Центральний будинок офіцерів Збройних сил України (спершу Військова льотна школа, добудований як Будинок Червоної Армії і Флоту) — будинок в стилі неоампір в Києві по вул. Грушевського 30/1 на перетині з Кріпосним провулком, пам'ятка архітектури місцевого значення. В будівлі розташована однойменна організація.
Центральний будинок офіцерів Збройних сил України | ||||
---|---|---|---|---|
Центральний будинок офіцерів Збройних сил України | ||||
50°26′41″ пн. ш. 30°32′25″ сх. д. / 50.4449083° пн. ш. 30.5404111° сх. д. | ||||
Статус | Пам'ятка архітектури місцевого значення | |||
Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Київ, вул. Грушевського, 30/1 | |||
Архітектурний стиль | неоампір | |||
Архітектор | В. Г. Кричевський В. П. Пещанський Й. Ю. Каракіс | |||
Матеріал | цегла | |||
Засновано | 1933 | |||
Перша згадка | 1931 | |||
Будівництво | 1914 — 1931 | |||
Центральний будинок офіцерів Збройних сил України (будівля) (Україна) | ||||
Центральний будинок офіцерів Збройних сил України у Вікісховищі |
Історія будівлі
Будівля зводилась у 1914–1918 роках за проектом архітекторів В. Г. Кричевського і В. П. Пещанського, спочатку призначалася для льотної школи прапорщиків. Була однією із небагатьох великих споруд, що будувались в період Першої світової війни військовим міністерством у зв'язку з перетворенням Києва на головний тиловий центр Південно-Західного фронту.
У 1928 році було прийнято рішення добудувати будівлю для Будинку Червоної Армії і Флоту, який перебував за адресою вул. Прорізна, 17. Будівництво закінчено у 1931 році під керівництвом архітектора Й. Ю. Каракіса.
У 1967 році в будинку було засновано Музей історії військ Київського Червонопрапорного військового округу. З 1995 року тут діє Центральний музей Збройних Сил України.
В червні 1989 року будинок був визнаний пам'яткою архітектури, а у 2006 році занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятка архітектури місцевого значення.
Зміна назв
- 1914 — Військова льотна школа;
- 1934 — Всеукраїнський Будинок Червоної Армії;
- 1938 — Київський Окружний Будинок Червоної Армії;
- 1948 — Київський Окружний Будинок офіцерів;
- 1994 — Центр культури, просвіти і дозвілля Збройних сил України;
- 1999 — Центральний будинок офіцерів Збройних сил України.
Архітектура
Будівля має три поверхи і виконана в стилі неоампір. В плані будівлю складають два різновеликі прямокутні корпуси на розі об'єднані напівкруглим об'ємом, де розташований головний вхід, оформлений доричними колонами. Другий, парадно оформлений вхід розміщено у торцевій частині корпусу зі сторони Кріпосного провулку.
Фасади пофарбовані у два кольори (білі деталі на блакитному тлі), їх архітектуру вирізняє ордерна побудова: перший рустований поверх на високому цокольному ярусі слугує своєрідним подіумом для пілястр і напівколон іонічного ордера, що розміщені у простінках верхніх поверхів. Площини розкріповок з потрійними вікнами фланкують наріжний об'єм, вхід з боку Кріпосного провулку та південний ріг фасаду з боку вул. Грушевського.
На першому поверсі наріжної напівкруглої секції будівлі облаштований вхідний вестибюль, на другому і третьому — лекційні зали. В будівлі міститься великий зал для глядачів на 903 місця. Приміщення клубної та адміністративної частин розташовані обабіч коридору.
Порівняно з первісним проектом при добудові 1930-х років архітектура будинку зазнала змін, зокрема:
- відсутня велика баня, що мала бути на розі будинку;
- головний вхід із східного фасаду переміщений на ріг та оформлений доричними колонами;
- замість фігурних вінцевих парапетів з'явилися високі аттикові стіни з вікнами з напівкруглими завершеннями;
- перемички вікон першого поверху прикрашено скульптурними маскаронами, які зображують червоноармійців у будьонівках.
Примітки
Доповнення
- Протокол вченої ради НДІТАМ № 7 від 14 червня 1989 року
- Наказ Міністерства культури і туризму України від 07.09.2006 року № 747/0/16-06, охоронне свідоцтво № 394
Джерела
- . Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 18 лютого 2012.
- Тетяна Трегубова, Лариса Федорова. Будинок військової школи, 1914—18, 1931 // Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — Кн. 1. — Ч. 1. — Київ. — А — Л. — 608 с. (стор. 334).
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centralnij budinok oficeriv Zbrojnih sil Ukrayini spershu Vijskova lotna shkola dobudovanij yak Budinok Chervonoyi Armiyi i Flotu budinok v stili neoampir v Kiyevi po vul Grushevskogo 30 1 na peretini z Kriposnim provulkom pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya V budivli roztashovana odnojmenna organizaciya Centralnij budinok oficeriv Zbrojnih sil UkrayiniCentralnij budinok oficeriv Zbrojnih sil Ukrayini50 26 41 pn sh 30 32 25 sh d 50 4449083 pn sh 30 5404111 sh d 50 4449083 30 5404111StatusPam yatka arhitekturi miscevogo znachennyaStatus spadshinipam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaKiyiv vul Grushevskogo 30 1Arhitekturnij stilneoampirArhitektorV G Krichevskij V P Peshanskij J Yu KarakisMaterialceglaZasnovano1933Persha zgadka1931Budivnictvo1914 1931Centralnij budinok oficeriv Zbrojnih sil Ukrayini budivlya Ukrayina Centralnij budinok oficeriv Zbrojnih sil Ukrayini u VikishovishiBudinok Chervonoyi Armiyi ta Flotu 1934 rikIstoriya budivliBudivlya zvodilas u 1914 1918 rokah za proektom arhitektoriv V G Krichevskogo i V P Peshanskogo spochatku priznachalasya dlya lotnoyi shkoli praporshikiv Bula odniyeyu iz nebagatoh velikih sporud sho buduvalis v period Pershoyi svitovoyi vijni vijskovim ministerstvom u zv yazku z peretvorennyam Kiyeva na golovnij tilovij centr Pivdenno Zahidnogo frontu U 1928 roci bulo prijnyato rishennya dobuduvati budivlyu dlya Budinku Chervonoyi Armiyi i Flotu yakij perebuvav za adresoyu vul Prorizna 17 Budivnictvo zakincheno u 1931 roci pid kerivnictvom arhitektora J Yu Karakisa U 1967 roci v budinku bulo zasnovano Muzej istoriyi vijsk Kiyivskogo Chervonoprapornogo vijskovogo okrugu Z 1995 roku tut diye Centralnij muzej Zbrojnih Sil Ukrayini V chervni 1989 roku budinok buv viznanij pam yatkoyu arhitekturi a u 2006 roci zanesenij do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini yak pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Zmina nazv 1914 Vijskova lotna shkola 1934 Vseukrayinskij Budinok Chervonoyi Armiyi 1938 Kiyivskij Okruzhnij Budinok Chervonoyi Armiyi 1948 Kiyivskij Okruzhnij Budinok oficeriv 1994 Centr kulturi prosviti i dozvillya Zbrojnih sil Ukrayini 1999 Centralnij budinok oficeriv Zbrojnih sil Ukrayini ArhitekturaFragment proektu Budivlya maye tri poverhi i vikonana v stili neoampir V plani budivlyu skladayut dva riznoveliki pryamokutni korpusi na rozi ob yednani napivkruglim ob yemom de roztashovanij golovnij vhid oformlenij dorichnimi kolonami Drugij paradno oformlenij vhid rozmisheno u torcevij chastini korpusu zi storoni Kriposnogo provulku Fasadi pofarbovani u dva kolori bili detali na blakitnomu tli yih arhitekturu viriznyaye orderna pobudova pershij rustovanij poverh na visokomu cokolnomu yarusi sluguye svoyeridnim podiumom dlya pilyastr i napivkolon ionichnogo ordera sho rozmisheni u prostinkah verhnih poverhiv Ploshini rozkripovok z potrijnimi viknami flankuyut narizhnij ob yem vhid z boku Kriposnogo provulku ta pivdennij rig fasadu z boku vul Grushevskogo Na pershomu poversi narizhnoyi napivkrugloyi sekciyi budivli oblashtovanij vhidnij vestibyul na drugomu i tretomu lekcijni zali V budivli mistitsya velikij zal dlya glyadachiv na 903 miscya Primishennya klubnoyi ta administrativnoyi chastin roztashovani obabich koridoru Porivnyano z pervisnim proektom pri dobudovi 1930 h rokiv arhitektura budinku zaznala zmin zokrema vidsutnya velika banya sho mala buti na rozi budinku golovnij vhid iz shidnogo fasadu peremishenij na rig ta oformlenij dorichnimi kolonami zamist figurnih vincevih parapetiv z yavilisya visoki attikovi stini z viknami z napivkruglimi zavershennyami peremichki vikon pershogo poverhu prikrasheno skulpturnimi maskaronami yaki zobrazhuyut chervonoarmijciv u budonivkah PrimitkiDopovnennya Protokol vchenoyi radi NDITAM 7 vid 14 chervnya 1989 roku Nakaz Ministerstva kulturi i turizmu Ukrayini vid 07 09 2006 roku 747 0 16 06 ohoronne svidoctvo 394 Dzherela Arhiv originalu za 12 travnya 2014 Procitovano 18 lyutogo 2012 Tetyana Tregubova Larisa Fedorova Budinok vijskovoyi shkoli 1914 18 1931 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Encikl vid U 28 t Redkol V A Smolij golova ta in K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana 1999 Kn 1 Ch 1 Kiyiv A L 608 s stor 334 Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi