Йо́ґа (від санскр. योग, yoga IAST— «єднання» «підкорення», «запрягання») — система психопрактики; духовна, ментальна та фізична практична методика зміни свідомості, тіла, та психіки. Сукупність різноманітних індійських духовних і фізичних методів. Йоґу практикують як нерелігійні люди так і учасники різних напрямків індуїзму та буддизму з метою керування психікою та психофізіологією індивіда задля досягнення обраного психічного й духовного стану. Йоґа — езотерична система в індійській традиції, що несе в собі архетипну ідею духовного розвитку. Відома, як мінімум, починаючи з II ст. до н. е.
Мета йоґи — зміна онтологічного статусу людини у світі[].
У західний світ йоґа проникла в кінці XIX — на початку XX століття й здобула значну популярність у 1980-х як система фізичних вправ, хоча в Індії вона не стільки фізичні вправи, як медитативна й духовна практика.
В Індії вважається, що практика йоґи має лікувальний ефект, а також що йоґа допомагає людині здолати різноманітні недуги. Численні дослідження пробували встановити ефективність йоґи як додаткового засобу при лікуванні раку, шизофренії, астми та захворювань серцево-судинної системи. Результати не дали однозначної відповіді. 1 грудня 2016 року ЮНЕСКО включила йоґу у список нематеріальної культурної спадщини.
Етимологія та вжиток
Санскритське слово йоґа має багато різних значень і його переклад залежить від контексту. Слово походить від кореня युज्, юдж-, що в різних класах означає «контролювати», «запрягати», «об'єднувати», і виводиться від пра-і.є. *yeug- («приєднатися»; звідки також прасл. *jъgo, «ярмо», «іґо»).
Слово «йоґа» у значенні філософської, езотеричної системи зазвичай не перекладається. Такий тип слів в санскриті називається yogarūḍhārtha (योगरूढार्थ) - їх значення повʼязане з коренем але не обмежується лише цим.
Історія йоґи
Відповідь на питання про те, коли зародилася йоґа, губиться в давнині. Уже у ведичних Самхітах йдеться про аскетизм, а аскетична практика (тапас) згадується в ранніх коментарях до Вед Брахманах. Однак, йоґа могла зародитися ще раніше, у доведичній Індії. На печатках часів Індської цивілізації, знайдених у Пакистані, є зображення, що нагадують людей в позах медитації, які можна розцінювати як свідчення на користь такої гіпотези, хоча вирішальних доказів немає.
Техніка досягнення вищих станів свідомості розвивалася в традиціях шраманів та Упанішад.
Беззаперечних свідчень існування медитації в добуддійських брахманічних текстах не існує. Перші тексти, які описують техніку медитації, належать буддійській літературі. В індуїстських текстах термін йога вперше зустрічається в Катха-упанішаді, де мова йде про контроль над почуттями і вищий стан, в якому діяльність розуму припиняється. Подальший розвиток поняття йоги зустрічається в Упанішадах середнього періоду, в Махабхараті, зокрема в Бгаґавад-ґіті та в Йоґа-сутрах Патанджалі (II ст. до н. е.).
Патанджалі вважається засновником філософії йоґи. Хоча сам Патанджалі не вживає терміну «раджа», описана ним система відома як раджа-йоґа (королівська йоґа). Суть йоґи дається в другій сутрі:
- Йоґа — це заборона зміни свідомості.
Використання слова ніродґа (заборона) свідчить про те, що Патанджалі був обізнаний із буддійськими ідеями і включив їх у свою систему, та не доводить приналежність Патанджалі до будь-якого релігійного напрямку. Існують також інші переклади, та коментарі Йоґа-сутри Патанджалі.
Сутри Патанджалі стали основою системи, яку називають аштанґа-йоґа (йога восьми щаблів): ями, ніями, асан, пранаями, пратьягари, дгарани, дг'яни та самадгі.
З точки зору цієї школи найвищий досяжний стан свідомості не відкриває ілюзорності різноманітності світу. Раджа-йоґа вважає буденний світ дійсним, а тому найвищий стан свідомості є тільки відкриттям самого себе, а не єдиного для всіх людей універсального абсолюту.
У «Бгаґавад-Ґіті» термін йоґа використовує в багатьох значеннях. Її шостий розділ повністю присвячений практикуванню йоґи, включно з медитацією. «Бгаґавад-ґіта» описує три системи йоґи: шлях діянь (карма-йоґа), шлях відданості (бгакті-йоґа) та шлях знань (джняна-йоґа).
Визначення йоґи
Визначення йоги описане у Сутрі 1.2 Йоґа-сутри Патанджалі
योगश्चित्तवृत्तिनिरोध:
yogaścitta vṛtti nirodha:
Існує більше 20 варіантів перекладу цього визначення, наприклад:
Йоґа є утримання матерії думки (чітта) від «одягнення» у різні образи. (Вівекананда).
Йоґа є подавленням врітті (станів, видозмін) в чітті (свідомості). (Рігін)
Йоґа є здатність спрямовувати розум виключно на об'єкт і утримання у цьому напрямку, не відволікаючись. ()
Йоґа — припинення функцій чітти. (Загуменнов). Та інші.
Також існують інші визначення йоґи, що зустрічаються у Сутрах і потребують контекстного прочитання.
Філософія
Філософія йоги опирається на найдавнішу філософську систему Індії санкх'я, приймає її метафізику й теорію пізнання, відрізняючись від неї вірою у всесвітній дух Параматму, іншими словами — у Бога. Йога, як і санкх'я дуалістична — світ, з її точки зору має дві першооснови — ідеальну (пуруша) та матеріальну (пракріті). Ідеальна першооснова світу плюралістична, тобто складається з окремих душ (джива). Матеріальна пракріті єдина і пронизує все, зв'язуючи індивідуальну душу з тілом людини та її думками. Мета йоги — звільнитися від цього зв'язку, і різні напрямки й школи йоги пропонують свої методи для досягнення такого стану.
Джива — чиста свідомість, але через незнання вона пов'язує себе з розумом (чіттою), який є продуктом пракріті, й у якому саттва домінує над раджасом і тамасом. Чітта сама по собі не має свідомості, але через близькість до дживи відображає її, а тому здається розумною й обдарованою свідомістю. Патанджалі стверджував, що звільнення можна досягнути завдяки безпосередньому пізнанню відмінності власного я від фізичного світу, зокрема від власного тіла, від власного розуму та від власного его (вівека-джняна). Цього можна добитися тільки обмежуючи функції тіла й почуттів та думок, разом із тим зберігаючи трансцендентну самосвідомість.
На відміну від санкх'ї філософська система йоги теїстична. Бог (Параматма) вважається найвищим об'єктом, на якому може зосереджуватися думка. Бог — досконала істота, вічна й присутня у всьому, має досконале знання й не має недоліків. Йога доводить існування бога таким аргументом: будь-що, що має ступені повинно мати максимум. Існування різних ступенів пізнання означає з необхідністю існування досконалого знання. Той, хто має досконале знання є богом. Розвиток світу відбувається завдяки сполученню пуруші та пракріті, а причиною занепаду є припинення такого сполучення. Але сполучення не властиве ні пракріті, ні пуруші. Отже, повинна існувати верховна істота, яка встановлювала б зв'язок між пракріті та пурушею у відповідності з моральними ціхами окремих душ.
Напрямки
Основні напрями йоги
- раджа-йога — королівська йога, шлях медитації;
- карма-йога — шлях діяння;
- джняна-йога — шлях знання;
- бхакті-йога — шлях служіння;
Крім чотирьох основних напрямків йоги, існує також багато інших, серед яких широко відома хатха-йога — шлях впливу тілесними вправами на психіку. Кінцева мета йоги може бути абсолютно різною — від поліпшення фізичного здоров'я до досягнення мокші.
Як окремий вид арттерапії існує йоготерапія — профілактика та лікування хвороб фізичного та ментального стану практикуючого методами йоги. Широко відома практика медитативного живопису, що є поєднанням раджа та карма-йоги.
Протипоказання
Як і кожен вид терапії, є поняття протипоказань до її використання:
- Гострі стани. Інфекції
Гострі інфекційні захворювання, в тому числі ГРВІ з підвищеною температурою. Гнійні та некротичні процеси. Будь-які гострі стани, при загостреннях хронічних захворювань. Виражена фізична астенія після фізичної травми, оперативного втручання, перенесеного захворювання. Післяопераційний період.
- Травми
- Психіка
Органічні, включно зі симптоматичними психічними розладами. Психічні розлади та розлади поведінки, пов'язані з уживанням психоактивних речовин. Шизофренія, шизотипічні та маревні розлади. Розлади настрою (афективні розлади). Розлади особистості та поведінки в зрілому віці. Розумова відсталість.
- Хвороби нервової системи
Запальні хвороби центральної нервової системи. Системні атрофії, що вражають переважно центральну нервову систему. Екстрапірамідні та інші порушення руху. Інші дегенеративні хвороби нервової системи, згідно МКБ-10 (хвороба Альцгеймера, обмежена атрофія головного мозку, …). Демієлінізуючі хвороби центральної нервової системи. Епілепсія. Мінливі транзиторні церебральні ішемічні напади. Синдром передньої, середньої, задньої мозкових артерій. Поліневропатії та інші ураження периферичної нервової системи. Хвороби нервово-м'язового синапсу і м'язів (міастенія, міопатії, м'язова дистрофія , …). Церебральний параліч та інші паралітичні синдроми. Інші порушення нервової системи, згідно МКБ-10 (гідроцефалія, полісистемна дегенерація, …).
- Хвороби ока та його придаткового апарату
Гострі і підгострі запальні захворювання і травми. Вивих кришталика. Оклюзії судин сітківки. Глаукома з не компенсованим внутрішньоочним тиском. Дегенеративна міопія. Загроза відшарування сітківки, опероване відшарування сітківки. Хвороби вуха та соскоподібного відростка. Зниження слуху судинного характеру (лабіринтова ішемія або крововилив), запалення слухової труби. Післяопераційний період при захворюваннях слухової труби (отосклероз) — протипоказані перевернуті пози.
- Хвороби вуха та соскоподібного відростка
Зниження слуху судинного характеру (лабіринтова ішемія або крововилив), запалення слухової труби. Післяопераційний період при захворюваннях слухової труби (отосклероз) — протипоказані перевернуті пози.
- Хвороби системи кровообігу
Ревматична хвороба серця за наявності будь-якого ступеня активності, супроводжувана пороками серця ІІ-ІІІ ст. Ревматичні патології клапанів ІІ-ІІІ ступеня. Постміокардичний кардіосклероз з дилатацією порожнин. Хронічний ревматичний перикардит. Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба, ІІ-ІІІ ст з не контрольованими цифрами АД. Гіпертонічна хвороба І-ІІ ст (при контролі артеріального тиску та консультації кардіолога — не є протипоказанням). Стенокардія, починаючи з 3 функціонального класу (2-й функціональний клас, з наявністю гемодинамічно значущих стенозів коронарних артерій (за даними коронарографії)). Стенокардія 1-2 функціонального класу не є протипоказанням. Перенесений інфаркт міокарда (постінфарктний кардіосклероз). ІХС з серцевою недостатністю 2А клас і вище. Аневризма аорти. Аневризма коронарної артерії. Аневризма легеневої артерії. Легенева гіпертензія при градієнті тиску понад 40 мм рт. ст., як супутнього симптому при захворюваннях серцево—судинної системи або як самостійне захворювання. Легенева недостатність ІІ-ІІІ стадії. Серцева недостатність (СН) II a і вище (по Стражеско—Василенко), функціональний клас NYHA II. Артеріовенозна нориця легеневих судин. Перикардит. Ендокардит. Кардіоміопатія (дилатаційна, обструктивна, гіпертрофічна, при обмінних порушеннях). Ендоміокардіальна (еозинофільна) хвороба. Ендокардіальний фіброеластоз.
- Порушення ритму і провідності
Передсердно-шлуночкова (атріовентрикулярна) блокада, ІІ-ІІІ (повна) ступенів. Трьохпучкова блокада. Синдром передчасного збудження без наявності супутніх аритмій — не є протипоказанням. Поворотна шлуночкова аритмія. Пароскізмальне порушення ритму (надшлуночкова тахікардія, шлуночкова тахікардія). Синдром слабкості синусового вузла. Серцева недостатність. Набутий дефект перегородки серця.
- Цереброваскулярні хвороби
Субарахноїдальний крововилив. Закупорка і стеноз прецеребральних артерій. Розшарування мозкових артерій. Церебральний атеросклероз. Прогресуюча судинна лейкоенцефалопатія. Гіпертензивна енцефалопатія. Хвороба Мойамойа. Негнійний тромбоз внутрішньочерепної венозної системи. Церебральний артеріїт, не класифікований в інших рубриках. Облітеруючий ТРОМБАНГІТ (хвороба Бергера). М'язова та сполучнотканинна дисплазія артерій. Синдром Бадда-Кіарі. Постфлебітичний синдром ІІІ ст. Стискання вен (синдром стискання верхньої порожнистої вени). Венозна недостатність ІІ-ІІІ ст.
- Захворювання крові
Еритроцитопенія. Лейкопенія. Тромбоцитопенічна пурпура. Гемофілія.
- Захворювання ендокринної системи
Цукровий діабет з нейро- і ретинопатію. Цукровий діабет з нефропатією (ХНН ІІ-ІІІ ст., З мікроальбумінурії після 300 мг / добу).
- Хвороби органів травлення
Хвороба Крона. Випадання заднього проходу / прямої кишки. Геморой у стадії загострення, при наявності кровотечі. Печінкова недостатність в декомпенсированной стадії (ІІ-ІІІ ст.). Цироз печінки.
- Хвороби кістково-м'язової системи
Синдром дуги аорти (Такаясу), з ускладненнями. Спинальний стеноз (відносний ПП). Поразка міжхребцевого диска шийного відділу з міелопатією. Міозит осифікуючий травматичний/прогресуючий. Долонний фасціальний фіброматоз (Депюітрена). Остеопороз з патологічним переломом. Алгонейродістрофія. Хвороба Педжета (кісток) (деформуючий остеїт).
- Сечостатева система
Хронічні захворювання нирок з хронічною нирковою недостатністю від ІІ-ІІІ ст. Ниркова остеодистрофія. Варикоцеле. Випадіння та грижа яєчника і маткової труби.
- Дихальна система
Параліч голосових зв'язок і гортані. Стеноз гортані. Поразки плеври (пневмоторакс, фіброторакс, гемоторакс, …). Дихальна недостатність ІІ-ІІІ ст.
- Онкологія
Злоякісні новоутворення (всі).
Хатха-йога
Хатха-йога — система, описана Йогі Сватмарама в трактаті Хатха-йога-прадипіка в XV ст. В основному вона відрізняється від раджа-йоги Патанджалі тим, що робить наголос на очищенні фізичного тіла () як шляху до очищення розуму та життєвої енергії прани. В порівнянні із сидячою позою раджа-йоги, призначеною для медитації, хатха-йога розвинула систему поз для всього тіла — асан та дихальних вправ — пранаями. Саме хатха-йога та її сучасні різновиди зазвичай асоціюється зі словом йога в сучасному світі.
Йога в інших традиціях
Практикування станів медитативного занурення входило в практику раннього буддизму. Будда в своїх ранніх проповідях висловлював ідеї, схожі на вчення йоги. Однак, відмінність ідеології буддизму в тому, що медитативні стани ще не є звільненням. Буддизм підкреслює необхідність пробудженої думки навіть в найглибших станах медитації. На відміну від брахманістської думки, що звільнення можливе тільки після смерті, буддизм шукає звільнення при житті.
В V—IV ст. до н. е. в Індії розвинувся буддистський напрям йогачара, який використовує йогу, як шлях до просвітлення, стану бодисатви.
Близький до йоги за ідеологією дзен-буддизм, одна із форм махаяни. Корені медитативної практики дзен виходять із йоги.
йога — одна із шести ортодоксальних шкіл (даршанів) філософії індуїзму, за вченням якої людина може практикувати саморозвиток шляхом самопізнання, самозаглибленням, та шляхом свідомих відносин з зовнішнім світом. йога виникла близько 2 ст. до н. е. як вчення ідеалістичного спрямування.
У філософії індуїзму йогою вважають систему раджа-йоги, викладену в «йога-сутрах» й тісно пов'язану з базовими принципами санкх'ї. Йога обговорюється в різноманітних джерелах індуїзму, таких як Веди, Упанішади, «Бгагавад-Гіта», «Хатха-йога-прадипіка», «Шива-самхіта» і «Тантри».
Джайнізм та йога настільки взаємопов'язані, що деякі дослідники стверджують, що джайнізм є йогою, яка виросла до рівня релігії. Іконографія джайнів зображує просвітлених (тіртханкарів), що медитують в йогівських позах для медитації. За переказом Магавіра досяг стану абсолютного знання, сидячи в . З іншого боку п'ять приписів ями аналогічні п'яти основним обітницям джайнізму.
Іслам
Індійська йогічна практика помітно вплинула на розвиток суфізму. Древньоіндійський текст з йоги, «Амрітакунда», («Озеро нектару») ще в XI столітті був перекладений арабською та перською мовами.
У 2008 році лідери ісламського духовенства в Малайзії видали фетву проти мусульман, що займаються йогою. У ній стверджувалося, що в йозі містяться елементи індуїстського релігійного вчення і, відповідно, практика йоги для мусульман є богохульною і харамною. Мусульманські учителі йоги з Малайзії критикували це рішення, оцінивши його як образливе. У фетві дозволяється практика йоги як фізичні вправи, але забороняється така практика, як повторення мантр.
Християнство
Абрахам Ооммен (Індійське товариство проповідування християнського знання) зазначає, що одним з головних заперечень проти практики йоги християнами є аргумент про те, що йога є складовою частиною індуїзму. Він вказує на некоректність цього аргументу, оскільки існують численні історичні свідчення того, що йога практикувалася на території Індії ще в доарійську епоху, тобто до виникнення індуїзму. За словами Ооммена, сама по собі йога не є ні релігією, ні складовою частиною будь-якої релігії, вона являє собою психосоматичну техніку, яку індуїсти використовують як практичний інструмент. Ооммен вважає, що багато ідей, на яких заснована йога, близькі християнським віровченням, а тому християни цілком можуть практикувати свою власну йогу, яка відповідає їхньому світогляду.
Фітнес-йога
У західному світі великої популярності набув особливий вид фітнесу, який використовує йогічні асани — фітнес-йога та/або постуральна йога.
Галерея асан
- Устрасана
- Урдгва прасарита екападасана
- Паванмуктасана
- Ека пада кундіньясана
- Триконасана
- Джанусиршасана
- Бгуджангасана
- Сіддхасана
- Медитація у Сіддхасані
Міжнародний День йоги
11 грудня 2014 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй у складі 193 членів, прийняла консенсусом резолюцію про призначення 21 червня Міжнародним днем йоги. Оголошення цього дня відбулося після заклику призначити 21 червня Міжнародним днем йоги прем'єр-міністром Індії Нарендра Моді під час його виступу на Генеральній Асамблеї ООН 27 вересня 2014 р. Пропонуючи дату 21 червня, яка є одним з двох сонцестоянь, як Міжнародний день йоги, Нарендра Моді сказав, що ця дата є найдовшим днем у році в північній півкулі і має особливе значення в багатьох частинах світу.
Перший Міжнародний день йоги світ спостерігав 21 червня 2015 року. Приблизно 35 тисяч людей, у тому числі прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді і велика кількість високопоставлених осіб, виконали 21 асан протягом 35 хвилин в Нью-Делі. День, присвячений йозі, спостерігали мільйони людей у всьому світі. Подія в Нью-Делі встановила два рекорди Гіннеса — найбільший клас йоги з 35 985 людей і рекорд за кількістю національностей, що брали у ньому участь (вісімдесят чотири).
Див. також
Коментарі
Примітки
- . www.etymonline.com (англ.). Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- А.Г. Сафронов (2016). Йога: физиология, психосоматика, биоэнергетика (російською) . Харків: Ритм Плюс. с. 5—8. ISBN .
- Burley, Mikel (2000). Hatha Yoga: Its Context, Theory and Practice. Delhi: Motilal Banarsidass
- Marek Jantos (2012), in Oxford Textbook of Spirituality in Healthcare (Editors: Mark Cobb et al.), Oxford University Press, , pages 362—363
- * Smith, Kelly B.; Pukall, Caroline F. (May 2009). An evidence-based review of yoga as a complementary intervention for patients with cancer. Psycho-Oncology. 18 (5): 465—475. doi:10.1002/pon.1411. PMID 18821529.
- Sharma, Manoj; Haider, Taj (October 2012). Yoga as an Alternative and Complementary Treatment for Asthma: A Systematic Review. . 17 (3): 212—217. doi:10.1177/2156587212453727.
- Innes, Kim E.; Bourguignon, Cheryl (November–December 2005). Risk Indices Associated with the Insulin Resistance Syndrome, Cardiovascular Disease, and Possible Protection with Yoga: A Systematic Review. . 18 (6): 491—519. doi:10.3122/jabfm.18.6.491.
- Vancampfort, D.; Vansteeland, K.; Scheewe, T.; Probst, M.; Knapen, J.; De Herdt, A.; De Hert, M. (July 2012). Yoga in schizophrenia: a systematic review of randomised controlled trials. . 126 (1): 12—20. doi:10.1111/j.1600-0447.2012.01865.x., art.nr. 10.1111/j.1600-0447.2012.01865.x
- . The Guardian. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 1 грудня 2016.
- Сафронов, А.Г. (13.03.2018). . http://www.yoga-sutra.org/2018/03/blog-post.html. Архів оригіналу за 5 квітня 2018.
- Сафронов, А.Г. . Архів оригіналу за 18 квітня 2018.
- Визначення йоґи.
- Протипоказання до занять йоґою УФЙ
- Zydenbos, Robert. Jainism Today and Its Future. München: Manya Verlag, 2006. p.66
- Situating Sufism and Yoga [ 27 березня 2009 у Wayback Machine.] [недоступне посилання — історія]
- Carolina Seminar on Comparative Islamic Studies [ 25 серпня 2009 у Wayback Machine.] [недоступне посилання — історія]
- Top Islamic body: Yoga is not for Muslims [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.] — CNN
- "Malaysia leader: Yoga for Muslims OK without chant [недоступне посилання — історія], " Associated Press
- Abraham Oommen. A Christian Outlook on Yoga. — New Delhi : Indian Society for Promoting Christian Knowledge, 2008. — xiii + 84 p. — .
Джерела та література
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Йога |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йога |
- Apte, Vaman Shivram (1965). The Practical Sanskrit Dictionary. Delhi: Motilal Banarsidass Publishers. ISBN . (fourth revised & enlarged edition).
- (2001). Yoga Sutras of Patañjali.
- Chatterjee, Satischandra; Datta, Dhirendramohan (1984). An Introduction to Indian Philosophy (вид. Eighth Reprint Edition). Calcutta: University of Calcutta.
- Flood, Gavin (1996). An Introduction to Hinduism. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .
- Gambhirananda, Swami (1998). Madhusudana Sarasvati Bhagavad_Gita: With the annotation Gūḍhārtha Dīpikā. Calcutta: Advaita Ashrama Publication Department. ISBN .
- Harinanda, Swami. Yoga and The Portal. Jai Dee Marketing. ISBN .
- Jacobsen, Knut A. (Editor); Larson, Gerald James (Editor) (2005). Theory And Practice of Yoga: Essays in Honour of Gerald James Larson. Brill Academic Publishers. ISBN . (Studies in the History of Religions, 110)
- Keay, John (2000). India: A History. New York: Grove Press. ISBN .
- Michaels, Axel (2004). Hinduism: Past and Present. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. ISBN .
- Müller, Max (1899). Six Systems of Indian Philosophy; Samkhya and Yoga, Naya and Vaiseshika. Calcutta: Susil Gupta (India) Ltd. ISBN . Reprint edition; Originally published under the title of The Six Systems of Indian Philosophy.
- (2003). The Indus Civilization: A Contemporary Perspective. AltaMira Press. ISBN .
- Radhakrishnan, S.; Moore, CA (1967). A Sourcebook in Indian Philosophy. Princeton. ISBN .
- Taimni, I. K. (1961). The Science of Yoga. Adyar, India: The Theosophical Publishing House. ISBN .
- (1994). Raja Yoga. Calcutta: Advaita Ashrama Publication Department. ISBN . 21st reprint edition.
- (1951). Philosophies of India. New York, New York: Princeton University Press. ISBN . Bollingen Series XXVI; Edited by Joseph Cambell.
- Arya, Usharbudh; Swami Veda Bharati (1985). . Pennsylvania: Himalayan Institute Press. ISBN . Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 30 травня 2009.
- Feuerstein, Georg (1996). The Shambhala Guide to Yoga. Boston & London: Shambhala. ISBN .
- Анатолій Пахомов (2017). Хатха Йога. Коректний підхід до хребта. Київ: ТОВ НВП Інтерсервіс -6
- Йога. Міріам Равентос// Видавництво: Моя книжкова полиця,2018. Перекладач Христина Ромашко. 36 с.
- Ігрова йога. Лорена Паджалунга// Видавництво КМ-БУКС, 2018. Перекладач Марія Пухлій. 40 с.
- Олександр Кропивко (2017). Корректный подход к позвоночнику в повседневной жизни и асанах йоги.
Посилання
- Йога [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- (рос.). yoga.net.ua. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 13 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 29 вересня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jo ga vid sanskr य ग yogaIAST yednannya pidkorennya zapryagannya sistema psihopraktiki duhovna mentalna ta fizichna praktichna metodika zmini svidomosti tila ta psihiki Sukupnist riznomanitnih indijskih duhovnih i fizichnih metodiv Jogu praktikuyut yak nereligijni lyudi tak i uchasniki riznih napryamkiv induyizmu ta buddizmu z metoyu keruvannya psihikoyu ta psihofiziologiyeyu individa zadlya dosyagnennya obranogo psihichnogo j duhovnogo stanu Joga ezoterichna sistema v indijskij tradiciyi sho nese v sobi arhetipnu ideyu duhovnogo rozvitku Vidoma yak minimum pochinayuchi z II st do n e Velika statuya v Bangalori iz zobrazhennyam Shivi yakij medituye Meta jogi zmina ontologichnogo statusu lyudini u sviti dzherelo U zahidnij svit joga pronikla v kinci XIX na pochatku XX stolittya j zdobula znachnu populyarnist u 1980 h yak sistema fizichnih vprav hocha v Indiyi vona ne stilki fizichni vpravi yak meditativna j duhovna praktika V Indiyi vvazhayetsya sho praktika jogi maye likuvalnij efekt a takozh sho joga dopomagaye lyudini zdolati riznomanitni nedugi Chislenni doslidzhennya probuvali vstanoviti efektivnist jogi yak dodatkovogo zasobu pri likuvanni raku shizofreniyi astmi ta zahvoryuvan sercevo sudinnoyi sistemi Rezultati ne dali odnoznachnoyi vidpovidi 1 grudnya 2016 roku YuNESKO vklyuchila jogu u spisok nematerialnoyi kulturnoyi spadshini Etimologiya ta vzhitokSanskritske slovo joga maye bagato riznih znachen i jogo pereklad zalezhit vid kontekstu Slovo pohodit vid korenya य ज yudzh sho v riznih klasah oznachaye kontrolyuvati zapryagati ob yednuvati i vivoditsya vid pra i ye yeug priyednatisya zvidki takozh prasl jgo yarmo igo Slovo joga u znachenni filosofskoyi ezoterichnoyi sistemi zazvichaj ne perekladayetsya Takij tip sliv v sanskriti nazivayetsya yogaruḍhartha य गर ढ र थ yih znachennya povʼyazane z korenem ale ne obmezhuyetsya lishe cim Istoriya jogiVidpovid na pitannya pro te koli zarodilasya joga gubitsya v davnini Uzhe u vedichnih Samhitah jdetsya pro asketizm a asketichna praktika tapas zgaduyetsya v rannih komentaryah do Ved Brahmanah Odnak joga mogla zaroditisya she ranishe u dovedichnij Indiyi Na pechatkah chasiv Indskoyi civilizaciyi znajdenih u Pakistani ye zobrazhennya sho nagaduyut lyudej v pozah meditaciyi yaki mozhna rozcinyuvati yak svidchennya na korist takoyi gipotezi hocha virishalnih dokaziv nemaye Tehnika dosyagnennya vishih staniv svidomosti rozvivalasya v tradiciyah shramaniv ta Upanishad Chakri Bezzaperechnih svidchen isnuvannya meditaciyi v dobuddijskih brahmanichnih tekstah ne isnuye Pershi teksti yaki opisuyut tehniku meditaciyi nalezhat buddijskij literaturi V induyistskih tekstah termin joga vpershe zustrichayetsya v Katha upanishadi de mova jde pro kontrol nad pochuttyami i vishij stan v yakomu diyalnist rozumu pripinyayetsya Podalshij rozvitok ponyattya jogi zustrichayetsya v Upanishadah serednogo periodu v Mahabharati zokrema v Bgagavad giti ta v Joga sutrah Patandzhali II st do n e Patandzhali vvazhayetsya zasnovnikom filosofiyi jogi Hocha sam Patandzhali ne vzhivaye terminu radzha opisana nim sistema vidoma yak radzha joga korolivska joga Sut jogi dayetsya v drugij sutri Joga ce zaborona zmini svidomosti Vikoristannya slova nirodga zaborona svidchit pro te sho Patandzhali buv obiznanij iz buddijskimi ideyami i vklyuchiv yih u svoyu sistemu ta ne dovodit prinalezhnist Patandzhali do bud yakogo religijnogo napryamku Isnuyut takozh inshi perekladi ta komentari Joga sutri Patandzhali Sutri Patandzhali stali osnovoyu sistemi yaku nazivayut ashtanga joga joga vosmi shabliv yami niyami asan pranayami pratyagari dgarani dg yani ta samadgi Z tochki zoru ciyeyi shkoli najvishij dosyazhnij stan svidomosti ne vidkrivaye ilyuzornosti riznomanitnosti svitu Radzha joga vvazhaye budennij svit dijsnim a tomu najvishij stan svidomosti ye tilki vidkrittyam samogo sebe a ne yedinogo dlya vsih lyudej universalnogo absolyutu U Bgagavad Giti termin joga vikoristovuye v bagatoh znachennyah Yiyi shostij rozdil povnistyu prisvyachenij praktikuvannyu jogi vklyuchno z meditaciyeyu Bgagavad gita opisuye tri sistemi jogi shlyah diyan karma joga shlyah viddanosti bgakti joga ta shlyah znan dzhnyana joga Viznachennya jogiViznachennya jogi opisane u Sutri 1 2 Joga sutri Patandzhali य गश च त तव त त न र ध yogascitta vṛtti nirodha Isnuye bilshe 20 variantiv perekladu cogo viznachennya napriklad Joga ye utrimannya materiyi dumki chitta vid odyagnennya u rizni obrazi Vivekananda Joga ye podavlennyam vritti staniv vidozmin v chitti svidomosti Rigin Joga ye zdatnist spryamovuvati rozum viklyuchno na ob yekt i utrimannya u comu napryamku ne vidvolikayuchis Joga pripinennya funkcij chitti Zagumennov Ta inshi Takozh isnuyut inshi viznachennya jogi sho zustrichayutsya u Sutrah i potrebuyut kontekstnogo prochitannya FilosofiyaFilosofiya jogi opirayetsya na najdavnishu filosofsku sistemu Indiyi sankh ya prijmaye yiyi metafiziku j teoriyu piznannya vidriznyayuchis vid neyi viroyu u vsesvitnij duh Paramatmu inshimi slovami u Boga Joga yak i sankh ya dualistichna svit z yiyi tochki zoru maye dvi pershoosnovi idealnu purusha ta materialnu prakriti Idealna pershoosnova svitu plyuralistichna tobto skladayetsya z okremih dush dzhiva Materialna prakriti yedina i pronizuye vse zv yazuyuchi individualnu dushu z tilom lyudini ta yiyi dumkami Meta jogi zvilnitisya vid cogo zv yazku i rizni napryamki j shkoli jogi proponuyut svoyi metodi dlya dosyagnennya takogo stanu Dzhiva chista svidomist ale cherez neznannya vona pov yazuye sebe z rozumom chittoyu yakij ye produktom prakriti j u yakomu sattva dominuye nad radzhasom i tamasom Chitta sama po sobi ne maye svidomosti ale cherez blizkist do dzhivi vidobrazhaye yiyi a tomu zdayetsya rozumnoyu j obdarovanoyu svidomistyu Patandzhali stverdzhuvav sho zvilnennya mozhna dosyagnuti zavdyaki bezposerednomu piznannyu vidminnosti vlasnogo ya vid fizichnogo svitu zokrema vid vlasnogo tila vid vlasnogo rozumu ta vid vlasnogo ego viveka dzhnyana Cogo mozhna dobitisya tilki obmezhuyuchi funkciyi tila j pochuttiv ta dumok razom iz tim zberigayuchi transcendentnu samosvidomist Na vidminu vid sankh yi filosofska sistema jogi teyistichna Bog Paramatma vvazhayetsya najvishim ob yektom na yakomu mozhe zoseredzhuvatisya dumka Bog doskonala istota vichna j prisutnya u vsomu maye doskonale znannya j ne maye nedolikiv Joga dovodit isnuvannya boga takim argumentom bud sho sho maye stupeni povinno mati maksimum Isnuvannya riznih stupeniv piznannya oznachaye z neobhidnistyu isnuvannya doskonalogo znannya Toj hto maye doskonale znannya ye bogom Rozvitok svitu vidbuvayetsya zavdyaki spoluchennyu purushi ta prakriti a prichinoyu zanepadu ye pripinennya takogo spoluchennya Ale spoluchennya ne vlastive ni prakriti ni purushi Otzhe povinna isnuvati verhovna istota yaka vstanovlyuvala b zv yazok mizh prakriti ta purusheyu u vidpovidnosti z moralnimi cihami okremih dush NapryamkiOsnovni napryami jogi radzha joga korolivska joga shlyah meditaciyi karma joga shlyah diyannya dzhnyana joga shlyah znannya bhakti joga shlyah sluzhinnya Krim chotiroh osnovnih napryamkiv jogi isnuye takozh bagato inshih sered yakih shiroko vidoma hatha joga shlyah vplivu tilesnimi vpravami na psihiku Kinceva meta jogi mozhe buti absolyutno riznoyu vid polipshennya fizichnogo zdorov ya do dosyagnennya mokshi Yak okremij vid artterapiyi isnuye jogoterapiya profilaktika ta likuvannya hvorob fizichnogo ta mentalnogo stanu praktikuyuchogo metodami jogi Shiroko vidoma praktika meditativnogo zhivopisu sho ye poyednannyam radzha ta karma jogi Protipokazannya Yak i kozhen vid terapiyi ye ponyattya protipokazan do yiyi vikoristannya Gostri stani Infekciyi Gostri infekcijni zahvoryuvannya v tomu chisli GRVI z pidvishenoyu temperaturoyu Gnijni ta nekrotichni procesi Bud yaki gostri stani pri zagostrennyah hronichnih zahvoryuvan Virazhena fizichna asteniya pislya fizichnoyi travmi operativnogo vtruchannya perenesenogo zahvoryuvannya Pislyaoperacijnij period Travmi Psihika Organichni vklyuchno zi simptomatichnimi psihichnimi rozladami Psihichni rozladi ta rozladi povedinki pov yazani z uzhivannyam psihoaktivnih rechovin Shizofreniya shizotipichni ta marevni rozladi Rozladi nastroyu afektivni rozladi Rozladi osobistosti ta povedinki v zrilomu vici Rozumova vidstalist Hvorobi nervovoyi sistemi Zapalni hvorobi centralnoyi nervovoyi sistemi Sistemni atrofiyi sho vrazhayut perevazhno centralnu nervovu sistemu Ekstrapiramidni ta inshi porushennya ruhu Inshi degenerativni hvorobi nervovoyi sistemi zgidno MKB 10 hvoroba Alcgejmera obmezhena atrofiya golovnogo mozku Demiyelinizuyuchi hvorobi centralnoyi nervovoyi sistemi Epilepsiya Minlivi tranzitorni cerebralni ishemichni napadi Sindrom perednoyi serednoyi zadnoyi mozkovih arterij Polinevropatiyi ta inshi urazhennya periferichnoyi nervovoyi sistemi Hvorobi nervovo m yazovogo sinapsu i m yaziv miasteniya miopatiyi m yazova distrofiya Cerebralnij paralich ta inshi paralitichni sindromi Inshi porushennya nervovoyi sistemi zgidno MKB 10 gidrocefaliya polisistemna degeneraciya Hvorobi oka ta jogo pridatkovogo aparatu Gostri i pidgostri zapalni zahvoryuvannya i travmi Vivih krishtalika Oklyuziyi sudin sitkivki Glaukoma z ne kompensovanim vnutrishnoochnim tiskom Degenerativna miopiya Zagroza vidsharuvannya sitkivki operovane vidsharuvannya sitkivki Hvorobi vuha ta soskopodibnogo vidrostka Znizhennya sluhu sudinnogo harakteru labirintova ishemiya abo krovoviliv zapalennya sluhovoyi trubi Pislyaoperacijnij period pri zahvoryuvannyah sluhovoyi trubi otoskleroz protipokazani perevernuti pozi Hvorobi vuha ta soskopodibnogo vidrostka Znizhennya sluhu sudinnogo harakteru labirintova ishemiya abo krovoviliv zapalennya sluhovoyi trubi Pislyaoperacijnij period pri zahvoryuvannyah sluhovoyi trubi otoskleroz protipokazani perevernuti pozi Hvorobi sistemi krovoobigu Revmatichna hvoroba sercya za nayavnosti bud yakogo stupenya aktivnosti suprovodzhuvana porokami sercya II III st Revmatichni patologiyi klapaniv II III stupenya Postmiokardichnij kardioskleroz z dilataciyeyu porozhnin Hronichnij revmatichnij perikardit Gipertenzivna gipertonichna hvoroba II III st z ne kontrolovanimi ciframi AD Gipertonichna hvoroba I II st pri kontroli arterialnogo tisku ta konsultaciyi kardiologa ne ye protipokazannyam Stenokardiya pochinayuchi z 3 funkcionalnogo klasu 2 j funkcionalnij klas z nayavnistyu gemodinamichno znachushih stenoziv koronarnih arterij za danimi koronarografiyi Stenokardiya 1 2 funkcionalnogo klasu ne ye protipokazannyam Perenesenij infarkt miokarda postinfarktnij kardioskleroz IHS z sercevoyu nedostatnistyu 2A klas i vishe Anevrizma aorti Anevrizma koronarnoyi arteriyi Anevrizma legenevoyi arteriyi Legeneva gipertenziya pri gradiyenti tisku ponad 40 mm rt st yak suputnogo simptomu pri zahvoryuvannyah sercevo sudinnoyi sistemi abo yak samostijne zahvoryuvannya Legeneva nedostatnist II III stadiyi Serceva nedostatnist SN II a i vishe po Strazhesko Vasilenko funkcionalnij klas NYHA II Arteriovenozna noricya legenevih sudin Perikardit Endokardit Kardiomiopatiya dilatacijna obstruktivna gipertrofichna pri obminnih porushennyah Endomiokardialna eozinofilna hvoroba Endokardialnij fibroelastoz Porushennya ritmu i providnosti Peredserdno shlunochkova atrioventrikulyarna blokada II III povna stupeniv Trohpuchkova blokada Sindrom peredchasnogo zbudzhennya bez nayavnosti suputnih aritmij ne ye protipokazannyam Povorotna shlunochkova aritmiya Paroskizmalne porushennya ritmu nadshlunochkova tahikardiya shlunochkova tahikardiya Sindrom slabkosti sinusovogo vuzla Serceva nedostatnist Nabutij defekt peregorodki sercya Cerebrovaskulyarni hvorobi Subarahnoyidalnij krovoviliv Zakuporka i stenoz precerebralnih arterij Rozsharuvannya mozkovih arterij Cerebralnij ateroskleroz Progresuyucha sudinna lejkoencefalopatiya Gipertenzivna encefalopatiya Hvoroba Mojamoja Negnijnij tromboz vnutrishnocherepnoyi venoznoyi sistemi Cerebralnij arteriyit ne klasifikovanij v inshih rubrikah Obliteruyuchij TROMBANGIT hvoroba Bergera M yazova ta spoluchnotkaninna displaziya arterij Sindrom Badda Kiari Postflebitichnij sindrom III st Stiskannya ven sindrom stiskannya verhnoyi porozhnistoyi veni Venozna nedostatnist II III st Zahvoryuvannya krovi Eritrocitopeniya Lejkopeniya Trombocitopenichna purpura Gemofiliya Zahvoryuvannya endokrinnoyi sistemi Cukrovij diabet z nejro i retinopatiyu Cukrovij diabet z nefropatiyeyu HNN II III st Z mikroalbuminuriyi pislya 300 mg dobu Hvorobi organiv travlennya Hvoroba Krona Vipadannya zadnogo prohodu pryamoyi kishki Gemoroj u stadiyi zagostrennya pri nayavnosti krovotechi Pechinkova nedostatnist v dekompensirovannoj stadiyi II III st Ciroz pechinki Hvorobi kistkovo m yazovoyi sistemi Sindrom dugi aorti Takayasu z uskladnennyami Spinalnij stenoz vidnosnij PP Porazka mizhhrebcevogo diska shijnogo viddilu z mielopatiyeyu Miozit osifikuyuchij travmatichnij progresuyuchij Dolonnij fascialnij fibromatoz Depyuitrena Osteoporoz z patologichnim perelomom Algonejrodistrofiya Hvoroba Pedzheta kistok deformuyuchij osteyit Sechostateva sistema Hronichni zahvoryuvannya nirok z hronichnoyu nirkovoyu nedostatnistyu vid II III st Nirkova osteodistrofiya Varikocele Vipadinnya ta grizha yayechnika i matkovoyi trubi Dihalna sistema Paralich golosovih zv yazok i gortani Stenoz gortani Porazki plevri pnevmotoraks fibrotoraks gemotoraks Dihalna nedostatnist II III st Onkologiya Zloyakisni novoutvorennya vsi Hatha jogaDokladnishe Hatha joga Hatha joga sistema opisana Jogi Svatmarama v traktati Hatha joga pradipika v XV st V osnovnomu vona vidriznyayetsya vid radzha jogi Patandzhali tim sho robit nagolos na ochishenni fizichnogo tila yak shlyahu do ochishennya rozumu ta zhittyevoyi energiyi prani V porivnyanni iz sidyachoyu pozoyu radzha jogi priznachenoyu dlya meditaciyi hatha joga rozvinula sistemu poz dlya vsogo tila asan ta dihalnih vprav pranayami Same hatha joga ta yiyi suchasni riznovidi zazvichaj asociyuyetsya zi slovom joga v suchasnomu sviti Joga v inshih tradiciyahGrupa lyudej sho praktikuye jogu v 2012 roci Buddizm Praktikuvannya staniv meditativnogo zanurennya vhodilo v praktiku rannogo buddizmu Budda v svoyih rannih propovidyah vislovlyuvav ideyi shozhi na vchennya jogi Odnak vidminnist ideologiyi buddizmu v tomu sho meditativni stani she ne ye zvilnennyam Buddizm pidkreslyuye neobhidnist probudzhenoyi dumki navit v najglibshih stanah meditaciyi Na vidminu vid brahmanistskoyi dumki sho zvilnennya mozhlive tilki pislya smerti buddizm shukaye zvilnennya pri zhitti V V IV st do n e v Indiyi rozvinuvsya buddistskij napryam jogachara yakij vikoristovuye jogu yak shlyah do prosvitlennya stanu bodisatvi Blizkij do jogi za ideologiyeyu dzen buddizm odna iz form mahayani Koreni meditativnoyi praktiki dzen vihodyat iz jogi Induyizm joga odna iz shesti ortodoksalnih shkil darshaniv filosofiyi induyizmu za vchennyam yakoyi lyudina mozhe praktikuvati samorozvitok shlyahom samopiznannya samozagliblennyam ta shlyahom svidomih vidnosin z zovnishnim svitom joga vinikla blizko 2 st do n e yak vchennya idealistichnogo spryamuvannya U filosofiyi induyizmu jogoyu vvazhayut sistemu radzha jogi vikladenu v joga sutrah j tisno pov yazanu z bazovimi principami sankh yi Joga obgovoryuyetsya v riznomanitnih dzherelah induyizmu takih yak Vedi Upanishadi Bgagavad Gita Hatha joga pradipika Shiva samhita i Tantri Dzhajnizm Dzhajnizm ta joga nastilki vzayemopov yazani sho deyaki doslidniki stverdzhuyut sho dzhajnizm ye jogoyu yaka virosla do rivnya religiyi Ikonografiya dzhajniv zobrazhuye prosvitlenih tirthankariv sho medituyut v jogivskih pozah dlya meditaciyi Za perekazom Magavira dosyag stanu absolyutnogo znannya sidyachi v Z inshogo boku p yat pripisiv yami analogichni p yati osnovnim obitnicyam dzhajnizmu Islam Indijska jogichna praktika pomitno vplinula na rozvitok sufizmu Drevnoindijskij tekst z jogi Amritakunda Ozero nektaru she v XI stolitti buv perekladenij arabskoyu ta perskoyu movami U 2008 roci lideri islamskogo duhovenstva v Malajziyi vidali fetvu proti musulman sho zajmayutsya jogoyu U nij stverdzhuvalosya sho v jozi mistyatsya elementi induyistskogo religijnogo vchennya i vidpovidno praktika jogi dlya musulman ye bogohulnoyu i haramnoyu Musulmanski uchiteli jogi z Malajziyi kritikuvali ce rishennya ocinivshi jogo yak obrazlive U fetvi dozvolyayetsya praktika jogi yak fizichni vpravi ale zaboronyayetsya taka praktika yak povtorennya mantr Hristiyanstvo Abraham Oommen Indijske tovaristvo propoviduvannya hristiyanskogo znannya zaznachaye sho odnim z golovnih zaperechen proti praktiki jogi hristiyanami ye argument pro te sho joga ye skladovoyu chastinoyu induyizmu Vin vkazuye na nekorektnist cogo argumentu oskilki isnuyut chislenni istorichni svidchennya togo sho joga praktikuvalasya na teritoriyi Indiyi she v doarijsku epohu tobto do viniknennya induyizmu Za slovami Oommena sama po sobi joga ne ye ni religiyeyu ni skladovoyu chastinoyu bud yakoyi religiyi vona yavlyaye soboyu psihosomatichnu tehniku yaku induyisti vikoristovuyut yak praktichnij instrument Oommen vvazhaye sho bagato idej na yakih zasnovana joga blizki hristiyanskim virovchennyam a tomu hristiyani cilkom mozhut praktikuvati svoyu vlasnu jogu yaka vidpovidaye yihnomu svitoglyadu Fitnes joga U zahidnomu sviti velikoyi populyarnosti nabuv osoblivij vid fitnesu yakij vikoristovuye jogichni asani fitnes joga ta abo posturalna joga Galereya asanUstrasana Urdgva prasarita ekapadasana Pavanmuktasana Eka pada kundinyasana Trikonasana Dzhanusirshasana Bgudzhangasana Siddhasana Meditaciya u SiddhasaniMizhnarodnij Den jogiDokladnishe Mizhnarodnij den jogi 11 grudnya 2014 roku Generalna Asambleya Organizaciyi Ob yednanih Nacij u skladi 193 chleniv prijnyala konsensusom rezolyuciyu pro priznachennya 21 chervnya Mizhnarodnim dnem jogi Ogoloshennya cogo dnya vidbulosya pislya zakliku priznachiti 21 chervnya Mizhnarodnim dnem jogi prem yer ministrom Indiyi Narendra Modi pid chas jogo vistupu na Generalnij Asambleyi OON 27 veresnya 2014 r Proponuyuchi datu 21 chervnya yaka ye odnim z dvoh soncestoyan yak Mizhnarodnij den jogi Narendra Modi skazav sho cya data ye najdovshim dnem u roci v pivnichnij pivkuli i maye osoblive znachennya v bagatoh chastinah svitu Pershij Mizhnarodnij den jogi svit sposterigav 21 chervnya 2015 roku Priblizno 35 tisyach lyudej u tomu chisli prem yer ministr Indiyi Narendra Modi i velika kilkist visokopostavlenih osib vikonali 21 asan protyagom 35 hvilin v Nyu Deli Den prisvyachenij jozi sposterigali miljoni lyudej u vsomu sviti Podiya v Nyu Deli vstanovila dva rekordi Ginnesa najbilshij klas jogi z 35 985 lyudej i rekord za kilkistyu nacionalnostej sho brali u nomu uchast visimdesyat chotiri Div takozhSur ya namaskara Ukrayinska Federaciya JogiKomentarisansk य ग Yoga Joga pali य ग Yoga Joga kit 瑜伽 Yujia Yuczya yap 瑜伽 ゆが YugaPrimitki www etymonline com angl Arhiv originalu za 7 lyutogo 2018 Procitovano 7 lyutogo 2018 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s A G Safronov 2016 Joga fiziologiya psihosomatika bioenergetika rosijskoyu Harkiv Ritm Plyus s 5 8 ISBN 978 966 2079 46 3 Burley Mikel 2000 Hatha Yoga Its Context Theory and Practice Delhi Motilal Banarsidass Marek Jantos 2012 in Oxford Textbook of Spirituality in Healthcare Editors Mark Cobb et al Oxford University Press ISBN 978 0 19 957139 0 pages 362 363 Smith Kelly B Pukall Caroline F May 2009 An evidence based review of yoga as a complementary intervention for patients with cancer Psycho Oncology 18 5 465 475 doi 10 1002 pon 1411 PMID 18821529 Sharma Manoj Haider Taj October 2012 Yoga as an Alternative and Complementary Treatment for Asthma A Systematic Review 17 3 212 217 doi 10 1177 2156587212453727 Innes Kim E Bourguignon Cheryl November December 2005 Risk Indices Associated with the Insulin Resistance Syndrome Cardiovascular Disease and Possible Protection with Yoga A Systematic Review 18 6 491 519 doi 10 3122 jabfm 18 6 491 Vancampfort D Vansteeland K Scheewe T Probst M Knapen J De Herdt A De Hert M July 2012 Yoga in schizophrenia a systematic review of randomised controlled trials 126 1 12 20 doi 10 1111 j 1600 0447 2012 01865 x art nr 10 1111 j 1600 0447 2012 01865 x The Guardian Arhiv originalu za 29 chervnya 2018 Procitovano 1 grudnya 2016 Safronov A G 13 03 2018 http www yoga sutra org 2018 03 blog post html Arhiv originalu za 5 kvitnya 2018 Safronov A G Arhiv originalu za 18 kvitnya 2018 Viznachennya jogi Protipokazannya do zanyat jogoyu UFJ Zydenbos Robert Jainism Today and Its Future Munchen Manya Verlag 2006 p 66 Situating Sufism and Yoga 27 bereznya 2009 u Wayback Machine nedostupne posilannya istoriya Carolina Seminar on Comparative Islamic Studies 25 serpnya 2009 u Wayback Machine nedostupne posilannya istoriya Top Islamic body Yoga is not for Muslims 5 grudnya 2008 u Wayback Machine CNN Malaysia leader Yoga for Muslims OK without chant nedostupne posilannya istoriya Associated Press Abraham Oommen A Christian Outlook on Yoga New Delhi Indian Society for Promoting Christian Knowledge 2008 xiii 84 p ISBN 978 81 8458 034 1 Dzherela ta literaturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Joga Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Joga Apte Vaman Shivram 1965 The Practical Sanskrit Dictionary Delhi Motilal Banarsidass Publishers ISBN 81 208 0567 4 fourth revised amp enlarged edition 2001 Yoga Sutras of Patanjali Chatterjee Satischandra Datta Dhirendramohan 1984 An Introduction to Indian Philosophy vid Eighth Reprint Edition Calcutta University of Calcutta Flood Gavin 1996 An Introduction to Hinduism Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 43878 0 Gambhirananda Swami 1998 Madhusudana Sarasvati Bhagavad Gita With the annotation Guḍhartha Dipika Calcutta Advaita Ashrama Publication Department ISBN 81 7505 194 9 Harinanda Swami Yoga and The Portal Jai Dee Marketing ISBN 0978142950 Jacobsen Knut A Editor Larson Gerald James Editor 2005 Theory And Practice of Yoga Essays in Honour of Gerald James Larson Brill Academic Publishers ISBN 9004147578 Studies in the History of Religions 110 Keay John 2000 India A History New York Grove Press ISBN 0 8021 3797 0 Michaels Axel 2004 Hinduism Past and Present Princeton New Jersey Princeton University Press ISBN 0 691 08953 1 Muller Max 1899 Six Systems of Indian Philosophy Samkhya and Yoga Naya and Vaiseshika Calcutta Susil Gupta India Ltd ISBN 0 7661 4296 5 Reprint edition Originally published under the title of The Six Systems of Indian Philosophy 2003 The Indus Civilization A Contemporary Perspective AltaMira Press ISBN 978 0759101722 Radhakrishnan S Moore CA 1967 A Sourcebook in Indian Philosophy Princeton ISBN 0 691 01958 4 Taimni I K 1961 The Science of Yoga Adyar India The Theosophical Publishing House ISBN 81 7059 212 7 1994 Raja Yoga Calcutta Advaita Ashrama Publication Department ISBN 81 85301 16 6 21st reprint edition 1951 Philosophies of India New York New York Princeton University Press ISBN 0 691 01758 1 Bollingen Series XXVI Edited by Joseph Cambell Arya Usharbudh Swami Veda Bharati 1985 Pennsylvania Himalayan Institute Press ISBN 089389088X Arhiv originalu za 19 lipnya 2014 Procitovano 30 travnya 2009 Feuerstein Georg 1996 The Shambhala Guide to Yoga Boston amp London Shambhala ISBN 157062142X Anatolij Pahomov 2017 Hatha Joga Korektnij pidhid do hrebta Kiyiv TOV NVP Interservis ISBN 978 6176 696 588 6 Joga Miriam Raventos Vidavnictvo Moya knizhkova policya 2018 Perekladach Hristina Romashko 36 s ISBN 978 966 97730 1 2 Igrova joga Lorena Padzhalunga Vidavnictvo KM BUKS 2018 Perekladach Mariya Puhlij 40 s ISBN 978 966 948 048 4 Oleksandr Kropivko 2017 Korrektnyj podhod k pozvonochniku v povsednevnoj zhizni i asanah jogi ISBN 978 5 4483 5801 2PosilannyaJoga 19 sichnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya ros yoga net ua Arhiv originalu za 24 bereznya 2022 Procitovano 13 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 8 sichnya 2022 Procitovano 29 veresnya 2023