Ходжали́нська різанина також Ходжалинська трагедія (азерб. Xocalı soyqırımı) — вбивство щонайменше 161 особи, переважно мирного населення, азербайджанського походження у міста Ходжали вірменськими збройними формуваннями, яке у низці джерел характеризується як найбільше та найжорстокіше кровопролиття за часів Першої карабаської війни.
Меморіал жертвам Ходжалинської різанини у Гаазі, Нідерланди | |
Місце вбивства: | Ходжали, Аскеранський район, Нагірно-Карабаська Республіка |
---|---|
Координати: | 39°54′40″ пн. ш. 46°47′21″ сх. д. / 39.91111° пн. ш. 46.78917° сх. д.Координати: 39°54′40″ пн. ш. 46°47′21″ сх. д. / 39.91111° пн. ш. 46.78917° сх. д. |
Дата: | 26 лютого 1992 року |
Убиті: | від 161 до 200 (за даними «Human Rights Watch») 485 (за даними Міллі Меджлісу Азербайджану) 613 (за даними Уряду Азербайджану) |
В ніч з 25 на 26 лютого 1992 року вірменські збройні формування, за участі деяких військовослужбовців 366-го полку радянської армії, дислокованого у Степанакерті (неймовірно, що росіяни діяли без наказу командування), зайняли місто Ходжали. Під час штурму та після нього було вбито сотні мирних жителів.
Передісторія
Наступ вірменських збройних формувань на населене азербайджанцями місто Ходжали був зумовлений стратегічним розташуванням міста. Населений пункт знаходиться за 10 км на південний схід від Степанакерту, на гряді Карабаських гір. Через Ходжали проходять дороги Аґдам — Шуша, Аскеран — Степанакерт, тут розташовано аеропорт — єдиний у Нагірному Карабаху, здатний приймати великі літаки.
Починаючи з 1988 року, Ходжали неодноразово ставав епіцентром конфліктів між місцевою та республіканською владою. Вірменська сторона виступала проти того, щоб влада Азербайджану здійснювала там інтенсивне будівництво й розміщувала біженців — азербайджанців і турків-месхетинців, вважаючи це цілеспрямованими діями зі зміни демографічної ситуації у регіоні. Населення селища, яке у 1988 році становило 2135 осіб, до 1991 року збільшилось до 6300 осіб, у тому числі й за рахунок біженців-азербайджанців зі Степанакерту й деяких інших населених пунктів Нагірного Карабаху. У місті також оселились 54 родини турків-месхетинців, з Фергани (Узбецька РСР). У 1990 році Ходжали отримав статус міста. Тут розташовувався підрозділ ЗМСП МВС Азербайджану, який з 1990 року контролював аеропорт. Є численні свідчення про насильство та знущання з боку співробітників ЗМСП над пасажирами й пілотами вірменської національності, поки аеропорт ще функціонував. Для забезпечення зайнятості населення, що різко зросло, в місті було розгорнуто будівництво філій найкрупніших промислових підприємств Азербайджану, житлових будівель та інших об'єктів побутового призначення.
З осені 1991 року Ходжали було практично блоковано вірменськими збройними формуваннями, а після виводу внутрішніх військ СРСР з Нагірного Карабаху встановилась повна блокада. З січня 1992 року у Ходжали не подавалась електроенергія. Частина жителів залишила блоковане місто, однак повної евакуації мирного населення, незважаючи на наполягання глави азербайджанської виконавчої влади Ходжали Е. Мамедова, організовано не було.
У Ходжали не було телефонного зв'язку, електрики, опалення, водопровідної води. З жовтня 1991 року єдиним засобом сполучення із зовнішнім світом стали вертольоти. До 13 лютого 1992 року, коли було здійснено останній рейс вертольоту до Ходжали, звідти загалом евакуювали менше 300 жителів.
Керівником оборони міста був . Під його керівництвом Ходжали протримався кілька місяців.
Російський , який провів власне розслідування обставин трагедії, стверджує, що до початку штурму в місті перебувало від 2 до 4 тис. жителів, включаючи декілька сотень захисників міста: «Ходжали захищали ополченці, співробітники ЗМСП МВС Азербайджанської Республіки й солдати Національної Армії Азербайджану. За інформацією, отриманою з обох сторін, в місті знаходились 3 одиниці бронетехніки, а також установка „Алазань“. За твердженням вірменської сторони, у Ходжали знаходились також 2 реактивні установки залпового вогню „Град“».
Упродовж зимових місяців 1991-92 років Ходжали перебував під постійним артилерійським обстрілом. В основному обстріли здійснювались вночі. Міжнародна правозахисна організація «Human Rights Watch» зібрала свідчення біженців, які вказують, що деякі обстріли мали невпорядкований характер чи були прямо направлені на цивільні об'єкти, що призводило до жертв серед мирного населення.
Штурм Ходжали
Близько 11 години вночі 25 лютого 1992 року розпочався артилерійський обстріл Ходжали, а з 1 ночі до 4 ранку наступного дня піхотні загони входили до міста, придушивши останній осередок захисників Ходжали до 7 ранку.
Деякі джерела також вказують на те, що наступу на Ходжали було вжито у річницю подій у Сумгаїті й він міг розглядатись як свого роду акт помсти.
Частина населення невдовзі після початку штурму стала залишати Ходжали, намагаючись піти у бік .
За повідомленням «Меморіалу», «в результаті обстрілу міста невстановлена кількість мирних жителів загинула на території Ходжали під час штурму. Вірменська сторона практично відмовилась надати інформацію про кількість загиблих таким чином людей».
За даними «Human Rights Watch», яка також провела власне розслідування трагедії, по ЗМСПу та жителям міста, що відходили, вірменами та військовослужбовцями 366-го полку СНД було відкрито вогонь у полі поблизу села Нахічеваник, яке тоді перебувало під контролем вірменів.
Дані про кількість жертв
За офіційними даними розслідування, здійсненого азербайджанським парламентом, в результаті цієї трагедії загинуло (включаючи тих, хто замерз дорогою) 485 осіб. На думку Тома де Ваала, ці дані найбільш достовірні.
Окрім тих, хто зазнав вогнепальних поранень, десятки людей загинули від холоду й обмороження у лісах. Понад тисячу жителів Ходжали було взято у полон, серед них і кілька десятків турків-месхетинців, біженців із Середньої Азії. За офіційними даними азербайджанської влади, в результаті цієї трагедії загинуло 613 людей, з них: дітей — 63,
жінок — 106,
Похилого віку — 70 чоловік,
8 родин знищено цілком,
25 дітей втратили обох батьків,
130 дітей втратили одного з батьків,
Поранено — 487 осіб, з них,
дітей — 76,
Побували у заручниках — 1275 осіб,
Зникло безвісти — 150 осіб
Дані про кількість заручників
Як повідомляє «Меморіал», до 28 березня 1992 року азербайджанській стороні було передано понад 700 полонених жителів Ходжали, затриманих як у самому місті, так і дорогою до Агдама. Основну масу серед них становили жінки й діти.
Реакція на події
Реакція Аяза Муталібова
У інтерв'ю за 2 квітня 1992 року до того часу відставний президент Азербайджану Аяз Муталібов поклав відповідальність за злочин на неназвані сили, що домагались його відставки. На думку Томаса де Ваала таким чином він намагався применшити свою роль у неспроможності захистити місто.
У інтерв'ю 2006 року Муталібов спростував твердження про те, що він звинувачував у тому, що сталось, азербайджанську сторону.
Реакція вірменської сторони
За повідомленням «Меморіалу» «Верховна Рада НКР виступила із заявою, де висловила жаль з приводу жорстокості під час захоплення Ходжали. Однак жодних спроб розслідування злочинів, пов'язаних із цими подіями, вжито не було. Офіційні посадові особи не заперечували, що під час захоплення Ходжали могли мати місце звірства, оскільки серед членів вірменських збройних загонів були озлоблені люди, чиї родичі були убиті азербайджанцями, а також особи з кримінальним минулим».
За даними азербайджанських ЗМІ, деякі вірменські правозахисники публічно вибачались перед азербайджанцями за різню у Ходжали.
Міжнародно-правова оцінка й реакція
У письмовій декларації № 324, члени Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з Албанії, Азербайджану, Болгарії, Великої Британії, Люксембургу, Македонії, Норвегії й Туреччини, заявили, що «26 лютого 1992 року, вірмени вирізали населення Ходжали й цілком знищили місто» та звернулись до Асамблеї із закликом визнати різню у Ходжали частиною «геноциду, що проводився вірменами проти азербайджанського населення». Парламентська асамблея Організації Ісламської конференції ухвалила документ, відповідно до якого парламентам 51 держави рекомендовано визнати Ходжалинську трагедію злочином проти людства.
Наслідки
Ходжалинська різанина стала найбільшою, відповідно до даних Human Rights Watch, й найжорстокішою на думку Тома де Ваала бійнею у конфлікті навколо Нагірного Карабаху .
26 лютого 2007 року Міллі Меджліс Азербайджану одностайно прийняв звернення до міжнародних організацій, парламентів та урядів країн світу із закликом визнати Ходжалинську трагедію актом геноциду проти азербайджанського народу, однак досі жодна держава чи міжнародна організація не прийняла такого рішення.
Щороку у багатьох країнах світу проходять заходи, присвячені Ходжалинській різні.
Примітки
- Human Rights Watch World Report 1993 — The Former Soviet Union. (англ.)
- Human Rights Watch/Helsinki (1994). Azerbaijan: Seven Years of Conflict in Nagorno-Karabakh. New York [u.a.]: Human Rights Watch. с. 6. ISBN . Процитовано 12 березня 2014.
- de Waal, Thomas (2004). Black garden: Armenia and Azerbaijan through peace and war. ABC-CLIO. с. 172—173. ISBN . оригіналу за 3 June 2016.
- Letter dated 26 February 2015 from the Permanent Representative of the Republic of Azerbaijan to the United Nations Office at Geneva addressed to the President of the Human Rights Council [ 11 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Human Rights Watch/Helsinki, Azerbaijan: Seven Years of Conflict in Nagorno-Karabakh, [1], 1994, , (англ.)
- Журнал «Time». Tragedy Massacre in Khojaly. 16 березня 1992 р. [ 5 січня 2012 у Wayback Machine.]
(англ.)While the details are disputed, this much is plain: something grim and unconscionable happened in the Azerbaijani town of Khojaly two weeks ago. So far, some 200 dead Azerbaijanis, many of them mutilated, have been transported out of the town tucked inside the Armenian-dominated enclave of Nagorno-Karabakh for burial in neighboring Azerbaijan. The total number of dead — the Azerbaijanis claim 1,324 civilians were slaughtered, most of them women and children — is unknown.
- The New York Times. Massacre by Armenians Being Reported. 3 березня 1992 р.
Fresh evidence emerged today of a massacre of civilians by Armenian militants in Nagorno-Karabakh, a predominantly Armenian enclave of Azerbaijan.
- Leokadia Drobizheva, Rose Gottemoeller, Catherine McArdle Kelleher, Nagormo-Karabagh, Ethnic Conflict in the Post-Soviet World: Case Studies and Analysis, 1998, , (англ.)
- . Архів оригіналу за 31 липня 2010. Процитовано 9 травня 2011.
- Martin Tamcke, Koexistenz und Konfrontation: Beiträge zur jüngeren Geschichte und Gegenwartslage der orientalischen Christen, [2], Hamburg, Germany-2003,
- Human Rights Watch / Helsinki, Azerbaijan: Seven Years of Conflict in Nagorno-Karabakh, 1994, (англ.)
- Томас де Ваал. Чорний сад. Між миром та війною. Глава 11. Серпень 1991 — травень 1992 рр. Початок війни
- Human Rights Watch, Bloodshed in the Caucasus: Escalation of the Armed Conflict in Nagorno Karabakh, [3], (англ.)
- Червона зірка, 11.03.92. Карабах: війна до переможного завершення?
- . Архів оригіналу за 31 липня 2010. Процитовано 9 травня 2011.
- Юрій Гірченко. Армія Держави, Якої Немає.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 грудня 2014. Процитовано 9 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 9 травня 2011.
- Thomas Goltz. Azerbaijan Diary: A Rogue Reporter's Adventures in an Oil-Rich, War-Torn, Post-Soviet Republic. — M.E. Sharpe, 1999. — P. 119. — Том де Ваал. Чорний сад (Глава 11. Серпень 1991 — травень 1992 рр. Початок війни)
- Human Rights Watch / Rachel Denber, Robert K. Goldman, Bloodshed in the Caucasus: escalation of the armed conflict in Nagorno Karabakh, [4], 1992,
- «Alef Hajiev, the militia leader, helped Hodjali cling on for a few months with little food, no gas, no electricity and firefights around a contracting perimeter.» — Hugh Pope. Sons of the conquerors: the rise of the Turkic world. — New York: The Overlook Press, 2006. — P. 59,
- (рос.). Меморіал. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 9 травня 2011.
- Markar Melkonian. My Brother's Road: An American's Fateful Journey to Armenia. Pages 213—214. I. B. Tauris, London, 2005
- Human Rights Watch, Bloodshed in the Caucasus: Escalation of the Armed Conflict in Nagorno Karabakh, (англ.)
- Letter dated 23 April 2002 from the Chargé d'affaires a.i. of the Permanent Mission of Azerbaijan to the United Nations Office at Geneva addressed to the Chairperson of the Commission on Human Rights (англ.)
- «Антиазербайджанська революція пройшла під червоним прапором»: інтерв'ю екс-президента Азербайджану Аяза Муталібова ІА REGNUM (6.02.2006) (рос.)
- Інтерв'ю Day.Az, 04.08.2006[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Мікаел Даніелян, інтерв'ю Day.Az, 24 травня 2006 [ 4 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- «On 26 February 1992, Armenians massacred the whole population of Khodjaly and fully destroyed the city», and called on the Assembly to recognize the massacre in Khojaly as part of «genocide perpetrated by Armenians against the Azerbaijani population». Written Declaration No. 324, 2nd edition, originally tabled on 26 April 2001
- Ходжалинська різанина — злочин проти людства [ 2010-02-07 у Wayback Machine.](рос.)
- Human Rights Watch / Helsinki, Azerbaijan: Seven Years of Conflict in Nagorno-Karabakh, (англ.)
- . Архів оригіналу за 13.11.2012. Процитовано 09.05.2011.
- У Парижі вшанували пам'ять жертв Ходжалинського геноциду
- У Вашингтоні відбулась презентація фільму про Ходжалинський геноцид (рос.)
- У Великій Британії проведено поминальні церемонії у зв'язку з річницею Ходжалинського геноциду (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Khojaly massacre |
- Доповідь правозахисного центру «Меморіал» про події у Ходжали(рос.)
- Том де Ваал. «Чорний сад». Глава 11. Серпень 1991 — травень 1992 рр. Початок війни(рос.)
- Позиція Азербайджану(рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- Олексій Потапов. Трагедія у Ходжали: знати й пам'ятати (рос.)
- Позиція Нагірно-Карабаської Республіки(рос.)
- Левон Мелік-Шахназарян, Гайк Демоян — «Ходжалинська справа: особлива тека».(рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hodzhali nska rizanina takozh Hodzhalinska tragediya azerb Xocali soyqirimi vbivstvo shonajmenshe 161 osobi perevazhno mirnogo naselennya azerbajdzhanskogo pohodzhennya u mista Hodzhali virmenskimi zbrojnimi formuvannyami yake u nizci dzherel harakterizuyetsya yak najbilshe ta najzhorstokishe krovoprolittya za chasiv Pershoyi karabaskoyi vijni Hodzhali nska rizanina Hodzhalinska tragediyaMemorial zhertvam Hodzhalinskoyi rizanini u Gaazi NiderlandiMisce vbivstva Hodzhali Askeranskij rajon Nagirno Karabaska RespublikaKoordinati 39 54 40 pn sh 46 47 21 sh d 39 91111 pn sh 46 78917 sh d 39 91111 46 78917 Koordinati 39 54 40 pn sh 46 47 21 sh d 39 91111 pn sh 46 78917 sh d 39 91111 46 78917Data 26 lyutogo 1992 rokuUbiti vid 161 do 200 za danimi Human Rights Watch 485 za danimi Milli Medzhlisu Azerbajdzhanu 613 za danimi Uryadu Azerbajdzhanu Poshtova marka Azerbajdzhanu 2007 roku V nich z 25 na 26 lyutogo 1992 roku virmenski zbrojni formuvannya za uchasti deyakih vijskovosluzhbovciv 366 go polku radyanskoyi armiyi dislokovanogo u Stepanakerti nejmovirno sho rosiyani diyali bez nakazu komanduvannya zajnyali misto Hodzhali Pid chas shturmu ta pislya nogo bulo vbito sotni mirnih zhiteliv PeredistoriyaNastup virmenskih zbrojnih formuvan na naselene azerbajdzhancyami misto Hodzhali buv zumovlenij strategichnim roztashuvannyam mista Naselenij punkt znahoditsya za 10 km na pivdennij shid vid Stepanakertu na gryadi Karabaskih gir Cherez Hodzhali prohodyat dorogi Agdam Shusha Askeran Stepanakert tut roztashovano aeroport yedinij u Nagirnomu Karabahu zdatnij prijmati veliki litaki Pochinayuchi z 1988 roku Hodzhali neodnorazovo stavav epicentrom konfliktiv mizh miscevoyu ta respublikanskoyu vladoyu Virmenska storona vistupala proti togo shob vlada Azerbajdzhanu zdijsnyuvala tam intensivne budivnictvo j rozmishuvala bizhenciv azerbajdzhanciv i turkiv meshetinciv vvazhayuchi ce cilespryamovanimi diyami zi zmini demografichnoyi situaciyi u regioni Naselennya selisha yake u 1988 roci stanovilo 2135 osib do 1991 roku zbilshilos do 6300 osib u tomu chisli j za rahunok bizhenciv azerbajdzhanciv zi Stepanakertu j deyakih inshih naselenih punktiv Nagirnogo Karabahu U misti takozh oselilis 54 rodini turkiv meshetinciv z Fergani Uzbecka RSR U 1990 roci Hodzhali otrimav status mista Tut roztashovuvavsya pidrozdil ZMSP MVS Azerbajdzhanu yakij z 1990 roku kontrolyuvav aeroport Ye chislenni svidchennya pro nasilstvo ta znushannya z boku spivrobitnikiv ZMSP nad pasazhirami j pilotami virmenskoyi nacionalnosti poki aeroport she funkcionuvav Dlya zabezpechennya zajnyatosti naselennya sho rizko zroslo v misti bulo rozgornuto budivnictvo filij najkrupnishih promislovih pidpriyemstv Azerbajdzhanu zhitlovih budivel ta inshih ob yektiv pobutovogo priznachennya Z oseni 1991 roku Hodzhali bulo praktichno blokovano virmenskimi zbrojnimi formuvannyami a pislya vivodu vnutrishnih vijsk SRSR z Nagirnogo Karabahu vstanovilas povna blokada Z sichnya 1992 roku u Hodzhali ne podavalas elektroenergiya Chastina zhiteliv zalishila blokovane misto odnak povnoyi evakuaciyi mirnogo naselennya nezvazhayuchi na napolyagannya glavi azerbajdzhanskoyi vikonavchoyi vladi Hodzhali E Mamedova organizovano ne bulo U Hodzhali ne bulo telefonnogo zv yazku elektriki opalennya vodoprovidnoyi vodi Z zhovtnya 1991 roku yedinim zasobom spoluchennya iz zovnishnim svitom stali vertoloti Do 13 lyutogo 1992 roku koli bulo zdijsneno ostannij rejs vertolotu do Hodzhali zvidti zagalom evakuyuvali menshe 300 zhiteliv Kerivnikom oboroni mista buv Pid jogo kerivnictvom Hodzhali protrimavsya kilka misyaciv Rosijskij yakij proviv vlasne rozsliduvannya obstavin tragediyi stverdzhuye sho do pochatku shturmu v misti perebuvalo vid 2 do 4 tis zhiteliv vklyuchayuchi dekilka soten zahisnikiv mista Hodzhali zahishali opolchenci spivrobitniki ZMSP MVS Azerbajdzhanskoyi Respubliki j soldati Nacionalnoyi Armiyi Azerbajdzhanu Za informaciyeyu otrimanoyu z oboh storin v misti znahodilis 3 odinici bronetehniki a takozh ustanovka Alazan Za tverdzhennyam virmenskoyi storoni u Hodzhali znahodilis takozh 2 reaktivni ustanovki zalpovogo vognyu Grad Uprodovzh zimovih misyaciv 1991 92 rokiv Hodzhali perebuvav pid postijnim artilerijskim obstrilom V osnovnomu obstrili zdijsnyuvalis vnochi Mizhnarodna pravozahisna organizaciya Human Rights Watch zibrala svidchennya bizhenciv yaki vkazuyut sho deyaki obstrili mali nevporyadkovanij harakter chi buli pryamo napravleni na civilni ob yekti sho prizvodilo do zhertv sered mirnogo naselennya Shturm HodzhaliBlizko 11 godini vnochi 25 lyutogo 1992 roku rozpochavsya artilerijskij obstril Hodzhali a z 1 nochi do 4 ranku nastupnogo dnya pihotni zagoni vhodili do mista pridushivshi ostannij oseredok zahisnikiv Hodzhali do 7 ranku Deyaki dzherela takozh vkazuyut na te sho nastupu na Hodzhali bulo vzhito u richnicyu podij u Sumgayiti j vin mig rozglyadatis yak svogo rodu akt pomsti Chastina naselennya nevdovzi pislya pochatku shturmu stala zalishati Hodzhali namagayuchis piti u bik Za povidomlennyam Memorialu v rezultati obstrilu mista nevstanovlena kilkist mirnih zhiteliv zaginula na teritoriyi Hodzhali pid chas shturmu Virmenska storona praktichno vidmovilas nadati informaciyu pro kilkist zagiblih takim chinom lyudej Za danimi Human Rights Watch yaka takozh provela vlasne rozsliduvannya tragediyi po ZMSPu ta zhitelyam mista sho vidhodili virmenami ta vijskovosluzhbovcyami 366 go polku SND bulo vidkrito vogon u poli poblizu sela Nahichevanik yake todi perebuvalo pid kontrolem virmeniv Dani pro kilkist zhertv Za oficijnimi danimi rozsliduvannya zdijsnenogo azerbajdzhanskim parlamentom v rezultati ciyeyi tragediyi zaginulo vklyuchayuchi tih hto zamerz dorogoyu 485 osib Na dumku Toma de Vaala ci dani najbilsh dostovirni Okrim tih hto zaznav vognepalnih poranen desyatki lyudej zaginuli vid holodu j obmorozhennya u lisah Ponad tisyachu zhiteliv Hodzhali bulo vzyato u polon sered nih i kilka desyatkiv turkiv meshetinciv bizhenciv iz Serednoyi Aziyi Za oficijnimi danimi azerbajdzhanskoyi vladi v rezultati ciyeyi tragediyi zaginulo 613 lyudej z nih ditej 63 zhinok 106 Pohilogo viku 70 cholovik 8 rodin znisheno cilkom 25 ditej vtratili oboh batkiv 130 ditej vtratili odnogo z batkiv Poraneno 487 osib z nih ditej 76 Pobuvali u zaruchnikah 1275 osib Zniklo bezvisti 150 osib Dani pro kilkist zaruchnikiv Yak povidomlyaye Memorial do 28 bereznya 1992 roku azerbajdzhanskij storoni bulo peredano ponad 700 polonenih zhiteliv Hodzhali zatrimanih yak u samomu misti tak i dorogoyu do Agdama Osnovnu masu sered nih stanovili zhinki j diti Reakciya na podiyiReakciya Ayaza Mutalibova U interv yu za 2 kvitnya 1992 roku do togo chasu vidstavnij prezident Azerbajdzhanu Ayaz Mutalibov poklav vidpovidalnist za zlochin na nenazvani sili sho domagalis jogo vidstavki Na dumku Tomasa de Vaala takim chinom vin namagavsya primenshiti svoyu rol u nespromozhnosti zahistiti misto U interv yu 2006 roku Mutalibov sprostuvav tverdzhennya pro te sho vin zvinuvachuvav u tomu sho stalos azerbajdzhansku storonu Reakciya virmenskoyi storoni Za povidomlennyam Memorialu Verhovna Rada NKR vistupila iz zayavoyu de vislovila zhal z privodu zhorstokosti pid chas zahoplennya Hodzhali Odnak zhodnih sprob rozsliduvannya zlochiniv pov yazanih iz cimi podiyami vzhito ne bulo Oficijni posadovi osobi ne zaperechuvali sho pid chas zahoplennya Hodzhali mogli mati misce zvirstva oskilki sered chleniv virmenskih zbrojnih zagoniv buli ozlobleni lyudi chiyi rodichi buli ubiti azerbajdzhancyami a takozh osobi z kriminalnim minulim Za danimi azerbajdzhanskih ZMI deyaki virmenski pravozahisniki publichno vibachalis pered azerbajdzhancyami za riznyu u Hodzhali Mizhnarodno pravova ocinka j reakciya Dokladnishe Viznannya Hodzhalinskogo genocidu Mogili tririchnoyi Gyulmiri Mehtiyevoyi ta p yatirichnoyi divchinki iz Hodzhali na u Baku U pismovij deklaraciyi 324 chleni Parlamentskoyi asambleyi Radi Yevropi PARYe z Albaniyi Azerbajdzhanu Bolgariyi Velikoyi Britaniyi Lyuksemburgu Makedoniyi Norvegiyi j Turechchini zayavili sho 26 lyutogo 1992 roku virmeni virizali naselennya Hodzhali j cilkom znishili misto ta zvernulis do Asambleyi iz zaklikom viznati riznyu u Hodzhali chastinoyu genocidu sho provodivsya virmenami proti azerbajdzhanskogo naselennya Parlamentska asambleya Organizaciyi Islamskoyi konferenciyi uhvalila dokument vidpovidno do yakogo parlamentam 51 derzhavi rekomendovano viznati Hodzhalinsku tragediyu zlochinom proti lyudstva NaslidkiHodzhalinska rizanina stala najbilshoyu vidpovidno do danih Human Rights Watch j najzhorstokishoyu na dumku Toma de Vaala bijneyu u konflikti navkolo Nagirnogo Karabahu 26 lyutogo 2007 roku Milli Medzhlis Azerbajdzhanu odnostajno prijnyav zvernennya do mizhnarodnih organizacij parlamentiv ta uryadiv krayin svitu iz zaklikom viznati Hodzhalinsku tragediyu aktom genocidu proti azerbajdzhanskogo narodu odnak dosi zhodna derzhava chi mizhnarodna organizaciya ne prijnyala takogo rishennya Shoroku u bagatoh krayinah svitu prohodyat zahodi prisvyacheni Hodzhalinskij rizni PrimitkiHuman Rights Watch World Report 1993 The Former Soviet Union angl Human Rights Watch Helsinki 1994 Azerbaijan Seven Years of Conflict in Nagorno Karabakh New York u a Human Rights Watch s 6 ISBN 1 56432 142 8 Procitovano 12 bereznya 2014 de Waal Thomas 2004 Black garden Armenia and Azerbaijan through peace and war ABC CLIO s 172 173 ISBN 0 8147 1945 7 originalu za 3 June 2016 Letter dated 26 February 2015 from the Permanent Representative of the Republic of Azerbaijan to the United Nations Office at Geneva addressed to the President of the Human Rights Council 11 sichnya 2016 u Wayback Machine Human Rights Watch Helsinki Azerbaijan Seven Years of Conflict in Nagorno Karabakh 1 1994 ISBN 1 56432 142 8 ISBN 978 1 56432 142 8 angl Zhurnal Time Tragedy Massacre in Khojaly 16 bereznya 1992 r 5 sichnya 2012 u Wayback Machine While the details are disputed this much is plain something grim and unconscionable happened in the Azerbaijani town of Khojaly two weeks ago So far some 200 dead Azerbaijanis many of them mutilated have been transported out of the town tucked inside the Armenian dominated enclave of Nagorno Karabakh for burial in neighboring Azerbaijan The total number of dead the Azerbaijanis claim 1 324 civilians were slaughtered most of them women and children is unknown angl The New York Times Massacre by Armenians Being Reported 3 bereznya 1992 r Fresh evidence emerged today of a massacre of civilians by Armenian militants in Nagorno Karabakh a predominantly Armenian enclave of Azerbaijan Leokadia Drobizheva Rose Gottemoeller Catherine McArdle Kelleher Nagormo Karabagh Ethnic Conflict in the Post Soviet World Case Studies and Analysis 1998 ISBN 1 56324 741 0 ISBN 978 1 56324 741 5 angl Arhiv originalu za 31 lipnya 2010 Procitovano 9 travnya 2011 Martin Tamcke Koexistenz und Konfrontation Beitrage zur jungeren Geschichte und Gegenwartslage der orientalischen Christen 2 Hamburg Germany 2003 ISBN 3 8258 6819 2 Human Rights Watch Helsinki Azerbaijan Seven Years of Conflict in Nagorno Karabakh 1994 ISBN 1 56432 142 8 angl Tomas de Vaal Chornij sad Mizh mirom ta vijnoyu Glava 11 Serpen 1991 traven 1992 rr Pochatok vijni Human Rights Watch Bloodshed in the Caucasus Escalation of the Armed Conflict in Nagorno Karabakh 3 ISBN 1 56432 081 2 angl Chervona zirka 11 03 92 Karabah vijna do peremozhnogo zavershennya Arhiv originalu za 31 lipnya 2010 Procitovano 9 travnya 2011 Yurij Girchenko Armiya Derzhavi Yakoyi Nemaye PDF Arhiv originalu PDF za 5 grudnya 2014 Procitovano 9 travnya 2011 Arhiv originalu za 18 sichnya 2017 Procitovano 9 travnya 2011 Thomas Goltz Azerbaijan Diary A Rogue Reporter s Adventures in an Oil Rich War Torn Post Soviet Republic M E Sharpe 1999 P 119 Tom de Vaal Chornij sad Glava 11 Serpen 1991 traven 1992 rr Pochatok vijni Human Rights Watch Rachel Denber Robert K Goldman Bloodshed in the Caucasus escalation of the armed conflict in Nagorno Karabakh 4 1992 ISBN 1 56432 081 2 Alef Hajiev the militia leader helped Hodjali cling on for a few months with little food no gas no electricity and firefights around a contracting perimeter Hugh Pope Sons of the conquerors the rise of the Turkic world New York The Overlook Press 2006 P 59 ISBN 1 58567 804 X ros Memorial Arhiv originalu za 18 sichnya 2017 Procitovano 9 travnya 2011 Markar Melkonian My Brother s Road An American s Fateful Journey to Armenia Pages 213 214 I B Tauris London 2005 ISBN 1 85043 635 5 Human Rights Watch Bloodshed in the Caucasus Escalation of the Armed Conflict in Nagorno Karabakh ISBN 1 56432 081 2 angl Letter dated 23 April 2002 from the Charge d affaires a i of the Permanent Mission of Azerbaijan to the United Nations Office at Geneva addressed to the Chairperson of the Commission on Human Rights angl Antiazerbajdzhanska revolyuciya projshla pid chervonim praporom interv yu eks prezidenta Azerbajdzhanu Ayaza Mutalibova IA REGNUM 6 02 2006 ros Interv yu Day Az 04 08 2006 nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Mikael Danielyan interv yu Day Az 24 travnya 2006 4 grudnya 2008 u Wayback Machine ros On 26 February 1992 Armenians massacred the whole population of Khodjaly and fully destroyed the city and called on the Assembly to recognize the massacre in Khojaly as part of genocide perpetrated by Armenians against the Azerbaijani population Written Declaration No 324 2nd edition originally tabled on 26 April 2001 Hodzhalinska rizanina zlochin proti lyudstva 2010 02 07 u Wayback Machine ros Human Rights Watch Helsinki Azerbaijan Seven Years of Conflict in Nagorno Karabakh ISBN 1 56432 142 8 angl Arhiv originalu za 13 11 2012 Procitovano 09 05 2011 U Parizhi vshanuvali pam yat zhertv Hodzhalinskogo genocidu U Vashingtoni vidbulas prezentaciya filmu pro Hodzhalinskij genocid ros U Velikij Britaniyi provedeno pominalni ceremoniyi u zv yazku z richniceyu Hodzhalinskogo genocidu ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Khojaly massacre Dopovid pravozahisnogo centru Memorial pro podiyi u Hodzhali ros Tom de Vaal Chornij sad Glava 11 Serpen 1991 traven 1992 rr Pochatok vijni ros Poziciya Azerbajdzhanu ros ros ros Oleksij Potapov Tragediya u Hodzhali znati j pam yatati ros Poziciya Nagirno Karabaskoyi Respubliki ros Levon Melik Shahnazaryan Gajk Demoyan Hodzhalinska sprava osobliva teka ros ros