Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Кальвін Жан

Кальвін Жан
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (травень 2017)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (липень 2017)

Жан Ка́львін (фр. Jean Calvin; 10 липня 1509(15090710) — 27 травня 1564)  — французький протестантський проповідник, засновник кальвінізму. Автор «Institutio Christianae religionis» (1536).

Жан Кальвін
фр. Jean Calvin
image
портрет 1550-х років
Основні відомості
Ім'я при народженні:фр. Jehan Cauvin[1]
Народження10 липня 1509[3]
Нуайон, d, Королівство Франція[4][3]
Країна:image Франція
Альма-матер:Орлеанський університет, Паризький університет
Конфесія:кальвінізм
Смерть:27 травня 1564[3] (54 роки)
Женева, d[4][3]
сепсис[5]
Місце поховання:Цвинтар королів[6]
Праці й досягнення
Рід діяльності:богослов, письменник
Основні інтереси:богослів'я
Титул:пастор
Значні роботи:
Список
Попередники:d[7], d[7] і d
Послідовники:d[7]
Автограф:image
image Жан Кальвін у Вікісховищі
image Висловлюваня у Вікіцитатах
Реформація
image
* 95 тез
*
* Контрреформація
Цей шаблон:

Біографія

image
Символ (знак) кальвіністів

Жан Кальвін народився 10 липня 1509 року в місті Нуайон у французькій провінції Пікардія. У 14-річному віці навчався в Паризькому університеті гуманітарним наукам і праву. У 1525 році батько відправив його навчатися на юриста в Орлеанському університеті. У 1529—1530 роках навчався в університеті міста Бурж у юриста та гуманіста Андреа Альчато, що істотно вплинуло на світогляд Жана Кальвіна. 1532 року здобув в Орлеані докторський ступінь. Результатом його інтересу до класичної філології і взагалі гуманітарних наук став коментар до трактату Сенеки «Про милосердя» (De clementia), опублікований у 1532.

1 листопада 1533 року друг Кальвіна Ніколас Коп, обраний ректором Паризького університету, виголосив реформістську промову, яка була сприйнята в університеті як єретична. Ніколас Коп змушений був утікати з Парижа до швейцарського міста Базеля. Жана Кальвіна звинуватили в допомозі, тож йому теж довелось утекти з Парижа і жити у Франції під чужим ім'ям. У жовтні 1534 року Кальвін покинув Францію. У січні 1535 року Кальвін добрався до Базеля, приєднавшись до Ніколаса Копа.

image
Жан Кальвін

Опублікувавши у Базелі «Institutio Christianae religionis», Кальвін поїхав до Італії, де недовго працював секретарем феррарської герцогині Ренати (Рене), дочки короля Людовика XII.

У червні 1536 року Кальвін покинув Феррару, заїжджав до Парижа, звідки вирушив до Страсбурга. У зв'язку з військовими діями там, він мусив їхати через Женеву. У Женеві Кальвін зустрівся із відомим реформатором [fr] (фр. Guillaume Farel), який умовив Кальвіна поселитися в Женеві та допомагати у справах реформістської церкви. Кальвін читав лекції, 1537 року був вибраний пастором. У 1538 році вимушений був покинути Женеву, де до влади прийшли його противники. З 1538 по 1541 рр. служив священником у Страсбурзі. У 1541 році, женевський магістрат попросив Кальвіна повернутися в місто. Кальвін приїхав до Женеви, де залишався до самої смерті. Реформаторські ідеї Кальвіна не лише набули неабиякого поширення у Швейцарії, а й незабаром стали популярні у багатьох інших країнах.

Хоча Кальвін ніколи не мав світської влади, за час його життя в Женеві поступово встановився режим, що нагадував теократичну диктатуру. Проте організація кальвіністської церкви зберегла порівняно демократичний характер.

Помер Жан Кальвін 27 травня 1564 року в Женеві від хвороби, що перебігала з гарячкою, задишкою, кровохарканням —  імовірно, це був туберкульоз. Наступного дня його поховано у немаркованій могилі на кладовищі королів (Cimetière des Rois). Точне розташування могили невідоме; у XIX столітті було поставлено надгробний камінь, щоб відзначити ймовірне місце його поховання.

Державна влада

Жан Кальвін владу в державі вважав божественною. Засуджуючи феодально-монархічні кола за насильства, свавілля, беззаконня, пророкував їм Божу кару.

Кальвін вважав, що церква і світська влада в певному сенсі мають бути незалежні. Але і держава —  встановлення Бога. Тому світські посади повинні походити не від міської громади, а за божеською постановою. А це означає, що держава зобов'язана забезпечити дотримання волі божої, урочистість істинної релігії. Таким чином, держава розуміється Кальвіном як виконавчий орган церкви. Світська влада, за Кальвіном, підпорядкована владі духовній.

Державний устрій

Питання про найкращий державний устрій Кальвін уважає теоретично нерозв'язним, бо, на його думку, всяка форма правління має свої плюси та мінуси. Держава повинна охороняти власність від обману і грабунку, забезпечувати людям доступність матеріальних благ. Однак тодішні держави не тільки не гарантували власності, а й фактично здійснювали замах на неї шляхом податків, свавіллям чиновників тощо. Кальвін у своїх творах нападає на королів зі звинуваченнями в жадібності та свавіллі. Він знаходить багато слів для характеристики податкового свавілля, називаючи його розбоєм, здирством і насильством, обурюючись тим, що королі придумують нові податки й з їхньою допомогою викрадають велику частину майна, без якого не може обійтися бідний народ. [1,с. 24] На основі захисту власності Кальвін будує свої звинувачення королів у свавіллі, пихатості й егоїзмі: що могутніші государі, то важче утискують вони народ [2,с. 275] Республіка загрожує стати смутою, тиранією народу: Ми знаємо, наскільки велика нестриманість народу. Тому там, де кожному надано повну свободу, повинен виникнути величезний безлад (Коментар на Євангеліє від Іоанна). Найжахливішим злом видається Кальвінові нерозсудливість і нестриманість народу: Порівняйте тирана, що здійснює всілякі жорстокості, з народом, у якого немає ні уряду, ні влади, але всі рівні, і ви побачите, що в цьому останньому випадку серед народу неминуче виникнуть набагато більш жахливі смути, ніж якби він перебував під гнітом непомірної тиранії [2,с. 275]. З цієї причини Кальвін і вважає найкращим типом влади аристократичне правління або помірковану демократію: якщо порівняти за суттю три форми, розрізнення яких встановлено філософами, я буду наполегливо стверджувати, що аристократія або лад, який являє собою комбінацію аристократії й помірної демократії, незрівнянно кращий за будь-який інший устрій. Це доведено і досвідом усіх часів, і волею Бога, що заснував в ізраїльтян аристократію, близьку до поміркованої демократії, коли він хотів поставити їх у кращі умови [1,с. 24]

Право на боротьбу проти влади

Право на супротив тиранії Кальвін визнавав тільки за органами влади, церквою і представницькими установами. Лише коли вичерпано всі легальні форми спротиву, він допускав непокору і повалення тирана. Монархи — це земні боги, намісники бога [1,с. 23]. Непокора їм —  найбільше святотатство: влада від бога, навіть якщо король  розбійник, то всі ті, хто має право меча і суспільну владу, —  раби божі, навіть якщо вони тирани чи розбійники. Але якщо правитель перестає бути захисником церкви та не виконує її приписів, то автоматично стає простим тираном. Кальвін прямо рекомендує: Краще плюнути в обличчя безбожному королю, ніж коритися його велінням…. Якщо люди накажуть нам що-небудь противне волі бога, це не повинно мати для нас ніякого значення, і ми не повинні звертати при цьому увагу на звання цієї особи. Повчання Кальвіна закінчується чіткими словами: Краще коритися Богу, ніж людям [1,с. 27]. Однак непокора та опір —  речі різні. Опиратися і мстити тиранові не можна: якщо нас жорстоко пригнічує нелюдський государ, якщо нас грабує і розоряє жадібний або марнотратний государ, якщо нас зневажає і погано захищає недбалий правитель, навіть в тому випадку, якщо нечестивий і богохульний правитель буде переслідувати нас за віру, то перш всього викличемо в пам'яті ті образи, які ми заподіяли господу, вони безсумнівно виправляються цими лихами. Це породить в нас почуття смирення і зломить наше терпіння. А потім будемо пам'ятати, що не наша справа виправляти таке зло, нам залишається тільки молити бога про допомогу, в його руці серця королів і долі королівств [1,с. 23]. Тим не менш, якщо окремим людям не можна чинити опір тиранові, представникам місцевої влади це ставиться в обов'язок: Якщо існують посадові особи, встановлені для захисту народу та стримування надмірної жадібності й свавілля государів, —  такі були колись ефори, поставлені проти лакедемонських царів, або народні трибуни, поставлені проти римських консулів, або , поставлені проти сенату в Афінах; нині користуються цією владою в окремих державах три стани, коли вони збираються, —  то я не забороняю, такій владі виступати проти непомірності і жорстокості государів згідно зі своїми посадами, і якщо вони дивляться крізь пальці на те, що государі незаконно гноблять бідний народ, я вважаю, що їх потрібно звинуватити за це потурання, яким вони злочинно змінюють свободи народу, захисниками якої вони поставлені богом [1,с. 28]. І все ж ніяких заколотів, насильств і різких демонстрацій. Тільки, коли не допомагають реформи та опір на конституційній основі, можна закликати християн до відкритої непокори аж до повалення тирана. Безбожних тиранів карає промисел Божий: Кальвін проповідував набожність, доброчесність, працьовитість і покірність владі, закликав додержуватись морального закону.

Цікаві факти

image
Institutio christianae religionis, 1597

Тих мешканців Женеви, які не бажали коритися новим порядкам, позбавляли громадянських прав, виганяли з міста, навіть страчували. Всіх приголомшила доля іспанського лікаря-католика Мігеля Сервета (*1511–†1553). За виступи проти католицької церкви його переслідувала інквізиція, він сподівався знайти порятунок у Женеві. Проте Кальвіна не влаштовували погляди М. Сервета, звичка брати все під сумнів. «Женевський папа» звинуватив М.Сервета в єресі, присудив до спалення на вогнищі (за даними дослідника Алістера Мак-Грата вирок було винесено магістратом (радою) Женеви за тодішніми законами для єретиків. Кальвін дав висновок теологічним поглядам Сервета, який став підставою у звинуваченні у єресі та відповідному покаранні за це).

Примітки

  1. CiNii
    d:Track:Q10726338
  2. Cohen S. G. John Calvin (1509-1564) French churchman and religious reformer // Allergy proceedings : the official journal of regional and state allergy societies. — Providence: OceanSide, 1995. — Vol. 16, Iss. 5. — P. 276–278. — ISSN 1046-9354
    d:Track:Q18383d:Track:Q48883251d:Track:Q61647171d:Track:Q61750563d:Track:Q26840013
  3. Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
    d:Track:Q70d:Track:Q642074
  4. Кальвин Жан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. https://books.google.ru/books?id=Vknr2VQSif8C&pg=PA66
  6. Kathari S., Riliet N. Histoire et Guide des cimetières genevois — Genève: Éditions Slatkine, 2009. — P. 502. —
    d:Track:Q3579511d:Track:Q71d:Track:Q110257565
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  8. іноді — Іван Кальвін → Див.: Кальвін І. Інституція, або Навчання християнської релігії [ 5 липня 2015 у Wayback Machine.]. Ukrainian Evangelical Alliance of North America. — Атланта-Торонто, 1986.
  9. Теодор Беза Життя Жана Кальвіна [ 20 квітня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  10. ossel, Patrice (1994), Une visite du cimetière de Plainpalais, Les Iles futures; Palfi, Véronique (2003), Le Cimetière des Rois, De l'hôpital des pestiférés au cimetière de Plainpalais, Cinq siècle d'histoire, étude historique pour la Conservation architecturale de la Ville de Genève (фр.)

Джерела

  • Капелюш Ф. Религия раннего капитализма. — М., 1931. (рос.)
  • Поршнев Б. Ф. Кальвин и кальвинизм //Вопросы истории религии и атеизма. — М., 1958. (рос.)
  • Демиденко Г. Г. Історія вчень про право і державу. Навчальний посібник. — Харків: Консум, 2004. — 432 c.
  • Кальвін] І. Інституція або Навчання християнської релігії [ 5 липня 2015 у Wayback Machine.]. Ukrainian Evangelical Alliance of North America. — Атланта-Торонто, 1986.

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан Кальвін
  • Традиції і новаторство у вченні Жана Кальвіна [ 4 грудня 2013 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami traven 2017 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lipen 2017 Zhan Ka lvin fr Jean Calvin 10 lipnya 1509 15090710 27 travnya 1564 francuzkij protestantskij propovidnik zasnovnik kalvinizmu Avtor Institutio Christianae religionis 1536 Zhan Kalvinfr Jean Calvinportret 1550 h rokivOsnovni vidomostiIm ya pri narodzhenni fr Jehan Cauvin 1 Narodzhennya10 lipnya 1509 3 Nuajon d Korolivstvo Franciya 4 3 Krayina FranciyaAlma mater Orleanskij universitet Parizkij universitetKonfesiya kalvinizmSmert 27 travnya 1564 3 54 roki Zheneva d 4 3 sepsis 5 Misce pohovannya Cvintar koroliv 6 Praci j dosyagnennyaRid diyalnosti bogoslov pismennikOsnovni interesi bogosliv yaTitul pastorZnachni roboti Spisok Instituciya hristiyanskoyi religiyiPoperedniki d 7 d 7 i dPoslidovniki d 7 Avtograf Zhan Kalvin u VikishovishiVislovlyuvanya u Vikicitatah Reformaciya 95 tez Kontrreformaciya Ruh i Protestantizm Reformaciya v Nimechchini Lyuteranstvo Anabaptizm Reformaciya u Shvejcariyi Kalvinizm Reformaciya v Niderlandah Menonitstvo Reformaciya v Angliyi Anglikanstvo Puritanstvo Reformaciya v Shotlandiyi Presviterianstvo Reformaciya u Franciyi Gugenoti Reformaciya v Polshi Socinianstvo Reformaciya v Italiyi Reformaciya v Chehiyi Klyuchovi podiyi Lejpcizkij disput Vormskij edikt Selyanska vijna v Nimechchini Shpayerska protestaciya Marburzkij disput Augsburzkij rejhstag Augsburzkij mir Vestfalskij mir Martin Lyuter Nimechchina 1483 1546 Filip Melanhton Nimechchina 1497 1560 Gans Tausen Daniya 1494 1561 Olaus Petri Shveciya 1493 1552 Ulrih Cvingli Shvejcariya 1484 1531 Zhan Kalvin Shvejcariya 1509 1564 Tomas Kranmer Angliya 1489 1556 Dzhon Noks Shotlandiya 1514 1572 Fausto Soccini Polsha 1539 1604 Predtechi Reformaciyi Valdensi Avinjonskij polon Pap 1309 1377 Lollardi Zahidna shizma 1378 1417 Gusitski vijni 1420 do 1434 Pivnichne Vidrodzhennya Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvatiBiografiyaSimvol znak kalvinistiv Zhan Kalvin narodivsya 10 lipnya 1509 roku v misti Nuajon u francuzkij provinciyi Pikardiya U 14 richnomu vici navchavsya v Parizkomu universiteti gumanitarnim naukam i pravu U 1525 roci batko vidpraviv jogo navchatisya na yurista v Orleanskomu universiteti U 1529 1530 rokah navchavsya v universiteti mista Burzh u yurista ta gumanista Andrea Alchato sho istotno vplinulo na svitoglyad Zhana Kalvina 1532 roku zdobuv v Orleani doktorskij stupin Rezultatom jogo interesu do klasichnoyi filologiyi i vzagali gumanitarnih nauk stav komentar do traktatu Seneki Pro miloserdya De clementia opublikovanij u 1532 1 listopada 1533 roku drug Kalvina Nikolas Kop obranij rektorom Parizkogo universitetu vigolosiv reformistsku promovu yaka bula sprijnyata v universiteti yak yeretichna Nikolas Kop zmushenij buv utikati z Parizha do shvejcarskogo mista Bazelya Zhana Kalvina zvinuvatili v dopomozi tozh jomu tezh dovelos utekti z Parizha i zhiti u Franciyi pid chuzhim im yam U zhovtni 1534 roku Kalvin pokinuv Franciyu U sichni 1535 roku Kalvin dobravsya do Bazelya priyednavshis do Nikolasa Kopa Zhan Kalvin Opublikuvavshi u Bazeli Institutio Christianae religionis Kalvin poyihav do Italiyi de nedovgo pracyuvav sekretarem ferrarskoyi gercogini Renati Rene dochki korolya Lyudovika XII U chervni 1536 roku Kalvin pokinuv Ferraru zayizhdzhav do Parizha zvidki virushiv do Strasburga U zv yazku z vijskovimi diyami tam vin musiv yihati cherez Zhenevu U Zhenevi Kalvin zustrivsya iz vidomim reformatorom fr fr Guillaume Farel yakij umoviv Kalvina poselitisya v Zhenevi ta dopomagati u spravah reformistskoyi cerkvi Kalvin chitav lekciyi 1537 roku buv vibranij pastorom U 1538 roci vimushenij buv pokinuti Zhenevu de do vladi prijshli jogo protivniki Z 1538 po 1541 rr sluzhiv svyashennikom u Strasburzi U 1541 roci zhenevskij magistrat poprosiv Kalvina povernutisya v misto Kalvin priyihav do Zhenevi de zalishavsya do samoyi smerti Reformatorski ideyi Kalvina ne lishe nabuli neabiyakogo poshirennya u Shvejcariyi a j nezabarom stali populyarni u bagatoh inshih krayinah Hocha Kalvin nikoli ne mav svitskoyi vladi za chas jogo zhittya v Zhenevi postupovo vstanovivsya rezhim sho nagaduvav teokratichnu diktaturu Prote organizaciya kalvinistskoyi cerkvi zberegla porivnyano demokratichnij harakter Pomer Zhan Kalvin 27 travnya 1564 roku v Zhenevi vid hvorobi sho perebigala z garyachkoyu zadishkoyu krovoharkannyam imovirno ce buv tuberkuloz Nastupnogo dnya jogo pohovano u nemarkovanij mogili na kladovishi koroliv Cimetiere des Rois Tochne roztashuvannya mogili nevidome u XIX stolitti bulo postavleno nadgrobnij kamin shob vidznachiti jmovirne misce jogo pohovannya Derzhavna vladaZhan Kalvin vladu v derzhavi vvazhav bozhestvennoyu Zasudzhuyuchi feodalno monarhichni kola za nasilstva svavillya bezzakonnya prorokuvav yim Bozhu karu Kalvin vvazhav sho cerkva i svitska vlada v pevnomu sensi mayut buti nezalezhni Ale i derzhava vstanovlennya Boga Tomu svitski posadi povinni pohoditi ne vid miskoyi gromadi a za bozheskoyu postanovoyu A ce oznachaye sho derzhava zobov yazana zabezpechiti dotrimannya voli bozhoyi urochistist istinnoyi religiyi Takim chinom derzhava rozumiyetsya Kalvinom yak vikonavchij organ cerkvi Svitska vlada za Kalvinom pidporyadkovana vladi duhovnij Derzhavnij ustrijPitannya pro najkrashij derzhavnij ustrij Kalvin uvazhaye teoretichno nerozv yaznim bo na jogo dumku vsyaka forma pravlinnya maye svoyi plyusi ta minusi Derzhava povinna ohoronyati vlasnist vid obmanu i grabunku zabezpechuvati lyudyam dostupnist materialnih blag Odnak todishni derzhavi ne tilki ne garantuvali vlasnosti a j faktichno zdijsnyuvali zamah na neyi shlyahom podatkiv svavillyam chinovnikiv tosho Kalvin u svoyih tvorah napadaye na koroliv zi zvinuvachennyami v zhadibnosti ta svavilli Vin znahodit bagato sliv dlya harakteristiki podatkovogo svavillya nazivayuchi jogo rozboyem zdirstvom i nasilstvom oburyuyuchis tim sho koroli pridumuyut novi podatki j z yihnoyu dopomogoyu vikradayut veliku chastinu majna bez yakogo ne mozhe obijtisya bidnij narod 1 s 24 Na osnovi zahistu vlasnosti Kalvin buduye svoyi zvinuvachennya koroliv u svavilli pihatosti j egoyizmi sho mogutnishi gosudari to vazhche utiskuyut voni narod 2 s 275 Respublika zagrozhuye stati smutoyu tiraniyeyu narodu Mi znayemo naskilki velika nestrimanist narodu Tomu tam de kozhnomu nadano povnu svobodu povinen viniknuti velicheznij bezlad Komentar na Yevangeliye vid Ioanna Najzhahlivishim zlom vidayetsya Kalvinovi nerozsudlivist i nestrimanist narodu Porivnyajte tirana sho zdijsnyuye vsilyaki zhorstokosti z narodom u yakogo nemaye ni uryadu ni vladi ale vsi rivni i vi pobachite sho v comu ostannomu vipadku sered narodu neminuche viniknut nabagato bilsh zhahlivi smuti nizh yakbi vin perebuvav pid gnitom nepomirnoyi tiraniyi 2 s 275 Z ciyeyi prichini Kalvin i vvazhaye najkrashim tipom vladi aristokratichne pravlinnya abo pomirkovanu demokratiyu yaksho porivnyati za suttyu tri formi rozriznennya yakih vstanovleno filosofami ya budu napoleglivo stverdzhuvati sho aristokratiya abo lad yakij yavlyaye soboyu kombinaciyu aristokratiyi j pomirnoyi demokratiyi nezrivnyanno krashij za bud yakij inshij ustrij Ce dovedeno i dosvidom usih chasiv i voleyu Boga sho zasnuvav v izrayiltyan aristokratiyu blizku do pomirkovanoyi demokratiyi koli vin hotiv postaviti yih u krashi umovi 1 s 24 Pravo na borotbu proti vladiPravo na suprotiv tiraniyi Kalvin viznavav tilki za organami vladi cerkvoyu i predstavnickimi ustanovami Lishe koli vicherpano vsi legalni formi sprotivu vin dopuskav nepokoru i povalennya tirana Monarhi ce zemni bogi namisniki boga 1 s 23 Nepokora yim najbilshe svyatotatstvo vlada vid boga navit yaksho korol rozbijnik to vsi ti hto maye pravo mecha i suspilnu vladu rabi bozhi navit yaksho voni tirani chi rozbijniki Ale yaksho pravitel perestaye buti zahisnikom cerkvi ta ne vikonuye yiyi pripisiv to avtomatichno staye prostim tiranom Kalvin pryamo rekomenduye Krashe plyunuti v oblichchya bezbozhnomu korolyu nizh koritisya jogo velinnyam Yaksho lyudi nakazhut nam sho nebud protivne voli boga ce ne povinno mati dlya nas niyakogo znachennya i mi ne povinni zvertati pri comu uvagu na zvannya ciyeyi osobi Povchannya Kalvina zakinchuyetsya chitkimi slovami Krashe koritisya Bogu nizh lyudyam 1 s 27 Odnak nepokora ta opir rechi rizni Opiratisya i mstiti tiranovi ne mozhna yaksho nas zhorstoko prignichuye nelyudskij gosudar yaksho nas grabuye i rozoryaye zhadibnij abo marnotratnij gosudar yaksho nas znevazhaye i pogano zahishaye nedbalij pravitel navit v tomu vipadku yaksho nechestivij i bogohulnij pravitel bude peresliduvati nas za viru to persh vsogo viklichemo v pam yati ti obrazi yaki mi zapodiyali gospodu voni bezsumnivno vipravlyayutsya cimi lihami Ce porodit v nas pochuttya smirennya i zlomit nashe terpinnya A potim budemo pam yatati sho ne nasha sprava vipravlyati take zlo nam zalishayetsya tilki moliti boga pro dopomogu v jogo ruci sercya koroliv i doli korolivstv 1 s 23 Tim ne mensh yaksho okremim lyudyam ne mozhna chiniti opir tiranovi predstavnikam miscevoyi vladi ce stavitsya v obov yazok Yaksho isnuyut posadovi osobi vstanovleni dlya zahistu narodu ta strimuvannya nadmirnoyi zhadibnosti j svavillya gosudariv taki buli kolis efori postavleni proti lakedemonskih cariv abo narodni tribuni postavleni proti rimskih konsuliv abo postavleni proti senatu v Afinah nini koristuyutsya ciyeyu vladoyu v okremih derzhavah tri stani koli voni zbirayutsya to ya ne zaboronyayu takij vladi vistupati proti nepomirnosti i zhorstokosti gosudariv zgidno zi svoyimi posadami i yaksho voni divlyatsya kriz palci na te sho gosudari nezakonno gnoblyat bidnij narod ya vvazhayu sho yih potribno zvinuvatiti za ce poturannya yakim voni zlochinno zminyuyut svobodi narodu zahisnikami yakoyi voni postavleni bogom 1 s 28 I vse zh niyakih zakolotiv nasilstv i rizkih demonstracij Tilki koli ne dopomagayut reformi ta opir na konstitucijnij osnovi mozhna zaklikati hristiyan do vidkritoyi nepokori azh do povalennya tirana Bezbozhnih tiraniv karaye promisel Bozhij Kalvin propoviduvav nabozhnist dobrochesnist pracovitist i pokirnist vladi zaklikav doderzhuvatis moralnogo zakonu Cikavi faktiInstitutio christianae religionis 1597 Tih meshkanciv Zhenevi yaki ne bazhali koritisya novim poryadkam pozbavlyali gromadyanskih prav viganyali z mista navit strachuvali Vsih prigolomshila dolya ispanskogo likarya katolika Migelya Serveta 1511 1553 Za vistupi proti katolickoyi cerkvi jogo peresliduvala inkviziciya vin spodivavsya znajti poryatunok u Zhenevi Prote Kalvina ne vlashtovuvali poglyadi M Serveta zvichka brati vse pid sumniv Zhenevskij papa zvinuvativ M Serveta v yeresi prisudiv do spalennya na vognishi za danimi doslidnika Alistera Mak Grata virok bulo vineseno magistratom radoyu Zhenevi za todishnimi zakonami dlya yeretikiv Kalvin dav visnovok teologichnim poglyadam Serveta yakij stav pidstavoyu u zvinuvachenni u yeresi ta vidpovidnomu pokaranni za ce PrimitkiCiNii d Track Q10726338 Cohen S G John Calvin 1509 1564 French churchman and religious reformer Allergy proceedings the official journal of regional and state allergy societies Providence OceanSide 1995 Vol 16 Iss 5 P 276 278 ISSN 1046 9354 d Track Q18383d Track Q48883251d Track Q61647171d Track Q61750563d Track Q26840013 Historische Lexikon der Schweiz Dictionnaire historique de la Suisse Dizionario storico della Svizzera Bern 1998 d Track Q70d Track Q642074 Kalvin Zhan Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https books google ru books id Vknr2VQSif8C amp pg PA66 Kathari S Riliet N Histoire et Guide des cimetieres genevois Geneve Editions Slatkine 2009 P 502 ISBN 978 2 8321 0372 2 d Track Q3579511d Track Q71d Track Q110257565 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 inodi Ivan Kalvin Div Kalvin I Instituciya abo Navchannya hristiyanskoyi religiyi 5 lipnya 2015 u Wayback Machine Ukrainian Evangelical Alliance of North America Atlanta Toronto 1986 Teodor Beza Zhittya Zhana Kalvina 20 kvitnya 2020 u Wayback Machine angl ossel Patrice 1994 Une visite du cimetiere de Plainpalais Les Iles futures Palfi Veronique 2003 Le Cimetiere des Rois De l hopital des pestiferes au cimetiere de Plainpalais Cinq siecle d histoire etude historique pour la Conservation architecturale de la Ville de Geneve fr DzherelaKapelyush F Religiya rannego kapitalizma M 1931 ros Porshnev B F Kalvin i kalvinizm Voprosy istorii religii i ateizma M 1958 ros Demidenko G G Istoriya vchen pro pravo i derzhavu Navchalnij posibnik Harkiv Konsum 2004 432 c Kalvin I Instituciya abo Navchannya hristiyanskoyi religiyi 5 lipnya 2015 u Wayback Machine Ukrainian Evangelical Alliance of North America Atlanta Toronto 1986 LiteraturaN Kochan Kalvin Zhan Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 309 ISBN 978 966 611 818 2 Kalvin Zhan Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaKalvin Zhan Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Kalvin 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 21 ISBN 966 7492 03 6 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhan Kalvin Tradiciyi i novatorstvo u vchenni Zhana Kalvina 4 grudnya 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ