Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кали́нівка (МФА: [kɐˈɫɪɲiu̯kɐ] (
| село Калинівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Миколаївська область | ||||
| Район | Миколаївський район | ||||
| Громада | Воскресенська селищна громада | ||||
| Облікова картка | село Калинівка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1790 | ||||
| Населення | 3471 особа (2001) | ||||
| Поштовий індекс | 57212 | ||||
| Телефонний код | +380 512 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 20 м | ||||
| Водойми | річка Інгул | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | с. Калинівка, | ||||
| Карта | |||||
  Калинівка | |||||
 Калинівка | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Розташування
Розташована на лівому березі річки Інгул, за 18 км від Миколаєва. Відстань до найближчої залізничної станції Горохівка на лінії Миколаїв-Долинська — 8 км. Біля села проходить автодорога Миколаїв — Кривий Ріг.
Історія
Давні часи
На території, де розташована Калинівка виявлені залишки кількох поселень епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.) і скіфського часу (IV-III ст. до н. е.), грецьких поселень II ст. до н. е. — перші століття н. е. Розкопано також поховання у кургані і знайдена кам'яна скульптура скіфської доби.
Російська імперія
До 1775 р. на місці сучасного села був розташований зимівник запорожця Карпа Островерха, від якого поселення отримало назву Карпівка.
У 1790 р. тут було засновано Адміралтейське поселення, назване Калинівкою через порослий верболозом і калиною берег Інгулу. Тут поселилися ремісники Миколаївської суднобудівної верфі. У поселенні осідали також відставні солдати і селяни, що працювали на Богоявленській канатній фабриці.
У 1795 р. у Калинівці проживали 81 чоловік і 72 жінки. Пізніше царський уряд переселив сюди засуджених на каторгу селян з Малоросійської, Київської, Волинської та інших губерній. Основними заняттями поселенців були скотарство і землеробство. Разом з тим, через залежність від адміралтейства, вони обслуговували підприємства морського відомства. Чоловіки у віці від 16 до 60 років щорічно по три місяці працювали на Миколаївській суднобудівній верфі. Їх заробітна плата була мізерною — 2 руб. 70 коп на місяць, або 32 руб. 40 коп. на рік.
З розвитком кораблебудування і виникненням нових підприємств у Миколаєві зростало й населення Калинівки. Тут селилися родини робітників суднобудівного заводу. У 1811 р. в селі мешкало 643 особи, а в 1836 році — вже 1306.
У 1859 р. в користуванні мешканців Калинівки, яких у той час налічувалося 2268 (344 дворів), перебувало 6777 десятин землі, з них орної, сіножатей та толоки — 6317. Церква володіла 120 десятинами. В селі були три вітряні і чотири водяні млини.
У 1861 р. Калинівка була перетворена в передмістя, а жителі його звільнено від усіх робіт у адміралтействі.
З 1877 р. Калинівка стала посадом, що знаходився в підпорядкуванні Херсонської губернської адміністрації.
В кінці XIX ст. населення посада становило 3380 осіб (618 господарств). Основним їх заняттям було землеробство. Діяли 25 млинів, 11 торгових закладів.
Напередодні Першої світової війни в Калинівці проживало 5652 людини.
Українська Народна Республіка
Перша радянська окупація
Навесні 1921 року в Калинівці Комуністи і комсомольці організували і здійснили Голодомор.
У 1924 р. в Калинівці мешкало 4380 осіб, а через два роки, за даними перепису населення, тут налічувалося 4470 мешканців, 1006 господарств. У 1920 р. почав працювати фельдшерський пункт, в 1922 р. — амбулаторія.
Ще в 1919 р. в селі був створений народний хор. 7 листопада 1920 р. у Калинівці відкрився театр на 180 місць, на базі якого в 1923 р. утворився перший в Миколаївській окрузі сільський клуб імені Т. Г. Шевченка.
До кінця 30-х рр.. у Калинівці проживало понад 4500 осіб . Майже половина дорослого населення була зайнята на промислових підприємствах Миколаєва.
Друга світова війна
16 серпня 1941 року Калинівку захопили німецькі війська. За 2,5 роки німецької окупації німці розстріляли близько 10 тис. військовополонених (Калинівка була місцем знищення військовополонених з різних концтаборів, розташованих на території області). У роки німецької окупації в селі діяла антинімецьки налаштована підпільна група. На світанку 22 березня 1944 воїни 34-го гвардійського стрілецького корпусу 6-ї армії (командир корпусу генерал-лейтенант Д. І. Рябишев) вибили німців із села.
Близько 400 односельців воювали на фронтах Другої світової війни, 196 з них загинули, 86 — нагороджені орденами і медалями Союзу РСР.
Друга радянська окупація
В 1951 році в результаті Радянсько-польського обміну ділянками територій на територію села було насильно переселено мешканців сіл Вільховець, Панищів, Соколе, Соколова Воля, Стерв'яжик, Хревт, Ялове, Ясінь Дрогобицької області (нині територія Польщі).
У 1950 р. завершено електрифікацію села, розгорнулися іригаційні та меліоративні роботи. Для селян було споруджено 209 житлових будинків. У 1950 р. в селі діяла лікарська дільниця (амбулаторія та стаціонарне відділення на п'ять ліжок), котру обслуговували фельдшер і акушерка. Згодом запрацювали амбулаторія, аптека, у яких працювало вісім медпрацівників, з них два лікаря, шестеро людей середнього медперсоналу. Головним лікарем в Калинівській лікарні був, випускник Одеського медичного університету ім. Пирогова, Засл. донор СРСР, Холявко Анатолій Іванович. Він був унікальним, високоосвіченим лікарем, який лікував навіть дуже складні хвороби, які можливо було лікувати тільки в обласному центрі. Сільчани його дуже поважали, бо рівень медичного обслуговування був на високому рівні. Були дитячі ясла та дитсадок на 60 місць. У середній школі За керівництва колгоспом ім. Леніна, Героя Соціалістичної праці, Танченко Степана Дмитровича, була побудована в 1967 р. двоповерхова сучасна школа, де займалося 500 учнів і працювало 35 вчителів. Під час керівництва колгоспом, Танченко С. Д. був побудований водопровід та вулиці були покриті твердим асфальтним покриттям, по сучасним технологіям. На краю села, над річкою був великий колгоспний фруктовий сад та виноградники.
У Калинівці 96 колгоспників відзначені урядовими нагородами. Ордена Леніна удостоєні доярка А. П. Нікітіна і бригадир І. І. Моторний, орденів Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора — тракторист І. С. Сторчеус, який пропрацював на одному тракторі чверть століття. Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджені ланкова В. П. Осипова, доярка Г. Г. Фільтанович, механізатори І. С. Кобилкін, М. І. Ніконов, В. Є. Петров.
Україна
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3727 осіб, з яких 1722 чоловіки та 2005 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3488 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 92,57 % |
| російська | 6,57 % |
| молдовська | 0,26 % |
| вірменська | 0,23 % |
| болгарська | 0,06 % |
| білоруська | 0,03 % |
| гагаузька | 0,03 % |
| інші | 0,25 % |
Відомі земляки
Уродженцями села є:
- Баклан Андрій Якович (1917—1985) — льотчик, Герой Радянського Союзу.
- Непсов Сергій Олександрович (1994—2017) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- (1956) — український співак. Лауреат Всеукраїнських конкурсів. Закінчив Одеську державну консерваторію ім. А. В. Нежданової в класі Нродної артистки України, академіка, професора Поліванової Галини Анатолівни. Після закінчення Одеської державної консерваторії з 13 Жовтня 1982 року почав працювати солістом-вокалістом в Одеській обласній філармонії. З 1994 року по1998 рік працював за контрактом як соліст- вокаліст у Німеччині (Баварія. м.Мюнхен) Гастролював у таких країнах як Італія, Австрія, Швейцарія, Люксембург, Сполучені Штати Америки та інші країни.. У 1998 році заснував та був власником та директором ТФ "Козакен - Концерт Інтернешл" Провів багато творчих проектів. Самі великі і важливі це організував та очолив гастролі в Італію (о.Сіцілія) Одеського Сімфонічного оркестру за що був нагороджений італійською організацією "KIWANIS CLUB AUGUSTA" у 2000 році та гастрольне турне всесвітньо відомого Віденского Штраус - Оркестру з Австрії в Україні. Живе і працює зараз в м. Одесі
- (1923—1944) — льотчик, тричі орденоносець, збитий під час боїв за визволення Одеси, у якій йому встановлено пам'ятник.
- Пономаренко Іван Вікторович (1945-2019) — український оперний співак, баритон, Народний артист України. (11.04.1945 - 11.04.2019 р.р.) Закінчив Одеську державну консерваторію ім.А.В.Нежданової. в класі професора, Ольги Миколаївни Благовідової. У 1974 році здобув першу премію на Всесоюзному конкурсі імені М. Глінки. А пізніше став переможцем у Міжнародному конкурсі вокалістів ім. П.І.Чайковського у Москві, Перша премія та Золота медаль. З того ж року — соліст Одеського театру опери і балету а пізніше, з 1981 року ведучий соліст Національної опери України у Києві. Помер 11 квітня 2019 року у місті Києві.
- Танченко Степан Дмитрович (1911 — ?) — Голова колгоспу ім. Леніна, нагороджений Золотою Зіркою «Герой Соціалістичної Праці».
- — головний лікар Калинівської лікарні. .
- Шаповаленко Семен Тихонович (1913—1942) — кулеметник, Герой Радянського Союзу.
Переписи населення
1795 рік. ДАМО Ф.243, оп.1, спр.106. Ревізька казка адміралтейських поселень Воскресенськ та Калинівка. Дивитись онлайн [Архівовано 9 березня 2018 у Wayback Machine.].
1812 рік. ДАМО Ф.246, оп. 2, спр. 16. Перепис адміралтейських поселень Воскресенське та Калинівка. Дивитись онлайн [Архівовано 10 березня 2018 у Wayback Machine.].
1835 рік. ДАМО Ф.222, оп. 1, спр. 41.Ревізька казка адмиралтейських поселян Калинівки. Дивитись онлайн [Архівовано 9 березня 2018 у Wayback Machine.].
Примітки
- Погода в селі Калинівці
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- Село Калинівка на сайті Верховної Ради України
- Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 772 с. — 15 000 прим. Калинівка [ 13 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Калиновка на Ингуле // Николаевский Базар [ 27 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kalinivka Kali nivka MFA kɐˈɫɪɲiu kɐ prosluhati do 1790 r Karpivka selo v Ukrayini u Voskresenskij selishnij gromadi Mikolayivskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Naselennya stanovit 3 471 osobu selo KalinivkaGerb Kalinivki Vitovskij rajon Prapor Kalinivki Vitovskij rajon Krayina UkrayinaOblast Mikolayivska oblastRajon Mikolayivskij rajonGromada Voskresenska selishna gromadaOblikova kartka selo Kalinivka Osnovni daniZasnovane 1790Naselennya 3471 osoba 2001 Poshtovij indeks 57212Telefonnij kod 380 512Geografichni daniGeografichni koordinati 47 02 49 pn sh 32 10 50 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 20 mVodojmi richka IngulMisceva vladaAdresa radi s Kalinivka KartaKalinivkaKalinivkaMapa Kalinivka u VikishovishiRoztashuvannyaRoztashovana na livomu berezi richki Ingul za 18 km vid Mikolayeva Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Gorohivka na liniyi Mikolayiv Dolinska 8 km Bilya sela prohodit avtodoroga Mikolayiv Krivij Rig IstoriyaDavni chasi Na teritoriyi de roztashovana Kalinivka viyavleni zalishki kilkoh poselen epohi bronzi II tisyacholittya do n e i skifskogo chasu IV III st do n e greckih poselen II st do n e pershi stolittya n e Rozkopano takozh pohovannya u kurgani i znajdena kam yana skulptura skifskoyi dobi Rosijska imperiya Do 1775 r na misci suchasnogo sela buv roztashovanij zimivnik zaporozhcya Karpa Ostroverha vid yakogo poselennya otrimalo nazvu Karpivka U 1790 r tut bulo zasnovano Admiraltejske poselennya nazvane Kalinivkoyu cherez poroslij verbolozom i kalinoyu bereg Ingulu Tut poselilisya remisniki Mikolayivskoyi sudnobudivnoyi verfi U poselenni osidali takozh vidstavni soldati i selyani sho pracyuvali na Bogoyavlenskij kanatnij fabrici U 1795 r u Kalinivci prozhivali 81 cholovik i 72 zhinki Piznishe carskij uryad pereseliv syudi zasudzhenih na katorgu selyan z Malorosijskoyi Kiyivskoyi Volinskoyi ta inshih gubernij Osnovnimi zanyattyami poselenciv buli skotarstvo i zemlerobstvo Razom z tim cherez zalezhnist vid admiraltejstva voni obslugovuvali pidpriyemstva morskogo vidomstva Choloviki u vici vid 16 do 60 rokiv shorichno po tri misyaci pracyuvali na Mikolayivskij sudnobudivnij verfi Yih zarobitna plata bula mizernoyu 2 rub 70 kop na misyac abo 32 rub 40 kop na rik Z rozvitkom korablebuduvannya i viniknennyam novih pidpriyemstv u Mikolayevi zrostalo j naselennya Kalinivki Tut selilisya rodini robitnikiv sudnobudivnogo zavodu U 1811 r v seli meshkalo 643 osobi a v 1836 roci vzhe 1306 U 1859 r v koristuvanni meshkanciv Kalinivki yakih u toj chas nalichuvalosya 2268 344 dvoriv perebuvalo 6777 desyatin zemli z nih ornoyi sinozhatej ta toloki 6317 Cerkva volodila 120 desyatinami V seli buli tri vitryani i chotiri vodyani mlini U 1861 r Kalinivka bula peretvorena v peredmistya a zhiteli jogo zvilneno vid usih robit u admiraltejstvi Z 1877 r Kalinivka stala posadom sho znahodivsya v pidporyadkuvanni Hersonskoyi gubernskoyi administraciyi V kinci XIX st naselennya posada stanovilo 3380 osib 618 gospodarstv Osnovnim yih zanyattyam bulo zemlerobstvo Diyali 25 mliniv 11 torgovih zakladiv Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni v Kalinivci prozhivalo 5652 lyudini Ukrayinska Narodna Respublika Persha radyanska okupaciya Navesni 1921 roku v Kalinivci Komunisti i komsomolci organizuvali i zdijsnili Golodomor U 1924 r v Kalinivci meshkalo 4380 osib a cherez dva roki za danimi perepisu naselennya tut nalichuvalosya 4470 meshkanciv 1006 gospodarstv U 1920 r pochav pracyuvati feldsherskij punkt v 1922 r ambulatoriya She v 1919 r v seli buv stvorenij narodnij hor 7 listopada 1920 r u Kalinivci vidkrivsya teatr na 180 misc na bazi yakogo v 1923 r utvorivsya pershij v Mikolayivskij okruzi silskij klub imeni T G Shevchenka Do kincya 30 h rr u Kalinivci prozhivalo ponad 4500 osib Majzhe polovina doroslogo naselennya bula zajnyata na promislovih pidpriyemstvah Mikolayeva Druga svitova vijna 16 serpnya 1941 roku Kalinivku zahopili nimecki vijska Za 2 5 roki nimeckoyi okupaciyi nimci rozstrilyali blizko 10 tis vijskovopolonenih Kalinivka bula miscem znishennya vijskovopolonenih z riznih konctaboriv roztashovanih na teritoriyi oblasti U roki nimeckoyi okupaciyi v seli diyala antinimecki nalashtovana pidpilna grupa Na svitanku 22 bereznya 1944 voyini 34 go gvardijskogo strileckogo korpusu 6 yi armiyi komandir korpusu general lejtenant D I Ryabishev vibili nimciv iz sela Blizko 400 odnoselciv voyuvali na frontah Drugoyi svitovoyi vijni 196 z nih zaginuli 86 nagorodzheni ordenami i medalyami Soyuzu RSR Druga radyanska okupaciya V 1951 roci v rezultati Radyansko polskogo obminu dilyankami teritorij na teritoriyu sela bulo nasilno pereseleno meshkanciv sil Vilhovec Panishiv Sokole Sokolova Volya Sterv yazhik Hrevt Yalove Yasin Drogobickoyi oblasti nini teritoriya Polshi U 1950 r zaversheno elektrifikaciyu sela rozgornulisya irigacijni ta meliorativni roboti Dlya selyan bulo sporudzheno 209 zhitlovih budinkiv U 1950 r v seli diyala likarska dilnicya ambulatoriya ta stacionarne viddilennya na p yat lizhok kotru obslugovuvali feldsher i akusherka Zgodom zapracyuvali ambulatoriya apteka u yakih pracyuvalo visim medpracivnikiv z nih dva likarya shestero lyudej serednogo medpersonalu Golovnim likarem v Kalinivskij likarni buv vipusknik Odeskogo medichnogo universitetu im Pirogova Zasl donor SRSR Holyavko Anatolij Ivanovich Vin buv unikalnim visokoosvichenim likarem yakij likuvav navit duzhe skladni hvorobi yaki mozhlivo bulo likuvati tilki v oblasnomu centri Silchani jogo duzhe povazhali bo riven medichnogo obslugovuvannya buv na visokomu rivni Buli dityachi yasla ta ditsadok na 60 misc U serednij shkoli Za kerivnictva kolgospom im Lenina Geroya Socialistichnoyi praci Tanchenko Stepana Dmitrovicha bula pobudovana v 1967 r dvopoverhova suchasna shkola de zajmalosya 500 uchniv i pracyuvalo 35 vchiteliv Pid chas kerivnictva kolgospom Tanchenko S D buv pobudovanij vodoprovid ta vulici buli pokriti tverdim asfaltnim pokrittyam po suchasnim tehnologiyam Na krayu sela nad richkoyu buv velikij kolgospnij fruktovij sad ta vinogradniki U Kalinivci 96 kolgospnikiv vidznacheni uryadovimi nagorodami Ordena Lenina udostoyeni doyarka A P Nikitina i brigadir I I Motornij ordeniv Zhovtnevoyi Revolyuciyi i Trudovogo Chervonogo Prapora traktorist I S Storcheus yakij propracyuvav na odnomu traktori chvert stolittya Ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora nagorodzheni lankova V P Osipova doyarka G G Filtanovich mehanizatori I S Kobilkin M I Nikonov V Ye Petrov UkrayinaNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 3727 osib z yakih 1722 choloviki ta 2005 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 3488 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 92 57 rosijska 6 57 moldovska 0 26 virmenska 0 23 bolgarska 0 06 biloruska 0 03 gagauzka 0 03 inshi 0 25 Vidomi zemlyakiUrodzhencyami sela ye Baklan Andrij Yakovich 1917 1985 lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu Nepsov Sergij Oleksandrovich 1994 2017 ukrayinskij vijskovosluzhbovec soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 1956 ukrayinskij spivak Laureat Vseukrayinskih konkursiv Zakinchiv Odesku derzhavnu konservatoriyu im A V Nezhdanovoyi v klasi Nrodnoyi artistki Ukrayini akademika profesora Polivanovoyi Galini Anatolivni Pislya zakinchennya Odeskoyi derzhavnoyi konservatoriyi z 13 Zhovtnya 1982 roku pochav pracyuvati solistom vokalistom v Odeskij oblasnij filarmoniyi Z 1994 roku po1998 rik pracyuvav za kontraktom yak solist vokalist u Nimechchini Bavariya m Myunhen Gastrolyuvav u takih krayinah yak Italiya Avstriya Shvejcariya Lyuksemburg Spolucheni Shtati Ameriki ta inshi krayini U 1998 roci zasnuvav ta buv vlasnikom ta direktorom TF Kozaken Koncert Interneshl Proviv bagato tvorchih proektiv Sami veliki i vazhlivi ce organizuvav ta ocholiv gastroli v Italiyu o Siciliya Odeskogo Simfonichnogo orkestru za sho buv nagorodzhenij italijskoyu organizaciyeyu KIWANIS CLUB AUGUSTA u 2000 roci ta gastrolne turne vsesvitno vidomogo Videnskogo Shtraus Orkestru z Avstriyi v Ukrayini Zhive i pracyuye zaraz v m Odesi 1923 1944 lotchik trichi ordenonosec zbitij pid chas boyiv za vizvolennya Odesi u yakij jomu vstanovleno pam yatnik Ponomarenko Ivan Viktorovich 1945 2019 ukrayinskij opernij spivak bariton Narodnij artist Ukrayini 11 04 1945 11 04 2019 r r Zakinchiv Odesku derzhavnu konservatoriyu im A V Nezhdanovoyi v klasi profesora Olgi Mikolayivni Blagovidovoyi U 1974 roci zdobuv pershu premiyu na Vsesoyuznomu konkursi imeni M Glinki A piznishe stav peremozhcem u Mizhnarodnomu konkursi vokalistiv im P I Chajkovskogo u Moskvi Persha premiya ta Zolota medal Z togo zh roku solist Odeskogo teatru operi i baletu a piznishe z 1981 roku veduchij solist Nacionalnoyi operi Ukrayini u Kiyevi Pomer 11 kvitnya 2019 roku u misti Kiyevi Tanchenko Stepan Dmitrovich 1911 Golova kolgospu im Lenina nagorodzhenij Zolotoyu Zirkoyu Geroj Socialistichnoyi Praci golovnij likar Kalinivskoyi likarni Shapovalenko Semen Tihonovich 1913 1942 kulemetnik Geroj Radyanskogo Soyuzu Perepisi naselennya1795 rik DAMO F 243 op 1 spr 106 Revizka kazka admiraltejskih poselen Voskresensk ta Kalinivka Divitis onlajn Arhivovano 9 bereznya 2018 u Wayback Machine 1812 rik DAMO F 246 op 2 spr 16 Perepis admiraltejskih poselen Voskresenske ta Kalinivka Divitis onlajn Arhivovano 10 bereznya 2018 u Wayback Machine 1835 rik DAMO F 222 op 1 spr 41 Revizka kazka admiraltejskih poselyan Kalinivki Divitis onlajn Arhivovano 9 bereznya 2018 u Wayback Machine PrimitkiPogoda v seli Kalinivci Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Mikolayivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Mikolayivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Mikolayivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini DzherelaSelo Kalinivka na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Mikolayivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 772 s 15 000 prim Kalinivka 13 lyutogo 2015 u Wayback Machine Kalinovka na Ingule Nikolaevskij Bazar 27 lyutogo 2018 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Mikolayivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi