Йо́сип Ю́лійович Кара́кіс (16 (29) травня 1902, Балта, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія — 23 лютого 1988, Київ) — український радянський архітектор, містобудівник, художник і педагог, один з найплідніших київських зодчих. Архітектор світового класу, відомий на території колишнього Радянського Союзу та за кордоном як майстер короткої епохи українського конструктивізму і активний борець за збереження історичних пам'яток. На думку фахівців, безліч новаторських ідей автора житлових і громадських будівель 30-х років XX століття свіжі і актуальні сьогодні, а задуми архітектора значно випередили свій час. Йосип Каракіс — автор десятків будівель, які стали згодом пам'ятками архітектури і ряду типових проєктів. Загалом за його проєктами побудовано більше 4500 шкільних будівель (будівництво продовжується і понині).
Йосип Юлійович Каракіс | |
---|---|
Український архітектор Йосип Каракіс | |
Народження | 16 (29) травня 1902 |
Смерть | 23 лютого 1988 (85 років) |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія→ СРСР |
Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
Вчителі | Альошин Павло Федотович |
Діяльність | архітектор, містобудівник, викладач університету, підрядник, preservationist, педагог |
Праця в містах | Київ, Вінниця, Луганськ, Житомир, Запоріжжя та ін. |
Архітектурний стиль | неокласицизм, конструктивізм, бароко, модернізм та ін. |
Найважливіші споруди | Національний історичний музей України, Будинок офіцерів (Київ) та ін. |
Нагороди | |
Діти | ·Каракіс Ірма Йосипівна |
Автограф | |
Сайт | karakys.narod.ru |
Каракіс Йосип Юлійович у Вікісховищі |
Біографія
Народження, ранні роки
Народився 29 травня 1902 року в сім'ї Юлія Борисовича Каракіса (1879–1943), службовця та співвласника цукрового заводу в містечку Турбів і Каракіс (уроджена Гейбтман) Фріди Яківни (1882–1968). Йосип був старшим братом у родині. Його молодший брат (1904–1970) Давид обрав кар'єру військового лікаря, дослужився до полковника і був начальник санепідемзагону в Другу світову війну.
У 1909–1917 роках навчався в Вінницькому реальному училищі, одночасно відвідуючи вечірні класи малюнка художника Абрама Черкаського. З 1918 працював художником декоратором в Вінницькому театрі у Драка Матвія Ілліча для трупи Гната Юри, Амвросія Бучми та Мар'яна Крушельницького. У 1919 добровольцем вступив до лав Червоної армії. Після року перебування на польському фронті був залишений при штабі 14-ї армії, де служив художником. З 1921 року — художник Вінницького губполітпросвета в комісії з охорони пам'яток мистецтва та старовини — формував для міського музею галерею і бібліотеку із зібрання княгині Браницької в садибі у Немирові.
У 1922 році вступає до Інституту народного господарства на юридичний факультет. Через рік переходить у Київський художній інститут на факультет живопису. Під час навчання працює театральним художником (в 1925–1926 роках під керівництвом Миколи Бурачека). У той же час, в 1925 році, під впливом Якова Штейнберга переходить з 3-го курсу мистецького факультету на перший курс архітектурного факультету. У 1926 році, навчаючись, працював старшим техніком на будівництві Київського вокзалу у свого вчителя Олександра Вербицького, потім помічником з проєктування та реалізації таких проєктів, як будинок Академії Наук та 1-й житловий будинок лікарів на вул. Великій Житомирській, 17 у Києві. У 1927 ріку потайки від батьків одружився зі студенткою фортепіанного відділення консерваторії Ганні Копман (1904–1993), яка вважалася однією з київських красунь.
Початок творчого шляху
У 1929 ріку закінчує архітектурний факультет, викладачами були: архітектурне проєктування — Павло Альошин, Олександр Вербицький і Валеріян Риков; історія архітектури — Іполит Моргілевський; нарисна геометрія — Степан Колотов; статика споруд — Костянтин Симінський, практика — Ю. Д. Соколов; курс «Частини будинків» — Микола Даміловський; геодезія — Павло Хаустов; історія мистецтв — Сергій Гіляров; курс «Інтер'єр житлових і громадських будівель» — Василь Кричевський; малюнок — Валентин Фельдман; формально-технічна дисципліна (фортех) — Володимир Татлін
Починаючи з 1931 року отримав запрошення викладати в Київському будівельному інституті. У довоєнний період ним побудовано безліч житлових і громадських будівель, в числі яких — Будинок Червоної армії на 1000 глядачів у Вінниці (1935), Єврейський театр у Києві, будівля Національного музею України та ін. У роки війни — на будівництві заводів важкого машинобудування в Ростанкопроекті (Ростов-на-Дону, Ташкент).
З 1942 по 1944 рік — головний архітектор Архітектурно-будівельного бюро Фархадской ГЕС (Беговат Узбецької РСР), від греблі, дериваційного каналу, машинного залу і планування житлових селищ для будівельників, експлуатаційників та переселено на цю територію кримських татар.
Після війни працює в Київському Діпромісто та знову викладає в Київському інженерно-будівельному інституті, а з 1948 року — керівник сектора Інституту художньої промисловості Академії архітектури УРСР. Сорокові роки у творчості Йосипа Каракіса описані академіком Ігорем Шпарою: «І. Ю. Каракіс відноситься до плеяди видатних архітекторів 40-х років, пов'язаних з розквітом конструктивізму. Йосип Юлійович — один з талановитих зодчих, які мали своє обличчя і своєрідне бачення архітектури навіть на тлі того розквіту в архітектурі України … У вищій ступеня ерудований, розумна людина, аристократичного виховання, дуже тактовний і уважний. Він був майстром і творцем, який думав інакше, ніж більшість зодчих. І оригінальність його мислення, його майстерність вивели його після всіх колотнеч і залишили на позиціях передового архітектора. Він залишив яскравий слід в архітектурі не тільки Києва, а й усієї України»
У 1951 році, після чергової ідеологічної «чистки», був звільнений і йому заборонили викладати. Архітектору пригадали використання елементів українського бароко. Єдина людина, яка відстоювала збереження історичних пам'яток під час періоду «боротьби з космополітизмом». Академік архітектури Валентин Єжов згадує, що в одну із зустрічей на Русанівських садах, коли вони з Каракісом заговорили про ганебне судилище, Йосип Юлійович, посміхнувшись, відповів: «А могло бути значно гірше. Готували Колиму. Я відбувся легким переляком.»
З 1952 року працює в Діпромісто на типовому проєктуванні.
З 1963 по 1976 рік — керівник відділу проєктування шкільних будівель КиївЗНДІЕП.
У 1977 році Йосип Юлійович з ініціативи В. Є. Ясієвича (1929–1992) був тимчасово зарахований до штату Київського науково-дослідного інституту історії, теорії та перспективних проблем радянської архітектури, де розробляв тему «Житло найближчого майбутнього», присвячену перспективам забудови Києва.
Помер 23 лютого 1988 року. Похований на Байковому кладовищі поряд з матір'ю.
Споруди та проєкти
У Києві
- Будинок Офіцерів (Будинок Червоної Армії і Флоту) вул. Грушевського, 30/1 — нині Центральний музей Збройних сил України, який виріс в центрі міста на місці непримітного бараку, де раніше містилася школа прапорщиків-авіаторів.
- Сходи і підпірна стінка з ліхтарями біля входу на майданчик Національного музею історії України на вул. Володимирській
- Будівля «зразкової» школи з Польовому провулку, 10 (1929)
- Реконструкція клубу в авіамістечку (1933–1934)
- Ресторан «Динамо» (1932–1934)
- Реконструкція театру Червоної Армії на вул. Мерінгівській (1938)
- Музична школа і концертний зал консерваторії в Музичному провулку (1936–1937)
- Дитячий садок заводу «Арсенал» на вул. Івана Мазепи (1939)
- Художня школа (1938, тепер Національний історичний музей України)
- Єврейський театр на вул. Хрещатик, 17 (не зберігся) (1939)
- Житловий будинок лісотехнічного інституту в Голосієві (1931)
- Житловий квартал на вул. Івана Мазепи, 3 (1934–1936)
- (Житловий будинок) на вул. 25 жовтня (вул. Інститутська № 15/7) (1935–1937)
- Житловий будинок КВО на Георгіївському пров. (1937)
- Житловий будинок для вищого командного складу на вул. Золотоворітській, 2 (1936)
- Житловий будинок на вул. Стрілецькій, 12 (1939–1940)
- Житловий комплекс Держплану на вул. 25 жовтня (1938–1941)
- Друга черга кварталу на вул. Івана Мазепи, 5 (1939–1940)
- Житлові будинки експериментального заводу на вул. Німецькій та вул. Лабораторній (1939–1940)
- Житлові будинки галерейного типу на 50 квартир на вул. Вишгородській (сучасна адреса — Сокальська вул., 1) та Івана Драча (1939–1941)
- Житловий будинок Будівництва № 1 НКШС на Хрещатику, 29 (не зберігся — зруйнований під час вибуху Хрещатика) (1939–1941)
- Механоскладальний цех експериментального заводу (1940)
- Експериментальна школа на бульварі Миколи Міхновського, 12 (1958)
- Типові школи (1953–1955 рр.).
- Гребля, машинний зал, дериваційних канал (2 км), акведук Фархадської ГЕС (1942–1944)
- Житлові селища Фархадської ГЕС на 1000 і 500 чоловік (1943–1945)
- Індивідуальний будинок для будівництва Фархадської ГЕС (1943)
- Будинок Червоної Армії (Будинок офіцерів, відтепер — Центр культури, просвіти та дозвілля Повітряних сил України) із залою на 1000 глядачів (1934–1935).
Частково зруйнований 14 липня 2022 року внаслідок російського ракетного удару по Вінниці.
- Кривий Ріг. Соцмісто (1933–1936)
- Будинок Червоної Армії і Флоту (1934), співавтори Покорний Михайло Францович, Касьянов Олександр Михайлович та Меллер Вадим Георгійович
- Школа на вул. Луї Пастера (відзначена першою премією конкурсу на найкращі будинки) (1954)
Житомирська (до 1937 року (Київська область))
- Будинок Червоної армії (1933–1934), Озерне (Скоморохи)
- Музична школа на 200 учнів з концертним залом на 300 слухачів. Комсомольськ-на-Дніпрі (нині Горішні Плавні)
- Готель «Жовтень» на 173 номери (1947–1952)
- Школа[][]
- Абразивний завод (1942)
- Школа № 110 ім. Т. Г. Шевченка на 2600 учнів в мікрорайоні «Український» (1969)
- Пам'ятник Котовському (у співавторстві зі скульптором Л. Д. Муравіним) на замовлення конкурс (1947)
- Краматорськ. Експериментальна школа № 24 (1962), що стала першою з типового проекту 2-02-964У.
Інше
- Експериментальні школи для дітей, що перехворіли на ДЦП в Одесі та Бердянську (1963)
- Експериментальна школа для розумово відсталих дітей в Запоріжжі (1964)
- Школа з квадратними класами в Краматорську (1965)
- Збільшене шкільна будівля на 2032 учнів павільйонної типу в Донецьку на березі р. Кальміус (1965)
- Експериментальні будівлі шкіл великої місткості в Махачкалі, Баку, Ворошиловграді, Дніпродзержинську (1966–1969)
З 1953 по 1975 було розроблено спільно з колективом співробітників понад 40 типових проєктів загальноосвітніх шкіл різної місткості, шкіл-інтернатів та музичних по яких побудовано більше чотирьох тисяч будівель шкіл в Україні, РРФСР та інших республіках. (1954–198…)
Увічнення пам'яті
- На честь І. Каракіса названа Спеціалізована школа № 80 в Києві
90-річчя
До дев'яносторіччя з дня народження І. Каракіса була приурочена виставка робіт майстра, фотографій, малюнків і креслень. Виставка експонувалася в Республіканському Будинку Архітектора (вул. Б. Грінченка, 7) в Києві і проходила з 29 травня до 12 червня 1992.
100-річчя
До сторіччя з дня народження Йосипа Юлійовича пройшла виставка в Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. До цієї дати були зроблені:
- Телефонні картки різних дизайнів з портретом і роботами І. Каракіса. На кожному з дизайнів картки зображений портрет архітектора і роки життя, а також розміщені по три фотографії з проєктів майстра. Тираж кожного виду карток 50000 примірників. Кожен вид з різним грошовим номіналом.
- Поштові конверти з портретом архітектора і його роботами.
- Ілюстрований каталог робіт автора. Каталог включає біографічні дані майстра, опис проєктів ().
- Бібліографічний довідник публікацій про І. Каракіс із серії «Видатні зодчі Україна».
- Стипендія Каракіса. Іменна стипендія планувалася до вручення щорічно найкращому студенту архітектурного факультету КНУБА.
- Меморіальні плакати, розвішані на автобусних і тролейбусних зупинках м. Києва.
- Інтернет-сайт з роботами автора. Головний архітектор міста Києва, член-кореспондент Академії мистецтв України, заслужений архітектор України Сергій Бабушкін, наступним чином відгукнувся про 100 річчя І. Каракіса: Отмечаемое 29 мая 2002 года столетие со дня рождения Иосифа Юльевича Каракиса — выдающегося украинского зодчего двадцатого века — знаменательная дата в истории архитектуры. Не только по числу созданных им произведений, но и по их вневременной современности, по новаторскому характеру Каракис входит в первый ряд зодчих. Трудно назвать архитектора, который бы на протяжении полувекового служения Архитектуре столь тесно был связан с нашим прекрасным Киевом. Постройки Каракиса не только официально явились памятниками архитектуры, но и заслужили всенародную любовь и уважение. Более того, они знаковы, символичны и несут яркую печать мастерства их автора. Работы Каракиса, построенные почти в каждом крупном городе бывшего СССР и охватывающие период с конца 20—х до начала 70—х гг., — прекрасный пример всецелой отдачи себя созиданию на благо народа и служения архитектуре как широкому социальному явлению.
Нелегкая судьба Иосифа Каракиса, необходимость преодолевать административные препоны, противостоять обстоятельствам, диктовавшимся спецификой того непростого времени, не сломили, не ожесточили его, но сделали более филигранным самый метод творчества.
110-річчя
- Книжкова виставка «Український архітектор Йосип Юлійович Каракіс (1902–1988): до 110-річчя від дня народження» пройшла в будівлі Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного.
115-річчя
- Вийшло фундаментальне видання Олега Юнакова «Архитектор Иосиф Каракис», присвячене життю, творчості та долі зодчого.
Примітки
- Коментарі
- Нині в будівлі Вінницького реального училища знаходиться Вінницький торговельно-економічний інститут.
- ГубПолітПросвет — Губернський політико-просвітницький відділ.
- Фортех — вчення вигадування конструкцій
- Джерела
- Тинченко Ярослав. Замах на Каракіса // Політика і Культура. — 2002. — № 20(151) 11–17 червня. — С. 36–37. (укр.)
- Символы Сталинской эпохи. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 13.1.2011.
- Владимир Платонов. Юрий Химич: Портрет на фоне куполов // Зеркало недели : газета. — 2000. — № 15 (288) 15 апреля. — С. 11.
- Юрий Химич: Портрет на фоне куполов. Архів оригіналу за 28.01.2012. Процитовано 24.1.2011.
- Сергей Бабушкин. Сегодня в Киеве мы можем реализовать самые смелые архитектурные решения // Архитектура. Строительство. Дизайн. — 2003. — № 1 (29).
Архитектора Иосифа Каракиса обвиняли в своё время, в украинском национализме. Сейчас его здания, выполненные в стиле классицизма, являются учебными пособиями для архитекторов всего мира.
- «Юрий Химич: Портрет на фоне куполов». Архів оригіналу за 28.01.2012. Процитовано 24.1.2011.
- Елена Олейник. Архитектор, который решил формулу Киева // Архитектура и Престиж : журнал. — 2002. — № 2 (22). — С. 114.
- Ерофалов Б. Л. Печерск Иосифа Каракиса // А.С.С : журнал. — 2002. — № 6. — С. 46-47.
- Иосиф Каракис: Ирония судьбы // Архитектор Иосиф Каракис: Судьба и творчество (Альбом-каталог к столетию со дня рождения) / Под ред. Бабушкин С. В., Бражник Д., Каракис И. И., А. Пучков; Сост. Д. Бражник, И. Каракис, И. Несмиянова. — Киев — С. 19. — .
- Юрченко П. Урядова площа в столичному Києві // Соціалістичний Київ : журнал. — 1934. — № 5–6. — С. 18. (укр.)
- § 12 Дата выхода: 05.02.2009. Архів оригіналу за 28.01.2012. Процитовано 13.1.2011.
- Марія Таран. У Києві відсвяткували сторічний ювілей архітектора-новатора Йосипа Каракіса // Квартирне Бюро : газета. — 2002. — № 7 (17) Июнь. — С. 2.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 9 грудня 2015.
- Иосиф Каракис: Ирония судьбы // Архитектор Иосиф Каракис: Судьба и творчество (Альбом-каталог к столетию со дня рождения) / Под ред. Бабушкин С. В., Бражник Д., Каракис И. И., А. Пучков; Сост. Д. Бражник, И. Каракис, И. Несмиянова. — Киев : Информационно-издательский центр «Символ-Т», 2002. — С. 100. — .
- Див. стор. 9: Архитектор Иосиф Каракис: Судьба и творчество: Альбом—каталог: К столетию со дня рождения / [Сост. Д.Буражник и др.; Редкол.: С.Бабушкин и др.; Авт. вступ. ст. А.Пучков]. — К., 2002. — 102 с.: ил. I. Буражник Д., Бабушкин С., ред. Архітектори — Україна — 20 в. Каракис И. Ю. (рос.)
- Див. стор. 67: Киевский архитектор Иосиф Каракис // Мастера Архитектуры. АРХ3. Архитектура СССР. Май — Июнь 1991. Юрий Бородкин, Татяна Власова, Сергей Нивин. ISSN 0004-1939 (рос.)
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2010. Процитовано 18 листопада 2010. (рос.)
- Юнаков, 2016, с. 57.
- Савченко Е. Архитектор и время // «Строительство & реконструкция». — 2002. — № 4. — С. 42
- Ежов В. Полвека глазами архитектора. — К.: КНУСА, 2001. — С. 174. (рос.)
- . Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 8 листопада 2015.
- Андрій Пучков. Київський архітектор Йосиф Каракіс: виковування майстра в тиглях радянської епохи (переклала з російської Роксоляна Свято); на стор. 255— 300 у книзі: Просто неба. Київські нариси. Малюнки С. Сімакової. — К.: Дух і Літера, 2017. — 304 с., з іл.; вкл. 16 с. — ; Киевский архитектор Иосиф Каракис: К вопросу о ковке мастера в тиглях советской епохи // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. — 2013. — Вип. 9. — С. 176—209
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 25 березня 2022.
- До 90-річчя від дня народження. Йосип Каракіс. Фотографії, малюнки, креслення. — K. : Брошура «Союз архітекторів України, Республіканський Будинок.
- Дмитрий Червинский. Жизнь замечательных людей: Вековой юбилей зодчего // Киев Еврейский. — 2002. — № 8 (25) август. — С. 6.
- Видатному архітектору Йосифу Юлійовичу Каракіс — 100 [ 25 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Йосип Каракіс: Іронія долі // Архітектор Йосип Каракіс: Доля і творчість (Альбом-каталог до сторіччя з дня народження) / Під ред. , Д. Бражник, І. І. Каракіс, А. О. Пучкова; Сост. Д. Бражник, І. Каракіс, І. Несміянова. — Київ : Інформаційно-видавничий центр. — .
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 10 липня 2012.
- Архитектор Иосиф Каракис / О. Юнаков. — Нью-Йорк: Алмаз, 2016. — 544 с., ил. — . (рос.)
Література
- Йосип Юлійович Каракіс: Бібліографічний покажчик / Ред. Г. А. Войцеховская, С. С. Артамонова, О. М. Пихур, А. О. Луковська; Відп. за вип. В. М. Чеснок. — Киев: Укрархбудинформ, 2002. — Серія «Видатні зодчі України».
- Архитектор Иосиф Каракис: Судьба и творчество [ 25 червня 2020 у Wayback Machine.] (Альбом-каталог к столетию со дня рождения). Под ред. С. В. Бабушкина, Д. Бражника, И. И. Каракис, А. Пучкова; Сост. Д. Бражник, И. Каракис, И. Несмиянова; авт. вступ. ст. А. А. Пучков. — Киев: Информационно-издательский центр «Символ-Т», 2002. — 102 с. Переплет: художественный картон, тиснение. Тираж 1000 [ 27 червня 2020 у Wayback Machine.]. — (рос.)
- Сергій Кілессо. Каракіси // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 286.
- Каракіс Йосип Юлійович / Архітектурна Вінниця: час, простір, особистості // «Подільські джерела». Альманах — Вінниця: ПП «ПРАДА АРТ», 2012. — С. 118–119.
- Юнаков О. Архитектор Иосиф Каракис. — Нью Йорк : Алмаз, 2016. — 544 с. — . (рос.)
- Ярослав Тинченко. Творец Киева из сталинских времен. Как Постышев наступил на ногу архитектору Каракису и что из этого вышло // Киевские ведомости. - 2000. - 23 март. (№ 64). - С. 20.: фото. / Стаття присвячена біографії та творчій діяльності архітектора Й. Каракіса в Україні, Узбекистані, Російській Федерації. Є фото Й.Ю. Каракіса зі студентами під час відбудови Хрещатика (кін. 40-х рр.), фото будинку Історичного музею (1939 р.) та сходів до нього, збудованих архітектором після війни.
- Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 3. Socialist Realism: 1933–1955. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2022. С. 39. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jo sip Yu lijovich Kara kis 16 29 travnya 1902 Balta Baltskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiya 23 lyutogo 1988 1988 02 23 Kiyiv ukrayinskij radyanskij arhitektor mistobudivnik hudozhnik i pedagog odin z najplidnishih kiyivskih zodchih Arhitektor svitovogo klasu vidomij na teritoriyi kolishnogo Radyanskogo Soyuzu ta za kordonom yak majster korotkoyi epohi ukrayinskogo konstruktivizmu i aktivnij borec za zberezhennya istorichnih pam yatok Na dumku fahivciv bezlich novatorskih idej avtora zhitlovih i gromadskih budivel 30 h rokiv XX stolittya svizhi i aktualni sogodni a zadumi arhitektora znachno viperedili svij chas Josip Karakis avtor desyatkiv budivel yaki stali zgodom pam yatkami arhitekturi i ryadu tipovih proyektiv Zagalom za jogo proyektami pobudovano bilshe 4500 shkilnih budivel budivnictvo prodovzhuyetsya i ponini Josip Yulijovich KarakisUkrayinskij arhitektor Josip KarakisNarodzhennya16 29 travnya 1902 Balta Baltskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaSmert23 lyutogo 1988 1988 02 23 85 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayinaRosijska imperiya SRSRNavchannyaNacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturiVchiteliAloshin Pavlo FedotovichDiyalnistarhitektor mistobudivnik vikladach universitetu pidryadnik preservationist pedagogPracya v mistahKiyiv Vinnicya Lugansk Zhitomir Zaporizhzhya ta in Arhitekturnij stilneoklasicizm konstruktivizm baroko modernizm ta in Najvazhlivishi sporudiNacionalnij istorichnij muzej Ukrayini Budinok oficeriv Kiyiv ta in NagorodiDiti Karakis Irma JosipivnaAvtografSajtkarakys narod ru Karakis Josip Yulijovich u VikishovishiBiografiyaNarodzhennya ranni roki Narodivsya 29 travnya 1902 roku v sim yi Yuliya Borisovicha Karakisa 1879 1943 sluzhbovcya ta spivvlasnika cukrovogo zavodu v mistechku Turbiv i Karakis urodzhena Gejbtman Fridi Yakivni 1882 1968 Josip buv starshim bratom u rodini Jogo molodshij brat 1904 1970 David obrav kar yeru vijskovogo likarya dosluzhivsya do polkovnika i buv nachalnik sanepidemzagonu v Drugu svitovu vijnu U 1909 1917 rokah navchavsya v Vinnickomu realnomu uchilishi odnochasno vidviduyuchi vechirni klasi malyunka hudozhnika Abrama Cherkaskogo Z 1918 pracyuvav hudozhnikom dekoratorom v Vinnickomu teatri u Draka Matviya Illicha dlya trupi Gnata Yuri Amvrosiya Buchmi ta Mar yana Krushelnickogo U 1919 dobrovolcem vstupiv do lav Chervonoyi armiyi Pislya roku perebuvannya na polskomu fronti buv zalishenij pri shtabi 14 yi armiyi de sluzhiv hudozhnikom Z 1921 roku hudozhnik Vinnickogo gubpolitprosveta v komisiyi z ohoroni pam yatok mistectva ta starovini formuvav dlya miskogo muzeyu galereyu i biblioteku iz zibrannya knyagini Branickoyi v sadibi u Nemirovi U 1922 roci vstupaye do Institutu narodnogo gospodarstva na yuridichnij fakultet Cherez rik perehodit u Kiyivskij hudozhnij institut na fakultet zhivopisu Pid chas navchannya pracyuye teatralnim hudozhnikom v 1925 1926 rokah pid kerivnictvom Mikoli Buracheka U toj zhe chas v 1925 roci pid vplivom Yakova Shtejnberga perehodit z 3 go kursu misteckogo fakultetu na pershij kurs arhitekturnogo fakultetu U 1926 roci navchayuchis pracyuvav starshim tehnikom na budivnictvi Kiyivskogo vokzalu u svogo vchitelya Oleksandra Verbickogo potim pomichnikom z proyektuvannya ta realizaciyi takih proyektiv yak budinok Akademiyi Nauk ta 1 j zhitlovij budinok likariv na vul Velikij Zhitomirskij 17 u Kiyevi U 1927 riku potajki vid batkiv odruzhivsya zi studentkoyu fortepiannogo viddilennya konservatoriyi Ganni Kopman 1904 1993 yaka vvazhalasya odniyeyu z kiyivskih krasun Pochatok tvorchogo shlyahu U 1929 riku zakinchuye arhitekturnij fakultet vikladachami buli arhitekturne proyektuvannya Pavlo Aloshin Oleksandr Verbickij i Valeriyan Rikov istoriya arhitekturi Ipolit Morgilevskij narisna geometriya Stepan Kolotov statika sporud Kostyantin Siminskij praktika Yu D Sokolov kurs Chastini budinkiv Mikola Damilovskij geodeziya Pavlo Haustov istoriya mistectv Sergij Gilyarov kurs Inter yer zhitlovih i gromadskih budivel Vasil Krichevskij malyunok Valentin Feldman formalno tehnichna disciplina forteh Volodimir Tatlin Centr kulturi prosviti ta dozvillya Povitryanih sil Ukrayini kolishnij Budinok Chervonoyi armiyi abo Budinok oficeriv u Vinnici Pochinayuchi z 1931 roku otrimav zaproshennya vikladati v Kiyivskomu budivelnomu instituti U dovoyennij period nim pobudovano bezlich zhitlovih i gromadskih budivel v chisli yakih Budinok Chervonoyi armiyi na 1000 glyadachiv u Vinnici 1935 Yevrejskij teatr u Kiyevi budivlya Nacionalnogo muzeyu Ukrayini ta in U roki vijni na budivnictvi zavodiv vazhkogo mashinobuduvannya v Rostankoproekti Rostov na Donu Tashkent Z 1942 po 1944 rik golovnij arhitektor Arhitekturno budivelnogo byuro Farhadskoj GES Begovat Uzbeckoyi RSR vid grebli derivacijnogo kanalu mashinnogo zalu i planuvannya zhitlovih selish dlya budivelnikiv ekspluatacijnikiv ta pereseleno na cyu teritoriyu krimskih tatar Pislya vijni pracyuye v Kiyivskomu Dipromisto ta znovu vikladaye v Kiyivskomu inzhenerno budivelnomu instituti a z 1948 roku kerivnik sektora Institutu hudozhnoyi promislovosti Akademiyi arhitekturi URSR Sorokovi roki u tvorchosti Josipa Karakisa opisani akademikom Igorem Shparoyu I Yu Karakis vidnositsya do pleyadi vidatnih arhitektoriv 40 h rokiv pov yazanih z rozkvitom konstruktivizmu Josip Yulijovich odin z talanovitih zodchih yaki mali svoye oblichchya i svoyeridne bachennya arhitekturi navit na tli togo rozkvitu v arhitekturi Ukrayini U vishij stupenya erudovanij rozumna lyudina aristokratichnogo vihovannya duzhe taktovnij i uvazhnij Vin buv majstrom i tvorcem yakij dumav inakshe nizh bilshist zodchih I originalnist jogo mislennya jogo majsternist viveli jogo pislya vsih kolotnech i zalishili na poziciyah peredovogo arhitektora Vin zalishiv yaskravij slid v arhitekturi ne tilki Kiyeva a j usiyeyi Ukrayini U 1951 roci pislya chergovoyi ideologichnoyi chistki buv zvilnenij i jomu zaboronili vikladati Arhitektoru prigadali vikoristannya elementiv ukrayinskogo baroko Yedina lyudina yaka vidstoyuvala zberezhennya istorichnih pam yatok pid chas periodu borotbi z kosmopolitizmom Akademik arhitekturi Valentin Yezhov zgaduye sho v odnu iz zustrichej na Rusanivskih sadah koli voni z Karakisom zagovorili pro ganebne sudilishe Josip Yulijovich posmihnuvshis vidpoviv A moglo buti znachno girshe Gotuvali Kolimu Ya vidbuvsya legkim perelyakom Z 1952 roku pracyuye v Dipromisto na tipovomu proyektuvanni Z 1963 po 1976 rik kerivnik viddilu proyektuvannya shkilnih budivel KiyivZNDIEP U 1977 roci Josip Yulijovich z iniciativi V Ye Yasiyevicha 1929 1992 buv timchasovo zarahovanij do shtatu Kiyivskogo naukovo doslidnogo institutu istoriyi teoriyi ta perspektivnih problem radyanskoyi arhitekturi de rozroblyav temu Zhitlo najblizhchogo majbutnogo prisvyachenu perspektivam zabudovi Kiyeva Pomer 23 lyutogo 1988 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi poryad z matir yu Sporudi ta proyektiU Kiyevi Budinok Oficeriv Budinok Chervonoyi Armiyi i Flotu vul Grushevskogo 30 1 nini Centralnij muzej Zbrojnih sil Ukrayini yakij viris v centri mista na misci neprimitnogo baraku de ranishe mistilasya shkola praporshikiv aviatoriv Shodi i pidpirna stinka z lihtaryami bilya vhodu na majdanchik Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini na vul Volodimirskij Budivlya zrazkovoyi shkoli z Polovomu provulku 10 1929 Rekonstrukciya klubu v aviamistechku 1933 1934 Restoran Dinamo 1932 1934 Rekonstrukciya teatru Chervonoyi Armiyi na vul Meringivskij 1938 Muzichna shkola i koncertnij zal konservatoriyi v Muzichnomu provulku 1936 1937 Dityachij sadok zavodu Arsenal na vul Ivana Mazepi 1939 Hudozhnya shkola 1938 teper Nacionalnij istorichnij muzej Ukrayini Yevrejskij teatr na vul Hreshatik 17 ne zberigsya 1939 Zhitlovij budinok lisotehnichnogo institutu v Golosiyevi 1931 Zhitlovij kvartal na vul Ivana Mazepi 3 1934 1936 Zhitlovij budinok na vul 25 zhovtnya vul Institutska 15 7 1935 1937 Zhitlovij budinok KVO na Georgiyivskomu prov 1937 Zhitlovij budinok dlya vishogo komandnogo skladu na vul Zolotovoritskij 2 1936 Zhitlovij budinok na vul Strileckij 12 1939 1940 Zhitlovij kompleks Derzhplanu na vul 25 zhovtnya 1938 1941 Druga cherga kvartalu na vul Ivana Mazepi 5 1939 1940 Zhitlovi budinki eksperimentalnogo zavodu na vul Nimeckij ta vul Laboratornij 1939 1940 Zhitlovi budinki galerejnogo tipu na 50 kvartir na vul Vishgorodskij suchasna adresa Sokalska vul 1 ta Ivana Dracha 1939 1941 Zhitlovij budinok Budivnictva 1 NKShS na Hreshatiku 29 ne zberigsya zrujnovanij pid chas vibuhu Hreshatika 1939 1941 Mehanoskladalnij ceh eksperimentalnogo zavodu 1940 Eksperimentalna shkola na bulvari Mikoli Mihnovskogo 12 1958 Tipovi shkoli 1953 1955 rr Uzbekistan Begovat Greblya mashinnij zal derivacijnih kanal 2 km akveduk Farhadskoyi GES 1942 1944 Zhitlovi selisha Farhadskoyi GES na 1000 i 500 cholovik 1943 1945 Individualnij budinok dlya budivnictva Farhadskoyi GES 1943 Vinnicya Budinok Chervonoyi Armiyi Budinok oficeriv vidteper Centr kulturi prosviti ta dozvillya Povitryanih sil Ukrayini iz zaloyu na 1000 glyadachiv 1934 1935 Chastkovo zrujnovanij 14 lipnya 2022 roku vnaslidok rosijskogo raketnogo udaru po Vinnici Dnipropetrovska oblast Krivij Rig Socmisto 1933 1936 Harkiv Budinok Chervonoyi Armiyi i Flotu 1934 spivavtori Pokornij Mihajlo Francovich Kasyanov Oleksandr Mihajlovich ta Meller Vadim Georgijovich Shkola na vul Luyi Pastera vidznachena pershoyu premiyeyu konkursu na najkrashi budinki 1954 Zhitomirska do 1937 roku Kiyivska oblast Budinok Chervonoyi armiyi 1933 1934 Ozerne Skomorohi Poltavska oblast Muzichna shkola na 200 uchniv z koncertnim zalom na 300 sluhachiv Komsomolsk na Dnipri nini Gorishni Plavni Lugansk Gotel Zhovten na 173 nomeri 1947 1952 Shkola yaka koli Tashkent Abrazivnij zavod 1942 Shkola 110 im T G Shevchenka na 2600 uchniv v mikrorajoni Ukrayinskij 1969 Kishiniv Pam yatnik Kotovskomu u spivavtorstvi zi skulptorom L D Muravinim na zamovlennya konkurs 1947 Donecka oblast Kramatorsk Eksperimentalna shkola 24 1962 sho stala pershoyu z tipovogo proektu 2 02 964U Inshe Eksperimentalni shkoli dlya ditej sho perehvorili na DCP v Odesi ta Berdyansku 1963 Eksperimentalna shkola dlya rozumovo vidstalih ditej v Zaporizhzhi 1964 Shkola z kvadratnimi klasami v Kramatorsku 1965 Zbilshene shkilna budivlya na 2032 uchniv paviljonnoyi tipu v Donecku na berezi r Kalmius 1965 Eksperimentalni budivli shkil velikoyi mistkosti v Mahachkali Baku Voroshilovgradi Dniprodzerzhinsku 1966 1969 Z 1953 po 1975 bulo rozrobleno spilno z kolektivom spivrobitnikiv ponad 40 tipovih proyektiv zagalnoosvitnih shkil riznoyi mistkosti shkil internativ ta muzichnih po yakih pobudovano bilshe chotiroh tisyach budivel shkil v Ukrayini RRFSR ta inshih respublikah 1954 198 Uvichnennya pam yatiNa chest I Karakisa nazvana Specializovana shkola 80 v Kiyevi90 richchya Do dev yanostorichchya z dnya narodzhennya I Karakisa bula priurochena vistavka robit majstra fotografij malyunkiv i kreslen Vistavka eksponuvalasya v Respublikanskomu Budinku Arhitektora vul B Grinchenka 7 v Kiyevi i prohodila z 29 travnya do 12 chervnya 1992 100 richchya Do storichchya z dnya narodzhennya Josipa Yulijovicha projshla vistavka v Nacionalnoyi akademiyi obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi Do ciyeyi dati buli zrobleni Telefonni kartki riznih dizajniv z portretom i robotami I Karakisa Na kozhnomu z dizajniv kartki zobrazhenij portret arhitektora i roki zhittya a takozh rozmisheni po tri fotografiyi z proyektiv majstra Tirazh kozhnogo vidu kartok 50000 primirnikiv Kozhen vid z riznim groshovim nominalom Poshtovi konverti z portretom arhitektora i jogo robotami Ilyustrovanij katalog robit avtora Katalog vklyuchaye biografichni dani majstra opis proyektiv ISBN 966 95095 8 0 Bibliografichnij dovidnik publikacij pro I Karakis iz seriyi Vidatni zodchi Ukrayina Stipendiya Karakisa Imenna stipendiya planuvalasya do vruchennya shorichno najkrashomu studentu arhitekturnogo fakultetu KNUBA Memorialni plakati rozvishani na avtobusnih i trolejbusnih zupinkah m Kiyeva Internet sajt z robotami avtora Golovnij arhitektor mista Kiyeva chlen korespondent Akademiyi mistectv Ukrayini zasluzhenij arhitektor Ukrayini Sergij Babushkin nastupnim chinom vidguknuvsya pro 100 richchya I Karakisa Otmechaemoe 29 maya 2002 goda stoletie so dnya rozhdeniya Iosifa Yulevicha Karakisa vydayushegosya ukrainskogo zodchego dvadcatogo veka znamenatelnaya data v istorii arhitektury Ne tolko po chislu sozdannyh im proizvedenij no i po ih vnevremennoj sovremennosti po novatorskomu harakteru Karakis vhodit v pervyj ryad zodchih Trudno nazvat arhitektora kotoryj by na protyazhenii poluvekovogo sluzheniya Arhitekture stol tesno byl svyazan s nashim prekrasnym Kievom Postrojki Karakisa ne tolko oficialno yavilis pamyatnikami arhitektury no i zasluzhili vsenarodnuyu lyubov i uvazhenie Bolee togo oni znakovy simvolichny i nesut yarkuyu pechat masterstva ih avtora Raboty Karakisa postroennye pochti v kazhdom krupnom gorode byvshego SSSR i ohvatyvayushie period s konca 20 h do nachala 70 h gg prekrasnyj primer vseceloj otdachi sebya sozidaniyu na blago naroda i sluzheniya arhitekture kak shirokomu socialnomu yavleniyu Nelegkaya sudba Iosifa Karakisa neobhodimost preodolevat administrativnye prepony protivostoyat obstoyatelstvam diktovavshimsya specifikoj togo neprostogo vremeni ne slomili ne ozhestochili ego no sdelali bolee filigrannym samyj metod tvorchestva 110 richchya Knizhkova vistavka Ukrayinskij arhitektor Josip Yulijovich Karakis 1902 1988 do 110 richchya vid dnya narodzhennya projshla v budivli Derzhavnoyi naukovoyi arhitekturno budivelnoyi biblioteki imeni V G Zabolotnogo 115 richchya Vijshlo fundamentalne vidannya Olega Yunakova Arhitektor Iosif Karakis prisvyachene zhittyu tvorchosti ta doli zodchogo PrimitkiKomentariNini v budivli Vinnickogo realnogo uchilisha znahoditsya Vinnickij torgovelno ekonomichnij institut GubPolitProsvet Gubernskij politiko prosvitnickij viddil Forteh vchennya vigaduvannya konstrukcij DzherelaTinchenko Yaroslav Zamah na Karakisa Politika i Kultura 2002 20 151 11 17 chervnya S 36 37 ukr Simvoly Stalinskoj epohi Arhiv originalu za 28 sichnya 2012 Procitovano 13 1 2011 Vladimir Platonov Yurij Himich Portret na fone kupolov Zerkalo nedeli gazeta 2000 15 288 15 aprelya S 11 Yurij Himich Portret na fone kupolov Arhiv originalu za 28 01 2012 Procitovano 24 1 2011 Sergej Babushkin Segodnya v Kieve my mozhem realizovat samye smelye arhitekturnye resheniya Arhitektura Stroitelstvo Dizajn 2003 1 29 Arhitektora Iosifa Karakisa obvinyali v svoyo vremya v ukrainskom nacionalizme Sejchas ego zdaniya vypolnennye v stile klassicizma yavlyayutsya uchebnymi posobiyami dlya arhitektorov vsego mira Yurij Himich Portret na fone kupolov Arhiv originalu za 28 01 2012 Procitovano 24 1 2011 Elena Olejnik Arhitektor kotoryj reshil formulu Kieva Arhitektura i Prestizh zhurnal 2002 2 22 S 114 Erofalov B L Pechersk Iosifa Karakisa A S S zhurnal 2002 6 S 46 47 Iosif Karakis Ironiya sudby Arhitektor Iosif Karakis Sudba i tvorchestvo Albom katalog k stoletiyu so dnya rozhdeniya Pod red Babushkin S V Brazhnik D Karakis I I A Puchkov Sost D Brazhnik I Karakis I Nesmiyanova Kiev S 19 ISBN 966 95095 8 0 Yurchenko P Uryadova plosha v stolichnomu Kiyevi Socialistichnij Kiyiv zhurnal 1934 5 6 S 18 ukr 12 Data vyhoda 05 02 2009 Arhiv originalu za 28 01 2012 Procitovano 13 1 2011 Mariya Taran U Kiyevi vidsvyatkuvali storichnij yuvilej arhitektora novatora Josipa Karakisa Kvartirne Byuro gazeta 2002 7 17 Iyun S 2 Arhiv originalu za 14 serpnya 2016 Procitovano 9 grudnya 2015 Iosif Karakis Ironiya sudby Arhitektor Iosif Karakis Sudba i tvorchestvo Albom katalog k stoletiyu so dnya rozhdeniya Pod red Babushkin S V Brazhnik D Karakis I I A Puchkov Sost D Brazhnik I Karakis I Nesmiyanova Kiev Informacionno izdatelskij centr Simvol T 2002 S 100 ISBN 966 95095 8 0 Div stor 9 Arhitektor Iosif Karakis Sudba i tvorchestvo Albom katalog K stoletiyu so dnya rozhdeniya Sost D Burazhnik i dr Redkol S Babushkin i dr Avt vstup st A Puchkov K 2002 102 s il ISBN 966 95095 8 0 I Burazhnik D Babushkin S red Arhitektori Ukrayina 20 v Karakis I Yu ros Div stor 67 Kievskij arhitektor Iosif Karakis Mastera Arhitektury ARH3 Arhitektura SSSR Maj Iyun 1991 Yurij Borodkin Tatyana Vlasova Sergej Nivin ISSN 0004 1939 ros Arhiv originalu za 27 lyutogo 2010 Procitovano 18 listopada 2010 ros Yunakov 2016 s 57 Savchenko E Arhitektor i vremya Stroitelstvo amp rekonstrukciya 2002 4 S 42 Ezhov V Polveka glazami arhitektora K KNUSA 2001 S 174 ros Arhiv originalu za 21 sichnya 2015 Procitovano 8 listopada 2015 Andrij Puchkov Kiyivskij arhitektor Josif Karakis vikovuvannya majstra v tiglyah radyanskoyi epohi pereklala z rosijskoyi Roksolyana Svyato na stor 255 300 u knizi Prosto neba Kiyivski narisi Malyunki S Simakovoyi K Duh i Litera 2017 304 s z il vkl 16 s ISBN 978 966 378 512 7 Kievskij arhitektor Iosif Karakis K voprosu o kovke mastera v tiglyah sovetskoj epohi MIST Mistectvo istoriya suchasnist teoriya 2013 Vip 9 S 176 209 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2016 Procitovano 25 bereznya 2022 Do 90 richchya vid dnya narodzhennya Josip Karakis Fotografiyi malyunki kreslennya K Broshura Soyuz arhitektoriv Ukrayini Respublikanskij Budinok Dmitrij Chervinskij Zhizn zamechatelnyh lyudej Vekovoj yubilej zodchego Kiev Evrejskij 2002 8 25 avgust S 6 Vidatnomu arhitektoru Josifu Yulijovichu Karakis 100 25 travnya 2012 u Wayback Machine ros Josip Karakis Ironiya doli Arhitektor Josip Karakis Dolya i tvorchist Albom katalog do storichchya z dnya narodzhennya Pid red D Brazhnik I I Karakis A O Puchkova Sost D Brazhnik I Karakis I Nesmiyanova Kiyiv Informacijno vidavnichij centr ISBN 966 95095 8 0 Arhiv originalu za 13 listopada 2011 Procitovano 10 lipnya 2012 Arhitektor Iosif Karakis O Yunakov Nyu Jork Almaz 2016 544 s il ISBN 978 1 68082 000 3 ros LiteraturaJosip Yulijovich Karakis Bibliografichnij pokazhchik Red G A Vojcehovskaya S S Artamonova O M Pihur A O Lukovska Vidp za vip V M Chesnok Kiev Ukrarhbudinform 2002 Seriya Vidatni zodchi Ukrayini Arhitektor Iosif Karakis Sudba i tvorchestvo 25 chervnya 2020 u Wayback Machine Albom katalog k stoletiyu so dnya rozhdeniya Pod red S V Babushkina D Brazhnika I I Karakis A Puchkova Sost D Brazhnik I Karakis I Nesmiyanova avt vstup st A A Puchkov Kiev Informacionno izdatelskij centr Simvol T 2002 102 s Pereplet hudozhestvennyj karton tisnenie Tirazh 1000 27 chervnya 2020 u Wayback Machine ISBN 966 95095 8 0 ros Sergij Kilesso Karakisi Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 286 Karakis Josip Yulijovich Arhitekturna Vinnicya chas prostir osobistosti Podilski dzherela Almanah Vinnicya PP PRADA ART 2012 S 118 119 Yunakov O Arhitektor Iosif Karakis Nyu Jork Almaz 2016 544 s ISBN 978 1 68082 000 3 ros Yaroslav Tinchenko Tvorec Kieva iz stalinskih vremen Kak Postyshev nastupil na nogu arhitektoru Karakisu i chto iz etogo vyshlo Kievskie vedomosti 2000 23 mart 64 S 20 foto Stattya prisvyachena biografiyi ta tvorchij diyalnosti arhitektora J Karakisa v Ukrayini Uzbekistani Rosijskij Federaciyi Ye foto J Yu Karakisa zi studentami pid chas vidbudovi Hreshatika kin 40 h rr foto budinku Istorichnogo muzeyu 1939 r ta shodiv do nogo zbudovanih arhitektorom pislya vijni Berkovich Gary Reclaiming a History Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR Volume 3 Socialist Realism 1933 1955 Weimar und Rostock Grunberg Verlag 2022 S 39 ISBN 978 3 933713 64 3