Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зінькі́вці — село Кам'янець-Подільського району. Входить до складу Кам'янець-Подільської міської територіальної громади.
| село Зіньківці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський |
| Громада | Кам'янець-Подільська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020110040094501 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1493 |
| Населення | 830 (2015) |
| Площа | 1,395 км² |
| Густота населення | 610,04 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32318 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°41′06″ пн. ш. 26°33′16″ сх. д. / 48.68500° пн. ш. 26.55444° сх. д.Координати: 48°41′06″ пн. ш. 26°33′16″ сх. д. / 48.68500° пн. ш. 26.55444° сх. д. |
| Водойми | Смотрич |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Майдан Відродження, 1, Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., 32300 |
| Карта | |
  Зіньківці | |
 Зіньківці | |
| Мапа | |
Назва
На думку краєзнаця Івана Гарнаги, назва села антропонімічного походження: певно, один із перших поселенців мав ім'я Зінько (скорочена форма календарного імені Зіновій, що в перекладі з грецької означає «Боже життя») .
Розташування
Приміське село Кам'янця-Подільського — його західний сусід. Село розташувалося на правому березі річки Смотрич, на протилежному березі лежать мікрорайони Кам'янця-Подільського — Польські фільварки та Біланівка. Зіньковецький потічок, що протікає в глибокій долині та впадає в Смотрич на Видрівці, відділяє Зіньківці від Підзамча — ще одного мікрорайону Кам'янця-Подільського.
З півночі Зіньківці межують із селом Пудлівці, а із заходу — із селом Довжок і хутором Козак (нині складовою частиною Довжка).
Клімат
Зіньківці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі». Але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління.
Населення
Згідно з даними першого загального перепису населення Російської імперії, проведеного 28 січня 1897 року, у Зіньківцях мешкало 1611 осіб (765 чоловіків і 846 жінок) .
У виданні «Населені місця Поділля» (Вінниця, 1925) зазначно, що містечко Зіньківці мало 335 господарств і 1501 мешканця. До Зіньковецької сільської ради належали хутір Гуменисько (Гумінськ), що мав 23 господарства та 93 мешканці, та посілок Юридика, що мав 98 господарств і 732 мешканці.
За даними на 1998 рік: дворів — 295, мешканців — 950.
За підсумками Всеукраїнського перепису населення (за станом на 5 грудня 2001 року): постійного населення — 851 (чоловіків — 385, жінок — 466).
Населення села постійно зменшується. Станом на 1 січня 2011 року в Зіньківцях мешкало 825 осіб, з них дітей дошкільного віку — 71, шкільного віку — 79, громадян пенсійного віку — 175.
Згідно перепису 2015 року селі жило 830 осіб, населення села скоротилось на 2,47 % порівняно зі 2001 роком.
Найпоширенішими фаміліями у селі є: Сокальський — 3.0 %, Шаткевич — 2.3 %, Ткачук — 1.9 %, Луцик — 1.4 %, Волощук — 1.3 %, Крищук — 1.1 %, Ратовський — 1.1 %.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,94 % |
| російська | 3,06 % |
Історія
Село згадується у грамоті 1 березня (10 березня за новим стилем) 1440 року — король Володислав підтверджує за Петром Одровонжем 13 раніше наданих йому Ягайлом сіл.
Далі згадується 21 травня 1444 року, коли Фрідріх Бучацький, староста подільський, записує шляхтичу Яну Фіоль-де-Конаріову («de Konarzow») в заміну за село Внучківці 50 гривень на пустині Боблива Криниця.
У 1509 році, 1528 році, 1556 та 1643 роках, село зазнавало численної шкоди в результаті татарських та молдавських нападів.
Невеликий кам’яний костел святого Хреста збудований на початку XVIII століття був знищений татарами. Кам’янецький біскуп Стефан Рупневський відбудував кам’яний костел Воздвиження Чесного Хреста у 1718-1721 роках. Костел на Зіньківцях був філією Кафедрального костелу. Під час епідемії, що панувала в Кам'янці з 29 серпня 1738 року по 17 січня 1739 року, кам'янецький єпископ Франциск-Антоній Кобельський наказав центр парафії перенести на Зіньківці, а отже костел Воздвиження Чесного Хреста певний час був кафедральним. У 1925 році радянська влада закрила костел, а в його приміщеннях було розташовано хату-читальню та єврейський пункт по ліквідації неграмотності, а далі облаштували бібліотеку та сільський клуб.
Парафіяльних або ж кафедральних цвинтарів до 1796 року було три: подвір'я Кафедрального костелу, підземелля того ж костелу і цвинтар на Зіньківцях.
3(14) червня 1779 року в Зіньківцях Йосип Вітт, син коменданта Кам'янець-Подільської фортеці Яна де Вітте, обвінчався із красунею Софією (у другому шлюбі Софія Потоцька) .
У переписі єврейського населення, що був здійснений 30 вересня 1789 року, Кам'янецька парафія іменується так: "Парафія Кам'янецька або ж Зіньковецька". Самі ж Зіньківці згадуються там так: "село Зіньківці біскупське".
В 1842 році село продають Юзефу Ігнацію Бєтковському. Далі Зіньківці продають з аукціону, більшу частину маєтку викупив російський купець Міліков.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
В 1905 році в селі була православна церква, костел і два єврейських молитовних будинки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид, зазнали репресій.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
20 грудня 2004 року в село прийшов природний газ .
З 12 червня 2020 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад у складі Кам'янець-Подільської міської громади.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | 1. SOS: Новини. Гуртожиток для ВПО // «SOS Штаб громадянської оборони КП» |
| | 2. Занедбаний гуртожиток у Зіньківцях перетворили на комфортне житло для ВПО // «SOS Штаб громадянської оборони КП» |
У 2022-2023 роках селі Зіньківці почали відновлювати гуртожиток на 250 мешканців під житло для внутрішньо переміщених осіб. Будівля колишнього гуртожитку ДНЗ «Подільського центру профтехосвіти» була непридатною для проживання, вона два десятиліття стояла пусткою. Громадська організація «Металаб» розробила архітектурний проєкт і знайшла фінансування на його реалізацію – 630 тисяч євро від німецької організації «Sign of hope». Реалізовували проєкт квітні 2023 року в партнерстві з громадською організацією «Інша Освіта» архітектори Ганна Пашинська та Тетяна Пашинська, для яких це вже четвертий об’єкт проєкту «Ко-хати» та керівник реконструкції гуртожитку Олексій Садовий.
Релігія
В селі функціонує:
- Костел Воздвиження Святого Хреста — вперше письмово згадується з XVII століття.
Відомі люди
- Народився російський поет-сатирик Еміль Кроткий (1892 — 1963).
- Померла українська актриса й співачка Катерина Рубчакова (22 листопада 1919 року).
- Також на Зіньківцях був похований видатний лікар, історик і поет Юзеф Аполінарій Роле.
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Див. також
- Палац Браницьких-Бетковських — палац.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- Гарнага І. Звідки пішла назва. Зіньківці // Прапор Жовтня. — 1971. — 25 грудня. — С. 4.
- Кам'янець-Подільський: Туристичний путівник. — Львів, 2003. — С. 16, 41.
- Первая всебщая перепись населения Российской империи, 1897 г. — XXXII. Подольская губерния. — Санкт-Петербург, 2004. — Приложение «Пригородные слободы и селения Подольской губернии».
- Населені місця Поділля. — Вінниця, 1925. — С. 138—139.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
- ЗІНЬКІВЦІ. Костел Воздвиження Святого Хреста (1718 - 1721). Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Усенко П. Г. Потоцька Софія Костянтинівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 451—452. — . — С. 451.
- Є газ. І до нього: Добра новина // Подолянин. — 2004. — 24 грудня. — С. 2.
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
- На Хмельниччині в одній з громад відновлюють гуртожиток для ВПО.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела та література
- Jabłonowski A. Podole u schyłku wieku XV // Ateneum. — Warszawa, 1880. — T. 2. — Zeszyt 3 (czerwiec). — S. 534.
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — T. 8: Ziemie ruskie. Wołyń i Podole / Opisane przed Aleksandra Jabłonowskiego. — Warszawa, 1889. — (Źródła dziejowe. — T. 19). — S. 160, 199, 304.
- Исчисление дымов в городах и селениях Подольского воеводства, показанное под присягою, по случаю взимания подымной подати в 1661 году // Архив Юго-Западной России. — Часть 7. — Том 2: Акты о заселении юго-западной России. — К., 1890. — С. 514.
- Dr Antoni J. Zameczki Podolskie na kresach multańskich. — Tom ll. — Warszawa, 1880. — S. 220.
- Архив Юго-Западной России. — Часть 5. — Том 2: Переписи еврейского населения в юго-западном крае в 1765—1791 гг. — К., 1890. — С. 117, 228, 428, 547, 639.
- Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд // Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. — Выпуск седьмой / Под редакцией Н. И. Яворовского. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 63, 89, 90—92.
- Dr M. Zińkowce; Zinkowiecka jurydyka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Tom XIV. — Warszawa, 1895. — S. 622.
- Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — (Бібліотека української краєзнавчої класики. Перевидання праці 1901 року «Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый»). — С. 331, 332, 333.
- Гарнага І. Звідки пішла назва. Зіньківці // Прапор Жовтня. — 1971. — 25 грудня. — С. 4.
- 400 років без Божого храму // Кам'янець-Подільський вісник. — 1998. — 10 січня. — С. 1.
- Є газ. І до нього: Добра новина // Подолянин. — 2004. — 24 грудня. — С. 2.
Посилання
- Зіньківці // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 622. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zinki vci selo Kam yanec Podilskogo rajonu Vhodit do skladu Kam yanec Podilskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi selo Zinkivci Vid na selo u centri Kostel Vozdvizhennya Chesnogo HrestaVid na selo u centri Kostel Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij Gromada Kam yanec Podilska miska gromada Kod KATOTTG UA68020110040094501 Osnovni dani Zasnovane 1493 Naselennya 830 2015 Plosha 1 395 km Gustota naselennya 610 04 osib km Poshtovij indeks 32318 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 41 06 pn sh 26 33 16 sh d 48 68500 pn sh 26 55444 sh d 48 68500 26 55444 Koordinati 48 41 06 pn sh 26 33 16 sh d 48 68500 pn sh 26 55444 sh d 48 68500 26 55444 Vodojmi Smotrich Misceva vlada Adresa radi Majdan Vidrodzhennya 1 Kam yanec Podilskij Hmelnicka obl 32300 Karta Zinkivci Zinkivci MapaNazvaNa dumku krayeznacya Ivana Garnagi nazva sela antroponimichnogo pohodzhennya pevno odin iz pershih poselenciv mav im ya Zinko skorochena forma kalendarnogo imeni Zinovij sho v perekladi z greckoyi oznachaye Bozhe zhittya RoztashuvannyaPrimiske selo Kam yancya Podilskogo jogo zahidnij susid Selo roztashuvalosya na pravomu berezi richki Smotrich na protilezhnomu berezi lezhat mikrorajoni Kam yancya Podilskogo Polski filvarki ta Bilanivka Zinkoveckij potichok sho protikaye v glibokij dolini ta vpadaye v Smotrich na Vidrivci viddilyaye Zinkivci vid Pidzamcha she odnogo mikrorajonu Kam yancya Podilskogo Z pivnochi Zinkivci mezhuyut iz selom Pudlivci a iz zahodu iz selom Dovzhok i hutorom Kozak nini skladovoyu chastinoyu Dovzhka Klimat Zinkivci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom u tak zvanomu teplomu Podilli Ale diyalnist lyudini prizvodit do zmini klimatu ta globalnogo poteplinnya NaselennyaKanjon richki Smotrich bilya sela Zinkivci Zgidno z danimi pershogo zagalnogo perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi provedenogo 28 sichnya 1897 roku u Zinkivcyah meshkalo 1611 osib 765 cholovikiv i 846 zhinok U vidanni Naseleni miscya Podillya Vinnicya 1925 zaznachno sho mistechko Zinkivci malo 335 gospodarstv i 1501 meshkancya Do Zinkoveckoyi silskoyi radi nalezhali hutir Gumenisko Guminsk sho mav 23 gospodarstva ta 93 meshkanci ta posilok Yuridika sho mav 98 gospodarstv i 732 meshkanci Za danimi na 1998 rik dvoriv 295 meshkanciv 950 Za pidsumkami Vseukrayinskogo perepisu naselennya za stanom na 5 grudnya 2001 roku postijnogo naselennya 851 cholovikiv 385 zhinok 466 Naselennya sela postijno zmenshuyetsya Stanom na 1 sichnya 2011 roku v Zinkivcyah meshkalo 825 osib z nih ditej doshkilnogo viku 71 shkilnogo viku 79 gromadyan pensijnogo viku 175 Zgidno perepisu 2015 roku seli zhilo 830 osib naselennya sela skorotilos na 2 47 porivnyano zi 2001 rokom Najposhirenishimi familiyami u seli ye Sokalskij 3 0 Shatkevich 2 3 Tkachuk 1 9 Lucik 1 4 Voloshuk 1 3 Krishuk 1 1 Ratovskij 1 1 Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 94 rosijska 3 06 IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Selo zgaduyetsya u gramoti 1 bereznya 10 bereznya za novim stilem 1440 roku korol Volodislav pidtverdzhuye za Petrom Odrovonzhem 13 ranishe nadanih jomu Yagajlom sil Dali zgaduyetsya 21 travnya 1444 roku koli Fridrih Buchackij starosta podilskij zapisuye shlyahtichu Yanu Fiol de Konariovu de Konarzow v zaminu za selo Vnuchkivci 50 griven na pustini Bobliva Krinicya U 1509 roci 1528 roci 1556 ta 1643 rokah selo zaznavalo chislennoyi shkodi v rezultati tatarskih ta moldavskih napadiv Nevelikij kam yanij kostel svyatogo Hresta zbudovanij na pochatku XVIII stolittya buv znishenij tatarami Kam yaneckij biskup Stefan Rupnevskij vidbuduvav kam yanij kostel Vozdvizhennya Chesnogo Hresta u 1718 1721 rokah Kostel na Zinkivcyah buv filiyeyu Kafedralnogo kostelu Pid chas epidemiyi sho panuvala v Kam yanci z 29 serpnya 1738 roku po 17 sichnya 1739 roku kam yaneckij yepiskop Francisk Antonij Kobelskij nakazav centr parafiyi perenesti na Zinkivci a otzhe kostel Vozdvizhennya Chesnogo Hresta pevnij chas buv kafedralnim U 1925 roci radyanska vlada zakrila kostel a v jogo primishennyah bulo roztashovano hatu chitalnyu ta yevrejskij punkt po likvidaciyi negramotnosti a dali oblashtuvali biblioteku ta silskij klub Parafiyalnih abo zh kafedralnih cvintariv do 1796 roku bulo tri podvir ya Kafedralnogo kostelu pidzemellya togo zh kostelu i cvintar na Zinkivcyah 3 14 chervnya 1779 roku v Zinkivcyah Josip Vitt sin komendanta Kam yanec Podilskoyi forteci Yana de Vitte obvinchavsya iz krasuneyu Sofiyeyu u drugomu shlyubi Sofiya Potocka U perepisi yevrejskogo naselennya sho buv zdijsnenij 30 veresnya 1789 roku Kam yanecka parafiya imenuyetsya tak Parafiya Kam yanecka abo zh Zinkovecka Sami zh Zinkivci zgaduyutsya tam tak selo Zinkivci biskupske V 1842 roci selo prodayut Yuzefu Ignaciyu Byetkovskomu Dali Zinkivci prodayut z aukcionu bilshu chastinu mayetku vikupiv rosijskij kupec Milikov Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom V 1905 roci v seli bula pravoslavna cerkva kostel i dva yevrejskih molitovnih budinki Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij genocid zaznali represij Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 20 grudnya 2004 roku v selo prijshov prirodnij gaz Z 12 chervnya 2020 roku shlyahom ob yednannya silskih teritorialnih gromad u skladi Kam yanec Podilskoyi miskoyi gromadi Zovnishni videofajli 1 SOS Novini Gurtozhitok dlya VPO SOS Shtab gromadyanskoyi oboroni KP 2 Zanedbanij gurtozhitok u Zinkivcyah peretvorili na komfortne zhitlo dlya VPO SOS Shtab gromadyanskoyi oboroni KP U 2022 2023 rokah seli Zinkivci pochali vidnovlyuvati gurtozhitok na 250 meshkanciv pid zhitlo dlya vnutrishno peremishenih osib Budivlya kolishnogo gurtozhitku DNZ Podilskogo centru proftehosviti bula nepridatnoyu dlya prozhivannya vona dva desyatilittya stoyala pustkoyu Gromadska organizaciya Metalab rozrobila arhitekturnij proyekt i znajshla finansuvannya na jogo realizaciyu 630 tisyach yevro vid nimeckoyi organizaciyi Sign of hope Realizovuvali proyekt kvitni 2023 roku v partnerstvi z gromadskoyu organizaciyeyu Insha Osvita arhitektori Ganna Pashinska ta Tetyana Pashinska dlya yakih ce vzhe chetvertij ob yekt proyektu Ko hati ta kerivnik rekonstrukciyi gurtozhitku Oleksij Sadovij ReligiyaZinkivci kostel V seli funkcionuye Kostel Vozdvizhennya Svyatogo Hresta vpershe pismovo zgaduyetsya z XVII stolittya Vidomi lyudiNarodivsya rosijskij poet satirik Emil Krotkij 1892 1963 Pomerla ukrayinska aktrisa j spivachka Katerina Rubchakova 22 listopada 1919 roku Takozh na Zinkivcyah buv pohovanij vidatnij likar istorik i poet Yuzef Apolinarij Role Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Div takozhPalac Branickih Betkovskih palac Podillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiGarnaga I Zvidki pishla nazva Zinkivci Prapor Zhovtnya 1971 25 grudnya S 4 Kam yanec Podilskij Turistichnij putivnik Lviv 2003 S 16 41 Pervaya vsebshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii 1897 g XXXII Podolskaya guberniya Sankt Peterburg 2004 Prilozhenie Prigorodnye slobody i seleniya Podolskoj gubernii Naseleni miscya Podillya Vinnicya 1925 S 138 139 Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 24 grudnya 2019 Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 24 grudnya 2019 ZINKIVCI Kostel Vozdvizhennya Svyatogo Hresta 1718 1721 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Usenko P G Potocka Sofiya Kostyantinivna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 451 452 ISBN 978 966 00 1142 7 S 451 Ye gaz I do nogo Dobra novina Podolyanin 2004 24 grudnya S 2 Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Na Hmelnichchini v odnij z gromad vidnovlyuyut gurtozhitok dlya VPO a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Dzherela ta literaturaJablonowski A Podole u schylku wieku XV Ateneum Warszawa 1880 T 2 Zeszyt 3 czerwiec S 534 Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T 8 Ziemie ruskie Wolyn i Podole Opisane przed Aleksandra Jablonowskiego Warszawa 1889 Zrodla dziejowe T 19 S 160 199 304 Ischislenie dymov v gorodah i seleniyah Podolskogo voevodstva pokazannoe pod prisyagoyu po sluchayu vzimaniya podymnoj podati v 1661 godu Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii Chast 7 Tom 2 Akty o zaselenii yugo zapadnoj Rossii K 1890 S 514 Dr Antoni J Zameczki Podolskie na kresach multanskich Tom ll Warszawa 1880 S 220 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii Chast 5 Tom 2 Perepisi evrejskogo naseleniya v yugo zapadnom krae v 1765 1791 gg K 1890 S 117 228 428 547 639 Secinskij E Istoricheskie svedeniya o prihodah i cerkvah Podolskoj eparhii Kameneckij uezd Trudy Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta Vypusk sedmoj Pod redakciej N I Yavorovskogo Kamenec Podolskij 1895 S 63 89 90 92 Dr M Zinkowce Zinkowiecka jurydyka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom XIV Warszawa 1895 S 622 Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Pod redakciej svyashennika Evfimiya Secinskogo Bila Cerkva 2009 Biblioteka ukrayinskoyi krayeznavchoyi klasiki Perevidannya praci 1901 roku Trudy Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta Vypusk devyatyj S 331 332 333 Garnaga I Zvidki pishla nazva Zinkivci Prapor Zhovtnya 1971 25 grudnya S 4 400 rokiv bez Bozhogo hramu Kam yanec Podilskij visnik 1998 10 sichnya S 1 Ye gaz I do nogo Dobra novina Podolyanin 2004 24 grudnya S 2 PosilannyaZinkivci Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 622 pol