Земля́ Фра́нца-Йо́сифа (рос. Земля Франца-Иосифа) — архіпелаг у Північному Льодовитому океані. Адміністративно відноситься до Архангельської області Росії.
Земля Франца-Йосифа рос. Земля Франца-Иосифа | ||||
Приклад зображення 1 | ||||
80°40′00″ пн. ш. 54°50′00″ сх. д. / 80.66667° пн. ш. 54.83333° сх. д.Координати: 80°40′00″ пн. ш. 54°50′00″ сх. д. / 80.66667° пн. ш. 54.83333° сх. д. | ||||
Архіпелаг | Земля Франца-Йосифа | |||
Акваторія | Баренцове море | |||
Кількість островів | 192 | |||
Найбільший острів | Земля Георга | |||
Загальна площа | 16 134 км² | |||
Найвища точка | 620 м | |||
Населення (2022 рік) | 0 осіб | |||
Країна | Росія | |||
Регіон | Архангельська область | |||
Земля Франца-Йосифа у Вікісховищі | ||||
За даними на 2012 рік, архіпелаг складався із 192 островів, загальна площа території становить 16 134 км². Проте за період 2015—2019 років у районі архіпелагів Земля Франца-Йосифа та Нова Земля було виявлено та зареєстровано близько 40 нових островів, мисів і бухт.
Географія
В архіпелазі виділяють три великих групи островів:
- східна — відокремлена Австрійською протокою;
- центральна — між Австрійською протокою і , включає найбільшу кількість островів;
- західна — на захід від Британського каналу.
Більша частина островів складена пісковиками, алевролітами і вапняками, перекритих ефузивними товщами горизонтальних базальтових покривів потужністю 20-30 м. Серед юрських глинистих сланців та пісковиків на мисі Флора знайдено буре вугілля. Деякі острови вкриті льодовиками загальною площею 13,7 км². Максимальна висота островів становить 620 м — льодовик Форбса на острові Вінер-Нойштадт. На островах знаходяться понад 1 000 озер, тут працюють полярні станції, геофізична Обсерваторія імені Ернста Кренкеля на острові Хейса.
Мис Флігелі є крайньою північною точкою архіпелагу та РФ. Крайня західна точка — мис Мері-Хармсворт, крайня східна — мис Олні, крайня південна — .
Архіпелаг включає 192 острови, найбільші (площею понад 100 км²) з яких подано нижче:
Острів | Площа, км² | Висота, м |
---|---|---|
Земля Георга | 2821 | 416 |
Земля Вільчека | 2203 | 606 |
Греем-Белл | 1700 | 509 |
Земля Александри | 1130 | 382 |
Острів Галля | 1049 | 502 |
Острів Солсбері | 960 | 450 |
Острів Мак-Клінтока | 612 | 521 |
Острів Джексона | 521 | 481 |
Острів Гукера | 508 | 576 |
Острів Циглера | 448 | 554 |
Ла-Ронсьєр | 441 | 428 |
Чамп | 374 | 507 |
Острів Луїджі | 371 | 468 |
Острів | Площа, км² | Висота, м |
---|---|---|
Острів Карла-Александра | 329 | 365 |
Острів Рудольфа | 297 | 461 |
Нортбрук | 289 | 344 |
Єва-Лів | 288 | 381 |
Сальм | 278 | 242 |
Вінер-Нойштадт | 237 | 620 |
Острів Брюса | 191 | 201 |
Острів Нансена | 164 | 272 |
Острів Паєра | 152 | 451 |
Острів Грілі | 149 | 447 |
Острів Райнера | 140 | 204 |
Острів Хейса | 132 | 242 |
Острів Артура | 111 | 275 |
У рослинному покриві переважають мохи та лишайники, зустрічаються також полярний мак, каменеломки, крупки, полярна верба. Із ссавців поширені ведмідь білий та песець. У водах біля островів мешкають нерпа, морський заєць, тюлень гренландський, морж, нарвал та білуха. Птахів на островах водяться 26 видів: люрик, чистики, кайри, мартин трипалий, мартин білий, мартин полярний та інші, які влітку влаштовують великі пташині базари.
Історія
Існування островів на схід від Шпіцбергена передбачав ще Михайло Ломоносов, пізніше — Микола Шиллінг та Петро Кропоткін. Останній навіть представив Російському географічному товариству 1871 року свій проєкт експедиції для власних досліджень, однак йому було відмовлено в коштах. Відкриття архіпелагу було випадковим: австро-угорська експедиція на чолі з Карлом Вейпрехтом та Юліусом Пайєром на вітрильно-паровій шхуні «Адмірал Тегетгофф» була закупорена в льодах на північний захід від Нової Землі і 30 серпня 1873 року, дрейфуючи на захід, була перенесена до берегів невідомої землі. Вони провели дослідження архіпелагу, Паєр досягнув 82°5' пн.ш. у квітні 1874 року. Дослідники склали карту островів і назвали їх на честь імператора Франца Йосифа I.
У 1881–1882 роках острови відвідав шотландець Бенджамін Лі Сміт на яхті «Ейра». Англієць у 1895–1897 роках провів низку важливих досліджень південної, центральної та південно-західної частин архіпелагу. Завдяки його дослідженням було виправлено карту, на якій змінено розміри та кількість островів. У той же період північно-східну та центральну частини відвідали Фрітьйоф Нансен та Ялмар Йогансен, які зимували в серпні 1895 року на острові Джексона. На шляху до острова Нансен дізнався, що архіпелаг не має продовження на північний схід. У червні 1896 року Нансен натрапив на Джексон та острови Нортбрука і таким чином зв'язав власні дослідження з його роботою.
У 1898 році американський журналіст Волтер Веллман узимку вирушив на острови з метою досягти північного полюса. Основна база розташовувалась на острові Галля. На острові Вільчека зиму провели двоє норвежців — учасників цієї експедиції, один з яких, Бернт Бентсен, загинув від холоду (навесні 1899 року по льоду йому вдалося досягти 82° пн.ш.). Друга частина експедиції на чолі з Івліном Болдуїном дослідила південно-східну частину архіпелагу. Влітку вони відвідали центральну частину островів. У кінці липня 1898 року архіпелаг відвідала італійська експедиція герцога Абруцького, яка на кораблі досягла острова Рудольфа. Звідти навесні 1900 року вони на собачих запрягах досягли 86°33' по льоду і визначили, що та , позначених на карті Паєра, не існує. Влітку 1901 року південні та південно-західні острови дослідив російський віце-адмірал Степан Макаров. У 1901-1902 роках на островах зимувала американська експедиція Болдуїна-, а потім — у 1903–1905 роках — експедиція Циглера-, які намагались дістатись північного полюса по льоду.
У 1913–1914 роках у бухті на острові Гукера зимувала російська експедиція Георгія Сєдова, який при спробі досягти полюса загинув та був похований на острові Рудольфа. У 1914 році в пошуках експедиції Сєдова острови відвідала експедиція , який оголосив архіпелаг територією Російської імперії. У 1929 році в бухті Тихій на острові Гукера відкрилася перша радянська науково-дослідна станція. У липні 1931 року на станції відбулася зустріч німецького дирижаблю «Граф Цеппелін» та радянського криголама «Малигін». У 1936 році на острові Рудольфа було створено базу першої радянської повітряної експедиції на північний полюс. Звідси у травні 1937 року 4 важких чотиримоторних літаки АНТ-6 доправили папанінців на полюс. А на острові почала діяти полярна станція. У 1950-х роках на островах було створено точки радянських радіотехнічних військ ППО. Вони розташовувалися на острові Грема Белл (30-а окрема радіолокаційна рота та окрема авіакомендатура з льодовим аеродромом) та на Землі Александри (31-а окрема радіолокаційна рота «Нагурська»). Точки входили до складу 3-го радіотехнічного полку 4-ї дивізії 10-ї окремої армії військ ППО зі штабом в Архангельську. Зв'язок з цими точками здійснювався через містечко Діксон, офіційна поштова адреса була «Красноярський край, острів Діксон-2». Ці точки були найпівнічнішими військовими частинами СРСР, які ліквідовано на початку 1990-х років.
Після розпаду СРСР більшість об'єктів на островах, а також техніку й запаси пального, було занедбано. Станом на 2010 рік на островах перебувало 250 тисяч бочок з пальним (до 60 тисяч тонн нафтопродуктів), які зберігаються в неналежних умовах і загрожують екології острова. Окрім цього, по островах розкидано понад 1 млн порожніх бочок. У 2008 році в ході експедиції на атомному криголамі «Ямал» було відкрито новий , який відокремився від острова Нортбрука. Його назвали на честь капітана . 10 вересня 2012 року російська експедиція на атомному криголамі «Росія» знайшла ще один острів, який також відокремився від острова Нортбрука.
Примітки
- . www.aari.ru. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 24 грудня 2020.
- . Ведомости (рос.). Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
- Exploring Polar Frontiers: A Historical Encyclopedia — A To L and M To Z. William James Mills. 2 vol. Santa Barbara, CA: ABC CLIO, 2003. , стр. 507
- Архівована копія. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 20 грудня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архівована копія. оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 20 травня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 20 грудня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 грудня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Земля Франца-Йосифа |
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 517. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zemlya Fra nca Jo sifa ros Zemlya Franca Iosifa arhipelag u Pivnichnomu Lodovitomu okeani Administrativno vidnositsya do Arhangelskoyi oblasti Rosiyi Zemlya Franca Josifa ros Zemlya Franca Iosifa Priklad zobrazhennya 1Priklad zobrazhennya 1 80 40 00 pn sh 54 50 00 sh d 80 66667 pn sh 54 83333 sh d 80 66667 54 83333 Koordinati 80 40 00 pn sh 54 50 00 sh d 80 66667 pn sh 54 83333 sh d 80 66667 54 83333 ArhipelagZemlya Franca Josifa AkvatoriyaBarencove more Kilkist ostroviv192 Najbilshij ostrivZemlya Georga Zagalna plosha16 134 km Najvisha tochka620 m Naselennya 2022 rik 0 osib KrayinaRosiya RegionArhangelska oblast Zemlya Franca Josifa Zemlya Franca Josifa Zemlya Franca Josifa u Vikishovishi Za danimi na 2012 rik arhipelag skladavsya iz 192 ostroviv zagalna plosha teritoriyi stanovit 16 134 km Prote za period 2015 2019 rokiv u rajoni arhipelagiv Zemlya Franca Josifa ta Nova Zemlya bulo viyavleno ta zareyestrovano blizko 40 novih ostroviv misiv i buht GeografiyaDokladnishe Spisok ostroviv Zemli Franca Josifa V arhipelazi vidilyayut tri velikih grupi ostroviv shidna vidokremlena Avstrijskoyu protokoyu centralna mizh Avstrijskoyu protokoyu i vklyuchaye najbilshu kilkist ostroviv zahidna na zahid vid Britanskogo kanalu Bilsha chastina ostroviv skladena piskovikami alevrolitami i vapnyakami perekritih efuzivnimi tovshami gorizontalnih bazaltovih pokriviv potuzhnistyu 20 30 m Sered yurskih glinistih slanciv ta piskovikiv na misi Flora znajdeno bure vugillya Deyaki ostrovi vkriti lodovikami zagalnoyu plosheyu 13 7 km Maksimalna visota ostroviv stanovit 620 m lodovik Forbsa na ostrovi Viner Nojshtadt Na ostrovah znahodyatsya ponad 1 000 ozer tut pracyuyut polyarni stanciyi geofizichna Observatoriya imeni Ernsta Krenkelya na ostrovi Hejsa Mis Fligeli ye krajnoyu pivnichnoyu tochkoyu arhipelagu ta RF Krajnya zahidna tochka mis Meri Harmsvort krajnya shidna mis Olni krajnya pivdenna Arhipelag vklyuchaye 192 ostrovi najbilshi plosheyu ponad 100 km z yakih podano nizhche Ostriv Plosha km Visota m Zemlya Georga 2821 416 Zemlya Vilcheka 2203 606 Greem Bell 1700 509 Zemlya Aleksandri 1130 382 Ostriv Gallya 1049 502 Ostriv Solsberi 960 450 Ostriv Mak Klintoka 612 521 Ostriv Dzheksona 521 481 Ostriv Gukera 508 576 Ostriv Ciglera 448 554 La Ronsyer 441 428 Champ 374 507 Ostriv Luyidzhi 371 468 Ostriv Plosha km Visota m Ostriv Karla Aleksandra 329 365 Ostriv Rudolfa 297 461 Nortbruk 289 344 Yeva Liv 288 381 Salm 278 242 Viner Nojshtadt 237 620 Ostriv Bryusa 191 201 Ostriv Nansena 164 272 Ostriv Payera 152 451 Ostriv Grili 149 447 Ostriv Rajnera 140 204 Ostriv Hejsa 132 242 Ostriv Artura 111 275 U roslinnomu pokrivi perevazhayut mohi ta lishajniki zustrichayutsya takozh polyarnij mak kamenelomki krupki polyarna verba Iz ssavciv poshireni vedmid bilij ta pesec U vodah bilya ostroviv meshkayut nerpa morskij zayec tyulen grenlandskij morzh narval ta biluha Ptahiv na ostrovah vodyatsya 26 vidiv lyurik chistiki kajri martin tripalij martin bilij martin polyarnij ta inshi yaki vlitku vlashtovuyut veliki ptashini bazari IstoriyaYulius Pajyer ta Karl Vejpreht Isnuvannya ostroviv na shid vid Shpicbergena peredbachav she Mihajlo Lomonosov piznishe Mikola Shilling ta Petro Kropotkin Ostannij navit predstaviv Rosijskomu geografichnomu tovaristvu 1871 roku svij proyekt ekspediciyi dlya vlasnih doslidzhen odnak jomu bulo vidmovleno v koshtah Vidkrittya arhipelagu bulo vipadkovim avstro ugorska ekspediciya na choli z Karlom Vejprehtom ta Yuliusom Pajyerom na vitrilno parovij shhuni Admiral Tegetgoff bula zakuporena v lodah na pivnichnij zahid vid Novoyi Zemli i 30 serpnya 1873 roku drejfuyuchi na zahid bula perenesena do beregiv nevidomoyi zemli Voni proveli doslidzhennya arhipelagu Payer dosyagnuv 82 5 pn sh u kvitni 1874 roku Doslidniki sklali kartu ostroviv i nazvali yih na chest imperatora Franca Josifa I U 1881 1882 rokah ostrovi vidvidav shotlandec Bendzhamin Li Smit na yahti Ejra Angliyec u 1895 1897 rokah proviv nizku vazhlivih doslidzhen pivdennoyi centralnoyi ta pivdenno zahidnoyi chastin arhipelagu Zavdyaki jogo doslidzhennyam bulo vipravleno kartu na yakij zmineno rozmiri ta kilkist ostroviv U toj zhe period pivnichno shidnu ta centralnu chastini vidvidali Fritjof Nansen ta Yalmar Jogansen yaki zimuvali v serpni 1895 roku na ostrovi Dzheksona Na shlyahu do ostrova Nansen diznavsya sho arhipelag ne maye prodovzhennya na pivnichnij shid U chervni 1896 roku Nansen natrapiv na Dzhekson ta ostrovi Nortbruka i takim chinom zv yazav vlasni doslidzhennya z jogo robotoyu U 1898 roci amerikanskij zhurnalist Volter Vellman uzimku virushiv na ostrovi z metoyu dosyagti pivnichnogo polyusa Osnovna baza roztashovuvalas na ostrovi Gallya Na ostrovi Vilcheka zimu proveli dvoye norvezhciv uchasnikiv ciyeyi ekspediciyi odin z yakih Bernt Bentsen zaginuv vid holodu navesni 1899 roku po lodu jomu vdalosya dosyagti 82 pn sh Druga chastina ekspediciyi na choli z Ivlinom Bolduyinom doslidila pivdenno shidnu chastinu arhipelagu Vlitku voni vidvidali centralnu chastinu ostroviv U kinci lipnya 1898 roku arhipelag vidvidala italijska ekspediciya gercoga Abruckogo yaka na korabli dosyagla ostrova Rudolfa Zvidti navesni 1900 roku voni na sobachih zapryagah dosyagli 86 33 po lodu i viznachili sho ta poznachenih na karti Payera ne isnuye Vlitku 1901 roku pivdenni ta pivdenno zahidni ostrovi doslidiv rosijskij vice admiral Stepan Makarov U 1901 1902 rokah na ostrovah zimuvala amerikanska ekspediciya Bolduyina a potim u 1903 1905 rokah ekspediciya Ciglera yaki namagalis distatis pivnichnogo polyusa po lodu Georgij Syedov ta grupa chleniv jogo ekspediciyi U 1913 1914 rokah u buhti na ostrovi Gukera zimuvala rosijska ekspediciya Georgiya Syedova yakij pri sprobi dosyagti polyusa zaginuv ta buv pohovanij na ostrovi Rudolfa U 1914 roci v poshukah ekspediciyi Syedova ostrovi vidvidala ekspediciya yakij ogolosiv arhipelag teritoriyeyu Rosijskoyi imperiyi U 1929 roci v buhti Tihij na ostrovi Gukera vidkrilasya persha radyanska naukovo doslidna stanciya U lipni 1931 roku na stanciyi vidbulasya zustrich nimeckogo dirizhablyu Graf Ceppelin ta radyanskogo krigolama Maligin U 1936 roci na ostrovi Rudolfa bulo stvoreno bazu pershoyi radyanskoyi povitryanoyi ekspediciyi na pivnichnij polyus Zvidsi u travni 1937 roku 4 vazhkih chotirimotornih litaki ANT 6 dopravili papaninciv na polyus A na ostrovi pochala diyati polyarna stanciya U 1950 h rokah na ostrovah bulo stvoreno tochki radyanskih radiotehnichnih vijsk PPO Voni roztashovuvalisya na ostrovi Grema Bell 30 a okrema radiolokacijna rota ta okrema aviakomendatura z lodovim aerodromom ta na Zemli Aleksandri 31 a okrema radiolokacijna rota Nagurska Tochki vhodili do skladu 3 go radiotehnichnogo polku 4 yi diviziyi 10 yi okremoyi armiyi vijsk PPO zi shtabom v Arhangelsku Zv yazok z cimi tochkami zdijsnyuvavsya cherez mistechko Dikson oficijna poshtova adresa bula Krasnoyarskij kraj ostriv Dikson 2 Ci tochki buli najpivnichnishimi vijskovimi chastinami SRSR yaki likvidovano na pochatku 1990 h rokiv Pislya rozpadu SRSR bilshist ob yektiv na ostrovah a takozh tehniku j zapasi palnogo bulo zanedbano Stanom na 2010 rik na ostrovah perebuvalo 250 tisyach bochok z palnim do 60 tisyach tonn naftoproduktiv yaki zberigayutsya v nenalezhnih umovah i zagrozhuyut ekologiyi ostrova Okrim cogo po ostrovah rozkidano ponad 1 mln porozhnih bochok U 2008 roci v hodi ekspediciyi na atomnomu krigolami Yamal bulo vidkrito novij yakij vidokremivsya vid ostrova Nortbruka Jogo nazvali na chest kapitana 10 veresnya 2012 roku rosijska ekspediciya na atomnomu krigolami Rosiya znajshla she odin ostriv yakij takozh vidokremivsya vid ostrova Nortbruka Primitki www aari ru Arhiv originalu za 6 kvitnya 2017 Procitovano 24 grudnya 2020 Vedomosti ros Arhiv originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 24 grudnya 2020 Exploring Polar Frontiers A Historical Encyclopedia A To L and M To Z William James Mills 2 vol Santa Barbara CA ABC CLIO 2003 ISBN 1 57607 422 6 str 507 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 kvitnya 2013 Procitovano 20 grudnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya originalu za 20 travnya 2011 Procitovano 20 travnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 17 veresnya 2011 Procitovano 20 grudnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 20 grudnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zemlya Franca Josifa Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 517 ros