Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євлалія Павлівна Кадміна (7 (19) вересня 1853, Калуга — 10 (22) листопада 1881, Харків) — російська оперна співачка (контральт, меццо-сопрано), драматична акторка.
| Кадміна Євлалія Павлівна | |
|---|---|
| Кадмина Евлалия Павловна | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 19 вересня (1 жовтня) 1853 |
| Місце народження | Калуга |
| Дата смерті | 22 листопада (4 грудня) 1881 (28 років) |
| Місце смерті | Харків |
| Причина смерті | отруєння |
| Поховання | 13-е міське кладовище |
| Роки активності | з 1873 |
| Громадянство | Російська імперія |
| Національність | росіянка |
| Професія | оперна співачка, акторка |
| Співацький голос | контральто, меццо-сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанр | опера |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Євлалія Кадміна народилася в Калузі в родині калузького купця Павла Максимовича Кадміна й циганки Ганни Миколаївни. У XIX столітті подібні союзи вважалися вкрай незвичайними. Євлалія була молодшою з трьох сестер. Із раннього дитинства в неї став проявлятися буйний, дуже гордий і незалежний характер.
Євлалія росла замкнутою, самотньою дитиною, яка не сходилася абсолютно ні з ким, навіть з рідними сестрами. Вона рано навчилася читати й проводила весь вільний час за книгами. Батько виділяв її серед інших дітей, і в 12 років влаштував Євлалію в престижний навчальний заклад — Московський Єлизаветинський інститут.
Інститут славився суворою дисципліною й високим рівнем освіти. Для того щоб юних вихованок нічого не відволікало від навчання, всі вікна закладу були густо замазані крейдою, так що виглянути на вулицю не було ніякої можливості. Покидаючи стіни Єлизаветинського інституту, дівчата, як правило, ставали гувернантками. Усі звертали увагу на те, що це були «найбільш дикі гувернантки», так як присутність чоловіка за столом викликала в дівчат сильне збентеження. Дівчата були непристосовані до життя. Випускниці Кадміній вже підшукували робоче місце, як сталася одна зустріч, яка різко змінила все.
Юні вихованки часто давали концерти для гостей. Володіючи чудовим голосом, Євлалія часто брала в них участь. У 1870 році такий самодіяльний концерт відвідав Микола Григорович Рубінштейн. Вражений співом Євлалії, він переконав її неодмінно присвятити себе музиці й стати співачкою.
Перші успіхи
Микола Рубінштейн узяв найактивнішу участь у долі молодої співачки. Незважаючи на те, що після смерті Павла Кадміна в тому ж 1870 році його сім'я залишилася без грошей, Рубінштейн допоміг дівчині не тільки стати студенткою Московської консерваторії по класу співу, але ще й отримувати стипендію.
Серед вчителів Кадміної були такі заслужені діячі мистецтва, як Олександра Кочетова, Іван Самарін і Петро Чайковський. Згодом, зачарований «оксамитовим багатим мецо-сопрано» Кадміної, Чайковський написав спеціально для неї музику до весняної казки Олександра Островського .
У вісімнадцять років відбувся її сценічний дебют. Микола Рубінштейн запросив акторку-початківицю на роль Орфея в опері Глюка «Орфей і Еврідіка». Присутні в глядацькому залі Петро Чайковський і Микола Кашкін в один голос відзначали:
 | Сценічна гра і спів Кадміної видають в ній цілком зрілу акторку. Вона володіє надзвичайним, видатним талантом драматичної акторки й внутрішнім почуттям прекрасного на сцені. І на додаток до всього вона надзвичайно приваблива. |  |
Оперна кар'єра
Москва
Після закінчення консерваторії зі срібною медаллю в 1873 році Кадміна отримує запрошення спробувати себе на сцені Большого театру. Її перший професійний виступ відбувся 30 квітня (12 травня) 1873 в опері Михайла Глінки «Життя за царя». Виконання ролі Вані було високо оцінено. «Оксамитове багате меццо-сопрано», — такими були відгуки прискіпливих критиків.
А далі були бояриня Морозова в Петра Чайковського, княгиня в Олександра Даргомижського, Рогніда в однойменній опері Олександра Сєрова і ще багато інших ролей. Тільки ось задоволення чомусь не було, Євлалія Павлівна хотіла чогось більшого, вона відчувала, що сцена Большого театру не дає їй можливості проявити свій талант у всій повноті.
Вже в ті роки вона скандалила, впадала в істерики, уважно стежила за тим, що про неї пишуть в пресі, й обурювалася в разі найменшого критичного зауваження, могла відлупцювати парасолькою журналіста або ж накричати під час репетиції на статистів. Вона сама розуміла нестерпність свого характеру й в одному з офіційних паперів навіть підписалася «божевільна Євлалія». Де б Кадміна не працювала, вона ні з ким не могла ужитися.
Санкт-Петербург
У 1875 році Кадміна вирішує не продовжувати контракт із Большим театром і приймає запрошення працювати в Маріїнському театрі в Санкт-Петербурзі. Її виконанням ролі боярині Морозової в «Опричнику» й Ратмира в опері «Руслан і Людмила» спочатку захоплювалися. Однак незабаром стали з'являтися й критичні відгуки про її спів, все частіше їй дорікали, що її голос недостатньо сильний для сцени Маріїнського театру.
Італія
У лютому 1876 року Кадміна йде з Маріїнського театру й повертається в Москву, де з'являється в декількох постановках Большого театру, а потім інкогніто їде в Італію. Вона проводить в Італії два роки (з весни 1876 по осінь 1878), удосконалюючи техніку співу. Саме там вона пробує співати ролі сопрано. Спочатку це лестить її самолюбству, але в майбутньому буде мати найважчі наслідки. Кадміна співає в Неаполі, Турині, Флоренції й навіть у Мілані, й всюди її незмінно супроводжує оглушливий успіх. Яскрава магічна зовнішність актриси звертає на себе увагу.
Однак після виступів Кадміна все частіше відчуває себе самотньою. Перебуваючи в Мілані, вона сильно хворіє. Запрошений до неї молодий лікар Ернесто Фальконі (за іншими даними — Форконі), пристрасно закохується в Кадміну. Вона відповідає йому взаємністю, й незабаром молоді люди вступають у шлюб.
Київ
У 1878 році Кадміна приймає запрошення працювати в Києві. Вона переїжджає туди з чоловіком, і незабаром з великим успіхом співає на сцені Київського театру. На прем'єрі опери «Аїда» завісу піднімали п'ятнадцять разів. Потім була успішна партія Маргарити в «Фаусті» Шарля Гуно, потім — «Гугеноти» Джакомо Меєрбера й «Русалка» Олександра Даргомижського. Вона пробує себе й у драматичному театрі, з успіхом зігравши в «Грозі» Олександра Островського.
Однак у Кадміної була конкурентка — Емілія Павловська. Її прихильники не приймали Кадміну, демонстративно її освистували, підкуповували пресу. В такій напруженій обстановці Євлалії було важко працювати. У сімейному житті теж почався розлад: Ернесто Фальконе сильно ревнував дружину, все частіше виникали сварки, як наслідок подружжя зі скандалом розлучилося: Фальконе поїхав в Італію, а Кадміна — до Харкова.
Харків
У 1880 році акторка поїхала до Харківського оперного театру, де залишилася працювати, але недовго, лише один сезон. Через захоплення партіями сопрано співачка почала втрачати голос. Оперу довелося залишити та перейти до драматичного театру.
Дебютною роллю як драматичної актриси стала роль Офелії в постановці «Гамлет» у грудні 1880 року. Гра Кадміної була дуже прихильно прийнята критиками. Наступного 1881 року вона зіграла понад двадцять ролей. Усюди її супроводжував успіх, публіка її любила, чергувала біля дверей театру, проте дедалі частіше акторку охоплювала туга та самотність. В особистому житті все було складно.
Смерть
У 1881 році Кадміна закохується в офіцера. Її обранець, що походив із збіднілого дворянського роду, незабаром вирішує одружуватися й підшукує вигідну партію. Намагаючись уникнути душевних мук, Кадміна з головою занурюється в роботу.
Проте 4 (16) листопада 1881 року офіцер приходить разом зі своєю нареченою на спектакль, де Кадміна виконувала головну роль у п'єсі Олександра Островського «Василиса Мелентьєва». Побачивши в залі для глядачів коханого з нареченою, в антракті Кадміна знайшла у вбиральні коробок сірників, відламала фосфорні головки, залила їх чаєм і випила цю суміш. Пролунав дзвінок, акторка вийшла на сцену й навіть почала грати, але, на жах перших рядів, раптом смертельно зблідла й упала непритомна. Завісу закрили, спектакль припинили. Лікарі нічого не змогли зробити. Євлалія Кадміна померла через шість днів у муках.
Євлалія Кадміна покоїться на Тринадцятому міському цвинтарі Харкова. Початкове місце поховання — Івано-Усікновенський цвинтар (Перше міське кладовище), на місці якого був розбитий у 1970-х роках Молодіжний парк. Тоді ж прах акторки, як і останки інших відомих харків'ян, був перенесений на нинішнє місце в кінці Пушкінської вулиці.
Література
- Горбунов Ю. Евлалия Кадмина // Уральский следопыт.
- Третьякова Л. Вечный идол. — 2003.
- Яголим Б. С. Комета дивной красоты: Жизнь и творчество Е. Кадминой. — М.: Искусство, 1970. — 168 с. — (Корифеи русской и зарубежной сцены).
- Огороднова В. Роковая любовь // Санкт-Петербургские ведомости. — 2020. — 14 февраля.
- Калужская энциклопедия / под ред. В. Я. Филимонова. — 2-е изд., перераб. и доп. — Калуга: Издательство Н. Ф. Бочкаревой, 2005. — С. 172. — 494 с. — 3100 экз. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevlaliya Pavlivna Kadmina 7 19 veresnya 1853 Kaluga 10 22 listopada 1881 Harkiv rosijska operna spivachka kontralt mecco soprano dramatichna aktorka Kadmina Yevlaliya PavlivnaKadmina Evlaliya PavlovnaZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya19 veresnya 1 zhovtnya 1853 1853 10 01 Misce narodzhennyaKalugaData smerti22 listopada 4 grudnya 1881 1881 12 04 28 rokiv Misce smertiHarkivPrichina smertiotruyennyaPohovannya13 e miske kladovisheRoki aktivnostiz 1873GromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistrosiyankaProfesiyaoperna spivachka aktorkaSpivackij goloskontralto mecco sopranoInstrumentivokal d Zhanropera Fajli u VikishovishiZhittyepisYevlaliya Kadmina pochatok 1970 h Yevlaliya Kadmina narodilasya v Kaluzi v rodini kaluzkogo kupcya Pavla Maksimovicha Kadmina j ciganki Ganni Mikolayivni U XIX stolitti podibni soyuzi vvazhalisya vkraj nezvichajnimi Yevlaliya bula molodshoyu z troh sester Iz rannogo ditinstva v neyi stav proyavlyatisya bujnij duzhe gordij i nezalezhnij harakter Yevlaliya rosla zamknutoyu samotnoyu ditinoyu yaka ne shodilasya absolyutno ni z kim navit z ridnimi sestrami Vona rano navchilasya chitati j provodila ves vilnij chas za knigami Batko vidilyav yiyi sered inshih ditej i v 12 rokiv vlashtuvav Yevlaliyu v prestizhnij navchalnij zaklad Moskovskij Yelizavetinskij institut Institut slavivsya suvoroyu disciplinoyu j visokim rivnem osviti Dlya togo shob yunih vihovanok nichogo ne vidvolikalo vid navchannya vsi vikna zakladu buli gusto zamazani krejdoyu tak sho viglyanuti na vulicyu ne bulo niyakoyi mozhlivosti Pokidayuchi stini Yelizavetinskogo institutu divchata yak pravilo stavali guvernantkami Usi zvertali uvagu na te sho ce buli najbilsh diki guvernantki tak yak prisutnist cholovika za stolom viklikala v divchat silne zbentezhennya Divchata buli nepristosovani do zhittya Vipusknici Kadminij vzhe pidshukuvali roboche misce yak stalasya odna zustrich yaka rizko zminila vse Yuni vihovanki chasto davali koncerti dlya gostej Volodiyuchi chudovim golosom Yevlaliya chasto brala v nih uchast U 1870 roci takij samodiyalnij koncert vidvidav Mikola Grigorovich Rubinshtejn Vrazhenij spivom Yevlaliyi vin perekonav yiyi neodminno prisvyatiti sebe muzici j stati spivachkoyu Pershi uspihi Mikola Rubinshtejn uzyav najaktivnishu uchast u doli molodoyi spivachki Nezvazhayuchi na te sho pislya smerti Pavla Kadmina v tomu zh 1870 roci jogo sim ya zalishilasya bez groshej Rubinshtejn dopomig divchini ne tilki stati studentkoyu Moskovskoyi konservatoriyi po klasu spivu ale she j otrimuvati stipendiyu Sered vchiteliv Kadminoyi buli taki zasluzheni diyachi mistectva yak Oleksandra Kochetova Ivan Samarin i Petro Chajkovskij Zgodom zacharovanij oksamitovim bagatim meco soprano Kadminoyi Chajkovskij napisav specialno dlya neyi muziku do vesnyanoyi kazki Oleksandra Ostrovskogo U visimnadcyat rokiv vidbuvsya yiyi scenichnij debyut Mikola Rubinshtejn zaprosiv aktorku pochatkivicyu na rol Orfeya v operi Glyuka Orfej i Evridika Prisutni v glyadackomu zali Petro Chajkovskij i Mikola Kashkin v odin golos vidznachali Scenichna gra i spiv Kadminoyi vidayut v nij cilkom zrilu aktorku Vona volodiye nadzvichajnim vidatnim talantom dramatichnoyi aktorki j vnutrishnim pochuttyam prekrasnogo na sceni I na dodatok do vsogo vona nadzvichajno privabliva Operna kar yera Yevlaliya Kadmina v roli Vani v operi Glinki Zhittya za carya 1873 Moskva Pislya zakinchennya konservatoriyi zi sribnoyu medallyu v 1873 roci Kadmina otrimuye zaproshennya sprobuvati sebe na sceni Bolshogo teatru Yiyi pershij profesijnij vistup vidbuvsya 30 kvitnya 12 travnya 1873 v operi Mihajla Glinki Zhittya za carya Vikonannya roli Vani bulo visoko ocineno Oksamitove bagate mecco soprano takimi buli vidguki priskiplivih kritikiv A dali buli boyarinya Morozova v Petra Chajkovskogo knyaginya v Oleksandra Dargomizhskogo Rognida v odnojmennij operi Oleksandra Syerova i she bagato inshih rolej Tilki os zadovolennya chomus ne bulo Yevlaliya Pavlivna hotila chogos bilshogo vona vidchuvala sho scena Bolshogo teatru ne daye yij mozhlivosti proyaviti svij talant u vsij povnoti Vzhe v ti roki vona skandalila vpadala v isteriki uvazhno stezhila za tim sho pro neyi pishut v presi j oburyuvalasya v razi najmenshogo kritichnogo zauvazhennya mogla vidlupcyuvati parasolkoyu zhurnalista abo zh nakrichati pid chas repeticiyi na statistiv Vona sama rozumila nesterpnist svogo harakteru j v odnomu z oficijnih paperiv navit pidpisalasya bozhevilna Yevlaliya De b Kadmina ne pracyuvala vona ni z kim ne mogla uzhitisya Sankt Peterburg U 1875 roci Kadmina virishuye ne prodovzhuvati kontrakt iz Bolshim teatrom i prijmaye zaproshennya pracyuvati v Mariyinskomu teatri v Sankt Peterburzi Yiyi vikonannyam roli boyarini Morozovoyi v Oprichniku j Ratmira v operi Ruslan i Lyudmila spochatku zahoplyuvalisya Odnak nezabarom stali z yavlyatisya j kritichni vidguki pro yiyi spiv vse chastishe yij dorikali sho yiyi golos nedostatno silnij dlya sceni Mariyinskogo teatru Italiya U lyutomu 1876 roku Kadmina jde z Mariyinskogo teatru j povertayetsya v Moskvu de z yavlyayetsya v dekilkoh postanovkah Bolshogo teatru a potim inkognito yide v Italiyu Vona provodit v Italiyi dva roki z vesni 1876 po osin 1878 udoskonalyuyuchi tehniku spivu Same tam vona probuye spivati roli soprano Spochatku ce lestit yiyi samolyubstvu ale v majbutnomu bude mati najvazhchi naslidki Kadmina spivaye v Neapoli Turini Florenciyi j navit u Milani j vsyudi yiyi nezminno suprovodzhuye oglushlivij uspih Yaskrava magichna zovnishnist aktrisi zvertaye na sebe uvagu Odnak pislya vistupiv Kadmina vse chastishe vidchuvaye sebe samotnoyu Perebuvayuchi v Milani vona silno hvoriye Zaproshenij do neyi molodij likar Ernesto Falkoni za inshimi danimi Forkoni pristrasno zakohuyetsya v Kadminu Vona vidpovidaye jomu vzayemnistyu j nezabarom molodi lyudi vstupayut u shlyub Kiyiv U 1878 roci Kadmina prijmaye zaproshennya pracyuvati v Kiyevi Vona pereyizhdzhaye tudi z cholovikom i nezabarom z velikim uspihom spivaye na sceni Kiyivskogo teatru Na prem yeri operi Ayida zavisu pidnimali p yatnadcyat raziv Potim bula uspishna partiya Margariti v Fausti Sharlya Guno potim Gugenoti Dzhakomo Meyerbera j Rusalka Oleksandra Dargomizhskogo Vona probuye sebe j u dramatichnomu teatri z uspihom zigravshi v Grozi Oleksandra Ostrovskogo Odnak u Kadminoyi bula konkurentka Emiliya Pavlovska Yiyi prihilniki ne prijmali Kadminu demonstrativno yiyi osvistuvali pidkupovuvali presu V takij napruzhenij obstanovci Yevlaliyi bulo vazhko pracyuvati U simejnomu zhitti tezh pochavsya rozlad Ernesto Falkone silno revnuvav druzhinu vse chastishe vinikali svarki yak naslidok podruzhzhya zi skandalom rozluchilosya Falkone poyihav v Italiyu a Kadmina do Harkova Harkiv Yevlaliya Kadmina v roli Berti v operi Dzhakomo Meyerbera Prorok 1880 U 1880 roci aktorka poyihala do Harkivskogo opernogo teatru de zalishilasya pracyuvati ale nedovgo lishe odin sezon Cherez zahoplennya partiyami soprano spivachka pochala vtrachati golos Operu dovelosya zalishiti ta perejti do dramatichnogo teatru Debyutnoyu rollyu yak dramatichnoyi aktrisi stala rol Ofeliyi v postanovci Gamlet u grudni 1880 roku Gra Kadminoyi bula duzhe prihilno prijnyata kritikami Nastupnogo 1881 roku vona zigrala ponad dvadcyat rolej Usyudi yiyi suprovodzhuvav uspih publika yiyi lyubila cherguvala bilya dverej teatru prote dedali chastishe aktorku ohoplyuvala tuga ta samotnist V osobistomu zhitti vse bulo skladno Smert U 1881 roci Kadmina zakohuyetsya v oficera Yiyi obranec sho pohodiv iz zbidnilogo dvoryanskogo rodu nezabarom virishuye odruzhuvatisya j pidshukuye vigidnu partiyu Namagayuchis uniknuti dushevnih muk Kadmina z golovoyu zanuryuyetsya v robotu Mogila Yevlaliyi Kadminoyi na Trinadcyatomu miskomu kladovishi Prote 4 16 listopada 1881 roku oficer prihodit razom zi svoyeyu narechenoyu na spektakl de Kadmina vikonuvala golovnu rol u p yesi Oleksandra Ostrovskogo Vasilisa Melentyeva Pobachivshi v zali dlya glyadachiv kohanogo z narechenoyu v antrakti Kadmina znajshla u vbiralni korobok sirnikiv vidlamala fosforni golovki zalila yih chayem i vipila cyu sumish Prolunav dzvinok aktorka vijshla na scenu j navit pochala grati ale na zhah pershih ryadiv raptom smertelno zblidla j upala nepritomna Zavisu zakrili spektakl pripinili Likari nichogo ne zmogli zrobiti Yevlaliya Kadmina pomerla cherez shist dniv u mukah Yevlaliya Kadmina pokoyitsya na Trinadcyatomu miskomu cvintari Harkova Pochatkove misce pohovannya Ivano Usiknovenskij cvintar Pershe miske kladovishe na misci yakogo buv rozbitij u 1970 h rokah Molodizhnij park Todi zh prah aktorki yak i ostanki inshih vidomih harkiv yan buv perenesenij na ninishnye misce v kinci Pushkinskoyi vulici LiteraturaGorbunov Yu Evlaliya Kadmina Uralskij sledopyt Tretyakova L Vechnyj idol 2003 Yagolim B S Kometa divnoj krasoty Zhizn i tvorchestvo E Kadminoj M Iskusstvo 1970 168 s Korifei russkoj i zarubezhnoj sceny Ogorodnova V Rokovaya lyubov Sankt Peterburgskie vedomosti 2020 14 fevralya Kaluzhskaya enciklopediya pod red V Ya Filimonova 2 e izd pererab i dop Kaluga Izdatelstvo N F Bochkarevoj 2005 S 172 494 s 3100 ekz ISBN 5 89552 333 1