Юліус Йоганнес Людовикус фон Пайєр (нім. Julius Johannes Ludovicus von Payer), більш відомий як Юліус Пайєр (1 вересня 1842, Шенау, нині Тепліце — 30 серпня 1915, Фельдес, тепер Блед, Югославія) — австро-угорський дослідник Арктики, військовик, художник.
Юліус Пайєр | |
---|---|
нім. Julius von Payer | |
Ім'я при народженні | нім. Julius Johannes Ludovicus von Payer |
Народився | 2 вересня 1841[3][4] Теплиці[2] |
Помер | 30 серпня 1915[1][2](73 роки) Блед, Словенія ·інфаркт міокарда |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Країна | Австрія |
Діяльність | мандрівник-дослідник, художник, картограф, офіцер, альпініст, полярний дослідник |
Галузь | малярство[4], картографія[4], d[4] і d[4] |
Alma mater | Терезіанська академія |
Знання мов | німецька[5] |
Нагороди | |
|
Життєпис
Після закінчення в 1859 році військового коледжу у Вінер-Нейштадті служив в австрійській армії. 24 червня 1859 року брав участь в битві при Сольферіно — найбільшій битві австро-італо-французької війни.
З 1860 по 1863 рік служив в гарнізоні Верони, потім, після присвоєння звання лейтенанта першого рангу, був переведений в гарнізон Венеції.
З 1862 року захопився альпінізмом, здійснивши більше 30 сходжень в Італійських Альпах.
З 1863 року викладав історію в кадетської школі в Айзенштадті (Австрія), в 1864–1868 рр. займався дослідженням масивів і в Південних Вапнякових Альпах. Першим у світі здійснив сходження на Адамелло — вершину південного ряду Середніх Альп заввишки 3554 метрів. У ході цих досліджень склав детальну топографічну карту.
24 червня 1866 року взяв участь у другій битві при Кустоці. За виявлену в ході битви мужність був нагороджений Військовим Хрестом.
В 1869 році брав участь у другій німецькій полярній експедиції К. Кольдевея.
В 1872–1874 роках разом з Карлом Вейпрехтом на парусно-паровій шхуні «Admiral Tegetthoff» (нім. Admiral Tegetthoff) в ході австро-угорської полярної експедиції відкрив острови Земля Франца-Йосипа і склав першу карту архіпелагу.
Свою подорож по Арктиці описав у книзі «725 днів в льодах Арктики» (1876).
Іменами Пайєра названі:
- Острів Паєра в центрі архіпелага Землі Франца-Йосипа.
- Земля Пайєра на узбережжі Східної Гренландії.
- Мис на північному узбережжі Гренландії в морі Лінкольна.
- Мис на східному узбережжі острова Західний Шпіцберген.
- Льодовик на острові Земля Александри архіпелагу Землі Франца-Йосипа.
- Бухта на острові Пім в між Гренландією і островом Елсмір.
Публікації
- Ю. Пайер. 725 дней во льдах Арктики. — Главсевморпуть, 1935. Перевод и редакция И. и Л. Ретовских. (рос.)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119296055 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Find a Grave — 1996.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Пайер (Payer) Юлиус Риттер фон (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yulius Jogannes Lyudovikus fon Pajyer nim Julius Johannes Ludovicus von Payer bilsh vidomij yak Yulius Pajyer 1 veresnya 1842 Shenau nini Teplice 30 serpnya 1915 Feldes teper Bled Yugoslaviya avstro ugorskij doslidnik Arktiki vijskovik hudozhnik Yulius Pajyernim Julius von PayerIm ya pri narodzhenni nim Julius Johannes Ludovicus von PayerNarodivsya 2 veresnya 1841 1841 09 02 3 4 Teplici 2 Pomer 30 serpnya 1915 1915 08 30 1 2 73 roki Bled Sloveniya infarkt miokardaPohovannya Videnskij centralnij cvintarKrayina AvstriyaDiyalnist mandrivnik doslidnik hudozhnik kartograf oficer alpinist polyarnij doslidnikGaluz malyarstvo 4 kartografiya 4 d 4 i d 4 Alma mater Terezianska akademiyaZnannya mov nimecka 5 Nagorodi d 1875 pochesnij gromadyanin Mukacheva 1875 d d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMemorialna doshka v Teplice Pislya zakinchennya v 1859 roci vijskovogo koledzhu u Viner Nejshtadti sluzhiv v avstrijskij armiyi 24 chervnya 1859 roku brav uchast v bitvi pri Solferino najbilshij bitvi avstro italo francuzkoyi vijni Z 1860 po 1863 rik sluzhiv v garnizoni Veroni potim pislya prisvoyennya zvannya lejtenanta pershogo rangu buv perevedenij v garnizon Veneciyi Z 1862 roku zahopivsya alpinizmom zdijsnivshi bilshe 30 shodzhen v Italijskih Alpah Z 1863 roku vikladav istoriyu v kadetskoyi shkoli v Ajzenshtadti Avstriya v 1864 1868 rr zajmavsya doslidzhennyam masiviv i v Pivdennih Vapnyakovih Alpah Pershim u sviti zdijsniv shodzhennya na Adamello vershinu pivdennogo ryadu Serednih Alp zavvishki 3554 metriv U hodi cih doslidzhen sklav detalnu topografichnu kartu 24 chervnya 1866 roku vzyav uchast u drugij bitvi pri Kustoci Za viyavlenu v hodi bitvi muzhnist buv nagorodzhenij Vijskovim Hrestom V 1869 roci brav uchast u drugij nimeckij polyarnij ekspediciyi K Koldeveya V 1872 1874 rokah razom z Karlom Vejprehtom na parusno parovij shhuni Admiral Tegetthoff nim Admiral Tegetthoff v hodi avstro ugorskoyi polyarnoyi ekspediciyi vidkriv ostrovi Zemlya Franca Josipa i sklav pershu kartu arhipelagu Svoyu podorozh po Arktici opisav u knizi 725 dniv v lodah Arktiki 1876 Imenami Pajyera nazvani Ostriv Payera v centri arhipelaga Zemli Franca Josipa Zemlya Pajyera na uzberezhzhi Shidnoyi Grenlandiyi Mis na pivnichnomu uzberezhzhi Grenlandiyi v mori Linkolna Mis na shidnomu uzberezhzhi ostrova Zahidnij Shpicbergen Lodovik na ostrovi Zemlya Aleksandri arhipelagu Zemli Franca Josipa Buhta na ostrovi Pim v mizh Grenlandiyeyu i ostrovom Elsmir PublikaciyiYu Pajer 725 dnej vo ldah Arktiki Glavsevmorput 1935 Perevod i redakciya I i L Retovskih ros PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119296055 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaPajer Payer Yulius Ritter fon ros