Бгаґавад-ґіта (санскр. भगवद्गीता, дос. «Пісня Господа» [bʱʌgʌˌʋʌd̪ˈgiːt̪ɑː] ( прослухати)) — центральна частина Магабгарати. Цей текст є одним з фундаментальних творів індуїзму, який часто вважають «компендіумом усієї ведичної доктрини»
Індуїстська література | |
Веди | |
---|---|
Ріґ · Яджур | |
Сама · Атхарва | |
Розподіл | |
Самгіти · Брагмани | |
Араньяки · Упанішади | |
Упанішади | |
Айтарея · Брігадараньяка | |
Іша · Кена · Катха | |
Чхандог'я · Тайттірія | |
Прашна · Шветашватара | |
Мундака · Мандук'я | |
Веданґа | |
Шикша · Чандас | |
В'акарана · Нірукта | |
Джйотиша · Кальпа | |
Ітігаси | |
Магабгарата · Рамаяна | |
Пурани | |
Бхаґавата · Брагмавайварта | |
Ваю · Вішну · Падма | |
Маркандея · Нарада | |
Інші тексти | |
Смріті · Стотри · Шруті · Сутри | |
Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра · | |
Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача | |
Дхарма-шастри · Дів'я-прабандха · | |
Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха | |
Теварам · Чайтанья-чарітамріта · | |
Шукасаптаті | |
Бгаґавад-Ґіта розповідає історію Крішни, 8-ї аватари Вішну (ідентифікованої як прояв Брахмана), та Арджуни, принца-воїна, який сумнівається щодо битви, яка може призвести до загибелі членів його сім'ї, Кауравів, які перебувають у війську супротивника.
Походження та вплив
Індійські вчені сходяться на думці, що текст був написаний між 5 і 2 століттями до н.е., або навіть у 1 столітті до н.е. Згідно з легендою вайшнавських груп, він датується 5000 роками, але на думку Анн-Марі Еснул, він не був написаний до 1 століття до н.е.5,
«Назва, яку їй часто дають, Бгаґавадґітопанішада, і схожість, яку вона має з формами Упанішади, призвела до питання, чи не була вона спочатку Упанішадою [...]. Текст, можливо, спочатку був коротшим; він не є однорідним і свідчить про різноманітні впливи».
Бгаґавад-Ґіта посідає важливе місце в індуїстській релігійній думці:
«За винятком певних шиваїтських кіл, усі брахманські релігійні течії прийняли її як священну книгу нарівні з Ведами та Упанішадами; вона була інтегрована в Одкровення (шруті), тоді як решта Махабхарати належить виключно до Переказу (смріті)».
Контекст
Пандави (сини царя Панду) і Каурави, їхні двоюрідні брати, борються за владу. Обидва зібрали своїх союзників (всі, хто має значення на Індійському субконтиненті) неподалік від Хастінапури, дві величезні сили готові зіткнутися в битві за Курукшетру. Арджуна, один з п'яти Пандавів, на своїй бойовій колісниці; його візник — Крішна. Арджуна має подути в мушлю, щоб сповістити про початок битви. Але коли він бачить друзів і родичів на протилежному боці, його охоплює жах від думки, що багато його родичів, дядьків і двоюрідних братів загинуть у битві. Тоді він звернувся до Крішни, щоб висловити свою дилему, виконуючи свій обов'язок, очолюючи військо і вбиваючи при цьому членів своєї сім'ї та друзів, і попросити Його поради.
Зміст і вчення
Два основні шляхи
У Бгаґавад-Ґіті Крішна у вісімнадцяти розділах пояснює природу йоги, яка, на думку багатьох коментаторів, починаючи з Мадгусудани Сарасваті (нар. близько 1490 р.), поділяється на три послідовні частини, кожна з яких присвячена окремій формі йоги: карма-йозі, бгакті-йозі та джняна-йозі, які об'єднують у свідомості працю, відданість і духовне знання відповідно. Інші, особливо йоги бгакті, не зовсім згодні з такою класифікацією. У вісімнадцятому розділі Крішна також підкреслює, що людина повинна відмовитися від усіх форм дгарми і повністю віддатися Йому (18:60). Дуалістична двіта і пов'язані з нею ведантичні коментарі інтерпретують це як свідчення того, що бгакті є метою, в той час, як адвайта-коментарі недуалізму розглядають це більше як мотив джняни.
Отже, залежно від методу відречення, існують різні інтерпретації Гіти. Шлях джняни, який пропонує адвайта-орієнтоване тлумачення Гіти Аді Шанкари, був би занадто безособистісним для бгакті. З іншого боку, з погляду вчення про просвітлення, бгакті передбачає надмірну прив'язаність до зовнішніх форм, через які ніколи не можна досягти просвітлення. Бгакті, що розглядається таким чином, може означати страх перед просвітленням. Стан просвітлення (кайвалья), внутрішня ломка духовного світу, що приносить незалежність, за яку виступає і Крішна (в 3:18) і який Він навіть демонструє за допомогою універсальної форми (вірата-рупа, вірата-пуруша або вішварупа), насправді не розглядається бгакта як мета або передумова, бо чого варте просвітлення, якщо воно веде до нелюбовної відчуженості і відчуження від ближніх і світу, який, зрештою, також є (частиною) Його реальності.
Крішна закликає не лише до шляху всередину (садхана, духовна дисципліна), але й до конкретних праведних і відданих дій (дхарма і бгакті, відповідно) у зовнішньому світі. З усім тим, вайшнави розглядають концепцію гтма-ніведанам, спілкування з душею, самоспілкування з вчителем ззовні, як кінцеву мету звільнення в бгаґавата-дхармі, шляху відданого служіння. Арджуна навіть запитує Крішну щодо цього пункту суперечки про зречення чи дію (5:1). Крішна обирає шлях дії як найважливіший. Інший шлях можливий, але, на Його думку, важкий. Щоб примирити дві ведантичні позиції, можна було б додати до потрійного поділу четверту форму йоги, про яку йдеться в Гіті: дг'яна-йогу, йогу об'єднання свідомості через медитацію. Регулярно медитуючи (мантрами) над цими положеннями різних ведантичних коментарів, читач повинен знайти свій власний шлях.
П'ять основних тем
Розмова Крішни включає наступні п'ять різних основних тем:
- Ішвара: Верховний Господь. Крішна обговорює Свою ідентичність; Його цілісність проти всіх живих істот, влади, богів і відданих, які всі належать до Його форми й вигляду.
- Джıва: індивідуальна душа. Крішна чітко розрізняє тлінне тіло і нетлінну душу (атма, дживатма) щодо Верховної Душі (параматма), з якою пов'язана кожна душа.
- Пракріті: матерія. Крішна описує ґуни, і те, якою мірою Він присутній у ній, як світло сонця і місяця та порядок зоряного неба; фактично, весь матеріальний світ є Його формою (вірат-рупа).
- Карма: дія. Крішна пояснює різні види праці й те, що вони означають стосовно Нього, ідею інтелекту, просвітлення (сура, «бог») або одержимості (асура, «демон»), а також самореалізації.
- Кала: час. У главі 13:4-7. Крішна ясно дає зрозуміти, що Він є знавцем поля у всіх сферах діяльності, діапазони всередині і зовні якого відрізняються один від одного в часі і повинні бути врівноважені так званими громадянськими чеснотами (так званими пурушартхами). Роблячи це, Він ототожнює Себе в Б.Ґ.. 7:8 з порядком місяця на небі, світлом сонця і самим Часом (природою). Він тричі повторює, що Він Сам є Час (Б.Ґ. 10:30,10:33, 11:32). Це велика таємниця, яку Він відкриває Арджуні в 11-му розділі, коли той повністю приголомшений виглядом Його гігантської трансцендентної форми.
Карма й акарма
Крішна стверджує в Ґіті про дію заради самої дії, дію без прив'язки до результату (акарма, бгакті). Він розглядає три форми карми: праця, яка вимагає результату (карма), праця для Бога (акарма, тобто непраця) і протиправні дії (вікарма, злочин). При цьому він навіть перевертає речі: ті, хто працює, насправді не працюють на благо Бога, а ті, хто не працює, виконують справжню віддану (чернечу) роботу. Це те, що слід розуміти під розумністю. Він радить Арджуні більше не прив'язуватися до земних задоволень і відрази, сім'ї та друзів, але з незворушністю присвятити всі свої дії відданості (бгакті) Богові, який присутній у серці кожної живої істоти. Таким чином, цей класичний твір підкреслює вічно актуальну тему напруги, яка існує в кожній людині між служінням внутрішньому божеству у відреченості (бгакті-йога) і неминучими діями в зовнішньому світі (карма-марга).
Український переклад
- Бхагавадгіта / Переклад та примітки Миколи Ільницького. Передмова Галини Дідківської // «Всесвіт», 1981, 1991; «Апріорі», 2019.
- Бгаґавад-ґіта як вона є. / Переклад з санскриту та коментарi А.Ч. Бгактiведанта Свамi Прабгупада. Bhaktivedanta Book Trust, 2015. — 770 с.
- Бгаґавадґіта / Переклад із санскриту, післямова та довідковий апарат Дмитра Бурби. Науковий редактор: Юрій Завгородній. Відповідальний редактор: Андрій Накорчевський. Харків: Фоліо, 2020. — 139 с.
- Бгаґавад-ґіта. Оберіг героя / Переклад із санскриту Олеся Чарівна (Ґаятрі). Видавництво Руслана Халікова, 2023. — 230 с.
- Бгаґавадґіта / Переклад із санскриту Тетяна Приходько, Вікторія Швець, Євгенія Шевчук, Олександра Божинська та коментарі Абгінаваґупти Ґіта-артха-санґраха.
- Бгаґавад-Ґіта. Перлина мудрості сходу. / Переклад ??? та коментарі Шріли Бгакті Ракшака Шрідгара Махараджа.
Коментарі
- Оскільки це означало б, що джняна була б кінцевою метою йоги, тоді як звільнення (мукті) насправді досягається у відданому служінні бгакті
- Обговорюються, серед іншого, в 1.5:9, 4.22:34 і 3.4:15
Примітки
- (Магабгарата, книга 6, гл. 25 — 42)
- Coomaraswamy, Ananda K.; Allar, René; Ponsoye, Pierre (1995). Hindouisme et Bouddhisme. Folio. ISBN .
- Robert Charles Zaehner, The Bhagavad-Gita. Oxford University Press. p. 7. «Дату не можна назвати з упевненістю. Однак здається безсумнівним, що текст був написаний пізніше, ніж класичні Упанішади [...] Не буде помилкою помістити його між п'ятим і другим століттями до нашої ери»
- Dasgupta, Surendranath; Dasgupta (1922). A History of Indian Philosophy: Volume 1 (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
- La Bhagavad Gîtâ, traduction et commentaires par Anne-Marie Esnoul et Olivier Lacombe, Seuil, 1976, « Introduction ».
- Бхагавадгіта (Бгаґавадґіта) з коментарем Абгінаваґупти (укр.). 11 січня 2023. Процитовано 4 червня 2024.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йога |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Бгаґавад-Ґіта |
- Бгаґавадґіта // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Індію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bgagavad gita sanskr भगवद ग त dos Pisnya Gospoda bʱʌgʌˌʋʌd ˈgiːt ɑː prosluhati centralna chastina Magabgarati Cej tekst ye odnim z fundamentalnih tvoriv induyizmu yakij chasto vvazhayut kompendiumom usiyeyi vedichnoyi doktrini Induyistska literaturaVediRig YadzhurSama AtharvaRozpodilSamgiti BragmaniAranyaki UpanishadiUpanishadiAjtareya BrigadaranyakaIsha Kena KathaChhandog ya TajttiriyaPrashna ShvetashvataraMundaka Manduk yaVedangaShiksha ChandasV akarana NiruktaDzhjotisha KalpaItigasiMagabgarata RamayanaPuraniBhagavata BragmavajvartaVayu Vishnu PadmaMarkandeya NaradaInshi tekstiSmriti Stotri Shruti SutriBgagavad Gita Pancharatra Tantri Arthashastra Agami KavachaDharma shastri Div ya prabandha Ramacharitamanasa Joga VasishthaTevaram Chajtanya charitamrita ShukasaptatiPortal Induyizm pr Bgagavad Gita rozpovidaye istoriyu Krishni 8 yi avatari Vishnu identifikovanoyi yak proyav Brahmana ta Ardzhuni princa voyina yakij sumnivayetsya shodo bitvi yaka mozhe prizvesti do zagibeli chleniv jogo sim yi Kauraviv yaki perebuvayut u vijsku suprotivnika Pohodzhennya ta vplivIndijski vcheni shodyatsya na dumci sho tekst buv napisanij mizh 5 i 2 stolittyami do n e abo navit u 1 stolitti do n e Zgidno z legendoyu vajshnavskih grup vin datuyetsya 5000 rokami ale na dumku Ann Mari Esnul vin ne buv napisanij do 1 stolittya do n e 5 Nazva yaku yij chasto dayut Bgagavadgitopanishada i shozhist yaku vona maye z formami Upanishadi prizvela do pitannya chi ne bula vona spochatku Upanishadoyu Tekst mozhlivo spochatku buv korotshim vin ne ye odnoridnim i svidchit pro riznomanitni vplivi Bgagavad Gita posidaye vazhlive misce v induyistskij religijnij dumci Za vinyatkom pevnih shivayitskih kil usi brahmanski religijni techiyi prijnyali yiyi yak svyashennu knigu narivni z Vedami ta Upanishadami vona bula integrovana v Odkrovennya shruti todi yak reshta Mahabharati nalezhit viklyuchno do Perekazu smriti KontekstPandavi sini carya Pandu i Kauravi yihni dvoyuridni brati boryutsya za vladu Obidva zibrali svoyih soyuznikiv vsi hto maye znachennya na Indijskomu subkontinenti nepodalik vid Hastinapuri dvi velichezni sili gotovi zitknutisya v bitvi za Kurukshetru Ardzhuna odin z p yati Pandaviv na svoyij bojovij kolisnici jogo viznik Krishna Ardzhuna maye poduti v mushlyu shob spovistiti pro pochatok bitvi Ale koli vin bachit druziv i rodichiv na protilezhnomu boci jogo ohoplyuye zhah vid dumki sho bagato jogo rodichiv dyadkiv i dvoyuridnih brativ zaginut u bitvi Todi vin zvernuvsya do Krishni shob visloviti svoyu dilemu vikonuyuchi svij obov yazok ocholyuyuchi vijsko i vbivayuchi pri comu chleniv svoyeyi sim yi ta druziv i poprositi Jogo poradi Zmist i vchennyaDva osnovni shlyahi U Bgagavad Giti Krishna u visimnadcyati rozdilah poyasnyuye prirodu jogi yaka na dumku bagatoh komentatoriv pochinayuchi z Madgusudani Sarasvati nar blizko 1490 r podilyayetsya na tri poslidovni chastini kozhna z yakih prisvyachena okremij formi jogi karma jozi bgakti jozi ta dzhnyana jozi yaki ob yednuyut u svidomosti pracyu viddanist i duhovne znannya vidpovidno Inshi osoblivo jogi bgakti ne zovsim zgodni z takoyu klasifikaciyeyu U visimnadcyatomu rozdili Krishna takozh pidkreslyuye sho lyudina povinna vidmovitisya vid usih form dgarmi i povnistyu viddatisya Jomu 18 60 Dualistichna dvita i pov yazani z neyu vedantichni komentari interpretuyut ce yak svidchennya togo sho bgakti ye metoyu v toj chas yak advajta komentari nedualizmu rozglyadayut ce bilshe yak motiv dzhnyani Otzhe zalezhno vid metodu vidrechennya isnuyut rizni interpretaciyi Giti Shlyah dzhnyani yakij proponuye advajta oriyentovane tlumachennya Giti Adi Shankari buv bi zanadto bezosobistisnim dlya bgakti Z inshogo boku z poglyadu vchennya pro prosvitlennya bgakti peredbachaye nadmirnu priv yazanist do zovnishnih form cherez yaki nikoli ne mozhna dosyagti prosvitlennya Bgakti sho rozglyadayetsya takim chinom mozhe oznachati strah pered prosvitlennyam Stan prosvitlennya kajvalya vnutrishnya lomka duhovnogo svitu sho prinosit nezalezhnist za yaku vistupaye i Krishna v 3 18 i yakij Vin navit demonstruye za dopomogoyu universalnoyi formi virata rupa virata purusha abo vishvarupa naspravdi ne rozglyadayetsya bgakta yak meta abo peredumova bo chogo varte prosvitlennya yaksho vono vede do nelyubovnoyi vidchuzhenosti i vidchuzhennya vid blizhnih i svitu yakij zreshtoyu takozh ye chastinoyu Jogo realnosti Krishna zaklikaye ne lishe do shlyahu vseredinu sadhana duhovna disciplina ale j do konkretnih pravednih i viddanih dij dharma i bgakti vidpovidno u zovnishnomu sviti Z usim tim vajshnavi rozglyadayut koncepciyu gtma nivedanam spilkuvannya z dusheyu samospilkuvannya z vchitelem zzovni yak kincevu metu zvilnennya v bgagavata dharmi shlyahu viddanogo sluzhinnya Ardzhuna navit zapituye Krishnu shodo cogo punktu superechki pro zrechennya chi diyu 5 1 Krishna obiraye shlyah diyi yak najvazhlivishij Inshij shlyah mozhlivij ale na Jogo dumku vazhkij Shob primiriti dvi vedantichni poziciyi mozhna bulo b dodati do potrijnogo podilu chetvertu formu jogi pro yaku jdetsya v Giti dg yana jogu jogu ob yednannya svidomosti cherez meditaciyu Regulyarno medituyuchi mantrami nad cimi polozhennyami riznih vedantichnih komentariv chitach povinen znajti svij vlasnij shlyah P yat osnovnih tem Rozmova Krishni vklyuchaye nastupni p yat riznih osnovnih tem Ishvara Verhovnij Gospod Krishna obgovoryuye Svoyu identichnist Jogo cilisnist proti vsih zhivih istot vladi bogiv i viddanih yaki vsi nalezhat do Jogo formi j viglyadu Dzhiva individualna dusha Krishna chitko rozriznyaye tlinne tilo i netlinnu dushu atma dzhivatma shodo Verhovnoyi Dushi paramatma z yakoyu pov yazana kozhna dusha Prakriti materiya Krishna opisuye guni i te yakoyu miroyu Vin prisutnij u nij yak svitlo soncya i misyacya ta poryadok zoryanogo neba faktichno ves materialnij svit ye Jogo formoyu virat rupa Karma diya Krishna poyasnyuye rizni vidi praci j te sho voni oznachayut stosovno Nogo ideyu intelektu prosvitlennya sura bog abo oderzhimosti asura demon a takozh samorealizaciyi Kala chas U glavi 13 4 7 Krishna yasno daye zrozumiti sho Vin ye znavcem polya u vsih sferah diyalnosti diapazoni vseredini i zovni yakogo vidriznyayutsya odin vid odnogo v chasi i povinni buti vrivnovazheni tak zvanimi gromadyanskimi chesnotami tak zvanimi purusharthami Roblyachi ce Vin ototozhnyuye Sebe v B G 7 8 z poryadkom misyacya na nebi svitlom soncya i samim Chasom prirodoyu Vin trichi povtoryuye sho Vin Sam ye Chas B G 10 30 10 33 11 32 Ce velika tayemnicya yaku Vin vidkrivaye Ardzhuni v 11 mu rozdili koli toj povnistyu prigolomshenij viglyadom Jogo gigantskoyi transcendentnoyi formi Karma j akarma Krishna stverdzhuye v Giti pro diyu zaradi samoyi diyi diyu bez priv yazki do rezultatu akarma bgakti Vin rozglyadaye tri formi karmi pracya yaka vimagaye rezultatu karma pracya dlya Boga akarma tobto nepracya i protipravni diyi vikarma zlochin Pri comu vin navit perevertaye rechi ti hto pracyuye naspravdi ne pracyuyut na blago Boga a ti hto ne pracyuye vikonuyut spravzhnyu viddanu chernechu robotu Ce te sho slid rozumiti pid rozumnistyu Vin radit Ardzhuni bilshe ne priv yazuvatisya do zemnih zadovolen i vidrazi sim yi ta druziv ale z nezvorushnistyu prisvyatiti vsi svoyi diyi viddanosti bgakti Bogovi yakij prisutnij u serci kozhnoyi zhivoyi istoti Takim chinom cej klasichnij tvir pidkreslyuye vichno aktualnu temu naprugi yaka isnuye v kozhnij lyudini mizh sluzhinnyam vnutrishnomu bozhestvu u vidrechenosti bgakti joga i neminuchimi diyami v zovnishnomu sviti karma marga Ukrayinskij perekladBhagavadgita Pereklad ta primitki Mikoli Ilnickogo Peredmova Galini Didkivskoyi Vsesvit 1981 1991 Apriori 2019 Bgagavad gita yak vona ye Pereklad z sanskritu ta komentari A Ch Bgaktivedanta Svami Prabgupada Bhaktivedanta Book Trust 2015 770 s Bgagavadgita Pereklad iz sanskritu pislyamova ta dovidkovij aparat Dmitra Burbi Naukovij redaktor Yurij Zavgorodnij Vidpovidalnij redaktor Andrij Nakorchevskij Harkiv Folio 2020 139 s Bgagavad gita Oberig geroya Pereklad iz sanskritu Olesya Charivna Gayatri Vidavnictvo Ruslana Halikova 2023 230 s Bgagavadgita Pereklad iz sanskritu Tetyana Prihodko Viktoriya Shvec Yevgeniya Shevchuk Oleksandra Bozhinska ta komentari Abginavagupti Gita artha sangraha Bgagavad Gita Perlina mudrosti shodu Pereklad ta komentari Shrili Bgakti Rakshaka Shridgara Maharadzha KomentariOskilki ce oznachalo b sho dzhnyana bula b kincevoyu metoyu jogi todi yak zvilnennya mukti naspravdi dosyagayetsya u viddanomu sluzhinni bgakti Obgovoryuyutsya sered inshogo v 1 5 9 4 22 34 i 3 4 15Primitki Magabgarata kniga 6 gl 25 42 Coomaraswamy Ananda K Allar Rene Ponsoye Pierre 1995 Hindouisme et Bouddhisme Folio ISBN 978 2 07 032884 0 Robert Charles Zaehner The Bhagavad Gita Oxford University Press p 7 Datu ne mozhna nazvati z upevnenistyu Odnak zdayetsya bezsumnivnim sho tekst buv napisanij piznishe nizh klasichni Upanishadi Ne bude pomilkoyu pomistiti jogo mizh p yatim i drugim stolittyami do nashoyi eri Dasgupta Surendranath Dasgupta 1922 A History of Indian Philosophy Volume 1 angl Cambridge University Press ISBN 978 0 521 04778 4 La Bhagavad Gita traduction et commentaires par Anne Marie Esnoul et Olivier Lacombe Seuil 1976 Introduction Bhagavadgita Bgagavadgita z komentarem Abginavagupti ukr 11 sichnya 2023 Procitovano 4 chervnya 2024 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu JogaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Bgagavad GitaBgagavadgita Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ukrayinska Religiyeznavcha EnciklopediyaCe nezavershena stattya pro knigu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Indiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi