretvoryuvati Ajlisli na drugogo Salmana Rushdi a Azerbajdzhan na krayinu izgoya U vidpovid na ce golovnij redaktor gazeti Rahman Gadzhiyev zayaviv sho na vidminu vid zgaduvanogo Akuninim Salmana Rushdi Ajlisli prinizhuye ne pochuttya yak ce zdalosya deyakim viryanam pislya prochitannya Sataninskih virshiv a chest i gidnist azerbajdzhanciv chiyu dolyu zlamali virmeni Institut zahistu prav ZMI angl Institute for the Protection of Media Rights rozpovsyudiv zayavu sho kampaniya proti Ajlisli ye serjoznoyu zagrozoyu dlya hudozhnoyi tvorchosti v cij krayini 12 lyutogo mizhnarodna pravozahisna organizaciya Human Rights Watch poshirila zayavu v yakij jdetsya V azerbajdzhanskogo uryadu ye zobov yazannya shodo zahistu Akrama Ajlisli Odnak natomist uryad keruyuchi iniciativami zagroz pismennikovi postaviv jogo vich na vich iz neetichnimi kampaniyami ochornennya ta vorozhoyi ritoriki U zayavi HRW takozh skazano sho uryadi zarubizhnih krayin ta mizhuryadovi organizaciyi chlenom yakih ye Azerbajdzhan povinni zaklikati uryad Azerbajdzhanu negajno rozpochati rozsliduvannya shodo osib vidpovidalnih za pogrozi na adresu pismennika a takozh zabezpechiti svobodu slova v krayini Vikonkom Rosijskogo PEN centru vidhiliv zaproshennya priyihati na Mizhnarodnij knizhkovij forum ta literaturnij festival 3 5 travnya 2013 roku v Azerbajdzhani poyasnivshi rishennya protestom proti peresliduvannya Ajlisli Povazhayuchi kulturni vikovi tradiciyi azerbajdzhanskogo narodu ta pidtrimuyuchi same yih a ne svavillya ta fanatizm mi hochemo svoyeyu vidmovoyu vid uchasti u Mizhnarodnomu knizhkovomu forumi visloviti protest proti peresliduvannya pismennika Nominaciya na Nobelivsku premiyu U lyutomu 2014 roku Akrama Ajlisli visunuto na Nobelivsku premiyu miru z formulyuvannyam za vidvagu viyavlenu v im ya primirennya azerbajdzhanskogo ta virmenskogo narodiv Nominatorami vistupila mizhnarodna grupa profesoriv ta rektoriv universitetiv sered yakihSergij Abashin Krejg Kelhaun Immanuyil Vallerstajn ru ru U nominaciyi zaznacheno sho Ajlisli pershij tyurkomovnij avtor yakij prisvyativ svoyu knigu kayattyu pro virmenskij genocid Bagato tureckih pismennikiv vid Nazima Hikmeta do Orhana Pamuka govorili pravdu pro genocid Ale same Ajlisli pershim visloviv cej bil u hudozhnomu tvori duzhe osobistomu vistrazhdanomu ta glibokomu Vin odin iz tih ridkisnih lyudej yak Martin Lyuter King chi Andrij Saharov yaki osobistim duhovnim podvigom mozhut zminiti dolyu naciyi zlamati stinu mizh narodami lt gt Nini koli hvoroba nacionalizmu zarazila majzhe vsyu teritoriyu kolishnogo SRSR koli slovo pogrom znovu stalo realnistyu vchinok Ajlisli vazhlivij dlya vsih jogo kolishnih spivvitchiznikiv yaki rozuchilisya zhiti u miri odin z odnim Jogo priklad vazhlivij nezalezhno vid nacionalnosti ta politichnoyi situaciyi Lyudina gotova z pochuttya pravdi sama piti proti vsiyeyi sistemi rechej robit smilivishim kozhnogo z nas PrimitkiBetween Paris and Fresno Armenian studies in honor of Dickran Kouymjian Mazda Publishers 2008 ISBN 1568591683 9781568591681 P 283 Following the massacre of the Armenian population of Agulis by the Turkish army in 1919 Anna Kozyreva 5 lyutogo 2013 Prisnitsya zhe takoe Azerbajdzhanskogo pisatelya obvinili v simpatii k armyanam lenta ru Arhiv originalu za 12 lyutogo 2013 Procitovano 6 lyutogo 2013 Tishenko Mihail 11 kvitnya 2013 Smert Akramu V Azerbajdzhane sozhgli knigi opalnogo pisatelya lenta ru Arhiv originalu za 2 veresnya 2013 Sindelar Daisy In Azerbaijan Anger At An Author But Not Necessarily At His Argument RFE RL Arhiv originalu za 12 lyutogo 2013 Procitovano 8 lyutogo 2013 Un grand ecrivain frappe de disgrace fr Courrier International 11 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 10 lipnya 2013 Lev Anninskij Neoplakannaya bol originalu za 25 zhovtnya 2013 Procitovano 21 chervnya 2013 Azerbajdzhan Pod gnetom literaturnogo skandala Arhiv originalu za 2 veresnya 2013 Ekrem Eylisli http akramaylisli info Arhiv originalu za 10 grudnya 2014 Procitovano 9 grudnya 2014 Razozlivshij azerbajdzhancev roman pereveli na armyanskij Arhiv originalu za 2 veresnya 2013 Yerazi yerevanski tit bizhenci z Virmeniyi zmusheni zalishiti yiyi cherez narostannya mizhnacionalnogo konfliktu Gencede Ekrem Eylislinin kitablari yandirilib Arhiv originalu za 2 veresnya 2013 Svoboda Radio 11 lyutogo 2013 V Azerbajdzhani palili knizhki zradnika naciyi VIDEO Radio Svoboda ukr Procitovano 17 kvitnya 2023 Aleksandr Ebanoidze 8 lyutogo 2013 Bud stoek Akram Druzhba Narodov Arhiv originalu za 10 grudnya 2014 Rustam Shahsuvarov Kamennye sny prodolzhayut budorazhit azerbajdzhanskoe obshestvo 2014 12 15 u Wayback Machine Kavkazskaya politika 09 02 2013 V Azerbajdzhane ustroili travlyu pisatelya osudivshego armyanskie pogromy Bakinskie politiki trebuyut proverit ego geneticheskij kod 2022 03 26 u Wayback Machine NewDayNews ru 06 02 13 Deputaty predlozhili lishit Ajlisli grazhdanstva 2015 09 23 u Wayback Machine Contact az 01 02 2013 Nesoglasnyh pohoronim haqqin az 1 lyutogo 2013 originalu za 5 lyutogo 2013 Procitovano 9 grudnya 2014 Rustam Shahsuvarov 9 lyutogo 2013 Kavkazskaya Politika Arhiv originalu za 11 lyutogo 2013 Rasporyazhenie Prezidenta Azerbajdzhanskoj Respubliki o lishenii Akrama Ajlisli Akrama Nadzhaf oglu Naibova personalnoj pensii Prezidenta Azerbajdzhanskoj Respubliki 2021 12 08 u Wayback Machine Oficialnyj sajt Prezidenta Azerbajdzhanskoj Respubliki Svoboda Radio 7 lyutogo 2013 V Azerbajdzhani pismennika pozbavili pochesnogo zvannya za nepravilnu knizhku Radio Svoboda ukr Procitovano 17 kvitnya 2023 Izvestnyj azerbajdzhanskij prozaik Akram Ajlisli lishyon zvaniya narodnogo pisatelya i personalnoj pensii prezidenta strany originalu za 28 listopada 2013 Procitovano 21 chervnya 2013 Rasporyazhenie Prezidenta Azerbajdzhanskoj Respubliki o lishenii Akrama Ajlisli Akrama Nadzhaf oglu Naibova pochyotnogo zvaniya Azerbajdzhanskoj Respubliki Narodnyj pisatel 2020 10 30 u Wayback Machine Oficijnij sajt Prezidenta Azerbajdzhanskoyi Respubliki Mubariz Gurbanly Akram Ajlisli unizil svoj narod 2016 12 22 u Wayback Machine day az 07 02 2013 Chingiz Abdullaev 11 lyutogo 2013 Zerkalo Arhiv originalu za 27 veresnya 2014 Procitovano 9 grudnya 2014 Rahman Gadzhiev 8 lyutogo 2013 Prekrasnye eloi i kannibaly morloki Akrama Ajlisli http www 1news az originalu za 21 grudnya 2014 Procitovano 21 chervnya 2013 Neoplakannaya bol Anninskogo 2017 V Azerbajdzhani ogolosili nagorodu za vidrizane vuho pismennika vidomosti ua com ukr Procitovano 17 kvitnya 2023 V Azerbajdzhane obyavili nagradu za otrezanie uha pisatelyu Arhiv originalu za 2 veresnya 2013 H HACIYEV EKREM EYLISLININ QULAGINI KESMEKLE ONU OLUMDEN QURTARACAGIQ Arhiv originalu za 2 veresnya 2013 Ugrozy Hafiza Gadzhieva v adres Akrama Ajlisli nanosyat vred nashej strane Zahid Orudzh nedostupne posilannya z lipnya 2018 Topnews az 11 02 2013 Hafiza Gadzhieva predupredili v MVD o nedopustimosti ego vyskazyvanij 2013 02 16 u Wayback Machine Aze az 13 02 2013 Hafiz Gadzhiev ne poluchal oficialnogo preduprezhdeniya ot MVD 2014 12 13 u Wayback Machine Zerkalo 15 Fev 2013 Akram Ajlisli obratilsya k russkoj intelligencii 2022 03 09 u Wayback Machine ann az 8 02 2013 Zavorushennyami v pid chas yakih spaleno gadanij bordel sina odnogo z ministriv Azerbaijan turns on one of its own with bounty on pro Armenian author 2018 06 14 u Wayback Machine Washington Post 12 02 2013 Bring me the ear of Akram Aylisli Politician offers 8 000 for attack on writer 2016 03 05 u Wayback Machine The Independent 12 02 2013 Pisatel Chingiz Gusejnov o literaturnom shedevre Akrama Ajlisli 2019 11 27 u Wayback Machine Vestikavkaza ru 17 02 2013 Rustam Ibragimbekov Ya na storone Akrama Ajlisli Arhiv originalu za 2 veresnya 2013 Lejla Yunus Akram Ajlisli rasskazal pravdu 2018 11 26 u Wayback Machine haqqin az 9 2 2013 Ragip Zarakolu Ekrem Eylisli ile dayanisma icin toplanti duzenliyor 2014 12 13 u Wayback Machine agos com tr 12 02 2013 Russkij PEN centr protiv presledovanij pisatelya Ajlisli BBC 12 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2013 Procitovano 12 lyutogo 2013 Boris Akunin Prodemonstrirujte chto Azerbajdzhan civilizovannaya strana ann az 8 02 2013 Rahman Gadzhiev Prekrasnye eloi i kannibaly morloki Akrama Ajlisli Arhiv originalu za 2 veresnya 2013 Azerbaijan Stop Harassing Writer Human Rights Watch 12 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2013 Procitovano 13 lyutogo 2013 Akrama Ajlisli predlagayut v kachestve kandidata na Nobelevskuyu premiyu mira 1NEWS AZ 11 bereznya 2014 originalu za 21 grudnya 2014 Procitovano 9 grudnya 2014 http akramaylisli info 1 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 9 grudnya 2014 Procitovano 9 grudnya 2014 Sergej Abashin obyasnil prichiny vydvizheniya kandidatury azerbajdzhanskogo pisatelya Akrama Ajlisli na Nobelevskuyu premiyu mira Armenpress 13 bereznya 2014 originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 9 grudnya 2014 Posilannya merezheva publikaciya azerbajdzhanskoyu movoyu Roman Kam yani sni zhurnalna publikaciya rosijskoyu movoyu

Дата публікації:
Топ