Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Острів Гу́кера (рос. О́стров Гу́кера) — острів архіпелагу Земля Франца-Йосифа. Адміністративно відноситься до Приморського району Архангельської області Росії.
| Острів Гукера | |
|---|---|
 | |
| Названий на честь | Джозеф Долтон Гукер |
| Географія | |
| 80°14′ пн. ш. 53°02′ сх. д. / 80.233° пн. ш. 53.033° сх. д.Координати: 80°14′ пн. ш. 53°02′ сх. д. / 80.233° пн. ш. 53.033° сх. д. | |
| Місцерозташування | Баренцове море |
| Акваторія | Північний Льодовитий океан |
| Група островів | Земля Франца-Йосифа |
| Площа | 508 км² |
| Довжина | 32,8 км |
| Ширина | 29,9 км |
| Найвища точка | 576 м |
| Країна | |
 Росія | |
| (Адм. одиниця) | Архангельська область |
| Населення | 0 осіб |
| Відкрито | 1880 |
  Острів Гукера Острів Гукера (Росія) | |
 Острів Гукера у Вікісховищі | |
Площа острова — 508 км² (один із 10 найбільших островів архіпелагу), найвища точка — 576 метрів. До 2016 року знаходив на території державного природного заказника федерального значення «Земля Франца-Йосипа», а після його ліквідації разом з іншими островами архіпелагу включений до національного парку «Російська Арктика».
Названий на честь Джозефа Гукера — англійського ботаніка і мандрівника, який супроводжував Джеймса Росса в експедиції до Антарктиди в 1841 році.
Географія
Як і інші острови Землі Франца-Йосифа, острів Гукера має базальтову основу, на якій височать кілька льодовикових куполів, а в напрямку від центру острова до океану з кам'янистого плато спускаються вивідні льодовики.
На північ від острова Гукера, відокремлений протокою Аллен-Юнг, лежить острів Кетліца, на північний захід, за широким протокою Британський Канал знаходиться найбільший острів Землі Франца-Йосифа — Земля Георга.
Практично вся територія острова покрита льодовиками, виняток становлять лише кілька прибережних зон острова.
Найпівнічніша точка острова — мис Альберта Маркама, найпівденніша точка — мис Сесіль-Хармсуорт. Найзахідніша точка острова — мис Данді, крайня східна — мис Альбанова. Відстань від північного закінчення острова до південного — близько 28 кілометрів, від найзахіднішої точки до найсхіднішої — трохи більше 30 кілометрів.
У північно-західній частині острова знаходяться дві незамерзаючі бухти — бухта Юрія і бухта Тиха, названі так у зв'язку з тим, що під час зимівлі на острові Гукера експедиції Георгія Сєдова тут було спокійно і безвітряно, що не характерно для островів Арктики. Дві бухти розділені між собою високою (174 м) скелею Рубіні, що виступає в море. Скеля славиться великими пташиними базарами — до 18 000 особин.
Історія
У 1879 році до Землі Франца-Йосифа прибув голландський дослідницький корабель «Віллем Баренц», командував яким полярний дослідник Де Брюйне (нід. De Bruyne. Команда судна проводила вже кілька сезонів поспіль гідрологічні роботи в районі Баренцевого моря. Під час дослідження архіпелагу Де Брюйне виявив острів, якого не було на карті Юліуса Пайєра — першовідкривача Землі Франца-Йосифа. Острів отримав назву від імені відомого англійського ботаніка — Джозефа Гукера.
Через майже 35 років, 19 вересня 1913 року, біля берегів острова Гукера у бухті Тиха зимувала експедиція Георгія Сєдова.
У 1929 році на березі бухти Тиха відкрилася перша на архіпелазі радянська науково-дослідна станція. З цього часу острів Гукера стали регулярно відвідувати радянські експедиції.
У 1926 році на острові Гукера в районі бухти Тиха була побудована найпівнічніша на той час (80° 20' північної широти) залізниця, яка з'єднувала ангари з узбережжям. Вона використовувалася імовірно для транспортування гідролітаків з моря в ангари.
У липні 1931 року острів відвідував дирижабль «Граф Цепелін» в ході програми з аерофотознімання Арктики.
У 1937 році на місці станції в бухті Тиха була побудована арктична обсерваторія. Її першим керівником став відомий дослідник Арктики Іван Папанін, який очолив через рік першу в світі дрейфуючу станцію «Північний полюс».
У 1957 році на вершині купола Чурляніса була побудована метеостанція, яка стала першою такого роду на території радянської Арктики.
З 2014 року в бухті Тиха сезонно, в періоди навігації, функціонує відділення Пошти Росії (поштовий індекс 163110), що вважається найпівнічнішим відділенням поштового зв'язку в світі.
Флора і фауна
Тваринний та рослинний світ острова Гукера у порівнянні з іншими зонами Арктики дуже багатий. Пташині базари в бухті Тиха налічують до 18 000 особин. На острові живуть колонії кайр, чистуни, буревісники, різні види мартинів та інших птахів.
У водах, що омивають острови, водяться нерпа, лахтак, і білуха. Із ссавців, як і на інших островах архіпелагу, в невеликих кількостях зустрічається білий ведмідь.
Рослинний світ острова представлений в першу чергу мохами і лишайниками та, у менших кількостях, квітковими рослинами, наприклад, полярним маком.
Карти
- Аркуш карти U-39-XXXIV,XXXV,XXXVI о. Гукера. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1965 р. (рос.)
- Аркуш карти U-40-XXXI,XXXII,XXXIII остров Мак-Клинтока. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1971 р. (рос.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
- A. H. Markham. The Arctic Campaign of 1879 in the Barents Sea // Proceedings of the Royal Geographical Society and Monthly Record of Geography. — Blackwell Publishing, 1880. — Vol. 2, no. 1 (12 July). — P. 1-40.
- Энциклопедия узкоколейных железных дорог. Архів оригіналу за 21 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 19 листопада 2020.
Посилання
- Каталог фотографій острова Гукера [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Панорами острова Гукера на Яндекс.Картах [ 21 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Бухта Тиха, скеля Рубіні [ 5 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostriv Gu kera ros O strov Gu kera ostriv arhipelagu Zemlya Franca Josifa Administrativno vidnositsya do Primorskogo rajonu Arhangelskoyi oblasti Rosiyi Ostriv GukeraNazvanij na chestDzhozef Dolton GukerGeografiya80 14 pn sh 53 02 sh d 80 233 pn sh 53 033 sh d 80 233 53 033 Koordinati 80 14 pn sh 53 02 sh d 80 233 pn sh 53 033 sh d 80 233 53 033MisceroztashuvannyaBarencove moreAkvatoriyaPivnichnij Lodovitij okeanGrupa ostrovivZemlya Franca JosifaPlosha508 km Dovzhina32 8 kmShirina29 9 kmNajvisha tochka576 mKrayina RosiyaAdm odinicyaArhangelska oblastNaselennya0 osibVidkrito1880Ostriv GukeraOstriv Gukera Rosiya Ostriv Gukera u Vikishovishi Plosha ostrova 508 km odin iz 10 najbilshih ostroviv arhipelagu najvisha tochka 576 metriv Do 2016 roku znahodiv na teritoriyi derzhavnogo prirodnogo zakaznika federalnogo znachennya Zemlya Franca Josipa a pislya jogo likvidaciyi razom z inshimi ostrovami arhipelagu vklyuchenij do nacionalnogo parku Rosijska Arktika Nazvanij na chest Dzhozefa Gukera anglijskogo botanika i mandrivnika yakij suprovodzhuvav Dzhejmsa Rossa v ekspediciyi do Antarktidi v 1841 roci GeografiyaYak i inshi ostrovi Zemli Franca Josifa ostriv Gukera maye bazaltovu osnovu na yakij visochat kilka lodovikovih kupoliv a v napryamku vid centru ostrova do okeanu z kam yanistogo plato spuskayutsya vividni lodoviki Na pivnich vid ostrova Gukera vidokremlenij protokoyu Allen Yung lezhit ostriv Ketlica na pivnichnij zahid za shirokim protokoyu Britanskij Kanal znahoditsya najbilshij ostriv Zemli Franca Josifa Zemlya Georga Praktichno vsya teritoriya ostrova pokrita lodovikami vinyatok stanovlyat lishe kilka priberezhnih zon ostrova Najpivnichnisha tochka ostrova mis Alberta Markama najpivdennisha tochka mis Sesil Harmsuort Najzahidnisha tochka ostrova mis Dandi krajnya shidna mis Albanova Vidstan vid pivnichnogo zakinchennya ostrova do pivdennogo blizko 28 kilometriv vid najzahidnishoyi tochki do najshidnishoyi trohi bilshe 30 kilometriv U pivnichno zahidnij chastini ostrova znahodyatsya dvi nezamerzayuchi buhti buhta Yuriya i buhta Tiha nazvani tak u zv yazku z tim sho pid chas zimivli na ostrovi Gukera ekspediciyi Georgiya Syedova tut bulo spokijno i bezvitryano sho ne harakterno dlya ostroviv Arktiki Dvi buhti rozdileni mizh soboyu visokoyu 174 m skeleyu Rubini sho vistupaye v more Skelya slavitsya velikimi ptashinimi bazarami do 18 000 osobin IstoriyaPoshtove viddilennya v buhti Tihij U 1879 roci do Zemli Franca Josifa pribuv gollandskij doslidnickij korabel Villem Barenc komanduvav yakim polyarnij doslidnik De Bryujne nid De Bruyne Komanda sudna provodila vzhe kilka sezoniv pospil gidrologichni roboti v rajoni Barencevogo morya Pid chas doslidzhennya arhipelagu De Bryujne viyaviv ostriv yakogo ne bulo na karti Yuliusa Pajyera pershovidkrivacha Zemli Franca Josifa Ostriv otrimav nazvu vid imeni vidomogo anglijskogo botanika Dzhozefa Gukera Cherez majzhe 35 rokiv 19 veresnya 1913 roku bilya beregiv ostrova Gukera u buhti Tiha zimuvala ekspediciya Georgiya Syedova U 1929 roci na berezi buhti Tiha vidkrilasya persha na arhipelazi radyanska naukovo doslidna stanciya Z cogo chasu ostriv Gukera stali regulyarno vidviduvati radyanski ekspediciyi U 1926 roci na ostrovi Gukera v rajoni buhti Tiha bula pobudovana najpivnichnisha na toj chas 80 20 pivnichnoyi shiroti zaliznicya yaka z yednuvala angari z uzberezhzhyam Vona vikoristovuvalasya imovirno dlya transportuvannya gidrolitakiv z morya v angari U lipni 1931 roku ostriv vidviduvav dirizhabl Graf Cepelin v hodi programi z aerofotoznimannya Arktiki U 1937 roci na misci stanciyi v buhti Tiha bula pobudovana arktichna observatoriya Yiyi pershim kerivnikom stav vidomij doslidnik Arktiki Ivan Papanin yakij ocholiv cherez rik pershu v sviti drejfuyuchu stanciyu Pivnichnij polyus U 1957 roci na vershini kupola Churlyanisa bula pobudovana meteostanciya yaka stala pershoyu takogo rodu na teritoriyi radyanskoyi Arktiki Z 2014 roku v buhti Tiha sezonno v periodi navigaciyi funkcionuye viddilennya Poshti Rosiyi poshtovij indeks 163110 sho vvazhayetsya najpivnichnishim viddilennyam poshtovogo zv yazku v sviti Polyarnij makFlora i faunaTvarinnij ta roslinnij svit ostrova Gukera u porivnyanni z inshimi zonami Arktiki duzhe bagatij Ptashini bazari v buhti Tiha nalichuyut do 18 000 osobin Na ostrovi zhivut koloniyi kajr chistuni burevisniki rizni vidi martiniv ta inshih ptahiv U vodah sho omivayut ostrovi vodyatsya nerpa lahtak i biluha Iz ssavciv yak i na inshih ostrovah arhipelagu v nevelikih kilkostyah zustrichayetsya bilij vedmid Roslinnij svit ostrova predstavlenij v pershu chergu mohami i lishajnikami ta u menshih kilkostyah kvitkovimi roslinami napriklad polyarnim makom KartiArkush karti U 39 XXXIV XXXV XXXVI o Gukera Masshtab 1 200 000 Vidannya 1965 r ros Arkush karti U 40 XXXI XXXII XXXIII ostrov Mak Klintoka Masshtab 1 200 000 Vidannya 1971 r ros Primitki Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 19 listopada 2020 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2020 Procitovano 19 listopada 2020 A H Markham The Arctic Campaign of 1879 in the Barents Sea Proceedings of the Royal Geographical Society and Monthly Record of Geography Blackwell Publishing 1880 Vol 2 no 1 12 July P 1 40 Enciklopediya uzkokolejnyh zheleznyh dorog Arhiv originalu za 21 lipnya 2012 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 listopada 2020 Arhiv originalu za 26 serpnya 2016 Procitovano 16 serpnya 2016 Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 19 listopada 2020 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 19 listopada 2020 PosilannyaKatalog fotografij ostrova Gukera 27 listopada 2020 u Wayback Machine Panorami ostrova Gukera na Yandeks Kartah 21 grudnya 2014 u Wayback Machine Buhta Tiha skelya Rubini 5 grudnya 2020 u Wayback Machine